ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
мандриютубісторія

КОХАН / @hushchi. Трушний тревел, бродяжництво Європою, «Антарктида» Птушкіна і занепад УПЛ

Володимир Кохан

Опубліковано 24 жовт. 2025 р. • Довжина: 18 579 слів

Короткий зміст

Він пройшов хащі Слобожанщини, степи Причорномор’я та донбаські терикони, а тепер опинився в нас на барі.

У гостях у ПЧ Володимир Кохан — людина, котра знає, яка Україна без прикрас.

🔥 Рамштайн і ТНМК: що слухають в українському селі
🔥 Фіт Фоззі з Емінемом
🔥 Розкуркулення — головна трагедія українського народу
🔥 Урбанізм та масове переселення із сіл
🔥 Російська мова й культурна несвідомість наших емігрантів
🔥 USAID і фінансування проєкту «Хащі»
🔥 Автостопом на Євро-2012
🔥 «Антарктида» Антона Птушкіна
🔥 УПЛ: до 2014 року й тепер
🔥 Динамо Київ Лобановського та аутсайдери донецького Шахтаря
🔥 Ракицький, Воронін і Тимощук

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Володимир Кохан]

    Пряма Червона продовжує досліди навколишнього медіапростору. Якщо зараз все кинути і вийти на Хрещатик зранку, вихідний день, ми обов'язково зустрінете людину, в якої в телефоні в додатку стоїть додаток YouTube Studio. Тому що володері YouTube каналів ходять Хрещатиком і іноді навіть спускаються в бар. До нас спустився Володимир Кохан, папа-босс YouTube каналу «Хачі».

  2. [Валерон]

    Папа-босс. Так же тебе ще не представляли?

  3. [Володимир Кохан]

    Ще так не представляли і не називали, товариші. Щось новеньке. Ну у вас, до речі, дуже влучно, папа, бо у вас же сімейний канал, можна так сказати? Ну на 50% каналу це одна сім'я, а якщо взяти сусіда, який майже як сім'я з дитинства разом росли, то майже 75% проекту такий.

  4. [Валерон]

    Прикольно, це напевно унікальний випадок.

  5. [Володимир Кохан]

    Ще колись моя дружина була залучена. Те, що це взагалі прям сім'я-сім'я. Є якось такого бухгалтера? Ні, вона мерчем займалася і там допомагалася Instagram вести. Вона і зараз продовжує, просто вона вже не стала моєю сім'єю. Мерчем завжди займаються родичі, я знаю багатьох родичів, яких…

  6. [Валерон]

    Ну, виходить, сімейний канал «Хачі», як сімейна артель якась.

  7. [Володимир Кохан]

    Ну щось таке, в добрих європейських традиціях. Головне це потім передавати своїм нащадкам.

  8. [Валерон]

    Хачі показують Україну без косметики. Прикольний такий…

  9. [Володимир Кохан]

    І прикрас.

  10. [Валерон]

    Без косметики і прикрас, так. Прикольний слоган. Ви як до нього прийшли?

  11. [Володимир Кохан]

    Без фільтрів. Так.

  12. [Валерон]

    О, до речі, без фільтрів.

  13. [Володимир Кохан]

    О, так, що ніколи не говорив. Та якось, напевно, коли тільки виник проєкт, якусь статтю я писав. Тоді ще інтерв'ю не було комусь, або друковане інтерв'ю було. І сказали, коротко пишіть свій проєкт. Я такий сів, і воно десь з голови так стріляло. Думаю, ну як ми показуємо Україну? Впротивага каналам, які показують красиві туристичні місця. Отак, як воно є, по-трушному, без якоїсь косметики, прикрас. От приїхали в райцентр, який є. Якщо зустріли алкаша, показали алкашаю. Що це зруйноване-зруйноване. Трушність така. Так, а я це, до речі, теж відразу помітив, що це ж теж тревел по своїй суті, так, якийсь. Так, так. Можна сказати, що це тревел-блог. Але діаметрально відрізняючийся від інших тревел-блогів класичних. Трушний тревел. Тому що це теж не повністю тревел. Там ж така мішанина, як і в крутій музиці.

  14. [Валерон]

    Тревел і трошки етнології.

  15. [Володимир Кохан]

    Етнографії, історії, трохи гумору моментами, драматургії. Там ж накручено просто всього дуже багато. І ще плюс музичний, можна назвати моментами. Такий блог-влог, тому що завжди намагаються популяризувати українську, якусь андеграундну, невідому музику, молодих виконавців, яких сам слухаю, які подобаються. І хочеться, щоб вони в маси залетіли.

  16. [Валерон]

    І ви використовуєте їх?

  17. [Володимир Кохан]

    Так, так, дуже часто. А вам потім за це страйки, наприклад? Ні, ми з ними домовляємося, ми пишемо. Колись це було важче, коли ми зустрілися в відомому каналу. Вони такі, блін, вони тільки раді, що ми беремо їхню музику. Тому що є такі гурти, котрі через нас стали, в принципі, концерти отримувати. До цього вони не мали концертів. Ну, я знаю один гурт, вам дуже близький. Він був у нас в гостях, теж його соліст. Це «Паліндром». А, так, так, я колись «Паліндром» працював. Він вже був відносно відомий, ще після «Глави» поступовав. Але він тоді не був такий відомий, як зараз. Я на кожному інтерв'ю просто говорив про «Паліндром», що це для мене дуже така душевна музика, близька мені. І зараз я радий, що Степан став популярний, прямував дуже. Хоча музику ми вкрай рідко використовували. Два, Господи, ще один раз.

  18. [Валерон]

    А тобі більше подобається зараз, чи «Кашлячий Ед» і реп?

  19. [Володимир Кохан]

    Зараз, зараз. Більше це прямо… А, бач, мені навпаки. Можна назвати прямо один з кращих рок-гуртів України, тому що «Паліндром» вже переріс в рок-гурт. Там вже від репу майже нічого не залишилось. Там така забавна деталь, що коли вони лабають, виходять, перший трек грають, і Степан такий «Слава Ісусу Христу» зі сценою. «Футболці хейт форст», так? Та, я такий, тіпо, от галичан. Та в нього ж хороша постіронія, почуття гумору, інтелект Степана, потужність. Мені доподобається. Цей мерш носить блакметальних гуртів. «Слава Ісусу» — це ж прямо в саму роззимку для галичан. Ну, але аудиторія відповідає. Це в Києві ми грали разом на фестивалі там. «Вік і слава», думаю. Угу. Степан невіруючий, наскільки я з ним, значить, нормально знайомий. Це Степ. Це Степ хороший, таке постіронія. Якщо порівнятися до порівняння цього з тревел-блогами на Ютубі, то хащий трохи такий депресивний контент.

  20. [Валерон]

    Але його все одно дивляться, на рівні з позитивними випусками про такий косметичний якраз туризм.

  21. [Володимир Кохан]

    «Радіохед» слухають всі ці мільйони. «Радіохед» не веселий взагалі. В принципі, це так само у нас здається. Люди ж люблять. По грусті, так. Моленхолії, звичайно, це в нашій природі, це основа. І драматургічні фільми набагато популярніші, все ж таки, за топові комедії. Ну, і насмішити важче. Набагато. Скільки, так, топових комедій, або фанової, веселої музики, ніж косет. Ну, тревел, цей формат, ці радісні хлопчики, які… Так, так. А тут зовсім не так. Новий канал такий, в мене підан перед очима.

  22. [Валерон]

    Так, так, так.

  23. [Володимир Кохан]

    Ми загнали прямо в тревел щось інше. Я зараз задумався, в принципі, я не знаю, хто так ще робить і де. Ну, я теж точно не знаю. Це, до речі, дуже прикольно, що це такий унікальний формат. Хоча, мені здається, десь по сценам теж точно їздять, напевно. Чуваки просто їздять? Ну, так, і щось таке знімають. Ну, є там, бувало, часто нас відзначають, о, схожі на хащ, або хтось намагається нас копіювати, якісь кавери робити, але щось все не так і не то. Тобто, це має збігтися всього багато, як при створенні крутого дуже гурту, не знаю. Має збігтись там соліст, класні гітаристи, ще щось. Інколи ти це штучно не можеш зробити, це доля тебе має привести до цього. Ну, тут все співпасти має. Тютілька в тютільку, тоді внесеться це все. Фух, нарешті вирвались затори хоч трохи. Так, в Пиєві, напевно, ти багато витрачаєш грошей на бензини з цими заторами. Ні, тут ти не вгадав. Оскільки це гібрид, то загалом запас ходу у цього Нісан Кашкай і Павер десь на одному баку понад тисячу кілометрів. Зараз ми з тобою стояли в пробці, а розходік все одно 5 літрів. Виходить, це якась особлива технологія? Так, це сучасна гібридна технологія, тому й називається ePower. Ти дуже любиш, коли я вимовляю це.

  24. [Валерон]

    А виходить, що є генератор електричний, який заряджається від бензинового двигуна.

  25. [Володимир Кохан]

    Ось зараз бензин не працює. Як запрацює, ти зрозумієш. Зараз ми на електриці катаємось, тому й розходік стоїть на місці.

  26. [Фоззі]

    Зручно?

  27. [Володимир Кохан]

    Зручно. Виступали в ГАЗі, і йдемо з Фаготом в магазин. У нас ввечері концерт в Амстердамі. Пацани поїхали виставляти сцену, а ми пішли в магазин, бо в житті кожного спішного стрелера настає той момент, коли йому простіше купити шкарпетки, ніж їх випрати. Значить, ми ходимо в ГАЗі, якийсь там H&M, і тут Фагот каже «Блін!». Я такий «Що таке?». Він дивиться на годинник. Другий день він каже «Я забув тебе попередити, у нас виступ на третю». Вони вночі гуляли. Я в номері донати рахував, я з ними не ходив вночі. А вони вночі дізналися, що виступ перенесено звечора на день на центральній площі цієї. Там називається площа. І моя черга була за кермом. Я стрибаю. Добре, що Нідерланди там все так поруч-поруч. І ми в'їжджаємо. Але я ж не знав, що це центр Амстердама. І ось це пробка справжня. Те, в чому ми стоїмо, не затор. Там же велосипеди з усіх боків. І я заїжджаю. Є одне перехрестя. Я проїздив 45 хвилин. Ось так стоїть сцена. Пацани вже готові. Люди стоять. Можна було фагота висадити, а що мені? Брати якогось чувака з українським прапором на плечах і сказати «Мужик, припаркуй нам машину, нам виступати». І це просто по міліметру ми пересувалися. Це було просто… О, завдяки даху ми бачимо світлофор. І коротше, виступача королева мала бути. Там музей поруч. Так, Нідерландів. І фагота щось того дня, якусь нагороду давали. Ну, просто повідомили про це. Я кажу, а можна мені медаль за паркування в Амстердамі в неділю? Бо це була найжахливіша моя історія, пов'язана з затором. Ну, там був Nissan Qashqai. І Power став би в нагоді, точно. Ну, по-перше, він би не їв пальне. А по-друге, з усіма цими сліпими зонами і так далі було б набагато легше. Тобто я був би менш сивий, якби тоді.

