ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
волонтерствополітика

ЯРОСЛАВА ГРЕСЬ. Синя сукня, дружба з Шевченком, шабля Мазепи й Усик, Ukraine WOW і проєкт на мільйон

Ярослава Гресь

Опубліковано 6 жовт. 2025 р. • Довжина: 11 295 слів

Короткий зміст

Вона не співачка, але за 15 хвилин розпродає Жовтневий, не акторка, але Шерон Стоун записує їй відео, не спортсменка, але її поважає Андрій Шевченко.

Уперше у своєму житті за барною стійкою — Ярослава Гресь, громадська діячка та головна піарниця України.

🔥 Дружба з Андрієм Шевченком
🔥 Олександр Усик і шабля Івана Мазепи
🔥 Виставка Ukraine WOW: Золотий м'яч, Оскар та інші досягнення українського народу
🔥 Кривава ціна світової популярності України
🔥 Як Ярослава Гресь добивалася Шерон Стоун
🔥 Робота з голлівудськими зірками й ігнор Леонардо ді Капріо
🔥 Велике серце Олександра Зінченка 
🔥 Світові зірки в сукнях Фролова та капелюхах Багінського 
🔥 Синя сукня й політична кар'єра 
🔥 Банер із зображенням Назарія «Грєнки» Гринцевича на матчі Україна – Бельгія під час Євро-2024

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Рідко до Прямої Червоної звертались з такими запитами. Але як відмовити людині, якій не відмовляють голівудські зірки і найвідоміші спортсмени сучасності?

  2. [Ярослава Гресь]

    Ви раді собі взагалі цей момент, коли ти відкриваєш емейл, а там Шорстон записує тобі відео? Для мене це страх і ужас, і ненавість Лас-Вегасі. Україна зараз платить найвищу з можливих цін за те, щоб бути представлена на міжнародній арені.

  3. [Фоззі]

    Турне золотих м'ячів, синя сукня. І що стоїть за «Юкрейнвау»?

  4. [Ярослава Гресь]

    Я сама винесу вам воно. Мені от сьогодні дівчина в кафе сказала, підходить дівчина, я сиджу ось такому, ну дуже сусереджена, у нас несеться монтаж, одночасно здаються стіни, ну типу просто величезне навантаження, і я на 20 хвилин стигла заїхати поснідати. Я однією рукою друкую, другою рукою я їм дуже швидко цей скрамбл. В мене дзвонить в цей момент телефон, тобто все, ну от така напруга, і до мене підходить дівчина і каже, «Вибачте, я можу присісти на декілька хвилин?» І я така, вона сіде, «Я можу задати вам декілька питань?» «Як вам не страшно робити ці великі проекти? Можу я вас дещо про щось попросити?» І я кажу, так, вона каже, «Скажіть, ти варта найкращого?» І я в неї піднімала чекані, «Ти варта найкращого?» І вона така, «Дякую, я пішла». Це дуже приємно, і це кожного дня. До мене кожного дня підходить людина і каже, «Скажи». Кожного дня, кожного дня.

  5. [Валерон]

    «Скажи, ти варта найкращого?» І чоловіки підходять?

  6. [Ярослава Гресь]

    Ні, тільки, тільки. Чоловіки буваючи записують для своїх дівчат. «Єрислав, Єрислав, Єрислав, очекайте! Запишіть для моєї кохани.

  7. [Валерон]

    Маринка, ти варта найкращого!» А, це та ж тема, коли поверніться наліво, хто сидить з Шевченком поруч.

  8. [Ярослава Гресь]

    З Шевченком, і я кажу, що те, хто сидить поруч за Матвєю Миколаївичем, ніколи не забуде цей день. Але я знаю, що він відповів. Він повернувся, там треба було сказати, поверніться наліво, скаже, ти варта найкращого. І направо, ти варта найкращого. Хто поруч не сидів. А як це виникло? Це виникло з того, що на першому... Мені здається, це було в Харкові. Я сказала, поверніться до того, хто сидить поруч із вами, і скажіть, ти варта найкращого. Бо дуже багато самотніх людей. Їм немає кому сказати. Але от ви зараз, в залі тут, поєднані в одній...

  9. [Валерон]

    Я пам'ятаю, 60%...

  10. [Ярослава Гресь]

    Купують один квиток. Тобто 60% глядачів, вони самі. Приходять самі. Самі, так. І це було настільки щемко. В Харкові люди, значить, щось сказали, і мені після виступу приходить великий лист, що, дорога Ярослава, моя мама була на синій сукні, вона була вражена, їй було дуже приємно. Але їй ніхто не сказав. Ти варта найкращого. Тому що вона прийшла сама, а дівчата, які сиділи поруч, прийшли вдвох. І вони до неї просто не повернулися. І тому, коли я робила наступні виступи у Львові, і двічі в Києві, я казала, оце умова, направо і наліво. Тобто до людини, яка сидить поруч. І сидить людина, яка прийшла, просто купила квиток, і опинилась поруч з Андрієм Миколаївичем Шевченком. І моїм чоловіком. Вони сиділи вдвох, два Андрії. І вони ржали, звичайно, страшенно, бо вони повернулися одне до одного і сказали, ти варта найкращого, Андрій, і ти варта найкращого. І потім Шевченко повертається до цієї дівчини. І я зі сцени кажу, ви ніколи не забудете цей момент. Він до неї повертається, і потім мені розповідає. Я повертаюся і кажу, «Прибачте, я зайнята».

  11. [Валерон]

    Якщо ми зараз вийдемо на Хрещатик, ми явно зустрінемо когось, у кого є піарник. Це тільки народні артисти України пишуть самі в соцмережі, що видно з пунктуації орфографії. А в усіх решти є піарники. І часто, коли гості приходять до нас, сідають на бар, потім їхні піарники влаштовують нам. Починають… Дуже морочить голову. Але сьогодні в нас не така ситуація, оскільки ти ж одна з головних постів українського піару і просування. Так що твоя піарниця нам не загрожує. Бо ти і є своя піарниця.

  12. [Ярослава Гресь]

    Я сама винесу вам мозок.

  13. [Валерон]

    Почни запирати. Їх не шкода. Як ви бачите, взагалі, це проєкт на завжди? Чи в нього є якийсь період, коли він має закінчитись? Чим він має закінчитись?

  14. [Ярослава Гресь]

    Подивіться, я думаю, що такі платформи, як створив президент Зеленський, в них немає строку дії чи давності. Тобто це занадто велика мета. Як Костя Єфіменко каже, великий український підприємець, мрія має виходити за обрі вашого життя. От робота «Юнайтед» в будь-якому разі виходить за обрі нашого життя. Тому що допомагати Україні, розвивати Україну, працювати Україну, захищати українські інтереси, допомагати збирати кошти для України і знаходити для України нових і нових союзників, чи є у цієї задачі кінцевий термін? Ну, якась точка Б, в яку ми там прийшли і сказали, ну все, нас підтримав Леонардо Ді Капріо, на цьому все. Ми поставили останню галочку.

  15. [Валерон]

    Ви ще не стримаєш?

  16. [Ярослава Гресь]

    Звісно, що ні. Тобто це задача на багато-багато років. Я щиро бажаю платформі усіх-усіх успіхів. Я дуже-дуже-дуже люблю цей проект.

  17. [Валерон]

    Погодіться, що в 2022-2023 році, напевно, легше було залучати людей на підтримку України, ніж в 2024-2025, що інтерес, він все одно пропадає. Неможливо втримати це об'єктивно. І Україна зникає, бо з'являються нові кризи. Людство вигадує їх стабільно останнім часом. І завдання такої платформи повертатися в перші сюжети.

  18. [Ярослава Гресь]

    Мені здається, що задача, якщо говорити про такі проекти, як «Єнати-24» і будь-які великі благодійні фонди чи платформи, які мають підтримувати Україну, то це втримання тих, хто нас підтримував. Завоювати нову аудиторію в 2025 році майже неможливо. Ті, хто Україну підтримував, вони і будуть підтримувати.

  19. [Валерон]

    Чому? Ти підросли нові, яким було 15 тоді.

  20. [Ярослава Гресь]

    Ті, кому було 15-17, ще не надсилають мільйон доларів на підтримку української армії. Це все одно великі підприємці, це великі голівудські зірки. Я не можу сказати про завоювання великих нових аудиторій. Я б радше говорила про те, як втримувати той інтерес, який був, і як дійсно повернутися на перші шпальти. От, наприклад, проєкт, який ми зробили з «Українвау» і «Розеткою» в липні 2025 року, коли Олександр Русік перед боєм презентував дитворену мозаїку «Боревітер» на Трафальгарській площі. Ось це було повернутися на перші шпальти. Або коли Олександр Русік підняв шаблю Гетьмана Мазепи, там кількість запитів, що тримає над головою Олександр Русік, сягнула просто якісь там мільйони-мільйонів запитів.

  21. [Валерон]

    А так, а от шаблю, може, такі ділітантські питання, її показали і все? Чи її ще продавали і за це гроші збирали?

  22. [Ярослава Гресь]

    Чи це просто як демонстрація? Дивіться, це важливо, це декількокомпонентний проєкт, і в цьому його велика перевага. Тобто він не закінчився на моменті демонстрації. Але щоб трапився момент демонстрації, який тривав 10 секунд, наприклад, в ефірі, але те, що показали на весь світ, була потрібна підготовка протягом двох місяців тільки в оформленні документів. Бо ніколи, по-перше, ніколи голова зброї не з'являлася на боксерському ринзі. І ми ж чому Русік підняв шаблю на 8-14 хвилини після перемоги. Тобто вже дуже багато всього відбулось, і ми були впевнені, що ніяку шаблю він вже не підніме. Тобто ми були впевнені, що один з кордонів охорони Саудівської таки її припаркував.

  23. [Валерон]

    А мені здалося, що Крсюк її спочатку підняв.

  24. [Ярослава Гресь]

    Її передавали. Вона ж може бути тільки в супроводі. Вона є своя охорона. У шаблі охорона, охорона у рингу, охорона у принца, охорона у всіх. І оця вся охорона мала якось між собою домовитися. А ми були з Юлією Соловею, моєю партнеркою, вже біля рингу. Ми звідти вже не могли піти нікуди. Тому ми просто стояли і чекали. І я сказала, вже, мабуть, нічого не буде. І Юлія сказала мені, обернись. І в цей момент я побачила, як пан чемпіон щось починає підіймати над головою. І це була просто магія. Так от, після того, як шаблю показали, під охороною повезли, і вона продовжила свій шлях, повернулася в Україну, тому компанія «Аврора», яка є стратегічним партнером «Юкрейнбау», випустила дерев'яну шаблю «Мазепи» один в один, таку саму.

