ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
музика

СОГОМОНОВ. Бумбокс і дружба з Хливнюком, історія хітів гурту, робота з ТНМК і Тартаком

Олексій Согомонов

Опубліковано 19 лют. 2026 р. • Довжина: 13 714 слів

Короткий зміст

Сьогодні в нас у барі не просто зустріч старих друзів, а справжня розмова першопрохідців українського хіпхопу (і Валерона). У гостях — Олексій Согомонов, продюсер гурту «Бумбокс», військовослужбовець і справжня енциклопедія української естради.

🔥 Знайомство Согомонова з Фоззі. Робота з ТНМК та Тартаком
🔥 Як писалися головні пісні гурту «Бумбокс»
🔥 Культовий український журнал про альтернативну культуру «ХЗМ»
🔥 Дружба з Андрієм Хливнюком і заснування гурту «Бумбокс»
🔥 Таргани, прокурені тамбури та розбиті готелі. У яких умовах виступали на початку 2000-х
🔥 Як з’явилася та сама спільна пісня Бумбокса та Басти
🔥 Поранення Андрія Хливнюка й військова служба
🔥 Знайомство з Pink Floyd та їхня підтримка України
🔥 Секрет пісні «Вахтерам» і як гурт «Бумбокс» знімає кліпи
🔥 Легендарна «Ой у лузі червона калина» у виконанні Андрія Хливнюка

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Олексій Согомонов]

    Пряма червона, back to the old school, back to the roots, Алексис. Добрий вечір. Добрий вечір. Поговоримо сьогодні трошки за старошколу. Те, що ви хотіли, те, про що ви питали в коментарях, нарешті сталося. Алексій Сагмонов на барі. Здорово. Давно не бачилися, хоч на подкаст прийшовся. Я з задоволенням. З задоволенням. Отже.

  2. [Валерон]

    Ну, давай скажемо, не просто продюсер Boombox, а й людина не чужа, танкономеда Ніконго.

  3. [Олексій Согомонов]

    Заліній Чужак. Тартаку. Ну, тут в тих часах багато що перекублось. Був колишній мій редактор. Так. Було таке. Ну, насправді ця людина, я тут тільки що, ми ржали про те, що так і є. Фос той, хто мене ввів в страшний мир шоу-бізу, з купою людей перезнайомив, і колись, я пам'ятаю, я все хороше пам'ятаю, як сказав, є тут один хлоп, він, значить, непогано пише, і може вам зробити нормальний журнал. Способний. І потім почався новий вітрок у журнали Екстрім, я думаю, на якому багато людей виросло. Знаєш, мені що подобається? Огромні татуєвані тіпи, от з такими бородами, я йду з донькою, десь підходить, і такий, я виріс на Екстріме, дуже дякую, я такий чувак. Ну, окей, ладно.

  4. [Валерон]

    А знаєш, ми якусь статус знайшли?

  5. [Олексій Согомонов]

    Бумбокс, коли у вас три чашки для чаю, але гіст прийшов з двома подарунок, Валерон, він тобі Льоха подарував, ми одразу наливаємо в нове. Клас. Поп'єш чашки в Бумбокс. Не впевнений, що їм мили, але я буду піти, бо реклама. Дивись, Суспільне пише, в 2003 році посаду головного редактора журналу посідає Олексій Сагомонов, нині директор гурту Бумбокс.

  6. [Валерон]

    До нього на цю посаду кликали Фозінь, який теж писав тексти для ХЗМ.

  7. [Олексій Согомонов]

    Ні, я не впевнений, що тим же був головним редактором, я просто писав. Я взагалі не дуже, я дуже хорошо пам'ятаю, знаєш, що Саня, ну, як я й казав, запропонував людям. Вони там сказали, а що ти можеш нам запропонувати? А там може було все, що завгодно нам пропонувати, тому що, ну, там, ну, секс, дракси, рок-н-ролл. Ну, я прийшов з таким, на двох чи на трьох листах там були якісь пропозиції, типу, більше фотографій, ні, от такі от. Всім сподобалось і, як би, я почав займатися. Саня дуже багато чого писав, ну, це була культова така історія. Гороскопи я в теленеделі писав. Там був МС Фуфел, така легендарна, загадкова особистість, ну, це був Саня, який писав і свіжаки були, ну, там дуже багато чого.

  8. [Валерон]

    А давай розкажемо, це був журнал про хіп-хоп, так?

  9. [Олексій Согомонов]

    Слухай, це був журнал про все, я б сказав, що це був журнал про все. Такий прибіжище маргіналів, за цей журнал мене два рази від церкви відлучали. Нормальна тема. Ні, він починався як журнал цих ілесипедістів, кейтерів. Там дуже цікава залежність від того, хто був у керма, тобто, хто був безпосередньо головним редактором, тобто, коли був я, я тягнув це в хіп-хоп такий, в чорний, тому що на той час, слава Богу, російський, русський, я не знаю, хіп-хоп, який дуже потім став популярним, він як таковий майже був відсутний, так? Були якісь там апологіти. Недія відсутній, тобто, теленеділя про нього не писала. Ти правий, ти правий, так, в недію. В мене забирали хіт-парад в теленеділі, тому що я вставив, ми зустріли в Москві Міхея, а вперше Міхей пісню «Сука-любовь» виконав в Харкові на «Інда Хаусі», коли ми привезли «Бит Беленс». Працював один мікрофон, і тому він лежав на сцені обіймаючи контрабас. Контрабасіста звали Брюс, він теж, здається, з Донбасу. І, значить, «Сука-любовь» відбувалася прем'єра. І потім ми зустрічаємось на фестивалі Rap Music, здається. І Міхей ставить, в мене є фотка, інфоготу в плеєрі, ще наушники, ставить пісню і каже, що вона з понеділка стає в ротацію на Руському радіо. Я розумію, що Руське радіо, це ж, блядь, значить, буде вже з кожної розетки в Україні. Я приїжджаю, мені треба було в теленеділі здавати номер в середу. Тобто я здаю в середу номер, розумію, що вона виходить наступного тижня, і з понеділка пісня буде вже в ротації. І мені в конкурент, ватний журналіст Сергій Волохов, який колись міг стати нашим скрипалем, а слава Богу, не став, каже, блядь, мало того, що Фозі сує своїх нікому не нужних артистів в хіт-парад, так тут ще і пісня з матом, назва пісні «Сука-любовь». І в мене забрали хіт-парад, за що Діля не був, їбала. Це можливість, але, ну, то такое. Тобто Діля зміг. Так, Діля зміг. Тобто він був відсутній в медіа, ми його штовхали тоді в нас, коли закінчилася «Рипобойма», але якийсь фльор пропагандонів хіп-хопу був там, американський, французький і російський теж. На той момент ми так сприймали це. Ти пам'ятаєш, коли ти ж привозив «Бетбеланс» і нас в Черкасу? Так, так. Мене десь є фотки. Ми на цьому і познайомилися. В принципі, моя... Ти ж репер був тоді ще? Ні. З Климніком ви вдвоє? Ні. Ні, як у нас в інтерв'ю. Це пізніше. Це було пізніше.

  10. [Валерон]

    Що ви виступали вдвох. Читали вдвох.

  11. [Олексій Согомонов]

    Точно, ну, це було трошки зовсім. Це була така дуже цікава історія. Але якщо говорити про той... Я не знаю, чи це цікаво, чи не цікаво. Але, так, я пам'ятаю, що дуже круто. Це був 99-й рік. Так, без біля стадіону. Дуже багато людей. Я перший раз це робив у Карелії, у Росії. Фестиваль 99-го в Черкасі. Огромний. Огромний. Завдяки, в тому числі... Я не тому що хочу зробити компліменти, так і є сані, які з купою людей мене познайомили. Там Тимбл, ось ця вся тусовка. Рочі Стіме, Адідас, Соломон. Це все було офіційно. Люди просто не могли повірити, що таке можливо. А знаєш, я і зараз... В Черкасах. В Черкасах, так. Але це взагалі космос. І я і зараз дуже-дуже вдячний, тому що, в принципі, найбільш... Найбільш... Таку терпець не обірвав, мабуть, тільки у Квартаатоноктанбайдані Конга, тому що вони були останніми, яких я дуже довго віддавав гроші. Дуже-дуже-дуже-дуже довго. І не факт навіть, що віддав усе. Хоча знаю деяких продюсерів, може, і віддав. Це загалом черкаська історія. Там кілька разів було таке, що... Ну, зі мною один раз. Чесно, як донька моя каже. Було, було, було. Було, і це було дуже круто. Ну, тоді був, звісно, такий... Дух фантастичний. Це було настільки внове. Я пам'ятаю ці соломони, ролики, знаєш, які стояли в магазинах, вони стояли там 250-300 доларів. І це було як просто в стратосферу якийсь вихід. Тобто ти розумів, що ти ніколи їх не зможеш собі купити. Але це було достатньо класно, навіть якщо ти не катався. От в чому магія екстрима. Тому що ти через журнали приобщався до якихось речей, яких ти, може, ніколи не зміг би дотрапнутися. Але це було цікаво, класно. Я пояснюю тобі, що тоді, яка тоді відбувалася комунікація. Тобто на нашій зйомній хаті ми знайомилися. Давали Льосі відеокасети. Журнали, так. Арестедевелепмент, якась відеокасета. Він їхав в Черкаси, дивився. А потім це був фестиваль, це означало, що ми приїхали і на хаті в когось... Тобто це не готелів, нічого. Це на хаті чувака, з яким ти тоді вдвох був, мені здається.

  12. [Валерон]

    Перший повір, пам'ятаєш?

  13. [Олексій Согомонов]

    Якісь фотки були. Я вже не пам'ятаю кого. І потім виступ, якийсь дурдом, зі звуком. Але це така подія була. Так, там випадав звук, випадав звук. Положинський рятував ситуацію, що там балакав. Ну, коротше, це було фантастично. Це був ентузіазм, який ламав стіни. Тому що бізнесу в цьому взагалі ніякого не було. Був такий, я пам'ятаю, як знайомі мої, знаєш, приїхали на п'ятерки BMW, такі солідні хлопці, так хлопнули пачки доларів на капот і сказали, Леха, ми тебе знаємо, ти парень хороший, але треба повернути. І я такий потім думаю, ну окей, ладно. У нас в Харкові в таких випадках говорили, хороший ти парень з однієї сторони, нахуй тебе сраку з іншої сторони. Ну от, слава Богу, до цього дійшло. Вау, ті фестивалі, коли ти робиш фестиваль, когось привозиш за гонорар 200 доларів, тобі треба відбити з квитків, а вони якось не відбиваються. Ух, ух, ух. При тому, що дуже багато людей прийшло. Ну, у нас це взагалі було безкоштовно. Ми не очікували, що буде така кількість людей. Я, в принципі, не міг. Тобто мені казали, що у нас в тих Черкасах чоловік 30-40 зацікавлено. Зрозуміло, що місто немаленьке. Але таке, от все і почалося. Потім вже були екстрими. Весь Хрещатик прийшов. Ми зараз на Хрещатику в Києві, а в Черкасах свій Хрещатик. Свій Хрещатик, так. Климнюк, до речі, жил на Хрещатику. З нього там красівки зняли. Він нам розповідав. Доводив мене черкаськими місцями в Чебуречне. Казав, що з нього зняли. Там знімали красівки з нього. Ну це волшебно. Я навчався там недалеко, в Чебуречне, але його там не зустрічали. Ну що, ось і закінчилась ця зимова міжсезоння. Рідненька, ріднесенька УПЛ повертається знов. Хоча пересінджермен грав, звичайно. А от УПЛ не було. Ну, важливіше, звичайно, гра збірної і стики. Але збірної без чемпіонату не існує. Така цікава ситуація у нас зараз. У нас є зимовий чемпіон ЛНЗ. Не Динамо і не Шахтар. Шахтар другий. Третя Полісся накупила купу гравців. Гуцульока повернував склад заради збірної. Вся країна подякувала президенту Полісся за це. Динамо четверте. Що ти думаєш, як все це закінчиться? Я думаю, що Шахтар стане чемпіоном, бо ЛНЗ не витримає десь. Шахтар купив найкращого гравця ЛНЗ собі. Ну, Полісся набиратиме, а Динамо треба перезапускатися. Ну, не можна чіплятися. Ми врятуємо сезон. Треба перезапускатися. Треба зміна покоління, відпускати тих, А Динамо виграє кубок. Так, Шахтар вже відчепили. Так, Динамо виграє кубок і опиняться в Єврокубку.

