ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
музика

BRYKULETS. Х-фактор, порівняння з Бабкіним, бійка у Куп'янську, Кажанна і рабство на лейблах

Іван Іщенко / Brykulets

Опубліковано 17 квіт. 2026 р. • Довжина: 12 694 слова

Короткий зміст

Він міг би працювати на заводі в Чехії, але його пісні підкорили тренди ТікТоку. Поки хтось мріє зібрати Палац спорту, він марить про риболовлю десь у Миргороді. У нас на барі — головний після Олександра Усика каблук в Україні BRYKULETS.

🔥 Секрет успіху BRYKULETS: як підкорити тренди TikTok
🔥 Легендарний Сорочинський ярмарок
🔥 Захоплення Скрябіним
🔥 Безоплатний запис хітів на студії Івана Дорна
🔥 Кажанна vs Jerry Heil
🔥 Що не так із лейблом Калуша
🔥 «Х-фактор» та порівняння з Бабкіним
🔥 Що слухають в українських школах і чого BRYKULETS вчить дітей
🔥 Написання пісень через ШІ: чи зможе робот опанувати полтавський суржик
🔥 Як BRYKULETS потрапив у театралку
🔥 Зйомки в серіалах і новорічних мюзиклах

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Speaker 1]

    Пряма червона – це вам не крива зелена. Ми не вимикаємо радарів, продовжуючи досліджувати навколишній український медійно-красивий простір. І в нас сьогодні один з фрешменів, як любив казати, Дізель. Фрешмени – це люди, які рухають культуру, нове покоління. І в нас яскравий представник на барі їсть огірок Брекулець. Смачного! Дякую. Іване, смачного. Я тобі зараз чаю дам, щоб ти запив огірок. Якщо-якщо, санбузилось там. МС огірок. Так, МС огірок. Отже, ти в нас яскравий представник, я це називаю, театральної хвилі українського шоу-бізнесу. В нас був Мур, в нас був Шмальгаузен, в нас була Фіїнка. Всі мають акторське походження? Так, але вони ж драматюки, ні? Драматюки? Ой, яке гарне слово, ой-ой-ой, драматюки. Ну, Фіїнка, напевно, ні. Чому? Вона ж акторка теж, в них же театрна комедія, значить, драматичний. Ні, ну там ж є лялькарі, є драматичні. А ти, значить, лялькар? Ну, так. А це Харківський кульок? Ні-ні, мистецтв. Університет мистецтв імені Котляревського. Ну це вниз... Ні-ні-ні, це на Чернишевського. На Чернишевського. Там корпус конси, просто театральний. Ти це якось в шоу використовуєш? Ну, воно в мені залишилося. Ні-ні-ні, береш якусь ляльку і співаєш з нею дуетом, просто міняєш голос. Так я ще не робив, так. Ну якщо тебе цьому вчили? Вчили, ну, я більше про спілкування з людьми. Ну, тіпу, оці всі штуки. Пластика якась. Слухай, а от дивись, виходить, що тебе ж вчили якось особливої артикуляції руками? Звісно, так. Там у нас пропідептика була. Ми отак от ходили просто по аудиторії і згинали пальці. Там отак, отак. Пропідептика? Пропідептика, так. Пропідептика. Такі вправи для пальців. Прикольно. Але ти коли вступав, ти думав, що це просто як класична театральна якась освіта, так? Чи думав, що будеш прямо виступати?

  2. [Speaker 3]

    Я не думав.

  3. [Speaker 1]

    Чи ти взяли? Якщо вже на чисту воду б не виводили. Просто взяли? Я просто закінчив музучиліще.

  4. [Speaker 2]

    Харківське теж?

  5. [Speaker 1]

    Ти знаєш, що ти вже друга людина, яка сиділа тут, яка закінчила Харків? А хто перша? Міша Крупін, скрипаль. Ага, я класичний гітарист, так. Оце ліва ніжка. Видно, що ти так тримаєш гітару. Ногти були манікюри. Я не мог, бо по-перше, були слабі ногти. Вони постійно ламались. А по-друге, я рано познайомився з рок-н-роллом і зрозумів, що мені це. В Харкові була велика школа класичної гітари. Була така гітаристка Галіна Вернігара. Я в якості кореспондента, я вже не пам'ятаю, що це за газета була. Може, гибенські відомості чи ще щось. Я брав на її інтерв'ю, ходив на концерти, а вона була така всесвітнього-всесвітнього гастролювача з Салтовки. Така дівчинка. І вона так пропушила класичну гітару в Харкові. Школа в Харкові. Я того в Харкові поїхав. Був варіант з Миргорода їхати або в Київ бути гітаристом, або в Харков бути гітаристом. Але в Харкові краще школа. По-перше, це ближче. Що саме? Ну, Харків. От порівну.

  6. [Speaker 2]

    А, висторійне посередині.

  7. [Speaker 1]

    Там прям порівну, так. Що туди, що туди. Ну, там родичі в Харкові були. Ну, от бачиш. Таки що, ти закінчив училище і? І я зрозумів, що я вже не вивожу, бо я четвертий курс. Ну, я ходив просто там. Я теж ходив подавати документи в цьому училищі, а гітарист по дорозі мене відмовив.

  8. [Speaker 2]

    А ти на яку? На яку? Я не пам'ятаю.

  9. [Speaker 1]

    На барабан. Ні. От. І я закінчив музичне училище. В консу мене не взяли, бо я погано грав вже. Ну, я не хотів грати по нотам всю життя. Я як зрозумів, що таке класична музика, я зрозумів, що в мене не вистачає. В консу? Чому б не взяли? Я погано займався четвертий курс. А, ти вже? Я уже рок-н-ролл у мене був. Я писав пісні і думав, як мені стати звісним. Я не розумів. Де ж мені потягнуть за цю вірівочку, знаєш? Коли готувався до зйомки, я розповів Вані, як ми там колись писали перший альбом в Харківській консерваторії і зустрілися випадково з Фаготом, до речі, там. Бо він вчився в тій курсі. Якось я пішов зранку, а нам зранку на базар. Тобто ми з товаром, вночі пишемось в тиші в консерваторії альбом і зранку на базар. Я пішов. Як робився реп України. А то ще рок був. Іду я набирати чайник в туалет на нижчий поверх консерваторії і думаю, що мабуть я поїхав дахом. Тому що мені чується, як хтось з таким відлунням грає ACDC на балалайці. І думаю, все, я крякну. Повертаю за ріг, в натурі сидить балалайщик і розминається ACDC темпінгом у цьому. — Скільки? В п'ять утра вже, так? — Так. — Вже прийшов займатися. — Такий прикол при Харківському. — Фос, ти ж репер, а значить ти любиш кабріолети. — А, я не репер, не треба понижувати мою передачу. Репери — це ті, хто співає виключно про власну нів**ність, яка нічим, окрім слів репера, не підкріплена. Я хіп-хопер, я не люблю кабріолети. Тобто, кабріолет — це круто, якщо ти десь на морі, але в житті кросовери набагато цікавіші, набагато раціональніші. Ну що кабріолет? Ти ж лежиш в ньому. От зараз би ти сильно наїздився в кабріолеті. — Але ж дівчата повертаються на кабріолет? — Розумні дівчата повертаються на кросовери, бо вони розуміють, що кабріолет — це не надовго. Це — чхух, і все. А кросовер — це не завжди. — А на Нісан Кашкай і Power повертаються дівчата? — Я думаю, так. Ти дивись, можливо, ти вже пропустив кількох дівчат, які поверталися на наш яскравий, красивий автомобіль. Тому що кросовер — це достойно, як кажуть в мене на Батьківщині. Кросовер — це функціонально. Кросовер — це надійно. Кросовер — це спокійно. На відміну від кабріолетів, родстерів, в яких тебе буде задувати, продувати і взагалі. Мені і дизайн цієї машини подобається. Виразна решітка радіатора, світлодіодні фари, яскраві задні ліхтарі. Все підкреслює динаміку авто. А мені дуже подобається тут спортивне маленьке кермо. Я фанат маленьких керм, якщо так можна сказати. Я завжди собі, коли обираю машину, я оці рулі від Декаруса не люблю. Тут дійсно всередині преміальні фактури матеріалів. Алькантара, підсвітку можна вибрати в свій улюблений кольор. Це прекрасна опція, оскільки є прихильники якоїсь циганщини на торпедо, щоб всі кольори веселкі, але я ні. Я люблю один-два кольори. Ага, щоб все було лаконічно і стильно. Так, а не порепешки. В описі до цього відео буде посилання. Якщо перейти по ньому, можна записатися на тест-драйв Nissan Qashqai e-Power і переконатися самим, що всі люди повертаються на Nissan. Так можна спробувати, підлаштувавши під себе і кольор підсвітки, і температуру, і всю красу. Всю красу, яка передбачена автовиробником. Дуже зручно, дуже симпатично. Нормальні, розумні дівчата б дивилися на тебе, а не на кабріолети, бо вони б розуміли, що якщо ти їдеш на Nissan Qashqai e-Power, ти розумний, економний і робиш висновки з того, що відбувається навколо. Отже, вконцу ти вирішив, ти не подавав документи, бо ти зрозумів, що ні. Не подавав, бо я зрозумів, що і не хочу, і не можу. І я не понімав, що мені треба кудись, хоч кудись мені треба було. І був такий оце ж паб «Стіна» в Харкові. Рок-паб «Стіна». І там був Міша Кабанов. Одногрупник по театралки Бабкіна, як потім виявилось. І я приходжу, я там часто, перші свої концерти я давав там. Я колись там виступив, і він мені каже, «Маленький, приходь, іграєш ще, іграєш, іграєш». І я постійно… Це ж його в 2014 році з тим пабом якась… Та там два… Так, так, так. Вибухи були? Вибухи були туди щось. Там страшні речі якісь були. А зараз фільмічний, так? Паб цей, вроді, закритий. Бо Міша помер, «Царство небесне». От. Ну, не, так. І я приходжу, і я такий сумний сижу щось, бухаю на барі. Він каже мені, «Маленький, чого грустний? Що случилось?» Кажу, «Міша, я не знаю, куди поступати». Кажу, «Мені треба кудись поступати». Ну, куди я дінусь? Мені кудись треба поступати. Він каже, «Ну, якщо нічого не вмієш, іди в театралку». І все, і так я туди потрапив. І перший курс я поступив. Я останній залетів на бюджет. І то, того, що, може, він мені попросив передати від нього привіт Сан Саничу. Каже, «Іди там, Сан Санич, у нього моя дружина вчилась. Як будеш виходити, скажи, від Кабанова привіт». Не знаю, наскільки мені це допомогло. Допомогло, так. Як ми колись з Фаготом пішли поступати в Харківський кульок, вже він після конси. Я в якомусь міжгуманітарну академію і Київським вже інститутом. Ми подали документи, але на іспиті ми зрозуміли, на режисерів. На режисерів. І ми вже на іспиті побачили людей в сандалях, які… «Не вірю!» Так, так.

  10. [Speaker 2]

    Це ще же Київ.