  25. [Валерон]

    Репліку.

  26. [Ярослава Гресь]

    Ну, це іграшка.

  27. [Валерон]

    Іграшка і сувенір.

  28. [Ярослава Гресь]

    І повністю весь прибуток, 100% прибутка перераховує в музеї імені Тарнавського, де, власне, зберігається шабля «Гетьмана Мазепа», яку з 26 вересня ви зможете побачити в Києві на «Юкрейнбау».

  29. [Валерон]

    Ну як, купують їх?

  30. [Ярослава Гресь]

    Купити?

  31. [Валерон]

    Купують їх.

  32. [Ярослава Гресь]

    Так, звісно, так, звісно, звісно. Буде sold-out, абсолютно точно, весь наклад буде проданий.

  33. [Валерон]

    Супер. А от до «Юнайтид24 Медіа» ви теж мали відношення? Жодного відношення ніколи. Просто мене вражає масштаби «Юнайтид24 Медіа».

  34. [Ярослава Гресь]

    Я хочу передати привіт Валентину Панюті, грандіозному стратегу, який дуже багато років працював з моїм чоловіком, а зараз очолює власну агенцію в межах «Федерів Груп», який стояв на чолі «Юнайтид24 Медіа» і зараз займається і платформою «Медіа».

  35. [Валерон]

    Це ж він нещодавно щепився з Богданом Логвиненком з «Юкрейнера». Вони там мірялися аудиторії.

  36. [Ярослава Гресь]

    Серйозно? Мабуть, це пройшло повз мину.

  37. [Валерон]

    Ну і добре. Це була така ситуація, коли ти пишеш коментар, стираєш, пишеш, стираєш, думаєш. А аудиторії «Юнайтид24 Медіа» і «Юкрейнера»? Ну так, як можна порівняти аудиторії з Анжеліною Джелією? Мені здається, що «Юнайтид24 Медіа» — це стала така платформа, з якої всі про новини дізнаються України. І всі її репостять. От я теж постійно репостюю в сторіс. Ну, всі репостять в сторіс, мені здається. Відео саме ось ці.

  38. [Ярослава Гресь]

    Новинні ось. Радіозна робота. Так, і вони величезні молодці, тому що це довгий шлях. І вони мали вибудувати справжню редакцію, при тому що вони були маркетологами. Якщо ми говоримо про амбасадорів «Юнайтид24» чи якихось наших іноземних друзів, то, звісно, це для них джерело №1, це одразу перший репост, і всі його бачать.

  39. [Валерон]

    Ви ж людина, яка розповідає історії?

  40. [Ярослава Гресь]

    Була такі.

  41. [Валерон]

    Навіть цей телеграм-канал такий, так і називається, «Оповідачка». Ви багато розповідали про історії з Усіком, пов'язані з Шевченко. Може, є якась історія про Шерон Стоун, наприклад? Це щось особисте.

  42. [Ярослава Гресь]

    Про Шерон Стоун чудово історія. Вона три роки не відповідала на наші листи. Я так довго жінок не добувалася в своєму житті.

  43. [Валерон]

    Може, там щось захворене кію?

  44. [Ярослава Гресь]

    Так, так. Вона не до жінок.

  45. [Валерон]

    Ти варти найкращого?

  46. [Ярослава Гресь]

    Ми казали їй все, повірте. І найкращого, і ти сама найкраща. Тобто спілкування милами було? Хоч щось.

  47. [Валерон]

    Шерон Стоун офіційаль.

  48. [Ярослава Гресь]

    Собачка Джамилком. Вона просто спрацювала головне з цими великими міжнародними зірками. Ми зараз це бачимо, бо зараз в Київ приїхала пачка, така сама, яку створила Варвара Киринська, харків'янка, яка придумала балетну пачку. Вона працювала багато років в Нью-Йорк-Сіті Балет, де вона вважається абсолютною легендою. В неї є Оскар. Це супер-мега-зірка українського походження. Вона з Харкова, про яку ми, звісно, не так багато знаємо. І от пачка зараз приїхала з Нью-Йорка на Українвау. На пошту ти зустрічаєш ці бірки неймовірні. Це неймовірно все виглядає. Завжди важливо потрапити в історію. Завжди потрібно... От десь вона має йокнути, щелкнути, відчути, щоб людина відчула це своїм, якимось рідним. Шерон Стоун три роки – нульова реакція. Ми пропонуємо, пропонуємо, пропонуємо. Ні, вони можуть щось відповісти, типу...

  49. [Валерон]

    Ваш дзвінок дуже важливий для нас.

  50. [Ярослава Гресь]

    Важливий для нас, так. Але, зрештою, бачите, їй зрезонувало саме українське мистецтво і художники. І виявилося, що в неї є робота, яку їй подарували, і клас. І вона присилає нам відео. Тобто виявляєте собі взагалі цей момент, коли ти відкриваєш e-mail, а там Шерон Стоун записує тобі відео «Юкраїнизарт», і ти такий, що? Три роки, нульова реакція, і тут не просто якась там довга переписка, якісь обговорення, а просто відео тобі таке.

  51. [Валерон]

    Потрібен підхід для кожного.

  52. [Ярослава Гресь]

    Потрібно потрапити в те, що їм цікаво. Коли ми написали, наприклад, дуже крутому нью-йоркському дуету Чао Оза, це суперзірки Коачі, але вони роблять такі величезні інсталяції. Вони працюють з Ермезлою, Вітону, вони прям супер-топ. І ми написали їм лист, що, можливо, вам відникнеться творчість Марії Примаченко. От подивіться, це її роботи, і вона, це там, зірка українського наїву. Можливо, вам було б цікаво зробити якусь колаборацію з Ukraine Wow на цю тему. І 15 хвилин відповідь. It will be an honor for us. Це буде честь для нас. І ти думаєш, а? Ну, типу, дуже швидко, тому що вони були настільки вражені, їм настільки сподобалось. Вони два тижні сиділи вдвох і вивчали творчість Примаченко. Анастасія Примаченко записала аудіогід, чому бабуся зображала горох, що означав соняк, що означав такий звір, сякий звір. І ЧООЗа не тільки зробили роботи, які зараз стоять на контрактовій площі, просто вбивство з людей. Просто дуже-дуже багато людей. Це теж наш спільний проект з Авророю. Але вони не тільки зробили ці роботи, вони ще й самі англійською озвучили аудіогід. І роботи їдуть в Нью-Йорк, і в нас вже є запит від світла. Ось так воно народжується. Тому що їм відгукнулася ця картинка. Вони нічого не знали про Марію Примаченко, про її творчість, але вони візуально побачили і сказали «Боже, це ж дуже схоже на нас». І ось так воно й вийшло.

  53. [Валерон]

    Так Ді Капріо писали чи ні?

  54. [Ярослава Гресь]

    Писали Ді Капріо багато разів, але він вже екологічні теми дуже підтримує. Є зірки, які дуже сфокусовані.

  55. [Валерон]

    Тібет.

  56. [Ярослава Гресь]

    Він дуже сфокусований.

  57. [Валерон]

    Треба знайти когось, з ким п'є Леонардо Ді Капріо, якусь баскетболістку в нього.

  58. [Ярослава Гресь]

    Моделі. Моделі.

  59. [Валерон]

    А був той, що ви дуже сильно вірили, що він буде відповісти, дуже б хотілося, але він так і не вийшов на зв'язок.

  60. [Ярослава Гресь]

    Леонардо Ді Капріо?

  61. [Валерон]

    Крім нього.

  62. [Ярослава Гресь]

    Та боже, їх сотні!

  63. [Валерон]

    А хтось розчарував так?

  64. [Ярослава Гресь]

    Ні, не було такого. Вони ж дуже палайтно. Типу, якщо навіть тобі відмовляють, то це буде або просто відсутність відповіді, що ти можеш трактувати як відмову, або будь-як. Потрапило в спам. Або ти отримуєш дуже вічливого листа, що ми болюємо всім серцем за вас, дякуємо.

  65. [Валерон]

    А там сидить піаровідділ, пише «This is right».

  66. [Ярослава Гресь]

    Так, так, так. Це дуже серйозно там.

  67. [Валерон]

    Там було таке співпадіння, що ми свій маленький фонд, який займається так медом, назвали згуртовані «Юнайтед». І ми подали документи, і наступного дня… А я взагалі пропонував «Голі Босі Фоундейшн». Мені відмовили всі. Сказали, Саша, ти дурачок. Ти і групу погано назвав, і фонд хочеш погано назвати. І тут виходить у вас «Юнайтед 24», і ми такі, все, ми не «Юнайтед», ми просто згуртовані.

  68. [Ярослава Гресь]

    Це назва, яку придумав Володимир Олександрович Зеленський. Тут.

  69. [Валерон]

    Ну що ти де? Далеко? Алло. А, ти вже тут. Я. Привіт. Здоров. Так люблю, Фос, коли ти мене оце підвозиш на, тим більше, цьому новенькому Nissan Qashqai. Ти знаєш, до речі, що Nissan — це японський бренд? Так, я здогадався. З чим ми тебе у Японії асоціюємося? Цікаво. Співпало так, що останнім часом був у нас такий японський період житті, японське суспільне телебачення. Японський період житті? Японський період житті, коли кілька тижнів спілкувалися постійно з японцями. А можна сказати, що, якщо я живу в Лужині, там Сакури, в мене теж японський період житті? Ні. Японський період житті був в мене, оскільки японське суспільне телебачення робило документальний фільм про Другу світову і вирішило зробити шматочок про події в Україні, провести певні паралелі. І для цього японське суспільне телебачення придумало, що японський репер Зібра запише з українським гуртом «Танок на Майдані Конго» спільну пісню. Просто спеціально для документального фільму такий ексклюзив. Уяви собі їхні бюджети, їхній підхід. Вони прислали в Україну знімальну групу, яка декілька тижнів знімала, як ми живемо. Вони приїхали спеціально до мене в Івано-Франківськ на фонд. Я там аптечки збирав якраз. Вони пригнали цілу знімальну групу в Івано-Франківськ з Києва на три години, щоб познімати, як я збираю аптечки. Це увійшло, я не знаю, кілька секунд в той документальний фільм. І ми так з ними подружилися. Потім ми познайомилися з цим Зіброю. Нам довелося, він не міг в'їхати в Україну, довелося нам зустрічатися в Польщі на студії, де ми записували цей трек. А він японською чи українською? Так. А і все про війну щось, так? Так. Про відчуття людини під час війни. Ну, це солідно, що можна сказати. Для мене якраз Японія і асоціюється з інноваційністю, з сучасними технологіями і з такою надійністю, з таким дуже системним підходом, безпечним. І не забувай про підтримку Японії України. Це теж дуже важливо. І загалом, добре, що ти згадав про надійність, оскільки я ще вичитав, що на електричні компоненти цієї системи e-power Nissan дає гарантію в 5 років. Тобто Японія дорівнює надійність. Так, ну це виходить, що можна дуже довго експлуатувати машину. Так, і якщо комусь цікаво, можна взяти Nissan Qashqai e-power на тест-драйв. Посилання в описі до цього відео. Багато дуже спортсменів стали амбасадорами УНАТО 24. Ви з багатьма з них працюєте. Легендарних українських найкращих спортсменів Андрій Шевченко, Олександр Усик, Олександр Зінченко. Мене дуже вразило, що ваш не улюблений серіал, але дуже серіал, який відзначається, це Last Dance. Останні дві серії передивляєтесь. Сьогодні дивились на пробіжці. Клас. Чи можливо, вам здається, що хтось з наших українських спортсменів найбільше схожий на Майкла Джордана? Хто такий Майкл Джордан України?

