ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
спортфутбол

АНТОНОВ. Борги Кривбасу, відносини з Григорчуком, договірні матчі та переїзд до Росії.

Олексій Антонов

Опубліковано 12 січ. 2022 р. • Довжина: 8 916 слів

Короткий зміст

В Одесі його носили на руках, у Дніпрі маринували на лавці, а у Кривому Розі не платили зарплату. Олексій Антонов за свою кар'єру змінив 11 клубів та 5 країн! Прямий Червоний він відверто розповів про перипетії свого футбольного життя. А там було все: і вибивання боргів, і очікування гучного трансферу, і підозри у договірних матчах, і збірна України із самими Шевченком та Вороніним!

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Олексій Антонов]

    Ну, дзвонив раз, чудак говорив, купіть акції Феррарі. О, це Жанна. Тут розповідають все, що хочеться. Мені руки зв'язали і сказали, давай, вперед.

  2. [Фоззі]

    Я і Шахтар більше тебе люблю. Так, не доставайся же ти нікому. Прирядити тебе волохатими кулачочками. Лехо, у мене з тобою ще нічого.

  3. [Олексій Антонов]

    Я би пішов туди пішком. У мене є підозріння, відповідно кажучи. Я був хлопцем, мені було 18 років. Я на всіх дивився просто як на Богову.

  4. [Фоззі]

    Середній вік рок-групи – сім років. Ну от середній. Середня кількість клубів, за яких грає один футболіст, між трьома та чотирма. Наш сьогоднішній гіст перевищує десь рази в чотири. Або в три. Десь так, Олексій Антонов, 11 клубів за кар'єру. Любов живе 11 років, Леша. 11 тому що футболістів 11, правильно?

  5. [Олексій Антонов]

    Пояснення просто.

  6. [Фоззі]

    Як так тебе докотило життя, що ти стрибав з команди на команду? Можна ж було спокійніше, погодься. Можна ж такого?

  7. [Олексій Антонов]

    Можна, звісно, було. Якщо чесно, я навіть про це не задумувався. Завжди хотів грати і так виходило, що, мабуть, змінив команди. Десь з цим зв'язано.

  8. [Фоззі]

    А підйомні? Підйомні? Кожного разу?

  9. [Олексій Антонов]

    Та ні, але не кожного разу.

  10. [Фоззі]

    Добре, де були найбільші підйомні? Неназиваючі цифри.

  11. [Олексій Антонов]

    Мабуть… Азербайджан? Ні, Казахстан. Казахстан? Казахстан, так.

  12. [Фоззі]

    200 тисяч, правильно?

  13. [Олексій Антонов]

    Ну, не зовсім. Не зовсім, там важка схема.

  14. [Фоззі]

    Відрахунки. Так, там важка схема. Тут, значить, так, тут плати, тут була риба загорнена, так?

  15. [Олексій Антонов]

    Типу того.

  16. [Фоззі]

    Ну, а ми все одно шукаємо взаємозв'язки. Я знайшов, знаєш, якийсь взаємозв'язочок, що я бачу, що ти повернувся в Чорноморець. Тепер тренує в Чорноморці Сережа Кравченка і Гаві. Повернувся в Барселону, тренує там Піке. Піке 34 роки, Кравченкові взагалі скільки?

  17. [Олексій Антонов]

    38.

  18. [Фоззі]

    Тобто я уявляю, що себе Антонов каже всім там фанатам. Малий, значить так, два кола. Сережа, ну ти теж не мене, будь ласка.

  19. [Олексій Антонов]

    Йому можна вже не говорити, він знає.

  20. [Фоззі]

    Як тобі тренувати старого кумполя?

  21. [Олексій Антонов]

    Там взагалі без проблем. Ніяких з ним не вистачає конфліктних ситуацій, які могли б бути. Як усі думають. У нас хороші взаємозв'язки, ми до цього були знайомі давно вже. І у нас завжди на роботі підтримуються субординації, ніяких проблем немає.

  22. [Фоззі]

    Тут ж ситуація з Чорноморцем у вас непроста. Був Ковалець.

  23. [Олексій Антонов]

    Так.

  24. [Фоззі]

    Потім Ковалець пішов, ви стали головним тренером, вивели команду до вищої ліги. І тут ситуація змінюється. Не думали піти? Я або головний, або не я.

  25. [Олексій Антонов]

    Ну, по-перше, на даний момент я не можу стати головним тренером, тому що в мене немає ліцензії ПРО. Тобто мені потрібно час.

  26. [Васильков]

    А хочеться?

  27. [Олексій Антонов]

    Ні, але я вже працював над тим, щоб продовжити навчання. Але я маю чекати, коли закінчить група, яка зараз вчиться на ПРО. Вони закінчують літом, і нова група почне навчання.

  28. [Фоззі]

    Це в Києві?

  29. [Олексій Антонов]

    Так, і нова група на ПРО почне навчання в сентябрі місяці. Тут питання часу. Тобто, коли мені потрібно просто час, щоб чекати. І звісно, я маю працювати в клубі, щоб вчитися.

  30. [Фоззі]

    Тому що на ПРО вони вимагають потім портфоліо того, як ти використовуєшся.

  31. [Олексій Антонов]

    Тому що на ПРО вони вимагають потім портфоліо того, як ти використовуєшся. Так, це правда. Тому в ліцензії ПРО це, я вважаю, просто справа часу.

  32. [Фоззі]

    Але як так вийшло, що поміняли Ковальцяна на тебе? Ти знаєш, як ставляться до цього зараз всі, правильно? І тоді ставилися.

  33. [Олексій Антонов]

    Слухав про це, але мені сказали, клуб звернувся і сказав, що буде так і так.

  34. [Фоззі]

    Хто саме?

  35. [Олексій Антонов]

    Генеральний директор сказав, що Сергій Іванович там відходить. І ми хочемо, щоб ти спочатку виконував обов'язки, а потім вже був головним тренером.

  36. [Фоззі]

    Серце йокалося?

  37. [Олексій Антонов]

    Якщо чесно і відповідно сказати, то дуже. Все ж таки, бути допомогою і бути головним тренером – це дві різні речі. І мені перші, мабуть, тижні-дві дуже я переживав, волновався, не розумів усіх процесів до кінця. Тобто, я їх, мабуть, знав, але все одно, розуміти їх до кінця треба відчути. І от після, мабуть, дві тижні, місяць, коли я вже більше адаптувався, вже було взагалі просто.

  38. [Фоззі]

    Ти знаєш, наскільки я розумію ситуацію, Ковалець не знав про те, що ведуться перемовини про його зняття. Він це вже в Києві дізнався, коли йому це повідомили.

  39. [Олексій Антонов]

    Мене поставили перед фактом. Тобто, мене вже поставили візвісно тоді, коли вони розповіли йому. Це не було якось зарані говорено.

  40. [Фоззі]

    Але там не так все полюбовно у вас, так, з Сергієм стало? Чи нормально ви розлучилися?

  41. [Олексій Антонов]

    Ні, ми з ним нормально, ми попрощалися, у нас нормальні стосунки, як і були. Ніяким чином. Це слава Богу. Ніяким чином, ми ніяк на це не вліяли. Ми взагалі до цього не маємо ніякого стосунку.

  42. [Фоззі]

    А чому змінюють Ковальця, якщо команда рухає вперед, виходить вгору?

  43. [Олексій Антонов]

    Ну це вже питання не тільки мене, так і керівництву. Я тебе питаю, чому змінюють?

  44. [Фоззі]

    У мене погані стосунки з Ковальцем, з Сергієм. Тому що він багато років ще, окрім команди вищої ліги, тренує команду збірно-українських мерів. Яка протистоїть збірній артистів. І я постійно гавкав на Ковальця, і він постійно стримувався, щоб не сказати, що він... Щоб не прирідити тебе волохатим кулачувачем. І так нас було разів п'ять, тому я впевнений, що... От в мене погані стосунки з Ковальцем, питайте, і я розповім.

  45. [Олексій Антонов]

    У мене немає поганих стосунків з Сергієм Івановичем. Я йому вдячний за час роботи з ним, взагалі ніяких претензій, питань. Мені здається, вже стільки названь їй придумали.

  46. [Фоззі]

    А які інші? Почекай.

  47. [Олексій Антонов]

    Я чував «Арендаморець».

  48. [Фоззі]

    А, «Арендаморець». Тобто був «Арендачовець».

  49. [Олексій Антонов]

    Ну так, там дуже багато придумають, але... Не знаю. Все одно, це команда «Черноморець». Всі виступають хлопці, які навіть прийшли в аренду під емблеми «Черноморця». І команда все одно з Одеси.

  50. [Фоззі]

    «Черноморець» — це найкращий клуб твоєї кар'єри, ти можеш так сказати, так?