  11. [Speaker 1]

    Ми зрозуміли. А іспит про що був? Іспит з чого? З театрального мистецтва. Щось треба було, якийсь віршик чи щось. І, коротше, ми поступили. І потім нам поштою через півроку документи прийшли, бо ми не пішли туди. Ми зрозуміли, що ні, ні, ні, ні. Ну кульок, це ж жорстче. Ну ще й 90-ті. Це радянщина. Я б'ю тебе лодочнику, такі тюди. Думав поступати в Харків колись. Але в юридичну академію. Я навіть приїхав.

  12. [Speaker 3]

    Це дорого.

  13. [Speaker 1]

    Це дорого. Я подав документи в Шевченко, а потім мама чомусь хотіла, щоб я був прокурором. Чомусь думали, що це буде перспективно. Він став по грошах.

  14. [Speaker 2]

    Правильно думав.

  15. [Speaker 1]

    Ми приїхали, здали навіть пару іспитів. Але для людини Запоріжжя червоний корпус Шевченка, він справляв таке враження дуже сильне. Юра Академія не могла зрівнятися з цим. А ти був в ДК Юра Академії? Я молодий був. На Пушкинській? На Пушкінській. Вони там таке відбуцали. На Пушкінській ж останній корпус був. Так. А далі, напрямку нашого альмаматора, якраз через дорогу їх палац, і вони там на той момент просто мільйони, просто мільйони вклали, щоб їх було. На Пушкінській я тільки в корові був, так. Так і що, ти продовжив в цьому барі виступати? Так, так. Я поступив в театралку. Мені перший рік було дуже важко, бо в мене була група, хлопці мої. І я...

  16. [Speaker 2]

    Пішли в Моллю?

  17. [Speaker 1]

    Ні, ні, ні. Пішла в Моллю і вже поїхала тоді. Моя група, в мене вже тоді була група. Про Моллю потім поговоримо, так? Ми пісні писали, всі діла. Як група називалася? Так, як і зараз, «Брекулець». Ааа. І ми писали перший альбом. І я тільки... А де писали? Самі на базі писали. Ще, ще, ще. На набережній. І в них була база. Вони, в них, в них взагалі... Аж до центра... До ЖД вокзала. Туди ближче, отак, по набережній. Вибачте, це наші харківські приколи, щоб просто зрозуміти, хто де. А це була група Hard Beat Brass Band. Не знаю, може ти помниш, не помниш. Так, так, ми ж вже вивчали. Це кавербенд, так? Так, так. Ну, це були просто бразз-бенд, багато духов'яків, ну, які по корпоратівам, по всьому, так? І там... Та-та-ра-та-та-та-та. Ну, все, все підряд, так. Вони на хатобі багато і грали. У них були тури, вуличні тури. Вони просто на вулицях грали, їздили по всій Україні, і так робили собі ім'я. І я з ними подружився, жив у них, їхні музиканти зі мною теж грали. І так ми писали альбом. Я не ходив на репетиції, тікався у театралки, на мене обіжались всі одногрупники, бо у театралки це... Ну, я не понімав, куди я попав. Я думав, що я, ну, для галочки там учусь. І буду, ну, далі... І щоб общага була? Ні, я вже в тьотки, я ніякої общаги. Жив в тьотки, бо в общаги я б, навіть, не дожив, як би жив. І що? Ну, так, і по чуть-чуть мене в театралки приструнили. Я почав менше ходити на репетиції, більше присвячувати час у театралки. Потім ще з'їздив на Ексфактор, і мене... Вообще, чуть не вигнали з театралки. Бо я... Ну, я проїбався на два місяці. Приїжджаю на сесію.

  18. [Speaker 3]

    Це який курс?

  19. [Speaker 1]

    Другий. І ти на очці був? І я приїжджаю, ну, за мною просто, ніхто не хоче балакати. Всі обіжені викладачі, я не знаю, що мені робити. А ти кажеш, «Тобач, не подивитися». Заходжу на індикант, і вона мені каже, «Ваня, ну от і каданов, і бабки, вони всі доучились, потім вже, будь ласка, учись, потім займайся». Я такий, «Ладно». Ну, і все. І я кажу, «Пацани, все, я не видержую». Мені ще хлопці почали казати, що я погано співаю, мені треба займатися вокалом, бо я був найменший, а там, ну, мужички вже такі. Я кажу, «Все, пацани, я далі сам». Ну, і все. Розпалась група, я. Присвятив себе тєатралки, от якраз дуже хорошо закінчив тєатралку і чуть не потрапив в тєатр Мар'яні, так навіть. В Харкові тєатр Мар'яні? В Київ. В Київ? Так. Ну, теж знав, яка зарплата, і перейшов. Сказав, «Вибачте, я поїду в Чехію на завод». І що, поїхав реально в Чехію на завод? Так, так. На автомобільний якийсь? Двері, вікна дерев'яні, ми шліфували. Круто було. Довго? Три місяці. Потім повернувся і збирався знову їхати. І вже у мене були білети, але почалась, я не спів, почалась повномасштабня. Ну, от. Чим я займався. То ти б міг і не, ну, весь TikTok міг би не говорити про тебе.

  20. [Speaker 3]

    Правда?

  21. [Speaker 1]

    Так, так. Я був в Чехії. Прекрасно, так. А, і ти збирався їхати і не поїхав через те, що почалася вторгнення?

  22. [Speaker 3]

    Не встиг, так.

  23. [Speaker 1]

    У мене квитки були на 3 березня. Прикольно. А ти ж тоді був в непризивного віку. Але ж спочатку все одно закрили, все, так? Так, так.

  24. [Speaker 2]

    Спочатку закрили, все одно, так.

  25. [Speaker 1]

    Старше 18. Мені все равно вже було 23, 4, 4? 24 мені було. Отже, можна сказати, що ти трошки став бенефіціаром цих подій. Ну, так. Життя. І, так. Стукнуло і виштукнуло. Так, так. Я був доволений. Особливо, так. Коли ще на все плюнув, думаю, все, я буду займатися музикою, бо я довго шукав роботу, як почалося цей. Бо в мене в голові така установка склалась за роки, що, щоб стати відомим, треба заробити одразу багато грошей, і потім ці гроші вже в музику вкладати. І я оце пітляв, я курси IT, то, сьо, і я оце постійно думав, що щось мені треба десь Крипта. треба десь брати багато грошей і вкидувати їх в музику. От в мене така установка була в голові. Крипта, да, оце все, все, все. Я перехавав, потім плюнув, да, і приїхав просто в Київ. Писати музику. Ну, да, мені Кент теж з театралки каже, привіт, я на студії у Дорна живу. На Печерській? Так. Каже, тут волонтерський центр, а в нього в Візюмі розбомбило, ну, дом, все розбомбило. І він в цьому, на цій базі волонтерській, де Дорна студія, з кучою апаратури на ці мільйони просто. Каже, я тут живу. Каже, мене навчили записувати. Каже, приїжджай, я тебе запишу. Ну, і все.

  26. [Speaker 2]

    І там ви записали, так, перші треки якісь?

  27. [Speaker 1]

    Ну, перші апішки. Я записав апішку «Секс». І от якраз там записав. Приїхав в Київ. Думав записати один трек. Ми його записали щось там за два часа, за три. Каже, давай ще щось писати. Ну, і все. Десь за тиждень ми записали цю апішку. Та, там інвестиції були. Та там такі мікрофони, ну, просто. Там все, що хочеш. А вони нічого не хотіли з цим? Та, ну, там не було нікого главного. Там лежали, ну, куча мішків з продовольчими всякими штуками, які там складувались. І паралельно там хтось приходив. А яка доля тієї студії? Закрили і забрали все, вроді. Туди, в Париж? От не знаю куди. Не хочу брехати. Реінвестували. Да, да. Ну, студія, ну, я таких не бачив на той час ще. Так класно ти сказав, що у нас сьогодні фрешмент. І у «Ягермайстер» є премія музична «Ягер мізик і вардс». І там якраз є теж номінація «Фрешблад» для молодих руконавців. Так що дякуємо «Ягермайстеру» за підтримку українського Ютубу, за підтримку української музики, за підтримку фрешменів.

  28. [Speaker 3]

    Алілуя! Український андеграунд – це Даркрум. Ти торкаєшся інструменту і запускаєш хвилю, що шукає свій прояв. Так різні голоси, ком'юніті, простори об'єднуються в незалежну сцену. Так проявляється нова українська музика. «Ягер мізик і вардс». Прояви свій звук.

  29. [Speaker 1]

    Я, знаєш, побачив перший трек, напевно, не той, який для всіх там залетів. Я от почув чужий я. Це перший залет тоді. Він теж залетів тоді. Мало хто асоціює мене з цим треком. Я бачив відос з Hit.FM. Важко з тобою не асоціювати, бо ти граєш на гітарі і починаєш теж трек. З Годсом ми просто подружилися. Прикольно, що ви ж не втратили дом з ним, але написали про це пісню, про що я подумав. Чому так? Я так ще пісні не писав, як з Годсом. Я просто до нього приїхав на тиждень. Кажу, Годс, мене я не можу в Києві. Можна я на тиждень приїду у Львів? Ми з тобою класно. Ну а Годс, не знаю, чи ви знайомі, не знайомі з Годсом? Назва гурту. Це просто... Ми з утра йдемо пити просєко. Такий фестиваль. Мені це взагалі непривично. Дуже весело. А зараз ми йдемо в музей. Пішли, будемо надихатися з тобою. Ми ходимо з ним по музеям. Я вже нічого не розумію. Ми надихалися цілий день. Він мені провів екскурсію по Львову. Розказав про кожен кирпичик. Налив мені вже всі алкоголі. Розказав історію кожного алкоголя. Ми прийшли додому, ми пишемо пісню. Він відкрив якусь книжку. Каже, я чужію я. Дуже цікаво. Ми почали відштовхуватися. Щось зробили. В мене вже була заготовка. Та і таке. Трек дуже прикольний. Взагалі, сіґелі-міґелі теж мені подобається. Вона і просто так. Це перше, що у них тоді. Дуже ритмічна. І оця теж ритмічна. Хоча здавалося б, що одна гітара. Він мені показував за сіґелі-міґелі з фіфтісентом підписаний контракт на цей семпл. Він ділиться Royalty.

  30. [Speaker 2]

    Так?

