КРИВЦОВ. Футбол за зошитом, кримінальне Запоріжжя, окупація Донецька та дубляж фільмів.
Сергій Кривцов
Опубліковано 25 січ. 2022 р. • Довжина: 9 784 слова
Короткий зміст
У гостях у ПЧ чемпіон Європи, гроза всіх караоке країни, ресторатор та майбутня кінозірка!
Сергій Кривцов розповів Фоззі та Василькову про своє дитинство в кримінальному Запоріжжі, навчання в одному класі з Сергієм Сидорчуком, конспекти з ігор Реала, перехід з Металурга до Шахтаря, озвучення фільмів та багато іншого.
Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст
[Сергій Кривцов]
Я тебе зараз навию, ти, може, в ООН щось попросиш. Я цю зарплату не втратив, але в мене вже нове прийде. Нема худа без добра. Як відомо, футбол вигадали де? В Англії. Ну, якщо вірити Лінікеру, як і Гаррі. Виграють зазвичай німці, трендують в ньому бразильці. А базовим містом для гравців збірної України є що, хто? Запоріжжя. Рахуйте самі. Соболь.
[Васильков]
Я.
[Сергій Кривцов]
Сідорчук. Я. Степаненко. Я. І Крівцов. Четверо. Сергій Крівцов сьогодні в нас в пече. Привіт. Привіт. Вітання.
[Фоззі]
Тебе знаю.
[Сергій Кривцов]
Отже, чому Запоріжжя? Що ж таке там... Що ж такого в Бразилії не виробляють, що вдається в Запоріжжі? Сергій, я думаю, все через те, що у вас дуже скрутне життя було там в дитинстві. Ну, я думаю, доля є, правда, у твоїх словах. Якби, я ось лично 19 років проживав в такому промисловому районі, в якому 14 заводів.
[Фоззі]
Як розвивався район?
[Сергій Кривцов]
Заводською.
[Фоззі]
В працівницькому кварталі зуби зі сталі.
[Сергій Кривцов]
Так, так. Ну, насправді, там екологія дуже жутка була. Не знаю, може, це мене якось внутрішньо сподвівало. Ну, а якщо серйозно, я думаю, це симбіоз і тренерів хороших, і, я думаю, саме школи, і хлопці.
[Фоззі]
Ну, у вас же ж... Ви з ким? Ти з Сідором в класу займався?
[Сергій Кривцов]
В одному класі, так, так.
[Фоззі]
В одному класі? І тепер в двохзбірній. Ну, це теж... Це артефакт, реально.
[Сергій Кривцов]
Ну, у нас, більше того, ще і жіни разом вчитися на одному курсі в університеті. Отак от, виходить, ми так вєтками, як... Споріднені душі. Так, так, так. І кумов'я, так що... Це класно. Навіть є одна команда, за яку ви граєте, а не дві, як... Так, так, так. А зі Степою? Зі Степою ми... Мені було 16, йому 17 років. Він прийшов з іншої школи, не з «Міталурга» Запорізького, а з «Торпедо». Так як воно два роки старше, він після випуску потрапив раніше до «Міталургу-2». Ну, так теж... Ми, якби, в «Запорізі» спілкувалися, але не так дружили, як вже після періоду. Ну, це ж не ваш двір, так? Ви в своєму дворі були? Ну, так, так, так. Можна і так сказати. Це ж ті часи, коли було «Торпедо» Запорізького. «Торпедо» було, так.
[Фоззі]
«Динамо» забрали кучу.
[Сергій Кривцов]
Старший Лучкевич іще грав. Так. Полтавець. Ну, Полтавця я не знайшов, але Валерія ще знайшов. Що зараз з «Міталургом»? Ви ж можете розповісти? Так, звісно, я знаю, цікавлюється у отця. Зараз, наскільки я знаю, якщо зібрати всі філіали по місту, «Міталурга» рекордне кількість дітей займається. Що такі бути? Після того, як він помер, іменно ПФК «Міталург», зараз вже муніципальний клуб «Міталург», і школа продовжує, академія працює. Наскільки я знаю, добрі успіхи у дітей є. Тобто цей запорізький тренд в збірні України може зберегтися? Я впевнений, що так далі буде, вважаючи навіть на приголошених виховників «Шахтер», ну, академії саме. З нами тренуються діти з академії різних файзерств.
[Васильков]
Скільки там їх?
[Сергій Кривцов]
Ну, порядком, всі часи приходять, там вони заводять розмови, і потім розповідають, що вони теж з Запоріжжя. Я запитую, яких тренерів вони тренувалися. Ну, цікаво, звісно.
[Фоззі]
Боже, Фос, зараз ти перелічив п'ятьох, чотирьох, а настане час за десять років, коли... Давайте вип'ємо чаю. Просто асоціюватися, збірна – це Запоріжжя. Запоріжжя – це збірна.
[Сергій Кривцов]
Дай Бог. Ну. І що там Запоріжжя незабаром знову отримує? Команду? Зараз є. Знаю, місто допомагає. Не знаю, Запоріжжя зараз допомагає чи не допомагає, але фінансують серйозно. І цілі зараз вийти в першу дію. Можливо. Я об цьому думав вже. Ну, хто каже. Вже ти думав? Звісно. Це родной, ну, як родной? Це перший мій клуб. Це школа, яка мені навчила грати футбол. Звісно, можливий такий варіант. А для того, щоб грати в Запоріжжя, тобі треба було туди їздити? Ти ж не перережеш родину всю з Запоріжжя назад. Ну, це вже супруга мені сказала, куди ти – туди і ми їдемо.
[Васильков]
А, так.
[Сергій Кривцов]
Відходить на Северний поліс, але у нас не буде такої практики, як у неї, яка є туди. Муж грає там в якійсь країні або в якомусь місті, а сім'я живе отдельно. Ну, я цього не розумію і жена моя.
[Фоззі]
Ну, залежно, де ці міста.
[Сергій Кривцов]
Знаєш, Ващук їздив в Одесу, так він кожен день туди їздив 400 кілометрів. Раз на тренування приїхав, потім з тренування ввечері повернувся. В Запоріжжя їхати так, поки що, принаймні, не так супер. Саня Мілаченко їздив кожне раніше з Полтави в Запоріжжя. Теж нормально. Там дорога не така.
[Фоззі]
А там піштися ще буде, напевно. Хороша дорога. Ну, не піштися.
[Сергій Кривцов]
Він на ту трасу. Тимошенко, сказав. Через Червоноград. Кожен день. Саня, так. Дуже, дуже сумнівно, на жаль. Не буде матеріалу, а він і за сервину.
[Фоззі]
І ти 95-й.
[Сергій Кривцов]
Були моменти, так. Було багато хлопців, таких ще, які навчаються, не знаю, 7-го, 8-го класу. В них в цих робах, перед детьми є. Ну, їздили групами ворувати метал на заводі, або якесь інше серв'я. Ні. Я думаю, не з моїм батьком. А, так? Так, можливо. Багато моїх друзів цим займалися. І раніше починали наркотики употрібляти, пити. Були такі хлопці з нашого під'їзду, які там і свого батька п'яного ловили, забирали карточку, знімали всю зарплату.
[Васильков]
О, Боже.
[Сергій Кривцов]
Ну, якби, при моєму вихованні, я цього не розумів, звісно. Та ні, я ж вам кажу, я особливо з ними не спілкувався. У мене був один друг з двору, який я вважав адекватним з усіх цих компаній. А так з ними я намагався взагалі практично не проводити. Та й насправді в мене часу особого не було, щоб там якось розгуляти сильно.
[Фоззі]
Ну, це спорт рятує.
[Сергій Кривцов]
Ну, 6 клас, так. Це у нас раніше тренування, потім школа в іншому районі. Ввечері там тренування. І ти приїжджаєш годину 8-9, тобі вже зробити домашнє завдання, покупатися і ложитися. Соціальні листи, так. У кожному спецкласі була своя зірка. На 99 відсотків ці зірки потім десь зникають. Ті, хто обдарований, легше їм дається, вони не звикають працювати. В вашому класі з Сидорчуком була така зірка, яка бажила? Був у нас нападач, Юрий Апазюк. Він, до речі, визивався на рівні юношевських збірників. Сумасшедший нападач. Голівою трохи був удар з двох ног, але в його випадку, мабуть, травми більше підкосили. Він якраз в цей перехідний період з дитячого футболу взрослий. Там, де багато хто є, губить. Так. І от в нього якраз пішла одна травма, друга, ще такі серйозні. От він втратився. Я визивався у всі збірники. Жека Задоя, який зараз у Колосі грає, він теж практично сюди визивався. Класна організація мене любила, ми всі косяки. Вона каже, ну він хоч збірник грає, ну а ви що, куди ви далі підете? Ну так, Сідр звісно виділявся. Я думаю, у нас 95% з тих, хто виділявся, зіграли. Але ось теж в мене батько там, і мама сказала, що камон, ти вже стільки займався, продовжуй, бо він не пішов там кудись-кудись.