  51. [Олексій Антонов]

    Ну, я... Так, мабуть, так.

  52. [Фоззі]

    Це найкращий час в «Черноморці». Григорчук, «Євроклуб».

  53. [Олексій Антонов]

    А «Кривбас» вам щось винен? Гроші якісь винен?

  54. [Фоззі]

    Слухай, ну треба піти забрати. Я спробую вгадати. 120 тисяч.

  55. [Олексій Антонов]

    Ну, я думаю, що більше.

  56. [Фоззі]

    Так... Ну, давай, ти скажи 300, і так ми зрозуміємо. Ні-ні, я просто хочу зрозуміти систему. Ось «Кривбас» повернувся, а «Борги» він не повертає.

  57. [Олексій Антонов]

    Так, ну, там пройшла іскова давність, вже більше трьох років пройшло. Ось який фокус, так? Так, так. Якщо іскова давність проходить більше трьох років, то вже...

  58. [Фоззі]

    Іскова давність – це значить, що ти не подав позив.

  59. [Олексій Антонов]

    Так, так. А якщо б ти подав позив?

  60. [Фоззі]

    Ні, ну все одно, можна подати на клуб, а воно висить. З'явиться, ну, так працює виконавча служба і всі решти.

  61. [Олексій Антонов]

    Ні, але для того, щоб подавати, потрібно розуміти, що в них є, що господарство може, наприклад, у них забрати і продати, і дати нам за що.

  62. [Фоззі]

    Цікаво, так. А ти взагалі, які стосунки у тебе з керівництвом нинішнього «Кривбасу» є? Ти розумієш, хто там керує, як?

  63. [Олексій Антонов]

    Ні, взагалі, без зрозуміння.

  64. [Фоззі]

    І спроби забрати свої вже ти не робити?

  65. [Олексій Антонов]

    Ми вже залишили. З Євгенієм Анатольовичем Боровиком, хоч він там їм пише іноді, коментарі смішні. І відмінює мене. Це дуже смішно виглядає. У Фейсбуці, так? Ні, десь в Інстаграмі.

  66. [Фоззі]

    В Інстаграмі.

  67. [Олексій Антонов]

    Якось написав, о, скоро нам віддадуть долги.

  68. [Фоззі]

    І це не просвічало, як реальність, що попакує реальністю туди, що нам скоро віддадуть наші гроші.

  69. [Олексій Антонов]

    Це було смішно.

  70. [Фоззі]

    Ну так, в нас є в українському футболі ситуації, коли клуби ніби поховали, а потім вони народилися знову. Ти це знаєш, як ніхто. Так, так. Це клуб «Металіст» з Харкова. «Металіст» з Харкова. Це лідери першої ліги, зараз це такі вставші.

  71. [Олексій Антонов]

    Ну, це команди, знову ж таки, з іменем, і буде, звісно, цікаво, коли вони вийдуть у прем'єр-лігу. Все-таки всі ці команди знають, і класно, коли такі команди.

  72. [Фоззі]

    Ну так, теж, і зі стадіонами.

  73. [Олексій Антонов]

    Так, як я слухав, в Кривоморозі теж реконструкцію стадіону центрального відділу.

  74. [Фоззі]

    Не реконструкцію. Або нову структуру. Там інша історія. Вони спочатку зробили реконструкцію, а тепер повністю знесли реконструкцію, і на її місці будують новий стадіон. Це не погано, це навіть краще. Це добре. 100%. Я от не пам'ятаю, там вже доріжки були бігові. Були. І будуть, і зараз будуть. Вони казали про Олімпійські, що там будуть легкоатлетичні змагання, коли перед Євро-2012 була реконструкція. І тривають легкоатлетичні змагання. Я там виступав на корпоративах в тому стадіоні. Це не золота ліга, не бриллянтова ліга, не діамантова.

  75. [Олексій Антонов]

    Це також, як і в Римі, Олімпійські стадіони, там теж бігають доріжки.

  76. [Фоззі]

    Не тільки, не тільки.

  77. [Олексій Антонов]

    Об'язані.

  78. [Фоззі]

    Багато таких є. Олімпійський стадіон в Мюнхені. Я не люблю стадіони. І в Берліні, господи, вже трохи плітуть. Це якесь знущання. Коли все поруч. Це ж ти в футболі, а там доріжки. Налий, будь ласка, ще чайочку. Так. Так, давайте згадаємо, все ж таки, Чорноморець, Григорчук, найкращі часи.

  79. [Олексій Антонов]

    Леон.

  80. [Фоззі]

    Леон вам ж цікавився після гри з Леоном. Правильно? Було таке?

  81. [Олексій Антонов]

    Ну, там не просто. Просто цікавився, там вже, як я знаю, була договірність.

  82. [Фоззі]

    Не випускали тебе з Леону, так? Не хотіли там випускатись раніше.

  83. [Олексій Антонов]

    Ні, там вже була договірність. І єдиний камінь приткновення в цій ситуації – це те, що тренера вбрали. Тобто, який мене хотів, його вбрали. І з-за цього трансфер не відбувся. Але, як я розумію, навіть може там був не трансфер, а в мене влітку закінчувався контракт.

  84. [Васильков]

    Віналент.

  85. [Олексій Антонов]

    Так, як вже трансферне окно в той момент було закрито, вже кінець февраля було в Європі. Але раніше, мені здається, закриваються.

  86. [Фоззі]

    І тут замість Леона, що в нас, Казахстан, так? Перепади.

  87. [Олексій Антонов]

    Так, ну, я хотів, якщо чесно, відповідно сказати, що я хотів залишатися в Чорноморці. Я не хотів нікуди їхати.

  88. [Васильков]

    І в Леон?

  89. [Олексій Антонов]

    Ні, але якщо не брати Леон, тому що я завжди, в принципі, мріяв і хотів грати в Європі, спробувати свої сили. Тим більше в таку команду, як Леон, я би пішов.

  90. [Фоззі]

    Ні, вони грають вже на іншому. Жерлан то ще Київський. Заваров його забував на Жерлані. А це стадіон, називається якось, щось де Леон. На якому зараз було.

  91. [Олексій Антонов]

    Леон чемпіон. Коли я дізнався взагалі про Леоні, я їм сказав, мені не важливо навіть яка буде зарплата, не важливі умови, просто робіть так, щоб я підписав контракт. Я б пішов туди пішком і не думав нічого. Але після того, як ця ситуація і варіант з Леоном знищився...

  92. [Фоззі]

    І починаються одразу проблеми в Чорноморці.

  93. [Олексій Антонов]

    В Чорноморці, так, вони... Якраз почалася ситуація з військовими діями. У нас вийшло, що перед самим початком чемпіонату, якщо я не вірю... Спітляли у вас легіонери. Так, всіх легіонерів. Тобто їм сказали, от у нас така ситуація, вони теж були напугані, і вони кажуть, можна ми заберемо...

  94. [Фоззі]

    Реально так оце лякало людей? В Одесі ж тих дій ніяких не було? Чи в Одесі ж були?

  95. [Олексій Антонов]

    Ні, але в Одесі були дії вже трохи пізніше, 2 маю.

  96. [Фоззі]

    Але вони були вже налякані цим?

  97. [Олексій Антонов]

    Вони вже по новостях, якщо включити телевізор, показували дуже багато. Ситуація була напряжена. І вони зустрілися за всіми...

  98. [Фоззі]

    А їх відпускали вільними агентами? Так.

  99. [Олексій Антонов]

    Клуб втратив гроші. Так, їх відпускали вільними агентами. Тобто виходить, що клуб просто втратив гроші.

  100. [Фоззі]

    Форс-мажор, так. Як ти ставишся до тих подій 14 року?

  101. [Олексій Антонов]

    Звісно негативно. Як я ще можу відноситись до цього? Це взагалі все змінило в нас.

  102. [Фоззі]

    Ти розумієш, чому вони лякалися?

  103. [Олексій Антонов]

    Чому вони боялися? Звісно, я розумію. Вони працюють в чужій країні. І вони не розуміють, зможуть ли вони, можна сказати, завтра виїхати. Тобто звісно їх пугає. Якщо особливо вони всі з сім'єю були, жіною, з дітьми. Звісно їх пугає ця ситуація. Хоча в Одесі на той момент, коли вони виїхали, було і все згадуємо. Так, це вже після збору було. Це буквально перед початком чемпіонату. Це февраль місяць. Це якраз було після гри з Леоном. Ми грали початку середини 2015 року і відповідну гри грали. А чемпіонат України почався трохи пізніше. Буквально через тиждень. І от в цей період вони грали Єврокубку в ці 1-16. Ліги Європи. Ну, перше, дисципліна, тактичні моменти. Сувора, я би сказав. Ну, я б не сказав, що Сувора. Мабуть, жорсткий, але справедливий. Він дуже... Тобто, в нього не було ніяких авторитетів. Тобто, мені говорити, а комусь, наприклад, Фонтанеллу або Легіонеру нічого не сказати. Тобто, він говорив усім, а нам навіть більше. Він міг одну теорію взагалі мені посвятити повністю. Ну, образно кажучи.

