ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа

СТАХОВСЬКИЙ. Дружина росіянка, служба в теробороні та чому окупанти далі грають в теніс?

Опубліковано 16 вер. 2022 р. • Довжина: 7 852 слова

Короткий зміст

Цей мужик не дав нам причин сумніватись у його крутості. Успішний спортсмен та тенісист повернувся в Україну, коли всі з неї тікали, та зі зброєю в руках взявся захищати Київ від окупантів. Сергій Стаховський пояснив Миколі та Фозу чому теніс лояльний до російських тенісистів та як хлопці з країни 404 відвертали погляд зустрівши нашого героя. А ще у випуски ви дізнаєтесь чим Луческу схожий на Зеленського! Обережно від цієї інформації у вас може підгоріти, і це не дивно адже це новий випуск ПЧ.

🔥Хамство угорських прикордонників
🔥Російський паспорт дружини
🔥Прильоти у тенісний центр під Києвом
🔥Тенісний матч у Харкові під час бомбардування
🔥Надаль, Джокович і чому Федерер від них крутіший
🔥Стаховському пропонували тренувати Медведєва?
🔥Булінг Динамо і Луческу
🔥Виноробний бізнес 
🔥Чи голосував за Зеленського?

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    ПЧ триває. У нас сьогодні надзвичайно цікавий гість, тому що тема сьогоднішнього виспуску теж цікава. Це пряма червона, яку, ми сподіваємось, всі види спорту покажуть Російській Федерації.Тому що країна-агресор має бути відсторонена від усіх змагань.

  2. Треба достукатися з усіх боків.Через голову, через сідниці, через ніч'ї і так далі. Стукати, стукати.І повідомляти їм, що країна-агресор не має змоги брати участь в будь-яких спортивних змаганнях. Та в будь-яких змаганнях взагалі. І в нас сьогодні гідь, за яким ми дуже довго ганялися. Заходили через Емірати, через Раборова - Нашого попереднього гостя. Отже, сьогодні з нами знаменитий український тенісист Сергій Стаховський. Привіт, Сергію!

  3. [Стаховський]

    Вітання, добрий вечір.

  4. [Васильков]

    Привіт, Сереж, ми тебе зловили в машині. Ти такий тікаєш від нас, але сигнал все одно в машину пройшов. Де ти і звідки ти їдеш? Звідки ти йдеш? Куди ти пересуваєшся?

  5. [Стаховський]

    Виїхав з Закарпатті, я був в Новинарні, виїхав до родини, виїхав на благодій Німеччині, і в мене буде один післязавтра в Німеччині, і потім вже безпосередньо в Кракові буде для платформи N24.

  6. [Фоззі]

    Партнер нашого каналу – компанія VBET. Не дивлячись на складні часи, VBET продовжує підтримувати український спорт і, як бачите, український YouTube. Разом ми сильніші. І в закріпленому коментарі під це відео на тебе, так само, як і на мене, чекає бонус від VBET. На нас усіх чекає бонус від VBET.

  7. [Васильков]

    Я от зараз кілька разів їхав через Угорщину, і мені здалося, що ці стосунки з таким, з негативним трендом йдуть, що все гірше і гірше ставлення угорців до України. Ви там часто буваєте, Сергій, скажіть, що з ними не так?

  8. [Стаховський]

    Ну, я тут насправді живу, не те, що буває. У мене тут дружина, діти, вони народилися в Угорщині. Хоча українські паспорти зараз отримують мене всі. Насправді тут треба ділити Угорщину на людей і на владу. Звісно, влада, насправді, робить таку міні-Росію собі в Угорщині. Вони, насправді, серйозно і сильно маніпулюють медіа. Тобто, вони їх повністю контролюють. Але, насправді, 24 лютого я відчув неймовірну підтримку безпосередньо народу, людей. Тому що всі мої знайомі в Угорщині, які були, вони писали, вони видавали свої квартири, гроші, прихиляли. Тобто вони, насправді, як народ, все-таки здебільшим, вони не такі антиукраїнські. Але зрадня їх влада і вся наратива того, як вони намагаються це зробити, це вже зовсім інша тема. Тому тут треба трохи ділити. Звісно, не всі, але достатньо велика кількість угорців. Вони реально підтримують Україну і вони переживають за те, що у нас йде війна.

  9. [Васильков]

    Дивно, тому що в порівнянні, наприклад, з чехами. В Чехії я був, в Угорщині був. В Чехії купа прапорів українських, купа підтримки. Таке враження, що чехи 68-й рік ще пам'ятають, а от угорці 56-й свій якось забули. Чи то Орбан нам транслює такі ставлення?

  10. [Стаховський]

    Не розумію, прапорів менше? Ну, прапорів набагато менше. Безпосередньо тут саме позиція влади, вона антиукраїнська. Тут позиція влади проросійська. Вони є сателітом Росії у європейській шенгенській зоні. І це достатньо сильно розтрансюється, безпосередньо ми це бачимо на всіх тут таких блокадах, які собі Угорщина може дозволити, безпосередньо щодо якихось санкцій щодо Росії. Тому тут не треба, ну, я не буду вам казати, що Угорщина – це проукраїнська держава. Тут Угорщина як влада, як держава, як якийсь інструмент керування, то вони проросійські. Достатньо серйозно. І тут, ну, насправді мені не дуже прикро, а я якось не можу зрозуміти, Орбан прийшов до влади на антикоммуністичних, антирадянських епітетах, які він пропонував, що це має бути капіталізм. А зараз він просто скотився назад в епоху Радянщини, і він просто копіює стиль правління Путіна. І безпосередньо всі інструменти, які Путін собі створив, вони насправді присутні в Угорщині.

  11. [Фоззі]

    Вони всі так роблять. Вони починаються так за здравією, розказують про демократію. А потім, на цій хвилі далі і котаються. А ти відчуваєш тиск влади якійсь на собі? Тиск безпосередньо того, що ти, українець, живеш там? Або може бути, знаєш, тиск пропаганди, що телебачення теж туди посипає наративами?

  12. [Стаховський]

    Телебачення посипає, але я не розмовляю угорською, тому мені тут легше з цього приводу. Тиск влади я відчуваю тільки через призму перетинання кордонів і їх відношення до українців. Безпосередньо прикордонників, поліціянтів і так далі. Це скотське відношення. Скотське? Скотське, скотське. Воно дійшло мені, мені здається, я там... Я минулого року, під Новий рік, мене брав немзетіспор, це найбільший, мабуть, угорський спортивний тижневик. Не знаю, чи це газета. Вони брали, типу, ось, що тобі подобається в Угорщині. Бо вони брали відомих спортсменів, які проживають на території Угорщини. Чому вони вибрали Угорщину? І насправді я вибрав, тому що, умовно, в нас була революція, дружина була вагітна, я перша дитина. Ми вирішили тимчасово виїхати в Угорщину, бо в неї тут батьки. Щоб вони допомагали, поки я змагаюся. Ось і ми тут вже залишились на 8 років. Але я кажу, а що тобі найбільше не подобається? Я сказав, що скотські відношення на кордоні, де прикордонники, поліціянти відносять до людей як до скотин, до тварин. Вони їх там тримають безлужні часи. Відношення реально скотські. І вони це написали.

