ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
телебаченняютубмедіамандри

СИНЕЛЬНИКОВ. Як звучить Україна, скандал з Фаріон, українська пропаганда та мародерства в Бучі

Євген Синельников

Опубліковано 16 лист. 2023 р. • Довжина: 13 691 слово

Короткий зміст

В гостях у Прямої Червоної справжній гуру контенту Євген Синельников. Він підсадив усю країну й найближче закордоння на тревел-шоу, ще до 24 лютого почав робити україномовний проєкт на YouTube, вижив в окупованій Бучі, а зараз із неймовірним оптимізмом дивиться в майбутнє країни. Мовні суперечки, теплі спогади про Харків і Запоріжжя, якою має бути відбудова країни і коли на українському YouTube можна буде почати заробляти — новий випуск ПЧ, як завжди, наповнений сенсами.

🔥 Комплекс меншовартості в українському контенті
🔥 Чому росіяни досі в трендах нашого YouTube?
🔥 Курорти Запорізького краю кращі за Іспанію?
🔥 Чи можуть українські військові говорити російською?
🔥 Державні гроші ютуберам
🔥 Історії Фоззі про харківські базари
🔥 Хто більше мародерив у Бучі: вороги чи свої?

⚠️ Це Пряма Червона — подкасти, від яких ПеЧе!

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Пряма червона Знову в барі І ми говоримо про важливе Якщо зараз Зібрати Українське телебачення Український Ютуб І обрати для них девіз В принципі, я можу запропонувати Версію стару, але Цікаво Про чат Москви Як би нам цього не хотілося Українське телебачення було Довгі роки тісно пов'язане З російським Або росіяни знімали тут Бо це дешевше Так як американці знімають серіали в Англії Або українці знімали Сподіваючись продати туди Бо там гроші Якось під містом Кострома Вибачте, правда Випивали ми З одним Тодішнім знайомим Великим російським Телевізійним продюсером І він мені тоді назвав Два українських телепроекти Які зроблені краще за російські аналоги І сьогодні Ми будемо говорити Про медіа Про український ютуб З людиною, яка Прямо дотична до одного з проєктів Які були зроблені в Україні Краще за будь-які російські аналоги Євген Синєльников Грець Орла і Решки

  2. [Валерон]

    Привіт

  3. [Євген Синельников]

    Це офіційно найдовша підводка в історії

  4. [Валерон]

    Прямою червоною

  5. [Євген Синельников]

    Якщо вам не подобається, включіть мене на 1,5 Ні, не треба Дякую, що прийшов Дякую, що запросили Ти продовжиш цю історію? Так, він тоді два проєкти мені назвав І він сказав, що український X-Factor Краще за російський І Орла і Решка А я до того не знав Хоча є спільні знайомі, які тоді працювали Телебачення, це ж один І більше того Колись було таке, що я Був співведучим Програми Голомпа по Європам А можна її назвати якимось Про батько Орла і Решки чи ні? Так, 100% Не можна сказати, що це прямо про батько Але натхненник І коли ми з Пелехом Обговорювали, там був Голопом-2 Голопом-3 І коли ми обговорювали подальший Можливий розвиток Пелех вже казав, що давайте по-багатому Якось дві команди хай змагаються За кордоном І ось-ось воно було вже близько До того В силу певних причин не сталося І потім вийшов цей проєкт І це ж геніальна ідея Слухай Насправді ідея як ідея Це ж Ідея може бути одна, може бути інша Тільки одна працює А мільйон інших ні Ну да, згоден Але насправді ж Багатий відпочинок, бідний відпочинок Є геніальна ідея Це Ідіа Тонброуд, британський Там де людина приїжджає І дивиться П'ять самих топових локацій По TripAdvisor Дуже геніальна ідея І вгадувати нічого не треба Як воно зроблено, як воно подано Який там настрій От ідеї до якісного продукту Ще отак от треба пройти Просто формат універсальний Ти можеш постійно крутити У когось 100 доларів, у когось нема грошей У когось картку Тут є фішка того, що ти розумієш Ти завжди несеш одну і ту саму Мислю, що Для класного відпочинку не обов'язково гроші Тому що можна поїхати відпочити Дешевше, аніж Ну і якісніше Аніж от за всі гроші Ну і ви ж починали, коли ще дві статі було У людства Можна було гендерно грати Можна було Взагалі починалися Вони ж були чоловік і дружина Тобто там ще І це було закладено Але воно з часом Ну якось загубилося Ці от відносини Чоловік-жінка, дружина-чоловік Я так відпочиваю, ти так відпочиваєш Пішло кудись Ну тоді цей проєкт Там вже український продакшн Повністю український В нас, між іншим, двоє ведучих Вже було Вже третій виходить ведучий Коля Сергаєв І Андрій Бідняков Були в нас тут, якийсь фан-клуб Не взяв свою монетку, ладно Не взяв? Це така стандартна штука Щоправда підкидали Щоправда була Ти завжди носиш? Ні, це ми приїхали зараз з Луцька У мене є отака Красива, з Луцьким замком Прикольно Що там? Люберт замок, напевно А з іншого боку? 1429 Рік заснування міста Нам зараз запропонували Для збору донатів Випускати купюри або монети Типа монета В одну аптечку Тактичну Тіпа купи монету І донатиш на аптечку Прикольно Треба буде про це подумати І курс змінюється в залежності від вартості Компонентів для аптечки Цього тижня Ця монета коштує 2600 гривень Треба спробувати Треба в Луцьких запитати Алло, Олександр Євгенович? Положинський? В тебе хтось? В мене є, якщо що В мене є майстер, який їх робить Вже легше Про РеалРешку, так? Зрозуміло, що це така кузниця кадрів, так? Ось скільки до нас вже прийшло Скільки колишніх ведучих Виправдовувалися за роботу На агресора А що зараз? Я от бачив, заходив в інстаграм Там інстаграм на 900 тисяч підписників, здається Майже на мільйон І він рік більше року не оновлюється Слухай, я насправді ж пішов З Тінспіріта Вже майже рік-півтора Я пішов раніше, як ми відкрили УкрЮту проект, як почали ми вандрувати Україною Перейшли на українську мову То я від організації Відійшов, а зараз взагалі пішов Я навіть не знаю, що там зараз відбувається Мені здається, що це Можна матюкатися? Так, ми ж для того і збираємось Це даремно вони так зробили Маючи 3,5 мільйони Підписників на Ютубі Маючи мільйон в Інстаграмі Що можна було якось використовувати Можна було використовувати Можна було хоча б написати Путін хуй Там збори в Інстаграмі якісь були Були збори І там був у нас музей Там різні штучки привозились Весь цей музей був проданий на збори Підтримують той збір, той збір Але все одно це, розумієш Підтримка Контенту немає А маючи 3,5 мільйони підписників Можна було просто хоча б Раз в тиждень Щось сказати Дивіться, бляха муха Якось донести Тому що більшість глядачів була з Росії Просто по кількості глядачів Тобто з цих 3,5 мільйони Два там 100% з Росії І можна було їм Ну якось Донести цю мислю Ну це якщо треба доносити То таке А виходить Я щось тільки що подумав Я майже не знаю неуспішних тревел шоу Ну от навіть після Орла і решки Кожен якийсь запускали Хто там тільки не їздив У Птушкина своє, у Біднякова Є Навіть ми зробили там Два чи три пілоти, які не пішли А про що було? З новим Чи з ICTV ми робили Туристів, це коли на одну і ту саму локацію Приїжджають різні Соціальні групи Мама з дітьми, Карагодський З дочкою І селяни, які ніколи нікуди не виїжджали І от вони приїжджають на Ефелєву вежу Всі проходять Один і той самий маршрут Але враження від того Ігратися на різних реакціях Тобто ці, хто ніколи не був Кажуть, бля хамуха це Париж Як офігенно Карагодський виходить, воняє мочою Як тут можна жити І в цьому є от той самий Двіжок як в решки, багатий бідний Цей конфлікт Тут так само є конфлікт, але трішки інший Але проект не пішов На жаль Це щось схоже на Бідна жінка Або для СТБ

  6. [Валерон]

    Це було, я не пам'ятаю

  7. [Євген Синельников]

    Багато-багато бідних Це описано ще Гансом Кристіана Манко Навіть у війну Продовжують знімати тревел-шоу І дуже багато Наприклад узели Манько Вони ж продовжують знімати Як сказати Ми переформатувались Пішов крафт, підтримка українського виробника Все одно такий соціальний підгрунтя є Люди, ми сильні Молодці, ми охуєнні Давайте підтримувати, Україна зростає Вони обрали Шлях Тревел-шоу Розважальний Глянцевий І з одного боку Це трішки дивно А з іншого боку неможливо Щоб всі казали одне і те саме Завжди має бути різний контент Тому мають право І воно гарно в них йде Тут нічого не скажеш Фос, у нас вже є невеличка традиція Я підготував загадку для тебе От послухай Викінь Зайвого Франческо Тоті Златан Ібрагімович Фозі Олександр Шовковський Володимир Чеснаков Володимир Чеснаков – тенісіст? Ні, футболіст Всі футболісти Ти ж теж футболіст Можливо, ти від цього не відштовхуєшся Що всі футболісти Такий список, як ти думаєш, хто Зайвий? Я Чому? Інша логіка Інша логіка? Ти просиш Тоті Ібрагімович Чеснаков Ти і Шовковський Володимир Чеснаков – той, що з Борского Володимир Чеснаков Так, я вже згадав І тенісіст Чеснаков Не Володимир Андрій, здається Когось викинути Шовковський? Бо голкіпер Інша логіка теж Не я, не Шовковський Ти не Шовковський, Зайвий Добре, Володимир Чеснаков Чого? Найневідоміший? Ні, знову не та логіка Так Але логіка є Якщо ти почав мені сумніватись Тоді когось Кого ж викреслити? Тоті чи Ібрагімовича? Подумай, вже тепло Ну, Тоті Чому? Не знаю, я за твоєю логікою не встигаю Ні, не Тоті Добре, в нас методою наукового атику Ми з'ясували, що викреслити треба Ібрагімовича Так Але чому? Знаєш чому? Тому що всі, хто тут є, крім Ібрагімовича Це ван-клаб-мени В твоєму випадку ван-клаб-груп Ван-груп-мен Ван-клаб-мен, тобто вони всю кар'єру провели в одному клубі Чеснаков все життя Тоті все життя в Ромі Шовковський Ти в ТНМК А Олександр Шовковський В Динамо І нещодавно очолив Славетний київський клуб Так Що думаєш про це? Що ван-клаб-мен став тренером Динамо Всі вболівальники Наче такі позитивні Для того і обирають колишніх гравців Щоб в них був Більший кредит довіри Тобто, ну Динамовські серця І так далі Він прям наймаксимальніший А мені здається, це не останнє Динамовське серце Яке Вибору немає В нього є час до кінця сезону І здається він завжди Вирізнявся Якоюсь такою Харізмою і розумінням Він ще депутат, до речі Київради Досі? Ну, коротше, одним словом, віримо Шовковського Що щось в нього може вийти А є обір для цієї віри? Вболівальники Динамо Ви з нами? Спеціально для вас В закрітленому коментарі під цим відео є бонус 2,5 тисячі гривень Від VBAT, офіційного партнера Динамо Київ Якщо з результатами у Динамо зараз не все гаразд То зі спонсором все стабільно VBAT Україн і Динамо разом сильніші Чи сам я коли на полі?

