ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
волонтерствополітикафутбол

ПРИТУЛА. Чи повернуться українці з-за кордону, тисяча Зеленського, коли вибори, прогнози на 2025

Сергій Притула

Опубліковано 9 січ. 2025 р. • Довжина: 14 381 слово

Короткий зміст

Ми в Прямій Червоній поважаємо традиції, тож раз на рік зустрічаємося із Сергієм Притулою для підбивання підсумків і побудови нових планів. Цього разу Сергій Дмитрович привіз нам новини із Оттавщини, Чикажчини та навіть Тбіліщини й Дамаскщини. Чого очікувати в політиці й на фронті 2025 року, як повертати українців додому, що із собою принесе Трамп і як шабля легендарної Ольги Харлан потрапила на аукціон.

Бар, ПЧ, Фоззі й Притула, майже дві години... Хіба не ідеально?

🔥Хто заробить на тисячі від Зеленського
🔥Навіщо підвищують податки
🔥Забарний — головний красунчик року для Притули?
🔥Біль за Грузію, радість за Сирію
🔥Що не так із вшануванням пам’яті військових в Україні
🔥Нові фейки про Притулу
🔥Хто вже готується до виборів
🔥Спогади про легендарну подорож Олександра Аркадійовича й Сергія Дмитровича до Ісландії

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    За всі роки, скільки було, два? Третій рік існування нашого подкасту «Пряма Червона» склалася прекрасна традиція. Користуючися певними зв'язками, ми можемо собі дозволити запросити на підсумковий випуск, підбиваючи підсумки року, що минає, самого особисто Сергія Притулу. Ось він.

  2. [Сергій Притула]

    Кожного разу це якийсь виклик перед новим роком, тому що підбиття підсумків передбачає, що треба їх якось систематизувати, розбити по групах, як в старі добрі часи, коли не було великої війни і можна було, не знаю, розбивати там подія року, людина року, фотографія року. Пісня року, пісня репу. Що-небудь. Зараз такий тотально мес в голові, що не знаєш, на що навіть звертати увагу.

  3. [Валерон]

    Ми згадували попередній випуск наш, минулорічний, і ми там так само починали, і як рік, і ви сказали, рік відверто вайно, хлопці.

  4. [Сергій Притула]

    В цьому році. Тяглість традицій, вона має місце, і, на жаль, ця стабільність присутня, але все-таки, як би не було важко, я вважаю, що є багато важливих моментів, про які нам не варто забувати, навіть на тлі великих проблем, які існують на фронті і в суспільстві, але країна стоїть, країна держиться, суспільство досі показує хороший рівень єдності всередині попри намагання зовнішніх, внутрішніх, якихось елементів дестабілізувати ситуацію. Цьогоріч ми чудово добивали російський чорноморський флот і заганяли його під шконку в Новоросійськ. Цьогоріч держава, яка потерпає від російської агресії, спромоглась на те, чого від неї ніхто не очікував знову ж таки, перенести війну на територію країни-агресора в різний спосіб, починаючи від безпосередньо фізичної присутності в Курській області, закінчуючи діпстрайками по території Росії, куди хочеш. Хочеш по казармах в Грозному, де та Чечня, де Україна, дистанція немаленька. Нафтопереробні заводи, комбінати, інститути, які відповідають за російську оборонку, виробничі цехи, ми дістаємо їх, де можемо. Окремо, там, подяка українським спецслужбам, які показують філігранну роботу в контексті ліквідації ворожих елементів на території ворожої країни. Клопотів, звичайно, дуже багато. Проблем вистачає, ситуація дуже, така, твогоріч, яка потребує дуже глибокого аналізу, розбору польотів, але і подякувати є кому і за що. За що і дякую.

  5. [Фоззі]

    Я себе заспокоюю тим, що, ну, все одно ж ти в внутрішньому діалогі з собою перебуваєш. Я себе заспокоюю тим, що по напрямках, за які я відповідаю, ми не провалилися в порівнянні з минулим роком, подекуди приросли, якщо не рахувати курс долара, в гривнях подекуди приросли, я думаю, ну, значить, не все так погано, якщо вдається якось калібрувати надходження донатів. Ти можеш хоча б прикинути динаміку в порівнянні з минулим роком, що зайшло на ваш фонд у відсотках?

  6. [Сергій Притула]

    Ну, це, слава Богу, знову ж таки, не так погано, як ми передбачали могло бути. Тобто, аналітика, яку ми завжди компонуємо всередині фонду, для того, щоб спрацювати на упередження якихось проблем, вона завжди давала нам багато підґрунтя для роздумів і для подальших дій. І наслідком, власне, аналізу того, що відбувалося впродовж минулого року, стали певні стратегії на роботу фонду в цьому році. І ми з ними непогано справилися, тому що, перше, ми перевернули баланс донатів від фізичних і юридичних осіб, за що я дуже дякую нашому департаменту партнерств. Тому що...

  7. [Валерон]

    Тепер більше від бізнесу, так?

  8. [Сергій Притула]

    Так, ми дуже спешалися, що ми фонд номер один за кількістю транзакцій. Може, не найбільше зібрали, але те, що у нас... Кількістю брали, як Netflix. Але є певні речі, які давали розуміння, що це призведе до певних проблем в сенсі збору коштів, тому що одна справа – економічна ситуація в країні, одна справа – там блік-аути, до яких люди готуються і багато-багато інших моментів. Але найбільше на зменшення надходжень від фізичних осіб впливає процес мобілізації. Тому що якщо Ваша родина, Ваші друзі донатять фонду «Притули», фонду «Колу», фонду «Паляниця», фонду «Повернись живим», фонду «Азоу-1» чи ще комусь, і тут раптом Вас мобілізували, Ви потрапляєте в якийсь підрозділ, в якого завжди є якісь потреби – пікап, генератор.

  9. [Фоззі]

    І Ви починаєте на родича скидати ці гроші.

  10. [Сергій Притула]

    Ви починаєте скидати на родича, друга, колегу, і таким чином кожен мобілізований автоматично відсікає частину донорів від великих системних організацій, бо люди скеровують донати на Твої особисті потреби. І ми розуміли, що десятки тисяч мобілізованих впродовж 2024 року приберуть сотні тисяч транзакцій з наших рахунків, тому поглибили співпрацю з бізнесами і вийшли на плато, де у нас зараз юридичні особи дають більше бізнесу, ніж фізичні особи. Що, в свою чергу, знову ж таки дозволяє нам краще займатися плануванням, тому що ми розуміємо стабільність донатів від бізнесу в перспективі 3-6 місяців. Це раз. Друге – це те, що все-таки поява цьогоріч на мапі благодійності США «Pretula Foundation USA» дала нам дуже хороші показники. Ми здобули статус непробудково «CFI 1C3» і в результаті в серпні в Чикаго, до речі, ми радісно перетнулися.

  11. [Валерон]

    Ви чули про це?

  12. [Фоззі]

    Востаннє я бачив Сергія в Чикаго, ми раптово зустрілися в центрі Чикаго. Де б ми ще зустрілися? Він йшов на з'їзд Демократичної партії з висуванням Каміли Харріс. Не на фарт.

  13. [Сергій Притула]

    Не на фарт. Справа не в мені абсолютно, але тоді в Чикаго я презентував наш фонд і історія краунфандингу в Штатах заграла новими барвами, тому що перед цим ми використовували логічний інструмент у ліді PayPal, отримання донатів на них. А тут прям пішло дуже козирно. Я останній чек робив. Три, майже чотири мільйони доларів акумульовано було за цей час на рахунки американського фонду, що в свою чергу дає нам ще додаткові можливості.

  14. [Валерон]

    А порівняно з Україною це як?

  15. [Сергій Притула]

    Ой, ну, зараз треба вмножити, рахувати, ділити. Вибачте, длаконічність ніколи не була моєю фішкою. Ми будемо рахувати, дивитися насправді станом на 24 лютого, тому що ми мірюємо ці роки від моменту повномасштабки, яка динаміка. По тому, що я бачу зараз, потенційно ми можемо показати просадку відсотків 10-15 порівняно з 2023 роком, але на секундочку, ми ще не зовсім розуміємо, як зараз переверне стіл тисяча є підтримків.

  16. [Валерон]

    Ви вже відчуваєте, що вони починають надходити?

  17. [Сергій Притула]

    Так, відчуваю. Ми з вами пишемось, я не знаю, коли вийде саме відео, але підозрюю, що на кінець грудня ми маємо перетнути десь позначку у 8 мільярдів гривень, акумульованих від моменту повномасштабного вторгнення, і, власне, буст такому пришвидшеному подоланню цієї позначки якраз може дати і, по ідеї, дає ця тисяча є допомоги. Тому що ми подивилися на перші кілька днів після 10 грудня, коли почала ця тисяча заходити до людей, і нас дуже сильно, перепрошую, дуже сильно почали тегати в соцмережах ті, хто почав скерувати цю тисячу на фонд. Наш, на інші фонди, десь сто з половини між нами і ще якимось фондом. Хтось розбиває на третину, хтось по 200 гривень. І це вже десятки мільйонів гривень.

  18. [Валерон]

    Бачите, виходить, це працює, тому що я, наприклад, скептично поставився до ідеї роздати тисячу гривень кожному українцю. Тут ми дуже мечимся насправді. Так, що можна було це скерувати якось більш адресно, цілеспрямовано тим, хто дійсно це потребує, або Збройним силам України. Потім сказали, що Збройним силам України не можна, тому що це якесь цільові надходження. Добре, тоді можна було знайти тих, кому це дійсно потрібно, але виходить, що люди самі розібралися і віддають це волонтерам.

  19. [Сергій Притула]

    Ну, не всі. Очевидно, що є величезна категорія людей, яка використає цю тисячу як можливість перекрити якісь питання по оплаті комунальних послуг, літні люди витратяться гроші в аптеці, ліки, хтось купить квиток на залізниці. Але все одно відсоток людей, для яких ця тисяча не є критичною для формування сімейного бюджету, бюджету витрат, їх немало. І я, наприклад, зараз з нетерпінням чекаю, коли мені буде зараховано, тому що, окрім того, що на мене має якась там тисяча прийти, це прекрасно. У мене ще троє дітей, і на них держава так само.

  20. [Фоззі]

    А що, на дітей теж прийде?

  21. [Сергій Притула]

    По красарю, на кожного. Тобі теж треба отримати. Ну, як же. І я зараз чекаю, там 4 тисячі зайде, я їх зараз ухлопну на ФПВ. Переведеться, так? Так. Або на блискавки ССО, або на ФПВ. У нас зараз там тільки є магістральних банків.

  22. [Валерон]

    А оцю історію чули? Спочатку Гороховський про це казав в «Монобанк», що там дуже якісь великі умови хочуть банківську тайну розкривати, якщо ти приймаєш цей…

  23. [Сергій Притула]

    Бачимо, спростовували це. Чесно, я отут не розумію, а в чому конкретно є проблема? Бо зараз, я переконаний, що там люди, які дуже глибоко в цьому знаються, в цих циклу співірологіях, зараз мене захейтять, забулять, і скажуть, що я там комусь, може, підігрую владі, і так далі. Ти в зеленому. Я не винуватий, що ваш мерч має такі кольори. До речі, дякую, офігенний мерч. І з того, що я знаю і розумію, якщо держава захоче, вона всі твої транзакції, кожен твій крок побачить, відслідкує, відфільтрує і зробить, що хоче.

  24. [Фоззі]

    Дай я додам. В нашому груповому чаті ТНМК я скинув якісь посилання на те, що буде відкрита банківська таємниця. І Фагот одразу за хвилину прокоментував. Він написав, блять, а ж є шоховати? Ну так.

  25. [Сергій Притула]

    Це перше. Вас можуть пробити, як згідно постанови суду, так деякі структури, деякі сервіси безпекові українські і без цієї санкції. Це перше. Друге. Якщо у тебе дебіт і кредит адекватно сходяться, що тобі переживати? Тобто, якщо твої витрати не перевищують твоїх доходів, то спокійно і не переймайся, що хтось буде відслідковувати. Доходи ще різні бувають, з різних джерел. Тоді, мабуть, починати треба не з зазіхання держави на твою банківську таємницю, а в тому, що тобі є, що приховувати.

  26. [Фоззі]

    Прямо червоно за запитання. Дякую.

  27. [Валерон]

    Це нормально, в мене багато не збирається за запитання. Добре, а от крім того, зараз ще відбуваються різні рухи в державі, які можуть вплинути на донати. Наприклад, от підняття податків, таке, як його назвали, історичне. Історично найбільше. Причому таке в класичному виді зроблено. Ми мушимо платити податки більше тих, хто і так платив податки.

  28. [Сергій Притула]

    Так, це найбільше на справедливість.

  29. [Валерон]

    100%. Воно, як вам здається, вплине на донати?