  14. [Валерон]

    А потім ти був менеджером якийсь час ТНМК і Тартика.

  15. [Олексій Согомонов]

    Концертним менеджером. Так, я був турменеджером. Тоді було таке міфологічне створіння та-та-та, тобто ТАНОК і ТАРТАК. Чому міфологічне? Це гумор зрозуміло. Це були дві дуже активні банди. І я приїхав, і мені їхний продюсер Олексій Яковлєв сказав можна легко 3 Каті робити? Я кажу, я не розумію, що ти кажеш. Він такий, ну, 300 баксів. Я такий, ох, нічого собі. Як тебе звати? Катя, подружку 2 Каті. А я тільки що програв хату на цьому фестивалі. Ну, тому що по витратах, які я повинен був віддати, там вийшло 2-4 кімнатні квартири в Черкасах. Ну, так, нормально виграв. Рухали культуру. Так і є. Ну, це правда, це було дуже важко. Там були якісь дурні зовершенно ситуації. І якщо... Там тебе партнер якийсь зліняв.

  16. [Валерон]

    Мене так мозок починає.

  17. [Олексій Согомонов]

    Я про це не думав останні 27 років, але таке потягнулося. Тобто прямо перед фестивалем класична схема, яка і зараз в принципі практикується. Тобто коли перед самим, розумієте, хочеш робити, хочеш не робити. Ну, я такий на принцип. Але мені їхали хлопці, мені було соромно, ми вже подружилися. Мені їхали бетбеленсмени, їхав Міша Крункович. Валова дружина була з Черкасою. Та пошлик. Там райдер був простий. Восім шаверм у ашота. Я придумав тоді ашоту. Дуже смішно і круто. Було класно. Восім шаверм — це колись група Кирпичі. Директор — Олексій Юрійович Яковлєв. Перед гастролями в Москві треба ж пафос колотити. Вони ж артисти. Він приїздив в райдер у групу Воплюві до Плясова. Виступали в Москві. Зміна гарячих блюд. Щось таке. Сідола повісила в китайському льотчикі цей райдер. Група Кирпичі написала сверху флабмастерам восім шаверм. В нас вісім приїздило. Саме так було. По дорозі на фестиваль ми їли шаверм у ашота, який хотів... Найкращий райдер були такі люди Мона і Сай. Діджей. І такі такі. Люди Міра. Вони приїхали і кажуть, от у нас є ось тільки пивка кокосового горіха і повно марихуани. Нам чого вистачить, ну максимум на два, на дощі. Я пам'ятаю, ми їм привозили, ну нормально ми привозили. Птички якоїсь черкаської? Ні, білої вдови. Я ще пам'ятаю. Взагалі сьогодні було. І це було, як Сай Пресхіл приїхав. Садок і Бірєл. Такий смок сам від.

  18. [Валерон]

    Їздив ти з ними в тури якісь, як це відбувалося?

  19. [Олексій Согомонов]

    Слухай, да класно. Як це відбувалося? По-перше, це цікавий досвід, тому що ти по-перше, ти носиш відповідальність. Ну дійсно це важливо. А по-друге, на той час ніхто з нас в принципі не розумів, як це повинно бути. Було зрозуміло, що люди дуже відомі на той час. Я згадав. Ми з Льохою вночі пішли за коньяком з севера Донецька. Таке теж бувало. Там якась общага. Там же палат спорту був, в якому потім цей з'їзд з сепаратистами. І там селившися номера, там баяни. Таке все. І ми з Льохою пішли за коньяком. Ну типу мало. Мало. Двоє дорослих. І бабулька внизу каже не пущу, вас вб'ють. На севера Донецьк, люди сурові. Не пущу, там це шо ти? Бабушка, ти шо? Та ми. Ми коротше йдемо. Там дуже багато до чого. Історії дуже багато. Слухай, ну черкасці і харіковці дністрі біба. Коли Крещатик зустрічається з Салтовко, це нормально. Я не можу собі втримати. Ми маємо до тої севери Донецька. За старе добре чути. Насправді було дуже цікаво. Було дуже цікаво і було... Ти знаєш, я думаю, що це заклало фундамент. В тому плані, що ти відповідав за людей, ти відповідав за гроші. У тебе було дуже мало якихось інструментів, які ти міг пустити в хід. Наприклад, котя колись, я пам'ятаю, виніс просто двері в купе. Я такий стою, спостерігаю. Наш базгітаріст. Говорю, ну якось не дуже добре. Борт проводиться. Підбігаю, кажу, ну і там далі, там зрозуміло, що вона все що думає. Я кажу, ми все зробимо. Говорю, все одно грошей немає. Якось воно буде. І ти знаєш, я дуже-дуже вдячний і хлопцям, і продюсеру їхньому за те, що не маючи грошей на розрулювання ситуації, ти вдруг можеш знайти якісь містичні аргументи, які діють на людей.

  20. [Валерон]

    Комунікативні навички.

  21. [Олексій Согомонов]

    Ми згадували, я ж кажу, у мене одна є фото навіть, я, на жаль, зараз не знайду, є фото, де Маріуполь, ми щось веселимося, пацани засинають, відкривають воду. Води немає. І мене, я теж ось такою головою... Я жив через дорогу від нас, через коридор. Щось таке, там, взагалі, стучать, кричать. Я такий, що, хто? Ваші там три поверхи затопили. Я біжу туди, стучу, стучу, стучу, відкриваю, потім відкривається двері, вітос і фос простирадлами, чи там... Ні, матрасами. Вимакюють, коротше, воду. І тітеньки так дивляться на мене. Я кажу, є 30 гривень. Це спрацювало!

  22. [Валерон]

    40, 40!

  23. [Олексій Согомонов]

    Лехо, не-не-не! Ти запропонував 20 за 3 поверхи. І ми зійшлися на 40. 40 гривень і замазали.

  24. [Валерон]

    Ну, згодіться, що це найкраще?

  25. [Олексій Согомонов]

    Кип'ятком, блядь. Так, кип'ятком. Так от, я зараз поясню, давайте.

  26. [Валерон]

    За 40.

  27. [Олексій Согомонов]

    Щоб так кожен раз. Я просто поясню, відсутнім. Справа в тому, що ти зсіляєшся в готель після концерту, а це був тур Зающенка. Давай скажемо правду. О, це 2004 рік, так? А, другий. Це ще парламентські вибори. Це ми, Тартак і Океан. За нашу Україну. Дуже холодно, сніг, теплодорпушки на сцені. Дуже холодно. Так от, вирубання електроенергії. І в Маріуполь приїхали нашу Україну підтримувати. Від севера Донецка. А, ніби куди завгодно приїхали. А я з ними. А люди збиралися? Ну, так, на площадях всі грали. Я пам'ятаю, що десь було так, ну, як каток, щоб ви виходили і просто от, ну, щоб в дні впасти. Щось було.

  28. [Валерон]

    Дуже-дуже.

  29. [Олексій Согомонов]

    І це зима початок-весні. І ти після концерту, а води немає. Ані холодно, ані гарячо. І тут маяк від директора. Це не останній концерт. Завтра ще Харків. Харків. Дома. І ми починаємо гуляти, святкувати. У вас на балконі. Тому що у вас від був. На що в Маріуполь від? На шафту? На вулицю. І, значить, веселі у вас. І, значить, ми воду ж пооткривали. Світлося. Ми прийшли спати. Ну, води так і немає. Її дали о шостій ранку. Вона одразу з двох кранів. Набралася спочатку в салузлі. І потім потекло. Ну, ти уявляєш собі. І достуківається Льоха. Води вже от стільки. Але це укріп. Ти не можеш ступити на нього, щоб добігти, виключити. І тому ми кидали матраси. І по матрасам. Тому точно матрасами вимагали. Коротше, жон вік просто нервно кидав. 40 гривень. 40 гривень. Це геніально. Взагалі, саме моя улюблена історія. Я не знаю. Можна її розповісти? Саме улюблена. Це рівно. Дуже-дуже холодно. Неможливо йти по перонах. Приходить потяг. Зупиняється. Ми повинні, наприклад, сідати в 12-й вагон. Ми п'яні. Сильно п'яні. Особливо сильно п'яний Вітос. Просто в слюні. І Фагот, і Саня. Пам'ятаєш, Фагот? Каже, хлопці, ми не зможемо сісти в наш вагон. Тому в перший попавшийся. А він з тортиком, з барабаном. З тортиком, це робочий барабан. Він з усією фігнею. У нього барабани якісь. Коротше, він як дикобраз. Утиканий цим. Речами. І ми такі, типу, намагаємось тримати спинку. І ми йдемо в цей вагон. Розуміючи, що... І тут я розумію, а я ж не можу сісти. Тому що мені треба всі, щоб зайшли порахувати, знаєш, як стюардеса з цим. Нема Вітоса, і нема Вітоса. І тут ми бачимо картину, як Вітос біжить від поліціянтів. Він виштовхнув мусора, а в другий вистрибнув з тамбура.

  30. [Фоззі]

    Його вже...

  31. [Олексій Согомонов]

    Потім він виштовхнув, вже тримається поїзд, він виштовхнув, куди ми вже не бачимо, куди... Він виштовхнув... Він відштовхнув цю... як там... проводницю.

  32. [Валерон]

    І пробігає через вагон ресторан.

  33. [Олексій Согомонов]

    Хвилює дві бутилки шампанського. І біжить далі. І біжить далі. Прячеться в туалеті, поки поїзд, значить, отаке. Там викликають... Взагалі, це було круто. І це Барбанщик Тиненко, так скажеш? Так. Він вже багато років не п'є. А його-то ми і залишили. Говорить, пройшов тест. До хіп-хоперів потрапив панк з групи Soul.

  34. [Фоззі]

    З панкової історії.

  35. [Олексій Согомонов]

    Культова абсолютно банда. Дуже відома. Ці гастролі в потягах, я пам'ятаю, найгірший потяг в історії, це був в Львів-Луганськ, 222-й. Я про нього в пісню став.

  36. [Валерон]

    Це ж пісня файна.

  37. [Олексій Согомонов]

    Коли скрипка вийшов з туалету, я сказав, тут знімали фільм «Транспорт». А ти пам'ятаєш найстрашніший готель? Якщо це можна назвати готелем, це називалося база для моряків в Одесі, де ми жили стартаком, коли там повністю все усрано, оборвано, винесено, розломано. Просто вирвані уніта. Там навіть не уніта, просто дири. І я пам'ятаю, що ми так заходимо, і Положик такий каже, щось як-то не так, я, мабуть, в файє посіжу. Пан Положик в таких випадках казав, я тут жити не буду, я їду за гроші селитися в нормальний готель. Слухай, я не пам'ятаю, по-моєму, всі ми там так і були. Я пам'ятаю, що там були якісь пильні пальми, в катках, тепер чому погерся? Ну, що може бути ще в Одесі? Але там прям, ну, я такий, о, там був, дійсно, фільм «Троїн Спотін», причому не друга, більш головна частина, а перша. Але, ну, цікава, ну, класна. Був, рухали культуру, молодість. Ні, ти ж тоді ж, ну, все було в кайф. Все було в кайф, так, правда. Приїхати на плацкарті, ми пропивали, в нас не було райдера, ми пропивали постільний, я так називав. Бо нам давали на постіль типу квиток, 10 гривень на постіль. Ми постіль не брали, і оскільки нас їздило семеро-восьмеро, ми мали 70-80 гривень, за які ми могли відкиснути. Те, що ти казав, що тобі подобається рок-н-ролл пісня, є така фраза «І перійдемо у тамбура пол». Насправді, це історія, от, в касу, тому що Саня розповідає, ми колись їхали на концерт, це була вже, це був вже не «Графіт», це був... Ні, це було до «Графіта», це був такий гурт «Бестмікс», там, щось два чи три концерти ми зіграли разом з Андрієм. І ми в свої місця віддали якусь, знаєш, коли проводники підсаджували людей, і там Матуся з Донечкою, і ми такі, ну сідайте на наші місця, такі два фанфарони, далі Хюмінгуе, так? От, і ми їхали в цей тамбур, є фотки, вони десь були, хтось в мене нарізав, от, я фоткав Андрія, він фоткав мене, і ми в цьому тамбурі, з Миколаєва до Чаркасії, з Миколаєва до Києва. І в тамбурі, коли ти їдеш, в нас найперша гастроль в Запоріжжя відбувалася, в тому, що я купив з рук фальшиві квитки, на квиток. І тільки наш барабанщик на той момент видав свою дівчинку за дитину інваліду, і отримав одне, два сидячі місця, на яких він ліг, а вона сиділа поруч, було. І тоді ще везли на гастроль з собою руліви від «Жигулей». Руліви відновлені, натерті, і тулили лохам, як нав'як. Тому працювали з одного базара. Привезли, розторгувалися, і в сторону з'їбали, тому що на наступний день тебе вб'ють. Я не про це. І ми з Костією їхали в тамбурі всю дорогу. І я придумав гру «Розкачай тамбур». Якщо ти стоїш вдвох... Ага, я пам'ятаю. Ти починаєш ловити синхрон з потягом, і тобі на певному етапі хвилині сорокові здається, що потяг хитається від тебе. Якщо ти трошечки додаш, він зараз взлетить нахуй з рельс. І тут головне зупинитися, не вб'ємо людей. Це отак вбивство часу «Розкачай тамбур». Мусора ж тоді ходили по потягах, і якраз вилавливали людей, які в тамбурах їздили. Так? Це історичний випуск був про те, як українське шоу-бізнес. Ми ж казали про... Ми зараз перейдемо до контемпорарі. Це ми так, це все виріжуть. Разом з селезенкою. Запікаємо, так. Так, це був такий час рок-н-рольний. І ти ж не забуваєш, що це був час, коли переважно ми приїздили в кожне місто, і там були офіші російських артистів. Тобто, російські артисти виступали благородно в філармоніях, а ми там десь... На площі рвали... Рвали сіднички. Так, було, було. 2002. Фух! Обожнюю такі випуски. Історія української музики від першоджерел. Дуже цікаво. Добре, буду я тоді відповідати за хронологію. Потім ви розійшлися, правильно?