  8. [Фоззі]

    Зі мною команда Мій Київ, моя країна Суперник навпроти А попереду ще один матч Та коли мені складно І коли є кураж Я на полі не сам Динамо Київ та VBAT Україн Об'єднані футболом Разом сильніші

  9. [Євген Синельников]

    Ти теж, до речі, я читав, знімав колись На телебаченні якийсь проєкт з їжею Да, я був точно Я був в кулінарному шоу І на Ютубі ми колись робили кулінарне шоу Але мені здається, що кулінарка Це взагалі така тема, яка Ммм, смачно Гавно Ну як ти доведеш, що це смачно або не смачно? Мені здається, що дуже круто Знімати процес готування Якщо гарно його знімати, це дуже смачно виглядає Ну такі смачні кадри Красива картинка Я думаю, що ключ – це сексуальний повар Да, да, і гарно Бо цільова аудиторія Не знаю, Андрій Бідняков точно не сексуальний Але люди дивляться Але люди дивляться Він ходить, бачив, ходить по Києву Там з кимось їсть щось Втушкін з Кацурнім теж Є попит Це ми В кожному своїй бульбашці Ти спілкуєшся там Військові волонтери, а потім Дивишся там Якось все по-іншому Їдять Розумієш, мені Їжа, такі звичайні мандри Вони мені трішки Як буде українською? Скучні Сумні А це Приїлися Зробити борщ І сказати, оце смачно, оце не смачно Це ж візуалка Поїхати просто показати, ось диви, як тут красиво Це вже також всі прийшли Мені, я завжди шукаю якийсь конфлікт От був богатий-бідний Зараз ми робимо, як звучить Україна Тут взагалі такий переворот, що Все одно всі тревел-шоу Дивляться на світ Ось диви, яка пляшка Вау, я на неї подивився А ми перевертаємо Взагалі от розуміння поїздки Прислухайся Бо Одеса звучить інакше Від Києва Звуки міста різні І Філатов робить музику з цих звуків І це Ну такий цілий світ Коли ти після того приїхав Блін, дійсно так звучить Цей пішохідний перехід Це по іншому дивишся на місто І оце цікаво А поїхати знову знімати, як готують борщ Так, це можливо І можна зняти дуже круто І дуже красиво, і смачно І класний ведучий буде, він буде хахміт І все буде супер Але в цьому проєкті Нема того конфлікту Навіть якщо там буде два повера І вони будуть сорівнуватися, хто буде краще робити Як дізнатися, хто з них краще зробив Смачно А це смачніше Якщо хтось буде ще готувати щі І потім запрошені гості будуть блювати

  10. [Валерон]

    Це стоїть

  11. [Євген Синельников]

    На серйозний чак Якби ти знімав, як звучить Харків Куди б ти поїхав? А я про це колись пісню з Мішей Крупіним писав Ми там Послухай кожне шо, тут має власний тембр Слухай, ми знімали Як звучить Харків Це був пілотний випуск за два місяці Я б бачив Женя За Йоніка Включив Нічого не зрозумів Якби ти була пояснювальна бригада Ні, там ще дуже фігова Ну, це, вибач, моя думка Що ви його перерозуміли Базар треба було знімати Слухай, ну Так сталося Чому? Бо не знали, розумієш Харків, це базар Барабашова? Ні-ні-ні, Барабашова, це для Новоріших Стара школа, ми ще торгували Ми на Московському торгували В нас був найдорожчий базар, торгівельне місце 1025 Минуло 25 років Я, от зараз мене висадить на базарі Я ось тут Прикольно Але Барабашова ж зруйнувала Ні, там ще Барабашова Я жартував, що місто Харків у Барабашовській області Ну, і там Росія Тарілася, ці ночі Росія і Донбас Майновець що зараз Частина згоріла Можливо це якось пов'язано Зі страхувальним бізнесом Не можу нічого сказати Тому що ми торгували на Кайфовому базарі І літочка А барабан це все ж таки Я якось на барабані Ми шукали для кліпу Він зробив мені хіп-хоп Широкі штани Тіпа Тіпа Ми прийшли, а там вже багато африканців Дуже багато В Харкові був клуб, в який ти міг Якщо ти білий, то тебе могли не послухати Серйозно? Коли ми туди потрапили, а там Бруклін такий Ці в білих майках грають на білярді А дивіться, він не на США Ну то ти що І в Харкові по Барабашово ходимо Шукаємо штани Аня, Аня, у тебе ж були безпреділи Штани безпреділи Труби такі? Безпреділа Насправді вона називалася Джинси кросс Я коли в школі був, дуже були популярні Широкі, і в мене був з носорогом такий Та, та, та Блін, ну ви вже модні Ви вже модні На московському базарі Ти що Якось випала нам Партія Московського Адідаса Білі кросівки Сині полоски Нічого не могло бути І такий баул Я зараз коли бачу людей з такими баулами Я розумію, що десь той баул в мене лежить Треба його знайти Коли ми мерч зараз возимо Кажуть, а є велика сумка Я думаю, точно, в мене ще з 90-х є Ну і коротше Партія кросівок І я ж на базар, на метро І один Мусор Щоранку Мене зупиняв Заводив на станцію метро Московський проспект Тепер же ні На вулиці Московський проспект Тепер же ні Нам базар Московський, тепер же ні І в мене що, Московський Адідас Тепер же ні Заводив і розводив А в мене була якась довідка, що я учасник Дітської спортивної школи номер 6 Футбол І я йому тули Цю ксіву І казав, що це ми купили на команду І не підійшов в жоден розмір І я просто щоранку їду на базар шукати Того продакта, щоб повернути гроші І він розуміє, що я йому тулю Тулю фофло Але

  12. [Валерон]

    Але

  13. [Євген Синельников]

    Це восьморанку І бариги Машин ще не було Це 92 Їдуть або тролейбусом Або метро Щоб більше він часу витрачає на мене То більше він втрачає Тих, кого можна вичепити А я не відусь І потім я вирішив, що Я не можу втрачати цей час Я за дві За два купона Коротше, за чогось два Мабуть, я доїздив на таксі З цим баулом по-багатому Тому що я втомився спілкуватися З цим мусором Але жодної пари я йому не віддав Круто, ну а що крім базара? Може ще щось запропонуєш? Харкові? Точно в цій передачі зараз Чи ні Стадіон, базар Вокзал А ви ж ходили Ні, трішки У нас була салтівка, у нас було метро У нас був Каразіно університет У нас була бібліотека Зі старовинними книгами У нас була І куртуа злічили, коротше Щось ще Насправді, це ж був пилотний випуск І ми не знімали там дуже багато Це було до війни Але в монтаж зайшло не так багато Ми знімали там Снікермейд Оцю чистку обувів Знімали Що ж ми ще знімали? Графіті знімали Харків — це пісні ультраз Всі ж пісні Але я найбільше люблю Банану Є харківська пісня Покажіть, виріште Виріште в монтаж

  14. [Валерон]

    В жопу ми їбали Путіна Вавана

  15. [Євген Синельников]

    Це Банана В жопу ми їбали Путіна Вавана І Стадіон співає Притому, що я завжди її співав Банана, банана, мама В жопу ми їбали Путіна Вавана На концерті в Мюнхені гітарист мене одловив І каже, а ти ж співаєш про те, що в тебе секс з Путіним Я кажу, блять, який Ти співаєш, в жопу ми їбали Путіна Вавана Я в гримерці сидимо в Мюнхені, я пишу ультра-сніг харківський авторам пісні. Кажу, а ну поясніть, в жопу ми їбали або в жопу ви їбали? В жопу ви їбали, мені відповідають, перейміть гітарист. Це фактаж же виспівується, в жопу ви їбали Путіна Вавана. А Дніпровські відповідали, Бандера, Бандера, папа в рот їбали, сука, Путіна, кацапа. І це було коли? Тоді. Цікаво, цікаво. Ось які пісні треба було записувати. Розумієш, тут є фішка, що кожного своє сприйняття. Можна приїхати в те саме місто і буде зовсім інше відчуття від людини, з якої ти приїхав, від погоди, від їжі. Взагалі, якщо в тебе срачко, то тобі нічого не зайде. Ніякі Ріоди Женейра тобі не будуть в кайфі. На базарі б записали якусь фразу. Добираєм, добираєм. Ми наближаємось до параметру 50 тисяч підписників ютуб-каналу Пряма Червона. Якщо ви досі цього не зробили, мені важко це зрозуміти. Зробіть це, будь ласка. Це дуже просто, дуже швидко. А нам буде краще. І далі буде більше. Всього. А ви заперечу знімали? Так. Маленька вклеїка. З того боку бару в нас зараз царює Запоріжжя. Ви хоч на одному березі жили? А я і там, і там був. Прикольно, що у нас є антологія. Третій гість «Зерла і рєшки», другий гість «Запоріжжя». У нас вже був Юрій Гудименко. А ти з якого району Запоріжжя? Слухай, ну я виріс на Бабурочки. А після того переїхав до Лєніно.

  16. [Валерон]

    А я з космосу.

  17. [Євген Синельников]

    З космосу. Бабурочка — це дальній район. Від космосу найдальніший район. Від космосу найдальніший. Космос — це що? Це від Бабурочки найдовший. Космос — це, до речі, на південь. Там вже ви із міста, і на Орєхів треба. Там до трьома. Я не сидів у вас.

  18. [Фоззі]

    А де трьома?

  19. [Євген Синельников]

    Нічим не можна потрапити. Ну на космосі ж. Ні? А, то казарма, точно. Там казарма нема, здається. Є такий харківський вираз. Я давно переїхав. Зачекай, коли ти з проспекту підіймаєшся туди, як на аеропорт їхати, це разве не космос?

  20. [Фоззі]

    Це не космос, це Шевченкоський район.

  21. [Євген Синельников]

    А, це Шевченкоський. Точно. Космос ще далі. Я теж, насправді, давно переїхав, бачиш, але я трохи… Випийте чаю. Так. Задоволені. Прикольно. А ви знімали в Запоріжжі? Я просто вчора думав… Зараз у другому сезоні вийде «Запоріжжя». Я просто вчора думав, що я запитаю у ФОЗи про Харків, і щоб я відповів про Запоріжжя. А що б ти відповів? Щось я не дуже придумав. А заводи ваші? Ну, заводи – це дуже стандартно. Мені хотілося щось оригінальніше. Мені здається, що дуже прикольно було б зняти шлюзування. На жаль, зараз ми знімали, але зараз шлюзування немає. Зараз його не можна зробити, але там дуже сильний звук якраз. І воно дуже вражає, насправді. У нас був останній дзвоник в 11 класі. Ми поїхали на катері по Дніпру, напевно, стандартна штука для Запоріжжя. І проходило це шлюзування. І це реально вражає, що ти був на одному рівні води. Вражає, як це швидко відбувається.

  22. [Валерон]

    Так, так.

  23. [Євген Синельников]

    І оця вся маса води фігачить. Ну, прикольно. Який з нас сьогодні суцільний день? Запорожців за баром. Так, шлюзування. Взагалі, ти знаєш, що там в Дніпрогез середині їздить потяг? Середині між цими турбінами їздить потяг. Це я був там колись, давним-давно. Ще в мене знайомі там працювали. Заходь, подивишся. Зараз вже не можна зайти. Зараз от ми намагалися зняти хоч трішечки. Дайте нам зняти Дніпрогез хоч трішечки, це ж сім'ю. Вам треба було для Запоріжжя, хто у вас працював? Мірзаян працював вже з Лєсарем.

  24. [Фоззі]

    На Запоріжжтані.

  25. [Євген Синельников]

    Він розповів. Про нього ми розповідаємо. І зараз чекаємо, що в нього буде час, і він прийде в студі, допоможе нам все це розказати. О, амбасадор. Правильний вибір. Ну, а так, я думав, крім Дніпрогеза. Ну, Хортіце, звісно. Хортіце, так. А як вона звучить? Не знаю. Хортіце, насправді, це ж заповідник. Нам в школі розповідали з червоної книги рідких рослин, тварин, може якихось свірчиків. Не знаю, як це показати. Ну, от подивися. Є і Хортіце, і знайшли там звуки. Мені здається, проспект треба якось показати. Але як? Що там за звуки на проспекті?

  26. [Валерон]

    Молодший брат Криворізького?

  27. [Євген Синельников]

    Хтось каже найдовший, хтось каже ні. Я колись, відомо, краще, коли ми знімали, я його заміряв пішки. Пройшов цим, курва, метрам 11 кілометрів. Це, виходить, ти від вокзалу йшов до площі, так? Так. Прям ножками пройшовся в цей замір. І всього 11 кілометрів? 11 кілометрів 400, щось з гаком, щось таке. Я в перший день в Запоріжжі. Ми були на гастролях в 95-му, мабуть, році. І ми з бас-гітаристом вирішили, ну, тіпа, підемо на вокзал. Біля, вибач, біля Інтуриста концерт був. Я був на ньому. Так? Так, я був на ньому. Ні, ні, ні, в 95-му ще ні. Біля Інтуриста потім було. Це фестивальна площа називалася.

