ПРИТУЛА. Заміна Єрмака, прогнози на 2026, військові на виборах, донати від збірної, Гуртом та Вщент
Сергій Притула
Опубліковано 30 груд. 2025 р. • Довжина: 12 987 слів
Короткий зміст
У Прямої Червоної є одна гарна традиція — наприкінці року розмовляти із Сергієм Притулою про все, що сталося з ним та нашою країною за останні 12 місяців.
Скільки українці задонатили цьогоріч та як на це вплинули корупційні скандали, зниження віку виїзду за кордон і проблеми українського бізнесу? Успіхи збірної України й національна свідомість наших збірників, американські досягнення фонду й військові інновації, ну і, звісно, життєві історії від Фоззі, Валери та Сергія Дмитровича — усе це в останньому випуску ПЧ 2025 року.
🔥 Поповнення в сім’ї Сергія Дмитровича
🔥 Як розслідування НАБУ та волонтери-аферисти впливають на кількість донатів
🔥 Який рік гірший: 2022 чи 2025?
🔥 Інновації від волонтерів, що допомагають ЗСУ
🔥 Успіхи фонду Притули та контракт із Walmart
🔥 Як збільшення віку виїзду за кордон вплинуло на український бізнес
🔥 Шість банок чорної ікри
🔥 Оцінка результатів збірної України й донати від футболістів
🔥 Скільки грошей заробляє подкаст з Антоном Тимошенком «Гуртом та вщент»
🔥 Чи будуть в Україні вибори
Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст
[Фоззі]
Пряма червона в своєму праймі з золотим клубом Сергіїв нашого подкасту. Нагадаю, якщо ви щойно прокинулися і не знали, в Прямий Червоній повторно з'являються тільки Сергії. Сергій Вікторович Жадан, Сергій Станіславович Рибров. Сергій, як Стерненка, охорона його коли телефонувала тобі, сказала Сергій Влад... І Сергій Дмитрович Притула. Тільки Сергії. Золотий клуб Сергіїв. І в нас з давніх-давен є традиція підбувати з самим Сергієм Дмитровичем підсумки року, що минає. Цей рік, 25-й, був важкий, але в нас... Гість, який чи не єдиний, хто за підсумками року в плюсі. З дитиною тебе. Дякую. Так, дякую, що прийшов. Набули ви з Катією Маркоща.
[Сергій Притула]
Джентльмени, це дійсно той випадок, коли попри все погане, що було в році, яке було, на жаль, до Студіса, є позитивний промінчик, тому що тепер, коли я замовляю, замовлюю підтримку, можу відправити її донатом на якийсь збір фонду, я обіцяю не чотири, а п'ять тисяч гривень. Це тільки з свого.
[Валерон]
А це ж ви не встигли, виходить, що в 26-му році там ще збільшують виплату на дітей.
[Сергій Притула]
Я вам скажу чесно, не та, щоб ми на них ніколи не розраховували, але вони не допомагають настільки глобально, як би хотілося, тому що, так, звичайно, десь Бог дитину десь наколготи, але я ще з молоду звик жити за філософією, що розраховувати на державу, зайвий раз, не потрібно розраховувати на свої сили, якщо держава не заважає, вже не погано.
[Фоззі]
Це кредо, це можна написати під державним церемоніям.
[Сергій Притула]
Це епітафія може така бути. Він сподівався тільки на себе.
[Фоззі]
Та ні. Вся історія сучасної України, це в хорошому сенсі, це люди...
[Сергій Притула]
Давайте так, щоб це не виглядало, знаєш, якимось аб'юзом держави, насправді я радий, що дожив до тих часів, коли держава все-таки показує якусь свою спроможність на тих чи інших ділянках, де ти на неї сподіваєшся. Не все так погано, як може видаватися, з радофістом займатися сенсу немає. За тих обставин, які є, сам факт існування держави Україна на політичній карті світу, це вже дуже хороша новина за підсумками 25-го року. Позитивний блогер.
[Валерон]
Сам факт, що ви прийшли до нас, це вже позитивна новина. Тому що я згадую минулий наш випуск, і ми там щось говорили, що через рік зустрінемось. І Фост так сказав, що якби подкаст все-таки виходив, було б добре, щоб ми зустрілись. Подкаст виходить, ми зустрілися, вже позитивна новина.
[Фоззі]
Я завжди знизу, я бик.
[Сергій Притула]
Кравка. Дивіться, якщо ви шукаєте людину, яка засадничує прихильником занижених очікувань, то я з вами. Це, насправді, дуже допомагає. І коли ти не плекаєш зайвих, завищених надій та сподівань, і стається так, як ти думав, що буде погано, ти такий, ну, ми були до цього готові, ми до цього готувалися, ми вийшли з цієї ситуації з мінімальними втратами. Якщо раптом все стається вау, і ми здобули більше, ніж ти очікував, ну, в тебе індорфінчик якийсь там з'являється, настрій, щастячко, є про що поговорити, і так далі.
[Валерон]
А це ви так завжди ставилися, чи тільки з 22-го року починаючи?
[Сергій Притула]
Ні, це і попередньо, відверто кажучи. У нас просто, ну, якась криза в Україні, це ж перманентний стан. Просто вона буває рівня більшого, вибачте, пиздеця, і меншого. Зараз це, мабуть, найбільші останні кілька років, очевидно. Чи навіть 22-гі?
[Валерон]
Ну, багато порівнюють зараз, тіпу, з лютим-березнім до зимового року.
[Сергій Притула]
Я кажу, що зараз, тут зараз можна просто дуже льовко вирвати з контексту, але насправді, дивіться, суспільний настрій, як помінявся, ми можемо оперувати сухими фактами. В 22-му році, після початку повномасштабного вторгнення, ми втратили дуже багато територій. Не співрозмірно з тим, як втратили в 25-му році. Проте, в 22-му році у нас були пісні про Байрактар, про Ванька, Встанька, Ліс в Пакке. Це ще було до Харківської офензиви, це ще було до звільнення правобережжя Херсонської області. Весь цей вайп, як зараз прийнято казати, це був весна-літо 22-го року. Було якесь неймовірне піднесення, віра і тому подібне. Зараз росіяни кладуть кратно більше людей за кожен квадратний метр української землі. Їхні успіхи не є успіхами якогось стратегічного рівня. Тут трошки, тут трошки, тут трошки, так, повільне, але просування існує. Проте, воно їм дається набагато важче, ніж це було в 22-му чи 23-му році. Тим не менше, загальний настрій, він дуже сильно просів. І тому відверто 25-й рік мною особисто сприймається набагато важче, ніж 22-й. Тому що в 22-му було тотальне єднання суспільства. Я не пам'ятаю, хто дав це визначення, воно називається об'єднання навколо прапора. Це дуже класне визначення. І ви пам'ятаєте, неймовірний кредит довіри до державних інститутів. Тоді не було такого клопоту у волонтерському середовищі, як акумулювати кошти під той чи інший проект. Я зараз говорю навіть не за наш фонд, бо ми держимось завдяки правильним ходам на випередження. Але я балакаю з людьми, які могли закрити збір на корч раніше за 3-4-7 днів. Зараз вони можуть це зробити за місяць. І це великий клопіт. Я можу в двох словах навіть розказати про дослідження фонду «Загорі», які були оприлюднені на початку. Фонд «Загорі», вони роблять дуже глибину аналітику взаємовідносин суспільства з волонтерськими організаціями, з волонтерським рухом в цілому. І там є портрет донора, там є хто займається волонтерством, там є взаємодія бізнесів, там є впізнаваність фондів і так далі. І я зараз дивився динаміку 24-25-ї, і вона ніфіга не тішить. Це ж природне, неможливо ж тримати. Що суспільство менше довіряє волонтерам? Це клопіт. Ну тобто, згідно дослідження, 60 злишніх відсотків українців, вони залучені у волонтерство. Або в основній своїй масі, 77 відсотків, це ті, хто донатять. Або в меншій кількості, це ті, хто безпосередньо сам займається волонтерськими ініціативами. Але 30 з гаком відсотків, це люди, які не донатять взагалі, і не роблять якихось волонтерських ініціатив. Слухай, більше ніж третина, це погано під час війни, це страшно під час війни. Уяви собі, нас, в принципі, менше залишилося всередині країни набагато. І з тих, хто залишився, третина така. Запитання, чому ви не долучаєтесь до волонтерських ініціатив, на першому місці відповідь 60 з копійками відсотків. Немає такої спроможності, чи фінансової, чи бажання, якою залучитися. 50, здається, 2 відсотки кажуть, не довіряю волонтерам і благодійним фондам. Це колосальний успіх російських спецслужб, колосальний провал української правоохоронної системи, тому що, ну, нема що богогнівити, так, серед волонтерів. Іноді бувають ті, кого вже язик не повертається називати волонтерами. Тому що, якщо ти зловживаєш, якщо ти збагачуєшся за рахунок людських пожертв, так далі, то ти точно не волонтер. Ти аферюга, ти злодій, ти бандит.
[Валерон]
І в цьому ж році, вибачте, якраз був, як ви не любите казати, кейс ось цієї хлопця, який хворий з хворобою.
[Фоззі]
Незарій.
[Валерон]
Незарій Гусаков.
[Сергій Притула]
Так, ну, це теж дуже гучно було, але мені здавалося, що це не вийшло за межі твітерської бульбашки. Тому я не знаю, наскільки це можна екстраполювати на суспільство загалом. Проте, ось такі поодинокі чи не поодинокі випадки, коли тих чи інших людей ловили на тому, що вони десь крісячать, давайте так, вони почали впливати на волонтерський рух в цілому. І навіть та робота, яка ведеться по нашому фонду, по фонду Стерненка, по Повернись живим, воно все теж не проходить безслідно, тому що люди такі, ну, ніхто ж там не хоче заглиблюватися, шукати першу джерела, відверто кажучи. І люди такі, ну, все.
[Фоззі]
Вони побачили в TikTok-ці відео, яке пушнули вороги, там, де розповідається про щось.
[Валерон]
Чи побачили історію про шість банок чорної ікри?
[Сергій Притула]
Це ж, до речі, це квінтесенція найстрашнішого. Коли росіяни по нас працюють, я ще розумію, бо в них така робота. Для росіян підірвати довіру до волонтерського руху – це задача дуже серйозна, тому що це ослаблює наш передній край, ми не закриваємо потреби військових. Коли брехня, фейк, чорний піар генерується з середини країни, це дуже боляче, тому що від своїх ти ніколи цього не очікуєш. Коли з'являється якась людина, яка засадничена є дурною, яка розуміє, коли вона бреше, коли ні, яка розуміє, коли вона може ретранслювати якусь неперевірену інформацію, а коли вона її генерує самостійно, виникає запитання – на що ти то робиш? І кейс Вищезгадного Чехалкіна, він є дуже красномовним, тому що мені ж подобається, коли з плином часу деменція не дозволяє тобі дотримуватись однієї лінії. А що, і банок ікр більше стає? Ні, коли в листопаді 2024 року Чехалкін в одному інтерв'ю розказує чуваку про те, що його знайомий бачив, як притула купив 6 банок ікри вартістю 62 тисячі гривень, і всі дуже обурювалися, то в вересні цього року, зі слів самого Чехалкіна, знайомий став його дружиною, а ікра виросла до 81 тисячі гривень. Очевище? Очевище.
[Фоззі]
І ти такий, оскільки ми підтримуємо тренди, можливо, його знайомий став його дружиною?
[Сергій Притула]
Не можу стверджувати, але і не заперечую.