  38. [Валерон]

    Ти казав, що тебе звільнили з ТНК.

  39. [Олексій Согомонов]

    І тому став журналістом. Як то було, ми про те дізналися потім. Вони... Наш стартакон-директор Льохі вирішив, що... Ну, коротше... Полаве розійшлися, а ми тоді були енергетичні. Я з того часу не пускаю менеджмент розмови про гроші. До каси не пускаю. Це красиво. Насправді розійшлися, розійшлися. Я ж кажу, Саня зробив... Та й хлопці теж. Добра школа. Я дуже вдячний. Потім... Після цього вже був гурт на двох, так? Реперський. Не, не, не. Графіт.

  40. [Валерон]

    До графіта.

  41. [Олексій Согомонов]

    Ні, ні. Це все було в Черкасах. Історія така. Був гурт Десмікс, в якому... В який запропонували співати Андрія. І потім, щоб його, скажімо так, підтримати в тому числі, і фінансово вирішили, що є такі Леша. Давайте позовем Лешу. Я їм просто допомагав. Типу, я давай там теж підчитувати. Андрій вже тоді був конечно, ну, не знаю, чим можна так зачинити. Скажімо так, унікальний, так? На фоні якого я там щось ходив, такі доволі толсті, яркі хлопці.

  42. [Валерон]

    Вигодний оттеннал.

  43. [Олексій Согомонов]

    Так, так, так. А от іменно, що я відтеннал. А Саня, каже, вже про більш поздні. Тобто, ми працювали, це вже був, який це був рік, Саня? Ну, «Графіт» — це 2002. Ні, ні, ні, ну, ми з тобою. А в «Танки», а в «Тартакі» — 2002. Ну, от, «Графіт» був паралельно. Це був такий проєкт. З бас-гітаристом групи «Тартак». Так, я коли їхав, я розумію, що ми, ну, до вас, що ми, мабуть, про це будемо говорити. І ти знаєш, я задавав собі питання, як дуже влучно сказала Саня, тому що редакторська доля, вона така. Я задавав собі питання, чи я шкодую про те, що він нікуди не пішов. Тому що це був проєкт, Саша про це прекрасно пам'ятає, бо він був одним із людей, якого я звав, і він записав куплет чи два, я не пам'ятаю. Куплет була пісня, кожен співав про свої вісти, Хлебнюк співав про Черкасі, я співав про Харків, і потім з цього зробив пісню з Крупіним пізніше, років на 5-7, і Муріх був. Дуже прикольний був такий «Олд Старс» я це для себе називав на той час. А де зберігся в тебе? Слухай, в мене – ні. А я тобі об'ясню, ні, воно все ж залишалось у хлопців тих. І воно так і залишилось. Нам на селіті просто в якийсь момент це було вже не цікаво. От я ж кажу тобі, я їхав і думав про те, цікаво мені це було б колись видати. Зараз взяли б і поставили ту пісню. Може бути. Є Де Дмитро, є Сашко, я маю на увазі із Вурта Графіта. В якийсь момент ці пісні були в свободному доступі. Там був альбом. Андрій дуже правильно колись сказав, що просто трошки не вистачило правильної політики, внутрішньої і розуміння, що треба робити. Ну, я, Саня знає, я це теж знаю, я через це все пройшов. Коли дуже багато думок у людей, розумієш? Бо інколи треба приборкувати емоції. Тобто, не може бути так, що сім атаманів, як восім шаверм. Ну, не може такого бути. Немає хто приймав рішення фінальне. Слухай, ну, повинна бути людина, яка відповідає. Як Андрій каже, що тіпа, ну, тіпа, надєбісно зробили.

  44. [Валерон]

    Тому...

  45. [Олексій Согомонов]

    Потім був період з дуетом з Положинським. «На даху» називалася ця пісня?

  46. [Валерон]

    Так, так.

  47. [Олексій Согомонов]

    Я вважаю, що одна із найбільших... Що я люблю в «Бумбоксі», або тоді це був ще... Так, так, так. Що... Воно залишається надовго. Знаєш, дуже багато чого не заходить одразу. Немає такого ефекту фаєрстарта. Так? Запальнички. І мені страшно, я не злився. Ну, зараз більше це глупо. Але коли всі говорили, оцкаті чілі, тіпа, дует, оце, тіпа, бімба. Я такий думав, ви чого, глухі, що ли? Подивіться, який трек. Була ситуація, коли ви пропонували Положику Олександру Євгеновичу займатися...

  48. [Валерон]

    Не трикніться іми його.

  49. [Олексій Согомонов]

    Так, так, так. Займатися ще графітом. Та було, я тобі більше скажу, людей було декілька, які хотіли займатися або графітом, або гуртом, у якого ще на той час навіть не було назви. Так, так, так. Я пам'ятаю. Ну, я не можу сказати, що це була така цікава дуже історія, знаєш чому? Ми дуже не хотіли, щоб був конфлікт. Ми не хотіли, щоб доставалось хлопцям на горіхи, ну, тобто, Мухе і Валіку. Я поясню. Ці ж музиканти групи Тартак. Муха, Валік, діджей і гітарист групи Тартак, які бісайд роблять з Хливніком. І, відповідно, кожен артист, він страшенно рівнивий. І, відповідно, так, конфлікт точно був. Ну, як мені на той час казалось, що він був на ровному місці. Два Андрії ж квартиру знімали, здається, на Мінському масиві. Кондратюка 4. Так, так. Я часто там буваю в Києві. Думаю, о, тут якраз бомбок звернувся. Слухай, в нас є навіть документальна стрічка, яка нікуди не пішла. Вона не закінчена до кінця, але вона якраз починається на Кондратюка. І я пам'ятаю, що коли ми приїхали туди знімати, я офігів, тому що там повністю все застроїлось. Були поля, а зараз там просто... Прикольно, зараз один гурт якраз випустив стрічку про себе, великий прокат. Я не подивився ще. Я не подивився, я кожен раз кажу собі, що треба подивитися. Я декілька не подивився. От Акіранівську, не подивився «Космос», на жаль. Вітарист групи «Тартак». Андрій знімав хату на двох з вокалістом групи «Графіт». Теж Андрій. І якось так сталося, що в цьому процесі з'явилася перша програма. З'явилася група «Бумбокс», правильно? Ну, а в неї навіть ще назви не було. Які якраз про Лешу, який не виходить. Так, так, пісні Бобі про Димона, про мене. Воно дуже легко писалось. І я все це побачив вже готовий. Мені Фагот одразу сказав, чуйка є, він каже, о, це от буде, буде, буде. Ми підвозили кудись Ховнюка, і він сказав, там, я послухав, тіпа, це охуєнчик. Слухай, ну, мені дуже сподобалося, ну, знов таки, я тоді працював в екстрими. І перші балванки того альбому, вони, в принципі, і рухали. Це дуже класна штука. Тоді, зустрічаючи дівчинку в Києві якусь, ти мав такий один вибір, в неї буде з собою сидіром з «П'ятницю», або сидіром з першим альбомом. На той час, звичайно, гремелі, якщо так можна сказати. В тому числі, завдяки Тіму, ну, було класно. Шуму і Тіму, ну, тому що Тім вже їх возив. А ким ми були виходити? Перша пісня була? Кліп був? Ні-ні, перша, за що мені досі Андрій Володимирович згадує, був «Супер-пупер», коли «Смайли» по «Асі», далі спілкуємося про «Смайли». Я вважаю, що геніально правильний вибір, все правильно зробив, все круто. Слухай, ну, ми ж антигрупа, ну, розумієш, как би «Бумбокс». Антигрупа – це антитіла. Ні, антитіла – це антитіла. Ні, насправді, схема така, що у всіх нормальних грутів, вони якось розуміють, що треба знімати на хіт, треба знімати зараз. У нас – нєт. Ми можем, типу, слішком хітова пісня, ми не будемо на її кліп знімати. Я зараз не какі-то нічого, це правда.

  50. [Валерон]

    А які приклади, наприклад?

  51. [Олексій Согомонов]

    Купах. Ну, наприклад, «Твій на сто відсотків», на яку немає кліпу.

  52. [Валерон]

    Немає кліпу?

  53. [Олексій Согомонов]

    Ну, звісно, немає. Наприклад, ми сиділи в Ніаполі. Це красиво. На квартирі. Ми сиділи в Ніаполі. Прилетаю я якось на Таїці. На Таїці ж, мабуть, так. Ми сиділи в Ніаполі. Вибачте, я повторюю. І Андрій каже, а яка тобі більше подобається? Така, така? Я говорю, слухай, ну, давай на це, давай на «Твій на сто відсотків». Ось. І в ітозі вийшло, що ми і приїжджали в той місті Ніаполь, в тому числі, щоб екранізувати «Тримай мене», який всі люблять, так? Сашко Чемеров знімав в Каліфорнії, це Дивіна. Був, ми знімали в Ніаполі, в Крака, під Римом і в Україні. Ну, от така цікава географія. Але я дуже хотів, щоб ми зняли «Твій на сто відсотків». Не зняли. Пісня «Люди», яку ви всі знаєте, як вона намалювана. Це ж просто експромт, який народився. У нас була якась адський завтик. І дуже важкі були відносини внутрі банди. Ну, такі конфліктно незрозуміли. Я в якийсь момент кажу, давайте знімемо отак. Ой, що-то там, воно якось не дуже. І я ні з ким це не затверджував. Ми просто йшли, я, Денис Дужник, на той час він працював у нас як оператор, режисер. Ну, в общому, на всі руки майстер. І Евеліна, дівчина, яка, власне, намалює в кліпі ілюстратор, дизайнер. Я кажу, давайте хай буде так, просто на ходу. Ми йшли, знаєш, куди? В Аромо, пам'ятаєш? Була Аромо біля стадіона. Така там, я не пам'ятаю, як вулиця. Ну, не важливо. Напроти басейну. Я так придумав, на наступний день приїхав і, ну, окей, через день, приїхали, зняли і от. І стало класикою. Я не знав, я не знав, що... Я думаю, що ніхто ніколи не знає, у нас сьогодні в першій частині знімального дня була представниця сучасного шоу-бізнесу, яка казала, що ну тут, я впевнений, наш ухід. Ну, я вже знаю. Я хотів їй сказати, що ти не знаєш.

  54. [Валерон]

    Ніфак.

  55. [Олексій Согомонов]

    Ніколи ти не знаєш. Якщо ти каже, що знаєш, то це значить, що ти комусь ти продаєш знання, якого насправді в тобі немає. Ти ніколи не знаєш, що вистріл від шоні. І це, за це ми любимо музику, бо якась... Ну, мабуть, так і є. Ну, мені було дуже цікаво...

  56. [Валерон]

    Доля якогось шаманства.

  57. [Олексій Согомонов]

    Слухай, ну мені, як і тобі, як і всім, мені цікаво вигадувати якісь штуки. Ну, тому що продюсер – це такий кастрірований варіант артиста. Ну, може, не в прямому сенсі кастрірований. Але мені завжди було... Це артист, в якого зазвичай не вийшло. Але він відіграється на дітях.