  28. [Валерон]

    Так, так, так.

  29. [Євген Синельников]

    Ми там багато разів виступали. А тоді ні. Тоді у вас знімався хіт-парад Radio Stars 95. В концертному залі, який напроти готелю, як там, Дніпро, не Дніпро, не пам'ятаю, це такі радянські старі готелі.

  30. [Фоззі]

    Україна?

  31. [Євген Синельников]

    Ми вирішили пішки пройтися. Можливо. Пішки пройтися, і пух, як довго це було. Поки я прийшов, мої хлопчики вкрали в барі готелю, відволікаючи Бермен, що покажіть оте, от вкрали пляшку шампанського, поміняли її на літру самогону. І, як кашились, я приходжу, а там вперше в житті нам доводилося ця зйомка співати під фонограму, а в мене швейцар, ми повертаємось, чотири години ми ходили по цій квитці, повертаємось, і швейцар біля готелю питає мене, а це не ваш мальчик? Зараз вийшов, січень був, в рубашечки, в платочки на голові з гітарою і п'яний. Я кажу, та ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні, ні. Взагалі так, вони вкрали пляшку шампанського, поміняли її в якийсь металюг на літр самогону, і з самогоном шатались, ну, типу, фонограма. Та, виходить, про Запоріжжя вже почав говорити. Ти нещодавно був, так, в Запоріжжі? Я просто два з половиною років, напевно, не був, може більше. Яке в тебе враження? Ну, кажи, зовсім вже змінилось місто, правда? Слухай, ти знаєш, ну, я взагалі багато там мандрував по Україні, і завжди було відчуття, що про Запоріжжя трішки забули. Ну, там Дніпро розвивається, ну, Чернігі. Ну, взагалі, багато місць, вони осучаснюються, стають якось красивіше. А в Запоріжжі я якось, воно, от, був поляк, і після того нічого не робиться. От воно, як було, так і було. А поляк, щоб ти розумів, був у 2001 році? Так, так. А у вас же там якась ситуація з мерами? Так, він три роки був мером.

  32. [Фоззі]

    І помер.

  33. [Євген Синельников]

    І помер. Швидка до нього їхала пів години, а після того не змогла зайти, бо там собака во дворі, і він помер від сердечного приступу. Так само, як за два місяці до цього, в Запоріжжі, від такого самого сердечного приступу, помер Лобановський. Лобановський там, на цьому стадіоні, торпедо, та, там, мікроклімат якийсь. Я там пару разів грав, і там якийсь… Це ж мій дитячий стадіон, я тут депресійно їздив.

  34. [Фоззі]

    Металург? Ні, він на торпедо.

  35. [Євген Синельников]

    Тоді металург був на реконструкції, і матч був на торпедо. І цей стадіон, я там дуже часто разів був, м'ячі подавав, а потім там саме будівля за ним, це там в залі ми грали кожну зиму. І зараз я бачу, воно щодавно туди прилетіло, прямо біля стадіону. Ну, не те, що біля стадіону, а прямо біля поля, в цю будівлю. Слухай, ну зараз мені здалося, що щось відбувається на краще. Серйозно? Так, він став чистіше, він став… Опри прильоти постійно? Так. Ходять люди, фонтани працюють, якось… Ну от, не знаю, як це пояснити, ну може, знаєш, через цей піздець, що відбувається, люди почали, блін, жити, і це відчувається прямо в самому місті. Тут щось зробили, тут щось зробили, тут прибрали, тут вирішили щось реорганізувати. Може, це мені здалося, бо завжди було так, шкода. Місто велике, класне, цікаве, але якось занедбане було. Зараз, ну от у нас був Запоріжжя-Дніпро, завжди Дніпро мені здавався, блін, ну більший, крутіший, модніший, багатіший, гарне. Зараз ми приїхали з Запоріжжя в Дніпро, блін, брудно. Так, відчувається, що більше грошей, але само місто, Запоріжжя не відстає. Ну, і вони, мені здається, дуже загортовані зараз. От у мене друг там ще залишився один, ми з ним спілкуємось періодично, і він мені каже, що бувають дні, коли три години немає тривоги. Ну, тобто вони це вже зовсім інакше сприймають. Слухай, ну ми зараз були, от знімали в Миколаєві, от там це взагалі відчувається. От тільки, от воно закінчилось, 20 хвилин, джууууу, опять. Просто постійно, постійно, постійно. І люди вже не зважають. Ніяк, нічого не закривається, і в Запоріжжі так само. Все як було, так і було. Харків так само. А ти от не помітив, що багато поїхало, і багато нових людей в Запоріжжя приїхало? Так, сто відсотків, сто відсотків. Слухай, ми ж ще з початку повномасштабного вторгнення почали знімати «Країну Героїв» про волонтерів, про людей, які щось роблять. Як я завжди казав, це про людей, які працюють на перемогу, але не військові. Щось роблять, але не військові. То вже тоді було відчутно, що в Запоріжжі дуже багато Маріуполя переїхало. Взагалі оце півдня піднялося. У Харкові 400-500 тисяч додалося. Тобто Айтішка виїхала, а біженці з області заїхали. Мабуть у вас… Те саме, так, те саме. І дуже багато дітей. Так? Дуже багато дітей. Може, нам пощастило, була гарна погода, працювали фонтани. Ну, в центрі, ну, прямо дуже багато дітей. І дівчат. Красивих, в спідницях всі, на каблах, знаєш, цей от променад по проспекту. Може, мені здається…

  36. [Валерон]

    11 кілометрів?

  37. [Євген Синельников]

    Так, але раніше такого не було. Ну, воно було, але так точечно. Бумс-бумс-бумс-бумс. Класно, бо якщо новини читаєш, постійно якась фігня, що там влади немає, якийсь ВО, мера, будинки не реконструюють, в які влучили. Ну, будинки не реконструюють, завод не випускає трансформатори необхідні країні. Ну, до речі, трансформаторний завод громадянина Росії. Якщо ми про Запоріжжя вже казали, от точно в тебе мають бути якісь спогади чи рефлексії з приводу таких міст, як Мелітополь, Бердянськ, Приморськ, Васильівка, Пологи. І коли ти зараз їх бачиш от в цих зводках. Мене от влітку я всю сім'ю в Приморськ відправляв. Я їх вивозив до Барселона, ми їздили на Ібіцу, на яхті плавали. А після того відправив в Приморськ, то їм сподобалось більше. В Приморську? Так. Це дуже специфічний… Специфічна, ні. Там не так, щоб багато куди пройтись, але вони жили в новому комплексі, з велетенським басейном, що дітям ще треба. Ну, що ще треба. І дуже їх всіх вразили оці вітряки, які стояли під Приморським, чи під Бердянським, десь там. Прямо дуже їх все вразило. Ну, зараз навіть не знаю, що там залишилось. Ми коли знімали, заїхали в Затоку. Зараз? Так. Ну, там же дуже багато… Знаєш, оці зруйновані будівлі, це одне. Але от ти в Запоріжжя приїжджаєш, отут на проспекті прилетіло, отут прилетіло, отут зруйновано. Але люди ходять, фонтани, чутно дитячий сміх, є життя.

  38. [Фоззі]

    Я розумію, що так.

  39. [Євген Синельников]

    Заїжджаєш в Затоку… А там ж і нема нікого ще, так? Вітер просто. Просто жесть.

  40. [Фоззі]

    Там багато завжди було.

  41. [Євген Синельников]

    Закинутого такого… Ну, все одно, там була кишлова, кишлова людей. А зараз апокаліпсис. Причому туди ж купа грошей люди вкладали, будували всі ці готелі, ще щось там, бази. У мене в Затоці був рекорд, я за концерт з'їв п'ять комарів. Тобто, читаєш це, бу! Зазвичай три-два, а тут п'ять. Бувало, бувало, бувало, але так, що п'ять, я сказав, що це офіційний рекорд. Сльози з очі йшли, бо я вже… Не знаю, я от постійно там оновлюю, дивлюся. Я думав, вибачте, я не досказав, думав, а люди ще й гроші плачуть? Це відпочинок. Ну, а коли був коронавірус цей рік, пам'ятаєш, і вони виїжджали, ну, дуже важко було виїхати. Там в Затоці важко було забронювати місце, настільки було все… Ну, я просто в дитинстві… Крим для мене з Затока це щось таке, приїхали, зіграли комерційну пісню.

  42. [Фоззі]

    Так, а для нас теж.

  43. [Євген Синельников]

    Ну, так, і взагалі, приїхав і так, о, Боже мій, як тут можна відпочивати? Ну, я в дитинстві до Крима, ми шість годин на потязі їхали. І ти вже, правда, що там в Феодосії? Дві години на машині, і ти вже на Азовському морі. На Азовському морі, так. Що по пробкам звідси на Буча доїхати, ти вже раз на морі, в Запоріжжі. Та, вигідне було розташування. А виходить, ти от був в Запоріжжі і вже бачив це пересохше Дніпро, так? Так, так. Яке враження? Ти знаєш, вражає. По-перше, то, що воно все пересохло. По-друге, то, що ти бачиш ці пороги. Ну, так, що ти їх ніколи не бачив. Ніколи, так, там вже було тільки вершинка. А зараз воно все пішло, і ти прям бачиш ці пороги. І коли ти розумієш, що основні пороги, вони ж за платіною, тобто це лише початок, то ти розумієш, що, блін, дійсно, ніхто тут не має. А виходить, от там Жданівського пляжу немає?

  44. [Фоззі]

    Немає.

  45. [Євген Синельников]

    Можна по ньому ходити. Ти спускаєшся, отак, ще метрів 70 туди вниз. І там щось таке маленьке, ну, річка є. Ну, от, метрів 70 туди вниз, і 70 туди на Хортицю ще. Але не те, що ти до Хортиці можеш дійти пішки, так? Ні, ні, не можеш. Не можеш. Ну, я не знаю, може, раніше так було, знаєш, коли воно лише почалося. Ми-то приїхали вже, там, через місяць, через два, мабуть, після цієї катастрофи, то вони потрошку спускають, додають води, то воно збільшилось. Може, спочатку було, і пішки можна було пройти. Але, з іншого боку, там знайшли через це таку кількість всяких артефактів. Навіть місце знайшли якийсь старий. Так, знайшли чайку, який 1500 років. Ми, от, про це також будемо знімати в звуках. Дуже цікаво. Я думав раніше, знаєш, ну, знайшли якийсь корабль, його діставили, поставили, от він стоїть. А вони дістають ці дерев'яшки, і вони до десяти років стабілізуються, щоб деревина не розвалилась. Тобто це не так, що дістав його, і все. Дістають його, воді перевозять, туди додають якісь реагенти, щоб воно стабілізувалось, і через десять років його можна дістати з води. Колись в Севастополі стояли, мабуть, і зараз стоять якорі з британських суден часу війни Кримської 1854 року. В Балаклаві, ні? Можливо, я був маленький. І там був дерев'яний брус старовинний в одному з якорів. Я відламав щепочку, сказав, тата спитав, навіщо, я сказав, принесу на урок історії.

  46. [Фоззі]

    Яка відмазка, серйозно!