  70. [Ярослава Гресь]

    Я думаю, що це Шевченко безумовно зразка 2004 року. Типу в свої золоті роки. Тому що серіал закінчується на 98-му. Тобто це все було дуже давно. Тому що в Андрія є надзвичайні якості. Оцей спокій, який він вміє зберігати в такі моменти абсолютної напруги. Я щаслива, що можу називати його своїм другом. Бо я маю честь слухати ці історії, як це відбувалося. І оцей погляд його, коли він подивився на суддю, перед тим, як бути фанаті. Отак він його кинув. А він каже, я просто не почув свистка. І в кожному такому моменті є якась маленька історія. От Андрій Миколаевич, коли в гарному настрою, то я вимолюю, ну розкажи. І оце ще розкажи, і оце ще розкажи. Бо я ж історію не тільки розповідаю, але і збираю.

  71. [Валерон]

    Я думав про це теж. Мені здається, що Джордан і особливо в цьому 98-му році, що це максимальна альфа, така нереальна. Враховуючи історію Шевченка з Челсі і так далі, це явно не Джорданівська. В нас всі великі спортсмени чомусь з політикою.

  72. [Ярослава Гресь]

    Я не згодна взагалі. А Джордан, коли потім повернувся в баскетбол і два роки, безславно абсолютно грав. А чому ми це не згадуємо?

  73. [Валерон]

    Мені здається, що на Джордана більше усіх схожі. От він, типу, непереможний. Треба закінчити кар'єру.

  74. [Ярослава Гресь]

    Треба... Ну, давайте почекаємо. По-перше, не буває непереможних людей. Буває твій момент, в якому ти непереможний.

  75. [Валерон]

    Але...

  76. [Ярослава Гресь]

    Сподіваюсь, що у Олександра ще довгий шлях попереду.

  77. [Валерон]

    Ще треба шаблі показати. Я нещодавно з ним звітнувся на футбольному полі. В мене таке враження було, що я промахнувся на кухні і в холодильник впілявся.

  78. [Ярослава Гресь]

    Так, він важкий.

  79. [Валерон]

    Та він так сподивався на мене, подивився. Типу, це ж що? Прикольне відео зі Львова, де коли були ці три володаря українських, називалися М'яча, і писали... Ви замість Шевченка писали в книзі «Почесних гостей». Ви там з ним паралельно сварилися і жартували. Що ще ви писали за Шевченка? Може, розписувалися десь за нього?

  80. [Ярослава Гресь]

    Ні, ніколи. Це взагалі був момент. Це просто пан Андрій Садовий любить такі приколи. Типу, ми не знали навіть, чи нас знімають. Ми приїхали до Львова, тому що у Львові стартувала турне «Золотих м'ячів». Це проєкт... Давайте просто розмежуємо. В 1 серпня 2024 року я завершила свою роботу в «Юнайте-24». І всі проєкти, які були створені далі, їх було дуже багато, вони створені в межах громадської організації «Юкрейн-ВАУ», або створені для наших клієнтів, якщо ми говоримо про Ростідорчук агенцію. Ми робили цей проєкт турне «Золотих м'ячів» для Розетки, це перед Ростідорчук. І ми з Розеткою почали цей... Почали цей турне у Львові, тому що перше турне «Золотого м'яча» на честь 20-річчя отримання Андрія Шевченка в «Золотому м'ячу», воно починалось в Києві. І нам хотілося, щоб інші міста відчули цю повагу і любов. І тому Блохін, Білана, Вишевченка сіли на машину і приїхали до Львова. У Львові лив не просто... Це була не просто злива. Класична львівська погода. Я думала, ми потонемо всі, тримаючи отак в руках «Золоті м'ячі». І в нас зовсім не було часу, тому що була автографсесія, прийшло півміста. Ну, звісно, що це велика подія. І пан Андрій, який нас вітав як очільник міста, каже, на одну хвилинку в ратушу. Я кажу, тільки не це. Я знаю цю хвилинку. Ти потім звідти можеш вийти? Ні. І він каже, послухай, це взагалі просто отак. Через 15 секунд ти вже будеш, значить, знову тут. Нас чекають всі внизу, і ми піднімаємо це. І він каже, треба, щоб ви написали в книзі «По чесних гостей». А Андрій Миколаєвич для того, щоб написати щось в книзі «По чесних гостей», має вдягти окуляри. Але ми були на презентації «Золотого м'яча», і окулярів у нього з собою не було. І ми розуміємо, що єдиний варіант, щоб він щось написав, це що? Ярослава, давай. Я, власне, писала, що мені диктувало.

  81. [Валерон]

    Так, а Шевченко друг вам чи клієнт?

  82. [Ярослава Гресь]

    Він не мій клієнт взагалі, я з ним не працюю.

  83. [Валерон]

    Так. Окей. А от як він вам як президент асоціації був в цій постасі?

  84. [Ярослава Гресь]

    Ну, мені здається, що Андрій Миколаєвич, в принципі, в усьому, за що він береться, відпрацьовує дуже чесно. І це головне. Ну, типу, наскільки я знаю, бо я не працюю з українською асоціацією футболу, я просто дружу з Андрієм, то справи вони всі поправили, аудити великі зробили, поправили фінансове становище, яке було дуже поганим до того, як він прийшов. І відбувається багато класних речей. Вони запустили, я бачила, зараз цей турнір з футболу, амфутбол, це дуже важливо. Ветеранський напрямок, дуже великий. Той матч, я думаю, в якому ти грав, там, де усік, це для Харті, там теж на стадіоні якоїсь асоціації футболу.

  85. [Валерон]

    Тобто був інший матч? Ну, їх багато зараз футболує.

  86. [Ярослава Гресь]

    Це вони проводять дитячі турніри великі. От, власне, кошти ми розетка передавала у весь прибуток з продажу золотих м'ячів, яким зробили як сувенір на лінійку, який повний солдат був за 24 години. Всі кошти передали на організацію дитячого футбола шкільний м'яч. Це найбільший дитячий турнір футбольний. Тобто його там зв'язки міжнародні дуже багато важать. Тому що його всі знають. Ти куди з ним не приїдь, його завжди всі знають. Звісно, що коли ти приїжджаєш в Мілан, з ним неможливо ходити по вулицям. Це неможливо. Я пам'ятаю, ми вечеряли, це був благодійний івент за підтримки Армані, вже покійного. Він дуже любив Андрія. І Андрій каже, давай підемо, повечерюємо. Ми їдемо на таксі в якийсь заклад, виходимо, сідаємо, перед дві години ми там. Ми виходимо, стоїть таксист, маше руками. Шева, Шева! І він каже, мій друг, таксист, віз вас сюди. Він повідомив, що ви тут. Я приїхав і стояв дві години, щоб почекати і дозвольте мені безкоштовно довезти вас до готелі. Ось така любов.

  87. [Валерон]

    Ну, вони ж там трохи сумасшедші на футболі. А ми не сумасшедші.

  88. [Ярослава Гресь]

    Прикордонники, як прикордонники, знаєте, коли бачать його, що відбувається? Це абсолютно любов. Я ніколи не бачила, щоб він комусь відмовив фотографію.

  89. [Валерон]

    Але от в лютому березні 24-го року, коли приходив на посаду він спортивні медіа писали, що ви його консультуєте в особистому піарі, берете участь.

  90. [Ярослава Гресь]

    Я ніколи в житті не консультувала Андрія в особистому піарі. Я можу з ним поговорити, як його друг. Він може мені сказати, слухай, а що ти думаєш з такого-то приводу?

  91. [Валерон]

    А в формуванні команди УАФ не брали участь? В жодного. Чи просто теж радили когось?

  92. [Ярослава Гресь]

    В мене немає жодної людини, яку я знаю в команді УАФ, окрім чудової менеджерки Лєни Балбік, яку я просто знаю з життя.

  93. [Валерон]

    Ну дійсно спортсмени для просування українських якихось нарративів, українських ідей це ідеально, тому що вони вважаються там, музика це щось там міжнародне. Музика немає кордонів. Ні, спорт немає кордонів, тому що...

  94. [Ярослава Гресь]

    Це правда.

  95. [Валерон]

    І коли ти казав про українського Майкла Джордана, він чує, треба дочекатися, як Усік закінчить кар'єру, чи не полізе він в політику, тому що так можна зіпсувати собі спортивний нікролог і не стати Майклом Джорданом для України. Світоліна, Усік, хто ще?

  96. [Ярослава Гресь]

    Зіна.

  97. [Валерон]

    Ну, Зінченко.

  98. [Ярослава Гресь]

    Він дуже багато зробив для України. Саша, я прям... Саша, просто щоб ви розуміли його щирість, я таких щирих людей, як він, дуже мало в своєму житті зустрічала. Коли ми робили цей матч в Лондоні на Стемпфорд-Бріж, це ж Зінченко 9 місяців домовлявся про стадіон. Коли Саша отримав запрошення від президента долучитися до Юнайти-24, він був гравцем Манчестер-Сіті. Андрій Миколаївич ідею самої гри запропонував Володимиру Зеленському 18 травня 2022 року. На перший зустріч він сказав, треба робити великий благодійний матч в Лондоні. І президент сказав, супер ідея, робіть. Але за цим робіть, дуже велика робота. І Зінченко погодився стати амбасадором. І через тиждень вже було погоджено, що Манчестер-Сіті дає своє поле.

  99. [Валерон]

    Манчестер-Сіті.