  30. [Сергій Притула]

    Вплине на комунікацію великих благодійних і невеликих благодійних організацій з білими бізнесами, тому що ці бізнеси дійсно зараз будуть більше сплачувати податків. І повірте, вони вріжуть не статтю витрат зарплати працівників, реінвестиція і так далі. Вони будуть дивитися, на чому можна звузити. На благодійності? На благодійності зокрема. Якби на паралельному курсі в країні відбувався ряд процесів, які суспільство очікує від держави, не було б такого спротиву цьому підняттю податків. Тому що, відверто, під час війни збільшення військового збору – це нормально. Тому що не може бути таке, що у нас в 17-му році півтора відсотки і у нас така жахлива повномасштабна війна, і раптом податків не збільшується.

  31. [Валерон]

    Але коли паралельно нічого не відбувається на митниці?

  32. [Сергій Притула]

    На митниці процеси мертво стоять, не вирушаться. Детинізація економіки, як була, так і є.

  33. [Фоззі]

    І погіршується.

  34. [Сергій Притула]

    І погіршується, і ніхто не робить нічого, щоб виводити частину економіки з тіні. І не було б потреби тоді податки піднімати, якби всі ці речі пофіксувати. Ще один момент, який найбільше бісить людей справедливо, вибішує, але де немає юридичного поки що вирішення цього питання. Ми всі пам'ятаємо фотографію, де русалка Дніструва лежить на дивані, жахливому, вкритому ковдрою з Хмельницького базару, і на ньому шість лямів кишон.

  35. [Фоззі]

    Які не можуть забрати.

  36. [Сергій Притула]

    Їх не можуть забрати. Тобто немає зараз правового механізму, щоб оці шість мільйонів кешом доларів просто взяти і завезти на якийсь там спецфонд, який займається питаннями постачання в Збройні Сили України. Чому? Тому що, по-перше, це речевий доказ. До вироку. Тільки за вироком суду, а судовий процес затягнеться на роки, тільки вироком суду може відбутися конфіскація. І я облакую своїм братом-адвокатом і кажу, а може зараз би прийняти якусь таку спецнорму, спецзакончик малесенький, і хапнем ті гроші, віддамо на ЗСУ, а далі якщо доведуть, що не корупціонер-хабарник, то... ЗСУ попросіть назад. Просіть назад. Берез каже, так, дивися, а якщо завтра намальовується людина, яка приходить і показує аргументовану документацію, яка каже, що з оцієї суми, умовно, лям, це її гроші, які вона там чи позичила, чи дала на зберігання, чи дав за якусь послугу, яка ще не відбулась. Тобто він каже, ну, неможливо поки що це все зробити, тому треба буде чекати, коли держава скаже, так, конфіскуємо. Ну, а поки миші з'їдять ці гроші.

  37. [Валерон]

    Так, так, якісь попсуються. До речі, от про Русалко-Дністрову і про підсумки рок. Google вже підбиває традиційно пошукові запити в Україні за рік. І по запиту, що це таке, грубо кажучи, на першому місці МСЕК.

  38. [Сергій Притула]

    Ну, очевидно, що...

  39. [Валерон]

    Якщо не кажучи, теж не знав, як розшифровується.

  40. [Сергій Притула]

    Людський інтерес до цієї структури стрибнув вище стелі. Я єдине, що поки їхав до вас, думав, з чим мене цей рік асоціюється, з чогось позитивного, ну, там, окрім своїх дітей і якихось успіхів фонду, успіхів війська і так далі. Я вважаю, що ми маємо цього року, під кінець року, згадати прізвище Забарний і сказати, що рік удался.

  41. [Валерон]

    Ні, то ми це ще згадаємо? Ну, я теж, я вважаю, що це найкращий гравець в українській стану, не зараз.

  42. [Фоззі]

    Перестрибнуло так, хоч щось.

  43. [Валерон]

    Так, перестрибнуло сильно. Фос, а у тебе з яким напоєм асоціюється зима?

  44. [Фоззі]

    Спробуй здогадатися, асоцій.

  45. [Валерон]

    З Ігір Майстром? Так. У мене дійсно асоціюється з Ігір Майстром, я тобі поясню чому. Тому що, як ти знаєш, я люблю кататися на сноуборді і мені здається, що Ігір Майстр – це невід'ємна частина каталки, коли ти катаєшся-катаєшся, потім трохи перепочиваєш, під ice-cold shot від Ігіря.

  46. [Фоззі]

    Як людина, яка закінчила кар'єру гірськолизника на третій день, і це було в лютому 2000 року, а тоді ще окрім самого не особливо нічого не ходила навколо, я щиро тобі вірю, вишаюся і насолоджуюся кожним словом.

  47. [Валерон]

    А знаєш, що таке аперскі?

  48. [Фоззі]

    Я нагадую апіролі, але я навіть не знаю, що таке апіролі.

  49. [Валерон]

    Це відпочинок, вечірка після каталки. І якраз Ігір підтримує аперскі на українських гірськолижних курортах, наприклад, в Буковелі, і підтримує найвисокогірніший фестиваль на Драгобраті «Привіт, Сніг Тревол».

  50. [Фоззі]

    Так, виступали колись на Драгобраті. Я намагаюся уявити, ну, не те, щоб я лижник, а, скажімо так, я, звичайно, коли з родиною відпочивав, вони каталися, а я сидів, писав. Невідомо, хто був більш щасливий. І от я хочу уявити себе з родиною, в горах, з друзями. Ми святкуємо, і хочу уявити тост, який би я підняв.

  51. [Валерон]

    То, може, попросимо людей написати тост і щось подаруємо за це?

  52. [Фоззі]

    Ну, оскільки інших версій в мене немає, давайте оголосимо конкурс на найкращий тост. Уявімо себе на відпочинку з друзями в горах.

  53. [Валерон]

    З Ігір Майстром.

  54. [Фоззі]

    Так, з Ігір Майстром. Так, як це відбувається в рекламі, там, знаєте, показують люди там всі в светрах такі, радісні. І Путін помер. Давайте уявимо, що ми всі в подібній ситуації. І тепер цілком реальний, неуявний приз від нашого партнера. Що тут в нас? Ковдра, щоб закутатися. Щоденник. Я зазвичай пишу.

  55. [Валерон]

    Це для фози, щоб записати.

  56. [Фоззі]

    Так, я пишу. Дві пари шкарпеток на сьогодні і на завтра. І капелюшок.

  57. [Валерон]

    Якраз це шапка для аперскій. Cold ice.

  58. [Фоззі]

    Ну, добре, добре, добре. І що тут? Тут в нас фляжечка.

  59. [Валерон]

    Фляга, ще для Ігіря.

  60. [Фоззі]

    Фляжечка і баф. Баф. Все в фірмових кольорах. Ми віддамо все це за найкращий тост, який пролунає уявного мене. Напишіть мені тост. Я щось заплутався в датах і в тостах. Напишіть мені яскравий тост для того моменту, поки уявного, коли я опинився з родиною і з друзями в горах під час святкування чогось. Напишіть за мене тост. Кажіть його в коментарях. І будете мати всі шанси отримати ось такий набір від Єгір Мейстер.

  61. [Валерон]

    Авірує? Гарно сказав.

  62. [Фоззі]

    Дякую.

  63. [Валерон]

    Якщо повертатися до усіх цих податкових історій і донатів, то зараз ще банки порадували українців, підписали меморандум про обмеження карткових переказів. Це якось відзначується на волонтерах?

  64. [Сергій Притула]

    Теоретично підозрюю, що можуть люди з'явитися, які скажуть, що так. Практично мені треба...

  65. [Фоззі]

    З кеш виходити.

  66. [Сергій Притула]

    Мені треба зараз глибше в цій історії покупатися, бо я теж поверхнево її почув, але ще не встиг розібратися, наскільки це є проблемою. З попереднього досвіду деяких кроків, які робив НБУ, я точно стану на сьогодні можу сказати, що вони дуже добре зважують, перш ніж зробити щось, якщо це може нашкодити волонтерам. І в нас був досвід в 22-му році, коли деякі постанови НАЗБАНК або нівелював, або через кому давав благодійні волонтерські організації. Треба зрозуміти, чи це стосується тільки вихідних переказів, як це, P2P, чи навхід. Навряд чи навхід. Я думаю, що якщо ви маєте волонтерську картку, і вкотре кажу, не хочете мати клопоту з державою, запишіться в реєстр волонтерів. Він з 2014 року існує, і це не є дуже складна процедура. Тоді в державі до вас не буде ніяких запитань. То навхід, по ідеї, це не повинно було би на щось впливати. А так, мабуть, держава все-таки розуміє, для чого вона подібні контрреволюційні кроки робить. Але я буквально позавчора читав уривок з інтерв'ю Пишну голови НАЗБАНКу. Він сказав, що це швидше за все торкнеться аж 1% учасників процесу з цих перекидів.

  67. [Валерон]

    Я теж це чув, коли мова йшла про 100 тисяч обмеження. Тепер вже і 50 тисяч.

  68. [Сергій Притула]

    Це для ризикованих.

  69. [Валерон]

    Дорог населення.

  70. [Сергій Притула]

    Знаєте, якщо у вас, умовно кажучи, кредитна історія не альо, то ви становите ризик для банківської системи. Тому це так само нормально, логічно.

  71. [Валерон]

    Але ж там ще цікаво, що по цьому історичному підніттю податків у банків 50% прибутку забирають.

  72. [Сергій Притула]

    Тому що є така штука, як... Грабля-грабля. Ні, ну, банки останніх пару років показують неймовірний ріст прибутків. Він перевищує довоєнний, у зв'язку з тим, що вони фактично заробляють гроші не завдяки своїй безпосередній діяльності, як там, фінансова установа, так? А завдяки підняттю облікової ставки НБУ вони вкладають ті кошти, які накопичують, наприклад, в облігації внутрішньої державної позуки, отримуючи надприбутки. Тому держава, як давайте називати речі своїми іменами, це частково і каральний такий механізм, який може поставити вас вперед фактом. Вони вперше так перед фактом їх поставили ще рік тому, коли вони фактично заднім числом прийняли цю історію і забрали 50% прибутків. Зараз хоча б попередили наперед, тому люди, можливо, трошки швидше адаптувалися.

  73. [Валерон]

    Ну добре, якщо сказали забарно, можемо поговорити про Збірну України. Фосс жартував, що у нас всього дві людини приходили до нас кілька разів. Це ви, звичайно, і ще один Сергій Станіславович, тільки Рибров.

  74. [Фоззі]

    Та, не Сергій, а в мене Берем. Кілька разів. Можливо, ще Жадана візьмемо.

  75. [Валерон]

    Збірна не те, щоб радувала в цьому році, правда? Але от навесні після Боснії і Ісландії була дуже велика ейфорія.

  76. [Фоззі]

    Я недавно не міг заснути і думаю, треба б на якийсь плюс переключитися. Я вирішив подивитися огляди стиків тих.

  77. [Валерон]

    Ну, Ісландії і Боснії, так?

  78. [Фоззі]

    Так. От я подивився і такий думаю, блін, а здавалося рік нескінчений, що це так давно було. Було ж щось хороше. Спи!

  79. [Сергій Притула]

    Ну, якщо подивитися на потенціал учасників процесу, які одягають на себе футболку збірної України, то за потенціалом, мабуть, це одна з найсильніших. Так казали перед літом і потім. А потім, я оце не розумію, на якому етапі воно десь все починає ламатися.

  80. [Фоззі]

    Приблизно на тому етапі, коли сідає стартовий зв'язок. Поки вони фотографувалися і ходять в прапорах, мулювали.

  81. [Сергій Притула]

    Навіть серед самих учасників... Мені от агресії, якої, знаєш, не відчуваю, такої позитивної агресії в виконанні збірної, я не пам'ятаю, з ким був матч, але Зінченко в цьому матчі просто якогось тіпа зносить під каті і переступає через нього, його так камера брала таким хорошим планом, і він такий просто йшов, ну такий, як Буйвол, у нього нізрі. Переступив просто через якогось тіпа, не помітивши фактично його, і я такий думаю, о, оце то, що треба.

  82. [Фоззі]

    Зарядик.

  83. [Сергій Притула]

    Тобто якийсь такий флешбек від Олега Лужного.

  84. [Валерон]

    Олега Романовича всі згадують зараз.

  85. [Сергій Притула]

    Романовича не даремно вболівальники Арсенала називали Ukrainian Horse, це ж таки була людина, яка давала підстави для такого синонімічного ряду у свій бій. І я не знаю, як так сталося, що ми почали героїчно вигризати нічию з Грузією. Та, і радіти цьому. Але, ну маємо, що маємо, як казав Небощик.

  86. [Валерон]

    Та, але бачите, зараз кажуть, задача виконана, ми в якихось там плей-офф. В стиках.

  87. [Сергій Притула]

    Ну це теж класика жанру, ми героїчно вигадуємо собі перепони, а потім героїчно їх долаємо. І це все трошечки б'є по нервовій системі купи людей, які, може, якби не війна, ми би не так важко ці речі перетравлювали. Хоча давайте відверто, величезні кількість людей в Україні, зараз не стільки, вибачте, похіру результати збірної України, але є все одно ті, які в час великих випробувань, великих страждань, в час великих бід, для яких не обов'язково бути навіть на лінії бойового зіткнення, а в нас люди гинуть від обстрілів, від ракетних ударів, від всього. Як євробачення. І ми з праглі до перемог в будь-чому. Тобто, не знаю, завтра, якщо буде чемпіонат світу з ТЕПу, то якщо ми там виграємо, то всі люди будуть ходити і тішитися, і пишатися, тому що з маленьких перемог додається відчуття.