[Фоззі]
А у тебе все, здається, було рівно. Ти так тик-тик-тик, всі цілі спрямовані.
[Сергій Кривцов]
У мене наоборот. Ну так, якщо так по-юношески вважати, то ровненько. Але потім 16 років, ні з того, ні з сього, мені дзвонив, тоді ще тренував Чан Саван Анатолій Дмитрич. Це відома людина. І сказав, ти сьогодні тренуєшся з першою командою. Мені 16 років, у мене такі фари. Мені почало труситися, я викликав таксі. Таксіст не розуміє, куди заїхати, тому що два настрої, і між ними школа. Я розумію, що я втратився, що вже все. Мені залишається тільки на двох маршрутках доїхати на базу. Зорім пополам я встиг, і вийшов на розмінку. А розмінка була в парах. І в парах я потрапив, звісно, на Дмитрія Михайленко. Він мені ще більше колотити почав, коли я сказав, що не переживай, він просто шістикратний чемпіон України, так нічого страшного. Ну, провів першу тренування на таких емоціях. Михайленко ж не монстр, він навпаки. Ні, наоборот. Там було упражнення, коли треба плечо тискати, і він каже, ти маленький, не стисняйся, тискає, я такий же самий чоловік. І потім по ходу тренування теж обіцяв, розповів, як я граю тоді. Це щоб ти на Ліона потрапив, то Ліон би тобі дав на тренування. Ні, були такі хлопці, у яких я по об'явленню потрапив у команду. Тому це не без цього. Я думаю, в той період в кожній команді три-чотири людини були, які могли так морально тебе опустити щось нижче принтесу.
[Фоззі]
А тебе починали викликати взагалі в збірні на 2014-2015 роки. Ті збірні, які тільки починали скликатися, ти вже був в усіх складах націоналту.
[Сергій Кривцов]
Так, і я ще потім викликався на рік старше з 90-ті, Юрій Миколаївич Калітницький. Ага, так, так. Якраз ми його провели. Євро. До євро вже я викликався. Але потім ми пройшли, виходить, в еліт-раунд. І потім якась заруба пішла між федерацією і Міталуром в Запорозі. Що нас взагалі не відпускали. А нас відпускали тільки на офіційно визначені дати УФА. У вікна. Так. А потім один раз нас навіть і туди не відпустили. І нас тоді... Ну, скільки нас тоді викликало всіх на одну ігру. Ми вже в першій команді були. На одну ігру нас дискваліфікували. Тобто там Міжейко-Дворецький, здається, був якийсь. Міжейка вже не був, а Дворецький був. Дворецький з федерацією, так, зараз будався? Ну, так. Про ціх викликав збірні, тому що багато разів було, коли приїжджається збірний з травмами. Я думаю, це його збісило, і він такий вєт належав.
[Фоззі]
Ну, Дворецький це такий одіозний, знаєш, був.
[Сергій Кривцов]
Казалось, що він тренування проводив.
[Фоззі]
Проводив. Проводив.
[Сергій Кривцов]
Що і як проводив. Ну, пам'ятаю це все. Це було класне часи в Запорозі. Так, там, він хотів від нас, мабуть, того, що ми не могли. На той момент, я думаю, ми зараз могли би так грати, як він хотів. У нас не було таких качіств. Ну, пам'ятаю цей золотий свісток на два пальці. Свістить. Охранники по периметру. Потім, після ігор, нас закривали на базі, якщо ми проіграли. Рекорд був після емітуру в Донецьку, ми на виїзді потрапили, їм 2-0, мабуть, 3-0. Нас одразу після ігори на базі на п'ять днів закрили. Родителі, виходить, як в армії, на КПП під'їхали. Родителям поцілувалися, як справи, все добре. Тренируйтесь.
[Фоззі]
Слухайте чесно, діти.
[Сергій Кривцов]
А при цьому нам 4,5 місяці не платили зарплату. І хтось з хлопців, я не пам'ятаю, або Верник, або Аржан сказав, давайте зараз приїдеться вся ця адміністрація, будемо йти друг за другом, як ці заключені, і кармани вивернемо. А ми, виходить, виходимо, а там до поляну метрів сто, мабуть, йти. І ми так, руки за спиною, голову по сілі йдемо, такий ширинга длинний. Дворецькому не сильно сподобалося, звісно. І тому часто виплачують якраз на межі цих трьох місяців. Три місяці якраз. А от за то?
[Фоззі]
Ти особисто з Дворецьким спілкувався, що він такий був від колективу?
[Сергій Кривцов]
Ні, звісно.
[Фоззі]
Що він за людина?
[Сергій Кривцов]
Хороший, я думаю, він більше просто такий максималіст. Він, якщо в бізнесі добився таких висот, то при його любві до футболу захотів цього ж добитися і в футболі. Але при тому ж Григорчуку, коли ми там були близькі до Ліги Європи, і коли фанати його полюбили і скандували Григорчук, Григорчук, говорили, що по його самолюбі це вдарило. Дворецького? Так, що він якось… Був момент, коли ми виграли у Мізеру Донецька 3-2, у хорошій команді, при чому така зруба була. Ну призер, тоді був, напевно, так? Так, так, так. І ми празднуємо, виходить, в роздівалці п'ятерки відбиваємо, і він заходить, і Роман Ясиченко з побідою, а він каже, а на хер мені така побіда, пішли, і почав пісочити. Йому не подобалося. Ну так, спілкувався, він повністю поражений футболом був. У нас було на заїзді, в 11 години вечора нас усіх піднімають, ми йдемо, йшли в актовий зал, і дивилися гру «Барселона» прямо на ефірі. Вони кажуть, от дивіться, як люди грають, вчитися. Ми до години сиділи. Вчилися. Тетрадки були у нас. На теоріях ми записували якісь яркі вираження, або, наприклад, розбирали гру «Реала», «Барселона» і записували.
[Фоззі]
А Дворецький потім зустрів, що ти збирає і ставить усі ті гарні записи.
[Сергій Кривцов]
Ні, але він перевірював іноді. Підходив, що ти там пишеш. Було забавний випадок. Льоха Годдін тоді фанатіював Рубена. Ну ти ж Шульга. Так, який грав у «Реалі» тоді. Ми розбирали, Дворецький сказав, що він авіаїст, йому треба другий м'яч давати. Він багато не давав передач за бігаючим, багато втратив м'ячів.
[Фоззі]
Він реально як тренер, так?
[Сергій Кривцов]
Розбирався в футболі, він добре. Який повинен тренер, говорить? Ну його каже, пишіть, Рубен авіаїст. І ми вже відкриваємо тетрадки, пишемо, Рубен авіаїст. І за нього команда втратила два очі. А Льоха Годдін любить Рубена, він не може такого написати. А він пише, мені все одно Рубен в порядку. І от у нього якась чуйка. Годдін написав. Ну так, дай подивитися. Інтернет написав. Він подихає, глядає, що це таке? Давай, перепиш. Батьки в школу.
[Фоззі]
Мені подобається ця практика, реально. Школа в футбольному клубі.
[Сергій Кривцов]
Так, з тетрадками. Прямо все там просматривав. А чому ж він тоді офіційно не тренував? Мені здається, будь-хто може отримати в нас ліцензію. Не знаю. Я думаю, що в нього такого кількості свободного часу не було.
[Фоззі]
Ну знаєш, Фос Красніков теж офіційно не тренує, правильно? Так.
[Сергій Кривцов]
Багато хто офіційно не тренує.
[Фоззі]
Ми тут з Фосом про Калітвінцева. Ми з Фосом рахували, яскільки був феномен вашої збірної Калітвінцева і як мало людей залишилося на високому рівні. Ось, ну ти, ти наплавував на високому.
[Васильков]
Кіря Петров, Гармаш.
[Фоззі]
Порцевані вже ні. Богдана. Богдана трошки теж мімо. Троє, напевно, ось це айсберг, який видно під тим, що всі решта під водою.
[Сергій Кривцов]
Поглянути так, всі, ну практично всі такі юношні збірні, ну там не весь состав виграє. І також глянув я у Росії, коли вони виграли «Ю-17», по-моєму, у них там теж там два або три людини. І так, якщо поглянути по тим юношнім збірням, які нічого там не вигравали, те ж саме. Там з якогось року народження доходять до «Ю-17» і потім єдиниці.
[Фоззі]
А це, знаєш, я з чим це пов'язую? Я думаю, що це тому, може банальна річ, що у нас немає однотипної гри в збірних, щоб вони переходили безнапасно з віку в вік. Мені здається. Як іспанія чи португалія, знаєш?