  104. [Васильков]

    Наприклад?

  105. [Олексій Антонов]

    Ну, розбір гри, наприклад. Теорія розбіру гри. Він міг сказати... Ми могли виграти, а він мені кучу моментів може нарізати, показати, час на мене кричати, наприклад. Чому ти так, чому не так? Хоч я могу забити гол і зіграти непогано.

  106. [Фоззі]

    А в нього розбір український чи російський?

  107. [Олексій Антонов]

    Ну, він робив на російській. І був переводник, яким було легше переводити. Він міг, наприклад, мені посвятити. Іноді я у нього запитав. Я запитав не тоді, коли грав, а вже коли. Пройшло час, вже в інших командах. За що? Роман Йосифович, ну ось чому так? Він каже, тому що я бачив, що ти можеш більше. Я бачив, що ти можеш не по одному голу забивати, а по два, по три, кожну гри. Незалежно від суперника. Тому я і знав, коли я тобі дам втик, можна так сказати, то йому подобалося, що коли він мені посвятив теорію, тобто один я буду виноват, я виходив на тренування і з двійною енергією, з двійною відділенням, наоборот, йому доказував, що він неправ в чомусь. Тобто мене це злило і він розумів, що я не буду обидватися, ходити. Я, наоборот, розуміюся і докажу йому, що він неправий.

  108. [Фоззі]

    Григорчук головний тренер у вашій кар'єрі?

  109. [Олексій Антонов]

    Так. Я думаю, що так.

  110. [Фоззі]

    Ви ж за ним пішли.

  111. [Олексій Антонов]

    Я потім у нього був з переривом в рік в Габале в Азербайджані, де ми теж потрапили в групу Ліги Європи. Там було мені краще з ним, тому що я вже знав його потреби, якісь моменти.

  112. [Фоззі]

    Спеціфіка Азербайджанського чемпіонату? Тому що Кравченко нам розповідав, що він був молодим тоді і в команді грав. Такий Карабах тоді був слабенький зовсім.

  113. [Олексій Антонов]

    Якщо чесно, спеціфіка чемпіонату, насправді, неплоха. Там всі намагаються грати в футбол. Немає такого, може, кілька команд, які відходять всі в оборону. Так, всі в оборону і чекають моменту, коли вибігають в контратаку, забити, а потім радуватися цьому випадку. Тобто, усі намагаються грати в футбол. Азербайджанці самі, в принципі, всі технічні, люблять з м'ячом візитися. І єдиний, мабуть, мінус в їхній чемпіонаті – іскусні поля. Мабуть, половину поля іскусні.

  114. [Фоззі]

    Чому?

  115. [Олексій Антонов]

    Я думаю, що через погодні умови може бути. Погодні? Ну, де літом дуже жарко, зимою може бути і прохладно. Ну, не так, звісно, холодно. Але, по-перше, за ними треба ухажувати. Мабуть, вони не сильно хочуть це робити.

  116. [Фоззі]

    Там є одна грунтовна відмінність Азербайджану і Казахстану через Каспій до чемпіонатів, що Азербайджан дуже компактний. Ти граєш в Баку, або ти вискочив сюди 20 кілометрів. Казахстанці – Алматы, Астана, Нур-Султан. Тисяча туди, потім ще сюди. Півторушка, потім ще сюди.

  117. [Олексій Антонов]

    У мене, до речі, цікава історія. Не історія, а ситуація, яка в мене відбувалася в Казахстані. Я був реально здивований і шокований. Ми грали на виїзді з Казиларди.

  118. [Фоззі]

    Казиларди?

  119. [Олексій Антонов]

    Кайсар, так. Казиларди, граємо. Влітку прилетаємо туди, виходимо з самоліту.

  120. [Фоззі]

    Там же новий стадіон?

  121. [Олексій Антонов]

    Я ще на старому. 45 градусів, мінімум. Дихати взагалі нічого. От виходиш і просто відпочиваєш, якби ти в сауні знаходишся. Чорно, чорно, але ми відіграли ігру.

  122. [Фоззі]

    Як же ви там бігали? Як в Болівії?

  123. [Олексій Антонов]

    Ну так, якось так. Потім мій наступний виїзд туди же, в цей міст. Я не пам'ятаю, який час року був. Може це було літо, а може потім сентябрі, може початок октября. Ми прилетали, а там сніг. Сніг і вже мінус. Поле не почистили і ми по снігу грали всю ігру, там мінус 4. Ноги відмірзли. Я думав, ну як, вроді б іграли, була жара, а коли вже приїхали грати ще раз, просто був мороз, і сніг лежав, вони навіть поле не почистили.

  124. [Фоззі]

    А Казахстан вважається авторитарнішою країною, авторитарнішою, ніж Азербайджан. Тому що в Казахстані, як би, там теж є адмінресурс.

  125. [Олексій Антонов]

    Ну, нефть ж теж. А, ну, в цьому ж теж нефти багато.

  126. [Фоззі]

    Як там в Болівії? Там запально в Болівії, взагалі, в Казахстані? В нас багато хто ж попереграв в Казахстані.

  127. [Олексій Антонов]

    Ну, в Казахстані взагалі не сильно футбол люблять.

  128. [Фоззі]

    Так, а що ж мені замовити? Я, напевно, замовлю вашу підписку. Підпишіться на наш канал, на мої замовлення.

  129. [Олексій Антонов]

    Фу, це дуже давно було.

  130. [Фоззі]

    В Туреччині, коли Валерій Іванович...

  131. [Олексій Антонов]

    Це вже, так, вже близнюк пішов, так?

  132. [Фоззі]

    Так, так, був Валерій Іванович разом з Каноною вони прийшли. Це із Шахтаря. І тоді був там і Яцик.

  133. [Олексій Антонов]

    Молоді ж якраз багато прийшли.

  134. [Фоззі]

    Так, так, так, велику селекцію Валерій Іванович провів.

  135. [Олексій Антонов]

    От як Бутковський прийшов, тоді Чайковський.

  136. [Фоззі]

    Ну, знайома ситуація. А Капорідзе був.

  137. [Олексій Антонов]

    Так, так, так.

  138. [Фоззі]

    А Кріяшвілі, А Капорідзе.

  139. [Олексій Антонов]

    Ні, Кріяшвілі...

  140. [Фоззі]

    А, так, він прийшов. Так, так, не Акапорідзе, а Кріяшвілі.

  141. [Олексій Антонов]

    А потім він прийшов і в Чорноморець через час.

  142. [Фоззі]

    Потім, так. Ти вже пішов на Дніпро з Іллічівцем. 11 команд. Ну, я доіграв якраз. Не без конфлікту, так сказати.

  143. [Олексій Антонов]

    Якщо чесно, я вже цю ситуацію в той момент коментував, але в мене не було ніякого конфлікту.

  144. [Фоззі]

    Але всі на тебе тоді кидалися, як каже Віктор Євгенович. Кидалися.

  145. [Олексій Антонов]

    Ну, так, тому що вони сказали, що я втратив їх, хоча я нікого не втратив. Ну, як я можу втратити команду, яка не пропонує мені новий контракт? Або говорить, ну, може, ми тобі пропонуємо, але на тих же умовах, на таких же. Я кажу, ну, як? У мене ось є варіант, таке, таке. Я не скривав, що я попередньо підписав з Дніпром контракт. Це клуб, який, можна сказати, мене виховав. І не повернутися, але... Якби це було б...

  146. [Фоззі]

    Ну, прямо особисто один на один, я з ним не спілкувався.

  147. [Олексій Антонов]

    Але були збрання, коли він приходив. Завжди у нього на столі пепельниця стояла, і він викурював кілька сигарет.

  148. [Фоззі]

    Він такий відсухий на воду, так?

  149. [Олексій Антонов]

    Так, так, він простий взагалі.

  150. [Фоззі]

    Я чув, що коли з Шахтаря надсилали туди гравців, ну, з Донецька, скажімо так, і хтось там починав бойку якісь умови там висувати, він виганяв. Типу любив по-простому. Його дуже високий авторитет був в Маріуполі свого часу у бойка. Саме ось тому, що він був... Тобто ти хочеш сказати, що ти тоді пішов від Яремченка на Дніпро, тому що це клуб, так? Клуб не запропонував тобі... Вони ж на вздогін потім казали, ми готові.