  88. [Фоззі]

    Це мотивація хоча б на один день. Проживи ще один день, ми можемо.

  89. [Валерон]

    Але я теж думав, що глобально зараз всім на збірну... Так, але якщо до гугла повертатися, там все одно євро 2024, олімпіади, все це в топі пошукових запитів.

  90. [Сергій Притула]

    Тому і ця олімпіада цього року, скільки було емоцій. Таких позитивних.

  91. [Валерон]

    Ви перемогач Харлан, це же є прояв українського духу якогось?

  92. [Сергій Притула]

    Я взагалі вважаю, що нам дуже сильно пощастило з Ольгою Харлан, тим, що вона колись народилася в нашій країні, зростала. Вона величезна пахарь, роботяга страшна. Ми познайомилися з нею, до речі, теж на тлі футбольної тематики. У 2016 році на одному з заходів Федерації футболу України, коли роздавали почесні звання Амбасадора збірної України, однією з тих, хто на її став, була Оля Харлан. І ми тоді вперше з нею поспілкувалися, і з тих пір цей трек дружби триває. І я потурбував Олю одразу після здобуття бронзи спочатку. І вона ті кружочки мені в телеграмі записувала поночі з готелю. А коли вони вибороли золото, я навіть ввечері не набирав, бо я розумів, що там черга таких стоїть. І я набрав зранку, коли дівчата були на сніданку. Рима. Там така ейфорія була. Вони нарешті відійшли від цього останнього шоку. Вони ввечері не розуміли насправді, що відбулося, але ми просто виграли золото. Тільки зранку такий вау. Там же драматургія ще була. Там драматургія шалена. Ні, в мене була своя драматургія. Тому що ми на фонді, коли придумали, як матчиться автоматизована турель шабля і шаблі переможців Олімпійських ігор. І я зранку такий кажу, Оля, віддай шаблю. На що? Кажу, поміняємо на шаблі. 16 чи 17 комплексів ми в результаті придбали.

  93. [Валерон]

    А раз зайшла вже тема про футбол, ти мені скажи, Фос, ти займався ж футболом в дитинстві?

  94. [Фоззі]

    Займався.

  95. [Валерон]

    В якійсь ДЮСШ, чи як це називалося?

  96. [Фоззі]

    Так, ДЮСШ.

  97. [Валерон]

    Яка була ця ДЮСШ?

  98. [Фоззі]

    Шоста.

  99. [Валерон]

    Шоста в Харкові?

  100. [Фоззі]

    Так. Які поля у вас там були? Жахливі, діагональні, через які люди йшли на зупинку і додому.

  101. [Валерон]

    Серйозно? І ви там займалися?

  102. [Фоззі]

    Витоптано, так, було.

  103. [Валерон]

    Я теж займався в ДЮСШ. Shoutout. Космос, Запоріжжя. Як це називалося? Не знаю. ФК Космос? Здюшор металург? Якісь такі назви.

  104. [Фоззі]

    Здюшор – це Олімпійський резерв. Це значить, що ви мали бути за нашими стандартами на рік молодшими за решту учасників змагань?

  105. [Валерон]

    Не знаю, я зі старшими теж грав. У нас, значить, були поля шкільні. Було одне поле, восьме називалося. Воно не можна було назвати трав'яним, воно було земляне. І 84-та ще школа була, там теж було земляне поле, а ще був технікум, така назва, і там була щебінка. Так що, може, краще було.

  106. [Фоззі]

    Гравійне поле називалося.

  107. [Валерон]

    Але через нього ніхто не ходив. А от для ДЮСШ-21 з Києва, в районі ДВРЗ, яке знаходиться, УПЛ, УАВ і наші друзі з VBET Foundation запустили благодійну активацію «Сила голу». За кожен гол в УПЛ акумулюється 5 тисяч гривень. І ці 5 тисяч гривень потім збираються всі голи в УПЛ за сезон. І їх VBET Foundation передасть на реконструкцію саме футбольного поля цього ДЮСШ-21.

  108. [Фоззі]

    Це натуральне поле було. Зроблять хороше.

  109. [Валерон]

    Так, я думаю, дуже крута ініціатива. І, можливо, хтось з ДЮСШ-21 колись доросте до збірної.

  110. [Фоззі]

    І скажи.

  111. [Валерон]

    Дякую. Дякую УПЛ. Забувайте більше голів. Турель. Шабля турелі. Так, ми теж збирали щось на турелі. Але не в таких масштабах, звичайно.

  112. [Сергій Притула]

    Це ж виклики сучасної війни. Все, де можна замінити людину на полі бою чимось роботизованим, це треба робити. І нарощувати масштаби. Я дивився нещодавно. Відео мені випало в Фейсбуці чи в Твіттері. Де військовослужбовець йде по полю з двома побратимами. Тут у нього їде така маленька мобільна платформа. На ній TM-ки. І він каже, от так от і живемо. В небі дрони, тут по землі дрони. І ми такі троє красиві йдемо. І такі реалії. На воді дрони, під водою вже теж. В небі, який хочеш, дрони. Автоматизовані турелі для того, щоб бойець був захищений у місці і міг керувати цією туреллю, вести бій з кулемета на безпечній дистанції. Тому нас кількісно менше набагато. І ми маємо вигравати за рахунок сучасного ведення бою. Слава Богу, що в військах з'явилася ціла плеяда офіцерів, бойових офіцерів, які зрозуміли вже заздалегідь ці виклики і впроваджують їх в життя. І ви можете спостерігати. Поява першого в світі роду військ з сили безпілотних систем – це ось він здобуток цієї сучасної війни і достатній кількості людей, які розуміють, що нам треба для того, щоб в ній не програти.

  113. [Валерон]

    К2 стає полком.

  114. [Сергій Притула]

    Ну, Верес Кирило Кирилович, який з маленького підрозділу, який у нього був до повномасштабного вторгнення 12 людей особового складу. Відділення? Менше відділення. Зараз стає полком. Птахи-мадяра з ригадою. Одна з бригад, не знаю, можна називати яка чи ні, яка раніше не мала приставки безпілотних систем, радше була механізованою, зараз перелопачується і стає безпілотних систем. І ось так на кожному кроці ти дивишся, ти відмічаєш якихось людей, які були провайдерами цих змін. Я пам'ятаю, як Саша Ябчанка, ще коли вони були гонором в Новинці 67, коли вони були в бригаді, як Ябчанка робив збори, ми так само ж скупували якісь платформи для евакуації поранених.

  115. [Валерон]

    А я його ще пам'ятаю експертом з медичної реформи.

  116. [Сергій Притула]

    Я його пам'ятаю як людину, яка палила свою кандидатську дисертацію після того, як Кива став великим науковцем. До речі, цього року ми заткували річницю, як Ківі не вродило десь на Московій. Тому цікаво за цим процесом спостерігати, цікаво спостерігати, як до нього прикута увага людей і бізнесів зі всього світу. Ми маємо дуже цікаві кейси. По-перше, ми живемо якимись уявами, стереотипами про роль тої чи іншої країни в історії України, про їхній вклад в нашу незалежність, в нашу боротьбу. І несправедливо замовчуються, наприклад, датські гроші у справі нашої майбутньої перемоги. Тому що датських інвесторів в український Miltek їх є. Фінляндія туди ж. Норвегія. Скандинави, в принципі, нас дуже сильно супорчують.

  117. [Валерон]

    Каже, десь тут датські люди передавали щось Україні.

  118. [Фоззі]

    За цією барною стійкою відбувалися події, які відбилися десь. Ну от, власне, власне. Хрещатик 44, ми знову в Бермен-Дектаті, ідеальному закладі, легендарному закладі, в якому вирішувалися багато дуже важливих для України справ.

  119. [Сергій Притула]

    Мені трошки... Я отримав кілька днів тому таке відслідження, наприклад, хто з західних лідерів, політиків, керівників якихось інституцій є в топі української довіри, респекту там, і так далі. На першому місці, що мене потішило, йде Урсула Фондерлайн. Тобто, це дуже круто, що українець, який був задіяний в опитуваннях, не просто знає, хто це, а розуміє, що ця пані реально... Я з багатьма дипломатами спілкуюсь з західними, вони всі в одній сон кажуть, ви маєте бути дуже сильно вдячні двома, насамперед, людям, які за вас топлять в Європі. Це Урсула Фондерлайн і Кая Калас. А, і Стонека. Та, яка зараз вона теж отримала там високу посаду.

  120. [Валерон]

    Вона тепер, так, як головний дипломат є.

  121. [Сергій Притула]

    Так, але дуже бентежить... Ну, наприклад, на другому місці йде в рейтингу Дуда, а на третьому йде Джастин Трюдо. Дивно. Ну, по-перше, він красивий. Йде Джастин Трюдо. І тут ти дивишся, на якому місці в цьому рейтингу йде Олаф Шольц. І Олаф Шольц стрімко наближається, за рівнем довіри, поваги і всього іншого, десь до Орбана. Ну, дуже сильно впав.

  122. [Фоззі]

    Хоча Німеччина в грошах...

  123. [Сергій Притула]

    Німеччина в грошах і в мілітарній підтримці йде одразу після Сполучених Штатів. А в деяких аспектах, попереду них, порівняти масштаби допомоги наших канадських партнерів і наших німецьких партнерів, м'яко кажучи, це буде не зовсім коректно. Не зовсім коректно, хоча і ці учасники Великої Сімки, і ці учасники Великої Сімки, але трошечки це несправедливо.

  124. [Фоззі]

    Є один нюанс.

  125. [Сергій Притула]

    Та, і тому, наприклад, коли керівник наших партнерів Німеччини показує нерішучість у питанні лідерства виділення далекобійних ракет, це одним махом перекреслює все... Мільярди. Мільярди, десятки мільярдів євро, які були виділені України в рамках макрофінансової допомоги, щоб економіку отримати, так і, власне, мілітарної. Я до вас приїхав після зустрічі з послом Польщі. Це новий посол Пстебартуша. Він заїхав місяців чотири, чотири з половиною вже на посаді. І сьогодні нарешті ми його вітали у нас на фонді. Шукали шляхи...

  126. [Фоззі]

    Примирення?

  127. [Сергій Притула]

    Можливі. Ну, не те, що ми з ним і не сварилися, просто є багато напрямків, по яких можна ж не тільки на міжурядовому рівні співпрацювати, а будь-яке посольство в Україні – це точка входу в Україну з боку їхніх благодійних організацій, НГО, які там проводять різні політики. Ось. І ми сидимо, спілкуємося, і ми розуміємо, що в нас зараз дуже такий цікавий період, тому що війна в Україні... Тому що фермери ще не вийшли на кордон. Вона якийсь час прибила конфліктні моменти і історичного штибу, і економічного штибу. А зараз, вже по трьох майже роках Великої війни, воно розсмокталось трошечки, вже з'явилися оці от моменти з українським зерном, вже з'явилися моменти з тим, що польські політики піднімають питання Волинської трагедії на якийсь новий рівень. Хоча для мене особисто це питання 20 років тому було перегорнуто, тому що двоє президентів Польщі і України, почергово заїжджаючи на територію країн, впровадили цю політику, пробачаючи, просимо вибачення. Мені здавалося, що в цих питаннях крапка поставлена, сторінка перегорнута.

  128. [Валерон]

    Це ж, можливо, теж вибори, коли наближається...

  129. [Фоззі]

    Так, але виборчі процеси закінчились, вибори закінчились. Можливо, вони хотіли, щоб як Аденауер на коліна стали?

  130. [Сергій Притула]

    Я не пам'ятаю, може і ставали, відверто кажучи, на одне коліно один перед другим. Вже не пригадаю, бо то шмат часу пройшов. Але є чітке розуміння того, що ще більше клопотів у нас буде після війни. Вони будуть обумовлені демографічною ситуацією в Україні і необхідністю України залучення робочих рук. Ми вже, здається, про це говорили в минулій розмові, я можу пригадати. Ти її давно не передивлявся, пробач. Або ми повертаємо українців з-за кордону, а в Польщі це одна з країн, де їх найбільше, або ми маємо мати вже зараз прописану міграційну політику, яка дозволить Україні знайти велику кількість трудових мігрантів, які сюди приїдуть і будуть ставити державу на якісь рейки відновлення. Але це дуже сенсативна тема, про яку ніхто в Україні не хоче говорити. Тому що як тільки ти відкриваєш рот і кажеш, що треба думати, звідки брати людей, якщо своїх неверним, Філіппіни, Бангладеш, Гана чи Бурунді.

  131. [Валерон]

    Сирія, наприклад.

  132. [Сергій Притула]

    Ти одразу маєш дуже величезний ризик нарватися на неймовірний хейт. Звинувачення в тому, що ти хочеш створити в Україні гетто і тобі будуть показувати пальцями, наприклад, Бельгії, Франції, Німеччини і так далі, де є певні проблеми, певні клопоти. І хто приїжджав, наприклад, до Брюсселя, той знає, що з центрального вокзалу треба спочатку пройти триськілька кварталів, де ти не почуєш мов європейських країн.