  100. [Ярослава Гресь]

    Бо поле – це найважливіше. І в цей момент, коли все погоджено, відбувається трансфер в Арсенал.

  101. [Валерон]

    Кінець сезону.

  102. [Ярослава Гресь]

    І з їх домовленістю так, ну типу, на стартову точку, на відмітку точка А, знову. І от до точки Б – 9 місяців. Коли це відбулося, Саша сказав, я не буду ставати амбасадором, поки я не домовлюсь про стадіон. І 9 місяців добивався стадіону.

  103. [Валерон]

    І сказав, стадіон так стадіон.

  104. [Ярослава Гресь]

    І тільки коли він так не говорив, це говорила інша людина з інших історій, але він домігся цих домовленостей і тоді тільки привіз їх в Київ і став амбасадором.

  105. [Валерон]

    Ми пам'ятаємо цей матч.

  106. [Ярослава Гресь]

    Він дуже багато, до речі, допомагає поза усім. Я дуже добре пам'ятаю. Я вже завершувала роботу в Юнайтед і дізналася історію родини, яка спів Бахмута. І в них два хлопчики помішані на футболі і обидва великі фанати Зіни. В них футболки його і відео, де стоїть їхній будинок і потім монтаж, монтажна склейка, і від будинка нічого немає. Тобто просто все зруйновано. Вони переїхали в Київ, зняли одну кімнатну квартиру. Мама, тате, два хлопчика і дідусь хворий, хворий спинає, він спить на підлозі. І я набрала Сашу і кажу, подивись, ці діти в твоїх футболках. І він дуже розчулився. Одразу сказав, давай щось з цим думати. Я набрала нову пошту. Дякую дуже цій прекрасній компанії. І вони на двох об'єднали просто зусилля нову пошту і Олександра Зінченко. Ми купили три кімнатну квартиру в Києві біля стадіону Локомотив для цієї чудової родини. Я їх обожнюю. Це така родина, світла. Він з ними грав футбол.

  107. [Валерон]

    Вони його обіграли.

  108. [Ярослава Гресь]

    Повалили його вдвох.

  109. [Валерон]

    А ви злий якийсь. Ми просто намагаємось, щоб у нас завжди не дуже прямо все настільки добре. Намагаємось тримати, хоч трохи тримати. Я думаю, хто ще зі спортсменів міг би позитивно попрацювати? Забарний. Мабуть, Забарний.

  110. [Ярослава Гресь]

    Футболісти зараз, ті, які попереходили особливо в топові європейські клуби, звісно, мають доволі велику...

  111. [Валерон]

    У нього там трохи є своя історія з Забарним, з партнером по команді. Та там, росіянин.

  112. [Ярослава Гресь]

    Так, я знаю, але ж він зробив, наскільки я знаю, він зробив заяву дуже хорошу. Вона вийшла десь там «Гардіан» чи де. Я просто читала в іноземній деспресі його коментарі.

  113. [Валерон]

    Так, Забарний, мабуть, міг би стати, враховуючи статус пасажира.

  114. [Ярослава Гресь]

    Значить, він заграв. Якщо класно заграє, то тоді буде класна вага.

  115. [Валерон]

    Ну, грає потрохи. А як ви думаєте, хто ще зі спортсменів, чи музикантів міг би бути послом України в світі? Пишіть свої варіанти в коментарях. Цікаво, що ви в 20-му році казали Черняку про те, що через 5 років хотіла би, щоб мої роботи виставлялись в Нью-Йорку, Лондоні і... І десь ще. А, і в Шанхає. Ну, до Шанхає не вийшло, але виходить, що вони виставляються. Але привід, напевно, не найкращий, правда? Не такий ви хотіли?

  116. [Ярослава Гресь]

    Дивіться, Україна зараз платить найвищу з можливих цін за те, щоб бути представлена на міжнародній арені. Тобто, це кривава ціна. І на UkraineWOW 26 вересня люди побачать Оскар. От він тільки приїхав з Німеччини. Його передав Встислав Чорнов. І для Чорнова, наприклад, це було принципове питання, що біля Оскару має бути історія 20 днів в Маріуполі про що це. Я кажу, у мене там стоїть волосся, дибки. Тому що він каже, що я б волів ніколи не отримувати цю нагороду. Бо вона в скрові, людської. І в нас є Оскар, і в нас є Пуліцеровська премія, і Нобелівська премія. Але все це ціна.

  117. [Валерон]

    Дуже висока ціна.

  118. [Ярослава Гресь]

    І так зараз дуже багато талановитих українців. Я, до речі, хотіла сказати не тільки спортсменам. Мода не має мови. Мода – це універсальна мова. І переходячи з такої дуже важкої, скажімо, інтонації до більш оптимістичного. Я хочу сказати, що я захоплююся людьми, які просто впевнено пруть крок за кроком. Подивіться на Руслана Багінського. В шляпах українського бренду, які руками робляться в місті Києві, ходить весь голівудський бамонт. Всі топ-зірки. Вже нікого там нема, у кого б не було цього капелюха. Я прилетіла в Париж. Привезла я інколи. Роблю вигляд, що я хороша мама. Це десь 3-4 дні на рік. І я привезла дітей в Діснейленд. Я так відпрацьовую, що мене місяцями немає вдома. І ми прийшли до галереї Lafayette, а вона вся в постерах Руслана Багінського. І всі вітрини, 24 вітрини в капелюхах, вони всі інтерактивні. Там був капелюк. Це просто неймовірно. І ми прийшли до відкриття, і стоїть група японців, і вони прям обирають собі ці капелюхи. Вони стоять прямо під вітриною і чекають, щоб магазин відкрився, щоб це купити. Хіба це не величезна гордість? Тобто ця ціна, яка платиться, вона дуже висока. І цим шансом, який для нас виборюють кожного дня воїни українські, потрібно його відпрацьовувати. Його потрібно використовувати не на 99%, а рівно на 100%.

  119. [Валерон]

    Про моду ти цікаво зауважений. Я одразу згадав, ми грали в Мілані, вуличний концерт, збирали донати. І там був якийсь захмарний аукціон, тому що прийшли українські супермоделі, і з ними були заможні чоловіки, і коли вони там оце, оце, а я вів аукціон, і я дивлюся, що таке, тисячі євро за якісь дрібнички. А потім вони підійшли до мене в шістьох сфоткатися після концерту, я побачив їхніх супроводжуючих, і все зрозумів. Так, ти права. Мода теж може.

  120. [Ярослава Гресь]

    Мода може. У нас, до речі, дуже багато крутих дизайнерів. На ВАО буде Іван Прилоп, пошив нам цю сукню, яка в Сабріни Карпантер з сердечком. Але ж він не для бійонці пошив, там, датуру, купу всього. Уявляєте собі? Головний концерт, світовий, суперзірки, а вона вся в українському дизайнері.

  121. [Валерон]

    І шляпа Мадонни, правильно?

  122. [Ярослава Гресь]

    Шляпа Мадонни буде на виставці. Шкіряни ковбайських полях. Буде.

  123. [Валерон]

    Якщо ще про цей, згадуйте, двадцятий рік, і те, що ви собі на п'ять років планували. П'ятирічку. Там було таке, що хочемо зробити проєкт, за який отримуємо мільйон доларів.

  124. [Ярослава Гресь]

    Не вийшло, так? Ні, звісно, ні. Дивіться, якщо говорити про кост самого проєкту, то він може бути значно вищий. А якщо наш заробіток за один проєкт, то ні, він не став більшим. Він не став більшим. І слава Богу, що він такий буває інколи. Тому що ми маємо розуміти, що в 22-му році весь піар і маркетинг в один день обновилися. Типу, всі великі бренди, всі рятували свої склади, намагалися побудувати логістику. Типу, комунікації були тільки антикризовими. Потім я взагалі пішла в United24. Агенція була в дуже стиснутому стані. Працювала там буквально вісім людей. І ми робили маленькі, середні. Типу, ми не робили великих проєктів за ці роки, поки я не повернулася в 24-му.

  125. [Валерон]

    Наші друзі з VBET Foundation продовжують збирати гроші на відбудову стадіону ДЮСШ-21 на Диверзе. Пам'ятаєш, весь минулий сезон кожен гол ВПЛ переводив в VBET Foundation з 5 тисяч гривень на відбудову цього стадіону. І на цей сезон цю активацію теж продовжуємо. Пам'ятаєш, хто став найкращим бомбардером? Я. Як думаєш, який він складся?

  126. [Фоззі]

    Я пам'ятаю.

  127. [Валерон]

    Я пам'ятаю. Тому що коли він переходив в Жирону, на цьому наголошував, він забив 17 мічів. Помножимо на 5, отримуємо 85 штук. Так, 85 тисяч гривень Ванад особисто поклав на відбудову стадіону для дітей. Як думаєш, Ванад вже поїхав в Іспанію? Тепер велика інтрига, хто стане знову найкращим бомбардером в цьому сезоні тепер? Може якийсь гравець з інших клубів. Твердо хліб, або хтось з бразильців. Теж є така можливість, що хтось з бразильців шофтеря. А я думаю, знаєш, хто може поборотися? Дівуця, я тобі... Ні. Тримав червоний одразу. Я думаю, що може поборотися Гереро Роше. Ми його так називаємо між собою. Рафаєль Гереро зараз грає замість Ванада. Почав забивати. Я думаю, що цілком можливо. Ну так, він почав бути схожим на форварда. І на того себе, яким він був в зарі. Ви можете теж разом з нами схожим сперечатися, по-перше, з приводу того, хто буде найкращим бомбардиром в ВІБЕД УПЛ цього сезону. Ну і головне, щоб забивали побільше. Давно не забивали більше 20, хтось один. І щоб українці забивали більше, молоді якісь. Так, що давайте, футболісти, забивайте і разом з ВІБЕД Фаундейшн будете відбудовувати стадіон для ДЮСШ-21 на лівому березі Києва. У вас є такий образ, що ми будемо працювати 2-4 на 7, що все має бути вау, там тільки мурашки, за це заплачуть бонус, більше ні за що.

  128. [Ярослава Гресь]

    За це я заплачу бонус? Такого я ніколи не говорю.

  129. [Валерон]

    Ні, ви казали Черняку, що бонуси платимо тільки, коли прям все зроблено, вау, до мурашок. Що це показник для бонуса.

  130. [Ярослава Гресь]

    Не знаю, чи прописуємо це в КПА, мурашки. Ні, у нас це є, це дійсно КПА нашої команди, але всі чудово розуміють, про що мова, у нас команда працює 9 років, 6 років, 7 років, 8 років, ми настільки давно разом, що я можу подивитися тільки, а люди вже будуть розуміти, що я маю.