  13. [Фоззі]

    Я розкажу просто, в чому тут суть. Ми зі Стаховським зараз з'єдналися, коли він перетинав кордон з України до Угорщини. Це було ввечері, а зранку він робив те саме з Угорщини до України. І він включив камеру, який вже був з нами зум онлайн. І він каже, що реально кожен раз на угорському кордоні там затримка десь мінімум години. Я просто сяду там і буду з вами говорити. І він, коли включилася камера, коли в зум Пече пішов вписатися, він перейшов це миттєво. Реально за 10, ну можливо 15 хвилин, тобто без затримки. Ось що типу Пече робить навіть з угорськими, нелояльними, паскудими прикордонниками.

  14. [Стаховський]

    Тобто я не очікував, що вони це роблять, а вони це написали. Більше насправді тут, я коли навіть давав інтерв'ю десь, коли я заїздив десь наприкінці березня цього року. Перший раз, коли я виїхав з України. Мене відпустили до родини на 4 дні. Ну там, плюс багато ще гуманітарку. То вони взяли інтерв'ю. Я не пам'ятаю, РТЛ-2 був канал, щось таке. І вони безпосередньо накладали на мої слова лукавство англійське. Вони перекладали до угорщини. І коли мені дружина перекладала, то вони просто переклали в таку наративу, як воно їм було потрібно. Перекрутили тебе? Мій меседж просто був, ну він був не зруйнований, просто був так зроблений таким чином, що там ось конфлікт, а не війна. І що і в Україні є багато претензій, питань, чому це започалося. Тобто я був в шоці просто. Ну реально в шоці.

  15. [Фоззі]

    Ніфіга собі. Нормальна. Нормальна технологія, так по-сільському, по-простому, без... Ну так, як в Росії.

  16. [Стаховський]

    В принципі, в них є нормальний адепт, великий брат, по крові.

  17. [Фоззі]

    Ну так, так. Сурала. Ну теж, так, вони ж... Угорщина ж прийшла з Волги. Це що вони справді реально і мовно близькі з угоро-фінськими племенами.

  18. [Васильков]

    Ви згадали, 24 лютого, ми знаємо, Сергій Рибров розповідав, що ви разом тоді були...

  19. [Стаховський]

    Він все нам розказав, все розказав, як ви були, як прокидалися. Мені треба подивитись, блін, чи ваш випуск з ним, мабуть, було перед тим, як ти давався.

  20. [Фоззі]

    Ага, так. Не підготовлений ти. А ми про тебе все знаємо. Він сказав, що ви були вдвох, ну ви з родинами були і сиділи тоді в Еміратах, коли почули всю цю історію. І на його очах ти охвалив от для себе отаке рішення, що ти кидаєш тут зараз все і шаруєш Україну. Він просто описав це ледь не по хвилину, що як там було все. Розкажи свою версію, як взагалі? Ти чекав чи не чекав? Бо зрозуміло, в якому стані були люди, що може щось бути, але ніхто ж не вірить в реальність того, що це відбудеться.

  21. [Стаховський]

    Я думаю, що ніхто в реаліях і не вірить. Я думаю, що військові, безпосередньо коли я зараз спілкуюся з військовими, які з 2014 року у нас захищають Україну, то вони кажуть, що ми це очікували набагато раніше, але вони це очікували. Для нас ми всі якось вселились в зону комфорту, що там окей, це ДНР, ЛНР, воно там є і його треба якось вирішити, але ми не можемо це вирішити силовим методом, тому що Росія може вдарити, але Росія сама не піде, тому що немає сенсу. І для мене, звісно, 4 лютого це був шок. Це був шок, ми прокинулися о 6 ранку, це 4 ранку було за Києвом, в мене там почали вібрувати почав телефон, повідомлення від батьків, що вони чують вибухи, написав мені кум, що почалось просто, тому що ми за день до цього з ним про це спілкувалися, він каже, що завтра підуть. Як розуміємо, вони вже це два місяці кажуть, що підуть і поки не йдуть. Але мені пощастило, що я їм зателефонував, тому що після цього я зателефонував своїм батькам, наказав їм повністю заправити машини, зібрати всі речі на одне місце, щоб їх можна було швидко заправити. Це в весілі 23-го числа, правильно? Так, так, і тато він там збачився, ми зателефонували, він сказав, що він це заправив. Я реально не давав шансів тому, що Росія нападе на Україну. Не те, що нападе, а продовжиться напад 14-го року. Це був шок, звісно, ми були з Сергієм, я день не спав, він день не спав. Ми сиділи, намагалися якісь з'ясувати, що де, в нього матчі. Реально така дуже фігова ситуація. Ми спочатку думали залишити родину в Дубай, тому що по факту ніхто не розумів, через який час захоплять Київ, не захоплять Київ, Львів, Україну, а коли, що станеться. Спочатку я почав шукати квитки назад, потім я вважав, що я не можу йти назад, не знаю, де мені треба якимось чином забезпечити родину. Почали шукати якісь оренду безпосередньо в Дубай, щоб ті діти там залишилися. Так пройшов день. Реально з квартирами в Дубаї в той час було дуже складно, просто по факту. Пройшов день, Київ більш-менш стоїть, воно якось там, щось там, але ще не зрозуміло. І я так почав вже, звісно, якимось чином, чим міг, намагався впливати, в мене достатньо був великий тільки знайомок з Словаччиною. Я прожив у Словаччині достатньо великий проміжник життя, майже 8 років. Багато моїх знайомих зараз знаходяться в парламенті, багато, троє. Один з них, безпосередньо, це мій колишній прем'єр. І знаючи, що Словаччина є на кордоні з Україною, там є певні, навіть в Ужгороді, той самий аеропорт Ужгородський, його злітка смуга, вона починається в Словаччині.

  22. [Фоззі]

    Ні, не смуга, там здається, смуга ще на кордоні, а дальній привід, ну, глісада, в який він сідає, повністю словачка.

  23. [Стаховський]

    Ну, ось в тому сенсі, я почав щось для себе, хоч якимось намагатись, вклинутися, почати працювати і допомагати. Почали дзвонити друзі, там, Мелітополь, що там немає боїв, вони проходять. Така дуже складна картина, і ти в реаліях не можеш розуміти, що воно є, але при цьому намагаєшся щось робити. Це така дуже смішна ситуація. Ми з Сергієм сиділи, він там комусь постійно дзвонить, я комусь дзвонив, ми сидимо в телефонах, читаємо, шепується. Дружина, звісно, за себе взяла повний тягар дітей, вона прокинулася в шоці біля мене, насправді, вона в мене з Сибірі, вона росіянка, і, ну, вона була неготова до цього. Вона йдуть за громадянство російське? В неї ще є російське громадянство, так. Вона, ну, вона мадярка, але в неї ще є російська база.