  133. [Фоззі]

    Або в Порткале, якщо потрапити.

  134. [Сергій Притула]

    Тому розуміючи виклики, які будуть у нас в майбутньому, вже зараз там представники інтелектуальних еліт, люди, які спеціалізуються на дослідженнях аналітиці і так далі, представники різноманітних НДО, вже зараз мають починати розмову про те, як вибудовувати стосунки опісля. Тому що якщо немає діалогу, то і проблема сама по собі не розсмоктується.

  135. [Фоззі]

    Свято то наближається, то відближається. А ми рухаємось до своєї мети. 100 тисяч підписників подкасту «Пряма Червона». Будьте разом з нами. Клацайте отуди.

  136. [Валерон]

    Дуже цікаве питання з поверненням українців. Зараз держави теж озадачились, скажімо так, цим будуть створювати ось це Міністерство єдності.

  137. [Фоззі]

    Вони будуть його перетворювати в Міністерство реінтеграції, здається, на Міністерство єдності.

  138. [Валерон]

    Не дуже віряться в те, що можна повернути тих, хто тікав через гори чи річку, якимось Міністерством до України.

  139. [Сергій Притула]

    Для того, щоб обговорювати логіку створення Міністерства єдності, треба подивитися з проміжком, з плином часу на результати роботи Міністерства єдності. Чи може стати причиною повернення українців з-за кордону в Україну створення Міністерства як такого? Радше ні, ніж так. Люди повернуться, якщо буде виконано кілька основних критерій для повернення. Безпека, робота, справедливість. І це все лежить в площині роботи інших Міністерств.

  140. [Фоззі]

    Я собі уявив бігборди з таким слоганом. Безпека, робота, справедливість.

  141. [Сергій Притула]

    Тому що якщо не буде роботи гідно оплачуваної, то і ніхто повертатися не буде. Якщо люди, які вже отримали певну таку вакцину прав і свобод, і справедливих судів і так далі, на території Євросоюзу, вони не захочуть повертатися в правовий хаос, який подекуди ще має місце в Україні. Як ти добре сказав, подекуди. Подекуди подейкують. Тому можливо це не обов'язково було перетворювати саме на Міністерство, але якийсь орган на працювання, політик для реінтеграції українців, мабуть його поява мала би мати місце. Проте я ще не бачив ні цих політик, ні чітких якихось заяв, покроку візді, яким чином ми це будемо робити. А що Міністр є?

  142. [Фоззі]

    Я, вибачте, зловив себе на думці, що чомусь фраза подекуди подейкують в мене пов'язана з тобою і згадав. Я її вжив в програмі «Третій тайм» і ти мені надіслав смс-ку зі Смельником «подекуди подейкують».

  143. [Сергій Притула]

    А я згадав. Було діло. Програма була хороша.

  144. [Фоззі]

    Деменція, відступай.

  145. [Валерон]

    Можу сказати, що ми цей не сіквел, а як приквел. Це коли... Прикол, правильно казати.

  146. [Фоззі]

    Так, прикол.

  147. [Валерон]

    Дякую.

  148. [Фоззі]

    На приколі, в сіквелі, на приколі.

  149. [Валерон]

    Ну, це реально глобальна проблема і про це, напевно, не дуже думають поки. Чи це непопулярно обговорювати?

  150. [Сергій Притула]

    Це відносно непопулярно обговорювати. Це обговорення ведеться, на жаль, в таких дуже рожевих фарбах. Тобто чомусь засадничо дуже багато хто з керівництві країни і в суспільстві вважає, що як тільки війна закінчується, одразу багато українців повернуться додому. До нас на тижні приходила дівчина, яка живе у Швейцарії. Вона принесла на фонд донат, який складався з франків, євро...

  151. [Фоззі]

    Бо їм заборонено в Швейцарії робити донати з соціалу, за цим слідкують.

  152. [Сергій Притула]

    Але ми спілкувалися, вона каже, у мене там є ще шість друзів українців, з якими я спілкуюся, з них п'ятеро не планують повертатися. Я не кажу, що це там...

  153. [Фоззі]

    Репрезентативно?

  154. [Сергій Притула]

    Репрезентативна історія, але ми маємо бути готові до того, що у нас може не повернутися відсотків 70-80 людей, які виїхали. Тому що ми маємо дуже багато прикладів...

  155. [Фоззі]

    Зупинив себе. Я йому картку покажу, ти говори.

  156. [Сергій Притула]

    Ми маємо 100%, що ми маємо бути цього готові. Не перекручуйте, будь ласка, Саш. Дякую, що жовте. Було дуже багато прикладів у поляків, неодноразово відбувалися такі величезні міграції.

  157. [Фоззі]

    Країни Балтії.

  158. [Сергій Притула]

    Країни Балтії, Ірландія, те ж саме. Тобто поверталося завжди дуже малий відсоток людей, решта знаходили там десь краще місце для життя. І тому глобальна задача... Окей, ми зрозуміємо, скільки людей повертається, скільки там, можливо, залишається. Але глобальна задача вже зараз думати, що його робити для того, щоб коли відкриються кордони, не виїхало ще більше. Чоловіків. Це одно, чоловіків багато виїде, тому що там жінки здійснюють. Ми не уникнемо цього.

  159. [Фоззі]

    Я так думаю, що українська держава, навіть якщо скасує цей стан, дасть люфт в рік, щоб заборона на виїзд чоловіків була. Якби це не звучало страшно. Ми не політики, ми можемо називати речі своїми іменами. Це буде співпадати з інтересами держави.

  160. [Сергій Притула]

    Я не зовсім зараз це бачу в контексті норм Конституції.

  161. [Фоззі]

    Норми Конституції?

  162. [Сергій Притула]

    Якщо під час воєнного стану заборона на виїзд ще якось сприймається, то якщо воєнний стан знімається...

  163. [Фоззі]

    Його назвуть напіввоєнним.

  164. [Сергій Притула]

    Хизи, я не знаю, чи така історія існує. Тут треба більше ламати голову на тим, як молодь втримувати. Демографічна ситуація максимально жахлива. Я дивився, скільки виїжджало юнаків віком 15-17 років за останні три роки. Це реально жахливі цифри. З наближенням до мобілізаційного віку батьки відправляють дітей за кордон.

  165. [Валерон]

    Повернення українців за кордон. Для мене звучить як ілюзія. А що ви думаєте з цього приводу? Пишіть в коментарях.

  166. [Фоззі]

    Американська сторона посприяла цими натяками, що знижується мобілізаційний вік до 18-ти. Мені товариш, який тренер дитячий, каже, що фактично ці роки вимиті на сьогодні.

  167. [Сергій Притула]

    Я неодноразово вже розказував. У нас, якщо намалювати демографічну картину в Україні, це така неправильна клепсидра. Це от гурловинка, це якраз люди віком 20-25. Тобто їх кількісно і відсутково найменше у віковому зрізі українського суспільства. І тому я абсолютно розумію, чому українська влада опирається максимально пушу з боку американців чи будь-кого іншого щодо зниження мобілізаційного віку. Тому що ми ризикуємо їх втратити фізично, а як наслідок через 25 років у нас буде величезний ще раз геп в контексті народжуваності. Я не знаю, як з цим потім можна буде справлятися. Тому думаю, що пан президент буде до кінця битися, щоб до цього не допустити. І певна рація в його словах, що дайте краще більше зброї, аніж ми людей молодих будемо затягувати, раціональність є. Мені здається, що американці досі мислять певними критеріями ведення своїх воїн, які у них були. І що В'єтнам, Ірак, Афган, це мають бути такі молоді хлопці, фізично витривалі і так далі.

  168. [Фоззі]

    В них була така перевага в авіації в усіх цих війнах, і не всі вони закінчилися для США позитивно.

  169. [Сергій Притула]

    Я веду до того, що дійсно, якщо ми говоримо про штурмові дії, то звичайно, боєць 23 роки і боєць 55 – це дві великі різниці. Але ми ж чим далі тим переходимо все більше і більше до цієї сучасної війни за стосуванням дронів, далекобійних дронів, наземних дронів, всього-всього іншого. І від наших західних партнерів ми просимо насамперед, звичайно, далекобійні ракети для того, щоб нищити логістику, виробництво росіян та там. Як мені казав колись пан полковник, який дуже переймався тим, що Україна свого часу звернула повністю ракетні програми. Він каже, ППО – це, звичайно, класно, але збивати рускі самоліти треба не в той момент, коли вони залітають на територію України, а в той момент, коли вони тільки збираються злетіти зі свого аеродрому.

  170. [Валерон]

    Про Америку ми почали говорити. Погодьтесь, 2024 такий в усьому світі вийшов трохи американський, особливо його закінчення року, після початку виборів, після виборів в США. Зараз є таке відчуття, що весь світ застиг в очікуванні інаугурації Трампа і його якогось рішення. Я кожен день читаю новини про те, що Трамп там щось думає про Україну, Трампу щось запропонували про Україну, Трамп каже, що Україна №1 для нього.

  171. [Сергій Притула]

    Найбільше застигли, насправді, дві країни – ми і Німеччина. І Німеччина? Так. Тому що ми застигли, тому що нам прямо залежить наше майбутнє, наше безпека, наше життя від подальшої поведінки Трампа і його адміністрації. Німеччина застигла, тому що вони абсолютно чітко розуміють, що в разі, якщо адміністрація Трампа прикрутить гайки, то найбільша відповідальність лягає на їхній плечі, як найбільшій європейській економіці і найбільш спроможній економіці щось робити. Тому там також всі так на секундочку напряглись, бо до якоїсь пори співчуття, це все працює. Але ми не знаємо, як собі далі будуть поводити платники податків там.

  172. [Валерон]

    І так знаєте, забавно трохи було, якщо це слово можна застосувати до міжнародних відносин, яких дивитись було, як всі хотіли з Трампом чи то подзвонити, чи то там сфотографуватись, чи то з'їздити в Флориду особисто. Як Орбан. Ну Орбан, так, Орбан і ці фотографії відразу викладав сам, як він там з ним ручкається і так далі. Якось доторкнутися до прийняття рішень.

  173. [Сергій Притула]

    Справа в тім, що є ще речі, які можливо не зовсім видані з правого і лівого берега Дніпра, але коли ти заїжджаєш по справах фонду на інші терени, ти бачиш, що… На Чекахщинах? Ну, зокрема, я маю на увазі малювничу все-таки Оттавщину, Торонщину, Монреальщину. Ми, коли їздили, це зі світовим конгресом українців, у нас було три міста в Канаді. А, до речі, це ж ще один розкішний фейк цього року, який було запущено з догадою з ким, що Притула живе в Канаді. Я б не пропустив. Я не можу цього пропустити, тому що мені кожен день приходять в фейсбуці і пишуть в коментарі, що ти, сука, їх в Канаду, накрав грошей, і ти такий, та, блін, ну, прогорниш стрічку. Та як Колєба в Гарвард переїхав, так? Ну, не знаю, може.

  174. [Фоззі]

    Ось, бачиш, ось вони так і про тебе.

  175. [Сергій Притула]

    І я мав можливість там спілкуватися з різними середовищами, із Міністерством оборони Канади, із міжпарламентською групою Україно-Канадської дружби, куди входять представники різних фракцій Канадського парламенту, і балакав з чоловіком, який потенційно, швидше за все, в наступному уряді буде міністром закоронених справ Канади.

  176. [Фоззі]

    Ні Христина його збила?

  177. [Сергій Притула]

    Ні. Шкода. Уряд Трюдо, насправді, добуває своїх вже останніх місяців.

  178. [Фоззі]

    І добуває своїх виборців, які розчаровані в ньому.

  179. [Сергій Притула]

    На наступних виборах переможуть консерватори, у них 40% підтримки зараз в канадському суспільстві. Їхня риторика, якщо послухати, подивитись, приглянутися, від неї так легасненький такий фльор мага. Тільки канадського розливу. Це філософія make America great again, і в них так само. Максимальна концентрація на внутрішніх якихось питаннях. Вибачення, вибачитися перед індіанцями. Це саме ті хлопці, які нам зарубали з першої ітерації торговельну угоду з Канадою. І серед виборців яких найменший відсоток підтримки, допомоги Україні. Що так само дуже мечиться з частиною аудиторії республіканців. І ось такі речі ми бачимо в різних країнах, вони по-різному вигулькають. З цим неймовірним розвитком ультраправих в Австрії. Не лише в Австрії. Не лише. Тобто, наприклад, в Португалії на останніх чи передостанніх виборах, які в них були, не завжди за ними чітко відслідковує, але вперше, наприклад, ультраправі зайшли в парламент. Це тенденція західного світу. Тобто, історія того, що популісти, якісь такі інтересні, дуже яскраво виріжені, харизматичні, дідько забирає, вони так вриваються у владу, та це є такий прикол. Як з ними взаємодіяти? Ну, це таке питання індивідуального підходу. Просто такі класичні кліше співпраці на рівні найвищого військово-політичного керівництва держави із такими грядками, які приймають рішення, немає якогось єдиного шаблону. З кожним треба вибудовувати індивідуальний трек і не соромитися долучати якісь треті сторони для нормалізації стосунків. Бо іноді ми не маємо прямого якогось контакту чи дружнього контакту з якоюсь країною, але якщо підтягувати їхніх друзів, сусідів і так далі, особливо це стосується країн Сходу і Близького Сходу, то це може давати теж цікаві результати.