  131. [Валерон]

    Ну, а як набрати таких людей було, як ви знайшли всіх 30, які готові 2-4 на 7?

  132. [Ярослава Гресь]

    Дивіться, зараз, по-перше, треба відсунути мене від набору людей, це дуже хороша була ідея. Я не беру людей на роботу з 2019 року. У нас є люди, які...

  133. [Валерон]

    Після виборів?

  134. [Ярослава Гресь]

    Ні, ти не повіриш, після Українвау. Ми відкрили виставку, вона одразу полетіла там, за перший вікен пройшло 15 тисяч людей, я на ній жила, ну, типу, мене взагалі нічого більше вже не цікавило, Саша, мій брат, став СІО агенті, і всі, а Даша Любємова стала операційною директоркою. І от вони двох там набирали людей і займалися там якимись чарпитаннями, але команда, яка є зараз, її костяк, це люди до 2019 року. Це люди, які дуже давно зі мною.

  135. [Валерон]

    Старослужащі.

  136. [Ярослава Гресь]

    І мені здається, що це більше, ніж колеги, це таке, не знаю, братерство, сестринство.

  137. [Валерон]

    Але ж це небезпечно.

  138. [Ярослава Гресь]

    Я обожнюю цих людей. Дивись, в світі немає нічого безпечного. Я взагалі не мірю такими словами, що таке небезпечно. Все небезпечно, довкола все небезпечно. Просто, ну от, наприклад, наша операційна директорка, Даша Любємова, попрацювала в агенції 9 років. Це там одна з найближчих людей в моєму житті. Вона закохалася. Ми разом виїхали в Нідерланди з нею, жили в безкоштовному готелі там в Берліні спочатку 2 тижні, коли почалася такий масштабний строк. Ми разом рятували агенцію. Я її попросила. Саша пішов в армію. Я кажу, Даша, будь ласка, очолюй агенцію. Мене кличуть в Юнайтед. Ми не зможемо. Ми просто взагалі нічого не збережемо. І вона пішла. Вона займалася агенцією. Але вона приїхала жити в Нідерланди. Донька пішла в школу. І раптом в Нідерландах вона зустрічає чоловіка. І вона в нього закохується. А він, сволочь, закохується в неї, в мою Дашулю. І що зараз? Вони живуть разом.

  139. [Валерон]

    Крали в тебе операційну директорку.

  140. [Ярослава Гресь]

    Крали операційну директорку мою. От вона зробила синю сукню. Це був її останній проект в грудні 24-го. І в січні ми попрощались. Тому що це неможливо. Моє життя тут. Мої проекти тут. Все моє тут. А все її життя, її любов, її надії, її щастя, воно там. І я маю це прийняти. Чи це небезпечно? Так. Це небезпечно було запросити її зі мною поїхати в Нідерланди. Але вона знайшла там своє щастя.

  141. [Валерон]

    Ставка зіграла. І хтось з команди виріс до операційного директора?

  142. [Ярослава Гресь]

    Ні. В нас зараз таким чином все відбувається, що ми з пані Юлією Соловею, моєю партнеркою по UkraїnWOW, просто тягнемо на собі фактично весь управлінський менеджмент. Відкриємо виставку, далі подамо.

  143. [Валерон]

    Кажуть, що ви возили команду на Біеналі в Венецію.

  144. [Ярослава Гресь]

    Це абсолютно чиста правда. Наша велика гордість. І не тільки команди, і наших друзів, які нам допомагають попереднім. Ксюша Сергєєвич, Аня Ладогіна, яка якраз займалась пачкою Каринського. Це люди, які не є в штаті агентства. Це наші друзі. Ми хотіли з ними розділити цей досвід. Це дуже важливо. Це ж розвиває надивленість. Ми три роки, чотири літа, ми нікуди, четверте це було, нікуди не їздили, ми не робили жодних корпоративів, ми не свідкували нічого. Агентстві цього року 10 років. Ми вирішили, що немає нічого кращого, ніж розділити з людьми, яких ми любимо, те, що ми любимо, щоб вони побачили найкраще, набачилися цього очима. Бо перед нами стояла задача створити Українвау, а для цього потрібен дуже певний внутрішній настрій.

  145. [Валерон]

    Цей момент наближається. Рано чи пізно пряма червона матиме 100 тисяч підписників. Поспішайте. Я вчора, готуючись до зйомки, дивився якраз всі ці фрагменти «Сині супні», і раптом, знаєш, в мене якийсь датчик запрацював такий... Це ж готове підґрунти для політичної кар'єри. А я боюся таких. І в нас дуже багато гостей, по яких я сиджу так стою, наливаю, і думаю, так, він бачить, це буде в наступній Верховній Раді.

  146. [Ярослава Гресь]

    Боже збав.

  147. [Валерон]

    Всі так кажуть.

  148. [Ярослава Гресь]

    Для мене це страх, і ужас, і ненавість в Лас-Вегасі.

  149. [Валерон]

    Не будеш просити поклястись? Я забув. Поклади руку на серветку, скажи, ніколи, ніколи, ніколи.

  150. [Ярослава Гресь]

    Я ніколи не буду балотуватися в народні депутати України.

  151. [Валерон]

    Тільки в президенти. Заберу цю серветку. Вона намолена, я її збережу.

  152. [Ярослава Гресь]

    Разом з іншими тими серветками, які ви потім... Ні, ви знаєте, справа в тім, що це залежить від того, чим ти хочеш в своєму житті займатися. Я розумію, що з мене дуже поганий бюрократ, в принципі. І я для того, щоб бути класним політиком, потрібні дуже певні якості. Не знаю, там, як у Дмитра Кулєва. Ну, типу, він же, він був, мені здається, у вас на інтерв'ю, і дуже класно його подивилися. Мені здається, що Діма, він такий справжній дипломат. І в усьому, що він робить, як він комунікує, як він говорить, чи зараз, наприклад, Андрій Сибіга. Це прямо величини. Їм Оксана Маркар.

  153. [Валерон]

    А мені здається, дуже великий контраст між Сибігою і Кулєвою.

  154. [Ярослава Гресь]

    Ну, в англійській так точно. В англійській так точно. Надзвичайно обдарована людина і його боженький зв'язок.

  155. [Валерон]

    Мені його однокурсники казали, що він толковий. Дуже.

  156. [Ярослава Гресь]

    Я не чула про нього жодного поганого віликого.

  157. [Валерон]

    Мені здається, що зараз і Володимир Зенський це дуже яскраво продемонстрував у 22-му році, що для політика важливе лідерство. Лідерство вирішує. Якщо послухати ваших колег, то вони всі вас характеризують словами «це наш полководець», «візіонер».

  158. [Ярослава Гресь]

    Ну так. Давайте вийдемо зараз на вулицю і там буде багато лідерів. Вони мають тих президентів. Хтось має бути іншим лідером. Дивіться. Моя велика мрія абсолютно не змінилася. В мене є дошка. Я замовила собі за 250 гривень, 430. Я не пам'ятаю. Дошка мрій. Чи якось так воно називається. І написала на ній п'ять питань. Треба було відповісти. Проект на один рік, на п'ять років, на десять років. З моменту інтерв'ю 2020 року нічого не змінилося. Я хочу робити великі проекти, які присвячені українській культурі, українській історії, українським миттям, спорту, на всередині країни і зовні. Працювати з міжнародними аудиторіями. В момент, коли ці надувні великі фігури, які зробили чого, застануть Нью Йорку, я буду відчувати щастя. Я буду щаслива. Мені це потрібно для щастя. Тобто, чи робить мене щасливою внутрішня перспектива, коли я думаю, що я зайду в Залу Верховної Ради і буду читати стоси документів, бо якщо ти працюєш, чесно, мені здається, там Роман Грищук. Оце такий приклад чесної людини, яка прийшла і дійсно намагається змінити країну постійно. Він дуже глибоко в цьому. Чим іншим не займається. У мене це викликає внутрішню істерику.

  159. [Валерон]

    Просто істерику. А там ще і аура така ташнотворна.

  160. [Ярослава Гресь]

    Не знаю, я там ніколи не була.

  161. [Валерон]

    Бо ти не ходиш, ти сидиш і я не розумію.

  162. [Ярослава Гресь]

    Там незручно. Мені здається, я була один раз в столовій. А, я знаю, коли я була в Верховній Раді. Думаю, ні, я була в Верховній Раді, точно була там в столовій. Знаєш, коли ми робили в 2017 році перший світовостоковий, дуже успішний проект «Музей новин» для Один плюс Один. Це було 20-річчя ТСН.

  163. [Валерон]

    Так, я був на цьому.

  164. [Ярослава Гресь]

    Мистецькому арсеналі. Мистецькому арсеналі, абсолютно. 100 тисяч людей за 21 день. Так от, нам дозволили взяти прапор Чорновола. Він вперше покинув Верховну Раду. Його привезли і поставили. Він не був розгорнутий, він лежав у вітрині. Біля нього стояла президентська охорона. Це було неймовірно красиво. Це головний прапор, я думаю, України. Тому отоді я була в Верховній Раді. Я чекала в столовій, поки вийшов прапор.

  165. [Валерон]

    Я теж в ній був. Покоління на бутилок кон'ячних депутатських. Я там багато разів був. І там робітниці, вони не змінюються. Вони там всі їх бачили. Знають, хто кожен з них є. У мене знайомого оператора президентського охорона, він забув косяк винуть.

  166. [Ярослава Гресь]

    Косяк? Забув косяк?

  167. [Валерон]

    Забув косяк винуть. В кишені. І там же їх оглядають, там достатньо ретельно, і вони такі Добре. Так посміхнулися і нічого. Але до речі, в ті часи, коли я ходив в такі заклади, то в Кабміні була дешевша столова ніж в Верховній Раді. В Верховній Раді завжди жалілися. Я очікував, що там буде щось таке за 3 копійки і надзвичайно таке.

  168. [Ярослава Гресь]

    Мені це нагадало, знаєте, що столову преси України, мій батько і дідусь були журналістами. Я своє дитинство оперувала на комбінаті преси України. Це на Шолявці? На Шолявці з великої труби вискакували пачки газет, зав'язаних цією мотузечкою. Я це бачила з-за дідусього вікна. І от в хороший день, коли в них було більше часу, ми йшли в столову. І вона виглядала так само, як в Верховній Раді. А в дні, коли вони були дуже заняті, йшли в буфет.