  47. [Євген Синельников]

    Ні, я для того і ламав. А тата сказав, що таких дурників, як я, щороку новий брус просто. І туди запікую. Та веселі спогади. Прикольні спогади. Люблю поговорити про Запоріжжя. Цифра 300 тисяч останніми днями стала якоюсь сакральною. Дивіться, 300 тисяч загашених росіян. І, можливо, на честь цієї визначної цифри, а, можливо, і ні, але компанія VBET, наш беззмінний партнер, перечислила для фонду «Згуртовані» 300 тисяч гривень. По одній гривні за кожного вбитого росіянина на цій війні. З цих грошей фонд «Згуртовані», я є одним з його засновників, збере більше ста тактичних аптечок, хороших тактичних, сучасних аптечок на фронт, і більше ста українських військових будуть краще захищені. Мені здається, це дуже важливо, оскільки гроші для війська, відверто кажучи, збираються все важче і важче, і така допомога, вона дуже вчасна. Тому дякую VBET, і, до речі, вітаю з Івілеєм. Три роки проживіть 300 тисяч і перечисліть на українське військо 300 мільярдів. Чого-небудь. Можна і гривень. Хоча. Нам цікаво, як змінюється і глядач, і виробник, і яке воно життя без Росії. Слухай, ти знаєш, це дуже цікава тема, тому що, що відбулося? Ми всі, перейшов ти на українську мову, не перейшов, все одно от вживати контент російською багато вже хто не може. Це і музики стосується, там, стендап, ну, того ж Ютуба, кіно. Тренд є, але до перемоги ще… Ні, ну, все одно, воно, ну, як би, відбулося. Якщо раніше український стендап ти дивишся і завжди його порівнюєш з російськомовним, та, з кам'янім, там, ще щось, то зараз кам'янім ніхто не дивиться. Ну, мені так здається. Я хочу з тобою поспорити відразу. Я спеціально виписав собі тренди Ютубу українського за 7 листопада.

  48. [Валерон]

    Що сьогодні ми знімаємо.

  49. [Євген Синельников]

    Так, прикинь, перше місце, Камеді-клаб російський, ТНТ, все як треба, шорт під назвою «Жена прийшла на біржу труда». Перше місце в трендах українського Ютубу. І потім далі, друге місце Левина Джипі, зрозуміло, третє, шорт. Ну, такий розброс, так, коротше, ТНТ, Левина Джипі, комедійний випуск, третій шорт, на що здатні німецькі ракети Таурус. Ну, все одно раніше всі топи це було російськомовно, російськомовно, російськомовно. Четверта вікторина ветеранів космічних військ, п'ятий, 95-й квартал. Бачиш, ну, тобто, одна російська. Але на першому місці. Але на першому місці. Я розумію, все одно. І дуже багато, все одно, погодься, ці русні там йдуть, залітають в тренди досі українського Ютубу.

  50. [Валерон]

    Ну, так, так.

  51. [Євген Синельников]

    Друзі, це процес. Серіали якісь. Це процес, мені вважається, процес запущен. Коли ми раніше завжди дивилися на них, по-перше, там завжди було більше грошей. Там завжди було більше переглядів, тому що, ну, їх більше. Давай в цифрах. Це йдеться про порядок грошей?

  52. [Фоззі]

    Звісно, так. Десятеро більше грошей?

  53. [Євген Синельников]

    Так, звісно.

  54. [Фоззі]

    Це я просто знаю зі свого боку.

  55. [Євген Синельников]

    Кожен продюсер музичний, в нього в грошах очі з'являлися. Тільки Росія, там, корпоративи, нафтовий Київ. Монети, так. Скрудж Макдак. Типу, і не поясниш, ну, як можна піти на, типу, сказати, от тут в десятеро більше грошей, але ні. Для будь-якого бізнесу це позиція неправильна. Тому і робили російську мову. Тому що ти все одно намагаєшся залетіти там. А Інтер робив би російською мовою, не намагаючися. Ну, бо, все зрозуміло, більша аудиторія, більші можливості в тебе, щоб подивитися. Більше того, Казахстан, Білорусь, вони так само тебе дивиться, якщо ти російською мовою. Якщо ти обрав вже шлях українською мовою, то, ну, от ми коли робили УкрЮту Пре, це було ще, там, за два роки до повномасштабного вторгнення. Ми сіли, так, з партнером. Ми сіли спрямовано намагалися зробити якісний україномовний контент. Ми розуміли, що неможливо одразу отримати мільйон переглядів. Це неможливо, в принципі. Мільйон переглядів для українського Ютубу, якщо йдеться, пропущений. Так, так, так. А пропишувати можна.

  56. [Фоззі]

    Це дуже багато.

  57. [Євген Синельников]

    Ти що, на Ютубі, якщо ти проплачуєш рекламу, то Ютуб це розуміє, і наступний твій випуск, він... Стопає, бо чекає, коли ти заплачуєш. Це різні думки, можемо трохи поговорити про це. Різні думки з цього приводу є. Я вважаю, що... Одна така думка, а з іншого боку, що якщо в тебе якісний контент, то ти, але, ну, є ж таке, він якісний, але мало хто його дивиться, мало його Ютуб рекомендує, бо в тебе молодий канал, там, іще щось. Ти можеш за рахунок цієї штуки розширити аудиторію, підтримати його. Можеш, але я вважаю, що органіка, це найцікавіше і найкрутіше. Якщо ти проплачуєш рекламу, і тебе буде показувати реклама, і в тебе буде, там, мільйон переглядів, але на десяті секунди тебе перемкнули... Ну, глибини немає в тебе. А мені здається, десять секунд... Це вже довго, так? Ні-ні, в музиці, мені здається, враховується після тридцяти секунд. Тобто десять секунд... Ну, сто відсотків, реклама враховується після когось, але я багато з людьми спілкувався, які налаштовують, і ще щось. Кажуть, що ще жоден канал реклама не вбила, але те, що органіка краще, ніж платити, це сто відсотків тут з цим... То до чого я ввів про контент? Зараз ми перестали порівнювати себе з кимось. І тільки зараз починається український контент, мені так здається. Тільки зараз український стендап робить свої перші кроки, щоб не спробувати бути, як вони, такі ж успішні. А йти від себе, що в тебе всередині є, як ти себе бачиш, які жарти в тебе є. Спростити все одно... Росія при всьому своєму антиамериканізмі, вона все одно все драла всі формати з Америки. А потім вже, подивившися російське щось успішне, воно локалізовувалося тут. Ну, краще ж працювати з першоджерелами. Швидше. Мені здається, що все одно дуже багато форматів, які ми, з одного боку, як ФОС каже, взяли з западу транзитом. Пропустивши через російсько-казахський фільтр. Так. А є взагалі ті, особливо в гуморі, які взяли прямо з Росії. Ось зараз. «Хто знайшов»? Так. Це також наш? Ні, це «Хто знайшов» ваше, але це американський формат, але разом з тим дуже запустився у нас після дуже популярного шоу в Росії. Як воно було? Як же воно називалось точно? Чесно тобі скажу, надихалися ми QI. Але дивись, тут у вас зрозуміло, що був західний аналог, а є отакі шоу, як я постійно згадую про нього. «Вгадай, хто я знаю». А «Хто я» так і називається. Вкрадений, ну не те, що вкрадений з Росії. Натхнений. Потім, о, от «Стедіум лайв». Бачив ти канал величезний? Ну мав бачити. «Стедіум лайв», так. Гумористичний канал теж. Дякую. Я додам. Зараз багато вони так знімають, дорого по телевізійному. Там більшість форматів з лейбл-кома, з російського Ютуба. Можемо в гуморі вас ще передумати. Процес іде. Процес іде. Ну, неможливо так, що ми 30 років жили і дивились на них, а після того, гуп, і повноцінно, ми самостійно. Ми тридцять, ми тридцять сто. Більше, більше. І хес, і ми такі от прям круті, і робимо щось, і всі на нас дивляться. Ми потрошку починаємо вірити в себе. У нас оцей комплекс меншовартості взагалі в країні пішов. І це стосується і телебачення, і Ютубу, і контенту, і всього. Ми перестали асоціювати. Ну, не наче пішов. Все одно у нас от дуже багато набирають відео про Росію. Навіть я чув таку думку, що ніколи настільки проросійським український Ютуб не був, як в перші місяці війни. Коли кожне відео було там, от, що там Русня, чат рулетки ці з ними, там, що вони думають. Ну, і постійно, дивись, у нас побудували цілі... Ну, Стірнянка, на чому канал мільйонником став. Він дивиться російську пропаганду і коментує її. Ну, взагалі багато такого. Коротше, український Ютуб квітне, чи знаєш, така попередна фраза?

  58. [Валерон]

    Так, сто відсотків. Я в тому впевнений. Квітне український Ютуб.

  59. [Євген Синельников]

    Квітне. Квітне, і він взагалі з'явився. Що було три роки тому? Який був український Ютуб? Що там було? «Телебачення Торонто».

  60. [Валерон]

    «Телебачення Торонто». «Квартал» — це не Ютуб.

  61. [Євген Синельников]

    Ну, вони все одно... Ну, це не Ютуб. Це все одно цик, який викладався в Ютуб. Чисто ютубне, так? Так. «Скритін» був, напевно. «Рагулівна» щось таке. Ну, от «Рагулівна» була. Воно тільки починалось. Зараз, вмикаєш, є той самий загін кіноманів. Блін, цікаво дивитись. Воно різне, таке, сяке. Там, стендап. Заходить тобі, не заходить. Ти казав таку фразу. Цікаво, що український ютуб не доріс ще до великих шоу. Не доріс. А 2023...

  62. [Валерон]

    Грошей нема.

  63. [Євген Синельников]

    2023 є на очі. Він у нас тут був, признавався, що 5 тисяч доларів один випуск. Я думаю, ти розумієш, що це для українського ютубу непогані гроші. 5 тисяч доларів за випуск. Щоб бідбити 5 тисяч доларів за випуск? 5 тисяч доларів — це не гроші за випуск, чесно тобі скажу. Ну, в наших реаліях нинішніх... Ну, от, наприклад, як звучить Україна, коштує в рази багато. Багато? На багато, не 5 тисяч, а в рази дорожче.

  64. [Фоззі]

    Я брав участь...

  65. [Євген Синельников]

    А це зовсім іншого рівня шоу. Чим дешевше він казав?

  66. [Валерон]

    Навіть більше 10 тисяч.

  67. [Євген Синельников]

    Слухайте, я брав участь в дуже заможних шоу в якості ведучого. Просто захмарно. Там великий перегон і 4,5 мільйони доларів сезон коштував. Мені здається, 12 епізодів. І брав участь в проєктах, які отримували нагороди, але один випуск «Третього тайму» коштував 18 тисяч гривень. Гривень. І міг взяти там 20. Так. Навіть не спорю. Але все одно, розумієш... Тут не можна... Тільки грошима... Не можна. Ні, не можна, звісно, не можна. Але камера має бути якісна, і монтаж має бути якісний, і звук має бути якісний. Якщо в тебе є ідея, гарна, прикольна, ти цепляєш, то пофіг, воно може бути знято на телефон, якщо є ідея. Але якщо вже цих ідей багато, ну, от прям, ти вмикаєш, і в тебе вже... То вже треба рости. І український Ютуб потрошку пішов вгору по якості, тому як воно знято, як воно змонтовано, яка музика використовується. А ти 2023 бачив? Ні, от я запам'ятав, я подивлюся. Добре, а тоді є «Тихий вечір з зеленої кровеці». Ну, це теж телек. Тихий вечір подобається мені. Подобається? Ну, нормальна тема. А що ні? Ні, я просто вважаю, що це неможливо. Ми ж розуміємо, що йдеться про американські формати 50-х років, які просто... Ні, на мою думку, цю зелі не має існувати, тому що це... Чому? Я поясню, тому що це на наші гроші, на гроші платників податків. Канал «Дом» коштує 1,2 мільярди гривень державному бюджету. Я вважаю, що давати гроші платників податків Олені Кравець, щоб вона робила 18-й варіант лейтнайт-шоу, не дуже якісний, неправильно. Слухай, ну я не згоден з тобою. Чому? По-перше, а чим він неякісний? Та яка різниця? Він неохуєнний. Він витриманий. Це от золота середина. Ніхуєвий і охуєнний. Він і не туди, і не сюди. Але не можна сказати, що це прямо треш. Так, а чому не ці державні гроші витрачати? Тому що це пропаганда. Тому що це російською мовою.

  68. [Фоззі]

    Українською. Українською.