  24. [Фоззі]

    Тобі не дістається від наших патріотів за цю історію?

  25. [Стаховський]

    Та я думаю, що достанеться, хоча мені діставалося і в 14-му, але ми зустрілися в 10-му, ми дружуємося, через три місяці після того, як ми зустрілися, нас троє дітей. Вона навчалася в Азії, в Лондоні, ми жили разом в Лондоні чотири роки. Вона далеко не пропутінська людина, і, звісно, насправді, її перша реакція там була, ну, була знищити свій пастор, тому що вона не розуміла, як таке може трапитись. Ну, з цього приводу мені може прилітати і я… Але ж не її родина залишилася там? Всі тут, ми через це в Будапешт, тому що її родина інвірувала в 92-му році повністю всюди, тому що там немає. Ось, і таким чином ми з Сергієм були в ситуації, коли я розумію, що Сергій і в нього вся родина там, він дуже переживав за батьків, які були в Києві. Він людина, яка мала команду тренерську, він мав причини реальні, що він має залишитись в Дубай. В мене там наша відпуска закінчувалася в суботу, відмазок в мене моральний щодо того, щоб не вернутися в Україну вже не було. Тому для мене це було таке дуже складне рішення, справді дружина його відчувала, вона знала, але я їй потім, аж до моменту, коли я повернуся в Будапешт, я їй цього не казав. Сергій знав, що я планую вернутися, я йому казав, що я ще подивлюся за його родичами, але так, це все ж найскладніше був, найскладніше рішення, яке мені треба було в житті ухвалювати. Залишити дітей, і дружину, і Володю Спокоренню.

  26. [Фоззі]

    Хоча ти залишав їх в безпеці, правильно? Так.

  27. [Васильков]

    Ви планували доєднатися до територіальної оборони одразу, чи просто приїхати, подивитись, що можна зробити?

  28. [Стаховський]

    Я заяву до територіальної оборони написав 12 лютого. Не те, що я знав, що буде щось, просто в мене було таке відчуття, що якщо якомога більша кількість людей запишеться, то все ж таки там же ж, мабуть, якась розвідка і так далі вона ж працює. Якщо вони побачать, що така велика кількість, записують до територіальної оборони, що вони ж подумають, що нафіга. Я дуже високо ставив план, мабуть, для орків, бо в них, мабуть, нічого не функціонує нормально. Тому для мене, в принципі, я вже був записаний. Тобто коли ми приїхали, там були черги в київській територіальної оборони. Туди було неможливо потрапити. Приходили люди, їм казали, типу, давайте згуртуйтесь тут по 20-30 людей, виберіть командуючого, хай він прийде, скаже скільки у вас людей, залишить свій номер телефону, і якщо воно щось звільниться, ми типу вам будемо дзвонити.

  29. [Фоззі]

    А ти вийти до листі такому був, так?

  30. [Стаховський]

    Ні, я не був, бо я вже написав заяву до цього. Я вже був доданий до групи. Тобто вже коли почалося значить серед того, в мене вже група, яка була створена там командуючим моїм петроборонником, я писав заяву, вона вже функціонувала. Вона вже там, пішли повідомлення. Я приїхав, мене там розподілили до частини, до підрозділу, який був посередині в центрі Києва, бо я сам з голосійського району. Ось і безпосередньо вже зброю я отримував в підрозділі. І, мовляв, 9 тижнів, майже 10, не з службу перші 2 тижні було страшнуватно.

  31. [Фоззі]

    А зброю ти здаєш потім?

  32. [Стаховський]

    А потім знову отримаєш? Це такий момент, я не знаю, це коли гроші просто не мають жодного сенсу. В Києві перші 2 тижні гроші не мали ціни. Ти не міг нічого купити, бо нічого не було. Ти міг поміняти. Насправді, в якийсь промежливий час, у березні, я міняв ящик вина на бронежилет. І це факт. Тому це, ви знаєте, коли стоїш в центрі Києва о 12-й обід, і порожнє місто, і немає жодної людини, і тільки серена виє. Це відчуття апокаліпсису повну.

  33. [Фоззі]

    Ну так, я пам'ятаю той час. У мене, правда, у тебе бачиш, що у тебе була повна визначеність, ти їхав уже в тероборону, який був записаний. Я пам'ятаю, що я проїхав там на другий день війни, теж прилетів окольними путями, перетнув кордон, і я взагалі не знав, чим займатися. Я збирав по дорозі пляшки, щоб робити коктейлі, збирав там, ну, вироботку мазута. Я, про всяк випадок, зливав Моршинську 600-літрову в пляшок, щоб туди бензу. Тобто, я їхав так на вменят, думав, що я ще не знаю. Зараз ми вже з фозом волонтери і пройшли цей шлях, а на початку, звичайно, я абсолютно не розумію. А у тебе систематер, бачиш, ти вже військовий, ти вже в системі, у тебе була така сітка мовлення.

  34. [Васильков]

    Ну і нагадуємо, що нам потрібна ваша підписка. Всі це рахують в підписниках. Ми теж. А що поробиш?

  35. [Фоззі]

    Ми говоримо сьогодні про відсторонення, взагалі, росіян від спорту. У фоза, так, він мені червону картку виписував одразу, я неправильно формулюю. Не тобі, росіянам. А, росіянам, так. У фоза дуже категорична позиція, вона схожа з тобою, у фоз всіх нахер. Абсолютно. Вони всі полетіли на Марс. Всі полетіли на Марс.

  36. [Стаховський]

    Ні, вони, всі хороші, вони, ну все.

  37. [Фоззі]

    Так, давайте ще раз промовимо, чому важливо не вестися на цю історію, хороші рускі, погані рускі, спортовці нічому не винні, чому потрібно реально чистити всі оці запасні їхні шляхи, відстороняти, відстороняти все, забороняти грати в будь-якому виді спорту в Росії, забороняти всім росіянам грати в будь-яких видах спорту в світі. Чому так? Я вважаю, вашу точку зору можу сказати. Я тебе питаю.

  38. [Васильков]

    Давайте розпочнемо з мене. Тому що вони за допомогою культури, за допомогою спорту усіляко просувають свої наративи. В них треба віддати належне. Завжди працювала ідеологічна машина. Колись менше коштів на неї було, колись більше коштів. І ми ж розуміємо, що спорт-політика, культура-політика, кіно-політика – все це є складовою політики. Особливо, якщо йдеться про якийсь міжнародний рівень. Тому, наприклад, мені дуже подобається. Не очікував від ФІФА, від ОЄФА відсторонення. Мені здавалося, що їхня довга історія фінансового кохання і донації від Російської Федерації завадить їм відсторонити російські клуби. Дуже добре. Не знаю, як це вдалося пропушити, але відсторонили. В той же час ми бачимо, що в тенісі зовсім інша ситуація і в кого ж питати про цю ситуацію, як на вас, Сергій? Чому в футболі вийшло їх вигнати, а в тенісі – ні?