  169. [Валерон]

    Ми згадали про музей новин, що був проєкт, один із перших, будинок корупції. Парк корупції. Я теж був на ньому. В ботанічному саду. В якомусь випуску на Ютубі, я побачив, говорили про те, як діти це сприймали. І в мене така думка з'явилася. А можливо, люди, які виходили на протести зараз, влітку, щодо НАБУЮСАП, це якраз ті люди, які ходили в цей парк корупції?

  170. [Ярослава Гресь]

    Може, хтось і ходив. Я думаю, що велика кількість із них точно ходили на той романтик Амур. Я бачила цих молодих зовсім людей. І з одного боку мене переповнювала така велика, не знаю, якась гордість, захопленість, що там зовсім молода людина, 19, 18, 20. Там були прям зовсім молоді люди.

  171. [Валерон]

    І перший протест.

  172. [Ярослава Гресь]

    І це їхні перші протести. І вони самоорганізовуються. Я розумію, який шлях вони проходять. І з іншого боку мені було так страшенно сумно. Бо я в цьому віці стояла на Помаранчевій революції.

  173. [Валерон]

    Що нічого не змінюється.

  174. [Ярослава Гресь]

    Що ми, значить, якось не так стояли. Я проходила просто повз, зустріла Лачина. І в цей момент люди почали скандувати «Разом нас багато, нас не подолати». І в мене був такий флешбек в Помаранчеву революцію. Цей шарф на мені «Разом нас багато». Я думала, Боже, як ми не допрацювали, що їм зараз знову доводиться це робити. Типу мені від цього відверто сумно.

  175. [Валерон]

    Історія, фізика, все повторюється.

  176. [Ярослава Гресь]

    Історія повторюється, історія навчає, як співає Мур.

  177. [Валерон]

    Я от дуже переймаюся, що ви могли якось упустити, що в нас тепер є партнер Nissan. Дякуємо. Їдемо далі. Раз я вже відповідаю за негатив якийсь, як завжди, в принципі. Ми подивилися цей випуск. Я майже весь подивився. Правді у мене там сльози не вертались на очі. Але глобально, як це все можна охарактеризувати?

  178. [Ярослава Гресь]

    Я без поняття. Чесно, ми так і не змогли.

  179. [Валерон]

    Ви кажете жопневому, що просто людина, яка розповідає історії. Це якась американська культура. Чогось релігійного немає?

  180. [Ярослава Гресь]

    У мене немає чіткої відповіді на це. І зараз всі питають, чи буде «Синя сукня» знову, чи буде знову цей тур, чи буде там таке та. У мене немає готової відповіді. Тобто це було дуже спонтанне рішення зібрати жопневий. Дуже спонтанне. І дуже швидке.

  181. [Валерон]

    Він же продався там швидко.

  182. [Ярослава Гресь]

    Дуже швидко продався. А коли я продавала театр Лесі Українки, він продався за дві години. І за дві години другий. Тобто ми зробили... Це був мій день народження. На 13 і на 17 дві сині сукні в день. А я не люблю день народження. Мені добре тільки коли... І тому історія про формат. Кожного року на свій день народження я роблю виступ. Він благодійний завжди багато років. Це ще був живий дідусь. Це мабуть там, не знаю, 2015, 2017, 2018. І я збирала 200, 300, 500 людей. Типу по-всякому, по-різному. В якихось хабах. Останні роки в Кооперативі ми робили. Коли я вже була в Юнайтед, ми робили там в Інтерконці тому ж. Збираються люди, вони платять якісь кошти за квиток. Я виходжу, розповідаю історію, читаю свої тексти і віддаю всі ці кошти для поранених. 100% на якусь благодійну мету. І цього разу ми цей формат зробили більшим, ніж зазвичай. От і все, нічого не змінилося. Я робила це дуже багато років. Просто без телекамер і взагалі без ніяких камер.

  183. [Валерон]

    І без здійснення цих...

  184. [Ярослава Гресь]

    Без здійснення мрій, які були дуже дорогими. 100% грошей від квитків ми витратили на здійснення.

  185. [Валерон]

    Ви розповідаєте якісь історії, як літературний вечір, можна це так звати.

  186. [Ярослава Гресь]

    Так, це абсолютно.

  187. [Валерон]

    І паралельно...

  188. [Ярослава Гресь]

    Розповідаєш щось про свої проекти.

  189. [Валерон]

    На ютубі вийшло, що більше в сторону презентації людям мрій йде.

  190. [Ярослава Гресь]

    Я просто була настільки здивована цьому великому... Це був вибух. Люди здетонували цими мріями, тому що ми розвчились мріяти. Ми собі забороняємо це робити.

  191. [Валерон]

    Може всі вірять, що можна комусь написати?

  192. [Ярослава Гресь]

    Я так не думаю. Я бачила, якщо ви зайдете в оповідачку, воно там все зберіглося.

  193. [Валерон]

    А як виходить, вони писали на якусь пошту?

  194. [Ярослава Гресь]

    Так, вони писали. Ти міг купити квиток для когось. Дуже багато квитків були подаровані. 300, наприклад, квитків люди купили одне одному. Я живу в Торонто, а ти живеш в Сумах, і хочеш прийти на синю сукню, але в тебе немає грошей. Я купила тобі квиток і відправила на пошту. Це надзвичайно. Мені найбільш цінне те, що люди почали здійснювати мрії одне одного, не чекаючи мене. Там жінка написала, там моя мама, вона там вимушена була залишити свій дім. Вона починала все спочатку. Їй дуже важко. Чи могли б ви написати їй якусь листівочку? І там 120 подарунків, листівок, коробок. Як це? Що це таке? Це оця людська доброта, яка в нас всіх живе.

  195. [Валерон]

    А як вибирали?

  196. [Ярослава Гресь]

    У нас ціла команда над цим працювала. Десь ми розуміли, чи може це закрити, наприклад, наш партнер. Це розетка. Вони дарували велосипеди, айфони, що тільки не дарували. Там була смішна дівчинка, вона написала, що я мрію з вами сфотографуватися. Просто мрію з вами сфотографуватися. У нас в кожному місті така була. Я її завжди викликала на початку. І ми робили селфі. Вона і весь зал ось там. Але у цієї цей день був день народження. І вона в один день зі мною. Вона писала, що я мрію на день народження про айфон і з вами сфотографуватися. Я її викликала, хотіла зі мною сфотографуватися. Ми фотографуємось. Я руку до Петра переведжу і кажу, до речі, ваш айфон. І це було, звісно, там... Просто люди... Це детонатор. Ти робиш щось одне, і воно починає детонувати в інших. І те, що я бачила по команді, по людям, які були, стільки хороших справ було зроблено далі. Тому що люди побачили, що вони в принципі теж так можуть. Купити комусь квиток, подарувати комусь футболку, чи там написати пару добрих слів. Інколи одна листівка, в якій ти просто напишеш «Ти варта найкращого», вже може змінити чийсь день. От як дівчина, яка сьогодні до мене підходить.

  197. [Валерон]

    Або Шернстоун.

  198. [Ярослава Гресь]

    Або Шернстоун, це теж три роки ти варта найкращого.

  199. [Валерон]

    Ну, така... Я побачив таке американське шоу... Ти мене вже заспокоїла. Де серветка? Серветка лежить.

  200. [Ярослава Гресь]

    Давай я ще раз на неї.

  201. [Валерон]

    Ні-ні-ні, все... Я повірив. Мені вистачило одного разу. Побачив таке... Ну, він не звичний же формат. У нас такого не робили. Ста відсотків. Тобто в нас або жартують, або театр... Співають. Ну, співають, понятно. Мене це дає таке відчуття, що десь є якийсь обман захований в цьому.

  202. [Ярослава Гресь]

    Це ваша роль сьогодні.

  203. [Валерон]

    Ні-ні, ну просто... Це дивно. Дивно, що просто ти приходиш, тобі щось дарують, ти слухаєш і йдеш. Ну, дуже несподіваний формат. І тут такого ніхто не робив. Тому, так, за чуючку, за чуючку... Десять по п'ятибельній шкалі. Я бачив очі людей, які мені це відео...

  204. [Ярослава Гресь]

    Сказав.

  205. [Валерон]

    Типу, на, подивись.

  206. [Ярослава Гресь]

    Багато. На мене підписалось дуже багато чоловіків. Це було найбільше моє здивування.

  207. [Валерон]

    В телеграм чи в інстаграм?

  208. [Ярослава Гресь]

    В інстаграмі. Я ніколи не думала так. А потім зрозуміла, що чоловікам зараз дуже важко взагалі висловлювати будь-які свої емоції. Бо ти покладаєшся... Чоловік має бути сильним, стриманим, бести за собою. Типу, бути якимось таким лідером в тому, що відбувається довкола. Під час повномасштабної війни. Захищати. А інколи теж їм хочеться поплакати. І це був момент надзвичайний. Не скажу хто, але дуже відома людина. Він проплакав всю синю супу. Я була настільки здивована. Я прямо до сих пір не можу зрозуміти, як це відбулося. Просто щось всередині... Воно просто так вскрилось. І ти не можеш зупинитися, тому що десь ти побачив ці історії. Там вже було історії самі дуже щемкі. Про дівчинку, яка врятувала сороку і в цей момент витягли її коханого. Він воїн. Він там з протезом. Зараз десь поїдуть на балі. Він завершив протезування, реабілітацію. Це прекрасна пара неймовірної краси. У Львові так само. Теж хлопець з двома ампутаціями. Коли зала стає на 1200 людей і вона плаче, і він дуже зворушений. Як ти можеш? Як це тебе може наторкнутися? Це ж не про мене, це про цих людей. Просто робота комунікаційника – направляти ліхтарк. Тобто підсвітити і дати фокус туди, де є оця емоція, оця жива історія. Де є правда, де є краса. Це моя робота. Є різні піарники. По всякому направляють свої ліхтарки. Мій ліхтарок завжди намагається вихопити оцю людську історію. Тому що це те, що дуже сильно відгукується. Ти бачиш людей таких самих, як ти. І у Львові теж була одна з моїх найулюбленіших історій, бо там був Юра, який з Білорусі. Він волонтер і дуже багато років в Україні. Я його знаю 15 років. Я з ним працювала, коли ми в Білорусь їздили робити їм журнали. Він був випускаючим редактором цих журналів. І раптом я дізнаюся, що він виходив на протести, що він був дуже активний на цих протестах. Його попередили, що за ними ДКДБ. І він через балкон з другого поверху, сусіди настучали на нього, і він через балкон другого поверху спустився вниз і втік від них, виїхав в Україну. І от вже тут, коли були протести, скажімо, 20-й рік?

  209. [Валерон]

    21-й? В Білорусі, коли попередні вибори?

  210. [Ярослава Гресь]

    Так, 20-й рік. От він тут вже 5 років.