[Фоззі]
Ну що, чекаєш на сніг?
[Валерон]
Так, дуже чекаю. Причому я починаю чекати на сніг ще спочатку жовтня. І, знаєш, починають з'являтися всі оці рілси в Інстаграмі.
[Фоззі]
А, Піпо Ван?
[Валерон]
Про Піпо Ван, так. Там завжди є сніг. А я маю на увазі такі, знаєш, які ще більше в тобі це бажання покататися підігрівають.
[Фоззі]
Я пам'ятаю, ми виступали в Драгобраті на закритті сезону 8 травня.
[Валерон]
О, це дуже круто. Мені розповідали, що раніше міг бути такий сезон, що в травні ще можна було кататись. Я найпізніше на Драгобраті катався в квітні, в позаминулому сезоні. А в минулому сезоні, до речі, в квітні був найкращий сніг. Реально так хурдело, може, пам'ятаєш, всі гори були в снігу. Причому прикольно, що вже якби сезон закінчився, а от такі великі опади випали. А як ви на Драгобраті стали?
[Фоззі]
Та, оцими ж військовими, жахливими машинами.
[Валерон]
Стресисті, так?
[Фоззі]
Та, у нас фотки десь є, там, де ми вперше підіймалися на Драгобрат.
[Валерон]
А на колесах були, напевно, цепі?
[Фоззі]
Та, та, та, цепури були. Тільки Пелих, перша людина, про яку я знав, яка своєю машиною поза шляховиком заїхала на Драгобрат. Це було щось таке надзвичайне.
[Валерон]
Ну, я вже зараз бачив, що машини теж туди заїжджають, але потрібна дуже потужна машина.
[Фоззі]
Так, і обов'язково повний привід.
[Валерон]
Ну, як думаєш, Нісан X-Trail і Power заїхав би?
[Фоззі]
Так, і Force.
[Валерон]
А тут є теж система повного приводу?
[Фоззі]
Та, вона теж інтелектуальна система, яка думає за чайника, щоб чайник, такий як я, не приймав жодних рішень. Система краще за нього розуміє, що там по дорозі, яке покриття, який стан і так далі.
[Валерон]
Вражаючий контроль, впевнена керованість навіть на складних ділянках дороги та бездоріжжі, такому як в Драгобраті. Та комфорт в салоні преміум класа. Все це про Нісан X-Trail.
[Фоззі]
І не забувай, лижі це завжди велика кількість спорядження. І тут машина велика, вся снаряга вміститься.
[Валерон]
Так, вміститься і сноуборд, і навіть, якщо ви чомусь ще катаєтесь на лижах, а не на сноуборді, то навіть ваші лижі теж помістяться.
[Фоззі]
А в мене в машині попередній було лижне відділення. Тобто воно заходить, ось сюди лиж, багажник.
[Валерон]
Прикольно. Для всіх, хто хоче спробувати, як це їздити на Нісан X-Trail з системою повного приводу e-Force, в описі до цього відео буде посилання з записом на тест-драйв.
[Фоззі]
Так можна взяти машинку на тест-драйв і пересвідчитися, яка вона розумна, хороша і близькоча.
[Валерон]
Потужна і велика.
[Фоззі]
Так.
[Валерон]
Але, до речі, цікава думка про суспільність прийняття, тому що можна цифрами деякими підтвердити ваші слова, наприклад, про повільне просування. Діп-стейт підрахував, що в 24-му році в цілому вони просунулися на таку саму майже кількість квадратних кілометрів, як і в 25-му. Тобто якогось глобального обвалу фронту.
[Фоззі]
Але настрій суспільний не очінює.
[Валерон]
І ще про те, що наш Генштаб каже, що зараз в Покровському мирного раді сконцентрована така кількість військ окупантів, скільки заходило в лютому 22-го року на всю територію України? В лютому трохи більше заходило. 80 заходило. Але на одній ділянці фронту.
[Сергій Притула]
Я просто хотів би, щоб було усвідомлення, що в 25-му році стримувати це просування росіян набагато важче, ніж в 24-му. Тому що у нас дійсно є великий клопіт з переднім краєм. Закрити його зараз повністю якимись безпілотними автоматизованими системами – це нереальна абсолютно історія. Піхоти стає менше і бажаючих долучатися, відповідно, до піхоти. Мені навіть зараз дивився інтерв'ю, господи, не пригадаю, який підрозділ, де сказали, так, у нас класно розвивається безпілотка в бригаді чи в корпусі, але підрозділ безпілотних систем ми забираємо з піхоти. Не автоматом, а все-таки треба пройти через журнили. Я не скажу, що росіяни не мають проблем. Вони несуть колосальні втрати, але їх просто кількісно, до 100 біса. Чи є якісь сподівання на те, що ситуація може для нас змінитися в кращий бік? Є, але вона не залежить, умовно, від успіху нашого рекрутингу. Вона залежить, радше, від неуспіху їхнього рекрутингу. Тобто, якби росіян не надували щоки, якби вони не розказували про те, які вони сильні, а вони досі тримаються, проте ми вишибаємо їм нафтопереробну промисловість, а ми починаємо цокоцати їхні танкери в різних точках світу. Це теж буде впливати на їхню спроможність продавати. Американці, які все-таки ввели санкції в якийсь момент, наслідок цих санкцій до Росії ще не докотився, але в умовній Якутії, Хантимансії і так далі вже суттєво поврізали виплату під час підписання контракту. Десь з трьох мільйонів до півтора, десь з трьох мільйонів до одного, десь з півтора мільйона до вісімсот тисяч. Це, відверто, відбуває у людей іноді бажання, в нелюдів, підписувати контракт іти м'ясом, бо коли тобі дають зразу тридцять тисяч доларів в руки, а ти дві вкупі ніколи не бачив, то це, звичайно, аргумент для того, щоб авось, старе добре руське авось. Плюс припинилися виплати за поранення, за гибель солдата їхнім сім'ям і тому подібне. Це означає, що з економікою не все айс. І факт того, що росіяни, там Путін хоча говорить, що ми ні, то ні, то ні, але трек перемовин з американцями з'явився цієї осені. Шукають контакти, намагаються десь для себе щось витурговувати, завищують ставки за класикою моделі, яка була запрограмована ще громико. І в цьому потрібно винайти і спрогнозувати найслабші їхні місця, в які треба наносити далі дуже болючі удари.
[Валерон]
Мені здається, не саме перед санкцією повпливало на те, що дійсно вони шукають шляхів для того, щоб говорити. І танкери – це точно слабке місце, тому що це ж їх тіньовий флот, який в умовах санкцій допомагав щось продавати комусь.
[Сергій Притула]
Так, але ж як завжди в стосунку з нашими дорогими партнерами… Балтика. Все дуже запізніло. Коли вони почали вводити санкції проти тіньового флоту? Цієї весни? Ні, вони були раніше просто обмежені. Тобто не в тих об'ємах, які мали би дати результат. І отак все відбувається з запізненням на рік, на півтора, на два.
[Валерон]
Але ж Ви влучно сказали, що їх більше кількісно. І вони пізніше закінчаться, як каже Сергій Стерненко.
[Фоззі]
Це означає, що ми маємо… За нашою ідеє, в них гроші мають закінчитись раніше, ніж люди. Ось так раняли Радянський Союз після Афганістану. Афганістан. Так опоненти Грамука думають досі.
[Сергій Притула]
З того, що зараз видно, у них в бюджеті на наступний рік третина бюджету — це витрати на війну. Я не знаю, яка країна в світі може собі подібні речі дозволити без страху колапсанутися в якійсь коротко чи середньотривалій перспективі.
[Фоззі]
Вони базуються на тому, що їхнє населення безпитане…
[Сергій Притула]
Терпіти.
[Фоззі]
Так.
[Сергій Притула]
І відверто кажучи, це теж клопіт. Я нещодавно дивився відео, в якому представник якоїсь народності, з підкорених народів Російської імперії, знімає в бліндажі. Каже, ти хто? Чувак каже, я нав. А ти хто? Якут. А ти хто? Бурят. Бачу, бачу. Там було їх чоловік 10, жодного етнічного росіяни на серед них не було. І це, насправді, це відео треба дивитися не нам. Це відео треба показувати нашим польським сусідам. Я зараз їду до Варшави, Кракова і Перемишля в рамках єдиного збору, а пушити польську гілку збору коштів на антишахедні дрони. Настрої в Польщі відверто дуже сумні щодо України, підтримки України. Ця підтримка котиться, котиться, котиться донизу. Звичайно, є критична маса людей, яка буде нас підтримувати до кінця. Але дуже простий висновок з цього відео можна зробити. Якщо ми не встоїмо, а поляки насамперед мають бути зацікавлені, щоб ми встояли, то Росія, яка звикла воювати руками підкорених народів, дуже швидко відправить Польщу. Чорні свитки. Чорні свитки, як колись Ватутін, який форсував ними Дніпро, втопивши майже півмільйона людей. Вони можуть це не вірити, але ми живемо в умовах об'єктивної реальності. Після окупації частини Донецької Луганської областей в 2014 році за абсолютно мізерної підтримки, Гіркін казав про 0,5 відсотка чоловіків, які були готові вливатися в сепаратистський рух на відділення і так далі, в результаті в 2022-му вони погнали десятками і сотнями тисяч людей, а наших співробітників...
[Валерон]
Так вони вже мобілізують тих, що окупували...
[Сергій Притула]
Тепер окуповані території Запорізької, Херсонської областей, де десятками тисяч людей відправляють воювати проти своєї батьківщини. Це люди, які народжені в Україні, які мали українські паспорти, вчились в українській школі.
[Валерон]
І мають, наприклад.
[Сергій Притула]
Тому полякам мені трошечки видається перекрутити антиукраїнські настрої і зосередитися на історії, яка говорить, що у всіх поділах Польщі, які були, була одна сторона незмінна. Це Росія. Десь так.
[Фоззі]
Якщо в спектаклі на стіні висить гвинтівка, вона неодмінно вистрилить. Це правило. Якщо я тримаю в руках пилу, то це, по-перше, точно хускварна, а по-друге, ця пила неодмінно матиме роль в подальшому розвитку подій в прямій червоній. Що це? Це електрична пила зі Швеції. Хускварна 225i. Тиха, екологічна, акумуляторна пила. Жодного оцього дим, гар, шум, гам, всього цього не буде. Буде впевнена робота. Яка? Дрова попіляти, дерево, бліндаже облаштувати, що погодьтеся. Останнім часом дуже важливо. Отже, якщо пила, то хускварна. Дякуємо нашим партнерам.