  39. [Стаховський]

    Насправді все дуже просто, тому що ФІФА і ОЄФА зав'язані на національній федерації. А в тенісі і національній федерації все, що зробити – зробили. Могли, вони зробили. Тобто їх відсторонили з клубу Девіса, їх відсторонили з феткапу. Тобто Біллі Джей Кінг Капл – це жіночий командний змаганняк. Але з змаганнями АТП та великих члених їх відсторонишній кіум Болдона. Чому так? Тому що АТП і ВТА – це безпосередньо організації професіональних тенісистів та тенісисток. Вони незалежні структури, які ніяким чином не сходяться з федераціями і з державними установами. Це приватні сучасні структури, які напів, ну воно на папері, що половина цього туру належить гравцям, а половина змаганням, але по факту воно все належить змаганням. А це бізнес-структура, і насправді було б дуже легко все це повісити на якісь там гроші Газпрому, але по факту немає куди, тому що всі змагання, які мали відбутись в Росії і Білорусі, їх відмінили відразу, а з росіян зняли, з білорусів зняли їх стяг та назви країн. Тобто вони зараз виступають без країн і без прапорів. Це все було зроблено ще в перші тижні. Для мене, чесно вам скажу, це було плюс-мінус шоком. Я не очікував, що ATP таке здатне, тому що здебільшого вони максимально нейтральні. Вони максимально нейтральні, які машини там намагаються, щось комусь. Тобто в них ніколи не було такої жорстки. Тобто це вже було бум. Далі ми намагалися їх безпосередньо відсторонити у змаганнях. Посилачена те, що олімпійці, чемпіони олімпійські, призери виходять на підтримку мітингів Путіна. Вони там виходять в цих свастиках, які використовують війська, які вірвалися в Україну. Тобто це все логічно давало сенс. Головне в тому, що ATP не державна установа, і вони собі сказали, ні, ну ми ж типу за мир, а при чому? А при чому винин Мєдвєдєв? Він ж це не підтримав. І тоді наша позиція була простою. Хай вони скажуть, що вони підтримують. Тому що жоден з російських спортсменів відкрито не заявив. Стені Систів так були. Але Стені Систів ніхто відкрито не сказав про те, що вони не поділяють, вони негативно ставляться до політики та військової агресії Російської Федерації на території України. Що завгодно, ніхто з цього не сказав. Насправді це для них дуже комфортно і для мене дуже зрозуміло, тому що їх основна фанбейс, вона російська. Найбільше всі ці фоловери в інстаграмі, в твіттері і так далі, і спонсори, вони походять з Росії. Якщо б ці Росії сказали свою позицію, вони дуже сильно переживають, що були з їх родинами, тому що дуже велика кількість відомих, промінентних людей сказали, що вони проти цієї війни, вони не поділяють цих поляків. І вони не хочуть себе асоціювати з Росією. І нічого з ними не трапилось. А вони безпосередньо просто йдуть в нейтральній полосі, щоб не втратити своїх фанатів, щоб не втратити своїх спонсорів, щоб воно якось там розсосеться, а далі воно буде нормально і вони були там, типу, все буде окей. Мені не пощастило бути на Ровного Росії цього року. Мене запросили Еліна та Андрій, для еліни платформу збирали з Росії на один день, я прилетів в Париж, і мені не пощастило бачити всіх росіян. Це починаючи з Хачанова, Медведєва, Карацева, Рубльова. Що сказати, коли люди тебе бачать і просто відвертають голову в іншу сторону і починають йти в іншу сторону, це люди, з якими ти, насправді, прожив 5-6 років в турі, проти яких ти змагався, ти спілкувався з ними постійно і нормально. Це не те, щоб є, ти просто розумієш, що в людей немає жодної совісті, в них немає жодних принципів і їм не соромно за те, що робить їх країна. І в такому сенсі ми намагалися це пробити безпосередньо в АІТП, що, дивіться, вони не кажуть про те, що їм прикро, що сталося, їм пофіг. А АІТП казало, що вони бояться своєї родини, своїх близьких і так далі. У Мелодону був перша установа, яка просто сказала, хлопці, дивіться, вас тут просто не буде. Звісно, всі українці це підтримали. І АІТП, тут не було про те, що вони захищали росіян, насправді, хоча воно так виглядає, тут було про те, що вони просто хотіли показати, хто є хазяїном в домі. Вони просто, як то кажуть американці, exercise their power. Вони хотіли показати, що у Мелодону немає права приймати таке рішення без консультації з АІТП і ВТА, і типу, не дали їм різні очки. Це дуже прикро, тому що, ну, я в реаліях думаю, що відсторонити росіян стається зараз набагато складніше, хоча я думаю, що з олімпійських спортів їх Олімпійський комитет Росії виключує, тому на Олімпіаді їх не буде. Але все ж таки якась ось така протидія, вона йде постійно. І, якщо чесно, і російські, і білоруські спортсмени, фінісисти з себе, ну, показали з найгіршої, можливо, сторони.

  40. [Васильков]

    Російська федерація порушує всі існуючі закони. Треба їх викидати скрізь. Жодних спортсменів, які ні на що не впливають, не існує. Я російська федерація і громадяни. Їх не має існувати в жодному нормальному міжнародному просторі. Як явище. Стерти.

  41. [Стаховський]

    Я Данила Медведєва знаю з 17 років. Я бачив його перші змагання, я бачив, як він починався, я бачив, як йому ніхто особливо не дав шансів. Його батьки пропонували мені його тренувати, коли я ще не завершив кар'єру. Я їм сказав в той час, що не треба поспішати, що одні змагання можуть змінити всю його кар'єру. І це був той тижень, який він виграв свій перший челлендж. І мені дуже прикро, що я розчувався з цією людиною в його моральних поглядах, принципах. Вся його родина давно вже виїхала з Росії, вони там не живуть, жодної небезпеки для родини він не робить. Мені прикро для себе, і це усвідомлюю, ми грали за одну команду в Бордому, вигравали чемпіонат Франції командою разом. Я розмовляв, насправді, з Андрієм Рубльовим, це єдиний представник росіян, з яким я розмовляв по телефону, тому що його позиція мені хоча б трошки імпонувала в перші дні війни. Андрій Рубльов написав на камері «Ні війні», на прес-конференції сказав, що є набагато важливіші речі зараз, аніж його перемоги або якихось прес-конференцій змагань, тому що війна в Україні. На той час для мене це було важливо, тому що я був переконаний, що через тиждень, через 2-3 дні вийде велика кількість росіян в Москві, вони почнуть протестувати, вони почнуть якимось чином намагатися зупинити цю війну. Але коли я цього не побачив, коли я побачив навпаки тільки желчу, якусь підтримку всього цього, що коїться в Україні, я зрозумів, що для мене «Ні війні» – це не позиція. Я розмовляв з ним телефоном, це було безпосередньо перед баном «Вомблдону», вони намагались якимось чином знайти компроміс, щоб їм дозволили виступати, і в них були такі якісь чесні ідеотичні ідеї. В них були ідеї «давайте будемо грати разом з українцями, щоб показати якусь єдність». Як же, Андрій, ти за 2 дні до повномасштабного вторгнення в Україну російською федерацією виграв змагання ATP з Денисом Мовчановим, з представником України, для Дениса це був перший титул ATP. І що це показало? Єдність? Щось і змінило? Ні. Ви маєте зрозуміти одне, якщо ти є сильним духом і характером, і в тебе є якась моральна цінність, зараз підеш і сам скажеш «я не хочу виступати в турі, тому що я не поділяю ставлення своєї країни до інших країн світу, я хочу просто, щоб цього не було». Але дивись, будь-яке рішення, яке ти приймаєш, воно твоє, і тобі з цим жити до кінця року, до кінця життя з цим жити, а нам, іншим людям, ми будемо мати право тебе судити від того, які рішення ти прийняв. Ну ось все, на цьому ми розійшлися. І він прийняв до себе банальне рішення, що вони нічого не знають, вони не політики і так далі. Це досить смішно, але…