  69. [Євген Синельников]

    Але «Дом» російською, так. Я бачив, що ти думаєш, що треба нам російськомовний канал витримувати. Слухай, це таке питання. Ми зараз як? Зачепимося? А ти думаєш, що коли Крим повернеться, їх треба на українську мову і казати, «Ні, блядь, українською». Я думаю, що краще, коли повернеться, подумати. Повернути спочатку. Так, але... Мені здається, що... Я тут не спеціаліст, навіть не буду нічого казати. Мені здається, що робити російськомовний контент в Україні не треба. Тому що не працює це. Ти ж сам в перші тижні війни записував відео російською мовою. Їм там щось пояснювали. «Ви нас стріляєте, зупиніться». І що? Це якось працювало. Слухай, це було намагання. Здавалося, що вони зараз в клясі.

  70. [Фоззі]

    Вийдуть на вулицю.

  71. [Євген Синельников]

    Нікуди вони не вийшли. Зараз ми зрозуміли... Зрозуміли, що вони трішки по-іншому відносяться. Їм пасрать. Сто відсотків. Так що нам робити для них російськомовний канал? Це не для них. Вони це не будуть дивитися. Це для наших українців. Мені завжди кажуть... У нас були квоти на телебаченні лише українською мовою. І не можна російською. Це неправильно. Хочеш робити російською? Роби. Просто заплати за це. Хочеш робити російськомовну книгу? На здоров'я. Але це буде коштувати тобі. Якщо ти видаєш книгу українською, то не плати податки. Наприклад, розумієш? Не можна забороняти. Прийти і сказати, що ти розмовляєш лише українською. Його треба заохотити.

  72. [Фоззі]

    Заохотити його.

  73. [Євген Синельников]

    Я вважаю, що лагідної не буває в українській мові. Має бути закон, як каже Сергій Львовець. Я зараз згадав одну прекрасну історію про те, як конкурували випуски новин. Українська і російська? Так. І тільки Інтеру дозволялося робити новини російською. А Україна теж довго була російською? Ні. Певний час тільки Інтер робив Україну. І вони збирали величезний шмат людей, для яких Україна це була один плюс один. Як мені в Харкові казали колишні однокласники. Я ж бачу, що один плюс один. Ні, серйозно. Це була конкурентна перевага Інтера, який цим користувався. Забирав величезні цифри на тому, що існував великий червоний пояс, який дивився, споживав новини російською. Так бачите, це все вилилося в глобальну проблему величезну для держави. Цей весь пояс і так далі. Мені здається, що має бути телебачення українською. Та все українською має бути. Мені здається, що з 24 лютого вже всі мали це зрозуміти, що загравання з російською мовою вже... Але якщо ти приїдеш до людини і скажеш, ти чого зі мною розмовляєш російською? Ні, так не треба говорити. А держава робить саме так. Ти заохоть його. От вони мають право російське, на здоров'я, але платять втричі більше за це. Якщо ви вирішили, добре. Так, прийдуть гроші з Кремля, вони її в п'ять разів більше заплатять. Ну, камон. Ну, що в них мало грошей. Ти зараз згадаєш, 112, News One, ВІКІ і так далі, студії ці всі. Диви, це ж в тому, що вони кажуть, а не як вони кажуть. Ми з тобою виросли в російськомовному суспільстві. Я зараз приїжджаю, у мене багато друзів воюють, а розмовляють російською. І що їм сказати? Ти, сука, розмовляєш російською? Блін, він воює. Іріна Фаріон так і сказала, ти чув? Ось зараз скандал вилучився. Ти прямо точки вилучив, так. Я вчитав в тринадцятому чи в чотирнадцятому році останню пісню, яку я написав російською, називалася «Іріна Фаріон». Ми її так і не зробили. Про Херсон, прикольна пісня. Херсон то моя, а для танка. Що це за шум, що це за дзвон? Це прокинулася Іріна Фаріон. А, це проснулася Іріна Фаріон. Коротше, вона зараз сказала, що багато ж бійців дійсно розмовляють російською. Наших героїв. В Азові, там в «Третій штурмові» багато теж розмовляють російською. Вона сказала, що не вважає їх українцями. Ой-ой-ой, ну це дурня. Я взагалі, якщо чесно, взагалі, Я б сказав, що це не російська. Це руська мова. Це наша руська мова. Можна шокать, гекать, сужжик. Це не російська. Чому вона російська? Вона руська. А що ви думаєте стосовно слів Ірини Фаріон про російськомовних українських захисників? Пишіть в коментарях. Ну я от за те, щоб в побутовій всі сварки, речі взагалі не вникати. Дійсно, це вибір кожного.

  74. [Валерон]

    Це вибір кожного, так.

  75. [Євген Синельников]

    Як на мене дивно, після 24 лютого. Бо я до 24 лютого російською теж спілкувався. Але потім, ну, як у людей не виникає якоїсь відрази навіть від того, що ти тіпа… Звичка.

  76. [Фоззі]

    Звичка, так, так.

  77. [Євген Синельников]

    Воно виникає. Ну в мене от батьки, наприклад, вони все життя розмовляли російською. Виключно російською. Зараз, як я завжди кажу, краще казати ось так, аніж російською. Краще перепитувати, забув слово, і перепитати, і не соромитись цього. Краще намагатись робити, робити, робити, робити. Але це має йти від тебе. Від тебе. Якщо тебе змушують це робити, це ніколи не буде твоїм рішенням, розумієш? Це треба підтримувати всередині. Грошима, податками, ще чимось. Але заохочувати. А це могла би бути державна кампанія. Наприклад, зроби Путіну боляче, перейди на українську. Ти тіпа того. Ти десь в Харкові, і там, де Путіна, в голові дірка. Зроби Путіну боляче, перейди на українську. І зрозуміти, як це спрацює. Так, але мені здається, що разом з тим, держава має чітко фіксувати, що все там державне, все там публічне, телебачення і так далі, все має бути усе до українського. Без оцих от загравань.

  78. [Фоззі]

    Ну воно завжди було.

  79. [Євген Синельников]

    Диви, диви. Ти знаєш, що у Франції так само є квоти на французьку музику? Ми працюємо. Але там не про мову, а про виконавців. Я можу співати будь-якою, якщо це наш місцевий. Ну тобто російською не можна.

  80. [Валерон]

    Африканською?

  81. [Євген Синельников]

    В них мовні були квоти. Мовні, але зараз в них саме... Зараз, тому що арабів підвезли більше і там уже французьку не розуміють в деяких районах. Але в них була мовна квота щодо кіно і щодо музики. Я колись вивчав це. Там 70%. 70%, але не мовою. Ні, починалося все саме як мовно.

  82. [Фоззі]

    Починалось мово.

  83. [Євген Синельников]

    Як епокати і так далі. Іще Греція і Франція були, в яких найбільший відсоток. Не греки просто, бо сиртаки. І все, не треба нам нічого зайвого. А французи захищалися. Англія поруч. Америка завжди сприймала всі ці ринки. Розкільки зараз я знаю, то в них ті самі квоти лишилися, але вже на мову. А в тебе має бути 70% місцевих виконавців. Тобто ти не можеш Мадонну крутити цілий день. По шоу-бізнесу це було так. Випускає Місі Еліот якийсь трек. Тільки для Америки в неї якийсь хлопчик щось порозповідав. А для Франції якийсь МС Соляр. Вийшов на ті дві строфи. Політик, економік. Все, локалізація. Ти казав, що Дудь і, наприклад, Дудь редакція — це частина російської пропаганди. От як ти думаєш, наприклад, якби в тебе була можливість якусь інформаційну політику українську займатися, кому б ти дав гроші з українських ютуберів? Чи потрібно українським ютуберам, інфлюенсерам, наприклад, якось їх спонсорувати, фінансувати, щоб вони якусь українську пропаганду займалися українською пропагандою, скажімо так. От ти головний в країні...

  84. [Валерон]

    Дякую.

  85. [Євген Синельников]

    Дякую.

  86. [Валерон]

    Я пішов розбиратись. Зараз я тобі налью.

  87. [Євген Синельников]

    От ти головний в країні. Якби ти будував мовну політику, я вже зрозумів, що ти б не забороняв російську. Ні-ні-ні, зачекай. Це я завжди... У мене така політика — я завжди антагоніст. От всі зараз забороняють, я тому антагоніст. Баба Яга. Так, так. От зараз всі будуть казати, ні, це також наша мова. Я буду вже казати, ну ні-ні-ні, ви що, нахер нам це треба. Завжди має бути золота середина. Не можна або так, або так. Ти б виділив гроші телеканалу «Дом»? В такому обсязі? Ну, треба подивитись, взагалі, скільки там грошей в мене є, скільки я виділяю на інші канали. Ну це ж був телеканал, який мав англійську редакцію, арабську редакцію.

  88. [Валерон]

    Та все закрили, так.

  89. [Євген Синельников]

    Це була... Іномовлення.

  90. [Валерон]

    Типа іномовлення, так.

  91. [Євген Синельников]

    Так, для того, щоб ми якось з'являлися з нашою... Аджендою. Так, так, так. А потім з цього зробили інтерв'ю для окупованих територій. Які там ніхто не дивиться. Так от, давай, може якийсь пул блогерів, в якого ти поклався. От, до речі, моя пропозиція була...

  92. [Валерон]

    Блін, я не скажу.

  93. [Євген Синельников]

    Мандри оці крафтові дуже підходять під якусь державну програму. А якби ти виділив гроші своєму проекту, то ми дуже схожі на людей, які працюють в політиці. Треба виділяти гроші, треба. Я зараз не скажу конкретно на кого і що робити, але... Зараз Валерон думає, як вставити прізвища Поворознюка в той серіал. Я би виділяв, може, теми не на блогерів, а на якісь теми. Типу, от у нас зараз є... Гранти такі, от, били б тебе, наприклад. Ну, тіпа, так, от, перемога над меншу вартостю. От, якщо воно є... Мовляв, кажучи, ми того варті.

  94. [Валерон]

    Так.

  95. [Фоззі]

    Є гроші.

  96. [Євген Синельников]