  151. [Олексій Антонов]

    Тобто у їхніх футболістів закінчується контракт. Літом? Вони вже зимою на зборах можуть вести якісь переговори. Давай, там не спіши, давай, ми з тобою обговоримо, ми ось можемо це пропонувати, це. Давай розмовляти, давай виходити на якийсь діалог і приймати рішення разом. Це так, я бачу, це так робиться. А коли у нас до останнього туру була ситуація, ми не знали, вилетимо чи ні, якщо ви пам'ятаєте, цей сезон якраз...

  152. [Фоззі]

    Так, так, звісно, пам'ятаю.

  153. [Олексій Антонов]

    Ми... і останню гру з «Динамо Києва», як ми називаємо.

  154. [Фоззі]

    3-2?

  155. [Олексій Антонов]

    3-2, так. Це ж цей сезон. А що там було з цією... Вони мені кажуть, по-моєму, так сказали, що якщо ми залишимося, то ми тебе підпишемо. Я кажу, ну а як я можу взагалі знаходитися в такій ситуації, не знаючи, що буде завтра.

  156. [Фоззі]

    «Динамо» тоді віддавало гроші чи ні?

  157. [Олексій Антонов]

    Ну, багато про це кажуть, але взагалі я про це взагалі нічого не знаю. І як «Динамо» може віддати гру, це взагалі не зрозуміло. При тому, що в той момент, як ви кажете, з Донецька прийшли футболісти.

  158. [Фоззі]

    Ось, «Динамо» ніколи не віддає гру.

  159. [Олексій Антонов]

    Просто навіть задуматися, а тим більше, коли там зимою прийшли футболісти з Донецька. Ну логічно?

  160. [Фоззі]

    Ну як?

  161. [Олексій Антонов]

    Я в це не вірив. Хоча, якщо ви пам'ятаєте, на той момент теж багато слухав.

  162. [Фоззі]

    Ця гра була така легендарна. Ви майже завжди чи завжди грали під 69 номером? Ти одразу зрозумів, що в Україні треба тільки під 69 грати. Правильно? Ти знаєш, що 69, з чим воно взагалі? В Ліоні, мабуть, зрозуміли. Є така організація «Файна Фаре», називається проти нацизму, расизму і всього решту в Європі, то вони про це думають абсолютно чисто. Ні, то вони і 88 забороняють. 69, 88 і взагалі про всі речі. А ніхто ніколи не притравлював суперників про номер 69? Чому вони не знають? Камасутра? Камасутра. Я так і думаю.

  163. [Олексій Антонов]

    Ну, я ж кажу, у кожного своє розуміння. Ну, в Камасутри ж не тільки 69.

  164. [Фоззі]

    З нашого боку бару 69. Я зараз вийду на вулицю і запитаю, «Слухай, йди сюди».

  165. [Олексій Антонов]

    Ну, це з того моменту. А взагалі мені подобається 9, завжди 9 номер. Він був зайнятий. Звичайно, в якусь сторону не покрути, в принципі 9 буде.

  166. [Фоззі]

    Спочатку в хокеї почалися такі номери.

  167. [Олексій Антонов]

    68, так?

  168. [Фоззі]

    Грецький 99.

  169. [Олексій Антонов]

    66. 68 теж хтось...

  170. [Фоззі]

    А грецький 99 взяв на початку 80-х. Тобто, ого, коли.

  171. [Олексій Антонов]

    Ну, так. І ще, по-друге, в цій ситуації ніхто не грав в Україні під 69 номером. Тобто, це було теж ексклюзивно.

  172. [Фоззі]

    Ну, тому що в нас така традиція, це не виділилося, який 69 номер. Є послідовні номери.

  173. [Олексій Антонов]

    Ні, ну, так, але вже в той момент не було прям, що з 1 по 11 вже будь-які брали, але 99 ходив теж.

  174. [Фоззі]

    Що тут бутси різнокольорові. Що тут номери, тут замість прізвищ починаються якісь прізвиська. Знаєш, олдскул. Де правильний, чистий наш старий номер? Чорнобілий. Трошки, між іншим. І в цій команді тепер вже теж є все то, що Олег Романович не приймає і не сприймає.

  175. [Олексій Антонов]

    Ну, це ж залежить від людини. Є ж, мабуть, такі тренери, які говорять, от, беріть з 1 по 11 номер, але, знову ж таки, неізвісно завтра будеш ти в составі, чи ні. Можеш з 10 номером на заміні сидіти.

  176. [Фоззі]

    Відштовхуючись від тієї гри з «Динамо», яку «Динамо» програло і це був дивний матч. 11 команд. Драматична. Дуже, надто драматична гра. 11 команд. Не вірю, що не стикалися з ситуаціями, коли там треба в нічийку було зіграти якось. Якісь борги віддавати.

  177. [Олексій Антонов]

    Долги-то немає. Взагалі не пам'ятаю, щоб ми комусь щось віддавали.

  178. [Фоззі]

    Жодні з команд?

  179. [Олексій Антонов]

    Та жодні, звісно. Я дивуюся.

  180. [Фоззі]

    Ну, всі говорять про те, що такі ігри існують. Поліція всього світу шукає, шукає і знаходить, а ніхто ніколи... Парня такого року 20. Східнього росту, плічистий і кріпкий. Ніхто не стикався.

  181. [Олексій Антонов]

    У мене є подозрення, відповідно кажучи, коли я грав в Латвії, у Венсполсі. Тобто там був президент такий, сумнівний. І от у мене є подозрення, що там він, не кажучи, може комусь із не багато футболістів, тренер, я думаю, в курсі був.

  182. [Фоззі]

    Не багатьох латвійських футболістів в складі.

  183. [Олексій Антонов]

    Він латвійською мовою... Ні, там він сам не із Латвії цей президент. Він був, згадую, в Молдавії, в дачі президента. І потім він взяв цю команду. У мене там є подозрення, як я згадую, які ігри були. У мене є подозрення, але я про це не знаю.

  184. [Фоззі]

    Це про внутрішній чемпіонат ведеться. Трохи каток там був. А я вже думав, що нам ніхто ніколи не зізнається в участі в підозрілих матчах.

  185. [Олексій Антонов]

    Ніколи в житті взагалі на поле б не вийшов і не учався. Є ж дві команди. Хтось проіграє, хтось виграє. І тут не зрозуміло. У мене подозрення потім уже після, я там аналізував, коли я пішов. У мене з'явилися такі подозрення, бо ситуації були странні іноді. Тут розкажуть все, що угодно. Ні, ну за такими цінами вона не йшла.

  186. [Фоззі]

    А насправді? Вона була вища. А що за коттеджи? На Савіййоні?

  187. [Олексій Антонов]

    Ні, це коттеджі строїли на Кароліна-Бугасі. Це 50 кілометрів від Одеси.

  188. [Фоззі]

    На курорт. Між Грибівкою і Затокою.

  189. [Олексій Антонов]

    І там я там не взяв коттедж.

  190. [Фоззі]

    Тобто були ризиковані інвестиції? Були, були.

  191. [Олексій Антонов]

    А хтось взяв? Ну так, хтось із хлопців брав там половину. Тобто як ситуація взагалі складувалася? В той момент, коли почалася ситуація в країні така, і потім хто входив, у всіх у всіх у всіх хлопців накопилися долги, які має клуб. Ну і вони сказали, що ситуацію можна вирішити тільки недвіжимостю. Тобто у нас немає грошей, щоб вам всім дати, але ми хочемо вирішити питання. Це, я вважаю, що це в принципі непогана ситуація. Це непогана ситуація, так як могли сказати судитись, а потім розберемось. Я вважаю, що навіть в цій складній ситуації в принципі всі залишилися задоволені.

  192. [Фоззі]

    Дніпрометаліст. Клуби, які м'яко кажучи, не любили одного одного. І ви пограли і там, і там. М'яко кажучи. І ви пограли і там, і там. Причому, якщо задуматися, дуже багато людей з таких. Назік, Рекун, Маркевич. І давай, Всіхалінь.

  193. [Олексій Антонов]

    Але взагалі у Лені ситуація складніша. Його купували прямо з клуба в клуб. У мене чуть інша ситуація. У мене я, виходить, поїхав з Дніпра в Росію. Після Росії повернувся в Україну. І вже одразу металіст. Після металіста я ще поіграв у Маріуполь. І після Маріуполя я повернувся в Дніпро. Тому у мене не так різкий перехід був, який мого привлечи якусь увагу.

  194. [Фоззі]

    Ну, не згадували вам? Ніхто? Не казав, що ай-яй-яй?

  195. [Олексій Антонов]

    Ну, якщо чесно, ні.