  28. [Валерон]

    А я знаєш, про що подумав?

  29. [Володимир Кохан]

    Про що?

  30. [Валерон]

    Що якщо він може їхати тисячу кілометрів, то це значить, його може вистачити цих тисячі кілометрів, щоб послухати всі педкасти, всі випуски «Прямої Червоної».

  31. [Володимир Кохан]

    Так? А скільки в нас годин там? Вже сто є?

  32. [Валерон]

    Ну, не знаю. Ні, сто годин не знаю, але ми наближаємось до сотого випуску. І нас також можна слухати в аудіорежимі, на Apple подкаст, на Spotify подкаст, на Google подкаст. Так що якраз зручно сив собі і поїхав тисячу кілометрів на одному баті.

  33. [Володимир Кохан]

    На одній «Прямій Червоній». Так. Ну, іщодовше їздиш на машині, то краще ти розумієш. Я от вчора раптом дізнався, що тут є ще екорежим, який дозволяє ще більше економити на пальному. Якщо комусь цікаво, переходьте за посиланням в описі до цього відео і беріть «Нісан», «Кашкай» і «Пауер» на тест-драйв. І «Пауер» на тест-драйв. І «Пауер» на тест-драйв. І ми поїхали тоді в Кропивницьку область. Я займався дослідженням коріння свого. Пошукав могили своїх предків. Тут моя прабабуся походить. Це село, якого взагалі немає, але залишилося кілька могил. Я йому туди поїхав автостопом. Такі, блін, бідні студенти з Києва. Їхав автостопом в таку погоду. Просто такий дощ, листопад. Ми намокли. Пили якусь горілку з фурами десь в Умані на окружній. Потім в лісі ночували. Добиралися й на Архангельській районі. Це просто зняли на камеру. І він потім змонтувався під таку музичку. І воно так десь півроку я його нікому не показував. Потім викинув посилання в Фейсбук. Воно як полетіло десь Фейсбуком. Потім в Телеграмі люди почали постити. Кажуть, вау, оце формат, оце круто. І це перший такий був фідбек, який надихнув. Думаєш, блін, ну що з цього? Я потрібно працювати в цьому жанрі. За даними, скільки в нас? 10 тисяч населених пунктів в Україні? Ні. Лише сільських населених пунктів. На 91-й рік, коли ми виходили з кладу з ресорту, було 28 тисяч 400. А, то я, мабуть, по відділеннях пошти. І близько. От я зараз можу до 10 тисяч міст і містечок. Ну, я тут можу помолитися. А от цікаво, коли село зникає? Воно якось з реєстрів іде, чи що? Чи воно все одно залишається в документах? Ну, є юридична тупорила процедура. Але вона настільки затягнута. Ми завжди наводимо приклад своїх відео. Від фактичного вимирання села до цієї юридичної галочки, я не знаю, над яким органом я цим займаюся в Україні. Вони напишуть в засобах масової інформації, що на Вінничині чи на Волині зник той інший населений пункт. Це минає 20-15 років. Настільки ця система працює. Тому що воно, в принципі, і не потрібно. І з багатьох причин в документах село краще залишати живим. І продовжувати йому це фіктивне життя. Юридичне ще якесь.

  34. [Валерон]

    Голоси на виборах.

  35. [Володимир Кохан]

    Це перше пояснення. І там багато-багато всякої хірні. Відмування бабок. І я навіть не хочу в це заглиблюватись. Але села, в якій я ще в 2010 році бачив, що в них нуль жителів. Все розвалено. Зараз, якщо зайдеш в Вікіпедію або на офіційні сайти територіальних громад, там ще буде писатися. 24 жителів в селі Барвінок Черкаської області. Яких 24 жителів? Ти думаєш, ну, це Барвінко насправді живе зараз три людини, це Черкаська область. Але по документах навіть подивитися цікаво, скільки там живе людина. Це, здається, найменший населений пункт Черкасьчини. Ти згадав про Черкасьчину. Ми там давно в кінотивній селі в одному відпочиваємо вже років 30. Він ще з Харкова туди їздив. І ходили навколо. Він не каже, при чому. Я кілька разів запитував. Я ж хотів запитати, так. Без шансів. Ну, там зараз надто багато людей, щоб ще... Це район Трехтимир, але я здогадався, напевно. Та, ну, на тому березі, але не там. І ми ходили по мертвих селах, там, де люди писали, тіпа, не заходь сюди, закинуть ці будинки, на яких люди, виселяючись, писали, прокляну, якщо тут зайдеш. У Аматку ніколи не зустрічали. Це були 90-ті ще. Тобто вже... Там села, які електрифікували в кінці 60-х, 70-х. Так, як і більшість українських сіл. Мені здається, 70 років електрифікації і паспортизації вони ж разом приходили. І це... Сліджі здавалося, що це наслідки руйнації Радянського Союзу, але ти розумієш, що міста, містечки, селища, вони мають якийсь свій цикл, мають якусь доцільність і можуть зникнути. Так, це страшно подумати, що от люди жили-жили і перестали жити. Але природа так швидко все це...

  36. [Валерон]

    Забирає собі.

  37. [Володимир Кохан]

    Забирає. Ті селища, в яких ми ходили в 90-х, вже років за десять жодного сліду не було. Ну, їхній прикол, що це сама не архітектура. Це бідність, але це бідність і екологічної. Ну, будинки бувають розбирають і матеріали забирають. Будівельні матеріали якісь там... Ці, боже, крокви, дерева якась, що можна десь використати. Балки. Балки дубові. Зазвичай ж будинки робили кутки. Це з таких тесаних дубових, які потрібно по 200-300 років. Вони такі виморені, висушені. Вони ж дуже круті. Зараз модніх всяких тут немає. У барах, у дорогих барах купують. Це декор. Це ж моряний дуб. Моряний дубчик. Так, він просто таких бабок коштує. Фу, я тебе сказав, зараз полізуть морадери. Але хто знає, вони і так лазять по цьому всьому. А глина це все соломою розцепається, ввалюється. Шифер там теж селяни розцівнули, і нічого такий. Еко. Тобто це тисячі селищ, які зникли, так? А ніхто не знає цієї статистики, насправді. Мені здається, жоден... Ні, який же реєстр є? Він в Україні багато що недосконало, але це один з найнедоскональших реєстрів. Він стільки різниться від реальної ситуації. Просто, я наводив багато про це. Блін, зараз просто на скидку не скажу. Колись, коли ми по Волині плавали просто в ходу, я прямо перед всім готувався, читав купу інформацій, в мене десь була така виписочка-листочок, де я о статистичної цифри міг конкретні відсотки назвати. Зараз, щоб я їх від фонаря не ліпив, і не вводив людей в оманок, краще не буду це називати. Але там, по прикладу, пропорційно, якщо держава подає 10 зниклих населених пунктів, то їх по факту десь 150. Тобто в 15 разів десь це різниця абсолютно. Тому дивитися, хто там... Взагалі ж, по-моєму, це Верховна Рада приймає, якщо, я не помилююся, рішення звикнуть. Вони там неформально проголосують в пакеті чогось. Давайте такий-то, такий-то, такий-то населений пункт, тому що їх там немає. Але поки це дійде до Верховної Ради, це ж мають пройти комітети, фігєти, якісь місцеві органи влади, котрі це все подають. І вони всі так не хочуть займатися, що воно дуже затягнуто все. Зараз ще ж і велика війна, і є ж населені пункти, які зникають через війну. Це взагалі окрема історія. Ще й в умовах війни їх зараз досліджувати взагалі нереально. І зрозуміти, яка там... Ну, ви ж досліджуєте, я так розумію, що гранти, які збув саме на дослідження прифронтових... Було, так, кілька. Це вже в 24-му, 23-му. Ми почали спочатку самі досліджувати, без ніяких грантів, нічого. Але потім це, що цікаво, західні партнери, інвестори, грантодавці, вони побачили, що є такі чоловіки, які їздять і знімають те, що їм цікаво. Ми прямо не подавалися, вони написали, о, давайте ми вам зробимо такий-такий-такий грант, але ви там розкажіть про волонтерів або про херсонщину більше. Нам там цікаво, як живуть південні регіони України, які не висвітлені взагалі в ЗМІ. Там були причини, чому південь ніхто не показував. Досі це можна помітити, що 22, 23, 24 рік. З Донбасу купа відео, там з Слобожанщини купа відео, а з півдня практично не було відео, якісних не документалів, не репортажів. Ну і чому? Ми лише про… Там з командуванням військовим були трабли, там були такі… Я про відео про новий цей ліс, який зростає. А, водосховище?

  38. [Валерон]

    Так.

  39. [Володимир Кохан]

    Ну було трохи, але всерідну цього було вкрай мало. Там було дуже важко отримати дозволення на зйомки, дуже важко на півдні було отримати дозволення на зйомки. Я не знаю, там багато-багато причин, чомусь так. Люди, котрі займалися комунікацією зі ЗМІ військові, вони оце не надавали. На Донбас було поїхати ось так, просто куди ти міг бути. Коли що до появи в Півдроні, 22-23 рік, ти міг в Бахмуті знаходитись 500 метрів від росіян. Буквально, стрілкові бої в тебе з боку йшли, ти міг ходити, працювати, знімати. В Херсонській області за 15 кілометрів до позиції неможливо було під'їхати, там тобі все забороняли. Ну, мабуть, це пов'язано з тим, що там відстань маленька, через річку. Ні, це чисто. Це там і були… Не хочу зараз це публічно це все довести, але там вже були публічні, колективні заяви журналістів. А, щось було, було, було. Там було керівником Наталія Гомнюк. І там просто зупинялась вся робота. Для мене дуже важко було там працювати. Окей, ви про гранти згадали. Давайте ще за це зав'яжемось. Якось з приходом Дональда Трампа, зі скасуванням «ЮСАІД» це позначенося? Звичайно, повністю все скасувалося. Ви теж втратили якісь? Жодної гривні немає зараз грантів. Тобто у вас були якісь грантові проєкти, з війною останні роки, ми і так знімали про війну, але вони почали, прикольно, вони не змушували, як хтось говорить, це ж дофіга зарадофілів, які почали, о, «ЮСАІД», о, «Сарасята», ви ж там всі продаєтеся. Насправді ці грантодавці ніколи конкретно не говорили, що ти маєш знімати. Вони тобі давали напрямок, вітер. От ми хочемо побачити південь, Херсонщину і як живуть люди на доокупованих територіях. Або розкажіть про волонтерів Донбасу. Конкретно, яких волонтерів, ще щось, бо в них взагалі не було ніяких вимог. Тобто, вони, по суті, сприяли розвитку українського медіа і сприяли дійсно висвітленню ситуації тієї чи іншої при фронтових територіях, чим наша держава, ну зрозуміло, вона так ніколи грошей не мала, зараз під час війни особливо не має грошей. Ми їздили без цього, ризикуючи туди, але звичайно, коли нам платили там Америкоси, ну, чому б не отримати ці кошти, і я нічого всьому поганого...

  40. [Валерон]

    Це USAID це було?