  180. [Валерон]

    На Близькому Сході цікаві події відбуваються зараз у цьому році. Це, до речі, теж український фактор, напевно ж, правда, в тому, що як за 10 днів схлопнувся режим?

  181. [Сергій Притула]

    Не буду казати, з якою високопоставленою людиною я спілкувався, але кажу, чим ще наш фонд може бути корисний вашій структурі, або братам нашим туарегам, а людина мені відповідає, ну чому ж тільки туарегам, може і братам нашим сирійцям, братам нашим малійцям і так далі. Це, насправді, дуже круто і це ознака серйозності країни. Суб'єктності. Суб'єктності країни, дякую. Коли ти в тій чи іншій мірі є елементом розвитку подій на інших континентах, можеш собі це дозволити. Взагалі вважається, що крутою є та країна, яка може дозволити собі введення війни на іншому континенті, чи з країнами, з якими вона не межує єдиними кордонами. І тут наші проникнення в тих чи інших моментах можуть бути дуже цікавими. Але по сирійському питанню, я не знаю джентельмени, але в мене є там певні свої консорни, тому що чи я є фанатом спостерігати за тим, як падають диктаторські режими? Само собою. Ми з вами, як учасники революції гідності, перед тим помаранчевої, ми з радістю дивилися, як падає режим Януковича і копниками, які його люди виганяли в Ростов. Проте ми говоримо, наприклад, на українському прикладі, як демократія перемогла диктатуру. Бо той, хто буде казати, що Україна не демократична держава, з тим нам не по дорозі. Я не впевнений, що ми можемо констатувати, що в Сирії перемогла демократія.

  182. [Валерон]

    Ні, це 100%.

  183. [Сергій Притула]

    Є питання. Після кранів. Зважаючи на те, що в Україні ми могли казати, що в нас перемогла демократія, ми сказали, правова система, будь ласка, займись цими людьми, якщо вони злочинці, бери їх в сади. Чому вони не сіли, це вже інше питання. Перше, що зробили ті, хто скинув режим Башара Асада в Сирії, це створили такі імпровізовані ешафоти. І вміло ними скористалися. Це традиція? Ми маємо поважати традиції і культуру різних держав.

  184. [Валерон]

    Ну і там стільки всяких сил в цій Сирії.

  185. [Сергій Притула]

    Наша задача, щоб вони до кінця розібрались з російським питанням на території Сирії. З двома базами хоча б. Тобто якщо цих баз російських не стане фізично, бо вони будуть віддані іншим країнам, з якими в нас країна.

  186. [Фоззі]

    Являється, яка там стадія торгу зараз за ці бази?

  187. [Сергій Притула]

    Може собі здогадатися, зважаючи на те, що стоїть питання енергетичної безпеки Європи, великих грошей саудитів, і те, що Росія в якийсь момент може випинитися в ситуації, коли її нафта і газ будуть нікому не потрібні, окрім неї самої, або китайцям треба буде ще доплачувати, щоб вони її викуповували. Тому там все дійсно дуже серйозно. Ну і плюс, скільки б їх там не було, цих росіян, яких звідти можуть вишепти, швидше за все вони опиняться на, як шаблон звучить, кліше, театрі бойових дій в Україні. І це не дуже тішить.

  188. [Валерон]

    Ми про демократію і перемоги революції заговорили. Зараз в одній країні, колись близькій, нам зараз важко сказати, близькій чи ні, відбуваються події, дуже схожі на нашу революцію гідності, на Євромайдан. Я про Грузію.

  189. [Фоззі]

    І ти дуже любиш цю країну?

  190. [Сергій Притула]

    Я дуже люблю цю країну і бував там неодноразово, і закоханий в неї повуха. І дуже сильно, відверто, останні два роки я переймався на індивідуальному рівні. Мені було вкрай важко дивитися, в що перетворюється Грузія, куди вона котиться. Бо відсутність абсолютно якоїсь допомоги з боку Грузії на державному рівні в Україні під час цієї війни, це плювок у наше спільне минуле. Тому що, перепрошую, коли в Абхазії ще в 92-му грузинів вбивали, і Росія розпалювала там цю міжетнічну ворожнечу, то саме українські вертольотники рятували тисячі і тисячі грузинів, яких перекидали через хребет. І це наші українські хлопці гинули за Грузію під час абхазських воїн. І найбільша кількість в Грузії є найвища державна нагорода для іноземців. Я не пам'ятаю, як вона називається, але найбільше в неї було нагороджено саме українців. Багатьох посмертно. Тому коли росіяни в 2008-му атакували Грузію системою ППО, яку передавала Україна... І Грузія їх не повернула. Так, і на тлі цього всього не просто там нас держава Грузія не підтримала ні морально, ні матеріально, ні мілітарно, а більше того, вони ще й стали транзитною країною для завезення підсанкційних товарів в Росію. Ми маємо сепарувати все-таки частково грузинське суспільство і грузинську владу, тому що всім тим хлопцям з іноземного легіону, грузинського легіону, тобто дуже багато є підрозділів і добровольчих структур, де грузини воюють. І, на жаль, це жахлива статистика, але вона так само про щось говорить. Грузини і громадяни Сполучених Штатів лідерують цьому жахливому сумному антирейтингу тих, хто загинув в боях з іноземців. Тому ми маємо обов'язково вшанувати пам'ять цих людей в різний спосіб. І я страшенно мрію, що колись в Україні з'явиться якийсь об'єкт меморіалізації пам'яті саме іноземців, які загинули в боях за українську державу. То, що тут часом декого мозгів не вистачає нормально вшанувати пам'ять навіть українців, я розумію, що людина, яка прилетить з Колумбії чи з Бразилії до України, людина, яка з Нової Зеландії якимось чином потрапить до України, в якийсь момент прийде до меморіалу і побачить, що його співгромадяни загинули, пролили свою кров в боях за нашу країну. Це, взагалі, окрема тема містка між державами і суспільствами. Єдине, що на тлі всіх подій, які відбуваються, знову ж таки, дуже важко вонгувати якісь речі, тому що програма вийде через деякий час, і ніхто не розуміє, що за цей час відбудеться. Можливо, ці протести в Грузії захлинуться, розсмокчаться, втратиться мотивація. Можливо, подальші силові дії, розгони призведуть до такого стискання пружинки, що вона потім, як не стрельне, повториться найгірший, може, сценарій в Україні. Я не бачу у них якогось оскраво вираженого лідера, який би поставив себе, під час Помаранчевої, був Ющенко.

  191. [Валерон]

    Але у нас на Революції Гідності теж лідера не було, згадайте, на Євромайдані. На Революції Гідності був Триумвірат. Триумвірат, який не сприймали.

  192. [Фоззі]

    Триумвірат, скажімо, не досить популярний.

  193. [Сергій Притула]

    Тим не менше, вони були якимось офіційним представництвом Юрби, яка прийшла з вимогою цивілізованої зміни курсу держави, без розвороту на Тайожний Союз, або, будь ласка, верніть те, що ви нам пообіцяли, на Євросоюз. Тому, коли в тебе немає вожака, край важко організовувати людські маси, зводити до спільного знаменника. Хтось має бути, хтось має на себе відповідальність. В них президентка є. В них є президентка, але я не бачу, що саме вона уособлює протестний електорат в Грузії.

  194. [Валерон]

    Якщо про Грузію казати, то зараз такий, може, дивний паралель, але за три роки повномасштабного вторгнення деякі країни побачили слабкість Росії і скористались її, скажімо так, зайнятістю і концентрацією на Україну. Особливо Туреччина це яскраво продемонструвала зі своїми друзями з Азербайджану в Нагорному Карабасі. Зараз в Сирії ми так само бачимо те ж саме. Але Грузія, яка теж могла б, напевно, спробувати скористатись зайнятістю Росії і слабкістю, навпаки, в діаметральну протилежну сторону пішла.

  195. [Сергій Притула]

    Все залежить від того, які еліти при владі. Іванішвілів, якого бізнес в Росії, для чого йому сваритися з тими, на території якого він нормально заробляє. Для чого його запускали туди. Ну так, його пропихували. Це перше. Друге, я думаю, що ще одним, мабуть, елементом, який не дозволяє розростись протестам в Грузії до максимально масштабного рівня, є усвідомлення частиною грузинського суспільства, що в разі перемоги грузинської опозиції наступне, що має відбутися, це тотальна готовність Грузії до військової інтервенції Російської Федерації.

  196. [Фоззі]

    Вони зазвичай кажуть, нас, НАТО, мало, ми не потягнемо.

  197. [Сергій Притула]

    Фінляндія і Швеція, які в терміновому порядку побігли домовлятися зі всіма, щоб стати членами НАТО, вони отримали свої балтійські країни. Тобто, все таки, багато хто розуміє, що парасолька НАТО, зобов'язання США та всіх інших партнерів, є запорукою того, що Росія може на них не нападе. Молдові протекцію робимо ми, будучи буфером між тією тварію російською багатомільйонною і Молдовою. А хто буде захищати грузинів, перепрошую, в разі, якщо Росія знову веде танкові колони на її територію? Тим більше, що плацдармів у них збільшилися порівняно з періодом 16 років кратно. І, може, це ще стримає, тому що не загоїлися ті рани, тому що дуже бліцкригова була війна, і зупинили танкові колони фактично своєю присутністю на центральній площі Тбілісі, президенти балтійських країн Польщі та України. Також літаки Геркулес. Ну, одним словом, що будемо дивитися, як у них розвратаються події, з свого боку, максимальна тільки підтримка може бути моральна насамперед. Але я оце щойно зачепив питання меморіалізації, і мені здається, що ми маємо на деяких майданчиках, включно з вашим, про такі речі поговорити, тому що є речі, яких мені, наприклад, не вистачає. Ну, зокрема, мені досі не вистачає меморіалу Героям Небесної Сотні в Києві. Ну, сквер є, але... Ну, ця от капличка, та, наверху... Сквер є, і якби оця вулиця... Вибачте, це трошечки не те, що мало би бути у столиці. І, власне, там, де все це відбулося. Це перше. Друге, війна повномасштабна. І якщо держава чи місцева адміністрація не створюють якогось місця для меморіалізації пам'яті, тоді воно з'являється хаотично. Як на Майдані. У вигляді креативу людей, які, от, наскільки спроможні висловити якусь свою емоцію, скорботу і так далі, так вони і діють. І так, в Києві, на Майдані, де, от, газони, так, з'явилися перші прапорці. Потім цих прапорців почало ставати дуже багато, багато-багато, і потім, зрештою, весь газон став всипаний прапорцями, які символізують наших полегл. А потім там, окрім прапорців, почали з'являтися ще фотографії. І фотографій почало ставати все більше, і більше, і більше, і більше. А потім, окрім цього, ще почали з'являтися прапори бригад, полків, батальйонів. І все це, і на тлі всього цього, у нас немає в Києві якогось офіційного місця, куди ти можеш прийти, висловити свою скорботу, покласти квіти, вшанувати. Тому що навіть стіна пам'яті Михайлівського золотоверху з сотнями, сотнями тисячами фотографій наших героїв – це не ініціатива місцевої влади. КМДА, депутатів, чи ще кого-небудь. Це людська була ініціатива. Але це притаманне суспільство. Ну, вибачте, будь ласка, але я не зовсім погоджуюся. Я був би спомилитися, як на Чернігівщині містечко, вони в пам'ять про полеглих героїв з їхньої громади висадили гай. В Львові нереально щемлива і правильна церемонія чину похорону загиблих героїв, де є чіткий протокол, який є єдиним, незалежно від того, чи ти солдат-стрілець, чи ти полковник.

  198. [Фоззі]

    Вибач, я переб'ю, чи додам. Я йшов сюди, і на Майдані Незалежності зупинився автомобіль військовий з гучномовцем. І вони везли тіло чи до собору, чи з собору. Тобто це не була акція, дорога не була перекрита, люди йшли, і вони просто сказали, кого вони везуть, і весь Майдан, я вивчив, весь Майдан зупинився, деякі стали на коліна. Це відбулося кілька хвилин, і вони поїхали, і тільки тоді всі люди, ну там ж багато людей на Майдані, рушили. Тобто суспільство це відчуває.

  199. [Сергій Притула]

    Суспільство трошки міняється, але раз на раз не припадає. І регулярні відоси, які викладають в мережі про те, як колону, яка на щиті за героїв, хтось підрізає, обганяє, хтось не стає. Відсутність протоколу спільного для всіх. В Києві це насправді величезна проблема. Тому що когось відспівують в Михайлівському золотоверхову, а когось ні. Когось несуть труну на Майдан, а когось ні. Когось ховають на Лівому березі, когось на Лук'янському. Тобто такий трохи, відверто кажучи, хаос цим всім. Так само, як хвилина скорботи. Дев'яте ранку. Чесно, друзі, просто станьте на дорозі і подивіться. Чи стає в нас комунальний транспорт в дев'яті ранку по всій країні?