  196. [Фоззі]

    Не такі гострі ці ворожнечі, які... Але ж ти ж не любиш Дніпро.

  197. [Васильков]

    Чому я не люблю Дніпро?

  198. [Фоззі]

    Ти любиш Дніпро. Я люблю всіх. Як в анекдоті, де я і шахтер більше тебе люблю. Ніж дружину. Так.

  199. [Олексій Антонов]

    Тому у мене ніяких проблем не було, навіть фанати не говорили.

  200. [Васильков]

    А після Росії?

  201. [Олексій Антонов]

    Ну, в той момент не було ніяких ситуацій. Я поїхав взагалі...

  202. [Фоззі]

    Ну, строго кажучи, ситуації були з 1654 року. Почекай, можна взяти ще битву на Калці, коли розвелися Русь.

  203. [Олексій Антонов]

    Це 13-та стріля. Так, коли СССР розвелися, скільки українських футболістів почали грати за Росію.

  204. [Фоззі]

    А скільки російських за Україну? Два. Калітвинцев, Леоненко, а потім Герасименко, а потім Серебряников, і потім пішло-пішло. Кормільцев, Яшкин. Двосторонні процеси були. Томом Стелесе, Алієв.

  205. [Олексій Антонов]

    Ну, насправді... Ну, насправді взагалі переїзд в Росію це було не моє рішення. Я був хлопцем. Мені було 18 років. Тому...

  206. [Фоззі]

    Ти поїхав в Кубань? Так. Ну, ми ж це знаємо з вами, куди він поїхав. Ну, Кубань, а то Україна. Кубанська Україна. Ми то з вами в курсі справи.

  207. [Олексій Антонов]

    І, мабуть, якщо відмотати час, і я вже був не хлопцем, а більш розумним, я б, звісно, залишався в Дніпрі. Так як Кучерєвський, царство небесне, Євгеній Мефодійович. Він взагалі до мене і Костю Кравченко відносився, ну... Можна тільки позавидувати. Він довіряв нам, він нас взяв в 17 років. Ми вже з першої команди на збори їздили.

  208. [Фоззі]

    А там була команда...

  209. [Олексій Антонов]

    А команда була базовою командою зборної, так як 9 або 10 людей були на національний збор. Для нас туди потрапити, навіть просто тренуватись, це було...

  210. [Фоззі]

    Це Буряк і Блохін потім цю Дніпро якраз і брали як базову команду. Тобто всі Рекун, Назаренко, Русал, Ротань, Кравченко, Костянтин, був проданий за 5 мільйонів, я пам'ятаю тоді. Чудова лівонога, чудовий дриблінг, ще й красивий, дівчатам подобався, фан-клуб якийсь був.

  211. [Олексій Антонов]

    І тут бац! Костю я знаю з 15 років, так як ми грали в юношівських зборах, і потім буквально через пару років потрапили в Дніпро. Він раніше потрапив, ніж я, я трохи пізніше. Ну і потім разом нас взяли в першу команду, і ми багато часу проводили.

  212. [Фоззі]

    А як він зараз?

  213. [Олексій Антонов]

    Він зараз в Мукачево, там відкрили нову школу, і він там працює, тренер.

  214. [Фоззі]

    Він мені не переказує привіти, бо ми з ним не додому. А ти з ким ти дуже? Друже.

  215. [Олексій Антонов]

    З ким ти дуже друже?

  216. [Фоззі]

    Це поки, в нас триває ще розмови.

  217. [Олексій Антонов]

    Я сьогодні конфліктний чоловік.

  218. [Фоззі]

    Це поки, поки. Чай на нього іноді впливає.

  219. [Олексій Антонов]

    Підлий, підлий.

  220. [Фоззі]

    Він в чай додає конячок. Ні, бреше.

  221. [Олексій Антонов]

    Давайте про Клавченка. Костя, ну, хороший хлопець, я його знаю багато років. І він неоднократно в інтерв'ю, навіть ось останній, який я бачив, він казав, що, мабуть...

  222. [Фоззі]

    Не треба було йти до Шахтера?

  223. [Олексій Антонов]

    Ні, не те, що, мабуть, в такому віку, в юному, багато грошей почав отримувати. І десь, я думаю, він не зміг просто справлятися з цією ситуацією. Тобто, коли йде дуже великий потік грошей, і ти не знаєш, що думаєш, що все, життя вдалося, а забуваєш за футбол. Тобто, скільки б не було грошей і все інше, футбол все одно має бути на першому місці. І, знову ж таки, для того, щоб добитися чогось, ти потрапив — це 10% успіху. Потрапити в якусь хорошу команду. Ну, складніше в неї залишатися, закріпитися, заігратися. Це намного складніше.

  224. [Фоззі]

    Якщо йшов до Шахтера, в якому було зрозуміло, що гратимуть бразильці, це ж вже Луческу був. Гратимуть бразильці. Тобто, його брали, він став заручником паспорту українського.

  225. [Олексій Антонов]

    Наскільки я пам'ятаю, щоб не вірити, у нього було пропозиція в Динамо і в Шахтер. В цей момент. Так як він в Дніпрі добре грав, стабільний футболіст.

  226. [Фоззі]

    Він набрав. Мабуть, гроші перемогли.

  227. [Олексій Антонов]

    Я не знаю в цій ситуації, що виграло, але дві команди, ведущі в Україні, які його хотіли, і він дійсно відповідав цьому рівню.

  228. [Фоззі]

    Слухай, а ось всі закидають Шахтерю, закидають Луческу, що вони роблять ставку на бразильців, це не дає змогу розкритись українцям. Ось будь ласка, вони ж Краву хотіли, пробували в Шахтері. Карла. Заходив Карла? Закарлюка? Закарлюка. Теж заходив, пробувався на тій самій позиції. І вони ж просто самі винуваті, що вони там не заграли. Є ситуація обставлена.

  229. [Олексій Антонов]

    Я не знаю, яка там ситуація.

  230. [Фоззі]

    Треба сказати чесно, і Карла, і Костя, вони трохи тойво. Було. Було таке, що вони могли дати часу, дати країні вугілля на душу населення. Ну, то так.

  231. [Олексій Антонов]

    Плюс, да, плюс якісь травми ось ці мілкі, воно все мешає, ти не можеш сосредоточитися.

  232. [Фоззі]

    Але Шахтар давав шанси українцям, причому перспективним, грати в центрі. Це провідна позиція і в Кравченка, і в Закарлюки. Що ти на мене дивишся? Мені здається, ці шанси... А навіщо тоді Шахтар купує Закарлюку, купує там Кравченка? Я сьогодні перемотаю зараз. Перемотаю на кілька хвилин тому і скажу, він став заручником українського паспорту, ліміту. Їх брали під ліміт, щоб якщо щось... Під ліміт можна було спокійно брати на центр поля. Кого? Захисника бери під ліміт. Ворота я іще беру під ліміт. Ну, це означає, що вони його забрали, щоб він не пішов до Динамо. Це ж теж могло бути. Ну, це вже таке реалістичне.

  233. [Олексій Антонов]

    І доставайся жити нікому.

  234. [Фоззі]

    Із точки в точку. Ну, Кравченка, ну, шкода ж. Ну, прекрасний...

  235. [Олексій Антонов]

    Ну, очень жалко. Він суперфутболіст, і він ігравичок, можна так сказати.

  236. [Фоззі]

    Я пригадав, що хотів сказати. Колись знайомий піарник телефонує мені і каже, а хто такий Константин Кравченко? Я думаю, в нас шоу-бізнесі Кравченко не багато є. Він каже, футболіст. Я кажу, а, є такий. Каже, ну, він шукає там, хоче якісь там піару, готовий витратити гроші на якусь піар-компанію. Я кажу, піар-компанія чого? Я не зрозумів. Можливо, він тоді вже планував, як Мілоєвський, медіа щось. Просто мені телефонувало, знаючи, що я цікавлюся футболом, щоб спитати. Є такі футболісти? Я думаю, що це 100% комусь парять. Футболістам завжди щось парять. Тобі потрібна піар-компанія, ти потрібен майнети біткоїни, ти повинен скласти гроші, поки ти їх не профукав. В котеджі. В котеджі це хоча б ще зрозуміла система. Але футболістам всі на голову ходять і навіть знайомі, і найгірше, що це родичі, близькі, вони всі, як піявки вони сидять.

  237. [Олексій Антонов]

    Вокруг футболістів дуже багато людей, які з корисної цілі.

  238. [Фоззі]

    Є борги, окрім Крівбасу, є борги, коли хтось брав в борг і не повертав гроші, так розводив на щось, ні?

  239. [Олексій Антонов]

    Взагалі? Взагалі? Так, так. Ну звісно, є.