  31. [Speaker 1]

    Така історія. А фіфтісент? Це що за трек фіфтісента? Та Бог його знає. У фіфтісента це могло бути транзитним семплом, взятим звідкись. Він тут виступав, знаєш? Ні, я не знаю. От куди можу знати? Фіфтісент в арені, ти маєш на увазі? Во дворі арени. А ми виступали перед ним. І був прикол, що ми грали пісню «Молодець», а там вже є про фіфтісента. 50 копійок. Баламут, на нього не чекала. І він в цей момент стояв на балконі і курив. Тобто ми співали 50 копійок. Чи розумів він щось? Ні, він нічого не розумів. Нас повели потім з ним фоткатися. А я дивлюся на такий укурений в мотлах шмат хімозного м'яса. Тварюка така. І я кажу, ні, давайте це фото нікуди. Типу, а продюсери, менеджери? Ви що? А там ви з фіфтісентами? Я кажу, ну можна ні. Ну блядь, ні, я не хочу. Тому що для мене це штучний штучний проджект. Штучний, в нього 9 емінемів висадили. Та ну, як щось коротше. Тупак, так. 50 копійок. 50 копійок. Тоді це відбувалося так. Він виступав в Москві. Його, оскільки він був поруч, вичепили в кончі ЗАСПу на якийсь день народження. Клас. І щоб під шум вокзалу ще втулили концерт посеред арени як типу бонус. Кругом продали його. Але він напевно ж просто грав його трек, а він інколи якісь нормальні. Ну з бек емсі, який там допомагає. Ні, все більш-менш. Норлика він. Ти про нього так і розказав, що він такий, що він там зміг. Як ти на «Іксфактор» потрапив? Це ж якийсь такий цікавий досвід був. Так, як і в театралку. Хтось сказав. Я проснувся. Ми теж якісь треки записували на Олексєвці. На 23-го. І записувався з тіпами. І з утра просипаюся такий теж розбитий. Дивлюсь, ну першу пару я вже проспав. Перша пара – танець. Я і так на неї не дуже хотів йти. І я так медленно йду. А там «Галактика» був. Клуб «Галактика». Я там ніколи не був, бо всі казали, що туди не можна ходити. Там взагалі райончик такий. Діля звідти. Ми якось робили фестиваль «Ін де хаус», де в нас з Апчах на Олексєвці прийшла група «Блак Трайб». Один з них потім співав в групі «Чорнобривці». Ааа, я зрозумів. 96-й рік. Реп-фестиваль. Реп-фестиваль, біток. Ми організовували. І тут підходять фагота, кличуть на проходняк. Прийшлися якісь африканці. Кажуть, давайте ми теж виступати. От касета. Ну, блядь, давайте. А там приїхав ще до змінного житті. Ще 30 груп з усієї України. Фестиваль з бюджетом 50 гривень. Я домовився за 4 колонки і 4 ліхтарика. Бартером на те, що ми покажемо по УТ-1. Згадаємо, що такий от магазин апаратури нам все дав. І тут виходять всі пацани під касету і просто розривають всіх просто в мотлах. Просто починають рвати на собі одяг. Англійською вони? Англійською читають? Та-та-та. Нігерійці. І це просто общага була поруч. Вони дізналися, що тут реп-фестиваль. Black Tribe. You know what I'm saying? Це от Олексєєвка. Я розумію, чому ти боявся в барзиті. Ну, да. Я дивлюсь на цьому барі просто вивіски оце. X-Factor. Всі діла заходять. А, в Харкові був відбір? Ну, да-да. Я пішов просто на цей відбір, щоб не йти на танець. І все і вийшло. А що співав? Бабкіна ти співав? Ні-ні-ні. Я багато в Харкові на вулиці грав. Де? Які місця? Хатоп і Стекляшка. Все. Більше ніде. Там сильний проходняк хороший. І багато пісень грати не треба. І я грав дві. Я грав дві бокову. Спи собі сама і руки вверх. Він тебе цілує. Дуже хорошо у мене вийшло. Ну, людей розвалювало просто. Під гітарочку. А скільки заробляв ти? Ну, потолок, мабуть, був у мене один раз. Я щось около 600 гривень заробив. А це курс який був? Ну, я не пам'ятаю. Вісім, наприклад? Чи чотири? Вісім? Дев'ятнадцати. А, ні, може і раніше. Десь там. Десь дев'ятнадцати. І все. Я заграв їм ці пісні. Ну, і все. Вони мені потім позвонили. Кажуть, переїжджаю. А це, виходить, скільки ти грав? Пів години? Годину десь?

  32. [Speaker 2]

    На вулиці?

  33. [Speaker 1]

    Ні, я не знаю. Це за години дві, дві з половиною. Дві пісні. Ні, ну, я бува свої. Якісь ще вставляв. В основному ці дві пісні грав. Ну, вони самі деніжні просто були. Я за разу грав багато. Ну, потім я зрозумів, що багато грати не треба. А які відразу були? Як оцей відбір пройшов?

  34. [Speaker 2]

    Не пам'ятаю, чесно.

  35. [Speaker 1]

    Дуже давно це було. Лиш вона не була? Ні, ні, ні. Я свої вставляв ще. Коли я грав свої, мені ніхто нічого не кидав. А багато якихось чужих учителів. Лицо скучне. Так, так. Грусні пісні. Ну, коротше. Дуже добре взагалі. Клас. І поїхав в Київ потім, так? Запросив в Київ. Так, з'їздив. І там ще пройшов цей відбір. І потім вже літом з'їздив в цей лагерь. Там ще пройшов. Ну, і вже все. Вони мені кажуть, йди на прямі ефіри. Осінньо я такий думаю, жесть, у мене ж театралка. Що робити? Ну, згорем пополам якось відпросився. Ну, теж потім приїхав. Ти казав, що на два місяці був відбір. Так, так. Приїхав. І мені просто так от. Їзжай. Що ти будеш там? Кам'янський кофе йди. Ти за Кам'янський будеш кофе носити, ходити. А тут? Ти все, все втратив. Це був як лагерь класний, де ми тусили два місяці в цій пущі водиці. В якомусь санаторії там. Так і ти до якого юта підійшов? Та я дойшов прям до кінця почти. Мені на двох ефірах має тільки не було. От. А там що співав? Теж якийсь відбір? Там співав Бабкіна я співав перший ефір. Потім Джорджа Майкла теж це було. А який трек? Ну Карлос Вісперс. Тож мені нанімали і викладачів, і всіх. Вона висока, в неї голос низький. Лісіца цей, ну мінус п'ять вже ми поставили. Ну просто. Ну і все. Я її дуже погано заспівав, але не вилетів. І потім був ефір з оркестром, я співав Хеппі цього. Та як же його? Фарл Вильямс. Я класно заспівав і вилетів. Ну коротше. Чорті що. А хто в журі тоді був? Кам'янський, так? Кам'янський, Хеданілка, Вінник. І Піанобой, так. Такий составчик. Ну весело було. Це був як лагід. Ну потім нічого не сталось. Не казав come to me, I'm producer. Ні, ні, ні. Може і к лучшему, так. Так? Я отлично доучився театралки і поприкалувався. Писав пісні, багато набивав руку. З'їздив в Марокко з театралкою. Що ви там робили? Із мусорних пакетів рибки у нас плавали, медуза, багато чого у нас там було. Ну виставу показували з екологічним таким підтекстом. Вона перформативна, без слів. І така на сорок минут вона і для дорослих, і для дітей. І круто, так. Зайшло всім дуже добре. На морі ви показували курортні кам'янському? Ні, там міжнародний фестиваль був. Були китайці, ну з усього світу. Там і Кодівуар, там всі-всі-всі. Касабланка. Оце місто Касабланка. Оце нам по двадцять років ми ходимо, ну кактуси йому, що? Фатіма, пішли погуляємо.

  36. [Speaker 2]

    Ха-ха-ха.

  37. [Speaker 1]

    Касабланка, та згадав я фільм. Так, я не дивився, дуже якийсь він старий. Ну він вартею уваги. Це, як там фраза, це початок дружби, звідти. Ти теж не розумієш, про що ми говоримо. Добрі діти, добрі. Для мене це теж дуже старий фільм.

  38. [Speaker 2]

    Ну так, так.

  39. [Speaker 1]

    Він якого там? Шістдесятий? Сорокових. Мені здається, події сорокових, а зняти пізніше. Шановні глядачі, не відморажуйтесь, давайте підписуйтесь на наш канал. Нам треба сто тисяч підписників. Валерій, срібну кнопку. Сто тисяч, вже лишилося трохи. Вже. А ти кажеш, ти сидів і думав, за якою ниточку потягнути, щоб стати популярним. Потім ти зрозумів, що треба за Тік-Ток тягнути. Та я нічого не зрозумів. Просто з'явилися люди, які мені підказали, що мені треба скачати Тік-Ток. І я такий думаю, ну ладно, вже скачаю. Ну і все, я його скачав. І зрозумів, що це інструмент. Та і все. Ну він залишається, правда, зараз головним твоїм таким просуваючим механізмом? Ну звісно. Все через Тік-Ток. Якщо ти хочеш щось. Просто не завжди те, що в тебе виходить написати, залітне для Тік-Тока. Для Тік-Тока воно має бути, як там маленькі дівчата кажуть мамам, коли їй питають, що вона знайшла в цьому хлопчику. Ну він прикольний. Так, ну все одно, якісь оці схеми, щось воно должно. Я до кінця все равно ще сам не поняв. Причому всі, кого ми згадували, артисти театрально-музичного, сучасного, українського напрямку, вони всі через Тік-Ток. Ну теж просто постійно робити одне і те саме. Те, що залетіло, у мене не виходить. Ну я не хотів би так жити. Для цього я цим займався всю життя, щоб потім знайти одну схему. І шарашить, як там дехто робить. Ну коротше, все равно важко. Ну легше, чим було. А з останнього що залетіло? Ліза? Ну залетіла Ліза. Це ж в мене вийшов альбом «Лучше, чим твій бивший». Залетіли отут два трека. «Посилать» і «Ліза». І вони підтягнули мої старючі треки. Ну не старючі, там пісню «Перестань» підтягнув. Яка в мене в топі на всіх стрімах. І по тік-токам, і по всьому. «Перестань страдать, братанчик». І вона дуже залетіла. І «Забирай свої речі». Пісня, яку я. Ну от якраз тоді ще 10 років тому я її писав. Ще з хлопцями тоді. Вони позалітали. Просто що, буває так, що старий трек може залетіти. Це така особливість тік-тока, правда? Бетекарантин, да? Мені здається, що запала-запала. Якщо пісня хороша, вона може залетіти. Мене це завжди радує. Коли ти випускаєш пісню, вона зразу не залітає. Я завжди кажу, нічого. Через 5-10 років якщо вона хороша пісня, вона точно залетить. Доступається. Я одразу зверну увагу на цей от політавський суржик. Він там найавтентичніший. Наше українство починалося з того, що актор з Полтави Гоша Арнаутов співав на приватній відео, де ми разом працювали, пісні Віталія Бедло на капусніках. Оці от з політавським. Політавською. Черготягниця запила. Я згадав... Тебе зміло? Ні-ні. Черготягниця запила. Я згадав, як колись, мила, ми з тобою хлопали квасом. Ти хлопала більше мене. Я за це тебе кохав. Але раптом щось сталося. Я конічність полямав. Оце от політавська. Він там найкращий суржик. Ви виходите мете, я виходите метю. І от я одразу зазік, бо я люблю суржик. Зараз за нього нас, може, трошки покенслюють, бо там русизмів аж забагато. Буває. Ти ж експлуатуєш це навмисно? Ні, навмисно точно не експлуатую. Походження дозволяє, можна сказати. Я так всігда балакав. Воно вже пропадає, бо я рідко додому їжджу. Я хочу частіше туди їздити. Просто щось забив якось. Там всі пороз'їжджалися. Нема чого туди їздити. Але все одно. Воно своє, рідне. Я часто споминаю ці кози, ця бабуся, всі-всі штуки. Ми ж говоримо одразу, що Гоголь. Так, Гоголя. У нас даже людина, не знаю, чим він зараз займається, він двойником Гоголя працював. Сорочинський ярмарок. Раз. Якийсь праздник, ще щось. Він, хоп, переодівся. А в нього прічіска вже. Він такий є. Він дуже похожий на Гоголя. І він на цьому їде. Це його корпоративи такі. На Гоголі там все держаться. Куча пам'ятників. Все-все-все. Я згадав. Та, Сорочинський ярмарок. Дорогу цю роблять. Одну єдину на весь город. Це центральна Гоголя і Сорочинська. Сорочинська то, що буде їхати Янукович, Вичогонь. Йде їхати Янукович. На Сорочинський ярмарок кожен рік.