  42. [Васильков]

    Все життя мріяв грати в теніс, так жодного разу і не пограв у великий теніс. Дивлюся на Стаховського і думаю, тенісисти все ж таки розумні люди, треба було грати. Як ви думаєте, з ними проводили роботу, тобто хтось телефонував їм, обговорював тези, можливість, чи це природне?

  43. [Стаховський]

    Я впевнений, що з ними проводили роботу їхніх менеджерів. Вони робили так званий damage management. Вони їм казали, від яких тем не можна заходити. На кожній пресконференції Росія, а представники прес-ЕКП, безпосередньо, які курують цей напрямок з пресою, вони сказали, що ті журналісти, які будуть пласти питання про війну, їх агенітації будуть анульовані і вони не будуть опущені до основних пресконференцій. Тобто насправді це є як є. І ось ми бачимо, насправді в фіналі Умболдону знайшлася людина, яка безпосередньо пісню цього спитала Рибакіну, і чесно, її відповідь, я погано розмовляю англійською, блін, ну чесно, ну діть вийшов, це настільки смішно.

  44. [Фоззі]

    Це Плінтус, це Плінтус. Те, що Рибакіна викрутилася як дитина, дитяча садочка відповідь, вона вдала просто, що вона не розуміє, і потім промовила далі. Я хотів спитати тебе, ти кажеш, ми і наша позиція є актив якийсь, не просто ти, Сергій Стаховський, вимагаєш від когось, а є група людей?

  45. [Стаховський]

    Ні, ну я, хто я такий Сергій Стаховський один в той дні? Звісно, у нас є група, у нас є всі гравці, у нас є група всі гравців, тенісистів, українців, і чоловіків, і жінок. Там є Цуренко, Пущу, Світоліна, Ястремська, Завадська, Козловак, Сестрикиченки, Марченко, Булополо, то всі. Плюс є ще одна група, яка називається «Спортивний опір», там вже безпосередньо всі олімпійці. Ну, мене тоді не знаю, чому вони це зрахували, я вже не олімпійець, але я все ж таки там, і там всі діляться і намагаються якимось чином теж впливати. Тобто кожна маленька перемога, як зараз Влад Герецькевич, він зміг відсторонити росіян і бобслеїв в Лозанні. І всі ці маленькі новини, вони там розділяються, обговорюються, яким чином що ми ще можемо робити, і так далі, і так далі. Тобто це все є, і воно насправді функціонує, але це зараз воно більше отримує якийсь, я б сказав, характер. Не те, що професійний, але більш такий комунікативно-правильний. Тобто ми якимось чином все це координуємо, і в нас воно все це виходить.

  46. [Васильков]

    А Сергій Бубка і є в цій групі олімпійській?

  47. [Стаховський]

    Пригадав Сергій Бубка. Сергій Бубка молодший. Сергій молодший є, старшого в олімпійській немає.

  48. [Фоззі]

    Ти знаєш, є ж позиція, дивна позиція, не дивна точніше для мене, але позиція Тапаря, це позиція Надаля, коли його спитали про війну і про росіян, тенісистів. Він сказав достатньо, ну таку стопроцентно толерантну позицію з цього приводу, що вони, ви їх не чіпайте, вони нічому не винні, і не можна, щоб люди страждали за те, що робить їхнє керівництво. Тобто він знову змазав це все, наскільки він міг, Надаль. Я розумію, що у тебе, можливо, не було з Надалем розмови, але ти публічно йому відповів, в Твіттері, правильно?

  49. [Стаховський]

    Я його відповів публічно, насправді він не розмазував, що вони невинні, а там це було достатньо просто. Це було питання, якщо це чесно. Він сказав, що він вважає, що це не чесно, що росіяни не хочуть відсторонити. А якщо б його спитали, чи це чесно, що вбивають дітей в Україні, звісно, він відповів, що це не чесно. Тут все залежить від того, як його поставили питання. Він його не розгортував, насправді. Я йому публічно відповів, тому що я, якщо чесно, трошки не витримав, в той час це був такий момент, який я не думаю, що мені було теж психологічно трошки складно, і мене трохи прорвало. В чому була різниця, що насправді в приватних розмовах він це розуміє. Він каже, що він розуміє, що все це не чесно, не правильно і цього не має бути. І він ніяким чином не впливає на ситуацію. Тобто він не захищає росіян і він їх не засуджує. Бо це не його справа, це не його війна. І тому він не має жодного права це робити. Мене було чудово, що я вбився? Так, так, так. Але Жолтовіч теж, з однієї сторони він підтримав, бо він знає, що така війна, а з іншої сторони він теж нейтрально цього ставиться. Ми всі маємо зрозуміти, що це гравці, які, це не футболісти, це тенісисти, які ось в цій групі 100 людей, вони подорожують світ третій піжній на рік. І всі один одного дуже добре знають, бо кожен з кимось в якогось тижня грає. І через це, це не футбольна команда. Якщо б хтось був в футбольній команді, ми бачимо навіть, я сюди затягну, я б маму взяв, там в Італії в нас є теж гравці, які, ну, не те, щоб прикривають, але толерантніше відносяться до своїх гравців, своїх команд. І це приблизно так само мораль. Тобто ти достатньо багато часу проводиш з цією людиною, ти розумієш, що по факту він ніде ніяким чином не впливає на політику Росії, але вони глобально не хочуть порозуміти те, що в мене там умовно персонально проти Медведєва, Рубльова, Хачанова теж нічого немає. Але в мене є чітка позиція, що Росія має бути ізольована в усіх напрямках. Це культурні, спортивні, бізнеси, усі напрямки мають бути ізольовані, щоб росіяни вернули свою країну, бо Росія каже, що вони демократична країна. Вони тоді всі мають повернутися туди і пожити в тій ситуації, в якій вони зараз. І якщо їм вона не подобається, то вони її мають змінити, а не ми її маємо змінювати ззову. А вони не можуть казати, нам, типу, пофіг, що там в Росії, це не наше питання, але при цьому їздити по світі, жити в найкращих отелях, подорожувати вільно, витрачати кошти, при тому вбиваючи людей в Україні. Це не зовсім правильно. І моя позиція проста – маємо ізольувати росіян в усіх напрямках. Вони мають просто всі повернутися додому. Хто навчається в Америці, в Британії, аналювати візи – вернути в Росію. І хай вони там навчаються, хай вони там щось змінять.