  240. [Фоззі]

    Біля футболістів завжди пасуться люди, які хочуть там щось допомогти з машиною, там якось. Але я теж ставлю себе на позицію футболіста. Футболіст все-таки в процесі футбольному, у нього голова сюди працює. Футболіст, як бас-гітаріст. До 40, до 40.

  241. [Олексій Антонов]

    Ну окей.

  242. [Фоззі]

    Але він в це вкладається. І ще вивчати, наприклад, фондовий ринок. Тобто ти не такий фахівець, як люди на дивані, які вже в цьому. І до тебе приходять. Я пам'ятаю, коли Сирна вклався в Крепс, здається, кафе було в Києві. Ну просто він хотів попробувати цей бізнес. Спробував, не пішло. І тоді, в той час, взагалі мало хто нормально в бізнес вкладався. Зараз уже є там, не знаю, у Стьопи з Києвою є кафе на половині Полтавської, чи вже половина, як би, Харківської траси, там, з готелем. Латкової балки? Так. Хтось вкладався кучер, у нього теж дізель щось ввозить, ну щось, якийсь бізнес. Але раніше то не було так розповсюджено. Люди взагалі не вкладали нічого. Це краще відкладати на кубишку, правильно? Ніж кудись... Намагався їх інвестувати гроші?

  243. [Олексій Антонов]

    Ну я взагалі не розумів куди, як їх можна інвестувати. Ну, знову ж таки, коли ти молодий і особливо довірчий, то ти інвестуєш і ці речі. Тобі можуть розповісти красиво.

  244. [Фоззі]

    На пальці? Давай контейнер візьмемо.

  245. [Олексій Антонов]

    В Одесі тут взагалі мастера в цьому плані.

  246. [Фоззі]

    Погодься, що отак, як не заграли, можливо не заграв Кравченко не так, як ти, але ти теж прийшов в Дніпро з великими авансами з Маріуполя. І у тебе спочатку навіть воно забивалося, все, ти відповідав запиту суспільству на те, що пройшов забивний форвард.

  247. [Олексій Антонов]

    Ну, знову ж таки...

  248. [Фоззі]

    Але? Але?

  249. [Олексій Антонов]

    Там ситуація, навірно, була не во мене більше.

  250. [Фоззі]

    З ким ти вів перемовини з Дніпром? Хто конкретно на тебе виходить?

  251. [Олексій Антонов]

    Ну, в мене на той момент був агент, не пам'ятаю, як його фаміля, і він мені сказав, що...

  252. [Фоззі]

    Нашан. Якщо агент, фаміля Нашан.

  253. [Олексій Антонов]

    Ну, той перемовинник інший. Інший. Ще я з Вадимом був незнайомий. І як я розумію, в цій ситуації, навірно, Рамас знав про мене, але може це не повністю було його бажання, щоб я прийшов. Чому? Бо як тільки я почав забивати, вони одразу... Рамас одразу дав завдання купити Калініча. Тобто їм запропонували, і він одразу в цей же момент, буквально через два тури, або через три, коли я забив 4 гола, одразу купує Калініча.

  254. [Васильков]

    І логіка?

  255. [Олексій Антонов]

    Я не можу на це відповісти. Треба у нього запитати, в чому логіка. Тому що я хотів і...

  256. [Фоззі]

    Ви не відповідали його баченню форварда?

  257. [Олексій Антонов]

    Можливо.

  258. [Фоззі]

    Почекай, він може просто хоче конкуренцію. Хто вже був з нападників? Ти прийшов, там був... Хто зараз з нападників? Був Матеус, ти і...

  259. [Олексій Антонов]

    Зазуля був. Зазуля сидів іще. Він якось правого захисника. Зюзя коли прийшов в Дніпро, він взагалі пам'ятаєте, півтора роки...

  260. [Фоззі]

    А де Зюзя? Всі питали.

  261. [Олексій Антонов]

    Какраз його там на тренуваннях іноді взагалі правого захисника могли грати. Тобто, я не знаю.

  262. [Фоззі]

    Та в нас ситуація, він не хотів з Динамо йти, а його фактично витіснули.

  263. [Олексій Антонов]

    Було так. І от в цей момент какраз купується Калініч і, звісно, його треба ставити. І я перший там буквально після цього, якщо взяти від початку до кінця, я грав перші три тури, потім четвертий, п'ятий тур я на заміні і там восьмій, десятий тур, образно кажучи, я вже в заявку не потрапляю. Тобто ось така ситуація. Причому я підійшов до нього з переводчиком і кажу скажіть, в чому проблема?

  264. [Васильков]

    Не так?

  265. [Олексій Антонов]

    Я кажу, скажіть, в чому проблема? Так, чому? Може щось не так, може щось змінити, на чомусь працювати. Він каже, тобі взагалі претензій ніяких немає, ти працюєш супер, взагалі молодець.

  266. [Фоззі]

    Працюйте. Працюйте далі.

  267. [Олексій Антонов]

    Ось так ось пів року я працював.

  268. [Фоззі]

    Далі тривало пів року.

  269. [Олексій Антонов]

    Пів року, мабуть, так. Я такий чоловік сам по собі, що я не можу просто, чому, звісно, ці переходи? Я не можу просто сидіти і отримувати гроші. Я себе не комфортно чувствую внутрі. Я хочу грати, мені ці емоції потрібні. Кожну тиждень.

  270. [Фоззі]

    Це складно, знаєш, сидіти і отримувати гроші. Ми ж позов, нічого не робимо, лише сидимо, ля-ля-ля, і отримуємо гроші. І теж трохи, знаєш, мені легше.

  271. [Олексій Антонов]

    Внутрішнє неспокійно. Ну, є такі, ну, не будемо кривити душою, є такі футболісти, і їх немало, котрі все влаштовують, вони сидять. Ну, я сьогодні згадував Константин Кравченко.

  272. [Фоззі]

    Один з прикладів того, що люди сиділи все життя в шахтарі і отримували великі гроші.

  273. [Олексій Антонов]

    Ні, Костя не так, він все-таки хотів грати то травми, то якісь ситуації. У мене трохи інша ситуація. А дійсно є ті, хто можуть сидіти 3-4 роки, і ще продовжують контракт. Ну, деякі продовжують контракт, їх усе влаштовують. У мене, по-перше, не було такої зарплати, може, до якої можна було сказати, що я буду сидіти. І внутрішньо я себе погано відчував. Мені не комфортно, тому що на тренуваннях я бачу, що я не гірший когось. Тобто тренування показують... Калініча? Ну, того же Калініча, в тому числі.

  274. [Фоззі]

    Зарплата у мене була нормальна, тобто там ви отримували свої 35-40 на місяць?

  275. [Олексій Антонов]

    Ні, у мене менша була зарплата. У мене менша була зарплата.

  276. [Фоззі]

    А система преміалки була?

  277. [Олексій Антонов]

    Ну, преміальна, але, знову ж таки, якщо ти не граєш, то не преміальна.

  278. [Фоззі]

    Ну, так.

  279. [Олексій Антонов]

    У мене питання, на той момент, навіть в Дніпрі, у мене не стало питання прямо про гроші. Я хотів грати. Це команда, яка мене взяла і виховувала, можна сказати так. Я пройшов спорти-інтернат в Дніпрі. І відбулась така ситуація, і я говорю, що давайте там в аренду кудись піду. Я хочу грати, я не хочу сидіти. Якщо тренер мене не бачить, ну, просто біться лбом о стіну, але це глупо. І от перший переход мій в Кривбаз, я от пішов на пів року, якраз Максимов був тренером. Ну, в мене там з ним відносини, мягко кажучи, не складались.

  280. [Фоззі]

    Тому що він людина специфічна, Віліч. Ну, от. На тому він не стоїть, на тому його тренерська харизма тримається.

  281. [Олексій Антонов]

    Ну, може, ну, знову ж таки.

  282. [Фоззі]

    Щоб він не просто такий, якщо буде казати про Вороча чи не про Вороча?

  283. [Олексій Антонов]

    Ну, якийсь... Кожен футболіст про когось говорить, про тренера, про партнера зі своєї сторони. Які в нього з ним відносини? Правильно? Для когось це хтось ви хороші, я погано.

  284. [Фоззі]

    Або наоборот.

  285. [Олексій Антонов]

    Але у мене не складались ситуації з ним. І я повернувся назад. І буквально на новий сезон приймає команду Таран. І він дзвонив, буквально, ми повинні вже через два дні тур, перший, і ми повинні їхати на виїзд. І він каже, приїжджай, все, ми вже повинні поїхати. Давай, приїжджай. Я кажу, тільки так, якщо я приїду, щоб не було, як в минулий раз, я приїхав, і там за дубль мене відправляєте грати і все тому подібне. Ні-ні, все буде добре, все нормально. Ну, цей тур у нас в Полтаві, цей тур ти, може, на заміні будеш, так як з командою взагалі ні, можна сказати, ні одного дня не тренувався. І я приїхав, приїхав, і ми буквально на наступний день поїхали в Полтаву. І якщо пам'ятаєте, там куріозний гол, цей Безус.