  40. [Speaker 2]

    Це традиція.

  41. [Speaker 1]

    Я там Скрабіна почув. Єдиний раз в житті. Побачив, почув. Не знаю скільки мені, 9-10 років було. Я просто так. Я всі його пісні знав. А це було таке дитяче твоє? Так. Я його дуже... Всі оці передачі. Шиканемо. І дача. І машини він там щось чинив. І що він тільки не робив. Всі-всі-всі з ним передачі я дивився. Музику слухав. Всю його теж. І для мене це було прямо... Ми поїхали на Сорочинський ярмарок, на Скрабіна. Скинув футболку там тоді. Да. Скинув футболку? Він.

  42. [Speaker 3]

    Я просто пам'ятаю.

  43. [Speaker 1]

    Я був дуже далеко. Я нещодавно потрапив випадково на концерт Скрабіна. Я тобі фотку присилав. Виявилося, що Скрабін продовжує гастролювати гурт. Гурт, так. І наш гіст теж, Женя Галіч, співає в якості соліста. Багато хто співає. Юрко Юрченко. Юрко Юрченко в основному співає. Там, мені здається, багато кого спробували, а Юрченко так і лишився. І смішно, що у них оці пісні дуже для дітей гарно працюють. Мій малий під пісню «Олігархи».

  44. [Speaker 2]

    Ага, хлопці-олігархи.

  45. [Speaker 1]

    Хлопці-олігархи. Розвалював танцпол. Я в школі ще працюю зараз. я приходив перший вересень. Я знайомлюся з дітьми. Восьмий клас. Тере одинадцятий. Добрий день, діти. Я ваш новий вчитель. Ні, ні, ні. Я ж з усіма розмовляю. Починаю. Правильне питання. Яку музику ж ви слухаєте? І одна дівчинка каже, тільки Скрябіна. Про російську музику вони тобі не кажуть, мабуть. Кажуть. У нас з ними це. Я їм кажу. Прямо російську? Ні. Вони слухають українців, які співають російською. Цікаво, що слухають? Одна дівчина Скрябіна, а більшість? Більшість не скажу тобі. Кого російськомовного вони слухають? Це як його? Фейс, не фейс? Це українець? Тіфест. Тіфеста слухають, так. Клонекса. Клонекс? Я не знаю. Це репер чи що? Український репер?

  46. [Speaker 2]

    Прикольний.

  47. [Speaker 1]

    Він і так, і так робить. Останній раз захайпувався. Він виїхав і випустив трек російською мовою. «Я — найкращий репер Росії». І цей трек був в топі в Росії. І буквально через тиждень він випускає такий самий трек українською мовою «Я — найкращий репер України». Такий в нього був хайп.

  48. [Speaker 2]

    Хайповове, хайповове.

  49. [Speaker 1]

    В основному всі слухають українську або зарубіжну. Російську мало хто слухає. Що скажу тобі? Шмальгаузен слухають. Багато зарубіжного просто слухають. Це було б дуже добре, оскільки перша джерела без транзиту через Казахстан, через Москву з відставанням, з лагом.

  50. [Speaker 2]

    Крейський кей-поп.

  51. [Speaker 1]

    Або дуже попсу слухають українську. Або щось таке, про що я навіть не чув. Знаєш, що я навіть заважу. Є гурти, які... Феномен кей-попа мені незрозумілий. В Україні. В Україні особливо. У нас є семемниця наша. Передаємо їй привіт. Софія, вона слухає теж. На концерт якийсь в Польщу їде. І крейський реп вона ще каже слухає. Я розумію, про що там. І оце вона каже, слухаю, каже, тільки з Крябіна. І мені так стало приємно. Каже, це мене мама. От у мене мама мене приучила. Я кажу, яка любима пісня? Каже, говорили і курили. Дівчинка, не знаю, років 12, може. 13. І вона дуже серйозна була. Сама серйозна дитина. Перед цим в готелі виступала казка. І малому щось взагалі не дуже подобалось. І він не дуже танцював. І потім ми ще були на екскурсії Фіїнки. Ну, може, у нього був поганий настрій тоді. Тоді він теж не танцював. Хоча у Фіїнки і можна було потанцювати. А от на Скрябіні, прямо оце вони почули, коли маршрутка, їде маршрутка, хлопці олігархи, танець пінгвіна. Просто розвал башки. Він же міняв текст. Він же співав танець дебіла. Який шмат. Разом грали на фестивалях. Я звернув увагу. Я фіксую тексти. Думаю, о, він почав писати танець дебіла. Можливо, після президентських виборів. Ну, щось таке. Це якось пояснює навіть. Ну, можливо. Наступного дня він каже, буде знову концерт. Типу, йдем до цих концертів. А ти не встиг познайомитись з ним особисто? Ні, ні. А крім Скрябіна, хто найчастіше з Харчівського ярмарку приїжджав? Янукович.

  52. [Speaker 2]

    Янукович один рік цього, так?

  53. [Speaker 1]

    Чи він кожен рік їздив? Ні, ну я один рік точно пам'ятаю. Сердючка була. Сердючка, це ж Польтава. Це ж театр Кампот, здається. Який є... Любченко такий. Я в Полтаві дуже мало разів. Ти мав чути. Якщо театральні кола. Польтавське походження. Сердючку звідти він стартував з Полтави. А потім Полтава, Харків. А з Харкова вже сюди. Через рекламу. Приватбанк. А ти дітям щось радиш? Кажеш, послухайте. Ні, ні. А що я їм буду? Можу щось включити, що нам там для заняттів треба. І попросити їх там слухати. Ну я теж зараз дивну музику якусь там слухаю. Що слухаєш? Диско. Пристарінне. Або класику. Скрябіна?

  54. [Speaker 2]

    Чайковського?

  55. [Speaker 1]

    Ну якихось там концерти. Включаю Арво Піард. Шуберт. Бачиш, музичне вчилище. Харківське. Так, так. Рідко вважаю. Рідко вважаю. У мене висока дуже планка. Як же знали там керівника? Горчиков, здається. Музичне вчилище, яке навчало людей правильній музиці. Наш був Ганцбург. Григорій Ізраїлович.

  56. [Speaker 2]

    О, класика.

  57. [Speaker 1]

    Так, так. З ним було дуже круто. Він дуже цікаво розповідав усе. Хотілося на цю музлітературу ходити. Це все вчить у нього. Так. І в мене висока дуже стала планка, що музика це щось там про связь людини з космосом. Що там у них наважений оцей поток. І тільки так і більш ніяк вона не може бути створена. Кому дано, тому дано. Кому не дано, не дано. Як завжди, останнім часом з нами наш геніальний партнер Ніссан. Їдемо далі. От зараз, дивись. Я час від часу потрапляю в якісь автомобілі, в яких грає там жартує Слава Дьомін і грає в Лабадром. Я так оцінював, що вони вже... Я на такій машині сьогодні їхав всюди. Я думаю, що Шиїшка вже працює по текстах, що по музиці. Та, Ізик. Там такі речі. Я теж собі поставив цю АІшку, щоб вивчати теж. Цікавиться. А ти кажеш про луч. Який луч, якщо Шиї бере на себе 95% роботи над музикою? Так тож, то була музика. Зараз це вже не музика. Музика там колись закінчилася, знаєш. Там оцей розкол вже відбувся колись. Оцей джаз появився на початку. На початку. Після романтізму дуже багато. Там була світська музика, там духовна. І все. Більш ніякої вже не було музики. Народний фолк був. Оця світська якась. І все. А потім відбувся цей розкол. І почуть воно почало спадати. Відказ від всіх правил, від Бога, від усього відказ. І все. Воно почуть. Колись в цьому закладі, коли він ще називався 44, лабали джазові музиканти. Стандарти. А наш барабанчик розкладався. Я кажу, хто там лабав? Порноджаз. Цей термін, порноджаз. Так. Музика для їжі. Так. Те, що робиш, там зараз в чартах. Ключове слово все таки бізнес датому. Ні одного слова про музику немає. Який твій прогноз як людини, яка по поколінню ближче до музикантів? До Шиїшки? Яке майбутнє? Я намагаюся про це просто не думати. Ти боїшся цього? Я не боюсь. Мені... Ось і Шиїшка вивчить миргородський діалект. Вона все одно тупувата. Я хочу з нею дружити. Я не хочу з нею соритися і боротися. Бо як не крути, все одно я буду жити вже в цю еру. Нічого не станеться такого, що бах, переворот, отказу до всього, і всі просто міняються. Повстання машин і скайнети не віриш? Це буде може... Використовувати її переваги? Для роботи, для чогось? Наведи приклад. Я, наприклад, написав демку, закинув її в суно. Вона тобі два безкоштовних варіанти... Ні, я купив платно. Я їй плачу. Прописав ці всі слова, вона мені скидує ці варіанти, і я слухаю. Мені подобаються тут духові. Я такий... Алло, пацани, запишіть мені духові. От такі. Більша варіативність. І от так. Ти можеш собі нафантазірувати, а як воно буде звучати, якщо скрипочки тут поіграють. І ти не втратиш на це час, не втратиш гроші, щоб підти і там записати. Ти одразу послухаєш і розумієш, тобі підходить або не підходить. А ти написав свої слова, так? Чи ти прям... І музику теж... Так, я написав музику, ну прям демку, повноцінну демку. І написав їй щось по правду, так? Нічого не написав, написав якісь свої побажання по стилю. Чоловічий вокал, там щось... Ні-ні, просто там латіна, не латіна, просто це написав. Просто послухав. Ну я не скажу, що я ще в ній там сильно якось розбирався. Я поки взяв собі побалуватися, щоб розуміти взагалі, які перспективи. Я засікаю, коли друзі, знайомі... Друзі, знайомі, музиканти, в них цей процес очарування шиїшкою настає, вони починають кидати. Типу, слухай, я ось закинув свій текст, і воно таке красиве, і потім за тиждень такі, та ну нахуй. А розкажіш, що це за застосунок? Чи це чисто для пісен? Так, це чисто для музики. Закидуєш, пишеш віршик, закидуєш, проставляєш теги, і воно тобі в платній версії там 10 варіантів. І так там даже є в платній версії прям суно-студія, де ти прям по дорожечку можеш. І там до того дойшло, що ти отак от на мікрофончик нажимаєш, там пишеш. Базгітара, знаєш? Так, так, так. Ні, серіали вбивають кіно, кіно вбиває себе. А що це за скандал? Ага, ага, ага. Чогось таке, так? Фільмографії. Що, не відуть Оскар? Ні, в нього, по-перше, все попереду, а по-друге, Марті Супрім, він добре зіграв, але не скажу, що це навіть його найкраща роль. Хоча, бро, у Дідале минулого року я слабо розумію ці алгоритми. Я думаю, що давно вирішено, вони не поміняють академіки рішення. Але мені Марті Супрім теж дуже сподобався. Як на мене, кайфове кіно. Про тенісиста він грав чувака там, ентузіаста настільного теніса. Це реальний історичний персонаж.