  211. [Валерон]

    Коли вони «Життя» знімали?

  212. [Ярослава Гресь]

    Так. Я викликала його на сцену, і ми подарували йому прапор, підписаний повком.

  213. [Валерон]

    Картоси, носки?

  214. [Ярослава Гресь]

    Так. Це було настільки зворушливо, що я теж застав. Типу, хлопець з Білорусі, 5-й рік волонтерить Україну.

  215. [Валерон]

    Я от трошки боюся історій про успішний успіх. Якесь відчуття «Алєлуйки». Про бар треба ж сказати. Ми ж так і не проговорили про це. В барі ніколи...

  216. [Ярослава Гресь]

    Я ніколи не була в барі, я ніколи не була в нічному клубі.

  217. [Валерон]

    Ну все. Це бар.

  218. [Ярослава Гресь]

    Легендарний.

  219. [Валерон]

    Так.

  220. [Ярослава Гресь]

    Класика.

  221. [Валерон]

    Лишилося тільки нічний клуб.

  222. [Ярослава Гресь]

    Ні, але це не рахується. Я хочу подивитися, як тут все відбувається. Купа п'яних людей довкола. Хтось танцює на стійці. Блінкін грає на гітарі.

  223. [Валерон]

    А в студентських роках?

  224. [Ярослава Гресь]

    Я працювала з 16 років по 20 годин на день. Я вчилась. Мені можна було вчитися тільки на п'ятірки, бо в мене відібрали стипендію. У моїх батьків не було грошей платити за навчання.

  225. [Валерон]

    А що це була якась дуже мінімальна стипендія?

  226. [Ярослава Гресь]

    Ну... Ну, типу, anyway. Мені не можна було жодної четвірки навіть. І після цього я їхала в редакції. Я писала, боже, про що тільки не писала. Як підібрати меблі в дім про якихось підприємців. Оце Арнольд Шварценеггер вийшов на балкон, на балконі сиділа ворона. Він подумав, вона подумала.

  227. [Валерон]

    Картак. Гороскопи писала.

  228. [Ярослава Гресь]

    Гороскопи писала. Писала що завгодно, потім розклеювала оголошення. Я дуже рано пішла. Мені здається, в 18,5 років я вже жила сама, без батьків, хоча я киянка.

  229. [Валерон]

    Це з першого курсу?

  230. [Ярослава Гресь]

    Так, абсолютно одразу. Мені дуже хотілося бути самостійною. Мені хотілося, щоб в мене були мої гроші. Наша родина тоді була складна ситуація, тому що в 1998 році тато втратив, він був підприємцем, він втратив все, що він мав. Оце чорний цей серпень. І мені було важкувато. Тому в мене якось ця юність, вона пройшла в роботі. Але я ні про що не шкодую. Типу в мене немає такого, знаєш, відчуття, що я така от би повернутися в юність, напитися і голою станцювати на стійці чи на, не знаю, на березі в турецького готелю All-Inclusive. У мене складні стосунки з алкоголем своїми. Це така родинна, дуже болісна історія. І в мене повна неприязнь до алкоголя. Тобто для мене це просто табуйована тема. І я чокаюся з усіма. У нас з Андрієм є дуже класна традиція. Ми приходимо в гарний ресторан, замовляємо два бокали вина. Я не знаю жодної назви.

  231. [Фоззі]

    Я не знаю нічого.

  232. [Ярослава Гресь]

    Він п'є свій бокал, я з ним чокаюсь. На половинці він переймає половинку з мого, я продовжую з ним чокатись. Потім він міняє бокали, місце є пустим. Його напівповним. І він допиває другий бокал. Ось так це все відбувається.

  233. [Валерон]

    Тому не дивно, що ти не ходиш по вагах.

  234. [Ярослава Гресь]

    А ти знаєш, що це дуже, до речі, така історія. Я просто доросла, я до цього звикла. Але, наприклад, своїм дітям я це кажу. Я не палю. І ніколи не палила. І не п'ю. І ніколи не пала. І це тиск дуже сильний. Особливо, коли там це велика весела компанія. Всі веселі. І всі хочуть тобі налити. І ти оцей момент, що не треба, мені не потрібно. І тебе починають качати. Особливо там люди, які тебе, наприклад, погано знають. Та ну шо ти? Ну давай. Ти з нами чи не з нами? Хто не з нами? Ти проти нас. Це важко. І не робіть так. Не робіть. Коли людина вам каже, що вона не п'є, ви взагалі не знаєте, яка там історія. Може ці є історії, що щось є якась темна сторона, з якою там хтось бореться довго, або комусь там болить. Або там ви кури з нами. Я ніколи не курила траву. Це була страшно смішна історія. Моя університетська, перший курс, ми здаємо сесію українська мова, екзамен у Івана Пилиповича Іщука. Геніальний український педагог, який був насправді вчителем чешської мови. Потім зрозумів, що з української немає нормальних підручників. Всій він написав підручник. Він був легендою. Він всім казав, це геніально. Але здати йому екзамен було дуже складно. І от вся група здає екзамен, здає нормально, всі щасливі. І, значить, всі дуже голодні, бо на нервах. Ніхто не снідав, вже там п'ята дня. І купується пляшка шампанського чи якось шмурдяке, я взагалі не пам'ятаю, що це таке було. І всім наливають ці одноразові стаканчики. І типу гресь, що ти не з нами, та-та-та-та. І я думаю, ну, від цього ж нічого не станеться.

  235. [Валерон]

    А, голодна.

  236. [Ярослава Гресь]

    І я на голодний шлунок це випиваю і моментально засинаю. Одразу. Це, взагалі, моя реакція мого організму на алкоголь. Вони мене, сволочі, вкладають на парту, накривають шубою, беруть з рослини такі кактуси, які в університетах, там в школах, знаєте, часто стоять з камінчиками, беруть камінчики і викладають по моїй шубі отак вздовж. І йдуть курити траву. Я сплю на парті, вкрита шубою з камінчиками. Заходить декан. П'ять років він казав одне, що так, як гресь бухає, ніхто не бухає, бо заснуто на парті. Так, щоб не помітити, що тебе вкрили шубою. І я кожного разу йому казала, то я взагалі не п'ю. І він казав, та-та-та, я пам'ятаю парту з шубою. Та-та-та.

  237. [Валерон]

    Але слава вже йшла попереду мене. Так, ми п'ємо чай в Бермен-Диктаті. В найкращому з усіх можливих барів сонячної системи. Хрещатик 44. El Clasico. А як ви тоді розслабляєтесь?

  238. [Ярослава Гресь]

    Спорт? Для мене взагалі немає. От навіть зараз, коли ми дійсно працюємо. От вчора 21, весна робоча година в нас була. Три години ми поспали. В п'яті ранку я вийшла вже, бо мені треба було зустрічати Сергія Плохія, видатного історика, Гарвардського професора. Бо ми його теж запросили на Ukraїn Wow і він нас консультує і так далі. І я їхала зустрічати Плохія. І потім ми пішли одразу з Соловей на локацію. Тому що ми вже в ангарі, вже не в вокзалі. Єдине, що може мене сильно розслабити, це спорт. Це доріжка. Майкл Джордан. Десята серія. І скільки ти бігаєш? Я бігаю не листям, бігаю на час і на калорії.

  239. [Валерон]

    На доріжці скучно бігати.

  240. [Ярослава Гресь]

    Тисячу за годину вибігаю.

  241. [Валерон]

    А ви не бігаєте взагалі по вулиці?

  242. [Ярослава Гресь]

    Ні, не бігаю по вулиці. Майкла Джордана неможливо дивитися. Я ще стрибаю на доріжці, коли він бігає. Остання хвилина назавжди стає найголовнішою в історії світового баскетболу.

  243. [Валерон]

    Але я за Лібрана Джеймса. Це різні покоління. В Америці є таке історичне протистояння, хто найкращий баскетболіст в історії – Майкл Джордан чи Лібран Джеймс. Лібран Джеймс – це сучасний баскетболіст.

  244. [Ярослава Гресь]

    Так, я в курсі.

  245. [Валерон]

    Я як людина, яка вболівала за Меджика Джонсона проти Ларі Бюрда. Це не популярна думка, але мені здається, що Лібран крутіший всередині, ніж Майкл Джордан. Як з практичної точки зору це побудовано? Бо я там бачу, наприклад, що є мій викладач навіть з консультантом Олексій Сокирко.

  246. [Ярослава Гресь]

    Це історична факультета Шевченка викладач.

  247. [Валерон]

    Є проект менеджер якийсь, який відповідає за кожну...

  248. [Ярослава Гресь]

    Двісті людей на Ді-Крайн-Лау при цій. Якщо зараз почну переховуватися, ми додому.

  249. [Валерон]

    З точки зору організації процесу, що, наприклад, хтось йде до консультанта.

  250. [Ярослава Гресь]

    Ні, дивіться, є кураторська група. Це люди, які постійно знаходяться в процесі обговорення концепцій проєкту. Це Валерій Пекер, це Ярослав Грицак, це Антон Драбович, це Ксюша Малих, це Олексій Сокирко. Тобто це люди, які там... Хтось щодня, хтось річчя.

  251. [Валерон]

    Вони пропонують ідеї.

  252. [Ярослава Гресь]

    Ми приходимо до них і кажемо, дивіться, якщо цей блок побудувати ось так? І вони кажуть, так, але... І там щось змінюється, додається, в залежності від... У кожній зоні є проект менеджер. В нас багато проект менеджерів.

  253. [Валерон]

    Він відповідає за одну...

  254. [Ярослава Гресь]

    За щось. Наприклад, є проект менеджери, які відповідають тільки за експонати, за оригінали експонатів, бо це дуже великі страхувальні документи, бюрократичні, все оформлені. Є проект менеджери, які відповідають за великі конструкції. Є project менеджери, які відповідають за діджитал інсталяції. Є project менеджери, які ведуть засвітле звук. Це різні люди. Це великий дуже проект. 4 000 метрів квадратних.

  255. [Валерон]

    Колоски, що це таке?

  256. [Ярослава Гресь]

    Це проект менеджер інсталяцій.

  257. [Валерон]

    Ні, а що це за інсталяція?

  258. [Ярослава Гресь]

    Це 110 тисяч колосків присвята безкрайньому українському полю.

  259. [Валерон]

    А, безкрайньому. А не йокає серце, коли якісь такі експонати ви кудись... Це ж відповідальність яка, шабля.

  260. [Ярослава Гресь]

    Так. Це до питання, чи вам страшно. Все страшно.

  261. [Валерон]

    А там же якийсь емірат і міру може сказати, шабли сюди.