  200. [Фоззі]

    Щодня це неможливо. Раз на рік, як в Ізраїлі, це можливо. Щодня.

  201. [Сергій Притула]

    Блін, так вибачте, будь ласка. 3600 хвилин в добі? Чи скільки? Ми що, одну хвилину не можемо віддати на вшанування пам'яті людей, які вже полягли? Подумати про тих, хто на війні зараз і які в них потреби. І може ця хвилина дасть поштовх до того, щоб продовжувати ще щось зробити не тільки для себе, а й для них. Я розумію, що це може призвести до якогось ефекту звикання. Бо людина така худоба, яка до всього звикає. І ми з вами стали черствішими під час цієї війни. І нас може вже десь не так щось ранить. Але по завершенні війни, знову ж таки, визначили день, час, місце і так далі. Зараз треба капати людям на мозочок. Тому що ви не повірите, але коли ви вилізете за межі своєї бульбашки, ви дуже сильно розчаруєтесь, дізнавшись, що далеко не всі переймаються тим, що відбувається. Є такі, хто не донатить, є такі, хто не знає, що таке сітку плести, якщо ти не має грошей, піди хоч в цей спосіб. І так далі. Треба до людей все-таки в якийсь спосіб достукуватися, якщо ще можливо до цієї інертної маси якось достукатися. Тому нам, вибачте, але з питанням меморіалізації, треба буде дуже багато попрацювати на всеукраїнському рівні.

  202. [Фоззі]

    Бачив ти реакцію місцевого населення там, де був відбіт землі під меморіальний цвинтар? Так. І я був ввагою, думаю, це ті ж люди, які…

  203. [Сергій Притула]

    А це де хотіли зробити?

  204. [Фоззі]

    Під Києвом.

  205. [Сергій Притула]

    Там де і зроблять, власне.

  206. [Фоззі]

    А там були маніфестації, ну як, з Києва? Так. Людей, які казали, що не треба нам, ми не хочемо такого поруч.

  207. [Сергій Притула]

    Це дуже складна, сенсативна така тема. Але ще раз кажу, що мали би бути такі протоколи, які б мали бути єдиними по всій країні. І зараз там точаться ж розмови, з якого матеріалу, наприклад, мають бути христи?

  208. [Фоззі]

    Якої форми? Був суд, коли ставили всім козацькі христи в Тернопільській здається області про те, що родина захотіла свій пам'ятник і виграла суд, що їм вирішувати.

  209. [Сергій Притула]

    Бачите, Олександр, якщо дивитися на якісь речі поверх НЕВО, то все виглядає так, як ви кажете.

  210. [Фоззі]

    Так. І по жовто, і по червоно.

  211. [Сергій Притула]

    Але, ні, ні, ні, як виглядають люди, які подають в суд на те, що вони хочуть поставити своїй дитині, яка загинула, пам'ятник не такий, як у інших. Мабуть, в такому неприглядному. Ні, це їхні рішення. Право в тім, що там меморіал роблять, пантеон героїв. Але питанням організації пам'ятника сім'я зайнялася задовго до того, як там визначили, що буде цей пантеон. Тому, як ти казав, все не так однозначно.

  212. [Валерон]

    Але це дійсно важливе питання, що в контексті пам'яті, щоб не забувати потім, не перебачати, щоб не повернулося до, ну от, не все так однозначно. Ті, хто зможуть повернутися, ті повернуться в будь-якому випадку.

  213. [Фоззі]

    Просто, щоб вони хавали не відкривали. Вони все одно будуть, є ж такого міста, в якому все одно знайдеться.

  214. [Сергій Притула]

    Я був в своєму місці, буквально там тиждень тому.

  215. [Фоззі]

    Та, ми переписувалися, я бачив біля госпрому тебе.

  216. [Сергій Притула]

    Отримав держпром. Ну, нада. Окей, у вас ж і нове дома.

  217. [Фоззі]

    Людина, можемо їхати?

  218. [Сергій Притула]

    Мене, насправді, Харків страшенно надихає. І я хочу там зізнатися в любові до того міста, такий бездестережний. Тому що ти приїжджаєш в місто, яке фактично щодня під ударами. І я зараз в себе зловив на думці, я машинально порівняв Харків влітку 1922-го і Харків взимку 1924-го. В 1922-му я так по Харкову пересувався і думав, де ж всі. Зараз в деяких місцях я не міг запаркуватися. Місто живе. Ти відчуваєш, це серце б'ється, воно кликоче. Є таке гарне українське слово. Вулкан кликоче.

  219. [Фоззі]

    Майдан вирує, вулкан кликоче.

  220. [Сергій Притула]

    Дуже гарне слово. До речі, ще одне гарне слово. Недавно почув. Яке? Почарківець.

  221. [Фоззі]

    Почарківець. Та, ти мені казав, ми зустрілися на кернікетах. Це бутильник.

  222. [Сергій Притула]

    А, чарка, так, почарківець. Тому може і почарківець. Повертаючися до Харкова, я приїхав там зі звітом перед громадою про роботу фонду. Неймовірна якась така тепла, я б не сказав, лампова обстановка. Там в бомбосховищі, це презентація, ти показуєш ці цифри.

  223. [Фоззі]

    А ти ж возив якусь, щось там в Харківській області ти казав, сховище якесь.

  224. [Сергій Притула]

    Ні, це трохи інша тема. Не палихати. І заїжджав на тренінги нашого центру готовності цивільних Харків. І там так активно, купа молоді, всі вчаться. Та група тут вчать турнікети накладати, тут тампонування, рани і так далі. Такі всі, знаєш, заведені, якісь такі вмотивовані, що ти не можеш не прийнятися цим. І у нас такий довгий день був. Дорога до Харкова трошки складна, бо вже сніги і це все. І там так в такому темпі постійно, постійно, постійно. Але в мене це мабуть було місто, в якому я за останній рік мав найбільше, вибачте, обнімах. Я заходжу в кав'ярню, беру якесь самеспресо, пані з другого поверху, столик і все, спускається, притула. Гарина, іди сюди. І вона мене обіймає. Це такий, блін, тактильний контакт, якось обмін енергією. Кажу, а що ви тут робите? Вона каже, ми з Танією, я знаю Таню, знаєш? Ми з Танією, все, я вже вас знаю. Ми з Танією, каже, дітей чекаємо з грудка. Я кажу, ну, дочекайте, давайте всі разом приходьте, ми тут поряд бомбосховищі звіт перед громадою Харкова будемо робити. І вони через 20 хвилин приходять, все налаштували. З Танією? З Танією і з дітями. І коли завершували цю розмову з харків'янами, так само всі приходять, обнімають. Я дуже сумую подекуди за оцею атмосферою, коли просто з незнайомою людиною ти можеш міцно обійнятися і піти далі з якимись такими впхненнями.

  225. [Фоззі]

    В останнє, коли ми були з тобою в Харкові, на ранок після футбольного матчу, ми їхали в одному вагоні, випадково так співпало. Пам'ятаєш, що хтось з тобою у пісні фотографувався? Дивись. Була ситуація.

  226. [Сергій Притула]

    Мене таке враження взагалі, що свого часу був такий флешмоб, про який я не знав, але він вийшов. Це люди фоткалися зі мною з плячем в різному транспорті. Тобто ти їдеш в інтерсіті. Ні, а я дуже смішно сплю, сплю з відкритим ротом, і люди таке, селфі там на тлі, або коли теж на збірну летіли, є ще фотка, дівчина робить селфі, а я, футболка збірної, вона в футболці збірної, така абсолютно відсутність.

  227. [Фоззі]

    Я в чергові нещодавно став на граблі, пишу незнайомій людині, він мені надсилає фото, каже, що він пам'ятає, що ми з тобою в Рік'явіку знайомі. В Рік'явіку ти нічого не пам'ятав. Це, блін, вкотре вже, вкотре серце.

  228. [Сергій Притула]

    В Рік'явіку, в Тампере.

  229. [Фоззі]

    Мама.

  230. [Сергій Притула]

    Печатки в паспорті нагадали нам, Сашо, що ми там були.

  231. [Валерон]

    Може тріска якась в кишені, ні?

  232. [Сергій Притула]

    Ні, це якось називається, це в них акула, тухла.

  233. [Фоззі]

    Гудмут сетіри, єдине слово, це прізвище Бьон.

  234. [Сергій Притула]

    Нерадість, я як дивився, як наші хлопці, мужня, їли тут тухлу акулу.

  235. [Фоззі]

    Ми їли акулу?

  236. [Сергій Притула]

    Ми ні.

  237. [Валерон]

    А виходить, що це євро ви пропустили, так? Ну, як кажуть в нас в селі на якш. Перші, перші, так, напевно, за багато років?

  238. [Сергій Притула]

    Ну, 12 євро в нас було, то ясно, що я був. Там теж були водиві марші по Марселю. Марсель, Ліон. А 20-й ж не було. 21-й був. 21-й, я не пам'ятаю. Ні, я не зміг 21-му, чого не знаю. А зараз, в принципі, я за останніх три роки насправді на футболі був. Зараз кажу пару разів, але за яких обставин. Перший раз, червень 22-го року. Чемпіонат Черкаської області. Кубок області серед команд різних, але, очевидно, там певного рівня. Бо ми домовилися, і керівництво Черкаської ОВА пішло на зустріч, що впродовж цього турніру будуть збиратися кошти, які потім через наш фонд підуть на допомогу військовим. Тому другий раз я приїхав на закриття турніру, на фінальний матч. Там дали чек оцей такий здоровений. На відкритті я на матч не лишався, на закритті я з задоволенням.

  239. [Фоззі]

    А чек давали на старті чи після фінального?

  240. [Сергій Притула]

    Вже не пам'ятаю. А другий раз я сходив в Листопаді на футбол. Грали дві команди, у яких з фондом є хороші стосунки. Це команда «Металіст-1925» і команда «Сістерс-Одеса». Особливістю цього поєдинку було те, що це був матч жіночої ліги. І там серце країлося, тому що «Металіст» у нас дуже сильно донатить. Ось, до речі, шабля Олі Харлан була якраз викуплена людьми звідти. І «Сістерс» нам вже кілька років існує команда, і вона завжди нам посильно чи донатом безпосередньо кошти на рахунки кидає, чи, наприклад, з матчу зібрали якісь гроші, щось купили.

  241. [Фоззі]

    Ти ж не припускався сексізму, як Володимир Куличко, який потрапив на матч жіночої команди «Полісся» і сказав, що в «Динамо» таких красивих футболісток немає.

  242. [Сергій Притула]

    Це жахливо, відверто кажучи. Він може собі дозволити. Ні, в нашому випадку вже давніше перетинаємося з клубами, з менеджерами команд. Мені, в принципі, дуже цікава тема жіночого українського футболу, тому що на нього, зазвичай, держава не надто звертала уваги. Може, і не повинна, зважаючи на те, що є УАВ, але на цим треба пушити, працювати. Тому що, наприклад, останній чемпіонат світу жіночого футболу, нарешті, був першим, який дуже нехило окупився. Там, нарешті, на горизонті з'явилися якісь дуже цікаві призові. Америка. Трансферний ринок оживляється. Скільки разів ти був на астролях в Америці, скажи, скільки ти бачив цих футбольних полів, які забиті дівчатами? Дівчата в Америці просто, тотально, всі грають сокер і це дає результати. Це шкільні програми. Тому що гегемонія, наприклад, Німкень, як збірний футбол, яка на чемпіонатах світу всіх розривала, нікого не бачила, зараз вона вже підривається.

  243. [Валерон]

    Там і бразильки сьогодні були. Марта, я навіть знаю одну.

  244. [Сергій Притула]

    Ти з костюк переплутав. Ні-ні, золоті м'ячі отримав. До речі, у нас так само в чемпіонаті України. Ви ж ці жіночі грають дівчата із Бразилії, із Африканських країн. Є легіонерки.

  245. [Валерон]

    Я от згадав, до речі, ми кажемо, все збірна, погано все, але ж був у нас дуже великий успіх у 2024 році. Це збірна з футзалу. Третя на чемпіонаті світу взагалі для України під час війни, тим більше. Неймовірне досягнення.

  246. [Сергій Притула]

    Ну це ж знову ж таки в ту саму скарбничку радощів перемог. Маленьких перемог.

  247. [Валерон]

    Так.

  248. [Сергій Притула]

    І я думаю, що ніхто на хлопців Кривого не подивиться, що третя.

  249. [Валерон]

    Можна червону одну скасувати?