[Сергій Притула]
Засоби радіоелектронної боротьби зараз топ-пріоритет. Оптоволоконні FPV-дрони топ-пріоритет. Наземні роботизовані комплекси для виконання задач логістичного характеру, евакуаційного характеру, мінування. Топ-пріоритет. І різні типи перехоплювачів. Починаючи від... Антідромів. Ні, ну так, є майновазові перехоплювачі, якими збивають розвідувані БПЛА оперативно-тактично рівня. Тому що ось ці прильоти, які відбуваються в ряди годи по наших полігонах, вони не беруться на рівному місці. Туди прилітає умовний «Арлан», чи «Зала», чи «Мерлін», чи що вони там ще посилають. Він висить в повітрі, спостерігає за нашими діями. Туди потім прилітає «Іскандер» і робить багато біди. Тому виявлення і знищення ось таких БПЛА – це дуже кропотліва праця. І їх кожного дня збивають пачками, десятками. Тобто в рамках, наприклад, нашого проєкту «Чисте небо» 650 з лишнім одиниць, там за останніх пів року, здається, які були збиті. Це дуже класними перехоплювачами, які зараз інші фонди купують і військові самостійно контрактують. Добре, що є засоби, якими це можна робити достатньо ефективно. Там 80% з гаком ефективність ураження – це дуже крутий показник. Але і антишахет зараз. Зараз черга людей на засоби підрозділів, екіпажів, вона просто зашкалює. Держава відверто не стягує закривати повністю цю потребу ні по навчанню, ні по забезпеченню, ні тим більше по переобладнанню транспортних засобів під потреби екіпажів. А це теж дуже важлива потреба. Тому різні фонди, різні ініціативи впряглися і шачать, і шачать, і шачать. Ми в вересні відкрили навчальний центр. Кожних два тижні ми випускали по чотири екіпажі в дронах літакового типу, антишахетних. Зараз ми додаємо ще один курс на літакового типу, тому що на мультироторі трошки легше. Якщо в людини є досвід управління FPV-дроном, мультироторними антишахетними дрончиками вона працювати зможе буквально за пару днів. Але і на них ми так само розпочинаємо навчання. Тому зараз ми масштабуємося. Шість до кінця року. Вісім екіпажів за два тижні ми будемо випускати. Загалом ми назбирали гроші для того, щоб вивчити 150 екіпажів в кінцевому результаті. Ходимо, просимо в донорів, дайте ще для того, щоб ми масштабувалися. Бо люди як не хотіли донатити на навчальні проєкти, так і не хочуть.
[Валерон]
Але це ж Єрмак стояв у витоків…
[Сергій Притула]
Немезиса?
[Валерон]
Так.
[Сергій Притула]
Антишахетних дронів. Якщо можна так сказати. Саша є командиром, мабуть, найрезультативнішого батальйону по антишахетній роботі. Тобто в складі бригади Немезис є батальйон «Даркнот». І Саша – це людина, яка розкрився в цьому амплуа. Дуже крутий. Я, м'яко кажучи, не був дуже сильно прихильником його творчого доробку. Але як воїн, він дуже великий молодець. Старша наповага до нього з кола як людей, які служать в Немезисі, так і суміжників, які працюють в цій царині. У нас ж військові, вони завжди люблять похвалити свій підрозділ, а цей, цей, цей – вони тебе погані можуть бути. Але в контексті, доброго слова, про Сашу, про Немезис в цілому, там біля витоків дуже толкові люди стояли. І відверто масштабуватися від невеличкого підрозділу, чоловік 20 їх було, 22 місяці пройшло. Маленький підрозділ, більший батальйон, полк, бригада. Тобто це колосальні, це такі стрімкі пологи.
[Валерон]
У нас вже є інтро, на початку, як падкастер-падкастер, скажімо, інтро на початку випусків, і його начитував раніше Сергій Зенін, це радіовідручий, радіорокс. Він в Немезисі, так що привіт.
[Сергій Притула]
В Немезисі величезна кількість. Так, медійних людей багато. Нарешті, дівчат там теж дуже багато. І я можу помилиться, у мене зайшов в Немезиса, мабуть, найкращий показник по рекрутингу. От до них черга.
[Валерон]
І тут теж, може, це медійне складовування. Там дуже багато медійних людей. І Черков Сергій, який був у нас в гостях Stand Up Comedy.
[Сергій Притула]
Хейтспіч, здається, теж в Немезисі. Так, хейтспіч теж там. Дивись, це дуже правильна тактика, і це нормально залучати медійних людей для роботи в тому чи іншому підрозділі. Якщо ми візьмемо Хартію, починаючи від нашого всього. Члена клубу Золотих Сергіїв. І багато інших людей, які ту чи іншу бульбашку притягують до співпраці в тому чи іншому вигляді з Хартією. Медійно дуже круто працює Трієчка. Медійно дуже круто працює Азов. Азова, в принципі, їхня структура Азова, як краудфандинговий департамент бригади, коли степер вже корпусу, ну це прям великі молодці.
[Валерон]
Є у мене плавний перехід, який знищать в коментарях, звичайно. Як думаєте, оці всі бригади, які ми назвали, можуть стати політичними партіями тоді, коли буде можна проводити вибори?
[Фоззі]
Вони всі казали ні, але ми думали, що так.
[Валерон]
Так, бо дуже схожі деякі підходи.
[Сергій Притула]
Якщо бажання у них буде, то так, якщо бажання у них не буде, то ні. Якщо зважити на запит в українському суспільстві на військових в політичних процесах після війни, то можуть тяжити ближче до так, ніж до ні. Якщо прийде усвідомлення, що з таким запитом цивільних до військових в, наприклад, законодавчому органі влади, коли їх буде критична маса, то, може, хтось і скіпнеться. Бо, ну окей, уявімо собі парламент, який складається з цього корпусу, і ще 20 чоловік з класичних політичних партій. Ну, буде цікаво подивитися на цю історію, але вона не виглядає мені життєздатною в кінцевому результаті.
[Фоззі]
Тобто, в процесі голосування так, а в процесі законодавчому це вже буде?
[Сергій Притула]
Фіг його знає, тут так само баба на двоє гадала. Ми ж говоримо, мабуть, не тільки про кадрових військових, до яких я ставлюсь з величезною повагою. Це люди, які присвятили своє життя служенню державі і захисту.
[Валерон]
Військо життєве піднялось дуже багато.
[Сергій Притула]
Але в війську з'явилося дуже багато людей, які є цивільними, які одягнули форму. І слава Богу, що так трапилося, тому що дуже багато підрозділів, які показують реально крутий, верифікований насамперед, не зі слів, а верифікований результат. На чолі цих структур стоять мобілізовані чи добровольці, які з цивільного життя перейшли. Якщо взяти птахів мандяра і самого Роберта, який зараз керує силами безполітних систем, це не є кадровий військовослужбовець. Якщо ми візьмемо деякі... Це якась є людина, яка намагалась трохи політикою займатися? Нас хто тільки не пробував. Я пробував політикою займатися. Від того я ж не став ні гіршим, ні кращим і залишився собою, потрапляючи в ту чи іншу церену. Просто кажу, як є. Мені коли потрапив до рук один аналітичний документ про дослідження роботи тоді ще РУМПАКів в різних бригадах, ну, вибачте, це ж не я придумав, а це суха аналітика, що там, де на чолі підрозділів стояли люди, які перейшли з приватного корпоративного сектору на службу, вони показували кращий результат, ніж там, де підрозділами керували військовослужбовці. Чому? Тому що певна гнучкість у прийняті рішення. Немає такого страху суборнаційного, де зробити помилку, крок ліво, крок вправо. І це дуже добре. І навіть в росіян найефективніші підрозділи безпілотних систем це ті, які не є чисто військові. Те саме Рубікон, про який дуже часто говорять, це ж тусовка додяків, геймерів, спортсменів і так далі, ну, засадничо, з чого це все починалося, з необмеженим кредитом фінансовим, з необмеженим кредитом свободи дії. І вони показали результати, вони це почали масштабувати, не тільки розростанням свого підрозділу, а і прокачуванням інших підрозділів в інших структурах.
[Фоззі]
Нам лишилося, як церкві, десь 10% до щастя. Ми потребуємо круглої цифри 100 тисяч підписників каналу «Пряма Червона». Саме вас, саме зараз, клацніть вже тут.
[Валерон]
Про партію раз ми вже згадали.
[Фоззі]
Ви згадали, ми згадували.
[Валерон]
Ми по цю сторону бара згадали. Ми рік тому, коли сиділи, я передивлявся цей випуск, впевнені були, що вибори ось-ось, пахне виборами. Ви казали про те, що штаби всі розгортають.
[Сергій Притула]
Ні, дивіться, я казав, що люди почали дуже активно рухатись, говорити про це, розгортати штаби. Але я ніколи не казав, що можуть бути якісь вибори в 2025 році.
[Валерон]
Саме так, що все більше розмов про вибори, про те, що скоро вибори, про те, що навіть якісь західні партнери теж про це починали говорити. І пройшов рік, і я себе зілив на думці, що в цьому році українське суспільство, не дивлячись на те, що виборів в нього не було вже шість років, воно все одно знайшло спосіб вплинути на владу без виборів. За картонки? Так, за допомогою насамперед протестів влітку.
[Сергій Притула]
Давайте так. По-перше, ми прикрутимо гайку будь-яким історіям про вибори, бо ця хрінь, вона відбувається кожного року і не два рази на рік. Це тільки відбулася Харківська офензива, ви ще згадали, і визволення Херсонщини.
[Валерон]
І вже тоді прийшли рекомендації.
[Сергій Притула]
Ось 2022-го, вже всі говорили, що так, зараз вже маємо навесні вибори. І нічого так не заважає навіть волонтерському руху, як постійний трендюж людей про вибори, про вибори, політика і так далі. Вибори – це завжди про сутичку, про роз'єднання. А ми, як ніколи, потребуємо навпаки об'єднавчих ініціатив. Тому політика не допомагає. Тому це треба ігнорити. На рахунок того, що відбувалося в липні, протестні заходи, які зараз ідентифікуються як натопи з картонками, тут не було політики, як такої. Я категорично не погоджуюся з людьми, які почали називати ці протестні заходи майданом з картонками. Майдан, як явище в Україні – це подія чи набір подій з залученням певної кількості пасіонарів і навколо них, де головною ідеєю всього івенту… Зміна влади. Зміна, демонтаж цієї влади, яка зараз є. У випадку з протестами, які прокотилися по країні, в той момент, коли на них ніхто не розраховував, коли хотілися грати на Тоненькова, коли правочки, які стосувалися НАБУ і САБ, запхали в законопроект… Коли в черговий думали, що люди – дебіли і цього не побачать. Законопроект, який стосувався родин пропавлих безвізців. Тобто висота цинізму, вона зашкалювала в цей момент і хотіли так пропихнути легесеньку на дурачка. Не вийшло. Я, коли прийшов перший вечір до Театру Франка на площу, я подивився. Ну, людей було багато, але це було недостатньо для того, щоб перевертати увагу. Наступного дня, коли я прийшов, там вже не було, де яблуко впасти. Підтягнулася така розкішна молодь. Я зустрічав там людей, з якими я свого часу зустрічався на Революції Гідності. Пару людей ще з помаранчу. І вони динозаври вже в очах хлопців і дівчат, які там 17-18-20 років, які вийшли з дуже креативними меседжами на картонках. Зараз, зараз, мені би дуже хотілося, щоб ті люди, які мішали всю цю молодь з лайном в липні місяці, розказуючи, що вони не розуміють, за що вони виходять. Вони навіть не розшифрують абревіатур. Їм заплатили і так далі. Ці ж самі люди зараз такі. Ага, ну шо, бачите, прикрутили цих корупціонерів Не дадуть більше їм, а хто їх прикрутив? НАБУ і САП. А в який спосіб? А в той спосіб, що їм залишили інституційну спроможність щось робити. Тобто розслідування ж тривало не місяць, не два, не півтора року. Люди працювали, збирали доказову базу і так далі. Якби їх тоді прихлопнули в липні місяці? Шо би було далі? Нічого, Міндіч би далі займався своїми справами.
[Валерон]
Маю на увазі, що якщо розглядати не тільки протести в липні, а якщо розглядати весь процес з липня по листопад, тоді виходить, що протести теж перевели до демонтажу влади в якійсь мірі. Тому що, як кажуть, не другий, але й не перший людина в системі влади пішла. Я не погоджуся про те, що це призвало до демонтажу влади. Ми ще не призвели до демонтажу системи в якійсь мірі.