  41. [Володимир Кохан]

    Знайоміше так, все від них, але вони ж там потім розросталися на купу різних ФСПУ, я не пам'ятаю цих назв, амбріатурних дочірніх чи недочірніх, як цих відгалужень різних, з чим воно так працює, але, по суті, це все американський бюджет. Знайоміше, були декі європейські гранти, але вкрай такі дріб'язкові, невеличкі. Ми дуже всьому завдячуємо, тому що наш проект, це видно по картинці, те, що зараз глядач бачить, як якісно зросла картинка, техніка, обладнання, тому що це все ж коштує, ну, не вам пояснюю, це ж коштує все шалених бабок. З монетизацією в Україні, коли тобі приходить 2000 доларів монетизації, ти ніхрена не купиш камер, класних компів, чи машину, чи кудись...

  42. [Валерон]

    А у вас же, мабуть, багато за кордоном дивляться, ні? Ви робите, щоб перекладати?

  43. [Володимир Кохан]

    45 сотків за кордон аудиторія, 65-60 Україна, 40 за кордон.

  44. [Валерон]

    Круто. А ви перекладаєте, так?

  45. [Володимир Кохан]

    Ну, в нас є субтитри на кожне відео, з англійською і польською обов'язково. Зараз ми попали в лояльну програму Ютуба, ну, це Google, в те, що вони нам зараз дозволять безкоштовно використовувати АІ для дублювання. Ну, воно щось в тестовій системі, начебто, я пробував, але я не особливо цьому довіряю, тому що... Ну, більш-менш нормально працює, але голос дивний. В нас не літературна мова, дуже часто. В мене не літературна навіть мова, як ведуча, а що вже мови про героїв, з якими ми спілкуємося. Діалекти, суржик, АІ... Ще не народився штучний інтелект, який може розібрати... Курган, по-моєму, там класно про це співав, що щось там... Квантовий комп'ютер, блін, наїбнувся, визучає суржик, по-моєму, і там так звучало. Це неможливо абсолютно вивчити суржик.

  46. [Валерон]

    Суржик, а от потім на Закарпаття поїдете, що і буковина там взагалі...

  47. [Володимир Кохан]

    Ну, ми буковину знімали, діалекти, але теж на Закарпатті є суржик. Та скрізь є. Я коли на Закарпаття потрапляю, там займаємось античками, перші два дні я всіх перепитую. Ніби я там багато часу переводжу, але звикнути... Та це взагалі абсолютно норма. Для всього світу, для всіх Європи. Чому так вийшло, у нас ця сиромісткість нав'язана на фоні Росії. Тому що в Росії є отака стабільна, стандартна мова, Астанкіна. І нею розмовляє практично вся країна. З наголосом деяким, але там немає діалектизму. Російська мова мертва, по суті. Тому що що таке мова? Це живий організм. Вона все життя трансформується, виду змінюється. І це норма, коли інше село робить, і в нього з'являються інші слова. Діалекти, це взагалі круто. Діалекти присутні в всіх мовах. Французький, німецький, житель Баварії. А в Росії майже немає цієї фігні. Чому? Вони настільки це стандарталізували, настільки загнали в рамки, що вона стала певною мірою плюсою. Добре на цьому буду, тому що ніхто не спекулює на ці штуки. Вони навіть там бурятів позаганяли всього. Але ти ж багато казав, що на Донбасі, на Харківщині, в Запоріжжі все в Україні мовне. Основно, звичайно, в Україні мовне. Не всі, але дуже багато. Для мене це стало величезним відкриттям. Тому що коли ти Донбас, ти знаєш з телевізора, якісь картинки, асоціація, що ти знаєш Донецьку область. Капранову можна розповісти про це. Він все йому здається, що... Вони говорять, що там все російське? Ні. Останнє його заява, що у Львові засилля російськомовних і Львів бомблять. Є зв'язок. Якщо від'їхати від Харкова кілометрів 20, там вже буде суржик ближче до Української. На Луганщині це теж поширено. На Донбасі менше, бо там більша заміна населення відбулася. Але так, не врятував суржик від нападу.

  48. [Валерон]

    У тебе є така прикольна цитата про мову.

  49. [Володимир Кохан]

    Мені дуже сподобалось. Ти казав, що я впевнений, що великі державні справи досі вирішуються російською. Я переконаний.

  50. [Валерон]

    Я задумався про це.

  51. [Володимир Кохан]

    Я зараз переконаний, що Гінштаб і Зеленський з Римаком, коли вимикається камера, що вони все рішають, як там фламінго запускати по Росії російською. Я на жаль цьому переконаний. І переконаний в тому, що ми ніколи достеменно не обряттюємо російською, навіть скажу, не здобуваємо української державності, повністю, як би ми її хотіли, поки мозок цієї держави, коротше, апарат цієї держави, вмислитиме мовою не такій. Хто міг бути україномовним серед президентів?

  52. [Валерон]

    Ющенко і його тоді оточення. Її одиниці.

  53. [Володимир Кохан]

    А так?

  54. [Валерон]

    Тому що ми можемо згадати навіть суку православну і що Петро Олексійович теж послуговується російською в побуті.

  55. [Володимир Кохан]

    Мені здається, що він зараз вдома зі своєю дружиною Мариною, через яку вони рішають все російською, на жаль. Так воно повернулося століттями, не так легко це все змінити. Бо будь-яка дія вимагає такого ж часу на протидію. Не завжди, але в принципі так. Швидше зараз це йде, але ще потрібен якийсь час, час, час. Але сьогодні це не найважливіше питання, тому що зараз питання збереження державності. Але в історичному розрізі дивіться, українізація в Україні вона відбувається. Тобто темп все одно нас не влаштовує, але... А от українці, які опиняються за кордоном, в них пішов відкат, тому що вони спілкуються з емігрантами з колишнього СРСР. Спілкуються якого, розуміємо, російського. І відповідно вони... В них немає відчуття України, в якій зміни відбулися. От спілкуєшся, та зрозуміло, що якщо вони приходять на якийсь культурний захід український, проукраїнський, вони намагаються говорити українською, але не відчувають, що тут, ну, що в Україні все змінилося. От в них йдеш по тій Німеччині, і в п'ятницю ввечері якась дискотека в парку «Біле рози», п'яні танцюють. І думаю, скільки з них наших, не цікаво, який відсоток. Я не люблю такі, тіпа, гучні заяви, але зараз я цілком впевнено можу сказати і назвати їх терміном «засранці». Вони, тому що, як на мене, люди, котрі перебувають за кордоном вже з тих чи інших обставин виїхали, особливо чоловіки, вони не те, що повинні, вони зобов'язані хоча би те, що робити для України — це репрезентувати і показувати нас, і відрізнятися від русських хоча би мовою. Вже, окей, ви не можете там поведінку, дії, їздити за всіма правилами ПДР, схожими бути на європейців, ми вже звикли до свого славянського хаосу і бардака. Блін, але не ходити на концерти і потім п'яне ортада сказати, що Макс Корш все ж таки, блін, можна знайти мільйон. На кожне легке злодіяння, на кожну гавняну дію можна знайти якесь виправдання своєї трусливості, своєму, я тут запаркувався, тому що, ну, зробили ці парковку. І оце все починається, коли ти звик з дитинства та юності, так само зараз ти виїжджаєш і починаєш там ці відмазки. Та я там, тіпу, доначу. Окей, там, 50 доларів раз в півроку чувак донатить, слава Богу, що так. Але, блін, репрезентація українців каже, що ми представляємо в очах зараз німців, мовляв, середністатистичного поляка. Поляки вже в крові ненавидять Росію, все, що пов'язане з Російською імперією, там, зі наслідником Радянським Союзом зараз, сучасною цією російською неоімперією. А, і вони відрізняються від росіян. А коли приїжджають маса, от зараз в Україні хлинула потоп, православні, білі, всі розмовляють російською, слухають однакову музику, одягаються плюс-мінус так, 30% дівчат з ботоксними перекачаними губками, типу, чи з чим це всі. Ну, стентерилізована така маса однакова. Яка їм нахрін різниця? Паспорт у вас різний, білоруський, український, російський, ви крім паспорта чимось відрізняєтесь, а по факту нічим. Це для поляків. А якщо для умовного колумбійця чи перуанця, коли ми взагалі для них чужі, так ми взагалі нічим нахрін не відрізняємось. Чого ви воюєте? І, звичайно, тут дуже можна легку меседж підлити, що це громадянська війна. І для перуанця це громадянська війна. Нахрін в парць. Мова одна, релігія одна. Все одне, об'єднаєтесь і не долбіть один в одному мозок. Все. Це дуже влучно, що для інших, для європейців, зокрема, ми там не відрізняємося, українці від росіян. І навіть наша дружина постійно каже, що вона дуже напрягається сильно, тому що не розуміє, це тіпа росіяни чи українці. І от вона там кілька міні-історій розповіла. І по вимові ти відрізниєшся.

  56. [Валерон]

    Але, наприклад, в черзі в аеропорту вона стояла там, кудись реєструвалася, і стояла, вона розмовляла з дитиною українською, а поряд люди російською розмовляли. І вона там вже знову дуже напряглася в цей момент. Але до неї звернулись вони щось запитати. Українську мову, чистої причому. Тобто зрозуміло стало, що це українці, але чомусь між собою вони продовжують розмовляти російською. Коли треба, звертаються.

  57. [Володимир Кохан]

    Давайте жити в реальному світі. Як там співалося колись на стадіонах? Ми ніколи не встанемо повторяти. Підпишіться. Підпишіться. Не всі можуть перейти в побуті на українську. Але я тут хотів внести побут. Я хотів перейти на такий гарний приклад на вас, що українська мова має стати так, як вихідний одяг, наприклад, піджак чи вечорня плата. Ні, вона помінялася з російською, тому що ставлення раніше було до української як низьке наліччя. Типу, є висока, російська. З якого ставлення?

  58. [Валерон]

    Ви росіян?

  59. [Володимир Кохан]

    Це в Ретянському Союзі таке було. А тепер українська стала високою, тому що ти не зможеш нічого репрезентувати, не знаючи українську мову. А російською там, на кухні. Блін, до речі, стільки прикладів. І тут хотілося з самого початку, але зараз зайшов на певний момент респектувати ваші музики. Тому що я пригадую в нашому дитинстві, в нашій юності, наскільки на мене повпливала ця музика. І то, що я став україномовним, взагалі... Блін, тут, напевно, інтерв'ювати потрібно. Думаю, десь ви відповідали, я не точно дивився ці інтерв'ю. Чому в 90-х, на початку 2000-х, в Харкові робилася україномовна музика?

  60. [Валерон]

    Це, як ти кажеш, мені здається, на кожному питання. Так, напевно.

  61. [Володимир Кохан]

    Я щойно, напряму, їхав в машині, і Ніформат включив оцей альбом, з яким я колись познайомився, і для мене це був пасбал просто всього. Тобто, в один момент мені прилетів пакет. Там довга історія. З братом в нас змінилась музика. Це почалося з Rammstein, який ми побачили на румунському MTV. Прийшли до старших чоловіків, кажемо, оце Rammstein, дайте нам. Вони нам принесли пакет, касет. Rammstein, Prodigy, Eminem, Limp Bizkit, Linkin Park.