    Пропонуйте... І воно може бути туди, і туди, і туди, і неможливо це російською або українською. Якщо він російською каже, блін, я проживав в Донецьку всю життя, але я чувствую себе українцем, я знайшов вишиванку, і мої ще прадедушки захищали, то яка різниця, якою мовою він це каже? А якщо він українською каже, Путін красавчик, то, блін, тут... Я можу підказати, коли я відбиваюся від харківського походження, і мені на світі Галичині вказують на невідповідність образу сучасного українця, я питаю, якою мовою було послано рускій воєнний корабель. І якою мовою співалося... Путін хуйло. Путін хуйло. Що так, що так, от банана мама, це було російською. Але це вже було. Треба дивитися вперед і мати хоча б якийсь план. Ось в чому була проблема. Українізація йшла природний шлях з заходу на схід. Я колись вичитав таку цитату, що вона йде зі швидкістю 100 кілометрів на 10 років. Цікаво. Потім війна є тригером. Це пришвидшувало. Тому вони і поспішали. Тому що зростало покоління, яке потрібляло рускій контент. Але для них це вже питання існування України не стояло. Для Росії сама наявність України на мапі є тригером. Вона їх врятує. Вони звикли відчувати Україну так само, як російський шоу-бізнес. Своєю частиною. Ти зняв кліп в Москві, приїхав, воно тут крутиться, не вкладаючи грошей. Приїхав, забрав три палаци України і поїхав. Отак от дача працює. На сто відсотків. І так само вони ставилися. Але це покоління, навіть якщо воно сміялося з рілсів, тоді ще рілсів не було, комеді-клабу, але для них вже існування України було базою. Сто відсотків. Тому вони так поспішали відірвати, відірвати, відірвати. Так от, це вже проїхали. Цей фундамент зацементували. Фундамент вже є. Є покоління, яке вже виросло. Дітей під тривоги. Вони цього вже не забудуть. Для них Росія ніколи вже не буде дружнім якимось. От. Тому українізація лагідною вже не може бути. Ми проїхали цю станцію. Я розумію твою позицію. Як харків'янин я отримував за це багато років. Лагідна українізація це така фраза, яка пов'язана з тим, що було. Я про це не кажу. Мають бути українські книги. Мають бути українські журнали. Але якщо ти випускаєш українською цю газету, то май право випустити російською. Я знаю, як тобі відповісти. Ну ладно, добре, тут я вже... Озвучка в кіно. Ні, це українська. Якщо тоді ж існувалося, давайте залишимо. Я каже озвучу мультики українською і російською. А для Одеси давайте ти озвучиш те ж саме на російській. Це ж показало, що спрацювала озвучка. Якщо ми вкладаємося в це, вона в нас краща за російською. Ну ладно, добре, я згоден. Я зараз сказав. Але розумієш, все одно я наполягаю на тому, що треба заохочувати, а не забороняти. Якщо в Харкові казати не розмовляй російською, то це протест всередині. І я хочу, навіть якщо не можна, я хочу розмовляти цією мовою. А якщо мені кажуть, чувак, ти прийшов, ти красавчик, ти ж розумієш, що відбулося, ти красавчик, продовжуй, то я від цього... Це не в мові справа. А справа в тому, що ми підтримуємо цих людей і заохочуємо їх перейти на іншу мову. А коли тобі кажуть, нєт, падла, розмовляй лише українською, особливо зараз Донецьк-Луганськ повернеться. Ти передіює протидію. Вони повернуться, і, по-перше, їм буде дуже важко повернутися в Україну, бо там вже, як у нас, діти пережили, а там вже покоління виросла в ДНР. І якщо вони прийдуть, і їм держава скаже або так, або ніяк, а от же ви, якщо російськомовні, то ви предателі. Блін, да він, може, там партизанський рух всі ці вісім років робив, але розмовляє російською. Да хай розмовляє, як завгодно. Його треба заохочувати. Да, ти красавчик, повертайся, повертайся. Щас, певний час, розмовляє, як тобі завгодно. Хоч інформацію, на тобі таке. На. А плавно переходити. Навіть якщо припустити, що ми повернемо під контроль території ЛНР і ДНР, то там прибіжить ООН і буде так захищати російську мову, як вони не захищали нас від прильотів. Це їхній улюблений танець. Я б не переживав би за них. Я ще раз скажу, я ж просто антагоніст. Ви вдвох топите, і я бачу в цьому, ну, не може бути або білого, або чорного. Навіть на війні, ось всі кажуть, зараз воно стало або чорне, або біле, або ворог, або… А люди, які там піздять донати в українській армії, це, ну, він в українській армії, завжди є оці полутона. Та спочатку корупціонери є ще в Україні. Але мені здається, все одно білого і чорного більше стало, правда? Більше, так, сто відсотків. Воно стало контрастніше. Вони з нами, ти проти нас. Сто відсотків. Ти кілька разів вже згадував про Крим, про Донбась сьогодні. 4 травня 2022 року в тебе колись запитали, що буде перемогою. Ти сказав, коли заберемо Крим, тоді закінчиться війна, і як би нам Кубань не забрати? Це був жарт. Ну, що? Ну, сухопутний коридор до Грузії. Більше року пройшло. У тебе досі є такі ж позитивні думки? Диви, коли все це почалося, з першого дня, о 9-й, вже над будинком літали винищувачі, і взривалося. Година пройшла, чи три, як він об'явив цю війну. А тут вже я бачу, як збивають елікоптери. Бо в мене до Гостомельського аеропорту по прямій 3 кілометри. Воно одразу відбувалося. І відчуття було, ну, всі навкруги. Вчора вони десь там бахали, а сьогодні вже ось тут, а завтра ми вирішуємо виїжджати і впираємось в колонну російських танків, а вони все проходять, проходять, проходять. Відчуття було… Вафельне. Так. Зараз пройшло майже два роки. Країна стоїть, країна розвивається, робить щось всередині, змінюється. Ми стали набагато сильніші, набагато. І я в нашій перемозі впевнений на 100%. Як вона буде, це там людям видніше. Я ж не спец, не розумію. Крим захватять, вони розваляться, чи що там як. Але те, що ми йдемо туди 100%, те, що Україна переживе бум, розвиток, прям впевнений в цьому, що після перемоги, дай Бог найскоріше, тут буде м'єкко. Сюди будуть вкладати, вкладати, вкладати, вкладати, бо воно буде поруч. З одного боку вони мають зробити візитівку. Буча відбили, і ось вона яка стала. Або Маріуполь ось так відбудували. А з іншого боку… Їм простіше буде гроші давати на відновлення, ніж на зброю. Тут жодне… 100%. Але і всередині нас буде більше впевненості. Як Ізраїль став такими… Я думаю про це теж, що нас буде вже історично, історично ми будемо переможцями. Раніше ми завжди казали, от є великий брат. Навіть казали, не казали, все одно цей наратив завжди був. Є Росія, велика, могуча, вони поруч. А ми такий маленький брат. Ні, ніхера, зараз всі відчувають, що в них розміри більше, грошей більше. Але отут ми набагато попереду цієї херні. Дуже гарно ти все розповідаєш. Але просто мені здається, що в суспільстві теж… Ну просто в суспільстві обіцяли перемогу в 23-му році, якщо ти пам'ятаєш. Прямо так прокачали цю інформаційну кампанію, маркетингу, перегріли, перегріли. Що зараз от таке відчуття, що буде якийсь така прям перемога, прям звільнення всіх областей. Знов таки, якби ти керував медіа, якби ти зараз спрацював на охолодження очікувань аудиторії? Ти ж вмієш пояснювати аудиторії, що це красива пляшка. Якби ти зараз продав, чесно кажучи, аудиторії, що слід занизити свої очікування? Слухай, ну вони вже це зробили, вони вже продали, вони вже сказали, що ми вийшли на парітет. І ми не будемо робити ті вчинки, які робили Кацапи, не будемо вбивати наших хлопців. Тобто, ну щось в цьому є. Ми вийшли всередині себе на парітет, що ми рівнозначні країни. І це вже наша перемога. Якби не було оцього накручування, що зараз буде перемога, то ми, можливо, здались би ще раніше.

  97. [Фоззі]

    Чіпси контрнаступу.

  98. [Євген Синельников]

    Так, так. Якби не було зараз, зараз, хлопці, чуть-чуть, чуть-чуть, зараз, то не було б такого волонтерського руху. Якби ми знали, що два роки треба буде це терпіти, то хто б тоді сопротивлявся? Два роки, повбивають, розрушать. Та ну. Так це ще тільки два роки. Це тільки два роки, але зараз ми вже впевнені в своїй силі, зараз ми вже розуміємо, боріться і поборете, знаєш. А тоді було б, ну буде тут Москва і буде. Тобто ти вважаєш, що Арістович був таким заспокійливим? Слухай, я взагалі не розумію. Зараз всі й вухають. Я не дивлюсь його вже, мабуть, рік. Коли він ото казав два-три тижні, я вважаю, що він виконав свою задачу. Так, він заспокоїв. Заспокоїв, виконав свою задачу. А після того так було класно засипати. Я пам'ятаю, це фейгінг в лайфі і пішов. Що зараз, ну не знаю, я там чув, що він вже топить із Росією чи щось таке. Він каже зараз, що треба вже перемир'я домовлятися з Росією. Він підбирає поліполітичні спроби підібрати колишню аудиторію телеканалу «Інтер». Але просто коли ти читаєш статтю Залужного про глухий кут у війні, про те, що це війна на виснаження, яку, не дивлячись на якийсь перетет, який ти кажеш нам важко витримати з таким супротивником, то перемогу якусь, і тим більше звільнення Криму. У нас тут був Тарас Тополя, який продав квитки на концерт в Ялті в наступному році. То в це якось віриться все менше і менше. Ну тут слів не забувати, що це не перша колонка Залужного і, сподіваюся, не остання, орієнтована на західний істеблишмен. В якій він пояснює наші нагальні потреби. Він так само писав перед постачанням танків, перед рішенням, що от нам нарешті дадуть танки. Але і українці вперше від нього тут дізнаються про те, що їм важко витримати. І там тоді теж невесела була стаття. Минула стаття була про те, що все відбулося. Він в 1922 році писав, що в 1923 році будемо воювати за Крим, що Крим — це найслабіше їх місце, що ми зараз і бачимо. Оці всі удари, все, як він… Мені здається, план був зовсім інший. Не через Запорізьку область. Мені здається, вони хотіли зайти з Херсону і тому Каховку обманули. І саме оця Каховка все зруйнувала. Хоча Залужний казав, що ні, на це вона ніяк не повіряє, але повіряє. Дуже повіряє, звичайно, бо вони окупались там в Запорізькій області. А ви вже повернулися в Бичу? Так, давно, вже півтора року. А я думав про це теж. Бича, Єрпінь, дійсно, там вже величезна кількість людей жила, і купа людей зараз повернулася. Немає от таких якихось відчуттів, що це як такий величезний цвинтар, скільки там людей загинуло? Слухай, спочатку було відчуття, тому що там був запах гарі, не було світла, все було в скліп битому з дротами. Відчуття війни було. Зараз легше, тому що багато чого відбудувалось, багато чого робиться. Ну і ми, коли виїжджали, в нас всі залишились живі, ніхто не поранений. Тому от ця наша частинка, це хата, це от там, де ми живемо, вона в Бучі. Але коли ти там проїжджаєш цю вокзальну, ну да, ти відчуваєш це. Коли я заїжджаю там на Густомелі, і там стоїть спалений танк український, і ти згадуєш, як ми тут заїжджали, і нічого не було, а потім дивився відео з цього перехрестка, де от трупи, трупи, трупи. Ну є таке відчуття. Але життя йде. Ми не маємо права стояти на місці, ми маємо вкладати, розвиватись, ми маємо робити щось. Ми першим ділом відбудували хату, після того побудували маленький бізнес в Густомелі, після того поїхали, зробили те, зробили те. Якщо ми будемо лише сидіти, жалітись і казати, ось, так, це жахливо, це просто піздець. Але сидіти і просто другий рік казати, ай-яй-яй, це жахливо. Треба брати і щось робити. Щось. Неважливо, що. Неважливо, що. Про Бучо був єдиний момент, який я хотів спитати. Я знайомий, колись ми разом працювали. В Бучо будинок спочатку росіяни обікрали те, що не змогли завезти. Так, так, так. У мене росіяні пилисоси позабирали, або духи, або велосипеди. І потім двічі обікрали свої ж, після звільнення. У мене був сейв такий великий, знаєш. Красивий, гарний, українського виробництва. Такий залізякий, невскриваємий. Вони його вскрили. Скільки часу вони там провели, щоб його вскрити, я не знаю. Я дуже сомніваюся. Цікаво, що ти казав, що телевізор... Я не знаю. Ми виїхали, а після того повернулися, і ось воно. Всі вікна розбиті, видно, що там ходили. Там того моєго знайомого, люди запустили дрон і побачили своїх сусідів, які виходять, телевізор виносять. Капець. Він там казав, що зараз карательна експедиція повернеться в Бучу. У мене є знайомий поліцейський. Це в Гостомелі чи Вирпені. Вони накрили хату, в якій було 40 телевізорів. 40 чи 45. Ну є таке, що є таке. Ми тому і не виїжджали. Я з самого початку казав, давайте їдемо, їдемо, їдемо, їдемо. Батькам там. Я ж всіх привіз до себе. Батьків, брата, жіною. Всіх до себе привіз. Нас барабанщик так за порадою родича з СБУ приїхав за 400 метрів до Гостомельського аеропорту пересидіти. Непогана порада. Я теж знаю знайомих із Софійсько-Баршагівки, де, в принципі, все. Приїхав в Гостомель теж. Евакуювався. А треба було дослухатися порад Аркадія Бабченка, який тоді написав, що ні, ні, ні, ні. Їм важко буде зайти в місто. Краще ховатися там, де багато людей, великі будинки, ніж в сільському, там, де будуть падати літаки, гелікоптери, недалекі перелітки. Знаєш, там була хата, там був генератор, там своя вода, там їжа є.

  99. [Фоззі]

    Автономночка.