[Сергій Притула]
У нас є три гілки влади. Судова, законодавча і виконавча. Всі три гілки влади залишилися при своїх. У нас, як би там не було хоч і трішеч пошвах, але номінально, наче є коаліція, виглядімо, на більшості, у нас працює уряд собі потихесеньку, у нас президент, його легітимність не викликає питань і навіть суди показують якусь бурхливу діяльність по тих чи інших напрямках. Тому відхід з системи управління країною в бік, а не факт, що відхід в повній мірі, може просто відхід з посади конкретно взятої людини, ще не говорить про те, що йдеться демонтаж влади. Плюс зараз я спостерігав, мабуть, коли вийде наша розмова, то вже на посаді керівника Офісу Президенту хтось буде. Ви знаєте, це ж дуже показово, як диявол в деталях і як зашито у фразах все жахливе. Хто обійме, хто буде виконувати обов'язки Єрмака? Дискутують журналісти, оглядачі, експерти. Ви шукаєте керівника Офісу Президента, чи того, хто буде виконувати обов'язки Єрмака? Дві великі різниці. Давайте, може, все-таки в рамках букви закону даруйте за шаблон.
[Фоззі]
Треба розуміти, що це розрахунок. Те, що завжди буде людина, на яку вішатимуть всі трупи з ліхтарів. Це наша традиція. Дмитро Табачник, блядь, я не хотів цього слова вживати. Медведчук. Та навіть Лошкін. Це були люди, які збирали, збирали, збирали. Не скажу, що в тому числі негатив. І потім їх кудись... І вони не скажу, що наступного дня йшли кудись на роботу. Ну, це притаманне. Функція буде інша людина.
[Сергій Притула]
Толерант, називаємо це, частинкою української політичної культури.
[Фоззі]
Так, це притаманне, як в анекдоті про бійку в Сінагої.
[Валерон]
Але, мені здається, в неї про три конверта. Такого впливу, як у Єрмака.
[Фоззі]
Для цього треба нам дожити до 1926 року, зустрітися на цьому барі і з'ясувати, які саме зміни. Я про те, що близьке тобі. Я був... Дякую за запрошення до прем'єрці фільму про ювілей фонду. Багато людей побачив, якісь висновки зробив. І головна інформація, яка цікавила мене, як людини трошечки дотичної, криві. Є події, які впливають на рівень середнього доната. Я розумію, що є бізнес, який, в принципі, може бути розумнішим, і який є крива середнього доната народного. От Міндіч Гейт, як... Чому Гейт?
[Валерон]
Гейт не як справа, а як... Ні, а може Гейт як виїзд в аеропорт.
[Фоззі]
Так, як чоловік в двері. І це був прекрасний жарт, коли знайшли цю штуку в «Горозвісному» серіалі. Міндіч Гейт, як Павло... От Стерненко на цьому місці сказав, що ніяк, в нього нічого не змінилося. Я не думаю, що це дійсно. По твоїх кривих, народний донат, він від таких ситуацій падає? Та і бійтесь в каньон, каже людина, і не скидає 200 гривень.
[Сергій Притула]
Мені дуже важко зрозуміти, спосеред всього масиву ось цих коментаторів в соцмережах, які під дописами про збір коштів на той чи інший проєкт, які пишуть «Іди, візьми Міндіча». Яка частина з них є живими людьми, яка частина з них є ботами.
[Валерон]
Реально, у нас теж такі коментарі є під випуском зі Стерненка. Ми збираємо на кожному випуску, розігнули щось за донати. Там теж є такі коментарі «Візьміть Міндіча».
[Сергій Притула]
А ти їх блокуєш?
[Валерон]
Ні. Треба зайнятися цим.
[Сергій Притула]
Дивись, насправді це боротьба з млинами, як в Дон Кіхота. Я зараз про маленький грішок розкажу. Вирішили поставити науковий експеримент. Я зробив якийсь допис, і там просто понеслося. Я знаю, як алгоритми працюють. Це корольовані одиниці. Кількість лайків, шерів і коментів. Не може у тебе бути 200 коментарів, якщо у тебе 800 лайків, 10 шерів. Тобто заходить зразу грядка якась і працює. І я мав переїзд з Києва до Львова. Я був не за кермом. Я вирішив поставити науковий експеримент. Я засік кількість підписників у мене на сторінці на момент початку експерименту. По завершенні цього експерименту, коли я забанув 520 аккаунтів. Вручну? Вручну. Ну немає бан автомату. Ти просто вручну це робиш. Але я впертий хлопець. Я сказав собі, ти маєш зрозуміти, як вонося робить. Я забанув 520 аккаунтів. Може, серед них навіть живі люди були. Але коли ти пишеш перепрошу херню, то вибач, мабуть, тобі не місце в мене на сторінці. І коли я пройшовся і побачив, що вже немає цього всього. Там піде до Міндіча чи Десупутник і так далі. Я зайшов подивитися на кількість підписників. І їх виросло на 200. Тобто це неможливо з цим боротися де-факто. Де-юре ти розумієш протокол, де-факто боротися неможливо. Чи це впливає на донати?
[Фоззі]
Тобто поки ти їхав, підписників додалося і всі ті 520 аккаунтів не були підписниками. Вони прийшли по роботі.
[Сергій Притула]
Але за кілька годин плюс 200 підписників, що це теж нереальна історія. Щойно все це теж борти, які приєдналися, просто вони ще себе не проявили. І я думаю, що воно все-таки впливає як мінімум на моральний стан людей, які займаються зборами. Тут справа навіть не в цивільних волонтерах. Ти ж знаєш такий думаєш, блин, це певно тільки по мені так б'ють. Я зайшов під збір третьої штурмової. Оголосили третій корпус на 100 мільйонів збір. Я заходжу там те саме в коментах. Йди в Міндіча, візьми. Це вої нам пишуть. Це на голову не налазить. Просто повертаємось до початку розмови. Коли ти апелагент занижених очікувань, то ти і не засмучуєшся. Ми дуже добре відстежуємо криву, чи тобто баланс надходжень від юридичних і фізичних осіб, щоб зараз такий, блін, певно Міндіч нам в чомусь заважає. Ні, фізособи вони в основній своїй масі донатять зараз безпосередньо на підрозділи. Це тенденція, яка триває останніх два роки чітко. І тільки приростає кількість донорів, які донатять на безпосередньо підрозділ. Родичі військових з цього підрозділу. Родичі, друзі, колеги, однокласники і так далі. Я так само своєму однокласнику. Він заходить в чатик в Айбері на випускників 97-го року. Типа, народ, підсипте, треба машину чи купити, чи демонтувати. Однокласники скинулися, все. Тобто, тобі напряму не пишуть, що я заблокував в Айбері? Та ні. Чи людина така ж для хейтна? Ні, їхній підрозділ, вони ще коли під Харковом стояли, я пам'ятаю, вони заявку заповнили, як і всі. Я особисто їм передавав, вони знають процедуру. Тому тут в даному випадку нема сенсу мені писати, він знає протокол взаємодії. Але я веду до того, що ми маємо навчитися викружувати з усвідомленням того, що безпосередньо підрозділи будуть забирати, які вже забирають лаївову частку донатів від фізичних осіб. Це нормально, але наша задача все-таки донести до людей, що є проєкти і задачі, які військові нам нарізають, які вони самостійно здійснити не можуть. Навіть на рівні бригади, навіть на рівні корпусу. Це величезні об'ємні проєкти, які коштують недешево. Мовляв, я на минулому тижні зробив передачу 71 баражуючий боєприпас. Це така байда, яка летить на 200 кілометрів. Це наш ланцет? Це вже крутіше. Слава Богу, ми вже доросли до таких ТТХ, що ми трохи попереду. До 200 кілометрів льоту в режимі онлайн, оператор бачить, куди летить. А на такій відстані, перепрошую, вже можна бити дуже жирні цілі, і вони знищуються. Пускові установки, зенітно-ракетні комплекси, РЛС, і так далі. 136 мільйонів гривень – вартість передачі цього майна. 6 підрозділів. Це дуже суттєвий бюджет для такої невеличкої кількості підрозділів. Самостійно жоден з цих підрозділів не стягнув би навіть половину, навіть третину цієї суми для того, щоб зробити збір і акумулювати гроші на придбання цього. Тому там, де це стосується антишахедних ініціатив, тих самих перехоплювачів, розвідувальних БПЛА, що стосується ремонту чи закупівлі бронетехніки, яка там здійснювалася, багато-багато чого іншого, вони не можуть закрити самостійно. Тому я, як і казав, мабуть, минулого року в цій програмі, так і зараз кажу. Донатити військовим – слава Богу, бо вони можуть якісь потреби закрити оперативно, без залучення фондів, волонтерських ініціатив. Донатити ще найближчому волонтеру, який опікується якимось взводом чи ротою, чи батальйоном, прив'язаним до вашої територіальної громади, наприклад. І донати системним фондам, бо ми знаходимо такі рішення, і потім маємо їх забезпечувати, до яких держава приходить згодом. А ці рішення рятують життя українських військових і українських цивільних. Ми іноді не хвалимося якимись справами, але тут я вже, наприклад, останній місяць не мовчу і в інтерв'ю розказую, що спеціалісти нашого фонду придумали одну тему, яка стосується півдня України. І того, що уражати цілі над морем, я тільки хотів сказати водяну, важко, з тих чи інших причин. Сіли хлопці поміскували собі трошки, ну, тобто рівень експертизи вже дозволяє думати і придумувати. І намалювали якусь таку схемочку цікаву. І приїхали в одне з південних міст, скликали командування різних ОТУ, ОСУВ і так далі, командування там бригад, і показали цю історію. І військові сидять, кажуть, щось занадто просто. А воно дійсно достатньо просто і коштує відносно недорого. Спробуй догадатись, йобнуті в цунамі? До речі, це наш наступний виклик. Скеровання цунами в межах Чорного моря.
[Фоззі]
Адресне.
[Сергій Притула]
І тут, насправді, в пригоді дуже став нам, тому що мало придумати щось класне. Треба ще правильно запідчити. Особливо, коли ми цивільні, то військові. Які кажуть, так, не може бути. Фраза, давайте спробуємо, не катить. Покажи результат, так треба запитувати. І на цій нараді був Тімур Хромаєв, чоловік Маші Єфрестяніни. Він зараз і заступником командира 12-го ЦСП. Ти знаєш, харківських хлопців. Ми з ними дуже плідно співпрацюємо. Прямо вони маща. Я їх обожнюю просто. І ми з ними там реалізували досить серйозні проекти. В деяких це підрозділ, ще коли він був 12-й, окремий загін спеціально призначений, щоб менший був. Зараз же центр. То вони в нас були базовим підрозділом для впровадження якихось інновацій. І Тімур стоїть і каже. Мужики, сорян, але це хлопці з фонду Притули, з якими ми працюємо, ми їх знаємо. Якщо вони щось пропонують, то це точно буде робоча історія. І станом на момент, коли ми з вами балакаємо, ми вже цю історію розвиваємо. Станом на момент, коли це відео вийде на Ютьюбі, ми вже закриємо перший етап цього проєкту. І ми зараз з цим проєктом приходимо до підрозділів, які профільні, які мають займатися цим здобутком. І вони такі тіпа. А реально? А це? І всі такі. Блін, клас! А потім наші спеціалісти кажуть. В ідеалі має бути ще отак. І всі такі. Та бляха, ну якщо це запрацює? Мужики, ну це буде типу жир. І ми так спілкувалися з командиром одного дуже там крутої структури. І мої хлопці йому презентують цю штуку. Він такий. Блін, ну реально круто, реально круто. І так він третій раз реально круто. А я сиджу, і в мене кум фразу мене одної навчив. І кажу. У мене такі дурні, як виглядає. Знаєш, але реально, коли військові хвалять тебе за роботу, це найкраще, що може бути.