[Сергій Кривцов]
Мені здається, що це наслідок такого, отрижка Радянського Союзу. Коли Радянський Союз ставав, наприклад, чемпіоном світу, або чемпіоном Європи ж ставали. Але там були, загривалися грузини на три роки старші. Це просто було завдання тренеру за будь-яку ціну. Вони не готували гравців на майбутнє. Вони зробили результат тут. Ця система зацікавлена в тому, щоби з'являлася вся вертикаль, як то кажуть. Мабуть, не треба вигравати чемпіонати світу «Ю-17». Треба раз на рік доводити з кожного покоління, наприклад, двох гравців. Не більше. Нагору, на пік. Але ж всі все одно залежать премії, звання, незаслужено народний мастер спорту. Квартири, машини та гроші, гроші, гроші. Про реформи в Данії футбольні. Читали?
[Фоззі]
Читали.
[Сергій Кривцов]
Як вони? І ось зараз це наше. І як це покоління вже пройшло, підходить. Згодом, які завдання. Або, як Володя сказав, тут і зараз результат. Або ти довгостроково граєш, коли до тебе підходять виховники. З іншим трохи менталітетом, ніж зараз. А ви ж дивитесь, але не підписані. Це жовта. Поки жовта.
[Фоззі]
Але і сам Калітвінцев, наприклад, не зміг після того розвинути свій успіх. Ось як і Петрахов. Наприклад, Петрахов там виграв, став тренером національної збірної.
[Сергій Кривцов]
А Юра? Калітвінцев теж був його... Юра Ніколаєвич, так? Юра Ніколаєвич.
[Фоззі]
Юра Ніколаєвич. Але скажи про нього. Багато очі я чув, що він теж був класний такий фан-мотиватор. Що він міг такі приколи. Я не про збірну зараз. А Лєнік...
[Сергій Кривцов]
Денис розказував, як він готував їх до Суперкубку. Коли зачитував футболістів Шехтаря, каже, а цей... Бо вони грали проти основи Шехтаря тоді. Там Серна і все інше.
[Фоззі]
І він навмисно так їх налаштовував, що... А він ніхто там іще.
[Сергій Кривцов]
А у вас теж він таки застосовував свої технології? Так, ну... Я тренувався спочатку у Анатолія Івановича Бузника в своєму віку. Такий інтелігентний тренер.
[Васильков]
Я знаю, звичайно.
[Сергій Кривцов]
Він так все по справі, але так дуже інтелігентно. Там навіть якщо ми проіграємо, ми заходимо в одягалку. Він каже, ну так, ми сьогодні грали, програли. Значить, ми не заслужили це, не доробили. І приїжджаю я через буквально місяць. 90-го року, Кирилл Ніколаївич. У нас ці кваліфікаційні раунди. Перший на групі Сан-Маріно, Казахстан і Білорусь. Проходить все в Білорусі, так. І виходить так, що ми живемо в одній гостинці зі збірною Сан-Маріно. Ходимо там, здороваємося. А вже непосередньо на встановці перед грою. Я вже чув насправді Ніколаївича, коли він каже, що ці тренери Сан-Маріно навіть не здороваються. Ну і пішли вони. І як почав так пісочити. Але ми вийшли вже на 58 секунди і 1-0 було. Ну так, так, так. Це він. Про Калітвінцева якийсь прикол розповім. Він і не тільки в житті, а на футбольному полі з гумором. Там був такий прикол, ну грає компанія просто колишніх футболістів. Ну там вийшов м'яч. Ну і всі повертаються. Проти вас грають? Ні, ні, ні. Просто повертаються до своїх калітвів. Калітвінцева, ну скучна. І він так з 8 повертається. А потім.
[Васильков]
Навіть м'яч, наприклад. Всі розпитаються. Дев'ять, ну користуються.
[Сергій Кривцов]
Ну просто так. Приколов, молодець. Молодець, дай Бог, щоб він все ж таки реалізував, тому що гравець видатний був. І шкода, що він так само, як і Леоненко. Чомусь вони дуже рано закінчували. Ну ти кажеш про гравецьку кар'єру. Зараз він тренує Калітвінцева? Все одно, глядач сприймає тренера, вболівальник, через призму гравця. Інакше ти був би пересаташе кого? Алієва? О, я нормально. Ні, ти був пересаташе Шевченка. Чому? Чому йому дали тренувати збірно? Чи не тому, що він був легендарним гравцем? І це одразу викликає довіру. Кажуть всі, що треба забути, що ти був гравцем. І хіба хтось забув? Ти бачив когось, хто забув? Блохін? Мда. Тут ти правий, Фози. Тут ти правий.
[Фоззі]
Скажи, зараз легко дався перехід від Шевченка до Петрахова? Ця трансформація, тому що тренери різні, у них є по різному концепції свої.
[Сергій Кривцов]
Звісно, багато змінилося, але зараз знову повернулися до цієї тактики. Виходить, де? 4-2? 4-3-3? Так, при якій ми грали з Андреєм Ніковайшим. Є, звісно, свої моменти, але в плані якоїсь атмосфери в колективі нічого не змінилося. Петрахов хороший чоловік. Думаю, це все прекрасно видно в його інтерв'ю. Якщо б, знаєте, є тренери з хитростю... О, ні, це не про нього. Так, це точно не про нього. Це відкритий чоловік, з яким можна чесно поговорити. Він тобі чесно все в очі розкаже, і ти до нього відчуваєш довір'я. А хіба це завжди на користь? Ось ситуація з Малиновським. Петрахов розповів, в принципі, просто внутрішню інформацію, що Малиновський образився, поїхав і все. Всі одразу нервують, нервують, нервують, нервують. Можливо, йому треба було поїхати. На людей, у яких вже є ім'я у футболі, у яких є свій авторитет. Я думаю, просто він був не готовий до такого. Я думаю, в подальшому таких ситуацій не буде. А від кого він підтримку отримував передусім? Від Єрмола, я думаю. Єрмола, що ти думаєш? Так, я думаю, більше Єрмола, Зіна. Та всі, ніхто не прип'ятувався, ніхто не говорив, хто це прийшов тренер. Всі услухали, виконували те, що він нас требував. Не було такого. Зараз на дві гри, а потім нового. Він тренер, ми його слухаємо, виконуємо те, що він говорить. Всі чомусь так, швидко забули північну Нірландію. Усі фокапи. Чомусь забулися. Шотландія, може, і грає не так яскраво, як Інгленд. Але те, що там буде пуш, пуш, пуш, пуш, пуш, ще й на їхніх стадіонах. Це, я не знаю, я б не хрестився після такого. Радость просто із того, що могло випасть. Тут добре. Спісуватися з шотландією, так радитися, як будто там вже якась здорова команда. Не варто. Давайте по прізвищах передамось. І Мактомені, і Робертсон. Це люди, які грають в першій п'ятірці УПЛ. Причому кожні три дні вони грають. Без всяких ротацій. Ти взагалі ж тери за британським футболом? Так, звісно. За когось зболівав в дитинстві? Так, за Челси. А, це тоді. Це Челси був. Маурінія. Я навіть записував на якийсь сайт, заходив. Кожний гол у чемпіонаті. Віддельним файлом. У мене була там своя колекція. Колекція, так.
[Фоззі]
І де тепер ця колекція?
[Сергій Кривцов]
В Запорожі залишилася. На вінті? Так, на жорсткому віскі. Челси, Челси, Челси.
[Фоззі]
Ми тоді всі слідкували. А кого ви вважаєте взагалі найсильнішим в нашому квартеті? Я просто пам'ятаю нашу гру з Австрою.
[Сергій Кривцов]
І ось зараз поки для мене найсильнішим в квартеті Уельс Австрія, Україна, Шотландія і Австрія. Ну те, який вони пресом показали.
[Фоззі]
Так, вони тактично дуже сильна команда.
[Сергій Кривцов]
Зараз вони слабі. Згідно з цим відбором. Я бачив їх дві гри. Ну як не повністю, так обзорами. Не так вони сильні вже. Євро вони іменно видали. Я думаю, одне з найкращих там у своїх періодів. А так, ну я думаю, Шотландія, Австрія. Вони такі, я вважаються, фаворитами.
[Фоззі]
Не Уельс?
[Сергій Кривцов]
Уельс за іменами сильна команда? Ну, сильна, але за командами я б їх не ставив вище, ніж Шотландія, Австрія.
[Фоззі]
Але я думаю, що всім командам і Уельсу, і Україні, і Шотландії, і Австрою важко грати.