  262. [Ярослава Гресь]

    Ми насправді боялися цього найбільше. Бо шабля взагалі дуже пов'язана з арабським світом. Ми ще дуже обіграли цю історію, коли ми презентували Саудітам, то ми це якраз розповідали через зв'язок культур, що це може показати нашу дружбу. І ми постійно з Сауди говорили, ти можеш собі уявити, що усік підняв, а принц такий, о, до речі, класна шабля.

  263. [Валерон]

    Як Трамп.

  264. [Ярослава Гресь]

    Але там були зав'язані чотири міністерства з боку Саудівської Аравії. Вони підписували теж гарантійні листи і так далі. Це дуже складний процес. Завжди страшно. Все страшно.

  265. [Валерон]

    Або ж це застраховано?

  266. [Ярослава Гресь]

    Ну, дивіться, що таке застрахована шабля Мазепи? Окей, тобі можуть виплатити за неї. Принц Саудівської Аравії може заплатити за неї і 10 мільйонів євро, і 100 мільйонів євро. Але в тебе одна шабля.

  267. [Валерон]

    А от таке цікаве питання. А якби він програв, то він би підіймав шаблю?

  268. [Ярослава Гресь]

    Ми б не підняли шаблю.

  269. [Валерон]

    Тобто просто так з'їздили на ставочку?

  270. [Ярослава Гресь]

    Ні, ми одразу з Олександром це проговорили. І я була вражена тим, наскільки він свідомий, і наскільки він до цього взагалі підійшов дуже вдумливо. І ми проговорювали всі процеси з ним. Якщо, не дай Боже, станеться, це ж бокс. Все може статися. І він розказав, ні, тоді, звісно, вона не має з'явитися на рингу. Тобто в нас було стільки але, але, але, але, але. Може бути так, а може так, а може отак. І от тринадцята хвилина. Тринадцять хвилин ти стоїш під рингом, і нічого не відбувається.

  271. [Валерон]

    Ну він там поки інтерв'ю вже здав.

  272. [Ярослава Гресь]

    Справа була не в тім, що він давав інтерв'ю. Справа була в тім, що шаблю не виносили. Її не виносили. Тобто якби її одразу винесли, і ми чекали, поки він дасть інтерв'ю, а вона була на рингу. Це одне. Але її нема. І ти, ну, типу, на десятій хвилині, я словом, кажу, ну, це точно все. Все. Точно нічого вже не буде.

  273. [Валерон]

    Ну, у вас же великий досвід щось проносити. Що? Ну, наприклад, оце панно з грянкою на трибуну. Зараз шаблю. Ну, там можете їх хоч трохи привідкрити? Там, напевно, ОАВ вже допомогла, правда? З тим, щоб продести.

  274. [Ярослава Гресь]

    Я можу сказати, що...

  275. [Валерон]

    Може, така людина на ім'я Андрій.

  276. [Ярослава Гресь]

    Була людина на ім'я Андрій, яка підійшла, такий круглий стіл, ми всі за ним сидимо, і я дуже засмучена, тому що вирішили проєкт не робити. Повсюди люди ОЄФА, його навіть розгорнути неможливо. Тобто, ми навіть не можемо перевірити, бо було два банери, Пісхезапрайс і Грянка. І ми навіть не можемо перевірити банер, бо ми не можемо відкрити цю сумку. Ну, от, все, просто все в цих функціонерах ОЄФА. І правила дуже жорсткі, і вони ненавидять, коли там, ну, типу, на цю територію.

  277. [Валерон]

    Дуже жорсткі правила. Мене ганяли один раз, що я не там знімав. І жінка офіцера ОЄФА кричала, я, тіпу, стільки провела матчів, що ти тут не можеш стояти. Я кажу, це збірна Україна, ми завжди тут стоїмо, біля окромки поля. Типу, перед матчевим тренуванням. Ні, треба йти туди.

  278. [Ярослава Гресь]

    Ні, не можна, так. І вони, і це ще було ж Євро, і їх тисли за темою Україна. Ви знаєте, вони дуже не хочуть і не люблять цього. І ми сидимо, рішення прийняти. Оце змиритися з тим, що не буде проєкту, в мене таке було декілька разів в житті, коли великий проєкт, який вже створено, і він відміняється. І я дуже засмучена, і йде людина на ім'я Андрій, а він вже дивиться на мене, він вже знає мене, він дивиться як рентген. І він мені каже, що таке? Я кажу, ну, все відмінилося, тому що це неможливо. І він каже, чого це неможливо? Я кажу, ну, тому що це ризики, настільки захмарні, що це просто не може бути виконане, не може. Він каже, це хто сказав? Я кажу, ну, всі довкола. Ага, понятно, іди роби найкраще, на що ви всі тут здатні, і я іншим всім займусь. І це був перший раз, коли у ЄФА зробили вигляд, що ми нічого не побачили. Банер з п'ятиповерхового будинку. Просто, ну, типу, а що?

  279. [Валерон]

    А зазвичай же вони дуже жорстко.

  280. [Ярослава Гресь]

    Санкції, штрафи, дискваліфікації. Ну, дискваліфікації – ні, але штрафи дуже високі. Одразу біжуть. Забирають, замотують. Нічого, нічого.

  281. [Валерон]

    А потім звернули його?

  282. [Ярослава Гресь]

    Так, і привезли його назад, додому.

  283. [Валерон]

    Прекрасна історія. Страшна, але з контексту.

  284. [Ярослава Гресь]

    Дуже, дуже страшна. І Грєнка такий хлопчик.

  285. [Валерон]

    Ну, і враховуючи, що там вже були портрети…

  286. [Ярослава Гресь]

    Всіх, це були ультраси.

  287. [Валерон]

    Так, ультраси.

  288. [Ярослава Гресь]

    Це з трибуною героїв збиралися ці портрети. Це надзвичайно. Це, мабуть, одна з найсильніших моментів в моєму житті. Тому що у нас було дуже багато людей на стадіоні. Ми сказали всім українцям, які йшли на стадіон, ніхто не знав, що буде відбуватися. Ми всім казали тримати телефони на поготові. Бо ми знали, що якщо це станеться, якщо це може статися, то фани розвернуться. Третя хвилина мала бути. Тобто одразу, на початку, бо його далі точно не було шансів. І третя хвилина проходить, нічого не відбувається. Мені починають писати в чатіки, така шо, така шо. І я така, тримайте телефон, тримайте телефон. І в результаті єдина людина, яка змогла зняти відео так, щоб його було так ідеально видно, це була я. Тому що я не сховала телефон, а стояла з ним ось так, просто його тримаючи. І побачила в якийсь момент оце.

  289. [Валерон]

    Але в трансляцію ж не попало все, так?

  290. [Ярослава Гресь]

    Попало, так. Насправді найкрутіше було те, що воно одразу потрапило в твіттер іноземних журналістів, спортивних журналістів, які сиділи на грі. І першими це зробили, знаєте хто? Бельгійці. Тобто я скинула відеолачину в ту ж секунду. Ну типу Ігор Виша. В ту ж секунду це відбулося. А вони почали розносити по твіттеру. І тому воно залетіло.

  291. [Валерон]

    А таке хотілося в мене матч з Бельгією?

  292. [Ярослава Гресь]

    Ми розуміли, що це третя гра. Більше шансів не буде. Ми не знали, чи ми пройдемо далі. І не було розуміння, чи можна ризикувати і щось посивати. І це Шевченко, і це та людина, я Андрій сказала, ми маємо зробити це тільки зараз.

  293. [Валерон]

    А інвірів збірно теж.

  294. [Ярослава Гресь]

    А ми, ну в нас було три дні. Три дні. Нова пошта доставляла серед ночі, тому що ніхто не брався вже. Вони просто поїхали серед ночі з нами на кордон.

  295. [Валерон]

    Як завжди наприкінці ми вдаємо, що ми вже повернулися в фіналі. Розігруємо. Виставляємо якийсь благодійний лот. Тим принесла наступний золотий м'яч твій. Я вже не встиг.

  296. [Ярослава Гресь]

    До речі, було з різними написами. Оскільки ми у Львові підписували всіх трьох володарів золотого м'яча, українських, то тут не тільки факсимільні їх підписи, такий м'яч можна купити на розеці, на UkraїnVal, а тут і їхні оригінальні автографи.

  297. [Валерон]

    Оригінальні автографи трьох володарів золотого м'яча. Андрій Шевченко, Олег Блохін, Ігор Биланов розписалися на цьому м'ячі. Ось свідок.

  298. [Ярослава Гресь]

    Свідок.

  299. [Валерон]

    Свідкиня. Крок 200 гривень. Повідомляйте про це плюсиком. Тисяча гривень. Ваші шанси подвоюються. І наш колись білявий, а тепер не знаю якого кольору, рандом валірон проведе розіграш, і всі гроші підуть на фронт у вигляді тактичних аптечок. Я не знаю, чи колись я триматиму в руках автографи трьох володарів золотого м'яча, але руки трусяться.

Схожі епізоди

волонтерство, політика, військо

28 лист. 2025 р.

Сергій Стерненко

СТЕРНЕНКО. Плівки Міндіча, одеська мафія Труханова, майбутнє дронів, реп-альбом і Ракіцький

Колись андеграундний репер з Одеси, а тепер — топволонтер, блогер-мільйонник і голос суспільства. Він знає все про дрони, а його прізвище лякає цілу 144-мільйонну країну. Волонтер, але не Притула; Сергій, але не Жадан; із футбольної тусовки, але не Ребров — у нас у гостях уже вдр

Читати повний текст

волонтерство, музика

31 жовт. 2023 р.

Марія Берлінська

БЕРЛІНСЬКА. Війна дронів, на що державі витрачати гроші, загроза поразки, Залужний і хейт до героїв

Колись Марія Берлінська організовувала музичні фестивалі, але в Україні всі знають її як волонтерку і чи не головного фахівця з дронів. За підрахунками Forbes із 17 вересня до 17 жовтня 2023 року тільки за рахунок FPV-дронів ЗСУ знищили російської техніки на понад 140 млн доларів

Читати повний текст

волонтерство, війна

1 лист. 2022 р.

Тарас Чмут

ЧМУТ. Виїзд чоловіків за кордон, коли звільнять Херсон та зброя, яку почують в москві.

Він не обіцяв купити Байрактар, але зробив це, він очолює найбільший волонтерський фонд України, він захищав країну на фронті, а тепер дістає для неї зброю по всьому світу. Гість Прямої Червоної — Тарас Чмут, директор фонду компетентної допомоги армії Повернись живим. З Тарасом в

Читати повний текст