[Валерон]
Фос, а ти чув, що кажуть буде начебто тепла зима?
[Фоззі]
Ну ми всі на це дуже сподіваємось. Я в житті так не цікавився температурою, кліматом, як зараз.
[Валерон]
Як цієї зими?
[Фоззі]
Так.
[Валерон]
Ну, але щось, хоч щось має бути холодним цієї зими.
[Фоззі]
Як ти інтелігентно підвів до того, що Єгір Майстер треба пити за температури мінус 18 градусів. Напою температури, а не навколо. Тому дякуємо Єгір Майстеру за допомогу і сподіваємось, що зима буде теплою. За неї вип'ємо.
[Валерон]
Бо Єгір ідеальний, коли крижаний.
[Фоззі]
Ми будемо чекати на цей геймчейнджер.
[Валерон]
Ось так Фос нас увів від політики, великих заголовків, яскравих.
[Сергій Притула]
Дивись, мені здається, що у вас немає потреби в клікбейтних заглуках. Скільки років існує «Пряма Червона»? Чотири роки. Давайте відверто, у вас вже викристалізувалася група людей, ваша спільнота, яка вас дивиться, яка вас любить, яким цікаво, які гості ви запрошуєте.
[Валерон]
Але ми б хотіли її розширювати, щоб з'являлися нові люди.
[Сергій Притула]
А тут, знаєш, як з довірою до волонтерського середовища в країні. Мова зараз не йде про підвищення довіри.
[Валерон]
А зберегти. Зберегти тих, хто є.
[Сергій Притула]
Не втратити своєю аудиторію.
[Валерон]
У мене є історія. Вибач, ні. Не можна мені історію. Про донати на фонд «Притули» в мене історія. Можемо її вирізати.
[Фоззі]
Ладно, так можна.
[Валерон]
Було, що вирізати. Було, що вирізати. Не можна це розповідати. Але якось я їхав на машині великим довгим шляхом Київ-Ужгород. Трохи притомився. Є кільцова дорога і там є коло. Але я чомусь вночі це було вже якимось чином коло не дуже помітив. А там воно просто таке, що хочеться через влогу проїхати. От я і поїхав прямо. Потім дивлюсь, це ж коло. Ай-яй-яй, повертаю собі тихенько на коло. А там вже була поліція на цьому колі. Зупинять мене вже за колом. Кажуть, ну це зальот. Дуже великий. Нікого немає, крім нас, наших двох машин. Але вони кажуть, це ДТП, створення ДТП. Коротше, давайте права. Я кажу, у мене немає права. Дія, ну все, суд. Будемо розбиратись, права заберуть. Я кажу, ну вибачте, я і не хотів, не помітив. Вже такий засмучений сів, там другу юриста щось дзвонив, що вони кажуть, у мені права, давайте, а права у мене нема. І тут він мені стукає в машину, виходить, каже, ніч, да, донать, відкриваємо «Приват24», на будь-який фонд донатиш, і ми тебе відпускаємо.
[Фоззі]
Бля, які молодці.
[Валерон]
І я на радостях відкриваю «Приват24». Я кажу, ну така на який фонд? Він каже, ну на будь-який. Я не знав. На будь-який «Приват24» відкриваєш, і там є «Приват24», прямо натискаєш, і потім хоп, фонди.
[Фоззі]
Там можна і в пошуку Айбана.
[Валерон]
Так, і я на «Приват24», на радостях, такий задоволений, поїхав додому.
[Фоззі]
Давайте не вирізати цю історію. Прекрасна історія. Тим більше ти, якби ти був розумним і досвідченим, ти б сказав, що в одному невеличкому містечку, в вигаданому західному напрямку. Давайте, Сергій, щоб я не забув, Валерон привіз тобі з Ужгорода свіженький.
[Валерон]
Історія про це. Ви на минулому педкасті казали, що Штефаніо вам давав торти, ви їх вантажили в машину і їхали. Я згадав про це. І привіз от сьогодні з Рапи свіженький.
[Фоззі]
Хочеш, я в холодильник поставлю? Хочу. Зараз. Добре. Холодильник почне худіти.
[Валерон]
Постав під холодну воду. Це щоб ви добрішими не бажали.
[Фоззі]
Фу, фу. Хороша історія. Можеш, коли хочеш. Я згадав. Нічого не кажи. Це, що ти скажеш, може бути проти тебе. Це попередження, як і міранди, мілінди в плутовій напої. Рік тому ми говорили, що ти згадував історію про зустріч в Чикаго, в Америці, і ти тоді запускав свою американську офензіву, називаємо її так. Минув рік. Як вона спрацювала? Тобто ви відкрили дочірній фонд.
[Сергій Притула]
Коротше, зараз розкажу, звідти з розуму. Давай. В лютому 2024 року в Чикаго сіли з юристами, і я поставив кілька підписів, і було покладено початок створення Pretula Foundation USA. Чаріті, все, як книжка пише. Ми не виходили довго в паблік, тому що треба було здобути нонпрофіт статус FI1C3. Він дає податкові бенефіти донорам. Отримали в липні, і почали активно себе пропонувати для донатів. Я тоді був в Чикаго, пушнув цю історію, і воно якось почало сипатись. На Чикагощині. Красивий в костюмі з бейджів. В серпні цього року відбувається одна подія, про яку я зараз розкажу, але в вересні, кілька місяців тому, я знову в Чикаго роблю звіт перед донорами за перший рік роботи. За перший рік роботи ми акумулювали в США 5,8 мільйона доларів. І це дуже круто, як для новачків.
[Фоззі]
Ми коли готувалися до ефіру, у нас є ці цифри, але ми хотіли, щоб ти сам їх розказав.
[Сергій Притула]
Окей. Окей. Окей. Але в серпні відбувається дещо, а саме ми проходимо аудит. Ми витратили на операційку за рік 0,8 відсотка з зібраних коштів. 5,8 мільйона? Так. На американську операційку? Так.
[Фоззі]
Так. Так.
[Сергій Притула]
А бухгалтер? Бухгалтер, юристи і 50 відсотків з операційки – це потягнув аудит. А за аудит, який ви замовляли, чи зовнішні держави? Ні, ми попросили аудитерську компанію, яка…
[Фоззі]
А, щоб злітанути в такі спеціфіки.
[Сергій Притула]
Саме в Non-Profit, Charity. За підсумками аудиту, Притулефондничний USA отримує статус Platinum Transparency. І входить в клуб… Золотих Сергіїв? Платинових. Платинова прозорість. І ми з'являємося в якомусь листі. Там менше 1% черятів в Штатах мають такий статус. І, відповідно, це починає відкривати двері. Просто в якийсь, у мене в жовтні, нам на рахунок заходить 250 тисяч доларів. Ми такі, типу, хто то? Бо зазвичай нам гроші капали, коли ми ходили і просили. Тут, коли ти потрапляєш в якийсь лист, тобі просто заходить. Навіть з тобою ніхто не контактував. Ти в цьому листі.
[Фоззі]
Бо ти перевірений.
[Сергій Притула]
Тебе держава виріфікувала. Ти в білому цьому листі. В платиновому. Все. І вчора приходить Марина, яка у нас веде американський фонд. До речі, ми здобули цих 5,8 млн доларів, немаючи жодної людини в Штатах Америки. Приходить Марина, приносить мені спочатку сумну звістку, яка стосується однієї зустрічі у Варшаві, яка мала відбутися. І я ж думаю, треба рубать голову ганцу за погані звістки. Але Марина прожжена, досвідчена. І вона каже.
[Фоззі]
Але.
[Сергій Притула]
Але. А я вже ж такий сумний-сумний. І вона каже. Сергій Дмитрович, американський фонд увійшов до. Знаєш, є така штука в Америці. От як в нас, наприклад, це називається чек-аут. Коли ти оплачуєш щось на розетці, чи уклон, чи нова пошта. Тобі може така плашечка вискочити, що хочеш задонатити 10, 20, 50 гривень. І ти такий ок, і донатиш. Клас. В Штатах є така штука. Ти в нас, мабуть, теж заукруглити цінник. У нас теж є. Заукруглити цінник. Тобто 9,99. Тобі кажуть, ну, цент віддай на череті. І шість місяців ми вели перемовини з однією структурою. Для того, щоб при розрахунку онлайн, коли вискакує ця пропозиція задонатити, заукруглити, ми потрапили до переліку череті, які вискакують після того, як ти погоджуєшся. Людина оплатила і заукруглила. Добре, вибери кому. Нас долучили до переліку цих череті. І скільки там? Дивіться, останній момент, поки я зараз це з вами говорю, ми тільки вчора туди зайшли. Я зможу розуміти, що ми з цього здобули трошечки пізніше. Але навіть я, як фанат занижених очікувань, маю дещо завищені очікування. Тому що знаєте, як називається ця структура? Волмарт. Я тільки хотів пожертвувати. Блять, от я лох. Коротше. Хотів сказати Волмарт. Давай перепишем. Я такий, типу, рілі. У мене десь подібний приємний шок був, коли Стівен Кінг написав Ілону Маску, що задонатять на фон Притули. Бо я зійшов з розуму, бо я не вірив, що таке може бути. І тут другий раз. Тобто це бренд масштабний. І ми партнери Волмарт як черіті в США. Навіть якщо ми здобудемо з цієї співпраці 100 баксів, я точно розумію, що для нашого американського фонду це нове вікно можливостей. Тому що коли якийсь донор обирає, кому задонатити, він дивиться, з ким ти вже працюєш. Коли наш партнер Волмарт, я вірю, що це дасть результат. Ролік такий, заходить Стівен Кінг в Волмарт.
[Фоззі]
На зустрічі де Маска? І діда йому казав, ти заокруглив на притул? Так, так, так. Ну і ніколи не забувайте, що з нами Нісан. Дякуємо за допомогу і їдемо далі.
[Валерон]
Як слухачі подкасту Гуртом Товщент під час пробіжок. Маєте гарний смак. Так, я чув прикольну історію про подарунок в Канаді, здається. От не пам'ятаю, чи в США, чи в Канаді. Там ядерна боєголовка, щось таке, яке виявилось пляшкою візки. Можливо, так сталося, що під час перемовин з Волмартом, чи ще десь на Чекахщині є. Можливо, якась історія для нас про подарунок, щось таке від американців.
[Фоззі]
Поки ти думаєш, я додам. Якось ми сиділи в одній гримерці в Чикаго після фестивалю. Якийсь чувак приніс Ярику нашому гітаристу. Потім переправляли чи для танка, чи тепловізор, чи ночник, який встановлюється в танк, чи в БТР. Реально чувак гримерку приносить і каже, «Ну от, вашому підрозділу, а ми в Чикаго, звідти щось». І знайшли якусь жінку, яка привезла.