  58. [Speaker 2]

    Реальний історичний фільм.

  59. [Speaker 1]

    Просто там такий антигерой. В нього немає емпатії, ти не співчуваєш. Йому бачиш, як людина все робить. Він не погарає талановито, але... Ну, коротше. Не думаю. Я по собі осуджую. Якщо в мене немає рефлексу, що колись я це передивлюся. А тебе в кіно не кликали, що граєш? Та я грав в якихось там серіалах цих галімих. Ну, це як тільки театралка там іще. Ми грали разом в новорічному мюзиклі. І там такі сценарії. А я писав сценарії в серіалі. Я відкриваю цей сценарій і дивлюся. Думаю, ёб твою мать. Я кажу, а давайте мій персонаж буде спати в потязі. А я кажу, я не буду це грати. Давайте я просто сплю, а ти там щось уявляв когось, Тіну Караль чи когось і брав мене за руку. Я би смикував руку тільки. Отакий був. Ти там був головний герой. Новорічний мюзикл для Мігугу. Ти був головним героєм? Так, так. Подивись, обов'язково. Почекай, це не оце, що байдак про пса?

  60. [Speaker 2]

    Ні. Це за рік до цього.

  61. [Speaker 1]

    Я знімався якісь там оці... Ну ви поняли. Оці серіали про спасателів, оці всі штуки. У мене там була моя любима роль. Це я приходжу на зйомку, а там в мене гонорар за зйомочний день 2000 гривень. Мінус комісія агентства ще 10%. Це щось виходило там 1800 гривень. Я приходжу, а я теж не вникав, що це ці серіали. Окей, гроші мені дадуть, слава Богу. Все, я приходжу, мене починають гримірувати. А там сюжет молоді хлопці дивляться футбол. І щось хтось проспорив, я щось проспорив комусь. І мене запаковують, обливають, обліплюють пір'ям. І я маю вийти на балкон, перелізти через цю штуку і покукурікати три рази. І в якийсь момент цього кукурікання я падаю з балкона. І там балкон, п'ятий поверх. А тут на рівні четвертого поверху башенька пожарна. І там дядя стоїть. Каскадер каже, ти не переживай, я тебе зловлю. Страховки. Ніхера взагалі. Каже, ти... За 1800. Так це тільки начало. Восім утра, а знімальний день у мене до чотирьох вечора. І я оце три дубля падаю до цього дяді в оцю кабінку, де він сам єлі влазив. Ми це закінчуємо. І слідуще я застрею на дереві, по сюжету ж, конечно. І оце в листопаді я оце на цій вірьовці на дереві оце три часа вийшов і ще там оце два слова кажу. Це був ужас. Я цього не бачив навіть ніколи. Я навіть не знаю, де воно. Ти після чого відбило бажання? Не те, що відбило. Я якось знімався в серіалі, сценарій якого я писав. Вони вставили якийсь камео.

  62. [Speaker 2]

    Камео.

  63. [Speaker 1]

    Я грав якогось музиканта. А сценарій я писав. Це ковідні часи. А я якраз тоді хотів змінити хобі з літератури на сценарне мистецтво. А фінальну правку шоуранер не показує. Ти відправляєш сценарій і тобі не кажуть, що змінили. Я приїжджаю на площадку зніматися в епізоді. Бачу фаліант сценарія. Відкриваю першу сторінку, другу. Розумію, що там геть інше. Закриваю. І розумію, що теж я просто знімаюся за гроші, а дивитися це... А як називається? А я не скажу. Я ж пропустив. У нас був Павло Остриков, але я не зміг доїхати. Режисер фільму «Ти космос». Ти дивився «Ти космос»? Він вже в цифрі є. Подивись. Це ж така подія. Так. Радома Ценліра ми дивимося. Майче ботан? Ні, не майче ботан. Там оцей в гольфі грав. Щось там попав, а там оцей фільм, де він в школі з учителькою переспав, і в нього син родився. Не пам'ятаєш такого? Подивись. Так от. Непрій. Ідеальний випуск був «Прямою червоною». Валерон спізнився. «Потяг». Але зараз я бігав і послухав його в іншому теж подкасті. І він таку прикольну смішну річ сказав про зйомки серіалів. Про те, що там два дублі є.

  64. [Speaker 2]

    Темп.

  65. [Speaker 1]

    Швидше, швидше, швидше. І там напевно всі так ставляться. Актори. Досвідчені, старі. А він знімав серіал. Мене на повному серйозі актори запитували «А що не так з першим дублем?» На що нам ще другий знімати? Я так зіткнувся, коли я кажу «Я попробую. Я ж не актор. Я зіграв один дубль. А дайте я одразу текст міняти під себе». Каже «Нормально, нормально». В кіно, коли знімають, я в кіно знімався кілька разів, там геть інший принцип. Ти маєш дати, дати, дати дублів набити, навіть на кіноплівку. Потім тебе кажуть «Ну було». Так Пашей каже, що я в кіно знімаю 16 дублів. Десь середньо. І це ще не супер багато. 16-18. Треба розкачатися. Спробувати.

  66. [Speaker 2]

    Спробувати, подивитися.

  67. [Speaker 1]

    А тут з першого дубля. Let's go. Знаєш, що ще згадав? Що тебе пограбували. Це взагалі піздец. Обікрали чи пограбували? Обікрали – це коли тебе не було, залізли в хату. А пограбували – це коли ти йдеш, і ще тобі кажуть «Окей». То скажи, що було? Обікрали. Та ну як обікрали? Це супер чесно. Я поїхав у Львів виступати. І Аліза якраз була в Європі. Там в Європі. Там в Європі, я у Львові виступаю. Ми домовились так, що вона якраз поверталась уже назад. І ми у Львові зустрітимось. І там проведемо ще пару днів після концерту. Трошки побудемо у Львові. Ну і все. Все окей. Ми побули. Класно, весело, всі діла. Я приїжджаю додому. Мені треба було раніше приїхати на якісь зйомки. Аліза мені вечором перед цим каже «Я тобі приготувала сюрприз. Буде сюрприз, буде сюрприз». Приїжджаю додому, дивлюся – щось не то. Щось не то. Я дивлюся сразу. Монітор колонка лежить на полу. Думаю, от коти підараси. Потім дивлюся, там ще біля цих колонок стоїть бухо. Думаю, я його тут не оставляв. Тобто, в мене в квартиру є два входи з двох різних під'їздів. І один основний, а другий там у нас якісь шмотки лежали. І в тому під'їзді у Алізи живуть там якісь друзі, подружки. І вона через ці двері там щось бігала. І я як виїжджав, завтекав провірити, чи закриті ці двері. Ну і, як сказала мені наша доблісна поліція, тип, який це все зробив, піднявся на послідній етаж, покурив солік і побачив, що відкриті двері. І зайшов. А у вас верхній етаж, так? Верхній, так. Прикольна квартира, що можна з двох сторон зайти. Уже не можна. І він що, зайшов? Посидів там. Засунув один монітор в рюкзак, в мій же, потім зрозумів, що це якась херня, ставив прямо в рюкзак його, забрав кеш, що ще, курточку, сука, от за курточку, дуже обіг. Мені тільки Ліза... Ну є курточка, що ти одягаєш, і думаєш, блін, ну вона зроблена для мене, знаєте, от ця курточка. Що ти її одягаєш, ну в будь-який момент, і ти дивишся, сука, ну красавчик. І от цю курточку спиздив, і десь викинув просто, навіть не в CV. Ми його прийняли, якщо вже є така інформація там. Ну наушники там щось. Ну коротше, закривайте двері. Так і щось повернули? Щось повернули, щось не повернули. Куртку? Ні? Викинув? Ну так, не найсуй куртку, ладно. Да продав він, мабуть, куртку. Якщо не цільовий, щоб він викидав. Наушники з ломбарда одні забрав. Ну коротше. Урок. Монітори, мабуть, найцінніші. Ну він їх залишив, він побоявся їх забрати. Ну порвав один гад. Ну там залишились до сих пор ці відпочатки. Я їх не витираю, там ж вони як знімали відпочатки. Там ще є відпочатки. Зачиняєте, люди, двері? Так, як уїжджаєте у Львів. Берегіть і монітор. Це правда. Фос, а чи є цього разу в тебе подарунок якийсь? У нас завжди є подарунок. Гості приходять зі своїми подарунками, а ми розігруємо ще дещо для глядачів. Тут тішенька в них тепер? Новий рюкзак від Єгір Майстер. І тут раз тішенька, два тішенька, три тішенька. Нічого собі. Тепер відкриваємо основний. Єгір Майстер. Так і пише. Що тут? Рюмки. Рюмки. Ці, що ми в холодильник ставимо. Пляшка. Всі варіанти, як пити Єгір Майстер. Футболка. Ого. Навіть у нас такої немає. Ну і пляшка. І за що ми віддамо цей чудовий набір? Давай відштовхуватися від того, що ми почули. Іван розповів прекрасну історію про те, як він забув зачинити двері. І до нього заліз якийсь ворнаркет. Розкажіть, будь ласка, в коментарях якийсь позитивний приклад того, що колись крали у вас. Той коментар, який набере більшу кількість лайків, автор того коментаря отримає цей рюкзак з пляшкою, футболкою, фляшкою і рюмками. Ідеальний джентельменський або лидійський набір. Ви щось втратили і за це ми вам щось подарували. Компенсація. Ти згадував про цю Олексєвку? Є історія, як тебе побили в Куп'янську? Ага. Чи ледь не побили? Ледь не побили. Куп'янська суета. Так, це було жорстко. А ти в тігровому піджаку? Ні, я тоді ще ж взагалі. Я грав на бас-гітарі. У нас в училищі вчився баяніст Костя Кукушкін. В нього синій баян, синій костюм. Синій баян звучить як тост. Ну за синій баян. У нього була програма для лібертангу, ну оця вся попсана баяні. І він захотів в рідному своєму місті, в Куп'янській, зробити свій сольний концерт. І каже, мені потрібна група. І він зібрав ще групу під баян, соло баян, бас-гітара, електровітара і барабани. Каже, пацани, буде вам по тисячі гривень. А ти до соль давав, так? Ні, я нормально грав на басу. Слепом? Я в цьому, в оркестрі народних інструментів на бас-гітарі грав. Там же ж ми з училищі, ну у всіх є оркестр, ну а там партії дуже плотні були. Ну хоч на бас-балалайка. Оце я цього дуже боявся. У мене ще таке бас-балалайка. То контрабас-балалайка. А бас-балалайка трошки менше. Басісти це взагалі прикольні чоловіки. Завжди дивишся, там у нього здається не особливо. Він бере участь. І менше. Відривається на пол. Є анекдоти про бас-гітарістів. Дуже багато. Думки рок-музикантів перед виходом на сцену. Барабанщик думає, в мене в руках фалічні символи. Я зараз як вийду, дам! Кину дві палки в зал, всі тьолки мої. Думки вокаліста. Зараз як вийду, на фальцетик одразу розімнуся, дам! Всі тьолки мої. Думки гітаріста. Думаю, так, хокейну ракушку в джинси. Ріспустіть. Щоб живіт. І гітару нижче її. Щоб все було видно. Вийду зараз, всі тьолки мої. Думки бас-гітаріста. До соль. Прекрасне анекдот про бас-гітаріста. Коли дружина бас-гітаріста прибігає на кухню, він б'є сина. Він каже, що ти робиш? Він каже, не на роботу, а він струну перекрутив. Він каже, що ти б'єш? Він каже, не говорить, яку.