  286. [Фоззі]

    А, так, так, звичайно. Ви знаєте ЗЕ в Ютубі.

  287. [Олексій Антонов]

    Так, і я виходжу, він мене випускає на заміну на хвилину 15, максимум 20, десь на 70, на 75 я виходжу. Там така ситуація, я там обіграв в центрі поля, дав один в один пас, і цей чех був Яслиник. Він виходить один в один, обіграє вратаря, і той його збиває. І перед штрафною, там, десь в 20 метрах від ворота штрафною назначають вратарю красну, звичайно. Ну, і от якраз Рома Безус став ворота, і я йому забив куріозний гол, і ми виграли 1-0, і якось так все складалось, і цей сезон...

  288. [Фоззі]

    Це я в Ютубі дивився там якийсь час тому.

  289. [Олексій Антонов]

    Так, і цей сезон якось так все складалось, і провели, і команда зібралася хороша.

  290. [Фоззі]

    Безус тоді якраз був таким новою хвилею, знаєш, він з таким чубом бігав. Ну, так, так. Туди-туди. Я пам'ятаю Безуса, я з ним і їздив тоді з Полтавою.

  291. [Олексій Антонов]

    Так, ну от якраз такий куріозний момент в футболі і я в ньому поучаствував.

  292. [Фоззі]

    Збірно, ви виходили на заміну замість Андрія Шевченка. Яке це відчуття?

  293. [Олексій Антонов]

    Вже не скажеш Андрія Шевченка, Андрій Ніколаєвич.

  294. [Фоззі]

    Просто Ніколаєвич.

  295. [Олексій Антонов]

    А не Андрій Ніколаєвич. Ну, звісно, це взагалі потрапити в ту збірну для мене це було чимось запредельним. Так, я просто приїхав і на всіх так дивився. Мені було, мабуть, 24 роки, і я на всіх дивився просто на Богова, Шевченка, Воронин, там Тимощук, Туджимилевський тоді добре грав у Динамо. І для мене я взагалі боявся не те, що слово сказати, а думав, коли там на обід або на ужин піти, коли вже усі поїдуть.

  296. [Фоззі]

    Це перша гра, коли перед Євро тоді?

  297. [Олексій Антонов]

    Ну, я не пам'ятаю, так. Зі Швеції? Так, зі Швеції.

  298. [Фоззі]

    В Харкові ми ганяли цілий рік.

  299. [Олексій Антонов]

    В Харкові ми грали.

  300. [Фоззі]

    І Блохин же ще й тренер.

  301. [Олексій Антонов]

    Так, так, так.

  302. [Фоззі]

    Ще коли Блохин мене... Заходиш з постером і так, о, тут інтерв'ю, тут всі, всі сюди підходять. Інтерв'ю, автограф.

  303. [Олексій Антонов]

    Так, це просто було неймовірно. І ще коли Блохин на цьому зборі позвав мене в кімнату до себе поговорити, я взагалі був шокован, боявся йти, думав, що, як.

  304. [Фоззі]

    А що він сказав?

  305. [Олексій Антонов]

    Ну, він сказав, там, не переживай, все нормально, ми тебе бачили, ми знаємо, тобто грай, як ти вмієш. Ну, взагалі, поговорили з ним, ну, він мене успокоїв, і якось просто для мене в той момент він був якимось врятувачем, мабуть, якщо сказати, від нервного стану. Він мене якось врятував, приємно пообщався, дуже приємний чоловік. І просто я був дуже задоволений.

  306. [Фоззі]

    А в роздягальні хто там керував роздягальнею на той час? Хтось тобі скинув руку, допомагав?

  307. [Олексій Антонов]

    Ні, ну, звісно, там всі, Воронин, Шевченко.

  308. [Фоззі]

    Ворона, так, ось хто.

  309. [Олексій Антонов]

    Ну, Воронин там із Тимошуком, вони були такі заводіли, шутники.

  310. [Фоззі]

    І Ребров, вони так, троє друзів.

  311. [Олексій Антонов]

    Так, в той момент Реброва, по-моєму, не було в той момент.

  312. [Фоззі]

    Він, так, він вже не був.

  313. [Олексій Антонов]

    А от Шевченко, це, звісно, ну, авторитети, це сумасшедше.

  314. [Фоззі]

    Хтось до тебе підійшов, сказав? Типу, Леха, все гаразд.

  315. [Олексій Антонов]

    Чесно, не пам'ятаю. Я пам'ятаю, що якось я потрапив до них в квадрат грати на тренування. Едмар ще тоді був.

  316. [Васильков]

    Він теж довітував.

  317. [Олексій Антонов]

    Так, я, так як я був металістю до цього, я знав Едмара, Девича, там ще хлопці, знав Дніпра, зрозуміло. Ну, я потрапив там, якраз, до них в квадрат Шевченка, Воронин. Так, а Мілєвський, Едмар, ще хтось. І так взагалі.

  318. [Васильков]

    П'ять-два?

  319. [Олексій Антонов]

    Ну, там п'ять-два, по-моєму. Я навіть не те, що не спорював, щоб зайти в квадрат, я просто, мені здається, не виходив з нього. Я просто там знаходився, так як молодий ще був.

  320. [Фоззі]

    Там же можна було і закінчити в тому квадраті. Случаї в квадраті 36-80.

  321. [Олексій Антонов]

    Такий фільм радянський. Ці емоції на всю життю. Не забуваємо ту зборну попасти та багато інших.

  322. [Фоззі]

    Розповідали про Шарія, про футболіста Шарія, не про цього. Що футболіст Іван Шарій грав до 40 років і жодного разу не заходив в квадрат. Ну, то Шарія, тут шаблі. Тому все ми розуміємо. Ти же з Павлограду, так? І ти в легендарній Дніпровській академії.

  323. [Олексій Антонов]

    Ну, тоді не було академії, це був спорт-інтернат, який був як фарм-клуб, ну, не фарм-клуб, а як базова дитяча школа Дніпра. Це вже після створили конкретно школу Дніпра і во всіх клубах. Раніше популярні були спорт-інтернати, вони були в майже всіх містах. І перший просмотр проходить спочатку Дніпро. Тобто, якщо...

  324. [Фоззі]

    Павло, перша брачна ніч.

  325. [Олексій Антонов]

    Так, так. Якщо хтось їм подобається, або підходить, вони забирають спочатку себе, а інші, якщо тебе не взяли в Дніпро, ти вже можеш... Куди, наприклад, в запор? Ну, наприклад, в Арсенал, Київ, я знаю, їздили хлопці, ну, вже після закінчення. А хто з того року ось відомий, хто ще заграв, по-твоєму, році з Мій рік — це Влад Лупашко в Кировограді. А зараз в цьому, в Інгульці. Там капітан. Влад. Владислав Лупашко. Ось він. Ну, він сам не з Одеси, а тут з області. Але він був у нас в інтернаті. Це мій рік. Хто ще? Андрій Бурдіян. Він трохи більше першої ліги грав. Так, щоб...

  326. [Фоззі]

    До збірної тільки вийшли.

  327. [Олексій Антонов]

    Ну, виходить, так.

  328. [Фоззі]

    Але Павлоград — це така все-таки провінція. В той час українська така класична. Ну, звісно, це провінція. Це шахтерське місто. Це маленьке, нове місто. Тому що воно ще переважно нові будинки. Ну, не харківські нові будинки, де район так називається, а просто нові будинки, дев'ятиповерхівки.

  329. [Олексій Антонов]

    Ну, там... Так, ну місто максимальне населення сто тисяч. І в той момент це, в основному, шахтерський місто. Все.

  330. [Васильков]

    Двадцять років тому готелю не було в Павлограді.

  331. [Олексій Антонов]

    Бо не треба, правильно? Ніхто туди не їде. Все крутилось вокруг шахт, можна сказати. Більшість людей. А тебе батьо на шахті? Ні, у мене батько не працював.

  332. [Фоззі]

    А хто у тебе вони за... ну, соціальний?

  333. [Олексій Антонов]

    Ну, мама у мене парикмахер. А отець був дитячим тренером. І сам там трохи в 2-й лігі поіграв. Тобто, в основному, він в цьому теж знаходився.