  62. [Валерон]

    Це в Шелівщин було?

  63. [Володимир Кохан]

    ТНМК і Tartak. Це чувак з Смоля приїжджав. І ми це все переписали. Limp Bizkit, Linkin Park відлетіли, чомусь мені не сподобалось. Prodigy, Електроничні, я теж тоді не зрозумів. Я вже десь в майже 30-річному віці зрозумів, що така електронна музика до цього взагалі не катувала в житті. А Tartak та TNMK і Rammstein стали для нас такими китами, таке цікаве поєднання. Це 2001 рік, якщо я не помиляюся, 2002. І в нас пів села, пів райцентру протирали станції об паркет, об шкільного підлогу, після Люба-Люба.

  64. [Валерон]

    Друга група.

  65. [Володимир Кохан]

    І мені це так подобалося. Мене мама з-під місця Одеси, батько Смолінщини. І коли приїжджали завжди в Одесу, щось таке літає. І там ніхто не знав ніколи, що таке TNMK. Ніхто не знав, що таке Tartak. А в нас це прямо було в кінці 90-х, на початку 2000-х. Ми самі з цільою всіх круті чуваків, пометняв, висала по коліна, всі це слухали весь час. Як ви дізналися про це? Це теж на касетах якісь? Мені чувак просто приніс. Ми Rammstein побачили по румунському MTV, який в нас дуже морозив. А разом з касетами Rammstein?

  66. [Валерон]

    Так, я навіть не знав.

  67. [Володимир Кохан]

    Я побачив живий випуск. Ти ж не буває інтернету, ти живеш в глухійшому селі. Зараз все так просто і легко, люди цього не зрозуміють. Ти слухаєш те, що по трьох каналах йде Філіп Тіркоров і ще якісь говно. Ти іншу музику ніколи не чуєш, абсолютно нічого не знаєш. Але ми з братом експериментатори крутили таку польську антенну, щоб поміж цими трьома каналами у 20-градусний мороз можна було зловити хріново румунське MTV. По-моєму, це MTV так був. І там було щось на кшталт привітань. Ведуча говорить румунською, вона в один момент включає фрагмент концерту Ліва Ау з Берліна Раммштайна 1998 року. Пісня Аше Дзуаше. Нас просто відпали челюсті. Блін, це перелом, ти в житті такого не бачиш. Я не чув там метал, реп, слів не знаю. Ми там малі піздюки по 10 років, по 9. І ми сидимо отак. Що нафіг це відбувається? Бігом записуємося. Ми приносимо в школу старшим чувакам, які там мають зв'язки з Хмельницькій, з дядородичів. Вони нам приносять пачки касет, які перепишіти, завтра він досуєш. Ми якусь там Агутіна в двохкасетник бігом затираємо, переписуємо цим ТНМК, Тартаком, Раммштайну, Продіжем. І починаємо це потім все слухати. І такі вау, вау. Воно поступово поступово. Потім я попадаю на якісь змагання в райцентр. Туристи, здається, були в лісі. І чуваки тоді час таким магнітофоном приходять. Ввечері ми в наметах такі градянські спимо. І у них на спині все «Люба, Люба, починай грати». І вони стоять в курву і починають всі брейк. І я просто думаю «Вау! Ми так само хочемо». І ми потім з пацанами почали ходити на Солому, робити сальтухи, крутити. Бо ж не один руку поламав. Хрикнув собі, забив під ТНМК. Але за це ми дякуємо. Це, блін, прямо у свого часу зробило величезний вплив. Навіть на проєкт «Хайще» заклало любов до такої української мови. І це було прямо потужно. Потім пізніше пішли «Кому вниз», «Вій». І ще купа українських гуртів там.

  68. [Валерон]

    Але зараз, мені здається, зворотня ситуація. Ти сказав про те, що ми жили в селі, нічого не чули, крім того, що було бачено. А зараз вже все доступно. І от, наприклад, в мене є син, і я йому намагаюся в машині вмикати реп англійський. Чи коли він хоче рок, тому що му подобається мультик, наприклад, де є рок, якісь версії. Ми от «Red Hot Chili Peppers», він слухає, наче нормально йому заходить. І тут ми сідаємо в машину, він мені каже... А може включити оце «Врубай»? Я відразу розумів, що це. Це, Боже, Перфінюк і його пісні. Бо вони в садочку під цю пісню щось якісь стануть. Тричі я перезапитував, щоб, ну, може все-таки збити його з цієї хвилі. Бо тут же Кендрік, «Red Hot Chili Peppers», навіщо тобі Перфінюк і «Врубай»? Ну ні, він наполіг на цьому, і ми їхали, слухали ось цю...

  69. [Володимир Кохан]

    Це попса якась, я не знаю.

  70. [Валерон]

    Це українська попса така, низькопробна, скажімо так.

  71. [Володимир Кохан]

    Тобто як «Смарагда в небо»?

  72. [Валерон]

    «Смарагда в небо» навіть, на мою думку, талановитіше зроблено, ніж оце.

  73. [Володимир Кохан]

    Я зараз всім доказую, моє припущення, що «Смарагда в небо» створило АІ. Ну, типу, чувак, напевно, послуговувався АІ, потім просто переспівав. Ну, я це все слухаю, що я вчора буквально текста даналізував. Ні, ну, це зараз в TikTok якісь відео не завірусилося. Мені розповідали, що, типу, це вкрадена пісня. Але це неправда, кажуть. Ні, я думаю, що це його пісня. Він достатньо прикольний, адекватний чувак. Ні, це якраз той випадок з'являється наступне покоління, які думають, що вони вигадали Ле Мінору. Я ніколи не слухав російського репа. Російську музику різно слухав. О, з Валероном поговори. Він був фанатом російського репа.

  74. [Валерон]

    Навіть до 22-го року.

  75. [Володимир Кохан]

    Єдиний російськомовний альбом, і не повністю російськомовний альбом був, який мені потрапив в руки, який мені подобався, я знав весь на пам'ять, це я поїхав вчитися в місто Бар в Вінницькому області, і тоді ж такі живізні лавки прямо були, де продавали касети. І я такий приходжу, кажу, ну, дайте ТНМК щось. А це ж зараз ти розумієш, дискографія. Тоді ти, блін, хрін, що розумієш. Коли, що там вийшло, не вийшло, думаю, у мене все-таки не формат існує, і це 2003 рік, здається. І я кажу, дайте ТНМК. І мені дає касету, і там такий лисий чувак, весь в крові, і там написано щось. Я тоді не розумію, що це ФЕД, ГНК, ДНД, і я не зрозумів, що це взагалі таке. Приходжу, починаю слухати, і очікую, що український реп, а там все російською починають навальти. І я думаю, що це за фіняк? Та, це була така в Дніпрі, вони схитрували, взяли наші позивні, які у нас на сайті висіли, просто аудіо для реміксів, набори, вони вставили і видали це, що це спільно... Ви з ними не співпрацювали?

  76. [Валерон]

    ТНМК, і самі російською навалювали? А потім ваша гра?

  77. [Володимир Кохан]

    Я завжди мене на це питаю. Ні, просто якісь вокальні фрази наші, які ми викладали для того, щоб люди робили ремікси. Спрацювало, я купив їхню касету і прямо знав потім якісь пісні. Вони виступали на «Червоній руті» 99-й.

  78. [Валерон]

    Як це називалося? «Любить колу, бо без колу він не колу».

  79. [Володимир Кохан]

    Там є «Україну Моні», дуже класні треки, там «Нова стайла». Це якраз здається те, що вони на «Руту» робили. Прям потужно дуже. Нас просто використали втемно, я навіть пам'ятаю хто. Така некрасива ситуація була.

  80. [Валерон]

    А чому ти кажеш, що ти російською не слухав? Якщо ти казав, що слухав Грибінщукова, то ти слухав репу.

  81. [Володимир Кохан]

    Ніколи російський реп не слухав. Оце єдиний наказ всіх «ДНД» Я зрозумів, що це мій хрест в цій програмі. Котрий мені прямо дуже подобався. Всі слухали «Лайно», коли я теж приїхав в місто Барчита, як Магатоща. Вона лунала з кожного біку.

  82. [Валерон]

    Ти що, це моя школа.

  83. [Володимир Кохан]

    Я не міг ніколи це нормально слухати, воно мені тоді вже не подобалося.

  84. [Валерон]

    Серце болить, вигляд.

  85. [Володимир Кохан]

    Америка так красива. Ні-ні, оце чекає відповіді. Що не будемо це сенсувати. Тебе вже немає.

  86. [Валерон]

    Ти що, це перший медляк. Перші медляки на дискотеках у нас в Запоріжжі. Шкільна дискотека, і оце пісні багатоточні.

  87. [Володимир Кохан]

    Вони ще в той час настільки вата, що коли це не було популярно, в них дуже ватні меседжі. Ти розумієш, що це наша молодь слухала повністю. Там просто якась пацанська лірика була про дівчину.

  88. [Валерон]

    Ні, там дуже багато про Росію. Я тільки оцю пісню. Вона була суперхитом. На серце біль, глядач бачить в небо, чекає відповідь, а щось там тебе вже немає. Оце прям був хіт дискотек у нас.

  89. [Володимир Кохан]

    Чому ж дивуватися, що ви голосували?

  90. [Валерон]

    Але бачиш, в селах була українська мова завжди. На Запоріжжі теж.

  91. [Володимир Кохан]

    І потім касета якась. Це теж початок 2000-х. Мій дуже в сольній метаморфозі. Я її теж купив. Афігіна. Вона теж зберігається. Ви що не винні? Але саме прикольне, знову маю питання, тому що колись на касеті, я пам'ятаю, в кінці касети там якісь були бонус-треки. Я зараз навіть слів не пам'ятаю. Вони найбільше нам з братом подобалися. Потім я зараз знаходжу електронну версію цього альбому. Уже кілька років не зашукав. А там всіх треків немає в інтернеті. І я ніхрена не пам'ятаю, як всі треки називалися. На стороні Б. Ми робили ще приховані бонуси. От якась там була штука, і вона нам так подобалася. Вона звучала дуже брудно. І вона нам дуже подобалася. Ми думали, оце репчина. Це прикол. Заховати зараз на цифрових платформах не дозволяється. Я кажу, у нас там є одна пісня, після неї 30 секунд тиші, і наступна пісня, вона прихована. Тобто людина або буде виключити, або буде слухати весь альбом, і тоді раптом — оп! Що це заграло? Щоб було цікаво. А стрімінги такі. Ні, це мають бути дві пісні з «Зелізного Майді».

  92. [Валерон]

    Так а що за бонус треків «Метаморфозі»?

  93. [Володимир Кохан]

    Не завжди були. Можливо, їх не все по правах. Можна було на стрімінги давати, щось підписувати. Я можу подивитися.

  94. [Валерон]

    А, чи там були чужі семпли? Так, так.

  95. [Володимир Кохан]

    Не чіщені семпли. В мене там був дуєт з Емінемом. Джен Семіна зробив. Твій землячок. Він каже, фос, я тут на Емінема робив, не читай якийсь куплет. Я не читав, а типу, дуєт з Емінемом.

  96. [Валерон]

    А з «Лузі Селф», ні?