  68. [Speaker 2]

    Ого.

  69. [Speaker 1]

    Фух. У нас просто бас-гітаріст боксер колись знімав. Я якось від нього отримав торець за синкопу. 90-го. В палаці піонерів Ленінського району на Карла Маркса в Харкові. Я разом зі стулом полетів за синкопу. В нього вилетів апіркотік. Тому ми про бас-гітарістів якщо і жартуємо, то тільки...

  70. [Speaker 3]

    Коли їх немає.

  71. [Speaker 1]

    Він служить в армії. Ми поїхали в Купенськ. Барабанна установка в плацкарті. Ми знімаємо двері, бо вона не залазить. В Купенські немає бас-установки. Ми приїжджали. Бочка велика бас-барабана. Він не влазив. Ми згорем пополам приїхали. Прийшли, поселилися у нього дома. Двухэтажний кравать. На наступний день концерт. В ДК якомусь? Кавшоровка. Там є такий район в Купенські. ДК. Безкоштовний концерт. Костіне ліцо. Костя Кукушкін. По всьому Купенську. На всіх автобусах. Я такого ще тоді на той момент не міг навіть представити. Комусь приходить геніально. Підти в 12 ночі в Купенські в АТБ попива. І ми харіковські хлопці. Ми тут манікюрчик. Класичний. Гітарний. Там барабанчик якось. Комбінізон одягнув. Комбінізон. Почнемо з усього. Це вже зальоток. Людей вбивалося за менші шутки. Ну і все. І ми в АТБ хвостик. Ще щось. Купляємо пивко. Ну і тіпи ззаду. Ну там. Зразу зрозуміло. А що ви, блядь, може ще і в жопу їб'єтесь, блядь. Дівчата з ними. Ми ж такі. Зібралися. Все. Йдемо. Йдемо. А Костя взагалі. Він, значить, все це не помічає. Він там. Це пам'ятник бабаку. Ми виходимо з АТБ. Каже, це у нас тут пам'ятник бабаку. Ми всі підходимо до цього бабака. Ці хлопці вже виходять із АТБ. Цей пам'ятник прямо перед АТБ. І ми ж такі. Це Костя. Ну пішліть. Пішліть. І там вони сідають вже в ауді. Починають отак от просто перед цим АТБ. Щось робити непонятне. Просто? Просто. Я думаю, просто. І ми ж йдемо. Костя каже. А пішліть ми. Чого ж ми будемо пиво вдома пити? Давайте в парку. Хороший від на Купянськ. Посидимо. Час ночі. Темнота. Там Лєнін ззаду стоїть іще. Ми сидимо на цій лавочці. П'ємо пиво. І тут ця ауді просто. Я не розумію навіщо вона заїхала. Вона, в перших, на площадь заїжджає отак з дріфтом. Потім ще на пішохідну дорожку. І прямо перед нами. Перед лавочкою отак стає. Виходять два тіпа. Ну і починається оце. А що ви тут то, а то та ета. Бачать, що нас більше. Уїжджають. А ви ж могли місцево підставити, сказати, от ваша зірка. Так ми ж, ну звісно. Та яка їм різниця. Там це не зірка він взагалі. Уїжджають. Приїжджають назад. Вже їх троє. На вирост пішли. Вони уїхали і ми ж такі. Костя, може ми додому підемо? Все таки. Та чого? Не зрозуміло, що взагалі. І ми ж далі сидимо. Датчиків не було.

  72. [Speaker 3]

    АБГС в голові.

  73. [Speaker 1]

    Мене спрацьовував. Мене вже мігала лавочка. Бо я до цього не бився ні разу в житті, мабуть. І в мене отак вже мігає. Я розумію, це та ситуація, про яку мені мама розповіла. Це оце, що треба тут вже акуратненько і не нариватися. У вас були скляні пляшки? У нас були скляні пляшки. У нас був Костян Друг, який тайським боксом займався. Вроді все було не так погано. Нас було десь чоловік п'ять. Ну я з манікюром. І вони ще раз, третій раз вже приїжджають. Їх вже четверо. Іх вже четверо. Вже вони вверніше себе чувствують. Що-то там шуточки номера знімаємо вже. Там що-то це. Тра-та-та. І щось хтось комусь починає якийсь тип оцьому якраз той, що тайським боксом займається, от до нього якось резко. До нього режче всіх. Бо той займається тайським боксом. Він їм режче всіх і відповідав, в принципі. Бо він займається тайським боксом. І в нього нема манікюра. І він такий, то ти що? І щось він так і сказав цей тип. І він такий, ти що, ахує? І він йому так, ногой, в грудак той летиться, аудить, жмакається, бякається. Що це це? Тут уже, хоп, бутилка. Ми розсипнули. Всі розсипнули. Я тікаю, всі в ёлки з цим пивом. За мною там цей Петя в комбінізоні. Ми сидимо в цих ёлках. І я чую там ззаду, я щас валину достану. І ми так в цих ёлках сидимо. І вони отак починають вокруг ёлок. Отак от на машині просто. Одна машина. І ми просто не успіваємо. І ми доходимо до того, що нам треба от в ту вуличку, поки машина отак об'їде, от в неї побігти дуже швидко. Поки вона, ну, круг робить. І ми знаходимо цей момент, біжимо. Мені в спину починають світити фари. Я бачу якісь кущі, так бордюру. Я туди отак от, і розумію, що земля ще взагалі не скоро. Я лечу всі вєтки в мене, тут все ламається, протикається, рветься футболка. Ну, коротше. Єлі-єлі вивертаю ногу. Ми десь в п'ять утра всі посходилися через кладовище, якось созванулись. «Ти де? А ти де?» «Я на криші, ригаю». Там щось там та-та-та. Ми з утра отакі. В мене синюша нога, не влази в туфлю, щас концерт, кості неїбало по всьому Куп'янску. Хочете дати нам пизди? Приїжджайте сьогодні в ДК, знаєш. Бо ми ж і машину там щось погнули. Ну, все обійшлось, так. Це було страшно, бо я упав на якусь вєтку, вона була, ну, товста. І отак їх наіскосок спилюють. І там якраз протикається. Ну, хорошо, що мене не протикнули. Ну, як концерт в мене. Концерт? В тумані, так. Я не мог нічого робити, бо правда, нога дуже боліла. І більше в Куп'янську не був? Більше не був в Куп'янську. Найкраща пародія на хлопців, які могли ганятися за кимось в Куп'янську. Краще, що бачив. А от це ти вже грав в цій пошлімалі? Ні, це було дуже рано. В першій курсі це було буквально репетиції 3-4. І навіть концерти не грав? Нічого? Ні, тільки тоді концерти були. А потім я приїхав у нього ваку на мататі, і туди приходили друзі. А потім вони поїхали в Росію і стали знаменитими, так? Так, плюс-мінус. І що ти думав, не грав? Я тоді по-перше приїжджав, ми дружили трохи, і він мені казав, братан, у нас з тобою різні телеги, але ми тягнемо їх в одну сторону. І оце в мене надихало. Але все одно, у когось рядом, дуже рядом вийшло. І я завжди вірив, що моє час ще встане, і все. Зараз за ними слідкуєш? Ми вчора, коли готувалися до Ефіру, єдине, що я згадав, якийсь польський скандал. Я оце теж пам'ятаю, тільки цей польський скандал. Та і все. Якісь там шість концерти були в В'єтнам, Тайланд. Це було «Образливо», «Харківщина» і «Кацапстан».

  74. [Speaker 2]

    А ви не спілкуєтеся?

  75. [Speaker 1]

    Він в Росії не їздив, наскільки я знаю. Там і тоді вже зразу. Але там вже все російською мовою, всі пісні. І продовжується. Він такий був куміром молоді в Росії? Сильно, так. Вони тоді просто... Ми ходили оце... Вічерні гульки студентів, які, я не знаю. Ми просто ходимо і п'ємо, і граємо в бутилочку, прикалуємося, щось чуємо. І він завжди рядом, з гаражбендиком в телефончикі, в наушниках, писав цей свій перший альбом. Це все було просто дуже круто. Це все якось случилось, що от він охранник в АТБ. Серйозно, він охранником в АТБ? Так, він робив охранником в АТБ. Бо його не взяли з училища, якраз таки, на вокал. Він хотів поступити. Він хотів поступити, дуже перенервничав. Його там облили гамном. Може, що знали. Подальшу політичну позицію. Ну, така історія. Ну, все одно, так. Те, що це так рядом відбулося, надихало мене займатися цим.

  76. [Speaker 3]

    Ну, як рекорд успіху якогось.

  77. [Speaker 1]

    Ну, так. Ну, або Бабкін. Бабкін? Ну, теж сказати, що я його сильно слухав, що я його знаю. І ти ж півав його пісню на X-Factor. Ну, мені її дали. Це якась продюсерська штука, що вас почали порівнювати. Забері це, я тільки знав. П'ятниця просто. П'ятницю, так. А як тобі ці порівняння? Вони ж досі продовжуються, так? Ні, ні. Уже менше, так. Вроді ні, вже немає порівнянь. Я стараюсь щось таке робити, щоб мене прям з кимсь другим порівнювали. Ну, а Харків, акторство, гітара.

  78. [Speaker 2]

    Харків, акторство, гітара.

  79. [Speaker 1]

    Так, так. Воно то сходиться. Ну, він то драматюк. В Харкові знімали фільм по Лимонову. Едуарду Лимонову. Письменник. Це я, Едюк. Потім став упоротим імперцем. Політика і так далі. Антиукраїнство. І в Харкові знімали фільм. Називався, здається, «Русское».

  80. [Speaker 2]

    Господи.

  81. [Speaker 1]

    Мені здається, так.

  82. [Speaker 2]

    І що, Бабкін цей трек написав?

  83. [Speaker 1]

    Ні, Бабкін там знімався ще студентом. Ходив там щось під гітару і вони не знали. І потім продюсери цього фільму, коли «П'ятниця» поперло, вони тільки тоді зрозуміли, хто там за 1800 гривень у них там. Думаю, тоді менше ще. За 180 гривень. За 180. Ти ходив на «Євробачення» ще? Чи не ходив? Та ну так. Це теж... Всі пішли, і я пішов. Знаєте, така історія була. Та й все. Сходив та й сходив. Поприкалувався трохи. Теж серйозний там такий трек був. У тебе серйозний був? Ну так, так. Він був експериментальний.

  84. [Speaker 2]

    Англійською чи українською?