  250. [Сергій Притула]

    Я сидів вчора з Андрієм Потічним. Це такий потужний чоловік з світового кунереса українців. І в цей момент мене набирає середульча донька. І вона на таких величезних емоціях. І вона мені каже, тату, тату, я взяла друге місце, я взяла друге місце. І показує медаль. Вона на якихось змаганнях з шахів виборола друге місце. Причому змагалася з дівчатками, які віком старші. О, для неї це неймовірне досягнення. Я кажу, боже, яка ти розумага, слухай, це так круто. Так, кажу, ану, мама біля тебе, біля тебе. Кажу, так, швидесенько зараз в Солі купити якогось смаколика. Бо діти не зложивають у нас подібними речами. А тут досягнення треба якось відмітити і так далі. Ми закінчуємо розмови, Андрій сидить і каже, мій би батько спитав, чого не перше. А я розумію, що будь-яке досягнення – це така штука, за яку треба хвалити обов'язково. І, зайвий раз, не приводити людей на територію завищених очікувань. Боже, не можна так. Який страшний психологічний пресинг мають ті спортсмени, які показували лідерство впродовж тривалого періоду часу, і вони приїжджають на Олімпійські ігри. Квінтестанція всього, чим ти займаєшся в житті спорту. І до них такі, ну, типу, золота медаль має бути за замовчуванням. І я навіть собі не можу уявити, що робилося з колінними чашечками Ясі Магучих, коли вона розуміла, що якщо вона зараз не візьме золоту медаль, то, швидше за все, що в Україні сказали, а що так? Ну, напевно, не треба про це думати.

  251. [Валерон]

    Я думаю, коли вона лежала в спальному мішку, вона думала про щось інше в цей час.

  252. [Сергій Притула]

    Це, до речі, приклад того, що я не розумію, відверто кажучи. Я завжди бажаю, щоб у вас була мотивація не зупинятись, рухатись далі. Але, блін, поясніть мені, куди далі?

  253. [Валерон]

    Ні, так це, знаєш, до речі, дуже прикольний вид спорту, в тому, що там завжди можна додавати по ось цьому матері.

  254. [Сергій Притула]

    В прямому сенсі цього слова «підняти планку».

  255. [Валерон]

    Так, ти завжди додаєш по метру, і ти наче…

  256. [Сергій Притула]

    По сантиметру.

  257. [Валерон]

    По сантиметру? І, до речі… А, так, вибачте, будь ласка, звичайно, по сантиметру.

  258. [Сергій Притула]

    Тому що можна при своїй компанії згадувати про серія бубку.

  259. [Фоззі]

    Але в його випадку це теж було. Він на комерційних турнірах їздив і на сантиметр підіймав.

  260. [Сергій Притула]

    35-разовий був чемпіон. Правда, на Олімпійських іграх воно не спрацювало.

  261. [Валерон]

    Нарешті ми вийшли на якийсь позитив. Але не можна не спитати, який місток прилагоджувати у 2025 рік. Дуже цікава ваша думка. Тому що багато хто знову очікує від 2025 року якихось перемовин. Особливо зараз, в останні дні. Всі ці формати у нас обговорюються. Що зарахувати перемогою, що не зарахувати перемогою. Які ваші відчуття від цих очікувань?

  262. [Сергій Притула]

    Я ще раз кажу, давайте не ставити перед собою завищених очікувань. Відчуття української перемоги з'явилося в 2022 році. В мене особисто, і воно нікуди не зникає. Тому що ми залишились на карті, на політичній карті світу, як держава. Україна існує. Так, на жаль, окуповані території. На жаль, нам треба якось зберігати місточок і люди наші там. З цим треба щось вирішувати. Але працюють абсолютно всі державні інститути, які відповідають особлення існуючої влади. Працюють кордони наші з цивілізованими країнами. Коротше, в мене немає відчуття того, що прямо все пропало. Я розумію, що перемовини, які б вони не були, в якому форматі, посередництва кого, будуть вкрай важкими. Переговорних карт з боку Росії, на жаль, більше сильніших, ніж з нашого боку. Тому що з нашого боку є відчуття правди, вимоги справедливості, покарання і Конституції України. Де, як каже вище політичне керівництво України, прописані червоні лінії, яких ми не можемо переступити. Але ми не можемо спрогнозувати поведінку, знову ж таки, адміністрації Трампа. Не знаємо, що з цих червоних ліній наші союзники на кшталт Німеччини, Британії, Франції, Польщі вважають червоними, а що рожевенькими. Тому мені зрозуміло, чому, наприклад, ми з усіх сил стараємося і б'ємося в тій самій Курській області. Це один з таких сильних елементів майбутніх переговорів. І дяка всім підрозділам, які там активно працюють. Розумію, що без якихось чітких безпекових гарантій країні погоджуватись на якісь умови буде вкрай нерозумно. Тому що ми проходили вже Будапештський меморандум, ми вже проходили Мінські домовленості. Росія не дотримується жодних гарантій, підписів, зобов'язань. Це країна-агресор. Допоки вона буде існувати, ми ніколи не будемо в повній безпеці. Максимальну безпеку нам може гарантувати присутність України в Північно-Атлантичному Альянсі. Чи отримаємо ми якісь меседжі про те, що прямо ми там будемо швидко? Я щось такого не чую, відверто кажучи. А це знову ж таки означає, що нам в багатьох моментах прийдеться поколдатися на самих себе.

  263. [Валерон]

    Я зазначаю, що ми приречені на оці всі порівняння з Мінськом. От у нас якось створили в інформаційному просторі дуже негативне. Типу Мінськ, Мінськ, Мінськ, Мінськ. І тепер будь-які домовленості, вони так…

  264. [Фоззі]

    Треба згадати, хто ганяв цю зраду про Мінськ.

  265. [Валерон]

    І тепер будь-що назвуть Мінськом там три, але по факту воно ж так і буде, скоріш за все.

  266. [Сергій Притула]

    Я не знаю, я… Просто ми зараз з вами говоримо про якісь речі, які вилами по воді писані. Ми ні разу не чули, по-перше, про готовність Росії до переговорів. Давайте взагалі.

  267. [Валерон]

    Ну з іншого боку, вони це постійно повторюють.

  268. [Фоззі]

    Ну вони повторюють з учетом реалій на землі.

  269. [Сергій Притула]

    Зважаючи на те, як вони пруть на донецькому напрямку, поки що у них навіть і підстав зупиняться немає. М'яса у них дофіга, кидають вони його багато. Я чув якісь там наміри з боку нас, от вже кажуть, що Україна готова до мирних перемог Росії. Є якісь чутки, але коментувати чутки і обговорювати чутки – це дуже невдячна справа. Бо потім хтось бере оце відео, вирізає, кидає і каже, дивись, ще один експерт якийсь з'явився про щось смеле. Тому дивимося по ситуації. Ми ж з вами не розуміємо взагалі 90% того, що відбувається під Килимом. Тому що та риторика, з якої виходить там наше керівництво, вона скерована на внутрішній ринок. Наш. Та риторика, з якої виходять, не знаю там, західні якісь лідери, у них більш ширша аудиторія. І часом ці повідомлення дисунують один з одним. І часом ми такі, о, там, Трамп каже, скільки руских загинуло. Ми такі, ха-ха, ага. Потім Трамп виходить і каже, а українців стільки? Ми такі, та нє, нє, ну щось Трамп не того говорить.

  270. [Валерон]

    Ви ж більше знаєте, точно? А ви оцю цифру, яку озвучив президент, як сприймаєте?

  271. [Сергій Притула]

    Вона мені трохи дисунує, тому що вона потребує багатьох уточнень. Тому що, з одного боку, президент виходить і називає одну цифру. Дуже конкретно. Дуже конкретно, при чому. Ми її співставляємо з груднем минулого року, коли він озвучив вперше певні цифри. І ти такий, гаразд, ти сприймаєш, кажеш ок. Ну це далеко не ок, але в мене на увазі, що гаразд, тобі влада каже про якісь там справи. Але потім виходить інший представник влади і каже, ми втрачаємо бійців в 5-6 разів менше, ніж росіяни. І показують статистику по росіянах. І коли ти ділиш на 5-6, то вибачте, будь ласка, трошки не мечеться ці цифри з тим, що озвучують. Це перше. Друге, ми хотіли б почути статистику по таких страшних категоріях, як безвісті пропавші. І зрозуміти, що у нас з полоненими. Так, кількість. Тобто неповна інформація, недоозвучення якесь, чи приховання якесь, призводить до того, що вакуум заповнюється вигадками, чутками, придумуваннями. Мені здається, що українське суспільство вже готове приймати правду, якою б болючою вона не була. Можливо, дійсно, цифри відповідають дійсності. Можливо, ні.

  272. [Фоззі]

    Але чи треба лякати більше за нинішній стан?

  273. [Сергій Притула]

    Скажи мені, будь ласка, а кількість прапорців на Майдані, вона взялася, тому що приїхав кий-то пот з Воронежа, їх там поставив, чи це все-таки люди, які приходять, це роблять? Чи є чим ще більше лякати? Чим більше, після того, як ми всі ходимо на цвинтарі до наших друзів, які загинули, і бачимо, як цвинтарі приростають цими могилами. Нас вже не налякаєш. Наша справа – знати правду і робити все для того, щоб цих прапорів на могилах не ставало більше. Тому я зараз трохи з жахом дивлюся на ряд процесів, які в Києві відбуваються, тому що тут дуже активно ввімкнулися якісь там треті, четверті, п'яті передачі по якихось виборах наступного року. Я не знаю, чи вам цей вайб доходить, чи ні.

  274. [Фоззі]

    Доходить, доходить.

  275. [Валерон]

    Нарешті хтось сказав це слово, окрім мене, вайб.

  276. [Фоззі]

    Я тут забороняю про це.

  277. [Валерон]

    Я вам про інше скажу.

  278. [Фоззі]

    Я, як мешканець міста Оболонь, їду з потяга, бачу нова набережна, рийце, техніка стоїть. Так, я собі фіксую. Я біжу набережною, дивлюся, парк Наталка подовжують, нарізають клумби, другий. Я йду, оп, того ж дня я вже йду до метро, я бачу, що подовжуються… Ти мене підйобала за палісаднички, але це війни є. Між проїжджою частиною, там де люди взагалі не ходять, розбиваються і там де не треба. Бо якщо було б треба, вони б ходили там. І в той же момент я бачу кількість запитів по собі, по аптечках, і я бачу кількість грошей. І потім я бачу, що капітальний ремонт під'їзду мого відбувається. І потім я бачу, що всі пішохідні переходи ремонтуються на моїй вулиці. І це Немеч, це, як каже один наш улюблений гість. Я не розумію, ми в одній країні живемо, в одному місті, де пріоритети?

  279. [Сергій Притула]

    Якщо би ти свідкував за роботою Київради, то тебе б це все не дивувало. Тому що коли вони затверджували бюджет, там лунали голоси здорового глузду, які вимагали збільшення бюджету витрат на потреби військових. Сидів в залі і посміхався чолов'яга, Прокопів, здається його прізвище, заступник міського голови, як там ця посада називається, який казав, місто має жити своїм життям, військових забезпечувати, хай держава забезпечує. Ми і так щось там виділили. Це ж через конфлікт влад. Ніякий конфлікт влад, він взагалі з тієї партії, яка найбільше критикує владу. Тобто не міського голову, а владу.

  280. [Фоззі]

    Ні, я просто кажу про те, що завжди за усіх президентів намагалися мера якось брутити лампочку зі своїм.

  281. [Валерон]

    Вибори на весні, це що таке?

  282. [Сергій Притула]

    Воно ходить така чуйка.

  283. [Валерон]

    Від штаби розвертається.

  284. [Сергій Притула]

    І там вже з кількох сторін мені таки, що там ви, що там ви. А ви, а що ви? А ми фігачимо. А я кажу, а що? Ну от кажуть, що на травень. Я кажу, що на травень? Вибори на травень.

  285. [Фоззі]

    Чашлики.

  286. [Сергій Притула]

    Я кажу, якого року? Тобто, чи є гіпотетична можливість, що їх можна провести в травні? Теоретично є. Практично, який від них буде толк, я поняття не маю. Тобто, на повному серйозі всі говорять про те, що там будуть вибори. Але інаугурація Трампа в кінці січня. 21 липня. Ну, тобто, ми ж розуміємо, що фраза, що я закінчу війну за один день, це утопія. Тобто, навіть якщо він зараз заставить нас, типу, піти на якісь моральні поступки, проковтнути гідність і сідати з росіянами за стіл переговорів, скільки пройде ітерацій, поки йде до підписання якихось угод про припинення ведення вогню. Не факт, що наступного дня, після того, як це трапиться, вони будуть дотримані. Не факт, що після того, якщо вони будуть дотримані, зразу відмінять воєнний стан. Підготовка до будь-якого виборчого процесу передбачає дуже великий комплекс заходів. Ще гроші треба знайти. Ще гроші на це все здоволення треба знайти. Треба ще достукатися до людей, а в нас порядка п'яти з гаком мільйонів внутрішньо переміщених осіб, щоб вони там, де вони внутрішньо перемістилися, пішли і знайшли себе у якихось списках. А окуповані території? А ті, хто на окупованих територіях, з виборчим правом.

  287. [Валерон]

    А ті, хто в армії?

  288. [Сергій Притула]

    Тобто, що ми не збираємося в жодному випадку юридично визнавати окуповані території, що вони не наші. А ті, хто в армії, чи можна буде їм займатися, бути активним учасниками передвиборчого процесу? Тому що якщо ти військовослужбовець, ти не маєш права займатися агітацією. А всі захочуть? А всі, хто за кордоном, в який спосіб мають проголосувати?

  289. [Валерон]

    А взагалі, які вибори взагалі? Парламентські чи президентські?