  97. [Володимир Кохан]

    Ні. Тобто воно в мене є. Якщо хочеш, я ці бонуси тобі сьогодні вечері послухаю.

  98. [Валерон]

    Але «Метаморфозі» там була російською мовною піснею? Чи ні?

  99. [Володимир Кохан]

    Ні. Чого ти, чувак, там співав російською? Це ріфмастер, до речі. Ріфмастер співав російською. Там було...

  100. [Валерон]

    Він писав Андрія Антоненко. Його ще звинувачували в вибуху. Вбивство Шеремета звинувачували.

  101. [Володимир Кохан]

    Коротше, там, дайте, я зараз забуду. Там був прикол, що Антон, ну, я його знав за поганялом, Андрій, пише «Це утро рве мене на части, кавалерія любви готує снасті». І такі, що ж далі дописати? Я йому кажу, ну, або не снасті, або не кавалерія. Звичайно, вчора вечором розвелася Валерія. Тоді Валерія розійшлася, співачка. Ось така дурня була. Тому такі бонуси я вже не вставляв. Не на війні. Коротше, я тобі скину, розберешся. Іменем. Я ще їхав про це думав. Колапс. Трека іменем «Колапс». Я ж людина ностальгії, людина історії. На цьому дуже побудований наш проект. І мене зараз прямо так флешбечно оцей початок 2000. Я прямо запах відчуваю оцього магнітофона. Оцій в мене кладовка була, в якій ми це все слухали. Несчастні мої сусіди, у нас радянські колонки якісь маяки були. Ми це на подвір'я слухали, викрутили завжди. Це Громштайн, Айтен МакАунис. Все знали, напевно, на пам'ять. А потім це далі перейшло в сліпкноти і в блек метал.

  102. [Валерон]

    Прикольні ж такі поєднання.

  103. [Володимир Кохан]

    Радянські колонки, вони ще сі 90, вони з дерева ще. Так, так, дерев'яні такі були. Вони там хріпіли. Через усілок ми якісь виводили. Такий війнівний програвач. А у тебе є взагалі історична освіта?

  104. [Валерон]

    Ні, немає, ні.

  105. [Володимир Кохан]

    Що це за освіта? Юрист формально. Типу заочна академія, юридична. Але по факту я вважаю, що цієї освіти немає. Я очно вчився в коледжі юридичному, але я теж там числився. Мені це не подобалось. Мене батьки туди відправили. Мене завжди стягнули до футболу і до історії. А не знаєш ким бути? Найближче містечко від села за 40 кілометрів. Там бар. Типу йди туди вчися. Така хірня. Я на 2-му курсі роздуплився, що таке юриспродеція. Ми перші курсанти 50-й, 11-й клас проходили за рік-два. А потім далі щось почалося. Думаю, яка туфтався. А тобі там 17 років. Куди ти щось проти батьків поправиш? Нічого. Ти ходиш туди, потім думаєш, платиш ці пуху 100 гривень, за неї можна купити пиво, і новий там Рамштайн альбом вийде в касети. По 2 гривні касети, по-моєму, чи по 4, щоб вже не пам'ятати. І ти це все чекаєш, ходиш, думаєш, що ти можеш перечити 17 років проти батьків. І вже довчуся. Потім вже довчився, що далі робити. І тому я вважаю, що у мене по факту немає освіти. Тому що освіта є, коли ти цим гриєш, тобі це подобається. А я там відбував номер. Просто максимально за 12 бальної щоб всі покони зарізали витягу і до побачення. Мені це нецікаво було. Абсолютно.

  106. [Валерон]

    А от зараз виходить, просто стається враження, що ти історик. Чи етнолог за освіти.

  107. [Володимир Кохан]

    Це моя особиста штука, що не важливо, які в тебе дипломи, хто ти заосвітує. Тому що більшість української освіти є ось така фіктивна для галочки, для диплома. І як на мене 80% українських вишивк чортовій матері потрібно закрити. Вони просто не потрібні. Вони існують для якоїсь формальності тупої. І зараз вони існують для того, щоб... Зрозуміло. Знову ж для формальності якоїсь, а колись іншої вже. І воно завжди так існувало. Нахрін воно потрібно? Тому що якщо людина чимось горе, чимось цікавиться, самоосвіта...

  108. [Валерон]

    Але ти, виходить, готуєшся перед зйомкою, перед виїздом? Так, я вийду.

  109. [Володимир Кохан]

    Я перманентно готуюсь з ранку до вечора. І все життя щось читаю. Ну, немає такого, що ти в архів ідеш, я не знаю. Зараз ні. Зараз з архівом взагалі... Архів — це дуже трудоємкий, дуже довготривалий процес. Я роками колись ходив, коли не знімав. Зараз на наш процесорі ми раз на 30-40 календарних днів намагаємося випустити відео. Самі зйомки — 5-6 днів. Ти ще приїжджаєш звідти, відходиш. Тобто тиждень, місяць улітає на зйомки. Постпродакшн — це якщо регать просто всім, це 20-30 знову днів. І виходить, і я роблю 80-75% Я роблю ще сценарний монтаж Роблю ще рибу, перебираю, діалоги навізаю ще раз. Це займає кучу часу. Від 7 до 10 днів. Ти робиш рибу, а потім ще ріжмент... Так, потім хлопці домонтовують, роблять. Це вже красиво, щоб була естетика. Музику підбираю, як воно має звучати. І це я розумію, що у мене 20-25 днів в місяць — це просто зйомки і постпродакшн. Особливо інший час, ти на швидку за кілька днів щось підготовлюєшся, але ж хочеться побухати, хочеться відвести квіти і кудись піти. Це життя пожити, кіно подивитися. А ні, на що не вистачає часу? Це білка в колося в цьому ритмі. Би не війна, я б вже, напевно, цей ритм закинув. Значить, ще місяць іншим був. Займатися, або інший формат. Так, ну, дуже важко. А є частина глядачів, які кажуть, чому так рідко відео раз в місяць? Давайте кожні два тижні.

  110. [Валерон]

    А, виходить, Ви знімаєте десь годин 10, так? І треба зібрати дві години.

  111. [Володимир Кохан]

    Від 7 до... 14 навіть рекорд дається був. Коли ти кидаєш цю колбасу, так потім через PluralEyes, прем'єр такий, дивишся, 14 годин я сідаю. А все почати, знаєш, початок монтажа, це коли у тебе така засрана вся хата. От ти приходиш, мільйони метуй посуди, все вибито, і почати це прибирати. Оцей самий старт. Коли ти вже війшов в процес, ти вже розганяєш. Було, що третя ночі, і ти вже від компа не можеш відійти, у тебе вже аж очі.

  112. [Валерон]

    Починаєш любити.

  113. [Володимир Кохан]

    Хитається земля від компа, коли ти просидів з ним 16 годин. А початок, це я взагалі згадую ці початки. От ми маємо лише на наступний тиждень їхати на зйомки, і в мене вже хрінові відчуття, що треба це монтувати. Холодний яр хочемо зняти. Черкавщина. Це одне з перших наших карявих відео, знятих на телефон. Але воно навіть тоді залетіло тисячі на двісті. І я його сховав, тому що мені дуже зашкварно і позорно, як воно знято. На телефон зняв. А як ти вибираєш? Якісь ідеї з'являєш, щось читаєш? Весь час в такому ресурсі постійно перебуваєш. Мабуть, в коментарях щось радять. Вкрай рідко люди щось радять. Насправді цікаво. Скільки нас людей дивиться, але це все в більшості сходиться...

  114. [Фоззі]

    У мене є парада.

  115. [Володимир Кохан]

    Сходиться до того, прийти в Тараканівський форт, або прийти в мене в селі, підземні ходи до Кам'янця-Подільського і переказувати, що тут татара, і тут золото, і карета золота. На рівні дітських басін, і я такий, блін, думаю, що, ну, люди, ви серйозно дивитесь наш контент, і потім нам таке радите. 80 відсотків парад — це десь в такому стилі. Я розумію, люди хочуть побачити своє село. Але чогось ексклюзивного, ультракрутого це здебільшого я сам знаходжу. Немає, що я сяду, зараз в мене три години, я буду щось шукати. Але давай звернемося. Ми ж цінуємо свою аудиторію. Якщо ви хочете дійсно порадити для проєкту Hush ще якусь унікальну, на вашу думку, локацію, не стисняйтесь. Напишіть нам в коментарях. Валерон читає коментарі, а я — ні. Тому Валерон скине мені скріншот, а я переправлю тобі. Щось цікавого.

  116. [Валерон]

    Пропонуйте. Класна ідея, до речі. Ну, у мене пропозиція, як ти кажеш, хочуть побачити своє село. А ви знімали Запоріжжя? Місто само?

  117. [Володимир Кохан]

    Область трішки. Гуляй поле, я бачу. Оріхів гуляй поле. Це більш військове. Я взагалі побачив, що жодного відео Закарпаття немає. Мені здається, це максимально унікальний регіон. Маємо щось відкладати десь?

  118. [Валерон]

    Можна зняти цикл програм.

  119. [Володимир Кохан]

    Про якісь швабське поселення?

  120. [Валерон]

    Про різні. Можна зняти про румунське, про угорське.

  121. [Володимир Кохан]

    А в Берігове прийти і лишитися без камер?

  122. [Валерон]

    Так, про циганське поселення.

  123. [Володимир Кохан]

    Там багато чого цікавого. Багато причин, чому ми не знімаємо. Перше, там немає справжніх хайщів. Це один із найзаможних регіонів України. Там немає, щоб вулиці були пусті. Там фрагментально десь в горах можна знайти будинок покинутий.

  124. [Валерон]

    80% регіону займають гори.

  125. [Володимир Кохан]

    Я думаю, в горах... В цій регіоні багаті села. Я теж хотів притискати, що я їжджу по регіону. Прямо закинутих я не бачу. Вони б закинулися, але ж митниця не може... Закинутися. За цього, по-друге, мені чужий цей трошки регіон, я його не розумію. Коли я жу, наприклад, в Хмельниччину, центральну Україну, Слобожанщину, вони якісь мої рідні. Я приїжджаю там теж, і мені важко влитися в цей вайб, в цю атмосферу, зрозуміти. Там в них є свої місцеві блогери. Я не в контексті Закарпаття. Вони трошки, якби це грубо не звучало, вони, як міні-автономна республіка, живуть там в своєму світі за цими горами. Там багато свого.

  126. [Валерон]

    Так, зараз далеко.

  127. [Володимир Кохан]

    Це така умовна, я сказав.

  128. [Валерон]

    Але, безумовно, дуже сильно відрізняється від решти України.

  129. [Володимир Кохан]

    Чому є історичні причини? Я туди потрапляю, як за кордон, що я тут можу розказувати? Це на електоральній мапі дуже яскраво відрізнялося. Вся Західна голосувала за прозахідних політиків і тільки Закарпаття, Донбас. Там потрібні роки життя, щоб просякнути атмосферу, вникнути в неї і тоді щось розказувати про Закарпаття. А так воно дуже ділітантською поверхнево буде виглядати. Але там найяскравіший діалект України. Ну, вони там різноманітні, там все різнеся.