[Сергій Кривцов]
Саме через те, як вони вміють і в понтерпресинг заходити, і всі сучасні речі. Вони всі теж відверто раділи, що їм дісталася Україна. Звісно, так. Так, якщо дивитися в правильні очі, то звісно. Чому ні?
[Фоззі]
Ти ж колись міг поїхати в Британію? Це були не чутки? З Саундгемпфом чи куди? Та ні.
[Сергій Кривцов]
Чи Сандерланд? Ні, ні, ні. Ну, якби це все на... На папері лише? Так. Тоді ж не на папері, а так. Хтось комусь сказав, там, агенту. Але так воно було, що ти ось-ось виїжджаєш, вже влітку, все, ти їдеш. Ні, ні, ні. Ну, це як більше роздували. Він розмовляв з представниками цих клубів. А отакі роздувають.
[Васильков]
Їм треба щось казати.
[Сергій Кривцов]
Хлопці в рожевих футболках. Це я, так, що ж. Давайте про «Шахтар». Вже про збірну, в принципі, поговорили. Все, березень. Весна покаже, хто грав.
[Васильков]
Так, так, так.
[Сергій Кривцов]
І не тільки весна, а ще і літо буде в Ліга Нації. Ну, ти до літа ще дограйся. Давайте про «Шахтар». Про «Шахтар». Отже, Часилу Ческу, він тримав цей вектор. І він, в принципі, і досі тримається, що є центральні захисники, яких можна навчити. Ліміт. Є голкіпер, якого треба навчити. І є там фантазісти, привезли з молодіжної збірної Бразилії. І ви розуміли, от запрошення в «Шахтар». Які думки були у вас? Спочатку, звісно, від таких запрошень відмовитися. Плюс тоді ми вже згадували, які тренування у нас проходили в Запорозі. Хто нас тренував, я зрозумів, що прогресу, вважаємо, я не дістану. Тільки через те, що я в вихованні клубу. Я граю у Львововищій Лігі України. Тільки через це я хотів залишатися. Але потім запрошення до «Шахтару» поступило. Приїхали ми з Тарасом. Тоді пройшли медосмотри, поговорили. Я поговорив з батьками, згодувалися. Враховуючи те, що тоді сказали, що, мабуть, 20 зберігальників залишатимуться кудись. Або в аренду, або продавати. То я там фактично четвертим мав бути. А так, як потім впослідок вийшло, що в результаті ніхто не пішов. І ще в те саме трансферне вікно Діма Чернівського повернувся. А два центральні – це Рак і Кущер? Ні, там ще був Коля Іщенко, Чиж, Саня. Ну і фактично я зрозумів, що... А Ракецький тоді ще, мабуть, в Львовів закріпився.
[Фоззі]
Ні, ні, ні, вже в центр.
[Сергій Кривцов]
А Диму ж продали. Дима в Слони вже був у другий рік. Ну, я зрозумів, що вряд ли мені зараз будуть тут довіряти. Молодому футболісту, тим більше на такій позиції, в клубі, де результат потрібен прямо зараз. Ну, все одно вирішив. У мене були можливі варіанти уйти в оренду, але я хотів провести...
[Фоззі]
Спробувавши догадатися. Пів року.
[Сергій Кривцов]
Ні, ні, ні, Маріуполь, до речі. Я в Маріуполь не хотів, відразу відкинув цей варіант. Але я хотів... Тому що там теж металургічний завод. Так, так, так.
[Фоззі]
А вже є металургічний завод.
[Сергій Кривцов]
Ні, ну, захотів просто побути в Шахтюрі, побачити саму структуру ігри, яку потребується.
[Васильков]
Ну, це прогресивна була ігра.
[Сергій Кривцов]
А ви не назвали команди, які були варіантами з оренди? Ну, були вони з України, але не хочу зараз про них розмовляти. Просто я вирішив на той момент, що я буду прогресувати тут на тренуваннях з такими майстерами, футболістами, і чекати вже будуть свої шанси.
[Фоззі]
А хто з тобою приходить в клуб? Степа. Степа, ви разом?
[Сергій Кривцов]
Так, так.
[Фоззі]
Ну, добре, коли ти приходиш вже з Степою.
[Сергій Кривцов]
Звісно. Це теж був важливий фактор, коли ти один приходиш, або зі своїм друзем. З підписцем. А у Сідера не був варіант на Шахту? Ні. Сідер тоді... В трьох тоді був, а? Сідер, ні, Сідер тоді не грав ще в основі. Ну, так, підтягували, але потім з нашим ходом він заіграв. І от Ковалєва, це ж трансферне окно, купили в Дінамо. І Сідера помічали.
[Васильков]
З Уріка.
[Сергій Кривцов]
З Уріка, так, так. Тоді розібрали команди, практично всі поїхали. Так, я не спорював з цим. Хороший стратег, тактик. І який тренер? Погляньте у Вікіпедії, скільки в нього трофеїв. Він одразу чітко все по ньому зрозумів, які правильні слова підібрав, навіть на рівні психології. Якщо б Сідерчук тренувався у нього, то він каже, що можливо б, щоб по-іншому складалося у нього все. Багато. Я зі Степою розмовляв, коли прийшов фан-сек. Він йому теж розповів такі речі, що я в 28 років дізнаюся, як правильно відкриватися, як правильно курс ставити. Так, я просто кажу, що кожен для себе щось нове відкривається з кожним тренером. Це треба питати, коли вже цього тренера немає в команді. Він такого мені розповів, я так хочу грати, так хочу грати. От дивіться, що в мене є. Ой, ти грав у Фіфа, ні? А я грав у Фіфа. І колись гратиму, коли буде час. Але. Пас. 51. Ну, щось за низько, якби вони бачили той пас.
[Фоззі]
Шериф? Шериф вже піднятий. Картка ще до Шерифа.
[Сергій Кривцов]
І ось, приходить Луческу, який вимагає від центрального захисника акцентованого пасу. В радянській школі, пострадянській школі від центрального захисника, що там, со своїм, со грачками. І вийшли.
[Васильков]
Насочок бій.
[Сергій Кривцов]
Вийшли. А тут, ви приходите в команду, в якій зовсім інші, геть інші вимоги до центрального захисника. Як ці скіли ви розвивали? Ну, у Луческу немає такого, що там, шараж в діагоналі. Це так, це якщо ти Дашина пройдеш, він скаже браво. Але якщо ти Дашина не пройдеш, то він тебе каже, що ти робиш. В нього більше через пас, виход з оборони, спробувати якось розкачувати. Немає такого. Звісно, якщо в тебе є такий скіл, як у Рака, у Димича Іринського. Діагоналі. Пластера. Пластера, так. Кожен має свої якісь скіли. Але якщо в тебе є така передача, звісно, чого і не використовувати. У тебе тут ще низький шоц, а ударчик то у тебе, дай Боже, кривий. А звідки люди сифи знають, вони ж на тренування не ходять. Але є питання звідси.
[Фоззі]
Чому ти не б'єш? А в грі бити не дають. Чому ти мало б'єш? Я завжди питав сам себе, чому кривий не б'є.
[Сергій Кривцов]
Ти б'єш 40 метрів в годину. Моя зона десь метрів 20, але туди я не доходжу.
[Фоззі]
Хоч на штрафні, ти теж не ходиш.
[Сергій Кривцов]
Завжди хтось є інших, хто б'є. Ні, але в нас є хлопці, у яких удар поточніший, як у мене. І Майкон, який рукою туди кладе. Ну знаєш, це так можна. Я просто знаю на тренуваннях, як криво б'є. Криво б'є, встригає в забор і потім спаркануться о м'яча, ти не можеш так от його вивернути. Буває, так вважаю. Не знаю, можливо, найсильніший у тебе удар. Ти і Маліна. На мій погляд, ти і Маліна – це два шотмани. Вам треба було, коли ви, Микола, працювали в збірні, треба було поставити такий апарат, який би вимірював швидкість. І от такий контент люди дивилися. А я попрошу зараз Олександра Віталійовича Гливінського, президента спілки журналістів. Він працює в збірні, він апарат так поставив. Я тебе зараз налию, ти, може, в ООН щось попросиш. В Юнісеф, може. В Юнісеф попроси пару м'ячів для Саші. Попроси. Так, йдемо далі. Ось ви сиділи, сиділи, сиділи, сиділи, сиділи, в оренду відмовлялися йти. Хоча ми розуміємо, за яким маршрутом. Траса була всім відома. І як це сприймали в клубі, що людина не хоче йти в оренду, хоче сидіти там третім, четвертим центральним захисником? Ніяк. Мені, по-крайній мері, нічого не говорили, що я там роблю випадок або ти тут не потрібен. Просто я прийняв таке вирішення. Я думаю, вони це зрозуміли, що я не хочу нікуди перейти. Тим більше, ну я тільки перейшов. І на перших зборах я одразу ж... У мене була хіла, а це така травма, яку ти не спораджуєш, скільки ти там тренувався, чи треба було три місяці. Це вже залежить індивідуально від організму. Але я розумію, і потім мені вже говорили, що врятую, якщо ти тільки перейшов і збору не пройшов, то врятую, що ти взагалі будеш грати. Ну, я кажу, нічого, за дубль поіграю. Ну, якщо це на ситуацію з Забарнем, коли там... Ей, хто там?