  58. [Фоззі]

    Так і є.

  59. [Олексій Согомонов]

    Я для себе так це опреділяю. Ну, слухай, мені дуже подобається. Мені дуже подобається вигадувати якісь речі. Інколи інколи зрозуміло, що з руками наше бачення, мабуть, стало ще більш кардинально відрізнятися з Андрієм. Тому що, в принципі, все вирішуємо ми вдвох. Але... Ну, я не маю на увазі музику, тому що до музики я не маю жодного відношення. Я можу сказати, там, тут мені більше подобається, тут – ні. Але у нас такі 20 з чимось років домовлені, що ти не лізеш. Я не торгую всім комі, а ти, як кажеш, кредити не видаєш. Якщо ви зараз не підпишетеся, то я вже не знаю, що з вами робити.

  60. [Валерон]

    Я подумав, що, якщо подивитись, наприклад, топ прослуховувань Boombox'а, то там на всі кліпи є. І там на «Та, що» є кліп, і на «Вахтєрам» є кліп, і на...

  61. [Олексій Согомонов]

    Слухай, я можу розповідати, якщо це цікаво, але я не дуже впевнений, що це цікаво. На «Вахтєрам» кліп ужасний. Це кліше на кліше. Ми дуже довго з Віктором приїдували. Після цього не спілкувалися. Років 8, може 9. Та я не можу сказати. Всі з ним сварилися. Слухай, тут була ситуація така, що... Це чуждо, що було знято. Це кліше. Це дуже-дуже містами... Ну... Not good. І там були 2-3 варіанти, які в ітозі побачили люди. Ну, це той, що там з голубями, так званий. Це жах. Перший був з металиками, він був гірший. Ну, правда. Та що було з Вовею? Він переживав дуже... З Володією Кіменко він переживав дуже важку сімейну драму, розлучення. І ми дуже просто молили його, що Володінько, будь ласка, тільки без жмурів. Він, звісно, завалив дівчинку. Він же вам багато знімав? Ні. Він зняв нам... Ми ж взагалі однолюблені. Починаємо з кимось працювати, і вже потім ти такий типу, а може не треба. Ну вже ладно, вроді як примількався, хай знімають. Він, здається, знімав... Він знімав «Холода нет», він знімав Поліну, він знімав для тебе з Михея, з вами. Поліна, наприклад, зовсім інший лайф. Поліна чудовий кліп, я вважаю. Ти знаєш, коли я офігів, ну у всіх нас є такі історії, я офігів, коли мені дзвонив Хавтан і сказав, дуже вічливо, що там хто я, що я, і каже типу, ви знаєте, ви так цікаво наш стиль, те, що нам подобається, і зрозуміли, що в якості просто ілюстративному використали, а ви можете мені дати контакт режисера, бо це було тисячу років тому. Мені було б прикольно. А Хавтан не промазкалів зараз, він взагалі... Так, так. Такий тактовний чувачок. Я коли вів підйом, він був в підйомі, і йому хтось сказав, що я типу музикант, і він типу питав нас, як ми поєднуємо діджея з балансом сценічним. Це дуже круто, що йому цікаво. І от тоді було те ж саме. Він каже, що ну це дуже приємно. Не будемо про росіян.

  62. [Валерон]

    У мене є враження від Поліни, коли слухав я як фанат бунбоксу, слухав пісні і пісні, а потім, коли я опинився на концерті, виявляється, це суперконцертний хіт.

  63. [Олексій Согомонов]

    Так, а ви з програмою певний час з неї починали? Так, в концерті це прям суперконцертний хіт. На гітарному рифі. Слухай, ну вона класна, там дуже смішний текст, вона весела. У нас дуже мало веселих пісень. Тобто, ми знаєш, як то кажуть, вже поздняк щось змінювати, поэтому у нас такі сумки. І після ще одна історія пов'язана щось. З Поліною? Слухай, мільйони. Знаєш, найпопулярніша історія з Поліною? Ми назвали нашу доньку. Ну, я думаю, що у кожного банди є така історія. Ну, тим не менше. Дуже хороша історія. Ну, Поліна, так, але я більше по інших піснях бомбоксу.

  64. [Валерон]

    А ну, я пам'ятаю.

  65. [Олексій Согомонов]

    Топ-3? Топ-3? Ну, «На Орденці».

  66. [Валерон]

    Мені теж подобається «На Орденці», так.

  67. [Олексій Согомонов]

    Ну, тому що це...

  68. [Валерон]

    Дуже крутий хук, що ми всі звали «На Орденці».

  69. [Олексій Согомонов]

    Ну, потім, потім, потім, потім, зараз я подумаю, ну, мабуть, навіть, з КМБ, ну, тому що КМБ це така дуже особиста для мене пісня, ось ці перифроби в батареях червоні, тому що у мене були червоні батареї, а потім у Андрія, ну, коротше, ось така... Тепер це моя топ-3 пісня, тому що... Ви про КМБ?

  70. [Валерон]

    Можна історію маленьку розказати? Нещодавно потрапив я на минулому тижні на один захід, тіпу свято, і там було караоке. І от спочатку був на Оштамбінаторні, я не був в караоке, взагалі здавалося, що караокець...

  71. [Олексій Согомонов]

    Молодець, зробив висновки.

  72. [Валерон]

    Це якась така дуже велика розвага, точно не на часі і так далі. І якщо чесно сказати, фосфор мене завжди травить тут за це.

  73. [Олексій Согомонов]

    Я раніше в караоке тільки російське пісні співав, читав, намагався щось робити.

  74. [Валерон]

    Коротше, і я от думав, що ж мені в караоке, можна щось там заспівати, що ж виконати. І там сучасного якогось репа немає, а співати я взагалі не вмію. І от «Кіну були», пісня, яку я точно знаю на пам'ять, і там звичайно важко, він не читає, все-таки він підспівує, напевно, це для тих, що не читають. Але ми там і намагалися виконати.

  75. [Олексій Согомонов]

    Ні, ти вчора, коли ми готувалися до зйомок, сказав, що з бастою пісню ти співав.

  76. [Валерон]

    Ну, раніше, до війни.

  77. [Олексій Согомонов]

    Слухай, я в караоке був декілька разів в своєму житті, ну, зрозуміло, після концертів. І от я був зовсім недавно, ми були в турі. І це був бюлін, ми просто хотіли вип'яти якогось півця. І працювало, сістець була зачинена, і працювало крихітно. В караоке дві кімнати. В одній кімнаті, значить, металісти, в іншій кімнаті десметалісти. І люди от оруть в караоке десбеттл, том фууууу. Таке... Значить, Андрій, я, Стас Фахівец, і Герої України. Взагалі, я не знаю, чи можна називати. Не буду. Ну, взагалі, дуже-дуже відома, дуже заслужена людина. Ми вже і плакали. Ну, тому що це було дуже смішно. Ну, Андрій, аж великий досвід. Він же ж лобав в кавербенді, пам'ятаєш? Квартира бабуїн. Ну, що значить пам'ятаю. Звісно, я пам'ятаю. Я, до речі, один чи два рази був на цих концертах. Мені не сподобалося, з яким пієтетом дівчатка дивиться, Андрія. Тут було враження, що вони його з'їдять зараз. Ну, таке. Коротше, я теж ходжу в караоке. А що ви співали? Чи не співали? Ні, ми просто себе випивали після концертів. Ми якось потрапили, товариш наш з Фаготом робив «Мальчишник Лінін». І ми потрапили, він і його друзі, канадієць і американець, дуже полюбили в Україні караоке. І, значить, «Мальчишник» йому робили в караоке. І ми з Фаготом, опинившися в цьому, ми почали якісь пісні дитинства замовляти, щоб рятувати. Ці Арієм співали, ми там ще щось. І вийшла хазяйка і сказала «Мальчики, золотая карточка, золотая карточка, я більше не могу слушать лепса». Тому що вони всі лепси співали.

  78. [Валерон]

    Причому я почав слухати «Бумбокс Клубу» в університеті вчився в Києві, і мені здавалося, може це не правда, що це пісня про те, що ти переїхав в Київ, і я так собі ассоціював, що я теж переїхав в Київ, і що це пісня про це, завоювати велике місце.

  79. [Олексій Согомонов]

    Це просто інший трохи момент. Я навіть не слухаю, про що співає, мабуть, Андрій, і я вихватую саму цю абревіатуру «Залишаємося тіми чимули». Насправді це зовсім не так, але я розумію, про що це. Тому що є якісь принципи, які для нас такими і залишилися. Я дуже сподіваюся, що ми ще не розтеряли залишки людяності.

  80. [Валерон]

    Але «Третє» ти не назвав.

  81. [Олексій Согомонов]

    Слухай, воно гуляє. Я дуже люблю «Тримай мене», і вважаю, що це одна із найкращих пісень. Але я дуже люблю і рок-н-ролл, про який ти теж кажеш. Я дуже люблю багато пісень. Ти і вахтерам, напевно, любиш. Просто зараз вже цю станцію проїхавши. Чесно, я розумію іронію, але я не можу сказати, що рок-н-ролл зрозуміло вахтерам. Вахтерам це ж жарт. Андрій не хотів її в альбом вставляти. Він про це багато разів казав. На те, що вони, коли писали, угорали, тому що там така смішна, лабуста, ну і жартую, гармонія. І Андрій може краще пояснити. Я, на жаль, з музичної точки зору не можу так пояснити, як він.

  82. [Валерон]

    Бачу по очах, що у тебе є подарунок.

  83. [Олексій Согомонов]

    У мене завжди є подарунок, коли я тут, оскільки в нас є друзі і партнери, які дарують нашим глядачам шкарпетки розмір 41-45. Бав! Дуже крутий. У мене такий є. Я катаюсь на сноуборді в ньому. Пляшка і гірмайстер. І пляшка, пляшка і пляшка, щоби пити в горах. А також рюкзак з термухою всередині. Там фольга. Він збереже, що тепло, що холодно. Так, за що ми цю красу віддаємо сьогодні? Пропоную віддати за коментар, в якому людина опише свою улюблену пісню Бумбокса або історію, яка пов'язана з піснею Бумбокса. Тому що сьогодні ми якраз дуже багато говорили про пісні цього гурту. Сьогодні ніхто, окрім тебе, красивіше в цьому підвалі не розводив людей на коментарі. Молодець. Зміни в репертуарі, які відбулися, такі кардіологічні. Я пам'ятаю, ми зустрічалися з Бумбоксами в Борисполі. Муха одразу замовляв два темних пива. Він казав, як звичайно. А чому два?

  84. [Валерон]

    Він другий комусь чи сам?

  85. [Олексій Согомонов]

    Собі, собі. В ірландському там на другому поверсі. Так, так, на другому поверсі. І, значить, ми сиділи і він казав, що зараз якийсь Новосибірск чи ще щось. І казав, що зараз почнеться зала поїти на русском. Типу вони не дуже хотіли. Тобто це був Боря Гінжук. Слухай, ну, з іншого боку, давайте так. Зараз це може звучати як підлобузничество, але ніхто не відміняв дні городів Владивостока, наприклад. Де ми грали програму з 15-17 українськомовних пісень. І грали тих нещасних вахтерів. І це було там з моїми друлями в обнімку. І всі були щасливі. І піли. Ніхто не відміняв там Магадани, Сургут. Люди плакали і говорили. Що там українці є? Звісно, звісно. Але не всі, але вони вже такі українці, знаєш, як ми рускі. Але тим не менше. Ну, я до того, що, звісно, кричали. І багато разів кричали. І я тільки можу уявити собі, що відчували люди. Відчувалаш на сцені?

  86. [Фоззі]

    Звісно. Звісно.

  87. [Олексій Согомонов]

    Звісно. Ти бачиш ситуацію, коли ти щось там роздратований, коли ти злівся. Я стою, наприклад, на бекстейджі і кажу собі, ти тут стоїш і щось з копитом б'єш, а пацани і дівчата на сцені. І це зовсім по-іншому. Зовсім. І на тобі відповідальність, на них відповідальність просто така, що мама не гарює. Тому, тому, тому. Таке. Ти зараз сказав пацани і дівчата. Ви ж унікальна група в тому плані, що з певного періоду у вас бас-гітаристка. І ми почали жартувати. Особливо під час війни. Це мммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммммм Змінився склад іііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі

  88. [Валерон]

    Але я не бачив жодного концерту, не був на жодному концерті, ти була дівчиною.