[Сергій Притула]
Оце от залізне велике. Я не знаю, які. Ну давайте так. З подарунків, які роблять, якщо взяти певну градацію, то, звичайно, на перше місце йдуть не матеріальні подарунки, а слово, яке ти сприймаєш як дар у відповідь на свою роботу. Тому що нещодавно я був залучений до панельної дискусії Європейської бізнес-асоціації. Панельна дискусія. Висловлюється людина, серед яких сидить кілька хлопців в пікселі. Це діючі військовослужбовці з сил оборони. Вони були CEO, топ-менеджерами якихось бізнесів, але прийшли воювати, і зараз вони керують якимись підрозділами. Я не знаю цих людей. Я їх перший раз бачу. Один сказав на адресу фонду чудові слова. І я пам'ятаю, як він сказав. Каже, я перед війною їхав в машині і слухав Притулу на радіо НВ. Я працював на радіо НВ якийсь час. І Притулу сказав, коли почне ця війна, ми волонтери знаємо, що робити. А от чи знає держава, що робити? Він каже, і під час війни я переконався в тому, що ці слова мають вагу. Тому що, каже, що таке отримати щось від держави? А це хлопці таку чесну прямову. Він каже, це ми відкриваємо коробки, виймаємо і йдемо паяти. Переробляти і так далі. Що таке отримати щось від волонтерів? Відкрили коробку, взяли і пішли застосовувати. Доходить до наступного чоловіка. А наступний чоловік розказує. Каже, я користуюсь нагодою, хочу подякувати волонтерам. От сидить Притула. Він мене не знає, я його не знаю. Але ми отримали допомогу. І зі всіх фондів єдина людина, яка приїжджала до нас безпосередньо в окопи і в бліндажі, і залазила в броніку, в шоломі, і випитувала про потреби. Це був Рома Сініцин. Наш керівник міського напрямку. Рома вже понад 2 роки воює безпосередньо. Він крутий аеророзвідник. І ти коли чуєш ось такі слова на адресу фонду, команди фонду, це величезна радість. На другому місці йдуть матеріальні подарунки, які ми можемо з користю використати. Це, наприклад, мені подарувала на день народження Мавік. З тисячо першою прошивкою вже. І я дуже довго думав, кому його віддати. Ну це Мавік, його треба всім. А я так само ж і люблю всіх. І це дилемма, в тебе є Мавік, ну не за це його віддати. Відбувається дуже цікавий момент. Якось так склалося, я так бачу, що у творчих тандемах в Україні під час криз виявляється, що хтось нормальний, а хтось ***. Запікайте, гарно так не пасує. Але коли в «Файній Україні» ми сесійно відзняли один тандем хлопців з Одеси. Один такий був низенький, короткостеріжний, чернявенький, а другий був такий високий, кучерявий. Високий, кучерявий з часом стане одним з провідних стендап-коміків в Росії. Буде там жити, заробляти бабки, паспорт російський отримає, потім десь буде мігрувати, розказувати про свою складну долю. А другий Жека воює. І мені Саня Андросов дзвонить і каже, помниш Жеку? Я кажу, так. Треба Мавик. І я такий кажу, Ісусе, ну от ти і розрулив мою дилему, будь ласочка. Тому якісь ті речі, які ти можеш віддати, ну якийсь там подарунок прийняти і передати, щоб він працював, це круто. Третє – це дуже широка гамма, починаючи від якихось мерчів військових. Я вже казав, що я вже 4 роки не купую верх. То пайте від різних родів військ, від різних бригад.
[Валерон]
Подарітьте штани, падарітьте штани пану Сергію.
[Сергій Притула]
Там, не знаю, якісь коїни. Це за честь так само, бо їх просто так не роздають. Це навіть, умовно, ті стопки, які роблять з гільц. Хто ж старався, вкладав туди душу. Це приємно приймати. Не факт, що ти цим скористаєшся, але найбуде. Добре, є ще одна тєма. Так траплялося, що фонд «Притули» організовував певні аукціони, на яких ми продавали щось за страшні гроші. Кубок переможців Євробачення за 900 тисяч доларів. Картину Марії Примаченко за півмільйона доларів. Шаблі Олі Харланд – 10 мільйонів гривень. Буданова карта – 14 мільйонів гривень. У нас є скил. Ми знаємо і вміємо, як задорого продати якісь ціни речі, це історії, артефакти, міфи навіть, якщо хочете. Кожного разу, після такого аукціону, на фонд, лине, юрба людей, іноді по одному, іноді організованими групами, які приносять щось, що, на їхню думку, ми маємо продати з аукціону. В такі дні я намагаюся не з'являтися на фонді, а виховатися десь і сказати, що мене немає. Тому що там що завгодно. Дядько прийшов один. Я зараз, насправді, не хочу накпини взяти, бо люди це роблять з щирого душевного пориву. Дядько прийшов, приніс столове срібло. Говорю, продайте на аукціоні, бабки кудись використати. Ти не можеш пояснити, чому ти не можеш на аукціоні продати, вибачте, вилки з ложками. Апофеоз – це був приїзд чоловіка, дай йому Боже здоров'я і дяка за все, чим він займається. Він привіз нам на аукціон, він дуже хотів, щоб ми продали волинське фаберже. Волинське фаберже – це було яйце. Бурштина. Воно інкрустовано було бурштином.
[Фоззі]
Волинське?
[Сергій Притула]
Так, звичайно. Ще він там одну роботу пропонував, з якою він війшов в «Книгу рекордів Гіннеса», коли шкаралупу ось так по спіралі розмотати, виявляється, можна. І вийшло яйце, шкаралупа розмотана ось так більше, ніж пів метра.
[Фоззі]
Це так картоплю запікають, якщо нарізають.
[Сергій Притула]
І нам люди таких скромних артефактів приносили дуже багато. І ти такий, куди це все діти? Ми не можемо на паралельному курсі продавати картину Марії Примаченко і карту Буданова, і волинське фаберже. Бо має бути історія успіху, а не якийсь кіч. Віддавай нам, у мене за концерт, 10 лотів. Я людям завжди кажу, який це проблема. Я кажу, от адресний лот, фонд Сергія Притула, дай нам яйце. Скажіть, чому ви не можете це продати самостійно? В нас ніхто не купить, а ви ж точно продаєте. Я не знаю, як продавати те, що я сам собі не можу продати. Я знаю, як запакувати.
[Фоззі]
Роздавай артистам, які роблять концерти, аукціони на концертах, і все.
[Валерон]
А може музей якийсь, музей фонду Сергія Притула?
[Сергій Притула]
В нас є маленький музей на фонді, але там артефакти, які пов'язані все-таки з війною, з трофеями, з те, що військові в 1922-1923 роках нам там дуже багато зносили. Навіть зараз приносять. А це нам, щоб була зала, здається, збита чи посаджена, в хорошому стані, принесли такий артефакт. Так, в подяку за допомогу морській піхоті.
[Фоззі]
А мені давали молні цілу, але я щось вирішив не виносити якось. Я собі уявив, як ми на концерті, ці молні.
[Сергій Притула]
А нам раз передали затрофейний дрон, а ми потім в нього пластіт знайшли. Ммм, який молодець той, хто приймав. Слава Богу, що на прийомці в результаті була людина з бойовим досвідом, і він так, щось не то. Міг би бути вже фонд легендарним.
[Фоззі]
Сплю. Так, я тут в себе під баром знайшов ще дещо. Чого тільки у тебе немає за баром? Це ж рюкзак від Jägermeister. Так, такий зелений, такий помаранчевий. О, і в ньому ще фольга, тобто він термо ще рюкзак. Не знав, що тут в нас. Капелюшок.
[Валерон]
Шапка, зимова шапка. Фляга.
[Фоззі]
Стане в пригоді. Шкарпетки. Теплі-теплі. Ще одні шкарпетки. Це набір. Ну і, власне, терморюкзак. Все це стане вашим. І плюс пляшка Jägера, звичайно. Так, я одразу її поставлю. Ось так. Все це, весь набір, стане вашим. Якщо саме ваш коментар набере найбільше лайків, що має бути в тому коментарі? В нас сьогоднішній гість, автор безлічі вдалих жартів. Один з найкращих, не хочеться казати коміків, але гумористів.
[Сергій Притула]
Шоу-менів.
[Фоззі]
Шоу-гумористів в історії України. І вам треба назвати, згадати ваш улюблений жарт від Сергія Притула. Або ситуацію, яка сталася.
[Валерон]
Або скетч якийсь. Номер.
[Фоззі]
Або скетч. Стендап. Прикинь, напишуть весь його якийсь виступ. Ні, просто той жарт, коли Притула спіда нам там щось. І якщо ваш коментар, ваша згадка про жарт Сергія Притула набере найбільше лайків, ми відправимо рюкзак, шапку, шкарпетки, шкарпетки, фляшку і пляшку.
[Валерон]
Минулого року ви казали, що от їхав до вас, хлопці, подумав, що так гарно, що в нас є лязабарний в країні, що це якась світла пляма в українському футболі і, може, не тільки в футболі. В цьому році збірна не дуже тішила нас своїми звитягами, скажімо так, але в кінці трохи потішила про ці інструменти.
[Сергій Притула]
І тут з'являється Олексій Данилов, який каже «І шо?» Ну, про збірну хотіли поговорити.
[Фоззі]
І що минулого року тебе надихав забарний? Чи є якийсь гравець, який цього року тобі врятував враження?
[Сергій Притула]
По-перше, я хочу сказати, що Ілля – це дуже достойний чоловік, який розуміє, що він не просто копає м'яч, він є свідома людина. Окрім того, що він викладається на футбольному полі, а давайте відверто. От кому-кому, а йому дорікати, якось язик не повертається. Я зателефонував Іллі і кажу, що ми єдинозбір запускаємо і нам потрібні амбасадори. Можеш допомогти? Так, я бачу. Ілля відкрив банку на один мільйон гривень. Ілля нарвався на хейт. Для мене неочікувано, для себе неочікувано. Я не передбачав. На думку ряда спостерігачів, Ілля мав задонатити за замовчування цю суму. Так от, розумієте, Миколенко, дай йому Боже здоров'я, він сказав, слухайте, я банку відкривати не буду, але дав грошей. Це теж варіант, і за це величезна вдячність. Я, в принципі, хочу подякувати і Тьомі Довбику, який відкрив банку, і Саші Зінченко, і Маліновському, і всім, хто відгукнувся на моє прохання. Я хлопцям особисто телефонував, просив підтримати. Хлопці підтримують. Проте відкриття футболістом банки з проханням залучити якийсь актив навколо своїх прихильників, фанатів і так далі, це капець як круто. Це показати лідерство, показати небайдужість, показати залученість, це стати провідником до чогось великого.
[Фоззі]
Можна зробити перший внесок. От я відкрив банку, перший внесок мій, і доєднуєтеся, ми збираємо на те, на те, на те.
[Сергій Притула]
Так, ну, коротше, і хлопці стараються, вони там і футболки свої, і інші подарунки роздають, і тому подібне. І тому в мене до плеяди футболістів зараз, теперішньої збірної України, звичайно, як у людини, яка вболіває за збірну Україну з моменту першого програшу у Горцим.
[Фоззі]
В Ужгороді.
[Сергій Притула]
Яка була, а з мене, в принципі, ніхто не знімав статусу почесного амбасадора збірної України, внутрішнього, я ним досі є, вже майже 10 років. Я, звичайно, можу там висловлювати якісь сві претензії, казати, що боже, що ми так граємо і так далі, але я припинив в якийсь момент сприймати футбол в останні кілька років з тим емоційним забарвленням, яке було раніше. Я не знаю, хто і як індивідуально проживає і переживає все це. Люди, які на зараз дивляться, можуть сказати, що вони там переживають, він живе там один чи інший за кордоном, грає за провідні клуби, вони не паряться, їх сирени не будять, їм шахиди не прилітають. Я не люблю чесати огульно під одну гребінку усіх, бо я не в їхній шкірі. Чи сталося щось, що могло б бути кращим, коли ти граєш в групі з французами? У нас стояла задача вийти в плей-офф, ми вийшли в плей-офф, якого чорта? Вспокоїлися. Як цей хлопчик казав в ролику? Вспокойся, відмиємо. Дочекаємо до весни, розберемося, що там. В принципі, немає, щоб було гнівити, вийшли не на мастодонтів. Єдине, що, звичайно, якщо проходимо у Шведів зустріч з поляками, а я маю переконання, що поляки Албанію пройдуть, то, звичайно, нам треба робити...