[Васильков]
Хто ще залишився?
[Сергій Кривцов]
Ну, це шанс. Забар використав свій шанс. Так. Ні, це сто процентів. Забар. Я думаю, це просто не так, що фарта зі своєї роботи.
[Фоззі]
Так, і в нього достатньо антропометри, антропометрія така унікальна. Як свого часу в Хачеріджі, ти не можеш уявити, що з таким кроком така людина, а він робить це все.
[Сергій Кривцов]
І все ж таки, тренер приходить, тренер йде. Хто з тренерів після Луческу вам запам'ятався? Каштру? Якісь вимоги відрізнялися? Чи всі, ну, візуально всі намагалися щось принести своє, а потім знову поверталися до гри Луческу? Ну, так, візуально. Ну, це візуально, так. Але при Фанцекі, звісно, так конкретно все розвернулося, і робота захисників змінилася. Взагалі, система цієї лінії змінилася. В центрі теж змінив для опорних. Що Степа каже, я хоч почав розвертатися, в центрі більше грати. А, не спиною до галіта? Ну, так, що далі ти іншому стороні захисникам.
[Фоззі]
А це стосується і підстраховки, так, як вони відкриваються? В чому змінився захисник, наприклад?
[Сергій Кривцов]
Ну, допустимо, ця лінія по-другому почала діяти. Більше піджимати. Я покажу, ось пара захисників, покажи. Ось так, ось пара. Ну, більше, якби, якщо ми читаємо цю лінію, тут екранний захисник. У нього? У тебе ще є екран захисника, так. У нього? Якщо він виходить, так, то обов'язково це все має змінюватися. Раніше не було такого, раніше... Це ж гвардіола, схема 3-3-3-1. Раніше туди опорник садився. І все час при будь-якому виносі м'яча, навіть якщо він на метр, там, пас назад, ти обов'язково повинен цей метр покрити, забрати. Розміром забрати. Площа у нападачі. Тому що нападачі, вони, як правило, за цим не завжди слідять. Бо дивляться на м'яч. Якщо ти вийшов, вони не встигають і вже передіграють. Так, вони грають. О, ти бачив? А в три банки вони грали, так? В три банки – ні. Але в три банки – це мрія. Пару разів, так? Містер хотів здивити тренера Хофенхайма, тому що вони теж грали в три центральні зачинники. Але, як показувала потім практика, той тренер теж хотів Фонсеку здивити. І він вийшов.
[Васильков]
І змінилися місця.
[Сергій Кривцов]
Так, змінилися місця. Так і доігравили ми, в принципі. Але ж це мрія для центральних. Ти приходиш в команду четвертим, і тут команда перелаштовується на три центральні. Зазвичай когось з крайків опускають в хорошому сенсі. Але все ж таки 4 на 6. Грали ми в три центральні зачинники. Вам подобається в три? Більше, мабуть, в чотири подобається грати. Але в п'ять теж є связі. Ти граєш в три центральні зачинники, і по центру об'єму такого великого ти не відчуваєш. Тому що в основному роботу виконують ці центральні зачинники. Більше бігати. Більша зона відповідальності.
[Фоззі]
Ах, яка чудова атмосфера! Це бар «Дзеркало» на подолі Лінська 20 у Києві. І тут, подивіться, багато бухла. Навіть на столах просєка. Ми ними розглядаємо тактику. І хочеться попити.
[Сергій Кривцов]
Але я розкажу один секрет. Я на цій програмі п'ю лише чай. Лише чай. Ну, принаймні я, чесно.
[Фоззі]
Я пам'ятаю, як збірна України перелаштувалася різко з чотирьох центральних на трьох. Чи ні, час Англії. Ти рубанувся на Англію. І ми вийшли грати в три.
[Сергій Кривцов]
А закінчували в чотири.
[Фоззі]
Так, в три центральні. А закінчували в два центральні. І звідси якраз всі проблеми пішли.
[Сергій Кривцов]
Не обов'язково через це. Допустимо, ми різко на Швеції так перестроїлися. Була в арсеналі Шевченка така тактика, яку вони використовували. Тим більше вона приносила плоди свої. Ні, конкретно не було. Якщо він вийде в твоїй зоні, тоді ти з ним граєш. Так, безумовно. Це важче для нападальних суперників. Але з двох сторон ми втрачаємо. Ні, а з іншого боку ми втрачаємо тоді людину в центральному полі, через яку ми можемо вийти з оборони. Зі своїми плюсами. Ну, а з іншого боку отримуєте центральних захисників, які грають бокс-то-бокс. Так, ну я ж кажу, це вже кожен тренер. Фланговий, фланговий. Кожен тренер вибирає тактику. На ньому відповідальність лежить. Ну так. Підбиваючи підсумки Шахтаре, треба нам всім згадати сумний 2014 рік. Отже, відбувається початок гібридної війни і Донецьк перестає бути де-факто територією країни. Що тоді було, що залишилося в Донецьку? Чесно, я до останнього не віряв, що в XXI в. можливо, такі збиття, ну ще просто. Я сидів, я бачив, що на початку цього конфлікту, як показували в новостях, одного хлопця з-за того, що він почав на якомусь зберіганні гімн піти Україну, почали крутити. Я взагалі не зрозумів, з чого це все відбувається. І поїжджаючи, доігрували вже, ми, мабуть, дві гри доігрували в Черкасах домашні, вже ставили ось ці перші блокпости. Зрозуміло, особи там не української, не славянської національності, скажімо так, були. А при Кавказській національності? Так, ближче до цього. І потім, вже виїжджаючи з Донецька в Запорожжя на відпуск, залишив машину на базі. В Керша? Так, на Керша. Думаю, по-перше, вона далеко від міста, по-друге, вона ще без бази. Там би нічого такого не було. Ну, одразу же, тільки приїжджаючи в Запорожжя, мені дзвонить начальник служби безпеки, каже, забирай машину, тому що ми зараз не знаємо, куди вона може прилітати. І в ітогі забрав, і буквально через якийсь проміжок такий короткий базу обстріляли. У мене там залишилася з недвіжимістю квартира, я ось в цьому року її вже продав. А можна продати там, так? Так, ну саме за смішні гроші.
[Васильков]
По демпінгу, так?
[Сергій Кривцов]
Так, ну, якби просто квартира стоїть там, і вже і сусідів там знизу з'явили, тому що провали в АТР.
[Васильков]
А в якому районі ти був?
[Сергій Кривцов]
Я чесно, я по районам, що Донецький не особо орієнтувався. Зараз в Києві, я не знаю. Знаю, ну, вулиця Розруксенбург, там, як би, такий закритий житловий комплекс. Ну, в принципі, хороший район. І ми, якраз, я не купував, не купував там квартиру, тому що не розумів, що далі буде, з моєї футбольної точки зору. А коли вже жіна забеременела, сказав, що вона має вже обживатися життям, і ми, от, виходить, доділили ремонт в октябрі. Так, і в маю вже, виходить, з'явили. Багато втратили? Ну, так, думаю, так. Ну, типу, на порядок, мінус нуль, так? Ну, десь разом чотири.
[Фоззі]
Ну, так, все одно, все одно. Ну, це добре, що ти хоча б вийшов з цієї ситуації. Людей там багато що стоїть. Ні, це що. Слава Шевчук, у нього ж, напевно, Південецька.
[Сергій Кривцов]
Нам грех жалуватися. Ми тут живемо, в нас усі умови, нам шахтери створюють усі умови. У людей там не те, що недвіжимості, у них немає можливості кудись поїхати.
[Фоззі]
Ну, ти знаєш, багато хто говорить про те, що ті, хто проїхали з Донецька в Київ, або перший час відчували якийсь харасмент, що це Донецький. І що ти теж, так?
[Сергій Кривцов]
Ну, я, в мене машина на запорозьких номерах, так як в мене приписка в Запорозі. А от хлопці, в них і окна розбивали, а шини порізали. Ну, я мушу визнати, що і водії на донецьких номерах поводилися на дорогах. Є, так, є таке.
[Фоззі]
Відповідно. Це ми тут мирно іще сидимо, я думаю.