  89. [Олексій Согомонов]

    Ну, я тебе зову, 16 травня буде концерт, 17 тисяч квітків вже продали. Я тихо хочу додавати по соплям цим людям, які продають по 5 палаців спорту з містимостью, по 5, по 6 тисяч і б'ють у бубен.

  90. [Валерон]

    На парковці в Бастере?

  91. [Олексій Согомонов]

    Там же, де Атлас. Слухай, то де може грати ще популярна група? Ну, звісно, на парковці. На парковці біля підземного окриття. І, до речі, це дуже важливо, тому що це не реклама, тому що він буває, але ти знаєш, коли збили шаху прямо, було дуже смішно, коли всі у нас тусять. Я якраз в цей момент біг по набережній, бо я там бігаю. Клас. Ми виступили, я виступив.

  92. [Валерон]

    Це під час Атлас-вікенду? Так, так. Атлас-вікенду.

  93. [Олексій Согомонов]

    Я чую крізь навушники, що летить шахед, і я його збиваю. І я розумію, що він летить по собачому гірлу, і Віктор якраз на поділ. Дуже близько, так? Так. Було дуже круто. Ми грали Атлас другий виступ за 4 роки, всі в восторге, фантастик, купа проданого всього, побили там всі рекорди, і повітряно, пауза, всі розходяться. Я дуже був здивований, як швидко всі розсасались. Це було класно. Тренувані. А потім знов ми граємо, і закінчуємо, і його збивають. Так. І я такий, клас, як все круто. Продюсував, домовився. Мені Андрій дуже не хотів грати. Відповідальність брати на себе за людей. І я максимально респектую. Тобто я думаю, що це один із не багатьох, якщо не єдиний артист. Я так, звісно, чоловік безпринципний. Ось. І це було цікаво. Ну і саме то, що Саня каже, для мене, у мене право в деформацію. Я займаюся останній рік з копійками саме тим, що ми полюємо на чертів. І тому, коли я бачу, що збили, ніхто не постраждав, я, звісно, пифанув. Ми потім їхали з побратимом на пікапі, на якому стояло. Це було дуже-дуже смішно. Ми заїжджаємо на паркінг, де всі паркуються. А у тебе пулемет. Ні, ну я, звісно, не взяв з собою пулемет. Ну так, у мене Браунін. А ми стійку залишили. Ну що знімати стійку? І ми не можемо навіть з стійкою заїхати. І Льоха такий, виходить Двохпетровий, каже, зараз-зараз! Там таке чірка, подожди, чірівчина. Це знімає кріплення. І ми вже заїжджаємо. Там було дуже смішно. Я по фоткам бачив і одразу думаю, ну Льоха міг тільки з американськими пікапами фоткатися. Це з масивними, це ж не було завжди. Слухай, ну ця машина, це просто, ну от бувають якісь речі, вони як, ну це якийсь оберіг. Тому що вона була в кліпі у Дімишову. Вона була в кліпі рок-н-ролл, значить. А, часів Діми Шурова на вашому контракті. Так, так, так. Контракт. Та ви, каже, ще й по стендапу. Вона була, я вже не пам'ятаю, друзі. Ну, коротше, була. І я ж всю піздячку від'їздив, вона ж у мене красиво розрісована флеймами такими, в пламені, наліпки, все. І от весь, і вона так реве, тому що там примоток. І ми всю піздячку на неї від'їздили, перевозили на неї все, що можна. Трупи, десант, БК-шку, ну, коротше, всю херню. А потім же ж ми вже такі матері, тіпу серйозні. І мені хлопці кажуть, Брис, ну, ми ж треба її фарбувати. Ми ж вже, типу, еліточка. 12,7, браунінг. Слухай, у нас 41-го року браунінг, дід. Взагалі працює ідеально, у нас танковий браунінг. Так, дуже. Ізюм. Це ф'юрі, і ось це ось з Брайдом Пітом, нервно курять сторонки. І, коротше, і на ньому є навіть... 41-го року. 41-го року, так. Так, так. Ми, слухай, ми з ним завалили... У нас рекорд би майже на трьох кілометрах збили шаху. Але це прямо важко. Це важко. Це який випадок, Дженєр, скільки корпусів? 12, браунінг. 12? Так, я думаю, що так. А як ти... А, ні, я стріляю, я стріляю із легкого. А це от калькулятор показує тобі? Ну, і калькулятор теж, так. Але насправді... 12 корпусів, як ти, блядь... Як каже побратимий напарник Олексія Олеговича, «жми просто, зажимай железку». І це саме. Жми на водичку. Але це рекорд. Це рекорд і... Ну, нам все одно його не підтвердили, це звичайна історія. Я тобі скажу, що із п'яти... Бо не зрозуміло, хто... Типу, всі стріляли, хто перший, той збив. Ні, хто перший приїхав.

  94. [Валерон]

    Як наяву?

  95. [Олексій Согомонов]

    Хто перший запостив. Слухай, ну... Гаразд, якщо про Віноньку... Найкраще було таке... Ну, коротше, збили ми, так? Збили. У всіх камери. Ну, з трьох камер відео, з різних ракурсів. Рапорт, всі справи. Підняли пташку. Знайшли герберу. Знайшли герберу. Зібрали її. Вона прямо в дуже хорошому стані. Така з батону. Зібрали. Зфотокували номери. Відправили. Все, все класно. Ну, чекаємо, що буде. Дякую. Там. Все, молодці. Ніхера. Проходять три, чотири, п'ять. Ми такі, а де дякую? І в ітозі потім... А поцілуй. І в ітозі нам потім кажуть, а тут командир ваш. А він не так, рапорт відходить. Ну, хто ми такі, щоб сперечатися з командуванням? Таке. Це звичайна історія. Але в залі є такі нюанси, що коли на сектор, де багато народу, залітає ось ця жужалка, і хтось во льду, і не дуже зрозуміло хто, то доволі часто, так, а гуська, то чужа. Ну, я чув в історії, коли люди шмалялися з різних боків, якраз там дванадцять сім, і там дванадцять сім, і потрапляли в своїх, бо не домовлялися. Френдлі файер. Френдлі файер, це ж найстрашніше. Я просто, я би много мог.

  96. [Валерон]

    Не треба, не треба. Давай, за збиттє. За збиттє.

  97. [Олексій Согомонов]

    За збиттє і на тому достатньо. За збиттє. Мінус вісімнадцять. На.

  98. [Валерон]

    Наші друзі з Ягермайстера продовжують підтримувати молодих українських артистів. В цьому році теж буде премія Ягер Мюзик Евордс. Ягер Мюзик Евордс. Дві тисячі двадцять шість. Слоган. Прояви свій звук. Так. Дякуємо Ягерю за підтримку українського Ютубу, за підтримку української музики.

  99. [Олексій Согомонов]

    Алєлуйя. Нехай більше бумбоксів буде в вашій хаті. Більше бумбоксів в вашій хаті. Алєлуйя. Це моя фраза.

  100. [Фоззі]

    Алєлуйя. Український антиграунд. Це Даркрум. Ти торкаєшся інструменту і запускаєш хвилю. Що шукає свій прояв. Так різні голоси, ком'юніті, простори об'єднуються в незалежну сцену. Так проявляється нова українська музика. Ягер Мюзик Евордс. Прояви свій звук.

  101. [Олексій Согомонов]

    Мені прислали фотку часів тура Зающенко, але іншого. Вже коли помаранчеві були. В 2002-му ще не було. Вони інші кольори були, здається. Я навіть не пам'ятаю. А так? Менше з тим. І помаранчеві. І я дивлюся, думаю, найкрасивіші штани в моїй концертній, які колись були. Помаранчевий вельвет з зеленим хлопчиком ліформата, який пошила твоя дружина Маша. Дякую.

  102. [Валерон]

    Я передав на бойдерів. Дивись, яка в мене футболка піднижена.

  103. [Олексій Согомонов]

    Так, саме з цим чуваком, саме цього чувака вона нашила на ці штани. Є якісь речі, які, звісно, залишаються назавжди. Я дуже добре пам'ятаю. Ну, власне, цей такий мій альбом. Я дуже добре пам'ятаю, як я сватав Сані фото для джазу. І в результаті потім його вибрали. Класне фото. Найкраща ідустиція Ева. Ні, ну воно реально круто. А в мене воно є. Я знаєш, що я спочатку зробив це сам в фотошопі як обкладинку в метаморфозі. А потім щось в мене переіначило, а Фагот побачив і сказав, о, ми це заберем на джазі. І презентація Ніфармата відбувалася в тому залі. І джазі відбувалися в тому залі. В цьому клубі відбувалося все. І на ту фотку Пасічник, твій улюблений. Наш. Наш улюблений. Андрій Пасічник. Лейбл скористався тим, що в нас на бонусах турбобії зі Снепа. Його привели хавать сюди. П'ятий раз цю історію чую. Ну так, це учасник. Це учасник. І Пасічник прилепив не погоджуючи з нами червону лейблу фіт турбобії Снеп. На фотку, яку ти спродюсував в чорно-білого. Ось в цьому. Бували дні весели, так? Та-та-та.

  104. [Валерон]

    Давай ще про дві пісні хотілося поговорити. Перша, червона калина.

  105. [Олексій Согомонов]

    Ти, можливо, раніше почув, ніж весь світ? О, в мене є фантастична історія на цей рахунок. Коротше, ми якраз під обстрілом з хлопцями. О, як красиво звучить. І це правда. І залізли на п'ятиэтажку. Одну розвалили, а дві залишились в Калєвці. Там, де ми живі, ми там, де бігали. Собі. І зв'язку ніякого немає. Ну, вже давно немає. Нічого немає. Це Київська область, так? Так. І залізли. І у нас є такий дружочек, Денис Павук. І він зміг дзвонитися дружині. Ну, ми зі всіх телефонів, зі всіх операторів, все ж лежить наглух. І вдруку він дзвониться дружині, і вона чомусь каже, а ви знаєте, що Андрія поранена? І все. І зв'язок пропадає. А, коли склоп... Ні, не склоп. Ось. Коли він до росіян відео записував. Подивіться. Це все для мене було вже... І ми такі, ну, шок і тріпець, знаєш? І зв'язок переривається, і ти думаєш далі.

  106. [Фоззі]

    Так.

  107. [Олексій Согомонов]

    І зв'язок переривається. Ми такі, що? А? Как? Ну, тіпо, поранений, значить, живий. Тра-та-та. І потім, через декілька днів, ми перериваємося через... Ну, коротше, там просто одно. Через Фастів. Через шматок Одеської траси. Це був єдиний заїзд на той час в Київ. Там люди стояли по декілька годин, і ми такі обв'язані з броєю. Такі, не жравші, з квадратними, ось такими. І ми заїжджаємо в Київ, приїжджаємо до Димки, і потім до Андрія, і нам кажуть, що, а от, там, ось такі, ось такі, ось такі. І для мене, я взагалі, цей бум не бачив. Для мене це було все, ну, типу... З юмора почалося для тебе? Так, так. І я такий, я як олігарх. Вони кажуть, да ви там, типу, херачите із кожного утюга. Я такий, якого утюга?

  108. [Валерон]

    У нас нічого немає. Ти такий, стоп, стоп, стоп.

  109. [Олексій Согомонов]

    У нас, ну, слухай, ну, ми були...

  110. [Валерон]

    Ді ройалті, я не пульдав.

  111. [Олексій Согомонов]

    Ми були в оточенні. У нас там просто розпіздос. Єбоша турагаги, танчики, дуелі, все там. По нам херачать, ми херачим. Ну, тобто, чистої води партизанщина, знаєш. І тут виясняється, що, типу, братан, теж бігає, ще встиг заспівати, типу, головний хіт війни. І ти такий, типу...

  112. [Валерон]

    Та, головна пісня.

  113. [Олексій Согомонов]

    Афігєть, афігєть. Ну, а потім вже, коли ми побачились, Андрюха каже, тут, типу, дзвонив.

  114. [Валерон]

    Тут я роботаю.

  115. [Олексій Согомонов]

    Я такий, ну, ну, в цьому взагалі. Ні, ну, у вас ж з Єлмаром була історія перед тим, коли ламбались на БІБІСІ. Але вона дуже крута, але в неї є ще і анекдотичний такий бекграунд. Тобто, що, типу, я в 6-й ранку їду в аеропорт, дзвонить мені Андрій Володимирович, і таким спокійним тоном каже, Льоха, є питання? Я кажу, ну. Він каже, в мене віза закінчилась. А, тому вони... А, тому без нього це і відбувалося. Так. Я такий, ми підтримали там, знаєш, там такі люди були задіяні, що, ну, я не знаю, чесно. Старочек після Гітлера? Типу того. Ну, міністр оборони Великобританії, що ще, що ще. І всі були за, але був якийсь, якийсь невеличкий святок в Польщі, і тому якось на день чи на півтора дали візу пізніше. Відтоді ми грали Девіда Гілбера, грали ж Бура, так? Ось. Він фантастична вихована людина. Я просто, ну, чесно. Він приклад того, до чого порядно британську родину доводить українська новістка.