  100. [Євген Синельников]

    Так, автономночка, щоб не відбулося. Так у мене, до речі, ще знайомий один, зараз в Ужгороді живе зі мною в одному будинку. Він в Макарів евакуювався. А в Макарові взагалі? Так. І там два тижні просидів з дітьми. З Києва, причому. Він там жив в Києві на Берістяйській. Евакуювався в Макарів. Ми перебили, вибач. А, я казав, що... Батьки мені казали, що найстрашніше — це буде саме мародерство. Що винесуть все, і нам треба залишитись тут. Ну, мій батько теж казав, я залишусь. Він відразу нам не поїхав. Він, тіпу, залишився, як він казав, квартири буду охороняти. Просто після того, коли вже ми з татом стояли, курили, він каже, блядь, Сталінград. А воно, знаєш, от, ми так в лісочку живемо, отут Гастомеля, тут Буча. І от... Бах! Просто над нами так от. То на третій день ми вирішили, що треба їхати, але вже просто не встигло. Хто виніс, я не знаю. Я не думаю, що маскалі заходили і забирали... Ну, ладно, труси, носки — це вони позабирали, військові ложки, вілки. Велосипед. Та є такі речі... Тележка будівельна. І пилисос. Правда? От так от пилисос він брав і на танку їхав з ним? Той самий сейф приходити і...

  101. [Валерон]

    Ні, ну потім вже вони в Білорусі відправлялися.

  102. [Євген Синельников]

    Раз за разом, раз за разом намагатись його відкривати. Ну, от в Білорусі, коли вони відправляли, я пам'ятаю, там... Там пилисоси точно були. Та й велосипеди, мабуть. Щось таке було. Ну, менше з тим. Точно були випадки мародерства вже після звільнення, і це... Слухайте, я бачив очима, власними очима, на другий день, як виносили з магазину речі з Густомуля. Він вже там, якісь прильоти були, вже склане було, і просто от з магазину якісь просто речі виносили. І люди... Так, мародери, мародери, і побігли за ними. Вони все покидали і кудись побігли. А, тоді ж прив'язували їх. Так, це був другий день, вже були ці покидки. Так, а хто наводить на... Так, і до сих пір, блядь. Тоже за три копії, от цього я взагалі не розумію. Оце гроза, так, в Харківській області. Гроза ж, да, сано? Це ж взагалі просто ти на своїх родичів... Вони навели на своїх родичів. Там загинули їх... І наш... Ти ж вже бачиш, що відбувається. Ти вже відчуваєшся. Оце цікаве питання про бучу і Єрпінь з приводу того, що треба відбудовувати чи будувати заново. Знаєш, і багато де в Україні, на жаль, постане це питання. Як ти до цього ставишся? Диви, я зараз є амбасадором відбудови ліцею в Гостомелі. Його зруйнували майже повністю. Але хлопці з Буду.UA, вони розібрали це і зробили новий сучасний проєкт. Школа буде дуже крута. Прямо дуже крута. І от це мені подобається, коли ми не відбудовуємо, а переосмислюємо, робимо одразу краще. Але не завжди це можливо. Ну, не завжди. Наприклад, от у батьків ціла лінія будинків згоріла. Вони зараз всі відбудовують всю лінію. Роблять її одразу вже зі знанням тих помилок, які вже були. Тобто той самий злив, воду. За чиї гроші відбудовуються? За державні. Тобто не цільові програми за кордоні, а за державні. От в Запоріжжі теж таке питання. Я бачив сюжет Насі Пєнковський. Бачиш, пам'ятаєш, прилетіла прямо в будинок. І там теж постало питання. Люди кажуть, така на що відновлювати? Бо там щось підрахували в місцевому бюджеті. Ми знаємо, як бюджет працює. Вони кажуть, просто дайте квартири в інших будинках. Там під'їзд, просто нема під'їзду. І вони хочуть його відбудовувати. І відбудовуватися буде дорожче коштувати, ніж роздати квартири в місті просто. Розумієш, тут така штука. От мій будинок, а моя робота ось тут. А от тут дитячий садочок. А ти мене зараз туди і скажеш, яке питання. Тут я жив на першому побірській бабусі, а там її на дев'ятий. Така купа питань. Там квадратура така була. А тут північна сторона, а тут південна. Купа питань буде. Ну так, задоволених не буде. Я зіткнувся в ваших краях. В Ерпіні бачив ці будиночки для біженців, які одну лінію помилково поставили так, що її одразу залило водою. Тобто стоять ці будиночки. Чому не хрест? Багато будинків, але в них вода по щиколотку. Зараз теж, диви, батьки відбудовують. Їм держава перерахувала. Там тринадцять чи чотирнадцять домогосподарств, як це називається. Вони, звісно, перерахували по мінімуму. Звісно, без ремонтів, без телевізорів, речей. Це неможливо відбудувати. І вони всі збираються і вирішують, що на це нам грошей вистачає, але давайте зробимо вже краще. Раз таке питання, давай вже не залізну кришу, а яку кришу? Так, я ж казав, що це як можливість. Ми ж постійно всілаємось на урбаністику українську, якщо вона існує взагалі. І це можливість зробити краще, зробити заново, враховуючи помилки минулих років. Та ну його нахер таку можливість, знаєш? Типу Маріуполь перебудувати. Ну так, це можливість зробити нову каналізацію. Так, Маріуполь, є такі міста, як… Немає вже таких. Бахмут, Папасна, Северодонецьк, Височанськ. Солідар. Солідар, так. А яких немає, так? Марінка. Марінка. Авдіївка. Ну Авдіївка ще… Ну там також міста, я думаю, вже немає. Ну хоча остове є. Знову ж таки, бачиш, немає… У монетки завжди дві сторони. З одного боку… Тобі не знати. Це погано. А з іншого боку, так, це можливість пересмислити. Той самий Маріуполь. Чи варто буде після перемоги робити знову ж те індустріальне місто? Чи може це буде курорт? Чи може ці заводи колись від'їдуть? Як воно буде? Чи буде там працювати порт? Чи дійсно це буде курорт? Тобто буде можливість це переосмислити. Це б добре. Але це то, що є така криза, є шансом.

  103. [Фоззі]

    Так, я ж про це й казав.

  104. [Євген Синельников]

    Але нахер такі шанси і такі можливості? А ти ж їздив по Західній Україні багато. Так, так, я Україну всю їм. Неправильно казати. Західній Україні, по Заходу України. Неймовірний якийсь будівельний бум там зараз відбувається. Скільки людей туди переїхалося?

  105. [Фоззі]

    Ну, а й тішка?

  106. [Євген Синельников]

    А й тішка з грошима? Новобудови. З тих самих там Кваси, Буковель ти, напевно, заїжджав, так? В Буковелі за три місяці побудували колось огляду. В наступному році аквапарк вже буде. Диссонанс такий трохи.

  107. [Валерон]

    А чого ж диссонанс?

  108. [Євген Синельников]

    Це нормальна ситуація. Звідси люди виїхали, тут будуються. Знову ж таки, є погані, є добрі речі. То, що в принципі українці перемішуються, це для України дуже добре. Що людина з Донецька, ну окей, з Маріуполя, з Донецька вже давно поїхала, приїхала в Кваси, і така, бляхамуха, так нєт тут націків? І я можу розмовляти російською в побуті, добре, в побуті. І ніхто мене не поб'є. І вони думають так само, як і я. На Закарпатті взагалі не було такої проблеми. Так, так, ну пропаганда ж насаджувала цю штуку. І коли ти живеш лише на Сході, і ти думаєш, там тринєць, і ніколи там не був. А після того життя так сталося, що ти туди поїхав, подивився, та норм, ті ж самі люди. Це єднає в принципі всю Україну.

  109. [Валерон]

    Сшиває.

  110. [Євген Синельников]

    Сшиває, так, так. Ну от. Внутрішній туризм, ми завжди казали про це зі сцени, що от внутрішній туризм має збирати. Я кілька разів згадував ситуацію, коли ніч, п'янка після концерту, північна Салтівка. І, значить, я маю по нентуру шкільну вчительку. Бачу її вперше і востаннє. Подружка мого однокласника, з яким ми сидимо вночі. Вчителька. Шкільна вчителька. Дружина його друга. Відразу тіка пісня, так? Ні, ні. А нам подарували вишиванки, я їх вдів. Ну, Харків, вони так, звичайно, дивилися. А як, до тебе хтось доїбався просто?

  111. [Валерон]

    Ні, ні, поглядом, можливо, їй намагалися.

  112. [Євген Синельников]

    Ну, я ж Харкова. Що ж, я не знайду, як правильно переспросити. І вона мені каже. До чого? Каже, я один раз був на вашій западній Україні, в Ужгороді. Вийшла з поїзду попросити щось. Так вона спеціально мене не зрозуміла. Я їй починаю писати. Це шкільна вчителька, яка, в принципі, має розуміти, що алгоритми якісь, а, б, я кажу, Закарпаття не є Західною Україною. І цілком ймовірно, що вона дійсно тебе не зрозуміла, тому що вона могла казати...

  113. [Валерон]

    Та я що, його?

  114. [Євген Синельников]

    Та, та, та. Це могла бути угорська. Там українською не говорять. Ну, тоді не говорили. До Києва далі? Я можу ще розказати. До Києва далі, ніж до 5700 інших країн. Так. І я намагаюся шкільній вчительці пояснити, вже десь третє ранку, і розумію, що вона вкладає дітям. Якщо вона не розуміє, що Закарпаття, частина її країни, не є тим, чим вона її звикла вважати, якщо вона настільки вже не орієнтується, то що ми будемо мати? Яке покоління? Але, до речі, це про те, що ти казав. Ось такі люди іронімні дуже, правда? Йому так один раз. Вона тут собі надумала це. У мене якось був випадок в Буковелі, коли з екскурсіонного підйомника, знаєте, просто для людей...

  115. [Фоззі]

    Туди-сюди прокатитися. Так, так, сходять.

  116. [Євген Синельников]

    От мої батьки сходили, чи сідали, я точно не пам'ятаю. І хтось їм сказав, що сідайте маскалі, якось так. Той чувак, який саджає. Боже, в них така образа була. Вони про це три дні говорили. Зупам'ятали це. Що хочу сказати. Це ж... От ти зараз сказав. Велика країна. Дійсно велика країна. І ми не можемо бути однаковими. Не може Ужгород бути такий самий, як Кіровоград. Крапівницький, вибачте. Не може він бути такий самий. Тому що це різні регіони, різна вода, різна мова, різні вишиванки, різні традиції, різні боржні країни, різні борщі. І раніше було відчуття, що Україна єдина, це значить всі мають бути, як Київ. А зараз... Блін, в цьому... Це ж кайфово, що Ужгород інший, що там мова трішки інша. А Прикарпаття таке, а Крапівницький такий, а Чернігів зовсім інший по настрою, по людям, по мові, по їжі. Да, це охрінєнно, що ми різні. Охрінєнно. Колись Мус, партнер мій, сказав таку фразу. Якщо б всі олівці були однакового кольору, ніхріна ти картину не намалюєш її. Ми маємо бути різними, але всередині маємо один одного підтримувати. Всередині має бути один якийсь стержень. Тіпа, зараз у нас є Україна переможе, Україна сильна, комплекс меншовартості пішов. Це ось той стержень. А тут кажуть йо, а тут так, а тут кажуть да, і що? Да, це різниця. А ще знаєте, як на Прикарпатті кажуть ну, но. Це на Прикарпатті теж за міста кажуть.

  117. [Фоззі]

    Знаєте, моя улюблена фраза.

  118. [Євген Синельников]

    Ну, йо, да. Моя улюблена фраза прикарпатська. Та, мені по цим балах. Ми багато, знаєш, про ютуб казали, про те, що він розвивається, про квітний український ютуб. Можна на ютубі зараз таке питання, заробити стільки ж, скільки ти заробляв на Р'є Р'єшки? У нас дешевий клік. Можливо, тоді буде квітнути ютуб, коли рівняється. Слухай, взагалі, цій країні потрібен просто гроші. Я давно про це кажу. Мені здається, що тут і люди нормальні, і нема тієї корупції, якою нас рятують.

  119. [Валерон]

    Немає?