[Сергій Кривцов]
Люди, любителі швидкого мови, як би, от в Запорозі, в Донецькі, із-за того, що там пробок таких немає. Там, як би, ти можеш їхати, собі їхати. А в Києві з цими пробками, я, чесно, теж спочатку, я там, я ненавиджу Київ із-за цих пробок. Але потім, коли ти вже до цього ритму життя привикаєш, я вже, ну, легко в пробки стою. Я там, або передачу якусь включив, або щось там, слухаю музику. Як би, тут вже нікуди розігнатися, їздишся комфортно. Шахтар Київ, ну, якщо дивитися правді в очі, зараз Олімпійський фаншоп на Олімпійському. Фактично, в Києві кілька з'явилося нових команд. Лівий берег, Шахтар, хто ще з'явився? Мені, Коля, ти можеш зажнати. Лідер, фенікс, атлет. Багато в Києві. Четверка, Донецьк. Це времєнне наше. Ти віриш цій перспективі? Я знаю, що, ну, наприклад... Нормальна війна коли-небудь закінчиться. Ну, приклад перед Ністром.
[Фоззі]
Так, війна, гібридна війна.
[Сергій Кривцов]
Щойно були в місті, в якому приблизно такі ж самі речі, такі ж самі... Тільки коли там вони? В 92-му, в 93-му почали? Так, коли Лебідь був. Абхазія так само, Осетія так само. І поки важко уявити, що колись Шахтар зіграє на Донбас-Арені, а Донбас-Арена це, в принципі, таке свято було.
[Фоззі]
Для мене було б поверненням миру, якщо б на Донбас-Арені зіграла збірна Україна.
[Сергій Кривцов]
Це ти в районі Нового року про такі... Кашкові речі? Ти думаєш, ніколи того не буде? Я сподіваюся, що буде, звісно. Ти думаєш, ні, так? Я просто був одного разу на грі збірної України на Донбас-Арені.
[Фоззі]
Окей, миралася і вдало.
[Сергій Кривцов]
І пам'ятаю вболівальників, які свістіли на гімн України. Я перелазив через паркан, там щось з Грецією коли, набагався... А, ми в селі всі були. Проводив якісь соціологічні дослідження. Тобто, питав, що, б***ь, таке. Ну, а тоді, пам'ятаю, це скандал. Наше стоїмості білетів. В Донецьку підтримка була сумасшедша. Зокрема, от цього фан-сектора. На кожну групу, там близько 30, плюс-мінус тисяча приходило. Ну, ті, хто приходив з сімечками, все ж таки, це добре, але...
[Фоззі]
Кузьмичі?
[Сергій Кривцов]
Так, Кузьмичі, з дубками, то таке. А Ультра, це що? Це підтримка. Вони ж біля поля. Ні, сто процентів. За них все час дякували. І так, ми в нас і зустрічі були з фанатами. Не з болячками, а з фанатами. І всі адекватні хлопці, всі люблять шахтерів. Після цих збитків 2014 року, хто залишився, хто... Некоторі в Києві живуть, некоторі в Полтаву переїхали. А кожен по своїм можливостям шукає нову роботу. Я пам'ятаю, що базу Ультра з шахтаря злили не суперникам, опонентам, злили ворогам, і їх по-донецьку, ну, тобто, їм довелося ховатися, бо хтось злив...
[Фоззі]
А, базу електронну, базу, так, я думав.
[Сергій Кривцов]
Так, оскільки вони так само, як в Харкові, були причетні до проукраїнських мітингів, які тоді відбувалися в Донецьку. Їх злили і почали вичисляти. І це було просто жахливо уявити таке.
[Фоззі]
А скажи, шахтар грає тепер уже в приймах. І де найлегше грається? В Києві, у Львові чи в Харкові?
[Сергій Кривцов]
Ну, в плані, якщо брати фанатів... Ні, тобі власне. Звісно, в Києві.
[Фоззі]
По комфорту.
[Сергій Кривцов]
Ну, це комфортно. Насправді, це дуже складно, фізично складно, морально складно, коли ти летиш на кожну ігру, ти летиш. Ти живеш в гостинниці, там граєш, у тебе автобус, аеропорт, самоліт, Борисполі. З Борисполі ти ще 40 хвилин їдеш додому. І це кожну ігру. Ти просто розумієш, наскільки тут, в Києві, ти приїжджаєш на ігру, а ти граєш, і ти через 20 хвилин вже знаходишся вдома, вже зі своєю сім'єю. Звісно, це великий плюс. Ну, в Києві тепер вже, в принципі, у вас сформувалася якась своя болівальницька... Так, це ще було, коли ми з Леоном грали останній тур для чемпіонів. Договорилися з нами піском грати, я тоді зрозумів, що в нас велика армія футболістів в Києві знаходиться. Ти вакцинувався? Так, у нас фактори всі. А, ви в клубі грали, так?
[Фоззі]
Так, так.
[Сергій Кривцов]
А опції не вакцинуватися не було? Ні, було, звісно, це добровольно. Молодці. Так, так, так, все добровольно, нам головний доктор Анатолій Леонідович прийшов, розповів, була теорія, хто хоче. Без зошитів? Так, так, вони просто на корочку записували. І в один день, так, ми всі команди першу зробили дозу, потім іншу, і зараз теж спокійно можна ходити.
[Фоззі]
Ну, це переважно навіть не для здоров'я, тому що так вже життя скрутилося, що без вакцини ти нікуди, скрізь питають.
[Сергій Кривцов]
Мені супруга довго часу була проти. А потім що сталося? Потім я вже потихеньку говорю, що ми кожен рік вакцинуємося від грипу. Кожен рік, і діти, і няня, і жіна. Я кажу, ти кожен рік вакцинуєшся від грипу, ти не боїшся. Я кажу, тут, ну вона, ти розумієш, це ж нове, ще не опробовано. Я кажу, ну як не опробовано, люди ж там якісь роблять. Мільярди вже. Зрозуміло, що страшно, так. Зрозуміло, що страшно, так. Все одно думаєш про якісь там заговори. Всесвітній перепис населення, принаймні, він відбувається під цією лавочкою. Ох, Ніколя. Всі про це знають. Масони, масони. Вийшов склад. Червона картка мені. Прямо червона. Ви коли зайшли до бару Дзеркало, в якому ми останнім часом пічом, ви одразу сказали, о, маленький такий барчик, ви ж в нас ресторатор. Ну, не можна сказати, що ресторатор. Навіть більше на даний момент інвесторів, ніж ресторатор.
[Васильков]
У вас разом з Тьопою, так?
[Сергій Кривцов]
З Тьопою, так. І ще у нас Вячеслав компаньон. Він конкретний ресторатор, у якого були ресторани в Донецьку. І от зараз, виходить, займаємося.
[Фоззі]
Ми зараз мали ця хвилинка реклами.
[Сергій Кривцов]
Як називається заклад, де він розташований? Лубінська Слобода. Це по трасі Київ-Харків. До села Вільшанка, там недалеко.
[Фоззі]
А, Вільшанка. Ось.