  116. [Валерон]

    Да.

  117. [Олексій Согомонов]

    Ідеально. Слухай, ну, в нього, я так розумію, в нього дуже такий цікавий син. Тому що вони трошки розповідали. І його неодноразово привлікали за хуліганство. Причому не в тому плані за хуліганство, а за подежовчину. Вони нам устраювали геополітичні акції. Типу та-та-та-та-та-та. І вони приходили його підтримувати в суди. І, в общому, там прям ціла історія. На цьому, шановні глядачі, на цьому прикладі, ми бачимо, як побудований сучасний світ. Коли організатор групи виявляється красномордим, і підтримує росіян, підтримує все, що заробить. Про Роджера Уотерса. Базгітаріст. Базгітаріст. Не треба базгітарістам давати всю владу. А потім приходить гітаріст, і рятуєшся, і підтримує Україну. Так і є. І, мені було трішечки, трішечки. Мені було три роки, коли вони розійшлися. Ні, ти знаєш, мені було настільки це приємно і круто, і мені не сподобалося песня, чесно. Ти що, гілма розробив? Ну, це проходняк такий. Але вона очолила Чат в Бразилії. Скрізь там. Коли ти, блядь, ще очолив, блядь, Чат в Бразилії? Ти мені краще скажи. Коли хтось Черкась востаннє очолював Чат в Бразилії, нагадай мені, блядь. Давай так, коли хтось з України в останній раз грав з Давидом Гілманом. Тому... Так, так. Тому... Ну, це діди зібралися вперше. Головне, що вони просто зібралися. Я зрозумію, що ти її не слухаєш в плеєрі. Я зараз, як то кажуть, л'єдду жмакаю грязними руками. Але я про інше. Те, що це наскільки це круто, я зрозумію, що це там неймовірно круто. І круто те, що я можу зібрати, я не пам'ятаю, чи 500 тисяч євро, чи 500 тисяч доларів, але роялті передали. Вони домазали, по-моєму, 50 тисяч до цього, щоб була красива сума, щоб вийшло 500. І це передали... Може фунтів? Чесно, не пам'ятаю. Я пам'ятаю, що або 3, або 4, або 5 фондів отримали ці гроші. Але ми ні, тому що конфлікт... Ну, мілітарка, не можна. Я не пам'ятаю. Там, по-моєму, було сказано так, що, хлопці, ми не можемо, бо Андрій, як би, його фонд, і він це, тому ні. Я, ну, як би, окей, не можна, то не можна.

  118. [Валерон]

    Але ж ця пісня продовжує приносити щось?

  119. [Олексій Согомонов]

    Я... Я нічого... Я думаю, що і... Я думаю, що може... Ну, і то, я думаю, що, скоріше за все, там просто стоїть якась переадресація на якісь фонди.

  120. [Валерон]

    Але було думки записати цю пісню «Кушероване коліно»?

  121. [Олексій Согомонов]

    Так вона записана.

  122. [Валерон]

    Таким Флойдом. Таким Флойдом, так, самим, я маю на увазі.

  123. [Олексій Согомонов]

    Вона записана... Вона записана декілька разів на концертах. Не вдало. Ну, тому що не було можливості спеціально її записати так, як... На концертах, щоб люди стіпали, правильно? Я розумію. Ні. Вона була записана просто, як, знаєш, а є вона спеціальність записати. У Андрія Денько, якого ви знаєте, любите прекрасно, у нього з собою була якась, скажімо так, приблуда. Ну, ми такі, можна? Можна. Ну, щось не то його. Вона була записана в Иллеї. Причому при дуже активній участі, скоріше, в якості саунд-продюсера. Бо з його наколки були якісь взяти інструменти. Цей звукорежисер Саше Чебирав. Коли я читав? Ні, він тоді виїжджав. Він тоді виїжджав, і з нами якраз. Але, як то кажуть, щось пішло б і так. Вона дуже...

  124. [Валерон]

    Тепер точно тоді ви антигрупа.

  125. [Олексій Согомонов]

    Дуже, дуже вона вийшла пласкою, на мій погляд. Я тобі чесно скажу, в мене дуже багато пісень Бумбокса. Мені більш подобаються. Ну, це, мабуть, було раніше все ж таки. Але більш подобались чотирьох з репетицій Андрій Стайл. Вони були більш грубі, сері, більш важкі, якщо так можна сказати. Але, ну, зрозуміло, що бували випадки, як співпраця з La Fabrique у Франції. Ну, це було дуже цікаво. А я ще бачив, у вас були такі випуски на Ютубі, що ви їхали альбом записувати десь у Францію. Це от воно і є. Випуски, які, на жаль, ми, ну, їх подивилися всі, хто хотів, і кожен з людей, який мені важливо мені казав, да, я дивився, да, класно, да, цікаво. Але я не можу сказати, що їх подивилось якісь масово. Мені, взагалі, це дуже цікаво. Ти знаєш, останнім часом як щось становиться масовим, як, наприклад, Божевілля навколо Сцапала-Злапала.

  126. [Валерон]

    Я хотів про це поговорити. Ти уявляєш, що зараз Вепл-Мюзик?

  127. [Олексій Согомонов]

    Наприклад, Чужий, у якого, як ти сказав, 700 тисяч переглядів. Я розумію, що це речі різних. Живий. Чужий, то фільм, рідне сфоте. Чужий, ну, Чужий теж непогано, що тут, да, Чужий, Живий. Ось. Про Сцапало-Злапало я хотів поговорити. Це зараз перша пісня Вепл-Мюзик? Зараз, да.

  128. [Валерон]

    І для мене це такий теж прикол був, тому що, тіпу, ну, команд, це пісня, яку я в університеті слухав, ну, я її добре знаю.

  129. [Олексій Согомонов]

    Ну, це ефект тік-тока.

  130. [Валерон]

    І тут вона, тіпу, люди для себе відкрили, ну, це мене злюбило.

  131. [Олексій Согомонов]

    Я тобі більше скажу, у нас хлопчиня, який займається тік-током, Льоні Ласточкіну, він дуже відомий хлопець, він дуже з багатьма співпрацює, йому там просто обірвали руки, ноги, телефон на предмет, щоб поділитися...

  132. [Валерон]

    Оригіналом?

  133. [Олексій Согомонов]

    Секретом, так, поділитися рецептом. Він каже, не має ніякого рецепту. Але він тепер може в портфоліо писати, тіпо. Він і пише. 100%. Слухай, ну, Андрій, я ж кажу, як альтернативи у альтернативі, він же навіть звернувся, по-моєму, в сторіках, ну, зрозуміло, жартував, але, що, тіпо, будь ласка... Пристаньте? Пристаньте, так.

  134. [Валерон]

    Серйозно? Остановіть!

  135. [Олексій Согомонов]

    Я гарант на що сказав. Ну, так, так, тому що є такі смішні нюанси, я як людина, яка десятиріччями займається всім, що зв'язано з бандою, так, ну, я пишу всі прес-релізи, я там веду всі соцсети, ну, все, коротше.

  136. [Валерон]

    Ти ще пишеш прес-релізи, так?

  137. [Олексій Согомонов]

    Я все роблю. Все, що ти бачиш, все роблю я. Ну, як би, все. Фонд, мерч, гурт. Боже мій, які вони щасті! Так, заплакав. Так, про права і закритки. Пісня, яку Валерон співав в караоті найчастіше пісня з Бастою і конфлікт з Бастою, який називав тебе армянським продюсером тоді. Андрієм. Привіт, Андрій. Отже, це був перший конфлікт людей, які зробили хіт разом, і перший конфлікт такий політичний, політично-музичний. Я знаєш, на чому себе впіймав на думці? Що більшість російських артистів, за якими ми з дитинства слідкували оце все, будемо відверті, не будемо брехати, вони всі починали як нонконформісти, а потім з ними відбувався ефект Розембаума, які різко становились государственниками, бо напевно розуміли, що система може встояти тільки на... їхня система. Тільки на такому ставленні до людей.

  138. [Валерон]

    Слухай, ну пісня ж вона протестна?

  139. [Олексій Согомонов]

    Так, тільки там протест, в нього мабуть внутрішні проти мусоров, які його там в Ростові приймали, але не проти системи. Я думаю, що все ж таки, коли ми спілкувались, мова йшла, що це все ж таки проти... Вони дуже хотіли, щоб це було для революцій, і відповідно цьому, знаєш, як вже потіб стало зрозуміло, на цьому будували і візуальний ряд, і все ж таки інший, бо якщо взяти кліп, який вони потім зняли, там є якийсь захват толі будильник, толі банк...

  140. [Валерон]

    А виходить, що два кліпи є. Є в Києві знятий?

  141. [Олексій Согомонов]

    Мабуть, я не знаю скільки.

  142. [Валерон]

    Є в Києві знятий, там де є Андрій, він сам ще зняв потім, так?

  143. [Олексій Согомонов]

    Так.

  144. [Валерон]

    А їм не сподобався той, який в Києві знятий?

  145. [Олексій Согомонов]

    Так. Там дуже багато нюансів. Якщо чесно, я розумію, якщо ви задаєте питання, що вам це цікаво, я розкажу, мені чесно не цікаво. Це супер цікаво, мені не цікаво. Це ж велика пісня, погоджуєшся ти, що це велика пісня?

  146. [Валерон]

    Прямо епохи якоїсь.

  147. [Фоззі]

    Говорять.

  148. [Олексій Согомонов]

    Ні. Для мене ні. Я, як людина, яка цю пісню зрозуміла, що брать вже тільки Андрій, але коли була розмова про те, що ось це чи ось це, весело чи таке, я казав, брата, давай цю. Це прямо бімба. Андрій потім навіть мені здається, якщо я зараз не привіраю на стадії відпрацювання, він вже тоді казав, що щось мені здається ми трохи не в той райпі. Ну, тут же ж важливий компонент такий, що пісня хітова, але вона не може стати частиною концертної програми, бо не будеш він читати, купити. Слухай, ну ми про це не думали взагалі. Це ж головна проблема спільних треків. Для мене головна проблема спільних треків в тому, що я намагаюся постійно перекреслити свою репутацію. Тому що в мене репутація така, що я демон, і зі мною дуже важко, і я намагаюся бути мілем. І люди сідають на голову. Дарма. Дарма. І люди сідають тобі на голову. І всі, майже всі, я до речі дуети, які у нас відбувалися, всі так чи інакше, вони не в плані конфліктів, а в плані того, що ти все одно за багато компромісів. Слухай, з Тіною було надиво просто. Чесно. Я тобі скажу так, я не приймав участь в творчому процесі. Я вам вже пояснив в пісні. Я приймав участь безпосередньо і діко кайфодул в роботі над кліпом. Тобто ми придумували ось ці штуки, такі, типу, «Бек ту Тринс Потінг», коли Андрій провалюється. Виготовлювали цю конструкцію двох з половиною метрову, щоб там цей ковер вийшов, а він впав в місце, нічого собі не зламав. Як в фільмі «Престіж». Я їздив, якийсь орендував крісла, саме такі. Тому що я дуже люблю на цьому замаращуватися. Всі картини, які висілять в «Безодні», я вибирав сам, і їх там, по-моєму, 8 чи 10 штук. Кожна вибрана там спеціально. Це називається редакторська робота. Ну, я думаю, що так. Це те, що я вважаю нормальним продюсуванням. Мені не дав Боженька можливості займатися саунд-продюсуванням, тому що я так. Добираємо інше. Зі всіма конфліктами, що, наприклад, був з Джамалою і з… Конфлікт не обов'язково це щось негативне. З Джамалою була історія дуже хороша. Ну, і це все ж таки пісні тільки з Джамалою. Там є Дмитро Шура.

  149. [Валерон]

    Я просто не договорився.

  150. [Олексій Согомонов]

    Дмитро Шура у багатьох піснях є з того періоду. Ми не спілкуємося, але це не значить, що я не пам'ятаю, хто що робив. З Джамалою була ідея зробити кліп. Ми дуже довго обговорювали, бо вони перфекціоністи і готові витратити все, що тільки є і час, і гроші, і т.д. для того, щоб добитися якогось результату, який там мені здавалося, що було ні то його. І це довго. Відтоді якого кліпа не вийшло і вийшов, мабуть, найкращий кліп, найбільш жорсткиший. Скажи мені, ти пам'ятаєш нашу групу чудових документалістів, яка знімала «Майдан», «Зверства на Майдані».