  130. [Валерон]

    Максимально різноманітне, і що не схоже на інше. Мені здається, це буде дуже цікаво. Причому ти в рамках одного регіону можеш потрапити в максимально різну...

  131. [Володимир Кохан]

    Алік мог з групи Перкалабе. Перкалабе, це ж... Звісно, ми знімали Перкалабе ще. І там багато закинутих сил. Ми ж знімали це все. Мені все рівно на фоні. Нам важко було на Буковині знайти щось прям закинуте. І це ще приклад, чому ми не йдемо в Закарпаття. Це географічне розташування цього регіону і війна. Ми, щоб отримати дозволи знімання в Чернівецькій області, на самому кордоні з Румунією, це в прямому сенсі дойшло до Дайнаки. Я думаю, що в Закарпатті буде дуже важко. Просто дуже. Туди, щоб заїхати... Простіше в Радонбасі, де отримати дозволи і познімати виступ.

  132. [Валерон]

    Я ж дивився виписок з Буковину, і ви дрон там підіймали. Як вам це дозволило?

  133. [Володимир Кохан]

    Служба безпеки.

  134. [Валерон]

    Ми намагалися в Чернівцях для зйомки реклами нам треба було в серпні підняти дрон біля ратуші. Не дозволило. Якщо пов'язатися до цього відео про Буковину, в мене склалося враження, що ти інколи не те, що провокуєш людей, а такі пред'яви їм якісь даєш.

  135. [Володимир Кохан]

    Це в тому п'яному чуваку? Та ні, не п'яному чуваку. Там був хлопець якийсь, я так розумію, дуже здоровий.

  136. [Валерон]

    А він бухий був. І він каже, давай вчись читати, вчись писати. Це трошки такий був. Часто кажеш, а що у вас тут, бідне село? Чи закинете село?

  137. [Володимир Кохан]

    І в більшості України від цього люди прям кайфують. Тому що в українців, там де пройшло розкуркулення, найбільше знищення української нації, у них є присутній цей стокгольмський синдром, і вони прям кайфують. Хельсинський теж. І вони прям кайфують від того, що їх радянська влада і всі попередні влади в такому абстрактному сенсі галтували. І то, що вони бідні, що вони нещасні, що їхні села мертві. Вони прямо від цього кайфують жалітися. А на території, де не було Російської імперії, де не було розкуркулення радянського, приєднані до радянських земель вже після 39-40 років, це і Буковина, Закарпаття, Галичина, у них відсутній напряж ця штука. Їх просто їхнє газдівське і его задіває те, що ти говориш, а ви тут бідні. Ось Паркалаба, це явний приклад, ми приїжджаємо. Вони кажуть, тут же приїжджали одні блогери, а це Гуцеленія були. Да він такий кончений нам там починав. Якщо ви таке познімаєте, кажуть, що кончений? Да він показав, що ми саме бідне село Карпат. Да ми газди, та ми тут кожен робить. А, тобто ти спеціально провокував? Для мене це прямо було здивування, тому що скажи десь у Вінницькій області чи у Полтавській, що ви тут бідні. Та ми бідні, дитино, та власть на нас не дивиться. І оце тільки бідкання, бідкання, бідкання, що все нещасне. Вони будуть підкреслити, наскільки вони бідні і нічого немає. А Закарпаття, Франківщина, вони такі «да ми як це…» От кардинально міняється, я маю це пояснення, це розкуркулення, вони не пережили розкуркулення. Ну це дуже гарна тема. Розкуркулення злам такий, по лінії.

  138. [Валерон]

    Я тобі казав в цій випускі, що тут не було, по суті, там Росія, Радянська Союз.

  139. [Володимир Кохан]

    Менше її було, набагато менше радянської покоління.

  140. [Валерон]

    Менше, так.

  141. [Володимир Кохан]

    Вона по факту 44, тому що становилася щось там з бандерівським рухом, після 45-го, 47-го рік, фактично до ціх років, ще встановлення йшло радянської влади, і все рівно вона дозволяла приватну власність, там не було таких колгоспів, не знищили класовий елемент, такий, як званий «куркуль», господаря не знищили. Він залишився все рівно на своїх місцях. Тому зараз ми бачимо в економічності області, тому там немає покинутих будинків, тому там є якісь підприємці, тому там щось розвивається. Це «газдівство», те, що вони називають. І ця така... Це закарпатський термін? Ні, це закарпатський термін. Всюди є. І в них є така гординя, яка вбита тут, на наших територіях, всюди, тому що тут заганяли в колгосп, поробили рабську ментальність, і ешелонами, десятками, сотнями тисяч людей розстріляли, вивозили і... І цьому мало хто приділяє уваги чомусь. Я вважаю, що розкукулення... У нас, до речі, фільм, який ми минулого року зняли, він мав вийти, якраз там за партнерство з «Юсейт», потім вони нам заборонили його випускати. Я думаю, цієї осені він вийде.

  142. [Валерон]

    А чого заборонили?

  143. [Володимир Кохан]

    Ну, в них не стосово це з Трампом не зрозумілося. Поки в нас там непонятка, ви відкладіть його і не публікуйте. Ми зараз зрозуміли, що «Юсейт» вже накрився мідним тазом повністю. Тому ми на цю осінь якраз його публікуємо, десь за велосипеді в грудні. Там якраз хтиметься на фоні історії одного мого правителя, котрий був з дуже заможної сім'ї з Одеської області, яких розкуркулили, висули в Сибіряку. Вони змінили прізвище, потім вони на Донбас потрапили. І він про це дізнався вже в 16 років, тому що він був в ультрасі шахтаря і зацікавився на цю еміністичну двіжуху і почав копати своє коріння. Виявляється, його весь рід походить з Одещини і там приймав участь взагалі в Ананьівському повстанні. Вони були причетні до армії УНР. Яка цікава українська історія. І ми накриваємо цю історію однієї сім'ї, хочемо показати взагалі весь трагізм українського народу, як воно пройшло і як його сім'ю розкуркулили і на що це село сьогодні там перетворилося, цей занепад в Ананьівську. Новогригорівка чи Новогригорівка так село називається. Колись Майнове Я лише в минулому році, остаточно коли ми знімали цей фільм, я зрозумів який вплив розкуркулення зробило на Україну. А, це радянська влада. А в чому саме радянська влада? Тому що вона мала період українізації, радянська влада мала там Другу світову, той інший, там Хрущовщину, Їжовщину, всілякі періоди, абсолютно Брежнівщину. Але, як на мене, найбільшою трагедією навіть не Голодомор є розкуркулення. Що вони там плюс-мінус. От розкуркулення це просто жах. Тому що вбились пасіонарі, вбились краще, знищились, загнали. Амаса це аморфна плєпцева маса з которого те, що ми наслідки сьогодні пожинаємо. І розвалені будинки, і легкий перехід на іншу мову сусідній держави. І купа купа всього, що відсутнє на тих територіях, де не було розкуркулення. Кріпак чи нам? Ти ще таку цікаву фразу казав про село, що зараз друга найбільша трагедія села після Голодомору зараз відбувається. Може десь я перегнув палець у момент. Типа на емоціях. Мені здається, що дуже розкуркулення, Голодомор, те, що ми зараз маємо, і те, чого не бачать більшість людей, чого кияни не бачать, жителі мегаполісів, і чого, на жаль, не бачить вища влада, і чого не хоче показувати влада на нижчих рівнях. Демографічна ситуація вона в провінції, у цих регіонах, вона була доповномасштабною, це ж широкої війни, катастрофічна, страшна зараз, вона... Ми ж розуміємо, що основний кулак або основну важкість мобілізації всього якраз не Київ поніс, чи Харків, чи Одеса, а понесли дрібні села і дрібні районні центри. Якщо ми можемо хлопці знімати, ми можемо з вами спілкуватися, в умовному райцентрі на Тернопільщині чи на Вінниччині шість здорових молодих чоловіків в одному місці практично не можуть зібратися. Або це якісь держслужбовці, або вчителі, або це дуже замазані мерзотники. Та там так жорстко пройшлася мобілізація, а інша частина людей, хто міг, десь потікали, поїжджали разом з молодими сім'ями. Я бачу це по своєму селі, в якому я виріс. Завжди там вже були надії, о, коронавірус дасть селу, нове життя, херушки, ще гірше стало. А війна, зараз будуть з Харкова тікати, поїжджає село. Да фіг там, люди будуть жити, блін, в Краматорську, по якому шурують, ну ніхто не піде в Хмельницькому, але село, ну в одиниці, поїхали, але буквально в одиниці. У моєму селі на сьогодні здається жодного переселенця нема, хоча б з однієї сторони. Джерельна вода б'є з-під землі, ліс прекрасний, поряд містер. Ходи, гуля, хату за тисячу... Ну хоча шахет збили в Новому році на село. Ну це таке, все рівно це не Київ. По факту немає комендантської години. Ходи, але що там, ліс, гуляй, річка, лови рим, збирай гриби, купи хату за тисячу доларів, газофіковане, електрофіковане село. Магазин є, до супермаркету в центр три кілометри, там не ідеальної дороги, але в принципі ок, можна жити. Та ніхто там не хоче жити, ніхто. Тому що всі... Із цього села навпаки виїхали вже кілька десятків сімей там під різними приводами, там через здоров'я, кишленів, сім'ї. Ще ж Німеччина, Польща, Польща, Німеччина кудись, там усі тікають. І хай що зараз якийсь колись піде відлига з відкриттям кордонів, ну, всі думають, що хтось сюди буде повертатись. Мій... Я песиміст. Песиміст це реаліст, але коли часто дуже помиляється, тоді ти отримуєш бонус в чогось краще. Неочікуваний. Але мені здається, що я не бачу якогось освітла, котре б дало життя туди, вдихнуло все село, щоб чогось туди люди поїхали. Ну якщо буде робота? В одиничному селі, скільки цих сел? 28 тисяч населених пунктів, з них десь 15 тисяч в такому стані в Україні перебувають. Є нормальні населені пункти, котрі розвиваються, але 15 тисяч щось таке. Яку роботу на ці 15 тисяч? Що там? Там крім землі нічого немає. Виробництва ти ніяке не побудуєш. А землю обробляють цілком логічно ту, що колись обробляло тисячу селян, жителів цього села в колгоспі. Зараз обробляють два фермера з двома тракторами джон-дір, і ще на заміну їм чотири фермери. Загальні складнощі, хай 10 чоловік з їхніми сім'ями. Ну, 20. Нам не потрібно тисячі чоловік. Колишніх тисяч уміняється на сучасних 20. Все. І... Але це ж природній процес, напевне, урбанізація. Він природній, він у всьому світі відбувався. Але він у всьому світі відбувався дуже плавно і непомітно, і можна так назвати безшовно. І весь світ не шкодя. І весь світ... І безшовно. Того ми не бачимо на сьогодні пустих вулиць В Німеччині ми не бачимо пустих вулиць В Австрії, в Чехії, в Порщі чи ще десь. Тому що село поступово перетворилося на таке формальне передмісття, або фермерське тільки раніше. А що ви думаєте про вимирання українського села? Чи колись хитнеться маятник, як каже Фос, в іншу сторону? Пишіть в коментарях. Слухайте прикол. Їздили ми по Європі і в нас був там щось Брюссель-Париж між ними два дні і наш друг чеченець підігнав, каже поживете в будинку 1500 року там друг здає холодно стіни коротше 1500 року будинок як готель два дні в нас було вільних і значить ми там влаштовували сауну пацани на батуті стрибали всі коротше розважалися як могли я щось в мене був відеодзвінок я мав з того гармидера вийти бо мені треба було там по справах фонду поговорити я виходжу йду жодної людини французське село там поруч замок якийсь закритий тобто взагалі немає людей я йду іду і якраз по відео кажу йду по порожньому французькому селищу йду 10 хвилин жодної людини йду далі розмовляю оп виходить жінка з дитиною на мене дивиться і така добрий вечір українською?