  120. [Євген Синельников]

    Корупція є всюди. Мені здається, вона просто повальна. Вона є, вона є. Але отак от ми самі себе трішки гноб... Гнобимо. Да. Та ми ж бачимо просто всі приходи. В нас дуже багато є класних речей. Та саме медицина. Ох, у нас жутка медицина. Піди, бляха-муха, запишись в Єрманію, отримай тікет, просто, щоб тебе подивили, знаєш? Ми вже це багато разів вам говорили. Низовий рівень 100%. Тобто, просто, якби у кожної людини в кишені було 5000 доларів, то і фасади би вони зробили, і біля будинку щось посадили. Якби не було корупції, то і були б ці 5000 доларів. А це інше питання. А якщо будуть гроші у людей, якщо вони будуть купувати товари, то і спонсор буде піде на ютубне шоу, тоді можна буде заробляти. Та це зрозуміло, але мені здається, що ну от, рекламні контракти ТВ, Ютуба, вони десь дуже близько вже. Звісно. Диви, Укр Ютуб проект це соціальний проект. От чесно скажу, ми на ньому не заробляємо. Вже йому 3-4 роки, ми на ньому не заробляємо.

  121. [Валерон]

    Але там є реклама?

  122. [Євген Синельников]

    Вона є. Ми тільки виходимо на плюс-мінус-нуль. Але це робиться, це не для грошей, якщо чесно. Я коли приїжджаю в якесь місто, мене пізнюють і кажуть, ви робите класну справу, я от беру того, я дізнався про того крафтіра, про того крафтіра. Цей проект не про гроші. А ви їздите за гроші? Нічого. Нативна реклама. А що тобі найбільше вразило? Був такий з цих всіх випусків, багато де був. Слухай, ну от вас і мене вразили. В принципі, що людина приїхала в старе село, зробила те-те-те-те-те і розрісся в класний туристичний... Що це не закінчилося просто там рестораном. Пішло далі-далі-далі-далі-далі пивоварня. І зараз і все це село розвивається. Як він каже, молодь не хоче їхати, бо вони тут нормально заробляють. Вони не хочуть. Вони хочуть залишатись. Це прямо така історія У радянській частині. Градообразующее підприємство. І це звичайна людина, яка просто своєю працею за 20 років відбудувала це село. Є багато прикольних ідей той самий онкантабас стоїть. Не знаю, знаєте? Це старий український рецепт, який знайшли на гориші. Старі книги. Полистали. О, прикольно, давай зробимо. Зробили для себе. Він не схоже ні на що. Це не віскін, ні ром, ні горінка. І це виробляють в Україні, так? Це виключно український виріб. Це якась настоєнка на бруньках смородинових. Ні на що не схожий, але потрошку, потрошку вони, знаєш, розширюються, розширюються, розширюються. Є багато людей, які там, наприклад, роблять ті самі в'ялені томати, але роблять так, що Франція їх замовляє. Каже, що у вас краще, ніж у нас. І такого дуже багато. Ми ще багато не знаємо самі про себе. От ми в Дніпрі знімали Баурен Вілкен, як же їх, Вілкенен Сміт. Це два артисти, які виставляються в музеях сучасного мистецтва по всьому світу. В Гугенхаймі, в МОМО, в Японії десь.

  123. [Валерон]

    А живуть в Дніпрі?

  124. [Євген Синельников]

    А живуть в Дніпрі. Вони роблять кінетичні скульптури, які рухаються. Дуже прикольні. Про них вже знає світ. Вже в сучасних музеях вони виставляються. І це прям вау! Хто знає про них в Україні? Хто про них знає? І таких знахідок буде ще мільйон. І це як бабаса. Ми тільки починаємо ковирятися. Бо завжди було враження, знаєш, десь там гарно. До речі, це і мій крест. Бо я вважаю, що ми насадили трішки у це відчуття, що Париж дуже красивий, і там класно, і там класно. Що гарно за кордоном маєш. Бо ти приїжджаєш з гарним оператором, і він знімає красиво, після того красивий монтаж, і всі думають, бля хамуха, як круто. А в нас виходять і дивляться, отут не то. Наче все і неплохо, але... Тобто ми завжди фокусувалися там на гарне, а тут всі бачать негарне. Я розумію, у нас ще дуже багато, що треба зробити. Дуже багато. Але процес іде, і якщо фокусуватися на тому, що все зроблено, на тому, що є гарне, а не на тому, що тут срач якийсь, то ти будеш жити в світі гарного. Якщо ходити і завжди казати, у нас галімія дороги, то ти по таким дорогам не будеш їздити. Думаєш, фокусуванням тільки не вистачить самого фокусування? Я розумію, що треба їх робити, але треба признати, що... Але не забуваймо, що дороги в Україні — це більше, ніж дороги. А що це? Це градообразуюче підприємство. Грошообразуюче. Вкотре, і сподіваюся, не востаннє, ми дякуємо Бермен Диктату за «Дах над головою». Ми знову в цьому легендарному барі на Хрещатику 44. El Clasico. Ти дуже багато де був за кордоном, більше ста країн, так? Як тобі зараз ці два роки живеться? Не триггерить тебе можливість виїхати? Дуже хочеться виїхати, так. Як Фост сказав, не сумуєш по звуку літака? Сумую. По взльоту. Я дуже люблю, коли літак відривається. Це перше. Чи ти наїздився вже? Я в принципі наїздився. Я люблю цю державу. У мене була можливість покинути її, поїхати, отримати ВМЖ, але я вирішив жити тут, бо, як сказати, тут великий потенціал. Розумієш? Якщо ти поїдеш в Америку, то да, ти будеш жити на океані, все буде класно. Але ти будеш працювати в Убері і будеш, ну, дай Боже, через 10 років щось, якийсь власний бізнес ти відкриєш. А тут в тебе все ще є можливість стати кимось. Це країна можливостей 100%. Бо 10 років назад ти кажеш, Вова, та ну, блін, перестань, давай нормально зробимо, ту самурєшку. Це ж Зеленський прийняв її на інтерв'ю і сказав, класно, давайте, все, виходимо. Тобто ти спілкуєшся з людиним, хіряка, це президент. Там це неможливо. Неможливо, тому да, тут важче, тут менше грошей, да, тут більше срача, да, тут більше корупції, да, тут є свої певні нюанси, але тут є і плюси, і ці плюси переважають, як мені здається.

  125. [Валерон]

    Але це ж про що?

  126. [Євген Синельников]

    Я от про це багато думав, про еміграцію і так далі, що там, от ти правильно сказав, там просто середній чи нижчий рівень, він вищий нашого середнього, грубо кажучи, і там водієм Убера, можливо, ти можеш собі теж щось дозволити більше, ніж тут. 100%. Але знаєш, є ще така класна думка, якщо ти вирішив на еміграцію, то ти втратив своїх дітей. Чому?

  127. [Валерон]

    Поясню.

  128. [Євген Синельников]

    Тому що вони вже виростуть там, і буде ця різниця. Чому ти вважаєш, історія в тому, що діти асимілюються, ти не асимілюєшся. До речі, ти подумай про це. Чому ти так думаєш? Будь-яка еміграція – це заради дітей. Чому ти так думаєш, що ти не асимілюєшся? От я відразу, я чув цей кавказам інтерв'ю, я про це подумав відразу. Звісно, ти асимілюєшся, звісно, але не так, як вони. Тому що в тебе все одно іронія судьби лізть легким парам, скільки б ти не впирався, вона закладена тут. Все одно в тебе є там Іріна Білик, розумієш? В голові звучить. А в них не буде цього ніколи. Все одно ти розмовляєш російською, українською, але... Тут не буде іронії долі. Я дуже сподіваюся на те, що мої діти не будуть дивитись. Це є так. Добре, добре. Ні іронія долі, а Остров Сакровіч.

  129. [Фоззі]

    Можна ж дивитись?

  130. [Євген Синельников]

    Це ж російською, але ж український мультик. Ну я про це не думав. Один дома, я думаю, вони будуть все одно дивитися на іронію долі. А цей «Вісна на Зарічній уліці» в Запоріжжі було знято? Так, але я сам не дивився. Я також не дивився, але у мене батьки люблять цей фільм. Ніхто не дивився «Вісна на Зарічній уліці»? Я знаю, що він знятий на проспекті Металургів. Це, до речі, така тема. Я переможець обласної олімпіади з історії рідного краю. У нас є така традиція. Ми завжди робимо благодійні розіграші. Оскільки ми починали як футбольний подкаст, який перетворився в позафутбольний. А ти як до футболу, до речі? Не вмію. Мовчи, мовчи. В нас футболка, героя сезону, Артем Довбик, з футбольного клубу «Жерона». Ти був у «Жероні»? Ні. В «Барселоні» був, так? «Жерона» правіше по мапі десь кілометрів з Томені. Це теж Каталонія. Так, це Каталонія. Отже, Артем Довбик розписався на цій футболці. Це унікальний лот. І зараз Валерон вам скаже, куди піде донат, який дозволить вам взяти участь в розіграші цієї футболки. Як завжди, робите донат. Так, ми збираємо на планшети для сотої окремої бригади територіальної оборони. Всі гроші підуть на ці самі планшети. Абсолютно всі гроші йдуть туди. Що треба для участі? Зробити донат від 200 гривень і написати про це в коментарях під цим відео. І тоді суворий рандом, білявий, обере переможця, який отримає цю футболку.

  131. [Фоззі]

    Розмір розуміє. Рандомно?

  132. [Євген Синельников]

    Я задонатив 200 гривень, а ти півтора тисячі, але рандомно. Але рандомно. Ну, у нас такі бувають останнім часом випадки. Нам щастить, що дуже великі донати приходять. І якщо буде прям супер великий донат, то ми якось окремий подарунок. Я роблю зараз розв'язок в такий спосіб. Я роблю кратно 200 гривням, і люди ставлять тільки плюсики. І тоді людина, яка зробила на 2000, матиме 10 разів більше. Давайте і ми так почнемо робити. Так ми і так і раніше могли робити. Просто більше плюсиків ставте. Ставте плюсики кратно 200 гривням. І унікальна футболка Артема Довбіка, який зараз просто розриває.

  133. [Валерон]

    Просто вогні.

  134. [Євген Синельников]

    Розмір Довбіка ви знаєте. Один великий Довбік. Один великий Артем. Стане вашим. Такого не буде ні в кого. Нарешті у нас, до речі, ми продумали. Нарешті у нас в Іспанії люди заграли. Правда? Українців. Раніше ж такого не було. А зараз прям два. Пускайте титри, а ми поговоримо про футбол. Дякую, Жень. Це нема за що. Ви вирізайте там, де я кажу, що російська мова це добре. Ні, ні, ні.

Схожі епізоди

мандри, ютуб, історія

24 жовт. 2025 р.

Володимир Кохан

КОХАН / @hushchi. Трушний тревел, бродяжництво Європою, «Антарктида» Птушкіна і занепад УПЛ

Він пройшов хащі Слобожанщини, степи Причорномор’я та донбаські терикони, а тепер опинився в нас на барі. У гостях у ПЧ Володимир Кохан — людина, котра знає, яка Україна без прикрас. 🔥 Рамштайн і ТНМК: що слухають в українському селі 🔥 Фіт Фоззі з Емінемом 🔥 Розкуркулення — го

Читати повний текст

мандри, ютуб, військо

26 лип. 2024 р.

Влад Хільченко

ХІЛЬЧЕНКО/@OdnoyPravoy. Подорожі під час війни, Драгобрат чи Буковель, українська і майбутнє Харкова

Поки на вулиці пекельна спека, ми вирішили покликати людину, яка любить холодні гори та сніг. До Прямої Червоної завітав Влад Хільченко, який знає все про сноубординг, Карпати й унікальні місця для відпочинку. А ще він бігає трейли та півмарафони, грає в баскетбол й американський

Читати повний текст

кухня, ютуб, бізнес, медіа, телебачення

15 бер. 2024 р.

Євген Клопотенко

КЛОПОТЕНКО. Ресторан, мова, помилки у книзі, Єфросиніна проти Соловій, як не втратити українську їжу

Всі знають його як шефа і головного з борщу в цьому світі. А він ще побудував цілу бізнес-імперію на рецептах, годує світових лідерів, свариться через російську мову і навіть взимку носить крокси! Євген Клопотенко у Прямій Червоній виправдовувався за помилки у своїх книжках, враж

Читати повний текст