  151. [Валерон]

    Вавилон.

  152. [Олексій Согомонов]

    Так, і я дуже вдячний, бо мені здається, що такого, може, це не кліп в розумінні, розважальному кліп, але у нас доволі багато такого. Я дуже, до речі, дуже цим пишаюсь, що це такий шоу-бізнес, по-моєму, кстаті, ти любив таку раніше фразу, шоу-бізнес з чоловічим лицом, з людським обличчям. Маленький, маленький фрагмент «Боря Дінжук» і «Квіто в волосі». Так. Я вважаю, що це шедевр. Так, оце ти кажеш про кліпи, про не схожі, і там же його родини 8 міліметрів. Я не можу… Я пам'ятаю, що там дитячі зйомки, і там старша сестра на той момент вашого роадменеджера, Боря Дінжука, і якісь менеджери шукали, телефонували, що це за модель. Це дуже багато років минуло. В «Квіто в волосі» Боря Дінжука ретро.

  153. [Фоззі]

    Так, Наташа.

  154. [Олексій Согомонов]

    І коли вийшов кліп, почали якісь хетхантери. Я не знав, чесно. Може, я забув. Ти звертайся. Я пам'ятаю, що ми були у Борівдома, на той квартирі, до якої були всі. Це от квартира, яка, мені здається, її треба колись викупити і зробити там музей. Я не жартую, тому що там ставилися палатки внутрі цієї квартири. Ми стріляли із пістолета з балкона цієї квартири. Ми спали там під столами. Ну, коротше кажучи, там така кількість музики була прослухована. Спав під столами я в тебе на кухні. І ти, і ти. Якось ми гуляли Лешин День народження, я спав Ложинським. В однокімнатній квартирі. Я щось з Положиком вирішив побити горшки і спав потім на кухні під столом. Так, було, було. Ну, я пам'ятаю, що було чотири версії «Квіти волосі».

  155. [Валерон]

    А це ж теж Вітя монтував.

  156. [Олексій Согомонов]

    Чотири версії. А, пісні? Кліпа? Кліпа. Там була така історія. Татусь Борі зробив, оцифровав як подарунок всій родині. Оцифровав якусь кількість от цих плівок. Чи там вісім, чи шістнадцять. І Вітя придумав при налічі, як то кажуть, пропитаних шпал. Дивився на потірі пульсу і сказав, це геніально. І треба віддати Вітю належну винульницю. І він змонтував чотири варіанти. Причому мені здається, що два. Ніхто не бачить. Ні, ні, ні. Він змонтував як просто як подарунок. Каже, хлопці, ну не може зупинитися. Ні, ні, ні. Два із них фактично ніде не крутились. Щось десь перше, по-моєму, крутили більш-менш. З коментарями, що могли б зняти щось нормальне. Скільки можна, як це, піджимати грошей.

  157. [Валерон]

    Ретрофутуризм.

  158. [Олексій Согомонов]

    Але ж наскільки на часі зараз вона там шоює у варшавські спальні райони? Наприклад. Слухай, мені здається, у кожного крутого поета є такий цікавий нюанс, коли, що б ти не дописав, воно влучне.

  159. [Фоззі]

    Рано чи пізно зіграє.

  160. [Олексій Согомонов]

    Чи рано чи пізно зіграє. Це як математичний факт, що будь-які відео, завантажене на Ютуб, досягне мільйона переглядів, просто головне дожити. Колись. Тому, ну, безумовно. Пісня дуже цікава. Але мене більше все одно за все в цій пісні вибішують ці флажолети. Точніше не вибішують, а коли люди пишуть, ха, це ж вам, Металіка.

  161. [Валерон]

    Ха-ха-ха. Так давайте з цим сонцем, мабуть, закінчимо.

  162. [Олексій Согомонов]

    Його пісня. Ну, давай.

  163. [Валерон]

    Так, а зараз, ну, є ж ройалті якісь в мене?

  164. [Олексій Согомонов]

    З неї жодних ройалтів ніколи не було.

  165. [Валерон]

    Бо вона завантажена, як...

  166. [Олексій Согомонов]

    А, він це на себе підписав, так? Слухай, ну, дивись.

  167. [Валерон]

    Але дивись, вона в Apple Music світиться, в Boombox.

  168. [Олексій Согомонов]

    Ну, може, вона через VPN заходить? Ні, через VPN. Я не знаю, де вона світиться, але ми до ній ніякого від душі не маємо аж ніяк. От, якщо ти знаєш... Та там весь його продакшн, він все за себе? Ні, там була така історія. Ви були партнерами. А вони завжди, ти ж знаєш, той час в тому числі у них набагато краще обстояли справи з, скажімо так, зі зборами. І коли йшла розмова, Андрій сказав, не питання, ми робимо кліп, як партнери, 50 на 50. А все інше буде наше. І ми такі, тихо, тихо, тихо. Окей. Так ось такий ростов, так. Хай все ваше буде ваше. Ні мапи там, і все. І все. А це тому, що чий текст приспівав? А все там, Вася. Все, абсолютно. Я ж кажу, я швидко поміняв там, не важливо, хто вирішує, Москва або Київ, там було Пітер. Та Пітер. А в них же це ж фішка. В Пітері вирішує Москва. А нам ніхера. А ми тут що. О, клас, давай помінямо. Я кажу, для мене це, знаєш, це таке позабінуло життя. Умер Максим, ну і хуй з ним. Тому, тому, тому. Хай роблять, що роблять. Ну і це Бармен Диктат, українська класика, яка вижила після пожежі, яка сталася ось тут поверхом вище. Якщо вижив Бармен Диктат, то виживемо і ми. Так, давайте на якомусь позитиві вийдемо. Я максимально як і ти, я кавалеронно позитивний. Слухай, ну знаєш, я думав сьогодні знов таки, коли їхав, і знаєш, що згадав. Ти як редактор сам у себе дорогою взяв інтерв'ю, бо тобі їхати довго. Ну я тобі скажу, що я згадав таку штуку, що один із дуже цікавих людей, який робив саме перше інтерв'ю з нами в Росії, був Олександр Евскляр, який нічого не знав про групу, до цього інтерв'ю дуже класно підійшов і потім виявився мегаватником. Це все, тому що нам своє робити?

  169. [Валерон]

    У нас є дуже прикольна історія власна наша, яка тут зародилася, прямо на цьому місці, сидів Олександр Хоменко, це є такий гурт, МУР, об'єднання вони називають.

  170. [Олексій Согомонов]

    У них був вистава Ребелія і він розповідав, що вони кликали Андрія, щоб він заспівав якусь пісню. Спочатку домовилися, що Бумбокс заспіває пісню про Чорновіла, коли прийшов час записуватись, вони кажуть, що будуть співати він як би від імені Кравчука. І Сагамонов побачив це і каже, який Кравчук, блять, ніколи мій Андрій не буде Кравчуком. Так і є. І так і нічого зробили. Це звучить як приспів. Ніколи мій Андрій не буде Кравчуком. Не буде Кравчуком, так, так.

  171. [Валерон]

    І така тиць, тиць, тиць.

  172. [Олексій Согомонов]

    Слухай, ну, давай так, ну, ну як? Ну давай так, ну як? Ну, просто, ідея була така, що типу Чорновіл, а зі Збиттян набрав мене, ми зустрілись, дуже приємно поспілкувались, зі Збиттян, продюсером. Два армянських продюсера.

  173. [Валерон]

    Два армянських продюсера.

  174. [Олексій Согомонов]

    Тихівин справжній, а я самозванець. Я такий заслугний козачок. І ми дуже здорово поспілкувались, ми дуже давно не бачились, це було вже там як якісь там три з половиною рочки по одному штабці. Я йому кажу, слухай, ну, Андрій на фронті, ми дуже-дуже мало бачимося і мені потрібно розуміти, що. І він каже, от така історія. Я кажу, ну так, ну це круто, класно, я бачу, що у вас йде двіжуха, люди, ну для мене це взагалі такий вже дивний формат. Він мені подарував, віднілив чотири там не останню платівку тиража. Я дуже вдячний і все. А потім вони чогось, ну, присилають мені оту шляпу з комуняки. Валірону треба пояснювати. Дивись, коли встане момент... Та, ні, ти не все розумієш. Якщо тобі пропонують якусь заміну, це означає, що тебе ніколись поміняв. Якщо тебе закликають приїхати на ефір завтра, це означає, що хтось злутів. Слухай, ну, для мене це, ну, окей, це, мабуть, теж дуже велика доля... Хуйова реакція на неповагу. Ні. Ну, комуніст, ну, куди? Ні. Мені пофіг. Ти знаєш цей прикол. Раніше зіграємо, раніше до дому поїдемо. Ні, взагалі ні. Мені важливо було, що я не хочу, щоб Андрій співав за... Мені стидно було, соромно було навіть озвучувати таку тему. А не... Ні, ну, добре, ти б співав за Кравчука? Та ніхера, Саня. А хто заспівав за Кравчука? А от Кравчук аналогічно.

  175. [Валерон]

    От просто цікаво.

  176. [Олексій Согомонов]

    Ну, прям цікаво-цікаво. Ну, тому що я, ну, для мене це абсурд, що Андрій Володимирович Хлебнюк, світоч наш. Ну, я вибачаюся, я розумію, що кожна, як там це, своє гніздо... В Європі на концертах бачитеся зі мною з МС. І щоб там фотографувався Андрій з ним щось таке? Так. Так. Так?

  177. [Валерон]

    Достатньо на респекті він ще.

  178. [Олексій Согомонов]

    Ну, він з Росії. Ну, по-перше, він територіально та з України. Бєлгород був... Бєлгород з України? Слухай, я не знаю, що сказати. Ну, якщо ти... Я не думаю, що... Ну, просто або всі, або не всі. У мене двоюродний брат був офіцером російської армії. Його вбили і утопили в озері. Його сослуживцем. Другого брата я не бачив з чотирьох рочків. Його. Дядя помер там після того, як вони емігрували в Рашку, тому що... Це після Баку теж? Після Баку. Як я маю на цього? Ну, мабуть, всі. Але я не спілкуюся. Андрій не спілкується. Людина прийшла. Я знаю, що... Він мабуть іскренній. Я бачив недавно якийсь у Ривок, в якому вони дуже проникновенно Ваня, по-моєму, акомпанує там на гітарі, там монеточках та ще. І вони співають. І вони от прям видно, як вони вірять, що із Сирії який би ти солдат не був, там повертайся. Я не знаю, як ця пісня називається. Але... Це Козирєв, який зараз дає запит, каже, можете знятися, ми хочемо для телеканала дощ український ну, тіпа, що троє в армії, давайте знімемо тіпа, ну це, ну вони не розуміють. Навіть ті, хто вважають себе нашими друзями, вони не розуміють, що ми не можемо до них ставити. Я знаю, як це вирятувати. Колись в тебе, від першої людини в житті, в якої я почув слово «блох». Це був ти, який ти сказав, що брат тобі на День народження подарував домен Alex.com.ua Що з ним зараз? Ну, його брат ти шльопнув в кінці кінців. Тобто, це перша людина, яка вела на своєму власному домені про те, що... Це який рік? 2001? Ну, щось таке, дуже давно. Мене спрашували колись люди, а чому у вас немає сайту? Знаєш, тіпа, я пам'ятаю, Саня був в банді сайти, там купа всього, вони модернізували. Тому що у Льохи був блог. У мене був блог, це було тіпа так, знаєш, модно, класно і якось прикольно. І ці роздолбаї ще коментували. Ті, типу, всі там, знаєш... Гестіви.

  179. [Валерон]

    Перезастав.

  180. [Олексій Согомонов]

    Так, це дуже-дуже було смішно. Я в якийсь момент упустив, брат мене попереджав і в ітозі я, по-моєму, нічого не... Не подовжує геноїд реакцію. Алекс комнюй.

  181. [Валерон]

    Слухай, а як ти зараз бачиш розвиток медіа, всі кажуть штишний інтелект, Washington Post, коротше, не те, що півредакція...

  182. [Олексій Согомонов]

    А, давайте ще дві години працюкуємо. Там якісь супермасові скорочення. Ну і в цілому... Як редактор.

  183. [Валерон]

    Дуже швидкий темп хвилинні відео, менше хвилинні відео.