[Сергій Кривцов]
Це не половина до Харкова, де стоїть часостер. Це раніше. Лубінська, це виходить, Лубни, так? Так, так. Проїхати Лубни. Ну, Лубни, там, 20 кілометрів. І там у вас є й готель? Так, готель основний, ну, як би той, який був на 12 номерів. Зараз ми достроїли ще на 10 номерів. Або користується, так? Так, так, так, звісно. У нас, мабуть, 52 відмови був рекорд за сутки. Ну, що готель весь... А це хто? Дальнобійники чи... Ні, дальнобійників ми не запускаємо. А хто ж не доїжджає до Харкова? Хтось вже не може. Ну, багато людей приїжджає. Наприклад, сестра моя їздила, вона, дитинку возила до стеопату, який в Березані живе, тут, в Києві. І з Запорожжя не заїжджали, тому що дорога, насправді, нелегка. Плюс з дитинкою. Вони туди заїжджають, там, ужинають, ночують. Раніше виїхали, до Березані доїхали, там, зробили ці процедури, там, не знаю, як правильно назвати. І назад вже поїхали в Запорожжя. Ну, як ви ж... Все життя в гастролях футбольних. Як прослідкувати? Це тільки довіра партнеру має бути? Ну, по-перше, цей партнер, моя супруга його знає з дитинства. Це бувший партнер моїх, виходить. Мого батька і батька. А, ну, це родинний бізнес. Так, і ми з ним давно спілкувалися, він мене багато навчив. Хоча я не одразу до цього прийшов, що не витрачати гроші просто на машини, на якісь там бездвішки свої. Я кажу, так як я цю зарплату не витрачав, то мені вже нове прийде. Тобто, що ці гроші, можна і машини себе круту затюнингувати. А потім, звісно, після того, як дитина народилася, я вже почав якось по-іншому слова... Фільтрувати. Так, зрозумів, що ти живеш не тільки без себе. І от він передавав такий комплекс, сказав, що це потенціально цікаво. І от у нас зараз, 12 листопада було 5 років від початку ресторану і отелю. От ми встигли достроювати ще бургерну віддільно з бістро і отелі. І зараз достроюємо спа-зону разом з хамамом, там руська баня буде. Два великих басейни на вулиці вже є. Уже 2-й рік люди... По повернення гастролі я обов'язково заїду. Це не була реклама, нам просто було цікаво. Оскільки 99% футболістів попадали на гроші, інвестуючи їх кудись? Ми не маємо на увазі хедж-фонди Америка, Голібаби, Голівуд. Ми маємо на увазі людей, які казали, давай, зараз там вложимо, замутимо, подам, подам, а потім переставали виходити на зв'язок. Скільки було таких футболістів? Переважна більшість. Багато друзів, гроші, гроші, вкладаємо, вкладаємо, а потім немає. У мене таке було. Слава Богу, сума не космічна, я не маленький. В майнінг, ні? Ні, в майнінг у мене теж була історія. Там прийшов товариш і пропонував вложитися в якусь криптовалюту, яка тільки-тільки починається. І він там з 11 тисяч ти забереш через 3 місяці 20. Це тільки тоді за біткоін пішли ці розмови за криптовалюту. Я кажу, давай спробуємо, якщо ти уверен в цьому. І вийшло так, через 3 місяці він повернув мене з моїм товаром. Він каже, зараз вже нові пакети відкриваються на 30, 120. Коротше, скільки вложиш, зрозуміло, і процент буде у тебе вийшов. Я кажу, ні, вибачте. О, там ви на досвіді. Я кажу, ні, я просто боявся, думаю, ну я в цьому взагалі нічого не розумію. І такі гроші вже, так, якщо я там 11 вложив, я знаю, що навіть якщо вони прогрятують, це не мої останні гроші. У мене є там гроші. Я, коротше, цими грошами можу ризикувати. Але потім вже, я кажу, ні, мабуть, з цим вистачить. Ну в блокчейні взагалі мало, на блокчейні мало хто розуміється, але... Позорок, позорок надувається, надувається, надувається. Відтоді виявилося пузерем. Потім вже, коли люди вкладували, я знаю, якісь по 120 купили пакет і все. Ми поки тільки, ну, реінвестируємо. А ви вкладаєте?
[Фоззі]
Так, так, так.
[Сергій Кривцов]
Ось зараз ми закінчуємо, ну, цей спа, там, навіть не спа, хамам просто треба доделати, до дому довести. І все, ми закриваємо вже будівництво, починаємо туди що-то вийти. Ну що, 5 років не бачимо туди, тільки вкладаємо, так, теж важко.
[Фоззі]
Ну це ваш внесок ударів по корпусу, які принесуть перемогу 12-му раунді.
[Сергій Кривцов]
Ну, так, це таке довгострокове. Ну, блін, просто хочеться вже почати чимось займатися, щоб це було. Щоб після того, як, там, я повісив слово на бут, на гвоздь, у мене вже щось було, з чим займатися в далі.
[Фоззі]
Ну, найбільше, якраз, ось, люди під кінець кар'єри про це замислюються. Степа теж, там, вкладає ще в якихось машинах, там, щось іще. А на початку кар'єри не до того, правильно?
[Сергій Кривцов]
Зараз, я розумію, як хлопці чинять, там, в Динамо, в Шахтарі, вони перше хочуть, там, план у них квартиру купити, машину, батьків перевезти, так? Так, було покоління, було покоління. Ні, у нас такого теж було, допустимо, та же премія за євро 2009. Ми з папою говорили, він каже, там, сестри квартиру купуємо, без питань, без питань. А там по 50 тисяч, якщо пам'ятаю, було. Ні, темі? Хто грав всі ігри, 25 було. А хто не грав всі ігри? Ну, там менше, не знаю, там, процентівка якась була б. Хтось інфініті купив. Тобі сказав 50, той, хто забрав іще за друга. Ні, в нього вже просто інфініті була, це старе, вирішено було. І ви купили квартиру сестрі. Ну, так.
[Фоззі]
Ну, це шліхетний-шліхетний.
[Сергій Кривцов]
Ні, я до того, що, ну, і, от, я думаю, з нашого вже покоління, там, Степа, Сідер, я вже якось, ми краще почали відноситись до інфінітів. Ну, не в плані того, що ми там гуляємо, гуляє Рваніна цей, і пішло в казино. Якось правильніше почали, думаю, розпоряджуватися цими інфінітами.
[Фоззі]
Ну, ви багатодітні папи, знаєш.
[Сергій Кривцов]
Ну, це теж, так, так. Kindergarten dads. Треба пораніше про це подумати.
[Фоззі]
А ти зараз береш участь, приймаєш участь у ютюб-шоу. Взагалі ти дивишся ютюб?
[Сергій Кривцов]
Так. Там таке формат, що, я думаю, поки я дійсно, що футболіст, мені не зайде таке. Ну, по-крайній мері, мені не дозволять. Ну, у нас це ж трьом. А є обмеження за контрактом? Ну, звісно, це вдарить по іміджу клубу, якщо там. Вам зрозуміло, юмор, він не має бути там в рамках якихось. Там є шутки просто за рамками. За шкварами. Так, так. Ну, якби там є і чорний юмор такий прямо. Мені це смішно, але я розумію, що, наприклад, якщо я такий скажу, то буде не дуже красиво.
[Фоззі]
Ну, клуб, я думаю, правильно чинить. Я думаю, що у вас ще контракти були не такого типу, як зараз. А зараз дуже сильно в контракти прописується у молоді, їхні активністі публічні і такого роду ризиковані речі, так?
[Сергій Кривцов]
Звісно, так.
[Фоззі]
Ви ще зустріли інші контракти?
[Сергій Кривцов]
Та ні, це в нас...
[Фоззі]
Чи коли-то підписували ви, напевно, ці...
[Сергій Кривцов]
У нас все треба згодомуватися з пресслужбою. А, наприклад, я знаю, що у Лижі заборонено футболістам. Екстремальні, є контракти, екстремальні футболісти. У Теріці заборонено ніхтіс тіки...
[Васильков]
На ногах?
[Сергій Кривцов]
Так, на ногах тіки офіційного...
[Васильков]
Подолу на якого-то, так?
[Сергій Кривцов]
Так, так. Афільованого з клубом. Ну, так, так. У нас зараз приїжджають. Слухають розговори, хочуть штаб взяти. Подолу, там, дівчинка, там, п'ять у нього. З нею раніше контактував. І просто, скільки що моментів, там, два-три людини кажуть, о, мені там мозолі постирати, там, готи, якісь болячки. І ми його там позвали в гостинницю на заїзді. І вона там нохти зробила. І от зараз розговори ходять про те, що теж її в штаб взяти. Просто щоб через неї... Насправді це дуже важливо. Поясню тим, хто, мабуть, вирішив, що ми зараз говоримо про педикюр. Ні, ми не про педикюр, Божого збав. Ми говоримо про проблеми, які виникають у футболістів. Якщо ви бачили одного футболіста без гетера, то, професійного, то ви б не питали про педикюр. У мене був прикол. Коротше, ну, нігать забив. Ну, тобто, він заростатись почав. І один лікар мені каже, значить, дві тижні лежиш, операція, під спільним наркозом. Ми там тобі, ось це, шу-шу-шу, три тижні. Я питаю, кажу, а є варіант? Він каже, ну, є, або різинка за 20 гривень між пальцями.
[Васильков]
А якщо ти не спитав, чи є варіант?
[Сергій Кривцов]
Він про всі вумки тобі не сказав. І з тих пір я зкупив всіх розмірів ці різинки. Перед тренуванням кладеш. Це між великими і синими? Так, так, так. Мені теж така проблема була. Тільки такі, як ватні такі кружочки, колечки. Треба відпочивати. В ефірі пізнавально-медицинське шоу «Пряма Червона». На ютюбі, на ютюбі. Ти свій ютюб не хочеш завести? Ні, поки ні.
[Фоззі]
Але інститути розвиваєш, я бачу. Я в інсті порився, в твоїй передпрограмі. По-перше, озвучка там з'явилася цікава.
[Сергій Кривцов]
Що це за озвучка, розкажи. Озвучка в фільму «Граблення по-італійськи» нам пропонували.
[Фоззі]
Тобі і?
[Сергій Кривцов]
І п'ятого.
[Фоззі]
І п'ятого, так.
[Сергій Кривцов]
В рамках українізації, взагалі. В межах українізації України. Так, так.
[Васильков]
О, може знову?