  50. [Фоззі]

    Ти знаєш, Джокович вже говорить публічно багато про це. Не так, як надаль, коротко. І в нього теж є суперечливі висловлювання у Джоковича. Тобто він не просто мовчить. Ти взагалі з Джоковичем достатньо багато спілкуєшся?

  51. [Стаховський]

    Спілкуватися з ним багато, але ми теж маємо брати Джоковича і його країну. Сербія – це ж, в принципі, платформа Росії. Тобто він висловлює позицію країни в чомусь? Він висловлює позицію, яка не принижує його імідж у своїй країні. На жаль, єдиний, хто безпосередньо максимально політичний, і хто знає, як з цим порадитися – це Роджер. Він нейтральний, він швейцар, він навіть на такі питання не відповідає. Тому ми його не можемо зачепити і навіть побачити. Хоча він там відправив нормально грошей, забрав дітей з України в Швейцарію, в Тоборин. Тобто він зробив достатньо, але при цьому його немає в чому улічити, тому що він просто на це відповідає. Джокович, він дуже, скажімо так, любить, щоб його любили. А щоб його любили в своїй країні, він не може взяти наративу, яка суперечить поглядам влади і більшості сербів. І все. Тобто тут, на жаль, кожен грає в свою гру.

  52. [Фоззі]

    Ви б теж засунули б язика глибоко всередині анатомічних частностей своїх. Ти розумієш, що він не те, що і горожує, він просто наполовину може бути і відчуває себе в їхньому тілі. Що ось побудь на їхньому місці. Ми, зрозуміло, бачимо, що є значно гірше місце, не просто місце руського спрацовця. Є місце українського військового, українського матерів і дітей, української дівчинки, яка загинула зараз під обстрілями в Вінниці, в Кремінчузі, українських туристів. В Кремінчузі в цьому торговому комплексі загинуло переважно молодь. Ось я подивився зараз на фотографії, я навіть запустив цю штуку, це переважно молодь загинула. Це дівчата і хлопці, там кілька похилого віку людей, але це все 20-30 років молодь. Звичайно, ми не можемо навіть порівнювати долі цих людей з некомфортом спортовців, які вигорожує Льоненко. Але його думка все таки існує, що вона теж така не те, що аполітична, вона якби така соціальна думка, що шиво до них чіпляєтеся, до цих руських, вони самі перелякані. Я не підтримую того, але це є.

  53. [Стаховський]

    Так, а давайте візьмемо тоді, ну я не буду, звісно, на кінофільмі від мене, але Льоненко, він той самий спортував, так що ми від нього хочемо? Ну що ми від нього хочемо? Ну що ми хочемо від Льоненка? Щоб він мав якусь думку, ну таким так само, як Кімо Скалік, він її не має. Скажу чесно, в Києві ходив на топ-ган з братом старшим, щоб кіно бути перший раз. І реально отримав задоволення. Ну класно зняли, навіть не шкодую того, що там перенесли прем'єру, вони ж її перенесли біля 20-го року.

  54. [Фоззі]

    Ну це ж спочатку вона переносилася через пандемію, потім переносилася через все на світі і тепер і що, світова тепер вже є.

  55. [Стаховський]

    І це реально, ну дуже круто, дуже круто, я отримав задоволення. І це, думаю, такий перший якийсь такий сплеск з 24-го лютого, куди я пішов на якусь розвагу і отримав від цього задоволення. Забув про те, що там...

  56. [Фоззі]

    Чуєш, війна не дійшла до Свято-Петрівського, до ваших кортів? Як не дійшла? Вам самі корти не постраждали?

  57. [Стаховський]

    Дуже хотілося, щоб не постраждали. Нам прилетіла касета заради, зруйнувала будівлю. Вони, коли вже, я так розумію, відступали, я так розумію, вони просто поставили найвищий там ступень на установки і просто почали кидати, куди воно полетить. Це в той час, по-свято-петрівському, дуже боляче прилетіло, саме по місту. Нам прилетіло прямо в клуб. Нам, з однієї сторони, пощастило, з іншої ні. Воно прилетіло між кортом і будівлею, воно прогнуло статик у будівлі. Вона була нова, ми тільки відкрили в січні. Звісно, там пробило всі вікна, знищував все, що було всередині. На щастя, дах не пробило. Ну, люди, директриса наша, вона плакала, коли це бачила. Там постраждали люди? Ні, нікого не було, всі були евакуйовані. Там, насправді, було… Нам тільки в сусідній місцевості, там безпечені десь метрів 50 від нас, зробили в полі типу, обачаюся, shooting range, тир, ну, типу тренувальний, і все. Але там людей не було, в нас ніхто не постраждав, в сусідів теж не постраждало підприємство. Пощастило, що в них там був нічний охоронець, який в той час вийшов на обхід, і там прилетіло, і зруйнувало його цю маленьку будівлю. Каптюрку? Пощастило. Нам пощастило, не всім так щастило, на жаль, як нам. Ну, нам пощастило. Шкоди великі, вони задали, на жаль.

  58. [Фоззі]

    А тепер уявімо, як щастить зараз Юрію Сапронову з його суперіором, який розташований на півночі Харкова, виїзд на Бєлгородську трасу, а там утюжать кожен день, наче двічі стрельнуть міномета, прилітає, починаючи від дискандерів, точоку, і закінчуючи всім, що є. Він тільки ходить зранку, я розказую, він ходить, як гриби збирає, що тут стерчить уламок, а тут не розірвалося, відсахується. А тут, типу, аааа, а тут у мене лебеді були, всі розлетілися. Харків, як Перл-Харборт. Це ні, Харків буде скоро рекордним, я не знаю, по тому, що його стріляють кожну ніч. Що кожну ніч, Харків, фіга, що тут утюжать. Причому не тільки там Салтовку, і не тільки, ну, ФОЗ, це ФОЗа міста.