  334. [Фоззі]

    От дуже багато футболістів, з якими ми спілкувалися, і в «Прямій Червоній», і так взагалі. Дуже багато прикладів, коли батько грав у футбол, і син теж грав у футбол. Як ви вважаєте, це важливо, коли тато одразу налаштовує себе на футбольну кар'єру? Дитячі змагання, всі, що я бачив в дитячих футбольних змаганнях сьогодні, це безперервний ор батьків, які заряджають своїх дітей. Ти не уявляєш навіть, наскільки там буває. Це жахлива ситуація, мені здається.

  335. [Олексій Антонов]

    Я вважаю, що це неправильно, так як діти відвлекаються, вони, звичайно, родичі для нього авторитет. Тобто, якщо родичі кричать, вони вже не чудуть тренера, вони Я зізнаюся, я сам кричу, коли Макар у мене починає бігати, то тренер, і я Макар, піджимай! Макар, вище, ширше! Це теж неправильно. Є тренер, а ти можеш знімати якось і його потім посадити вдома і показати йому, якщо ти вважаєш, що ось тут вибір, або пусть він згадує, які моменти були в ігрі, і ти можеш На вас тато кричав в дитинстві? Ні, він на мене не кричав, у нас було після турнірів, ігорів. Тобто, в якийсь момент я перейшов до іншого тренера, я вже не у нього займався, і він завжди більше критикував, щоб я становився як я розумів, кращим. Але, знову ж таки, критика постійно, це теж не завжди добре. Тому що з вікою я це зрозумів, коли я вже почав бути професіональним футболістом, я дуже довго, особливо молодим, я дуже довго переживав після ігор. Тобто цей період, до наступної ігри, я ще не міг забути цю ігору. Я переживав, і себе загнав тим, що я десь момент якийсь не забув, десь не так щось зробив. Тобто, це теж не дуже добре. Є час, буквально день-два після ігори, ти можеш проаналізувати свою ігору, забути, і все, і готуєшся до нового. А чим дуже ти переживаєш і думаєш про пройшову ігору, тим ти не можеш уже настроїться на нову, на предстоячу ігору. Ні, ну звісно. Часто, якщо хтось зустрічає, дізнається, питає, як, що, переживає. Точно так і пишуть в соціальних сітях, я тільки є в Інстаграм, там теж пишуть, переживають. І я навіть більше скажу, коли я був тренером у першій лігі, і коли були там кілька неудачних матчів, я, якщо чесно, не хотів навіть на вулицю виходити, і особо не виходив. Чому? Могли? Ну, не те, щоб я боявся когось, або чогось.

  336. [Фоззі]

    Розумів, що буде спілкування.

  337. [Олексій Антонов]

    Мені просто внутрі було не комфортно, і десь я не хотів в той момент іменно щось об'ясняти, або оправдуватися. Тобто я дуже відносився до фанатів з уваженням, і теж переживав дуже, якщо команда проігрує, і якісь у неї неудачі.

  338. [Фоззі]

    Тобто я не безрозумів. В Одесі вболівальники, які люблять поговорити, поаналізувати, поставити питання. Це ж окремі вболівальники в Одесі, не такі, як бувають в Одесі.

  339. [Олексій Антонов]

    Ну, так, але іноді просто багато людей не розуміють смисла, про що вони кажуть, і намагаються щось доказати.

  340. [Фоззі]

    Це знайомо, час від часу відбувається.

  341. [Олексій Антонов]

    І намагаються щось доказати, не бачучи ситуації знутрі. Наприклад, про якихось футболістів, якщо вони кажуть, я на тренуванні, я бачу ситуацію знутрі, я бачу, як хто працює, як тренується, і як цей футболіст мені підходить по тактичній схемі на гру. І тому і не завжди іноді хочеться вступати у спор, і щось доказати, якщо бачиш, що людина говорить такі речі, які різняться, мабуть, з тим, що відбувається.

  342. [Фоззі]

    Я пам'ятаю, як вас тоді після Ліону, здається, на руках просто виносили з аеропорту, і Григорчука, і тебе підхоплювали.

  343. [Олексій Антонов]

    Мене, мабуть, немає. Я просто там писав, як би пройти, просто таке столпотворення людей. Це було не після Ліона, а після PSV. PSV – це якраз останній матч сезону, року. Якраз уже чемпіонат України закінчився, і був останній матч Ліги Європи, і вже відпуск.

  344. [Фоззі]

    І так давно просто в Одесі не було чогось такого, знаєш, що починає команда грати і вигравати. З часів, може, Прокопенка. Коли в останній в Одесі були титули? Прокопенка, певно? У Альтмена ж не були.

  345. [Олексій Антонов]

    Давно. Ні, по-моєму, у Альтмена теж були треті місця.

  346. [Фоззі]

    Ну, треті, так, але Прокопенка – це кубок.

  347. [Олексій Антонов]

    Я думаю, що, мабуть, нам ще треба буде подождати, щоб таке сталося.

  348. [Фоззі]

    Я хочу спитати, коли тебе винесуть ще раз на руках з аеропорту, як тренера? В хорошому сенсі.

  349. [Олексій Антонов]

    Дай Бог, щоб це сталося в ближчі роки. Будемо до цього стремитися і працювати над цим.

  350. [Фоззі]

    А в якій команді святкували найяскравіше? Ну, наприклад, перемога, преміальні. Ей! Яка команда була такою дружною?

  351. [Олексій Антонов]

    Ну, у нас в Дніпрі була дуже дружна команда. Я думаю, це не секрет, що в Дніпрі була. В Кривбасі у нас теж дуже дружна команда навіть в той момент, коли не платили гроші, ми завжди були разом. І багато людей не знімали навіть квартири, а жили на базі. Взагалі, мені здається, ніхто не знімав квартири, всі жили на базі і кожен день кучувалися. Ну, так, це дуже класно. І потім, коли ви виходите на поле, ви знаєте, що твоя випадка завжди, партнер твої справить і потім ти виймаєш. І ти за нього також відпрацюєш.

  352. [Фоззі]

    Це оригінальна футболка Селтіка. Який це рік приблизно? Вони так довго грали в цьому керівнику. Це десятиріччя, напевно, минуло. Це п'ять зірочок тому. В Селтіка, мабуть, там вже генеральність. Не всі підтримують цю історію з зірками над своїми емблемами. До речі, нещодавно я подивився у Спартака. Скільки? Три? Ну, я десь його бачив в інтернеті. Думаю, звідки там стільки зірочок.

  353. [Олексій Антонов]

    Це вже втора червона.

  354. [Фоззі]

    Друга червона. Отже, цю футболку Селтік. Не знаємо, якого року. Підкажіть в коментарях, якого року. Тому що Микола не м'ясний. І він, взагалі, вболіває за Глазу Рейнджерс. Так от, хто порадить глучно, як Олексію Антонову повернути борги від футбольного клубу Кривбас? До кого йому звернутися? Боже, до кого ж йому звернутися? Кілька сотень тисяч доларів винен футбольний клуб Кривбас. І хто може допомогти Олексію? Будь ласка, запропонуйте нам свої варіанти і найвдаліший та, скажімо відверто, найсмішніший варіант отримає цю футболку. Тому що що? Ми любимо говорити про футбол весело.

Схожі епізоди

29 лист. 2021 р.

КРАВЧЕНКО. Завершение карьеры, расизм, Динамоморец, Коломойский, Ярмоленко и Коноплянка. ПЧ №5

Новый гость ПЧ - один из главных ветеранов украинского футбола Сергей Кравченко! Как Кравченко начинал играть на область, ездил в Азербайджан и Италию, тренировался у Рамоса и Кварцяного, ходил на футбол в Лондоне и Валенсии - у нас для вас как всегда куча историй! 0:00 Где тольк

Читати повний текст

спорт, футбол

22 груд. 2021 р.

Олексій Гай

ГАЙ. Чий Крим, гра в Росії, історія з допінгом та з ким у Шахтарі спав Шевчук.

Микола Васильков залишив по собі лише футболку Дженоа, а замінив його біля стійки бару В'ячеслав Шевчук. Слава запросив у гості свого старого друга Олексія Гая, з яким ми обговорили далеко не лише футбольні теми. ⚽️ Як Маркевич продавав футболістів у Шахтар ⚽️ Історії про Віктора

Читати повний текст

спорт, футбол

25 січ. 2022 р.

Сергій Кривцов

КРИВЦОВ. Футбол за зошитом, кримінальне Запоріжжя, окупація Донецька та дубляж фільмів.

У гостях у ПЧ чемпіон Європи, гроза всіх караоке країни, ресторатор та майбутня кінозірка! Сергій Кривцов розповів Фоззі та Василькову про своє дитинство в кримінальному Запоріжжі, навчання в одному класі з Сергієм Сидорчуком, конспекти з ігор Реала, перехід з Металурга до Шахтар

Читати повний текст