  144. [Валерон]

    ти єдиний двоє людей яких я застарів з 10 хвилин по французькому селу

  145. [Володимир Кохан]

    багато чого я старив щоб переїхали наші з початку вторгнення в села якісь європейські хутори давно я не був в Європі не бачив як вони там живуть за морями я бачив там в Німеччині трошки інше там в них префіцит бюджетів село може бути на 10 тисяч пенсіонерів але в них три натуральних футбольних поля в селі великих

  146. [Валерон]

    для пенсіонерів

  147. [Володимир Кохан]

    а може бути в місті якийсь випуск? у нас в містах є випуски у нас є випуск про Харків у нас є випуск про Миколаїв що в Харкові знімали? Салтів 22-му році військова тематика Оріхів це місто гуляй поле це місто Бахмут це місто де ми ще а ви в Бахмуті були за який час до вже його повної окупації? коли його повністю окупували? його окупували весною 23-го ми в січні були

  148. [Валерон]

    початок січня

  149. [Володимир Кохан]

    він вже був частково

  150. [Фоззі]

    оточений

  151. [Володимир Кохан]

    по річці тоді було розмежування по Бахмуті проходило розмежування за річкою були росіяни вже це прямо міські бої йшли в місті було можна сказати 2 паги битви багато було але тоді не було в півдронів це була інша війна можна подивитися на цьому відео що прямо зруйнований він був я зараз порівнюю з відосами що там є Завдівки, Бахмут я зараз думаю це ніхрена не зруйновано тоді нам в 23-му на початку січня здавалося вау зруйновано там були сотні будинків зруйновано але взагалі ми з дронами там не підіймалися ми вилазили на 9-й полігрій, якусь даху знімали як виглядає Бахмут і зараз дивишся, ну блін, до вулиці вище тому що те, що я зараз бачу це просто жесть як їх зараз розмотують інша зараз війна стала, каби з'явилися, руйнівні фпв-дрони тоді все було так, міномет по квадратах десь там лупить

  152. [Валерон]

    я бачив відео з Нью-Йорку

  153. [Володимир Кохан]

    це містечко

  154. [Валерон]

    і там ти з жінкою спілкувався на вулиці, і зустрів і вона прямо от очікувала

  155. [Володимир Кохан]

    окупації на жаль, таке багато на жаль, таке таке, блін він вже окупований зараз, так? так, його теж колись такого говорив, прямо нам дурню каже, ви кудись поїдете, потім це окуповують ну я не думаю, що це через нас прямо це окуповують просто ми їхали в такі місця, коли ми самі розуміли що воно під загрозою окупації і нам хотілося його зафільмувати

  156. [Валерон]

    там була історія, що там дуже багато

  157. [Володимир Кохан]

    німців, менонітів вони заснували взагалі в Запорізькій області німецький поселень було, який зараз окупований і ти з нею намагався про це говорити, а вона вона там була, каже, я по-моєму, відео це не залишило вона каже, ну українські війська нацисти я такий, ну я віділ статуїровки, ходів ну і в них таке вони ображені багато тому що ми ж розуміємо, що війна це лиха тітка і там ідеалізувати збройні сили наші те, що всякі люди є мобілізовані і вона бачила там, ну як вона нам говорила вона бачила факти, коли наші військові щось там витягали десь з якихось будинків але ми розуміємо, що війна різна трапляється, я сподіваюся, що ті люди понесли покарання вона це бачила і прям а росіян там ніколи і не було вони стояли в них

  158. [Валерон]

    вона навіть не може причинно свідкові зв'язки

  159. [Володимир Кохан]

    вона не може, звичайно, але в її парадигмі мислення вона бачить, буквально чувак зайшов і там з хати щось, типу, не знаю, тяне а це може бути всякий, ну, полукримінальний елемент, которого теж мобілізували, десь він потрапив в якусь там бригаду і потім

  160. [Валерон]

    може він щось для чогось

  161. [Володимир Кохан]

    я не знаю те, що це там було, може він можливо йому дійсно для позицій потрібно було там якусь балку, звідкись він приносив а в нас це сприйняли як мародерство, як крадіжку і вони ж, вона ж була налаштована категорично проти українок, велика частина населення цього Нью-Йорку, тому що вона конкретно говорила наші діти з тої сторони щось 14 років і вони там, типу, вони воюють ну, не то, що просто вони там живуть він активний бойовик, там, цих незаконних, цих ленеру-денеру таке давайте досить про вату була історія, що на початку згадав про закинуті будинки я от про це теж хотів запитати я відео з Буковини бачив, наприклад, ти заходиш в закинутий будинок там прямо фотографії чогось ну і прямо там залишено все, як люди жили, кухня, ще щось як тобі взагалі це? типу, це робота просто, да? що це треба робити? та ні, я ж кайфую ми кайфуємо того, що ми робимо мені це завжди подобалося це трьомно трохи виглядає, ні? по чужому будинку ходити готика, естетика, така, вона мені завжди подобалася ти ще не грав відеоігри? я ігри не дуже люблю, але я живу, це завжди люблю кажу, ми ж лазили з другої половини двохтисячних, ми лазили по таких всяких будинках по селах, а знімати почали по 20-му році, тобто, це зйомок тривало ще десяток років, добре ще півтора десятки років, нам подобається це химарна естетика така похмура трошки якась, не знаю це як фільми про Чорнобильську зону ну, воно в кожному, мені здається, в більшості людей це, по суті, в чоловіків це більш проявлено, а в деякої категорії таких, як мене, це прямо гіпердемолізовано зашкалююче, ми любимо залізти в якісь дитинства, заброшечки, таємниця що там, містифікація трішки а з моральної точки зору, як ти думаєш? ооо, з моральної чи тому, що вона закинута, значить, можна ми ніколи нічого не зламуємо, абсолютно де колись бувало таке, що сверт бити ти думаєш, блін, воно видно, що покинуте там все руйнується, але все-таки замок, ні, якщо воно вже відкрито хтось там лазить, тоді ми заходимо в нас є ще один дуже важливий моральний засад, ми ніколи нічого не беремо в ці будинки, ніколи, попри наскільки б там не було щось цікаве унікальне, історичне, ми перефоткуємося в цій фотографії, була колись велика ідея забирати фотографії і потім прямо в Києві зробити якусь мистецьку виставку типу зникаючі з села України з підписом звідки ці фотографії, з яких сіл, з яких регіонів зібрали я вважаю, що це було би просто вау, і це було б успішно але морально я так не дозволю ну фотки можна перефотографувати ми перефотографовуємо, ну воно не то трішки от саме естетика от в цих рамках би от вивішти реч, десь там в Пінчук якийсь галерея, ну і прикольно відповідати звідки це, це би був розвал і там багато ідей було з боку сфотографувати цю хату, як виглядається хата і потім ці фотографії, які ти забрав з цієї хати і це була би дуже крута веселка але цього ми не робимо зараз гадав про відвідування закинутих будинків і от той запах, відчув світло і такий страх страх, страх але є люди, яким це подобається а зараз я наткнувся на канал, до речі може півроку назад таке відкриття для мене було, дуже прикольний канал він про переселення людей з міста в села якраз, така якась зворотня історія, але там теж все дуже красиво показується що люди з міста великого приїжджають в село, там розбудовують хату найчастіше це з туризмом пов'язано, потім вони приймають якихось людей, знаєш, на еко-туризм чи просто там відпочити от одна дівчина з Чернівців купила в

  162. [Валерон]

    прямо на Гуцюнщині десь в Косівському районі прямо нагорі

  163. [Володимир Кохан]

    в неї там велика територія хата, в хаті євроремонт вона зробила частині хати частину з вишу на старовини, але це не масова історія якась, так? звичайно, ні, абсолютно, виключення справ це на противагу десяти тисячам хто виїхав з сіл в міста знаходиться десяток, хто з міста повертається туди це ж не співставні коефіцієнти вони не змінять ходу гри так, ходу гри точно

  164. [Валерон]

    але це такий сільський туризм він якимось чином все не розвивається, мені здається

  165. [Володимир Кохан]

    ну, в Косіві, мабуть, так ну, так, так дивлячись де тут, вірніше, питання буде інше питання, дивлячись де він точно не розвивається в Полтавській області чи в Хмельницькій селах і то дивлячись де в цих як же вони називаються там етноготелі етноготелі так, ви там їздили я їздив з родиною фрагментально десь там борщі

  166. [Валерон]

    вареники, борщі

  167. [Володимир Кохан]

    вареники, борщі, гончарство якесь там є Хмельниччина вздовж Дністра зараз теж почала розвиватись там і будинок зараз фіг купиш набережна Дністра, Бакота і там пішли ці всі села до околи Бакоти ще 10 років назад там по 500 доларів хати стояли такі на 100 квадратів з газом якому не потрібні умовно а зараз там вже ціна, оце я поцікавився вгораюся, мій сказав ближче до бути 25 тисяч доларів просто така мазанка там полурозвалена і ти такий, ого попит зріс ми втратили моря величезну частину зараз Дністер починає дихати абсолютно новим життям і я вангую, що не люблю вангувати, але прямо вангую, що за будь-якої політичної ситуації за будь-яких розкладів, що цей регіон буде дуже розвиватися тому що і там фортеці

  168. [Валерон]

    саме заводи

  169. [Володимир Кохан]

    але кажуть, що там дуже погана історія з дорогами, ні? ні, на Бакоту практично зробили більшу частину дороги там останніх кілька кілометрів до Старої Ушці не доробили бо почалась повна масштабка але загалом від Кам'янця практично з Києва афігена дорога там за виключенням кількох десятків момент просто є кілька напрямків, якими можна це їхати і на кожному завжди знаходиться якийсь дрібний хріновий кусок але загалом, якщо через Вінницю їхати, практично все класно і від Кам'янця не доїжджаючи до самої Бакоти буквально 3-4 кілометри

  170. [Валерон]

    така сама історія в горах в горах будують

  171. [Володимир Кохан]