  59. [Стаховський]

    Ні, ні, там центр міста, я був в Харкові, там, мені пощастило пограти в ТЕЄС під час бомбардування. А як ти був в Харкові, розкажи. Я був в Харкові ще давно, ми виїжджали в Харків, там у нас була така напівзавдання, ми виїжджали, ми виїжджали десь в березні, ось як вони пішли, в квітні, ми виїжджали в квітні, в квітні ми виїжджали до Харкова, ми з'їжджали до Сопронова, ми пограли, я там пограв в ТЕНІС, в центрі міста, ми ночували теж в центрі міста, привітало прямо, ну, прямо дуже близько по центру. Тому, що можу сказати про Харків, чим він мене здивував. Я в Харкові не міг зрозуміти, що туди щось привітає. Тобто рівень працівників, прибиральників – це просто космос. І коли ми виїхали на Площу Свободи, я себе зловив на думці, що це ж Площа Свободи, тут кудись впали ракети, я бачив це відео мільйон разів. І я поки сам не подивився на будівлю цього Горсовєта, коли воно прилетіло, і не побачив, що там в середині нічого немає, що тільки є фасад, то не зрозумієш, що воно зруйновано. Тобто все чисто, прибрано, вилізано. Я був в шоці, чесно. І коли ми там проїжджали центр міста, ти якщо реально не дивишся прямо на будівлі, ти не розумієш, що там якісь руйновані.

  60. [Васильков]

    Ну, там вікна забиті майже в усіх будинках на Сумській.

  61. [Стаховський]

    Ну, так, але вони прибиралися. Коли ми були там по центру міста, прилетіло по госпіталю в ту ніч. І ми проїжджали це місце, і 30 хвилин після того, як був влучив снаряд, вони вже його прибирали маленькими такими тракторами. Я був здивований, тому що в Києві...

  62. [Фоззі]

    Це ми даємо компліменти зараз Терехову? Тому що в Києві воно реально лежало довго. Так, на Лук'янівці довго лежало. Прямо довсюди воно лежало. Я коли слухаю Терехова, Терехов кожен раз використовує слово Харків лише у сполученні з городом. В місті Харкові і для міста Харкова. Реально, це сполучення тільки у нього існує. А ви знаєте, що він колишній арбітер у футбольній? Так, так, я знаю. У нього така мова, як у Горбачова трохи. Якщо б він сказав там «Развітой» пару разів, що там Горбачов казав. Оце б було точно туди. Город Харкова. Послухайте Терехова, реально. Знаєш, є ультраси, вони найсправжніші вболівальники «Динамо», але ось вони досі не приймають Луческу і не бажають йому перемоги. Ну і не бажають, відповідно, перемог всій решті команди «Динамо». І це теж якби вболівальники. Ти розумієш, що трапилося з вболівальниками? Вони не сприймали свого часу Газіка, але Луческу вони не сприймають іще гірше. Тому що Луческу тренував «Зеніт» і був під «Газпромом», і тут прийшов сюди і «здрасте».

  63. [Стаховський]

    Ну це ще одне таке сверх його напрямі, звісно, «Зеніт». А до цього «Динамець» був тільки «Шахтар» і всі його випади в сторону «Динамо». Насправді для мене, я вже казав, що я вболіваю за команду. Чи мені приємно, що Луческу тренує «Динамо» кілька днів, чи я можу якось за це вплинути? Ну, я не думаю, що якийсь вболівальник може, якщо ми зрупуємося. Але в цілому, я ж не в негативному сенсі злого, я не вболіваю за Сидорчука, Циранкова і так далі, я вболіваю за особистість. Да, вони є зараз частиною команди, за яку я вболіваю. Але я вболівав за «Динамо Київ», коли там грав Рибров, Шевченко, Шовковський, Хакаладзе. Я продовжую його вболівати. Його тренував Лобановський, потім його тренував Сабо. Це просто еволюція. Я вболіваю за команду, яка буде змінюватися. Будуть змінюватися власники, можливо, будуть змінюватися команди, сустави, вона може підніматися, палити. Але це команда, за яку я вболіваю, тому що це команда, за яку я вболіваю 6 років. І для мене це зовсім трошки інше. Звісно, я розумію, ультрас це фанати, на них своя позиція. Я знаю такий дуже прикрий момент, це коли в Легії, мені здається, до автобусу вірвалися фанати, і вони показали свою незадоволеність виступами цієї команди. І там в автобусі був Ігор Харатін, ми з нею спілкувалися, ми з нею спілкувалися після цього. І це жесть, такого не має бути. Я чесно просто не знаю спортсменів, які б виходили з тим, що вони хочуть програти. Я таких не знаю. Таких спортсменів по факту не існує. Окей, ми можемо там знайти, що десь якісь договірні матчі, десь хтось щось продає, але це піввідсотка, це один відсоток, це піввідсотка з усього спорту, який існує. Решта людей, вони виходять на кожен матч, вони намагаються виграти. Те, що в них не виходить, це через те, що вони не хочуть виграти. Це просто воно не виходить. Інколи в тебе краще виходить, інколи гірше, інколи ти в кращому психологічному стані, інколи ти в гіршому психологічному стані. Але ти все одно намагаєшся з усіх можливих якихось варіантів зробити як найкраще. Тому для мене, що там виходять і починають гнобити, та ви там заробляєте більйони, і ні хрена не робите. Це образливо. Тому що, ну по-перше, якщо вони там грають, то вони застосовують до того, що вони там грали. Вони до цього працюють. Якщо вони не тренуються і просто прожигають своє життя, то їх кар'єра закінчиться через рік і два, і їм потім буде соромно за це, а не нам. Ми, тобто, ну, я з ними не живу. Я не бачу, як вони тренуються. Я вірю в те, що вони професіонали, і вони роблять максимум зі своєї сторони для того, щоб дати результат, який буде позитивний. І я просто не розумію, як хтось може прийти, там, не знаю, повар, там, я не знаю, там, з озвозу, і сказати, що ви тут ніхера не вмієте, ви там ніхера не тренуєтеся, ви там такі-такі. Ну, яким чином? Просто я на собі це відчував, цей булінг, достатньо сильно, коли я грав, тому що кожен матч, що я виграв, це я, там, я договорняк розіграв, кожен матч я програв, це теж був договорняк. Я це відчував, я знаю. Воно все не те. Тому мені складно судити, тому що Ультраспад, насправді, великий кількість разів захищають Україну, і вони, там, скажімо так, нас захищають своєю кров'ю. Але тут для мене позицію з Луческою я розумію і підтримую, але я не вболіваю за Луческу. Я вболіваю за команду, яка існувала до Луческо, яка буде існувати після Луческо. Яка буде існувати після того, як мене тут не буде, не будуть вболівати мої діти.

  64. [Фоззі]

    Ну, до справедливості треба сказати, що ставлення до Луческо все-таки трансформувалося. Ось, він виграв чемпіонат, він повернув золото в Київ. Трансформацію ставлення до Зеленського. Ось Зеленський перед війною, він доуншифтів, тому що у нього падали всі рейтинги, реально там обростав корупцію, реально дуже багато пред'яв, реально невдалі там. Так само, можливо, як там було. Але ось зараз ставлення до Зеленського знову топове. І до Луческо теж. Його оце ядро зменшилося, негативу до Луческо, хоча ті, хто тримав свою думку, так і тримають. От я про Зеленського аналогію надарма вкрутив, тому що ти відчуваєш оцю зміну ставлення до Зеленського в собі теж, в собі і в суспільстві?