[Фоззі]
А біженцям в Польщі готуватися?
[Сергій Притула]
Власне, я тільки побачив, на кого ми виходимо в разі успіху з шведами. Я такий кажу своїм колегам, мало нам неприємностей з поляками на побутовому рівні, на інших рівнях, так ще нам давайте на футболі, щоб все клиналося.
[Валерон]
Я, до речі, хотів, щоб не Польща вийшла.
[Сергій Притула]
Бо ти нерозумний.
[Валерон]
Чому я нерозумний? Це велика подія медійна.
[Фоззі]
Уяви собі біженців, в яких будуть... Ти бачив польських ультрас?
[Сергій Притула]
Я бачив польських ультрас в Марселі, коли ми грали з поляками. А я був на Трігрі, до речі.
[Валерон]
А я тоді вичерпував марш, який я взяв і організував. Я пам'ятаю це. Ми йшли всі разом.
[Сергій Притула]
І на кого ми напоролися? Ми напоролися на ультрас Легії, на ультрас ще когось. А там такі дубчинні вегетаріанці стояли.
[Фоззі]
Лисі, мабуть, так?
[Сергій Притула]
Там все. А ми вперту з поляками співали «Руска курва ла-ла-ла-ла». Ми і тоді, коли їх побачили, завели «Руска курва о-ля-ля-ля». Але ми ж коли проходимо і слухаємо про їбаних бандерівців і так далі, ми ж розуміємо, що це не дуже френдлі налаштовані люди. І перемога України над Польщею в стиковому матчі за вихід на чемпіонат світу, це може бути плюс один тригер ненавидіти українців. От не було причини, а тепер вона з'явилася. Зрозуміло, що мова йде не про людей з критичним мисленням і, мабуть, вищою освітою. Але ми ж бачимо смаки польського суспільства, як мінімум, крізь призму виборів. Ми то будемо вболювати за албанців?
[Фоззі]
Та це було би непогано. Уяви собі ризик для українських закладів в Польщі, для кафе в Польщі. В перемежлі ти виходиш з потяга, ти впираєшся в кафе, в якому сидять тільки українці і працюють тільки українці. І уяви, що з цим кафе буде…
[Сергій Притула]
Ви згадуєте, що ви трохи згушаєте фарби? Ні, автомобілям на українських номерах ріжуть шини і без цього.
[Фоззі]
І вже давно.
[Валерон]
Але Швеція, мені здається, такий сильний суперник. Я хотів би Румунію…
[Фоззі]
А, ти хотів би, щоб Альбанія Швецією зіграла?
[Валерон]
Румунію помститись за євро. Я хотів, щоб з Румунією зійшло. А там ще й Луческу. Це було б медійно теж…
[Сергій Притула]
Я хотів, щоб була північна Македонія. Теж непогано. І оце уникнути ваших бажань помсти, оце все. Тому що з бажанням помсти можна отримати ще більше в результаті. Чекайте, але по-шведськи в цьому сезоні, я б не сказав, що…
[Фоззі]
Ні, вони провалилися, але я, як уявляю собі, Дьокерівша з Високом проти Матвієнка, я якось вже і Польщі менше боюся. Вінамо свіній! А кого, Полтави? Якої з них? Чекай, чекай. Якого з двох Полтав? Ще не все. Я забув спитати, коли ти обзвонював? Ти, звичайно, не розкажеш, але я мав спитати. Коли ти обзвонював футболістів, всі погодилися? Чи були ті, хто відморозився? Ні, тих, кого я набрав, всі погодилися. Мені стало одразу легше. Переходимо до наступної історії. Ти казав про Забарно, про Надію. Я рік тому фактично перестав слідкувати за футболом. Я дивлюся тільки огляди і в дорозі за два-три тижні я намагаюся не дізнаватися результатів. Там єврокубки якісь, але я поставив собі закладку. Вис, якщо що, ми в 2009-му взяли кубок UEFA.
[Сергій Притула]
Ви шахтар?
[Фоззі]
І почав дивитися розширені огляди гри Брентфорда, Єрмолюк. Я побутаю Брайтон з Борном Мактоном.
[Сергій Притула]
На Брайтоні ходять сувки.
[Фоззі]
Брайтон, біч. Брентфорда, і щоби подивитися, бо хлопчик поїхав в такому хорошому віці, я чув про нього від професійних скаутів ще тоді в Дніпрі. Висловив, що це може бути нарешті в нас такий сучасний хав. І от спостерігав за тим, як він набирається. Для мене цей рік був тим, що я слідкував за Єрмолюком і дуже радий, що Рібров теж тут сидів і що і Рібров за ним теж слідкував. Теж дивився розширені огляди матчів Брентфорда. Що ми ще хотіли про футбол?
[Сергій Притула]
Про футбол знаєте, що я можу спрогнозувати? Це те, що через якихось 4, 5, 6 років Балканізація? Ні, у величезній кількості європейських чемпіонатів будуть бігати футболісти в цих командах з українськими прізвищами на футболках.
[Фоззі]
Я це називаю балканізацією.
[Сергій Притула]
Власне, вибач, не зрозумів одразу. І тут задача скаутів умовно-збірної в якийсь момент не прошляпити. Привозити гроші батькам, працювати, працювати, працювати.
[Фоззі]
Та вони вже це мають робити, так.
[Сергій Притула]
Ну я там дивлюся, за Барсу бігає хлопчик зовсім юний.
[Валерон]
З Моковини.
[Сергій Притула]
Ну, власне, десь ще в інших клубах.
[Валерон]
За Емплю, зараз в серії Б там забив.
[Фоззі]
Там вже дорослий Попов. А так, буде, будуть ібрагімовічи за Швецію, будуть албанці за Швейцарію. Половина збірної.
[Валерон]
Чоба хочеш, мусиш. Так. Багато кажуть, що збірна Швеції, яка нам потрапила в першому раунді цього плей-офф до Чемпіонату світу, сильний суперник, сильні гравці у них. Дьокерш, Ісак і так далі. Але ж історично це для нас дуже солодкий суперник. Наші найбільші звитяги в футболі, одні з найбільших, відбувалися якраз проти збірної Швеції.
[Фоззі]
Так. Дубль Шевченка, Лівчик, Довбика. Історичні оргазми, називаємо речі власними іменами. Так що, може, і цього разу ми проти шведів? Дуже хотілося б. Я просто боюся за свої нерви. Їх не лишилося. А тут ще стиків.
[Валерон]
А потім ми можемо вийти на Польщу або Албанію. Зрозуміло, що з Польщею грати не хочемо. Так що, будемо вболівати за албанців. І тим більше, у нас теж з ними є позитивний досвід. Нещодавно в Лізі Націй, в вирішальному матчу, ми їх на виїзді навіть в Тірані обіграли 2-1.
[Фоззі]
Тому будемо тримати кулаки за албанців і сподіватися, що наші традиції жовто-сині проти синьо-жовтих працюють, зіграють в плюс.
[Валерон]
Підтримувати збірну в цих матчах, як і протягом останніх 4 років, буде компанія VBET Україна, преміум спонсор збірної України з футболу. VBET і збірна разом сильніші. Можна згадати, до речі, про цю історію з 18-22 в цьому контексті, з дозволом на виїзд?
[Сергій Притула]
Ну, дивіться, це ж дуже сенсативна тема, яку дуже важко розглядати в цілому. Чому? Тому що вона має кілька граней. Є грань точки зору батьків цих молодих людей. І там все зрозуміло. У мене на фонді працював Парубок з моменту повномасштабного вторгнення, з наступного дня. Він шив дрони. Ну, тут спочатку якісь допоміжні роботи, а потім перейшов в департамент дронщиків, шив дрони, робив свою роботу дуже добре, якісно. Я його завжди цьомав в потилочку, бо він дуже класний. Я йому завжди казав. Петро Олексійович, він юний хлопець, але я його підкреслював. Ти любив Петра Олексійовича? Це був найкращий Петро Олексійович з існуючого.
[Фоззі]
А ти кажеш, клікбейт не треба.
[Сергій Притула]
Ну, і так само! Чому Петра Олексійовича? Я люблю цього, бо люди ж більше заголовків не читають, окрім вашого ком'юніті, звичайно. Його мама не полегла, і він виїхав. Він зараз в Польщі. Тобто одна грань – це, як батьки і самі хлопці дивляться на своє майбутнє, на свою перспективу. Інша грань, яка мене більше стривожила, це те, що я не зустрів за останніх пару місяців жодного бізнесу, який би не пожалівся мені на те, що у них відтік кадрів. Що відбулося? Оскільки мобілізаційні процеси в Україні починаються з 25-ти і вгору, бізнеси для того, щоб перестрахуватися, наприклад, щоб працівник, якого ти залучив і вивчив, раптом не зник, вони почали брати на роботу людей у 19-ть, у 20-ть. Люди поєднують з навчаннями в університетах. 21-22, бізнес розуміє, найближчих 3-4 роки ця людина може у мене працювати, я можу бути спокійний. Я виховав працівника, він мене здобув кваліфікацію, він виконує ось цей сегмент роботи. В один прекрасний момент, уряд такий каже, дивіться, є такий прикол, значить, ми вирішили не вийти в паблік з гарантією залізобетонною, що до 25-ти вас ніхто не мобілізує, живіть своє життя. Можливо, якщо війна буде тривати, ще Бог знає скільки, ви потенційно розглядаєтеся державою як мобілізаційний ресурс. Але на найближчих 3-4 роки ви можете жити спокійно і підтримувати українську економіку своєю залученістю в неї і сплатоюю податки. Натомість уряд каже, слухайте, є тема, ми можемо відкрити ворота, то ви поїдьте, там повчіться, може, десь, може, якийсь фах здобуть, а потім вернетеся, вернетеся і будемо жити. Я чув, Рома Костенко казав про 120 тисяч в сегменті віковому 18-22, які виїхали. Я не готовий заапрувити цю цифру, тому що я не знаю, скільки в'їхало. Чи це різниця тих, хто виїхав і повернувся, чи це просто ті, хто виїхав, але припустимо, що навіть якщо це в 2 рази менша кількість, яка виїхала, то у нас, якщо взяти демографічну картинку населення України, у нас боттлнек, це якраз покоління 20-25, 18-25, тих кількісно найменше, мабуть, в Україні по вікових групах, і ми просто взяли і сказали, ви можете виїхати, і ніхто не сказав, ми знаємо, як вас повернути. Практика показує, що молодь – це якраз та мобільна група, яка адаптується швидко в будь-якому середовищі. З когорти людей, з якими я жив разом, працював разом в 2000 році у Лондоні, нас, котрі повернулися, не була критична більшість, це було десь 50 на 50.
[Валерон]
У вас же був досвід в такому ж віці.
[Сергій Притула]
Так, я зараз приїжджаю до Лондона, я зупиняюся в свого колеги, ночую в Олега на курс старший.
[Фоззі]
Чи ви соки вантажили?