  85. [Speaker 1]

    «Лиш тобі присвячу повні гори кришталю». Кришталі. Я придумав сам номер. Мені було весело прикалуватися. Літала роза. Це було по кукольному. А це минулий рік, так? Мабуть, так. Коли «Циферблат» виграв. І більше не збираєшся? Та мені... Не знаю, я хочу... Це ж майданчик. Читати книжки і сидіти вдома. Не знаю. Вже так рано? Ну трошки треба якась... Я не розумію, про що... Неможливо постійно щось робити. Хороше. І при цьому, щоб в тебе нічого не попадало. Мені хочеться набратися в себе. І щось нове видати. А не так, що я постійно... Уже тут немає, що одривати. Щось виригувати. Чуть-чуть важко стає. Так я вже не такий... Вроді й молодий, але все одно вже не дуже. Що ж ти зламився так рано? Та я не зламився. Просто хочеться бути... Цікавим собі, в першу чергу. Глибоко призначало. Театрально. Ну, тіпа. Цікавим собі. І можливо, тому що ти не хочеш виригувати, ти не пішов на лейбл Калуша. Бо там треба, напевно, було. Лейбл Калуша, так. 15 сторіз. Я дуже доволений, що я всіх тоді послав. А хто ще пропонував? Та багато хто. Я думаю, всі лейбли, які є, плюс-мінус, щось мені і спробували втюхати. Бачив цей скандал, так, з Кожанною? Хочеш сказати, що це скандал з-за того, щоб всі дізналися, хто така Кожанна? Може бути. Чи тобі ознайомиться така ситуація? В чому там суть? Тому що лейбл... Я знаю, я сильно не хотів вникати. Мені здається, це все піздеж, і все. Я не вірю ні в що. Це якась смуть. Ну, хуй я знаю. Це алгоритми, які працюють, і оскільки зараз все про охоплення, охоплення, охоплення. Та може, ну так, ну дуже дивно. От так от взять. Все одно в тебе щось вкладували. Взять, отак, скільки там років. Два роки вона побувала на лейблі на цьому. Що їй... Без поняття, чесно. І просто, що проходить. І вона тільки пішла, я такий, ми так з пацанами щось прикалися. Кажу, вона піде на пам'ятні. Ну, піде, от вже скоро. Ну і все, на днях вона підписує документи. Вона на новому лейблі. Вона орала, що лейбл — це все фігня. Ну, коротше. Я не знаю, мені це все... Так, для себе зрозумів, все це перший же лейбл, на який ми прийшли, ставив останнім. Це була нова, часів Іріни Білип. Ще, здається, Данилко ще до них навіть не прийшов. І ми прийшли туди, після Червоної рути, приїхали в Київ. І нас спитав менеджер на такому пафосі, що ага, Червона рута, ага, скільки вас? Семеро. Давайте завтра фото всіх, всімох, по пояс голими. І ми так... Ваня б тільки забув. Він сам так робить. І ми такі, все якесь бойове підорство. І ми такі, все, лейбли, до побачення. Жорстко, ого. Краще бути незалежним, ніж... А не здається тобі, що це полегшило життя якось? Чомусь допомогло? Да, мені точно допомогло. У нас... Допомогло би, якби бути на лейблі. Та я на лейблі. Він андекраундний. І це супер. Ми все равно багато... Піратський, можна так сказати. Команда багато, дуже багато. Чим далі, тим більша команда стає, ми розростаємось. І давно цим зайнялися, і недавно. Таких прям кейсів. Структура щастя в них був, кейс «Я» ось зараз, і «ДК Енергетік». Ось такі артисти. Ну все одно, це дуже весело у нас. Ми там теж і футбол трошки граємо, то в плейстейші, на рибалки ходимо. Ну у нас якісь свої приколи. Бутіковий лейбл, може так називатися? Як це? Чого це? Ну що, це тіпа не масовий, не масмаркет. А от кілька коли артистів, напевно, їм більше опікується. Ні, артистів якраз таки більше всього, по-моєму, лейбл, на якому більше всього артистів — це план. Ну чисто через дістриб'юцію. Тому що всі, хто нікому не нужен, всі, в кого не вірять, знаєш. Ну не то, що прям так. Це я грубо зараз сказав. Але все одно дуже відкритий просто і прозорі, понятні відносини. Фос, ти дивишся рідненьку УПЛ? Вона зараз в розпалі, в самому соку. Я дивлюся, але рідненькі огляди на матчі в УПЛ. Щось вразило тебе? Може, пряма червона, якої не було в матчі Динамо-Полісі? Була пряма червона, тільки не дали. Зараз всі говорять про Панамаренка, оскільки це такий проривний гравець. Але з огляду на ситуацію в збірній і позицію правого захисника, бо є тільки Конопля, а решта слабше. Мене цікавить в першу чергу Коробов, оскільки є шанси на те, що Динамо і збірна в першу чергу отримають сучасного молодого захисника, який зможе вчитися. І бажано переїхати в якийсь більш конкурентний чемпіонат і забронювати, щоб в збірній на кілька років був якісний сучасний правий захисник. Дуже гарне сформулювання. Ще дуже далеко, мені здається, до переїзду. А от слово сучасний правий захисник дуже гарно сформулювано, тому що він дійсно фізично сильний, здоровий, біжить, подає, відбирає, дійсно виглядає як сучасний правий захисник. Але мене все одно вражає Матвій Панамаренко, вражає, як він ташить команду в 20 років. Забуває майже в кожному матчу. Подивимося, чи зможе він стати найкращим бомбардиром. Це скільки він грошей приніс на відбудову ДЮСШ-21? Ну, за кожен гол в УПЛ 5 тисяч гривень йде на відбудову стадіона на лівому бережі Дніпра від Вібет-Фондейшн. Так що Матвій Панамаренко вкладається, я сподіваюся, буде далі вкладатись і стане найкращим бомбардиром слідом за Владиславом Ванатом. І принесе дуже багато грошей на відбудову дитячого стадіону. Нагадаємо, що титульний партнер УПЛ – компанія Вібет Україна. Вібет і УПЛ разом Ти згадав футбол, а ми ж колись починали як футбольний педкаст За кого ти болював в дитинстві? За Ворсклу? За Ворсклу, зрозуміло, але це було боляче І все одно, Ворскла була Кубок брали Зараз, коли пишемось Ворскла, погані часи переживає І тоді ж Єврокубки були Ворскла, Арсенал В обидві грались Недавно мені попадалось Ми думали, що Ворскла – це такий канонічний Український клуб. Він, наче, завжди існував І перший раз вилетів у минулому році тільки Це жорстко І якщо ми там щось рахували Ворскла вилетіла, Полтава зайшла Ми рахували, що От я боюся збрихати, але По кількості набраних очок Вони четверті, мені здається За всі роки А по кількості матчів, може, навіть треті ВПЛ Я згадав прикол Ведучий, не буду називати хто Коли святкували Чи то вихід В Єврокубки А може кубок Ще Живаго був в Україні На його гроші все І каже ведучим Які будуть Вести, я не знаю, фуршет Чи подію на стадіоні Не в курсі Летимо в Полтаву Моїм літаком Тобто Живаго Вони сідають, він каже, тільки по дорозі треба в Лондон Вони прилітають В Лондон, він виходить на 30 хвилин Перетереть З кимось, мабуть, не довіряв Мобільному зв'язку З Києва, Лондон, Полтава По дорогі в Лондон Ну, Полтава літиме Просто через Лондон Тому, мабуть, Щось і вигравали Ну, так, вони тоді Арсеналу два гола забили, мабуть А це тоді тренер Сачко був? Ні, тоді ще не впало Так, мабуть, впало Я проти Сачка зараз грав Подивився на нього Що я з ним буду робити Сачко тоді грав? А, ні, може і не грав Сачко забив переможний гол у фіналі Кубка Шахтерів Тоді 1-0 Найвище досягнення оборони Ну, був на стадіон ходив Я був в Полтаві один раз всього Шахтєр Ворскла тоді був Тут же така Там взявся в мангал Хтось жарив шашлик прямо на трибунах Дуже круто було Шахтєри Ворскла, вони ж фанаті от друзі Та там вони В колегах Ну, а так Я пам'ятаю, був на матчі Металіст Ворскла І сектор Ворскла почав Скандувати, сасалися, що ці будете сасати Я такий А це металіст Маркевич Який В Єврокубках, що він там Бінфіку якусь прикльоцев на виїзді А тут Ворскла, сасалися, що ці будете сасати Я такий Ааа, це чого? Він каже, ну вони з шахтою Таку фразу І зараз шахта ввішувала На підтримку Ворсклу Ти же шахтар Ну, тоді шахтар був Ну от бачиш, Ворскла, шахтар Тоді шахтар був якийсь, ну прям Крейзі, я тоді дивився ці матчі От тоді якраз оце Команда почала збиратися Яка оце, Єврокубки ж тоді виграла цей кубок Я просто з ума сходив А зараз? Зараз? Зараз все, я вже за красивий футбол, чесно Мене це все чуть-чуть Не так, що сильно трогає Ну, а з ікрдоном ти за кого болюєш? За PSG? Нє, нє, нє Ти просто в кофті ходиш? Моя Ліза їздить по Європі Працює в Європі, час від часу їздить І вона багато міняє міст Постійно кудись переїжджає Я просто дивлюсь список Дивлюсь так, о, Мюнхен О, Паріж, о, Амстердам Скидую їй логотипи Футбольних клубів Кажу, о, це в Амстердамі, якщо замітаєш десь такий логотип Це тут, це тут Ну і все Просто так виходить, що у нас таке У тебе є Баварія щось, так? У мене є Баварія, Барселона є з кофта Є PSG Це кофта і Гетри Поки все, так Не так уж багато А ви бігаєте десь, так? Збираєтесь? Я зараз рідко ходжу Гетри ти ж купив Ну в них зімою було, знаєш, як тепло А просто? Так, так, так Хорошо Це ж гарна історія Ну так, збирається там З музикантами І около тусовочні, там, всякі режисери Там ще щось З пацанами, так На Спартаку Може є якась більш-менш відома людина, яка гарно грає футбол? От у вас там Це не там, де Маруніч грає? Так, так, так Я пару разів прийшов Обидва рази отримав травму Ззадню На тому полі, і все В неділю вони, здається На Спартаку, там, де Збоку, так? Ось, слухайте прикол про стадіон Спартак Це ж рейхбійний стадіон Але там іноді відбувалося футбольні матчі Ну і, значить Я тоді ще грав в Маестро Як капітан Капітан вивожу команду Граємо з командою Київ Зеленбуд І стоїть Якесь їх керівництво Є така корупційна складова Однолітнє растіння Многолітнє растіння Ще з радянських часів Якщо ти садиш Однолітнє растіння Тобі щороку треба його садити, це бюджет Якщо ти садиш многолітнє растіння То ти один раз його посадив І потім просто доглядаєш Не так вигідно Так, я перед матчем стояв, всі посміхаються Я кажу А ви які растіння саджаєте? Кажу, спробуй догадатись Однолітнє, правда? Вони такі Ну да Я кажу, ви корупціонери І мені так організатори Ти що, дебіл? І там таке криве поле І огорих бісти просто Я їх почав задразнювати Я кажу, ви Київ Зеленбуд Ви на найгірше поле В Києві Запросили артистів грати Ну коротше, я їх задразнював як міг Поки Ти директор вже Друг ніг не прилетів тобі, так? Ні, не прилетів, але щось було А ти на які позиції граєш? Я в защиті Я погано граю в усе Ну я ж кажу, в мене були ногті, я прогулював В мене була справка від фізкультури На всі случаї життя, як у мене зробила Кумада Маминах, Миргород В мене були ногті, я не мог нічого робити Якщо поламаю ногті В мене буде поганий звук на гітарі Ну я дуже жив гітарою В мене все, гітара, в якийсь момент все Така стопка цих конкурсів Дипломи, я їжу по Україні Кругом там Шпилю, дуже круто шпилю Класику Багато там сучасної для класичної гітари Написано музики Альдинова якісь? Ні, ну це попса Ну ладно Ні, я там грав І бахів, і кого хочеш Прям класика А у тебе багато гітар? У мене три Ну класична, на якій я прям учився, вона за мною досі Так? Так Яка? Мастерова ручна робота, Харковський мастер Тритяк Кльон Батя на музичниці купив Там щось От вона за мною до сих пор І що, вона мастерова і 10 років тримає, так? Так, ну там були тріщини Але я їх час від часу Підробляю Яка ще? Тейлор джес, міні електроакустика І басуху я взяв собі Міні така? Ну вона просто гастрольна Так, меншенька вона А щоб влазила в електричку Ну і басуху я собі взяв Фендер джазбас Класик, 4-5 Що 4-5? 4-4 А виступаєш за цією другою, так? Так З гастрольним варіантом Тобто я колишній басгітаріст І басгітару сам прописуєш, так? Час від часу Ну коли мені прямо не подобається До соль Коли мені прямо не подобається те, що я зіграв То я прошу А так, мені так Просто дуже люблю на слух щось знімати Мій хороший слух, слава Богу, залишився Я на слух Слава Богу, залишився 27-річний Якщо ним не займатися, не розвивати То може, як от гітара Я круто шпилив Менше почав займатися, став шпилити хуже Якщо я зараз почну щось оживляти Або в акторство обвести маріонетку Я буду це робити хуже, ніж коли Я цим займався І так само з слухом, ну слава Богу, не так Того я Я переписую Ще партію бас-гітари, якщо щось не те Я згадав прикол про групу Бітлз Що Поло Маккартні Не подобалося, як грає в студії Рінга Стар І він Коли Рінга Стар йшов зі студії Він переступував за ним Партії На Многоканал З того часу з'явився жарт Що Рінга Стар не кращий барабанчик Навіть в своїй групі Так люблю На слух познімати Якесь диско, рифчики В диско все на басу Там дуже круто І воно все так просто, лаконічно Тож буває, хуй зіграєш Беру і знімаю Що це таке? Фарел Вільямс особливо Бас-гітару так вписував В прямій бочці Щоб воно було сухе Тут жодна бас-гітара Там так чу-чу-чу Десь він щось Заскучав, бідний А у тебе ж є бенд, так? Ти з бендом виступаєш? Так, є з бенд А є сам під мінусовки З бендом ми виступаємо Київ-Львів поки що тільки В Києві і у Львові виступаємо з бендом Він просто дуже великий Я не знаю, кого вбрати Нікого ж не вбереш Скільки вас? Зі мною 8 Ого! Ну дудки, 3 дудки Гітара, бас, барабани Клавіші, я Все як треба Колись ще пробував Навіть пробував на перший сольник На уяві бек-вокали Мені щось не зайшло Жіноч? Так Це ж із найтищі Брати Гадюкіни Вау, вау, вау У Фінкі, до речі, стоять Вони просто щось зібрати не можна На репетицію, коли у всіх куча Ще других робот Караоке, ресторани Куча, куча Та на репетицію Я порахував, що за рік Була одна репетиція Оскільки я трьох військових Не можу на репетиції Висмокнути Тільки на концерти Тому репетиція це вже як щось таке