  65. [Стаховський]

    В суспільстві і світовому глобально максимально. Зеленський це просто рок-стар на даному етапі світових медіа. Елвіс Пресман. Для себе мені, можливо, пощастило трохи більше. Я з кінця минулого року декілька разів мав участь з президентом, з його оточеннями проговорював деякі спортивні інновації, які хотілося б зробити в Україні. І для мене ставлення було вже тоді. Я не голосував, тому що мене не було на території України, якщо чесно. Але я б точно голосував за нашого колишнього президента, забагато зашкварив.

  66. [Фоззі]

    Сергій, скажи, будь ласка, ти з'їздив зараз на один день за вином. Що ти встигаєш зробити за один день? Два піших переходи? Як ти там налагоджуєш бізнес? Я просто знаю по себе, по багатьох, що бізнес в Сходерській, який був дуже суперспішним перед віною, зараз трошечки лагає. Не трошечки. А мені сказав ФОС перед етером, що під час війни їдять солодкі і п'ють переважно. Якщо всі, хто виробники солодкого і бухлішка, то вони ще так на плаву. Тобто правда, ні?

  67. [Стаховський]

    Ми на плаву, ми тримаємося, але, на жаль, це завдяки тільки експорту. Нас дуже потужно підтримували країни, від яких я це не очікував. Японія в нас замовила величезну кількість винат, Британія, Естонія. Тобто ми, безпосередньо, вижили цей період і виживаємо надалі тільки за рахунок підтримки країн, які хочуть допомогти Україні не тільки фінансово, а ще й економічно. За один день я встигаю здемонструвати приблизно 20 діжок, яке зараз доходить.

  68. [Фоззі]

    Не буде якихось нових лінійок вина, прив'язаних до сучасного і порядку денного військового? Типу, ну щось, вино.

  69. [Стаховський]

    Це буде, але це буде вінтажнося другого року. Я впевнений, що він буде переможним. Нам пощастило, що нам поки що нічого не привітало. Нам тільки в область одна ракета залетіла, але вона була за 70 кілометрів від винарні. Таким чином, я дуже сильно сподіваюся, поки що 2022 рік виглядає топово. Тобто це буде дуже класний вінтаж. Вино буде дуже якісне. Назва? Назва вона буде, коли буде перемога. І коли ми зрозуміємо в реалі, якщо ми хочемо показати і доказати, і перенести через це вино. Ми не будемо знущатись над вином, давати йому всякі назви. Я вже чув тільки достатньо незрозумілі для мене назви вин. Наше вино, воно типу кров орків.

  70. [Фоззі]

    Кров орків? Кров орків. Це орача крова. Це як коворкінг звучить. Коворкінг кров орків.

  71. [Стаховський]

    Тому воно таке. Насправді наше вино з назвою не думають, що зміниться. Я думаю, що достатньо сильно зміниться, безпосередньо етикетка, яка буде переносити якусь емоцію, яку ми всі пережили. І я просто сподіваюся, що ми якомога швидше пережимо ще більшу емоцію. Це переможно. Хоча я не знаю, як назвати насправді нашу перемогу перемогою після стільки втрачених людей. Але все ж таки я сподіваюся, що вона якомога швидше на нас настане, і тоді ми зможемо думати безпосередньо вже про те, яким чином це відобразити на наших винах. А ми, ну, ми виробляємо вино, ми його продаємо, ми платимо податки, ми платимо зарплатні, ми платимо соціальні внески і таким чином теж якимось намагаємося якийсь маленький-малесенький свій камінчик внести в розвиток і в підтримку України.

  72. [Фоззі]

    Ну, іншого слова для перемоги не вигадали, якщо не казати «Вікторія», але це все одно перемога, синонімів тут не так багато існує, тому перемога вона і перемога, хайбо який бекграунд вона мала.

  73. [Васильков]

    Мушу розповісти одну коротеньку історію. Був кілька років тому футбольний турнір, і в Києві такий медійний, і команда артистів грала, і всім вручили гравцям по пляж, це віна від Стаховського. Оскільки я в вині не спеціаліст, пляжка стояла-стояла, і я все чекав якихось гостей, які зможуть оцінити, і я так виставлю гордо, скажу, опа, бац, в мене пляжка віна від Стаховського. Але так сталося, що спочатку діти народилися, потім ковід долбанув, і в гості заходили тільки жлоби, які вина не п'ють. Ніхто на тебе не ходить, коротше. Так, а зараз і вдома віна. Тому в мене пляжка вина від Стаховського дуже багато років стоїть, але ж вона від того стає тільки дорожчою, правильно?

  74. [Стаховський]

    Ні, це, насправді, 18-й вінтаж. Червони стоять або біли? Червони. Червони краще. Ну та воно, воно, воно краще і краще. Його насправді вже немає, тобто його немає в продажі. Воно закінчилося минулого року.

  75. [Васильков]

    Скільки років ще почекати краще?

  76. [Стаховський]

    З 18-ї ще можна 20 років чекати спокійно. Воно буде еволюціювати, воно буде пікувати дещо 2 роки. Воно йде в вартість, друзі.

  77. [Фоззі]

    А розіграємо все в Інстаграмі. Так, у нас дві платформи. Є, пример, червоний Інстаграм і є Ютуб. Отже, і там, і там потрібно, щоб були всі підписані. Стежте за нами уважно, ставте дзвоники, тому що такі цікаві розмови, як з Сережею Стаховським, у нас тут кожного тижня відбуваються.

Схожі епізоди

спорт, художня гімнастика

27 груд. 2024 р.

Ганна Різатдінова

РІЗАТДІНОВА. Боротьба з росіянами в гімнастиці, жорсткі тренування, Кабаєва, Крим та дитячі сльози

Репери, стендапери, політики й блогери — це ж було вже, як казав один український президент. А от Олімпійської призерки з художньої гімнастики в ПРЯМІЙ ЧЕРВОНІЙ ще точно не було. Вона перемогла росіян у виді спорту, у якому це майже неможливо зробити, брала участь у Танцях із зір

Читати повний текст

військо, бізнес

1 лют. 2023 р.

Олександр Сосовський

93 бригада ХОЛОДНИЙ ЯР. Жахіття БАХМУТА, ЧВК Вагнера, настрої на Донбасі, полонений фанат спартака

Бахмут Донецької області — найгарячіша точка на фронті російсько-української війни. Жодна битва не тривала так довго. Три місяці оборону фортеці Бахмут тримала славетна 93-тя бригада «Холодний Яр». До Прямої Червоної завітав офіцер бригади Олександр Сосовський! Успішний менеджер

Читати повний текст

волонтерство, політика, військо

8 вер. 2023 р.

Масі Найєм

МАСІ НАЙЄМ. Неповага до військових, смертна кара за корупцію, життя з одним оком і суд над путіним

Масі Найєм народився під час війни в Афганістані, 2015-го пішов на війну в Україні, а 2022-го повернувся на фронт. Важке поранення та втрата ока не позбавила успішного адвоката й відомого правозахисника бажання знову піти на передову й ще «подвіживать». Масі вільно говорить про в

Читати повний текст