[Сергій Кривцов]
Вони роблять перевод українською мовою голливудських фільмів. Вони сказали, що це не головна роль, це второстепенна, 16-15 реплік. А не прочитай якусь репліку якихось фільмів? Та подивишся в інстаграмі, я вже не пам'ятаю, які там. Але насправді це нелегко, як я думав.
[Васильков]
Так, звичайно.
[Сергій Кривцов]
Це так нелегко.
[Васильков]
Ти озвучував мультики, так?
[Сергій Кривцов]
Я озвучував мультики. Ви знаєте, що якось ми в Москві були, кіностудія «Мосфіль». Тоді на «Мосфільмі» це було дуже давно, більше 10 років. Тому інакше я показав би собі прямо червоно. Я дивлюсь сусідні студії, ми пісню записували, а вони озвучують мюзикл якийсь, мультяшку. І я зайшов, оскільки ми тоді озвучували українські мультики, а український переклад, починаючи з тачок, був значно цікавіший за російський. І це була влучна, і це був чи не єдиний приклад того, що українізація може бути вагідною, фаховою і діючою. І я спитав, скільки ви там озвучуєте мюзикл, мультик? Вони сказали, та два дня. Думаю, як, в нас два-три місяці. Над нами так сиділи, за кожне слово, за кожне, я по дві години там. Там просто гонять оптимізацію, швидше. Вони не борються, в них немає конкуренції. А нам треба робити українську озвучку так, щоб вона була кращою за Мордорську. І нам треба дійсно українізувати Україну.
[Фоззі]
А коли то в кіно вже?
[Сергій Кривцов]
Воно не в кіно, а фільм насправді старий, він вже є на світ-тв. Просто там є... На світ-тв, так? Так, і якась там плашка, що перевод... Це тут дуже цікаво, оскільки і цільова аудиторія цього кіна, в принципі, вона навколо футбольна. Це правильний крок той, хто придумав, молодець. Молодець. Ні, класно, так. А я тут насправді перевод українського, я от Сімпсон не люблю. Російські взагалі не заходять. От іменно український, от як показують...
[Фоззі]
А почекай, а як був на плюсах серіал з цим інопланетянином? А, на плюсах... А, на ісі-тв. На ісі-тв хіба, так?
[Сергій Кривцов]
А на ісі-тв, так. А на плюсах був значно кращий, цікавіший за усій російський переклад два з половиною чоловіки. Теж український був. А тачки це взагалі класика. Таких доріг в Києві немає. Ти вкладаєшся зараз в інсту, так? В мене є допоможник, який займається. Бачиш перспективу в інсті? Та, чому ні. Є така можливість, поки є популярність і публічності, чому ні. Звернися, скажи, як шукати, як називається? В описі буде.
[Фоззі]
Криво. Коротше, криво. Чуваки, там буде слівце або скорочення криво. Я в інсті одне ржачко у тебе знайшов про Марліта. Ну Марліта це Марлос у нас так називається. У нас, типу, я футболіст, знаєш? Ти там виклав найкращий епізод його кар'єри, це коли він в'їхав в суддю, так?
[Сергій Кривцов]
Де ти його нарив? Це, виходить, ну от хлопці, які мені допомагають, вони знайшли це відео. Вони кажуть, ось є таке відео, не банально в твоєму стилі, ти можеш... Це я підписав вже його. І він, мабуть, рекорд побив, мене скидували по... Не знаю, як це називається, перерепост? Так, так, так. Що там стріточка така, не знаю, як воно називається.
[Фоззі]
А сам Марліт ще?
[Сергій Кривцов]
Не знаю, поки він... Ні, він вчора написав длинне сообщення... В чат? У групу Даша Фьора, так, дуже так... Емоційно, так? Емоційно, так. Ну він сам по собі емоційний чоловік. Так він вже за два дні до останньої гри, перед тренуванням, я дивлюся у нього сльози, він видно... Ну, як би, розуміє той факт, що це остання тренування, його в «Шахтері»... Все закінчиться, і... Розтрувався. Ми будемо дуже сумувати за Марліта. Дуже, дуже. Я думаю, це такий... Ну, і з бразильцем, це найближчий мій друг. А в мене з українцем він найближчий. Ну, так, можна сказати, з Україно-бразильцем. З бразильцем з українським паспортом. Так. Ну що, пропоную випити чаю за те, щоб бразильце з українським паспортом Марлусу ще погралося. А я навіть знаю, де він може повернутися, як ти можеш повернутися з Запоріжжя, він може повернутися в Харків. В свій колишній клуб, де починав в Україні. Усе возможене.
[Фоззі]
Можливо, можливо. Так, так, так, ми його іще там побачимо, Фоза. Дай Бог. Ти пам'ятаєш про п'ять правил Притули? Так. А Притула нам послала... Оскільки я придумав п'яте з них. Ми тут розробили з Притулою і Фозом, точніше вони, а я записував п'ять правил, які повинні слідувати футболісти.
[Сергій Кривцов]
Правило перше.
[Фоззі]
Так, правило перше – це узгоджувати всі свої дії з дідами по команді, бо діди знають більше. Ти погоджуєшся з тим?
[Сергій Кривцов]
Ну, не зовсім, але, скоріше всього, так правильно буде. Не знаєш що, спитай у капітана. Так, так. У Лужного, наприклад. Отой би сказав. Правило тут другое – завжди пам'ятати, що в нас є в країні війна. Це правильно чи ні, на твій погляд? Звісно, правильно.
[Фоззі]
Потім, правило третє – стежити за інформаційною гігієною. Власне те, чим Шахтар займається на рівні футболістів. Ти погоджуєшся, що все, що говориться футболістами, це важливо з точки зору публісити? Їх же слухають і дивляться і діти, зокрема.
[Сергій Кривцов]
Так, так, це ж все одно в якоюсь мірі лідери мінняній. І, можливо, якісь слова, якісь пропозиції можуть вирвати з контексту і падати під інший стол. Але будь-якій розмові ніхто не вирвав з контексту, коли вони…
[Фоззі]
Слухай, це їхня… Це не якась погабність, це їхня…
[Сергій Кривцов]
Позиція.
[Фоззі]
Так, позиція. Це світури. Вони мають право вільній країні говорити.
[Сергій Кривцов]
Чомусь, тому не слід дивуватися, якщо їх не запросять кудись тудись. Ну, у нього є… У нас тут всіх їх, нас, було четверте повністю соціальна відповідальність, яка іще формулюється, як не репостити всяку дичину. Тобто, ну, це теж, що він стосується туди ж.
[Фоззі]
І менше говорити про політику футболістам. Як ти до цього ставишся?
[Сергій Кривцов]
Я нікак взагалі не ставлюся, я не розбираюся політики.
[Фоззі]
Ну, чи треба справді менше говорити про політику, бо не нафіг?
[Сергій Кривцов]
Та, ну, як я ж кажу, я не дивлюся там ці канали, в яких там завжди дебати розмовляють. Я можу прочитати новини, але я розумію, що я не розбираюся, не компетентний. Що я можу доказати людині, яка розуміє політику? Ти ж не також, хто там не прийде, якийсь там скрипач буде не розповідати, як мені правильно пас віддавати. Ми з різних планів.
[Фоззі]
Так, вибори. Це суть інфотейменту. Трупи і вибори. Ось на які гачки зараз людей ловляють. Включаєш, а там трупи і вибори. Тобто жах і недія. Ось чим годують людей з телевізора. Це правда, так. П'ять правил, добре, що ти з ними погодишся, ми не дарма працювали з притулою.
[Сергій Кривцов]
На тобі п'ято баночко, випий і пускайте вже титри. Ну що ж, в нас традиційно конкурс. Тому що дивитися просто так, прямо червоно, не знаю, можливо комусь сумно, всі хочуть призів. Зараз такий період в житті, що без приза і життя погане. Картинка в мене яка? З FIFI Сергій Кривцов. Ось він, от дивіться. Найдіте десять річей. Сімдесят чотири, ну, сімдесят вісім. Попали б ви мені в команду, я б вас дотягнув до вісімдесяти. Отже, тут автограф є. Підтверджуємо? Отже, Сергій Кривцов розпочав нову кар'єру, не закінчуючи стару. Він тепер озвучує персонажів в кіно і мультфільмах. Будь ласка, шановні глядачі Ютубу, напишіть нам в коментарях, яку роль ви б бачили з голосом Сергія Кривцова. І за найоригінальніший висновок, який зробить ось цей нотаріус в ржавій футболці, ви отримаєте ось таку карточку Сергія Кривцова, іменну, з автографом. Така була тільки в нього, і в Майкла Джексона, і в вас буде. Знайдіть нотаріу нашу для Кривцова, ви отримаєте цю картку. Це коротко все, що сказав хост. Серйозно?