  184. [Олексій Согомонов]

    Куди це все йде? Ну... не знаю куди все це йде. Я знаю, що... Я думаю, як сказати нахуй, щоб сказати нахуй. Я знаю, що в мене через прокат живуть друзі. І вони доволі сильно задіяні в різних теж медійних проєктах. І вони дуже плотно використовують АІ. Спочатку я так поспіхався, тому що для мене, наприклад, прес-реліз написаний АІ це приємно. Ти мене розумієш. Але коли я дивлюся на монтаж, який підправляють, тільки сьогодні. Мені Макс Чорний. Чувак в будинку... І він мені показував, що він зробив з дуже-дуже таких ніж середній якості фоток. У нього було завдання. Це круто. Це прикольно. З цієї техніки зору, звісно, це класно. Але нам легше, бо ми не доживемо, коли вони почнуть її бачити. Ну, може бути. Дітей шкода, а так... Слухай, ну, ми дуже довго не давали доньке телефон. В неї немає інстаграмів, в неї немає доступу ні до чого, окрім Ютуба під тіпа, як нам здається, під нашим контролем. Це чуш, зрозуміло, але тим не менше. Але вона вже кожен раз закатує, ну, окей, не істерію, але нервує, коли я намагаюся її попрохати. Типу, Надя, давай почитаємо. Все дитина робить. Акробатика, карате, те-се, наперекосе. А коли ти кажеш, а давай щось... Причому в формі гри. Типу, заплющ очі, протягні праву руку і дістанеш з полиці якусь книгу, і ми там на 20-й сторінці, хєр там, ці всі, для 17 способів, вони не працюють. Але потім, коли всі поплакали, поорав татус, потім поїхав, знаєш, в ніч такий. Ось. Я б не хотів дивитися чи слухати музику, яку написала Айшка. Мені подобається дуже багато зараз музики української. Ні, не так. Мені подобається, що її стало забагато. От. І мені це цікаво. Тобі подобається той факт, що ті, хто писав до Новороня, ж тепер пишуть на житомир? Може бути. Наберіть їх.

  185. [Валерон]

    А хто подобається? Можеш якихось молодих назвати?

  186. [Олексій Согомонов]

    Слухай, мені мало хто подобається. І це не спесь. І не тому, що я весь такий себе меломан. Мені окремо якісь пісні подобаються. Але мені подобається, наприклад, мені навіть назви подобаються. Знаєш, мені подобається там... Слухай, Сусіді Стерпляк, наприклад. Там стала моя дівчина з дзіркою на порнхабі. Бито всі родини орєм. Це дуже смішно. А що це за дзірко? Сусіді Стерпляк? Мені подобається Хейтс Піч. Іх головний хіт ми повіримо сьогодні вночі. Мені подобається зараз скажу тобі ну я доволі багато. У нас є така традиція. Ми сідаємо родиной і дивимося тренди. Ні, просто паковано кліпов. Я дивився там поліндрома з собачкою. Нічого не зрозумів, але собачка як собачка. Бензин, так, і кліпов? Я не знаю. Там якийсь застежений такий сталкер з собакою.

  187. [Валерон]

    Але мені бензин дуже зайшов.

  188. [Олексій Согомонов]

    Що тобі сказати? Ну, я ж кажу. Мені подобається офігєнна назва. Я декілька разів слухав. Як гурт, але от «Скажи щось погане» назвав просто на мільйони. Дуже дивний кліп був. Так, а що за назва? «Скажи щось погане». Це відгукується з гуртами «Страшний головий біль», «Дай мамі поспати», «Червона рота 19». Оцей кліп називається «Ніщо». Багато чого. Є якісь більш заточені під фірму історії, які видно. Я відкриваю кліп і дивлюся, скільки там людей приймало участь. Думаю, нічого собі. Потім з'являється, що там стоять якісь гроші за цим. Стоїть робота дуже велика. Клас, подивимося. Поки в цьому мало оригінального, але візуально це прикольне. Раніше всі рівнялися на Москву. Або Казахстан транзитом через Москву. Тепер нарешті, можливо, ми Москву з цього рівняння виключимо. Та ніколи б не рівнялися на Москву. Коли це б рівнялося? А, ти правильно це кажеш. Та я пам'ятаю, що... Ну може бути, не знаю. Та плювати. Що ти про Москву під кінець згадав, що це виріжемо? Ні, я кажу, що нарешті, можливо, до перших джерел, до Джоні Кєша. Слухай, ну мені дуже подобається те, що з'явилось дуже багато... Ну навіть оцей дичайший і на рівному місці роздутий шкандал з цієї дівчиною як її звуть? З Кажаною. Ти ж розумів, як колишній редактор, ти розумів, що обидві сторони призводять до того, що трек... А що ж там за пісня? А що ж там? Це ж головне викликати... Ну якщо це так хітро... Взагалі, мені здається, що в 26-му році на повному... Окей. В здоровому глузді розглядать Євробачення і щось довкола цього розмовлять... Я завжди казав, що «Бомбоксу» треба було вийти на «Євробачення» бо в Андрія хороша амбісія. Ну... Слухай, я... Ми б там вилітали, як слони в черкавському зоопарку. Якщо так слово черкаси часто згадуються в цій розмові. Це був анекдот про це, Валерон. Я думаю, що взагалі нікому, нікуди не потрібно іти. Мені здається, що треба просто брати робити. Бо якщо Якщо дуже багато звертати уваги на АІ, на тренди, на рінси, на всю цю чухню, то в ітозі в тебе буде то, що в тебе буде. В тебе буде офігєнний, вихилищений, мало кому потрібний або дуже багато кому потрібний продукт. Подивись, більшість людей, я розмовляю з промоутерами, з промоутерами в турах, вони кажуть, ну, в кращому випадку, ми привозимо молодого, в хорошому сенсі, артиста один раз. А, тобто вони випали із тіктока і все, так? Так. І все. І, тобто, зрозуміло, що мені пред'явять, скажуть, що старпьори, вибухтіті. Все це правда. Все це абсолютна правда і жодних з цим немає проблеми, але я тільки радий. Я б дуже хотів, що Олірон каже, я б хотів побачити багатьку репчиди. Я б теж хотів. Я б дуже хотів хардкора побачити. Я люблю старий хардкор, гітарний, там, всілякі Дед Кеннедис, Агностік Фронт, Хейт Брід, там, не знаю. Молотов. Тайпо Негатив, що? Молотов ти б не ставив в Х5. Молотов, ну, Молотов і Молотов, теж, Міністри, там, ну, я люблю агресивну дуже музику, я і кантри люблю. Мені, до речі, дуже прикалує те, що дуже багатьом військових в нашому Х5, в силу того, що це зазвичай низький вокал, зрозуміло звучання, проста мелодія, вони дуже багато стали підставляти, знаєш, под якісь відоси, кантрюху. Ну, типу такого вже нового кантрюху, там, де… Ну, кантри — це американський шансон, яким потім став Ре. Ну, знаєш, дуже важко слухати.

  189. [Валерон]

    Така от Єла Гурц. «Тридцять платівок про трактор».

  190. [Олексій Согомонов]

    Це ж теж і кантри, у нього є мотиви. Ну, Єла Гурц — це… Єла Гурц. Так, так, безумовно, «Американа», то що називається. «Аутло» таке, так, так. Ну, я люблю різні кантри, там же є псайко-кантри, є всякі, типу, ракобільних більше тим, більше такої, типу, фолк, ну, дуже-дуже різні. Є там чорна всяка. Ми багато вже артистів не знаємо, і я в 90-х дізнався, що в Америці, на той момент, це був 95-й, можливо, 96-й рік, що в Америці існує понад тисячу ФМ-радіостанцій, які крутить кантри, і нічого, окрім кантри. Ну, дивись, ось цей феномен Бійонса, яка вдруг стала першою афроамериканкою, яка випустила кантри по типу… Ну, ми перша. Звісно, не перша, ну, це зрозуміло. Але коли в тебе… Ну, в Москві сказали, що перша. По радіо співали в Москві, так? Ну, так воно і є. І ти такий дивишся, і ми з дружиною дивимося, і, ну, клас, тіпа, дівчина чергова, напівголого, на білої конячці, ну, красива. Ну, в стецені чи там які в неї. Ну, в стецені, це було, це вже було. Ну, так. 80 років тому була Долі Парта, ну, хай буде і Бійонс. Це коли тобі здається, що ви майже про все поговорили, а ви навіть половину не згадали. Навіть половину. Так, ми розігруємо. Ми розігруємо сьогодні. На що ми розігруємо? Ви свій ноутбук вже розіграли. Коли вийде ноутбук, макбук у вас вже вийде. На що ми зараз зберемо? Слухай, я не знаю, на що ми зараз зберемо.

  191. [Валерон]

    Можемо на аптечку?

  192. [Олексій Согомонов]

    Давай на аптечку. Давай. Давай на медуху. Отже, ми сьогодні розігруємо. Що це за прапор? Це прапор Бумбокс. Чорний. Як ви бачите, їх буквально декілька штук. Тут лого фонда, лого Бумбокс Мілітарі і лого музика для мас. Це такий міфічний лейбл, який управляє справами Бумбокса. Треба, щоб Бумбокс всією групою тут розписався. Я думаю, давай зробимо так. Давай ми його обозначимо, а потім, коли будемо віддавати обережда, будемо віддавати... Отже, шановні, це буде довго граючи. Ось ви зараз не бачите, але на цьому прапорі Бумбокса вже є група Бумбокс. А ось це така історія. Це МВГшна група, в якій я служу, яка збиває шахи. І що це, буде однім лотом?

  193. [Валерон]

    Буде класно.

  194. [Олексій Согомонов]

    Ось є польові шеврони, є такі нарядні паради. І цей прапор, до речі, їздив з нами на купу виїздів. І був, як то кажуть, свідком, коли нам вдавалось попасти не в другу в попу, а й в шахи. Добре. Отже, прапор групи Бумбокс, на якому з'явиться автограф групи Бумбокс, та також два шеврони, стануть вашою власністю, якщо ви візьмете участь в розіграшах. Сьогодні, як дуже часто трапляється в цьому подкасті, ми збираємо на тактичні аптечки від фонду «Згруповані». Я є одним з його засновників. Я планую завтра поїхати туди і збирати аптечки. Тому що черга тільки зростає, в тому числі під час зйомок цього подкасту. Отже, кроп 200 гривень, про який ви офіційно повідомляєте в коментарях. Якщо зробили, наприклад, донат 600 гривень, то, відповідно, ваші шанси зростають втричі. Все це стане вашим, всі гроші підуть на тактичну медицину для українських військових. Смерть ворогам! Алілуя! Яку ще третю фразу сказати? Донатів, друзі, донатів. Підтримайте силу оборони. А, стоп, на коня. Мені є, тебе є. Ні-ні-ні, тепер я. Стоп. Тому робіть донати, не вимикайтеся з процесів, любіть Україну, а ми тут вип'ємо за вас.

  195. [Валерон]

    Дуже круто було, дякую.

  196. [Олексій Согомонов]

    Дякую, друзі. Алілуя. Друзяки, було весело.

Схожі епізоди

музика, волонтерство, військо

14 груд. 2023 р.

Андрій Хливнюк

ХЛИВНЮК. Червона калина, спілкування з Pink Floyd, концерт у Маріуполі, повістки у спортзалах

Андрій Хливнюк каже, що світова слава прийшла до нього тоді, коли йому було зовсім не до цього. А те, що Червону калину після нього заспівав увесь світ, зовсім не вважає власною заслугою. У Прямій Червоній лідера гурту Бумбокс чекали дуже давно, щоб розпитати про спілкування з Де

Читати повний текст

музика, військо

24 лип. 2023 р.

Коля Сєрга

СЄРГА. Де був 8 років, чому бісить Арестович, одеський воєнком і як працює Культурний десант

Зараз Колю Сєргу всі знають як лідера руху Культурний десант, певного морального авторитета, який з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ, дає концерти на передовій і жорстко засуджує менш патріотично налаштованих артистів. Однак до 24 лютого Коля був одним і

Читати повний текст

музика, військо

27 вер. 2023 р.

Женя Галич

ГАЛИЧ. Шоу-біз спекулює на війні, медичний канабіс, відмова від алкоголю і фестивальні історії

Всі знають куражного та епатажного бувальця фестивалів, лідера гурту O.TORVALD Женю Галича. Але мало хто знає військового Женю Галича, який брав участь у бойових зіткненнях і вивозив із гарячих точок тіла загиблих побратимів. У Прямій Червоній Женя згадав, як шалені рок-н-рольні

Читати повний текст