[Сергій Притула]
Ні, ми з ним на стройці працювали, на будові. А зустрічаюся вечеряти з родиною моєї старости, яка теж, ми працювали разом в хітрому аеропорту, в кафе. Вона і багато інших, хто позалишався, там пустили корінні, їхні діти вже британці, менше спілкуються українською, більше англійською. Такі природні процеси відбулися за цих 25 років. І ось ця молодь, яка в 20 років виїжджає, яка оп, і опиняється в просторі, де ти, особливо якщо ти ще знаєш мову, за молодий швидше вчиш. Хлопці, дівчата, поцілунки, робота, грошей вистачить, навчання може якесь, мандруєш. Навіть коли закінчиться війна, відсутність перспективи з боку держави точно не сприяє тому, що вони такі, ну, що, зібралися всі разом, давайте, щоб легше, разом всі вернемось і заживемо. Ні, це жахливе марнотратство людського ресурсу в такі важкі часи. Всі ці люди мали працювати. Ну, таке моє переконання.
[Валерон]
І ще цікаво, ми говорили про донати. Зараз чули, обговорюють можливі податкові зміни, які начебто там ініційовані МВФ. По ФОПам? Так, по ФОПам. І там такі, як на мене, річ, яка дуже може вплинути на економіку, це обмеження цього ФОПу третьої групи, 100 тисяч гривень на місяць.
[Сергій Притула]
Це те, що і по мені буде лупити, тому що я ФОП третьої групи. І я. І, умовно, 100 тисяч гривень на місяць, це, вибачте, будь ласка, але це менше, ніж інтеграція одноразова партнера в нашому подкасті. Гарний у вас подкаст. У нас дуже аудиторія, яка відгукується на ці інтеграції, чи купує якісь сервіси і так далі.
[Валерон]
Отакий інсайд у вас тепер є?
[Сергій Притула]
Ні, так все ж просто, я в кінці року минулого, чи на початку цього, я виставляв результати свого ФОПу, умовно, за 2024 рік, тому що у нас всі інтеграції, вони перекочовують на збори фондів, закривають їх віхи, перехоплювачі, чи реби якісь, чи ще щось. Тому це клопіт, проте, мені здається, що держава мала би якось попробувати відпетляти, тому що ФОПи в безліч, це дуже велика маса людей, і не можна робити так, щоб вони були незадоволені. Чи ФОПи в Україні працюють в дійсно пільговому податковому режимі? Радше так, ніж ні, бо подібних податкових преференцій рідко де знайдеш. Тим не менше, навіть підняття військового збору було дуже боляче сприйнято суспільством, це при тому, що у нас пару років цей збір не піднімався, попри те, що повномасштабне вторгнення. Тобто 2018 рік і 2022 рік, а змін нема, ті самі відсотки. Проте, ми ж бачимо тільки клопіт, але не хочемо бачити якісь позитивні зрушення. Я тут зараз не адвокація, боронь боже, когось, але скажу, що влада все-таки, якщо дуже голосно кричати в потрібні вуха, може чути. Який був клопіт в українських бізнесів у 2024 році і в попередніх роках, коли вони хотіли задонатити якісь суми на благодійні організації. А такі, що в один прекрасний момент до тебе приходять волонтери і кажуть, можете нам на фонд стільки грошей дати? А ми для військових вундервафлю купимо всіх. Вони кажуть, так, бухгалтерія, ану туди перекиньте гроші. А бухгалтер каже, ні. А чому, питається власник бізнесу. А бухгалтерія каже, тому що ми вже цього року вичерпали ліміт. Про який ліміт не мова. А бізнес міг донатити до 4% відрічного прибутку. Без оподаткування. У нас такі обмеження? Були такі обмеження. Щоб не мили гроші через благодійні приклади. Все ж очевидно. Якщо ти хочеш донатити овер, ти з цих донатів ще маєш сплатити державі податок. Це дизастер, очевидно. Проте цього року раптом так і стало 8%. Воно не береться ні звідки. Воно не береться з повітря. Була певна ініціативна група, до якої входив ваш покірний слуга, які методично, цілеспрямовано пробивали цю стежину. Так, ми не виторговували все, що ми хотіли. Ми хотіли 10%. Але віз-за-віз казали, слухайте, і так вже овер ми в два рази вам підіймаємо. Плюс, як правильно підмітив, на жаль, дехто може користуватися подібною історією, як відмиванням коштів і так далі. В принципі, до 2014 року, я думаю, 995 українських благодійних організацій, вони для того були створені.
[Фоззі]
Я якось бачу аналіз благодійних організацій по Львівській області, скільки з них працюють, а скільки існували тільки на гейт.
[Сергій Притула]
Друга дуже цікава тема, яка зараз мусолиться в певних колах, я є прихильником цієї історії, це спроба продавити державу щодо перейняття закону про податкову філантропію. Щось подібне є у Польщі, щось подібне ми хочемо зробити у себе. Тобто, держава з нас знімає податки і розподіляє їх, як вважає за необхідне. Тобто, ми довіряємо державі за замовчуванням. В себе нічого, але чи можу я як платних податків розпоряджатися хоча б частиною податків, які я сплачую? Адресність податків? Хотілося б. Умовно кажучи, якщо ми платимо 20% податків в місяць заробленого, можна я хоч двома відсотками буду розпоряджатися? Ну, хоч би одненьким з двадцяти. Напрямку. Так. Держава, наприклад, каже, ми твої податки розподіляємо, оце у нас йде на пенсійний фонд, це у нас йде на армію, а потім починаєш дивитися, округліть. Політичні партії в Україні існують, отримують фінансування з державного бюджету. Зараз там якісь популістські заяви були, що ми відмовляємося, але не факт, що відмовилися. І таких пунктів, насправді, досить багато. І є, наприклад, виділення бюджетних коштів на підтримку якихось соціальних програм. Можна я з тих грошей, які я сплачую кожного місяця, кожного року, скажу, будь ласка, я би хотів один відсоток з податків, які я сплачую, скеровувати на ось цей благодійний фонд, або на підтримку цієї громадської організації, яка займається, не знаю, антикорупційними розслідуваннями. Чому я, наприклад, не можу задонатить на колектив «Бігуса» зі своїх податків? Бо своїх податків СБУ, яке стежить за колективом «Бігуса», я чомусь отримую. А відповідь профінансувати складно.
[Фоззі]
В той час, коли ЄС закрився.
[Сергій Притула]
Так. І тому мені вдається, що для величезної кількості структур в Україні, які про когось дбають, це була б, насправді, величезна допомога. Благодійні фонди, ГО, центри, не знаю, соціалізації дітей з аутизмом, з синдромом Дауна, реабілітаційні центри та багато інших ініціатив. Це б була суттєва допомога від людей, які тут платять податки, тут ще ходять з донатами. Нехай частина моїх податків стане моїм донатом. Ну так буде добре.
[Валерон]
А мені держава важко буде відпускати.
[Сергій Притула]
Держава дуже важко відпускає, я не буду називати прізвища, ви його всі знаєте. Він сказав мені, ви що, може хочете з ПДФО цей відсоток забрати?
[Фоззі]
Гетьманцев. Цьому святому місці, не побоюся цього слова, на Хрещатику 44 нам завжди раді, бо це Бермендиктат. Дякуємо. На сам кінець, як завжди, в нас розіграш і подекуди в нас трапляються гості, в яких ми не питаємо, куди підуть гроші, тому що в гостей є власні фаундейшени. Тому питання навіть не стоїть, куди підуть гроші з сьогоднішнього розіграшу. Вони підуть на фонд Сергія Притула, на щось адресне.
[Сергій Притула]
Власне, ми намагаємося цим єдиним збором зробити таку платформу, на яку можуть доєднатися всі охочі, в будь-який спосіб. У нас 40 злишніх університетів, задіяні у студентській гонці. Вони відкривали банки і студії, які допоміжні банки. Вони змагаються, хто збере більше. У нас долучаються громади, у нас спільнота секретного чату Паша Петриченка-Бандєйка, спільнота подкасту гуртом Товщент. У нас польський трек, у нас чеський трек, у нас бізнеси. Футболісти. Футболісти і спільнота Прямої Червоної. Для нас це теж буде вагома допомога і підтримка, зібрати 1 мільярд гривень на антишахідні дрони.
[Фоззі]
Отже, сьогодні ми розігруємо щось на антишахідні дрони. Покажи, що.
[Сергій Притула]
По-перше, як амбасадор мерча. Я хотів сказати, амбасадор ТНМК-шоп. Так, амбасадор мерчику ТНМК. Я, до речі, дуже дякую за те, що коли виходить нова лінійка, ви не забуваєте про старого доброго друга. Я подумав, що я можу принести у відповідь. І зрозумів, що це наш мерч. Фондівський. Дякую нашим партнерам, які забезпечують інституційні витрати фонду, в які входить і мерчева складова. Ну, по-перше, це те, що молоді колеги називають словом шопер. А я кажу торба. Ви можете тут нести смерть ворогам. Тут є трошки якихось наліпок.
[Фоззі]
Стікери, набор стікерів. Діти люблять стікери.
[Сергій Притула]
Діти та й дорослі ліплять. І дорослі діти теж люблять стікери. І сведрик, чи пайта, чи як ви це не назвете. Лонг слі. Світшот. Світшот спереду, він чистий. Ззаду він не брудний. Але ззаду є гасло нашого фонду. Це «Invincible when united». Це ми на західну аудиторію наклипали. Непереможні, коли об'єднані, мерч нашого фонду. Дай я покажу. Будь ласка.
[Фоззі]
Отже, я торгував на базарі, тому скажу, що це реглан. Реглан оверсайзовий, утеплений. І не дивуйтеся потім, коли виграєте, що вам взимку раптом стане тепло. Разом з фондом Сергія Притули. Що ми робимо?
[Валерон]
А ми ще щось додамо. Зараз, секунду.
[Фоззі]
Драматургія. Поняв. Що ми робимо? Робимо все, як завжди. Ну майже. Один крок – 200 гривень. Повідомляєте про це плюсиком в коментарях. Два кроки – 400 гривень. Відповідно, ваші шанси подвоюються. Якщо ви донатите тисячу гривень на антишахідні пристрої, то, відповідно, у вас п'ять шансів. І ми вирішили, що тут має віддавати переможцям, трошки переможцям, Кубку УЄФА. До чорного додамо помаранчевого. Хусварга. Так, електрична. Електрична, хотів сказати, бензопилка. Спокійно, ти застрахований. Електрична пила, прекрасна, шведська, надійна, якою можна облаштувати свій бліндаж, як сказав Сергій Стерненко в попередньому розіграші. Ти знаєш, правда, походження бренду?
[Сергій Притула]
Так, про зброю. Вони виробляли зброю для шведської королівської армії.
[Валерон]
І звідси логотип перцев.
[Сергій Притула]
Ні, апарат звірюка. Тому наш мерч в додаток до бензопилки, або бензопилка в додаток до нашого мерчу.
[Валерон]
Електропилки.
[Сергій Притула]
Перепрошую, електропилки. Тому донатьте, приносте користь державі, допоможіть захистити самі себе збором коштів на антишахедні дрони.
[Фоззі]
Всі ці гроші підуть на захист українців від російських безпілотників. Дякуємо вам за допомогу, а тобі дякуємо. І бронюємо грудень головного члена Золотого клубу золотих сергіїв прямою червоною на грудень 26-го року, аби ми всі до нього.
[Сергій Притула]
Це дуже важливе зауваження в часи, коли твій горизонт планування вирішуєш не ти.
[Фоззі]
Маємо.
[Сергій Притула]
Міски не пиляти.
[Фоззі]
Гарно. Так звучав один тост.