  86. [Speaker 2]

    Розказ, так

  87. [Speaker 1]

    Зібрати всіх В один час А ти знаєш у тебе Стандартно прописують Які жанри І у тебе там Поп перший написано А другий хіп-хоп О супер Це ж теги представляються Асоціюєш хіп-хопом? Мені кажеться Що такі треки як «Перестань», «Батя» Що там ще «Броу» у мене є Ну і «Попаяла» оце теж «Попаяла» це рага швидше Ну нехай Не знаю Ну коротше Мені кажеться, що це все таки Ближче до хіп-хопчика, репчика якогось Чим до попа, не знаю Топ, значить у нас знову репер сьогодні Ну я ж був, так Як трек «Батя» вийшов У нас там була смішна дуже Я вибрав собі отут отак от лисину Приїхала моя викладачка Ще з театралки Ми на кліп має гримірували під старину Я сам грав свого батю У мене тут лисина, а тут волоси по бокам І ця фотка тоді була Свіжий реп я помню Я даже десь отак от З вибивачкою для ковра Ззаду ковір і я отак от От лисина така Як Джоні Деп в Лас-Вегасі Так, так Хуже, зрозуміло, що Це я прийшов просто в цей Барбір-шоп А я ще тоді попросив За два дня я цю стрижку зробив Щоб вжитися в роль А я оце Ходив в кепечки, отут у мене Це було страшно, звісно Довго відростав хоч? Ні, там по сюжету кліпа Мене побрили на лисо Там було два персонажі Після лисини відростав довго? Да, достатньо Маєш там ще, я в кліпі собі татуху Тут набив батя Ну і коротше, боюсь поки на лисо Хоча дуже хочеться Справжній татух? Дуже хочеться на лисо У тебе справжній татух тут є батя? Ну як же Забавно Там сюжет класний був Син, батько, я в обохі граю Типа прикольно А ти слухаєш хіп-хоп, реп? Когось може? Жорсткий дрюс мені от нравиться Я от навіть на днях щось їхав Щось таке слухав Сльоза щось потекла в таксі Щось якийсь у нього там трек є А так? Не знаю Непонятно що слухаю Чесно «Паріс латіно» знаєте? Джагуно та кюда та ліндо Паріс латіно Ну оце любимий трек А як можеш розказати про колаборацію? Як вийшло вона? Ха-ха-ха Я трохи знаю інсайдів Звичайно Ха-ха-ха Запропонував І зник Ха-ха-ха А ти сам запропонував? Бачу ти витягнеш до хіп-хопа якогось Ха-ха-ха Фух Ну був якийсь період Що я написав цей трек Щось я ходив теж по квартирі У мене любиме хобі Коли уїжджає Ліза в Європу Ходить по квартирі Ха-ха-ха Туди-сюди А великі квартири? Так, так Для цього в ній живу, щоб мені було де походити Я оце ходив-ходив Думав, що ж таке придумати І тут мені придумалось Написати хлопцям Представив просто В цьому трекі Ці голоси І все І написав І один голос злився Тому що було два куплети Я просто навіть не подумав Чесно Зараз до третього куплету Ніхто не дослухає А якщо четверте Я б себе засунув четвертим То що, по скриптам якийсь І я, і я, і я Тому я придумав ліричного героя Написав текст Ну коротше А потім пропав Потім у мене був тур І куча всього Куча, куча В цих днях В мене є така особіність Не дуже хороша Може не те, що спеціально Не знаю Я прийду в 7.30 Нас попереджали Що ти можеш прийти на подкаст Чого? В таких ділах я не Якщо я кажу От по плану Таких віщей А от ця комунікація До того як прийти Це, звісно, страшно Занотуйте собі Коли будете планувати екскурсію по Києву Чи то з іншого міста Чи з лівого берега Обов'язково зайдіть на Хрещатик 44 Тут знаходиться найкращий бар України Бармен-дептат Який надає нам прихисток Під час зйомки подкастів Ти щось приніс на розіграш? Так, приніс Ну покажи Мерч, кепка Мерч для справжнього каблука Так, оце у нас такий Така концепція була альбому Концепція була, що Альбому, що ти каблук Так, взагалі так вийшло, що Ми з Лізою щось Олександр Усік Каже, що він директор каблуків Так, я чую Оце такий тренд У мене ще на облошці там дуже туфля Я держу отак оцю туфлю Це образ, який ти придумав Для альбому, так? Ну так вийшло, виплило із життя Нічого я не придумував Ну так І Ліза просто колись сказала Що ти кращий, ніж мій бувший Ну і все Я такий вау, це ж я так і назвав альбом Ну так хочеться мені Щоб воно все відбувалося Ну так Як завжди Ми робимо в подкасті Благодійний розіграш Сьогодні в нас кепка Посиди в ній, щоб набратися Пахне Сьогодні в нас кепка З каблуком фірмова Від брикульця З автографом, власне Каблука Який кращий, ніж чийсь колишній Якщо в тебе є актуальний збір на армію Збираємо на збір Якщо в тебе немає актуального збору В нас завжди є варіант Тактичної медицини Обирай Давайте на тактичну медицину Давай сюди Отже, сьогодні ми розіграємо Цей кепончик Він новий, не подумайте В ньому міняється відстань, це важливо Я як вам берега зі стажем Кажу Розмір універсальний Каблук яскравий Автограф автентичний Отже, цей кепончик Унісекс, можна сказати Цей кепончик Стане вашим, якщо ви зробите донат Від 200 гривень Один крок – 200 гривень Два кроки – 400 гривень Відповідно, ваші шанси збільшуються вдвічі 600 гривень У вас три шанси І потім наш колись білявий Тепер ти який? Теж білявий Наш рандом Валірон проведе розіграш Ви робите донат І повідомляєте про це в коментарях Ми розігруємо А всі гроші підуть на тактичну медицину Фонду «Згуртовані» В якому я серед інших Займаюся тим, що збираю аптечки Тактичні І передаємо їх безкоштовно на фронт Отже, всі гроші на такмет Всі шанси – ваші Потримай ще Заряди її на щастя Окей?

  88. [Speaker 2]

    Єп!

Схожі епізоди

музика

30 серп. 2026 р.

Павло Гоц

ПАВЛО ГОЦ / NAZVA. Підкорення Польщі, музика за державні гроші, концтабір Полякової, ВИРІЙ і 50 Cent

У репертуарі їхнього гурту можна знайти як фіт із 50 Cent, так і трек для 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Він фанатіє від DREVO, слухає ШІ-пісні та знає, яка музика потрібна, щоб налагодити українсько-польські відносини. У нас на барі — бібліотекар, співак та один з учасників гурту NAZV

Читати повний текст

музика, ютуб

9 груд. 2024 р.

Міша Правильний

МІША ПРАВИЛЬНИЙ. Пісні про Зеленського й Порошенка, український реп, вечірки Партії регіонів, KRAKEN

Бар, посиденьки, реп. Усе як ми любимо! Міша Правильний не вважає себе музикантом, а свої треки називає можливістю висловитися. І музичний фейсбук Міші дарує нам максимальну концентрацію пісень на злобу дня. Майстер сторителінгу, який слухав російський реп і читав про братні наро

Читати повний текст

музика

21 жовт. 2024 р.

Паліндром / Степан Бурбан

ПАЛІНДРОМ. Кафе Надія, зросійщення Львова, панічні атаки, претензії до Пивоварова, Стус і Скрябін

Львівська школа репу на базі! Він любить 70-ті, не любить центр Львова, пише музику для прослуховування вдома в навушниках, гладячи кота, під яку слемляться на концертах і захищають країну в окопах. У школі з нього сміялися за те, що він писав реп українською, а тепер називають л

Читати повний текст