  290. [Сергій Притула]

    Вони всі три мають відбутися колись, тому що каденція і депутатів на себе вичерпала, і президента. У нас восени місцеві вибори мали би бути чергові, восени 25-го року. Але ж треба дожити. І ті люди, які за кордоном, їм, щоб виборами займатися, там дуже треба серйозно напрягтися. Бо я ще в 21-му році трошки колупався в цій історії, балакали, працювали в різних напрямках, і готували законопроект для того, щоб дати можливість збільшити кількість виборчих дільниць на закордонному виборчому окрузі. Не тільки по консульствах? Консульства, посольства, військові бази, все. Більше ніде. Приклад Молдови, який показує, як можна нагнути совок на територію окремо взятої країни, де він дійсно ще бує, сліхом збільшення кількості виборчих дільниць, де хочеш.

  291. [Валерон]

    Тільки за рахунок закордонних виборчих дільниць вони змогли збережтись?

  292. [Сергій Притула]

    На перших виборах Санду перемогла і на території Молдови, і за рахунок закордонного виборчого.

  293. [Валерон]

    А в другому турі не перемогла на території Молдови?

  294. [Сергій Притула]

    Ні, ні, ні. А в цьому перший термін. Зараз це, звісно, було дуже складно. Але вони молодці, вони в місцях компактного проживання, в культурних центрах, школах і так далі повідкривали. Я балакав про це з Шевчуком, ближайшим, і з Епіфанієм в 2021 році. З Українською православною церквою у нас є певний... Ну, загалом у нас клопіт глобальний в тому, що церква і держава вони розділені. І закон не дозволяє використання церковної інфраструктури для виборів. Але хто сказав, що це не можна пофіксити? Особливо, якщо є запит з боку самої церкви. Тому що для наших парафій в Північній Америці, наприклад, дуже важливо показувати свою соціальну відповідальність, залученість. Тому що останні хвилі українських іммігрантів в Північну Америку, вони не є дуже активними відвідувачами церкви.

  295. [Фоззі]

    Вони не так поцерковлені.

  296. [Сергій Притула]

    Так, церква би хотіла мати з ними якийсь діалог. А з православною церквою все трохи складніше, тому що після того, як ми здобули Томос, ми стали метрополією, і наші закордонні активи, вони тепер в підпорядкуванні Константинополя. До речі, там так інтересно, що чорт голову зломить.

  297. [Валерон]

    І кому дозволяти там голосувати взагалі?

  298. [Сергій Притула]

    Якщо ви не позбавлені виборчого права, то ви наділені виборчим правом, приходьте, голосуйте. Тим більше, що реєстрацію перевели в діджитал формат, не треба вже їхати в консульство кудись, щоб себе там в якомусь списку знайти документи, везти. Але, ще раз, пропонується на рівні чіток, що можна в ДІІ зробити. Не знаю, наскільки люди довіряють голосуванню в цьому дійсно чудовому і важливому сервісі. Хтось каже голосування поштою, як в Америці. Хтось каже розширити кількість днів для голосування на існуючих місцях, а не створювати нові. І на тлі цього всього ми, які на фонді сидимо, близьковки ССО, ми збираємо на ударні групи, на ударні екіпажі сил спецоперацій. Пакуємо пікап, ударні БПЛА літакового типу, РЕБ, РЕР, Старлінг, генератор і так далі. Не всім зараз це інтересно. У людей на горизонті інші перспективи.

  299. [Фоззі]

    Або йдеться про виділення грошей на людей, які звикли заробляти з виборів. Або йдеться про те, що наступні пункти допомоги прив'язані Україні, прив'язуються до необхідності провести вибори.

  300. [Сергій Притула]

    Дуже багато опцій. Я просто, чесно, не зовсім розумію. Хай не будуть мені приклади, де, в якій країні, під час повномасштабної війни, проводилися вибори. Тому що час від часу натикають на якийсь британський досвід, але не було ніяких парламентських виборів.

  301. [Фоззі]

    Черчиль програв вже після війни.

  302. [Сергій Притула]

    Вже після, так. Ну, нема на що ж там розказувати. Може, ні. Здається, в Британії, може, на рівні місцевих виборів щось могло б бути.

  303. [Валерон]

    Так, навіть вже, наприклад, в країнах, де безпеціальні вибори не відбувалися, наприклад, в США, Рузовель вже далі правив, були розширені його повноваження, але було ж виборів теж.

  304. [Фоззі]

    Так. Мені здається, враховуючи притаманно нашим широтам гру багато векторністі, багато гетьманісті, це може дуже погано відбитися на ситуації. Багато гетьманісті? Багато гетьманісті. Щойно вигадав. Мульти-гетьманісті. Ти приніс щось, що дуже нагадує Кону. Між іншим, ще одна тема, яку мене затронуло, те, що дуже багато українських біженців йдуть до православної церкви, бо звикли ходити до церков, а там немає української церкви, і там батюшки в званні адкапітана чешуть всю…

  305. [Сергій Притула]

    Проблема якраз в тому, що там немає української церкви.

  306. [Фоззі]

    От, давайте ще помолимось, щоб і наших більше було. Так, що це? Це не ікона.

  307. [Сергій Притула]

    Це хто? Валєра Харчишин співав? Мабуть. Ні, дивись, це ж так само, чи це на подарунку?

  308. [Фоззі]

    Та, я розумію, я перевіряю, чи…

  309. [Сергій Притула]

    Мої молодші колеги на фонді вперто називають це модним словом шопер.

  310. [Фоззі]

    Шопер, я знаю.

  311. [Сергій Притула]

    От, я кажу торба. Торба. Вони кажуть, Сергій, торба як подарунок, ну, не звучить. А от шопер буде шопер.

  312. [Фоззі]

    А ще й еко-шопер це має бути так.

  313. [Сергій Притула]

    Я не знаю, наскільки він еко, але… Напис прикольний. У нас є насправді два типи шопера. На одному пише, несу переможеньку. От, людина йде і несе собі переможеньку. А другому, більш агресивному, несу смерть ворогам.

  314. [Фоззі]

    Можна двобічні робити. Хочеш сьогодні переможенька, завтра смерть.

  315. [Сергій Притула]

    Все дуже відповідає, насправді.

  316. [Фоззі]

    Навпаки, навпаки, навпаки.

  317. [Сергій Притула]

    Знаєш, я там приходжу на фонд. У нас з дівчат дуже багато працює. З фонду 27 чоловік воює. І я приходжу до них і кажу, ого, ручки по локоть в крові, знаєш. Такі сидять, такі зачиняті. От. А це, у нас на фонді є велика мапа на стіні. Мапа України. Знаменита. Ті, хто приходять, з нею фоткаються і дуже закохані в неї, і все. І свого часу, коли кілька послів великої сінки, які приходили познайомитися з роботою фонду, з нами, з колективом, ми так висловлювали захоплення, ми таки зрозуміли, що з цим треба щось робити. Тому ми придумали для них BabyNap. Вона, може, не така грандіозна, як та карта, яка у нас на стіні, але це з лого нашого фонду. І тут така гарна підставочка є. І там ще є спеціальна кніпочка. Якщо на цю кніпочку натиснути, воно буде світитися.

  318. [Валерон]

    А я думав, якщо на неї натиснути, то ще додастся якась, знаєте, там кубанька.

  319. [Сергій Притула]

    Курська область. Тобто це може бути у вас в офісі, а може бути у вас біля ліжечка, де ви собі спокійнесенько поставите і будете собі засинати, дивлячись на кохану Україну. І навіть логотип нашого фонду не зіпсує ваш.

  320. [Фоззі]

    А ще Сергій Дмитрович деяким гостям пропонує знайти помилку на оригінальній мапі. І ти з таким, господи, господи, згадуєш уроки географії, думаєш, господи, ну я же не лох, я же не лох, я же не лох. А потім йде підказка глядацького залу, і ти розумієш.

  321. [Сергій Притула]

    Але тут без цього. Але це не про цю карту, а про ту, яка у нас.

  322. [Фоззі]

    Чорний, червоний, то любов, то журба.

  323. [Сергій Притула]

    Як у нас портрет Тараса Григоровича в модних окулярах. Пише, нема часу на журбу. А отут прямо по цьому? Та по цьому, от. По цьому?

  324. [Фоззі]

    Я думаю, так, щоб ти раптом з бараж не затулив підписом.

  325. [Валерон]

    Я, до речі, бачив навіть рекламу в інстаграмі була, тіпа, мапа, як у Притуги.

  326. [Сергій Притула]

    О так, це насправді наша прекрасна історія стосунків з Playlist.com.ua. Не сприймайте за рекламу, але компанія, яка виготовила нам ось цю величезну карту. Коли мої хлопці притарабанили її в офіс, це було тижня за два, мабуть, до повномасштабки. І я питаюся, що по грошах. І виробник каже хлопці, що ніяких не треба грошей, повага, всі діла. Просто тегніть нас в сторі з інстаграм. У мене на той момент близько мільйона підписників. І насправді ми мали справу з толковими бізнесменами. Тому що це тегнути коштувало дорожче, ніж карта, яку вони нам привезли. Я поважаю таких бізнесменів. І я кажу, окей, хлопці, тегну. І там кажу, помічниці, внесіть мені в контент-план, десь там тегнуть цього виробника. І через два тижні починається повномасштабка. І, м'яко кажучи, я трошки був зайнятий. Не до того було. Згадую я про обіцянку свою влітку 22-го. Мене кидає в холодний під, тому що немає для мене нічого страшнішого, ніж не дотриматися слова. І я кажу, швиденько пробивайте мені контакт хлопців, давайте виходить на них, бо я стратив. Треба ж тегнуть. А вони кажуть, що не треба. Вони кажуть, Дмитрович, все, що ви записували, головних звернень до народу, оголошення різних конкурсів, мегазборів і так далі, ви робили з цією картою за спиною. Ви вже нічого не винні. У нас черга на два роки.

  327. [Фоззі]

    Який актуальний збір? На що збираємо зараз?

  328. [Сергій Притула]

    Ми зараз збираємо, напакуємо сили спецоперації, формуємо мобільні такі ударні екіпажі для того, щоб хлопці могли миттєво, близьковично з'являтися там, де їх не очікують, відпрацьовувати з безпечної дистанції далекобійними дронами. Є магістральний класика рій помсти, тобто FPV ми закуповуємо в режимі нон-стоп. А він не зупиняється, так? Ми закінчили ітерацію рій помсти 24 на 7, зобов'язання по ньому виконали і відкрили фактично. Робоча назва в нас – це вічний рій. Тобто це безструковий збір до кінця війни.

  329. [Фоззі]

    Треба назвати якийсь конкретний.

  330. [Сергій Притула]

    Давайте на блискавки ССО, я думаю, можливо, ця інформація, на блискавки ССО хтось захоче загуглити, дізнатися більше, що ми робимо, який бюджет.

  331. [Фоззі]

    Точно хтось захоче. Робимо все, як завжди. Благодійний внесок на банку, яка в описі до цього відео. Крок – 200 гривень. 200 гривень – один шанс. 400 гривень – подвійний шанс. 600 гривень – ваші шанси потроюються. І потім рандом. І про торбу не забирайте. Поправ мене. Шопер. Шопер. Так от, торба. Торба і мапа, як в притуле, з підписом притуле. Все це стане чимось з вас. Робіть донати. Не забувайте підтримувати військо. Не виключайтеся. А ми будемо щиро сподіватися, що «Дежавем» до грудня 25-го року і Сергій Дмитрович знов прийде, тому що це вже стає традицією, а без традиції ми ніхто. Точно. До зустрічі. Дякую.

Схожі епізоди

волонтерство, політика, футбол

9 груд. 2021 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Виїзд до Боснії, бійка в Афінах, весілля Ярмоленка, матюки Лужного та поради Бесєдіну.

Ви точно чекали на футбольні історії? Вони у нас є! 🔥🔥🔥Шоумен Сергій Притула у Прямій Червоній!🔥🔥🔥 ⚽️ Як вболівав за збірну України у Боснії. ⚽️ Як тікав від грецьких фанатів в Афінах. ⚽️ Як встановлював дипломатичні відносини з польськими ультрас у Марселі. ⚽️ Як їхав у ма

Читати повний текст

волонтерство, політика, футбол

28 груд. 2023 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Чесні підсумки року: мобілізація, хейтери, нові розробки воєнпрому, Зеленський vs Залужний

Сергій Притула - перший хто вдруге прийшов у Пряму Червону. Але зараз це інший Притула та інший подкаст. Старі друзі Фоззі і Сергій Дмитрович згадали молодість та навіть зізнались чому колись не подружились... романтика. Але головна тема розмови - це звісно волонтерство та війна.

Читати повний текст

волонтерство, політика, футбол

30 груд. 2025 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Заміна Єрмака, прогнози на 2026, військові на виборах, донати від збірної, Гуртом та Вщент

У Прямої Червоної є одна гарна традиція — наприкінці року розмовляти із Сергієм Притулою про все, що сталося з ним та нашою країною за останні 12 місяців. Скільки українці задонатили цьогоріч та як на це вплинули корупційні скандали, зниження віку виїзду за кордон і проблеми укра

Читати повний текст