    максимальну кількість всяких маленьких будівель автентики там вже неможливо практично знайти автентика залишається на Поділлі, на Поліссі якраз зараз після вас одразу має їхати малий театр там буде вистава про Поліссі я там перед цим читатиму лекцію про найархаїчніший, наймістичніший наймоторшіший регіон України про відйомство різне про мавок, чарівників ми робили багато експедицій по Поліссі там реально моментами кріпово люди в цій ізоляції, в такій резервації живуть століттями і моментами враження, що зараз перунави з лісу, з русалками там максимальна консервація Колись ми з басгітарістами йшли пішки по Черкаській області ми з Харкова приїхали на відпочинок а Бакай вирішив, що то буде його мисливське господарство зняли зупинку все зняли і ми пішки йшли я кажу Костя, басисту в мене таке враження, що зараз вийде заблудившийся ССовський патруль просто там глушняк-глушняк Колись ми могли там експедицію в тисячу гривень вкластися але це реально ми просто брали там ну з дому, хто там, більшість села походили, мама кусок сала дала то ми просто варили все саме, перебували по максимуму Тобто ви починали ще так, правда? Ми скидалися, ми ще у 2020 році у листопаді місяця за 5 років ми заробили перших 500 гривень що я зміг купити пляшку Єгеря і ми з хлопцями приособили її на Житомирщині коли знімали німецьке колоністське і такі тіпа, вау, ми щось з Ютуба заробили це так було фантастічески нам донати навіть скинули люди 500 гривень накидали донатів а то 250, 100 гривень люди скинули і ми тоді сьогодні кажу п'ємце Єгерь, це вже б відзнімали один день здається, каже, пацани, колись може така мрія настане знаєте, якщо було б піздацько ми думали, ну, давайте, щоб за рік цього досягнули програма мінімум а ми реально про це думали, тому що такий формат я думав, тоді ж російський Ютуб все заполоняв тема просела і дуже така в нас не було цілісті, що кожен працював на своїй роботі друг начальником пожежки, інший з іним міром той в Айтішці в той час? я займався дропшипінгом в неті і адміном в хостелі працював перед цим звільнився з великої будівельної компанії де я ким тільки не працював більше це з дерева, різні штуки робив люблю руками щось робити і зараз від цього прям кайфую зараз з пацанами, до речі, я відкрию такий міні-секрет потенційно, можливо на цю зиму чи на весну в Києві з'явиться, якщо все буде добре тому що зараз щось планувати в цих умовах але ми хочемо зробити свій простір гащий, і це прямо буде в нашому такому стілі в закинутих гаражах просто на гаражах зробити так, щоб, не знаю, якісь хардкор концерти проводити такі і презентації фільмів і гаражний вайп хочемо зробити перевозити якесь туди своє пиво з бочки вогонь палити колись було багато ідеї тому що я розумію, що знайти там меценатів вкласти, хоче відкрити свій бар прямо але, блін, це багато грошей і зараз війна зараз дуже ризикова, ти не розумієш завтрашу ситуацію вам треба приміщення знайти якесь під гаражі ми вже знайшли гаражі, ми прибирали минулої суботи там все на такому стілі все в графіті грає музичка кайфово там подивимося, не знаю, наскільки це все законно-юртично можна буде всунути тому що це такі гаражі, з якими там кличко судиться підзнос вони мають бути як завжди, там аренда 2000 гривень просто в хащанському стилі це ж не повністю хащанський це більше мій приятель, але він разом з цим цікавим він більше цим модерується, цим займається

  172. [Валерон]

    а коли YouTube вже став роботою основною?

  173. [Володимир Кохан]

    моєю? я точно це не пам'ятаю, кілька років десь перед війною буквально що ти звільнився вже? до сна 2021 року я звільнився, перестав будь-де працювати, здається там якийсь мінімум пішов а хлопці більше щось зараз підпрацьовують а які найхардкорніше щось було? з 6-х часів, може згадаєш? коли мама давала їсти в дорогу найхардкорніше? їхали в автостопу найхардкорніше було, коли ми колись в Карпати поїхали від партії ВО «Свобода» був націоналістичний вишкіл на горі Яворина це якийсь рік 2010 здається, нас чотири чувака в нас був намет за одну копійку з клубу книжкового дозвілля ти там запрошуєш друга, і він купує щось дві книжки, і ти отримуєш за копійку намет це такий дішманський, кончений намет я не знаю, як туди чотири чувака дорослих влазилися, ми купили ще перед цим називалася така палаточка коли я туризмом займався «Гробік» там зараз дві людини максимум поміщається у нас не було карематів, не було спальників я їхав буквально за радянською махровою одіялом, отак під рукою ми з цими автобусами приїжджали в Карпати але ми так окупалися, це все замотали і вночі почалася буря, така лютійша буря там людям позносили всілякі їхні теранькогніти МСР, різні сале а ми в цьому чотирьох гімном болтали на шторні, прив'язані і ми там лишилися сухі, звідти вийшли в цьому салафані, як в озері такому лежали це було прямо забавно з цих бідних часів тому що реально в нас одного чувака був туристичний рюкзак секонда якийсь, Василя Абурбаса котрий в Львові десь вчився на пожежника тоді він в Львові його купив десь на якомусь секонді а інший, ми просто їхали, реально чувак чуть не з рябою торбою, це так все смішно ми нічого не мали 2010 рік і ми так тоді ходили в походи а ти ж їздив автостопом по Європі більшість Європи об'їхав автостопом, всю Україну моє було прямо таке бродягніше, я обожнюв ночування під мостами, підземних переходах в вокзалах, лавочках з колишньою своєю дівчиною у нас бюджет був 150-180 доларів у нас було на двох і ми такі, ми поїдем покаряти Європу на місяць з паперовою картою ти відкриваєш, тебе Будапешт, тут така фігня ти стоїш в центрі Будапешта і думаєш куда тут йти, це не зараз навігатор і ти нічого не розумієш, або потім десь ти в Італії, в Альпах стоїш і тебе там теж на карті отакий доріг, а на яких ти з цих доріг, де ти зараз знаходишся ти нічого не розумієш, там ще якісь такі і там вони німецькою говорили, мало хто англійською говорив, ну було доволі моментами до сліз ми попали в Італії в такий лютий шторм що дерева падали, нічого не було видно і ми знайшли велосипедний переїзд під автобаном для місцевих людей і ми в цьому підземному переїзді з дівчиною ночували на бетоні, прямо лежали і воно затікало, вода десь там текла, і ми просто не мали куди дітися перед цим ми знайшли кемпінг, за те, щоб поставити там свій намет, вони 30 євро хотіли намет поставити 30 євро з бюджетом 150 всього і це вже була середина десь нашого тріпа, воно вже там доларів 80 не було до цього часу ми такі вишочокнулися і вони нічого замін не дають але в Європі величезна проблема з наметами, це не в нас за те, я любив дуже мандру Україну тут, блін, свобода така де хочеш, там і ставиш до 2014 року Україна, це взагалі рай якийсь був всіноєвропейський, ну в плані подорожей розгільдяйства всякі острови, Крими джерелгачі, хіпарські тусовки шипоти просто така повна суть, та навіть 2014-2022 за виключенням Дашу Крим Донбас відпав велика частина іншої території України, це ж була для всяких дослідників, мандрівників таких диких, руферів саме ідеальна територія, тому що Європа дуже присюсує свободу, як мені кажуть, Жодан писав «Свобода, свобода, піди накупи нормальну траву» всього в них ніхріна нема там все обмежено правилами, все затиснуто в правила тут намет не постав, тут графіті не малюй манується зараз друг по Європі я йому просто намалював у Берліні графіті, нехай ще там послання дівчині потрібно було надіслати щоб він це сфоткав, він каже «Тут депортація!» «То що ж Берлін затяганий?» Зараз там влада так з цим бореться що там намалювати якийсь графіті чи так, все в камерах поліція одразу крутить як самого серйозного злочинця в нас малюй лазь по дахах, лазь в підземках ну що хочеш роби кайфово дуже Ти казав, що ти жив в Польщі і жив на Кіпрі це ти мав на увазі прям довго жив? На Кіпрі десь до року майже О, до року? А в якому місті? В Лімасолі

  174. [Валерон]

    В центрі Руського міра

  175. [Володимир Кохан]

    Століця Руського Кіпра там їх було немеріно А в Польщі так я працював в Польщі багато заїздами місяць-два, місяць-два Студентом був на різну фігню їздив Огірки з братній полуниці у мене минуло Огірки це найпекельніше, що я в житті робив Оце пекло, зі всіх пекло Я людина, котра виросла в селі звикши до фізичної роботи, я люблю фізичну роботу Я на будівництві там розгружав камази цемента, але пекельніше за огірки нічого, можливо, що для мене згнучістю було Вони всі колю тебе, тут кров з рук йде ти прокидаєшся пів-п'ятого ранку в п'ятій ти вже на полі і з поля ти виходиш, коли сонце сідає це 14-16 робочих годин і весь час навколішки присірші там тіпи кололи лідокаїну колами собі в коліна в спину і зарплата там була я зажрався в той час це був 2012 рік я на Євро ми їздили в Донецьк на футбол автостопом з британцями, пікапі, п'яними це такий розвал На який матч? Це Франціанфія А чому не на Україну? Квитків

  176. [Фоззі]

    На Донбас-Арені

  177. [Володимир Кохан]

    Я на Донбас-Арені побував ми в Донецьку тусили, бо який Донецьк був прекрасний, всі чи співають Червону Руту тоді Україна зі Шведами грала біля стадіону Шахтар яка вже тоді старого, така площа забита з великим екраном, десятки тисяч людей всі співають гімн і потім через два роки щось там стається абсолютно інше Донецьке я тоді прям кайфанував від Донецька я теж був в Донецькому речі і ми туди, назад, автостопом все це їздили і нам вдруг позичив грошей з братом, я не пам'ятаю скільки це нам тоді обійшлося кілька сотень доларів ми тоді витратили аскетично, мінімально і потім щоб їх повернути, що робити? ми знайшли оголошення, на кожному країні були газети Польща, беремо всіх без досвіду роботи і ми що читаємо, якась стройка і ми думаємо, стройка, це так страшно ми нічого не вміємо робити на той час і написано сільськогосподарська робота гірки збирати ми в селі що, гірки не збирали? а ти в селі збираєш відро два і пішов ми як приїжджаємо, там таке поле, ти дивишся, воно так як море пішло якийсь такий рядок бережний ми поміж ноги, між цим рядком і пішов, і до вечора блін, чуваки, це от напевно в цьому житті тільки гіршоросійський полон мій за десь цю роботу я рівно 30 календарних днів витримав, в мене, здається, ще півроку після того відходили коліна і спина досі, мені здається, на все життя з колінами якісь залишилися травми від місяці роботи

  178. [Валерон]

    ну ви повернули, так?

  179. [Володимир Кохан]

    так, ми заробили щось по 750 доларів за цей місяць пам'ятаєте? майже без вихідних 30 доларів в день виходила зарплата це трошки більше тисячі гривень це жесть, це повна жесть це рабська праця багато людей так виживали і зараз, напевно, виживають здається, що рівень взагалі зарплати в Польщі зріс а тоді, у 2012 році це так було а в Лімасалі що робив? це була така вписка, сквот тусовочний, неафорський приятельний, якраз, до речі, з Донеччини з ультраздвіження оце і про якому фільм знімали «Піма і Вейти» ми з ним теж через Афростоп колись познайомилися, а він такий дуже пробивний, цікавий чувак на Кіпрі після 1974 року, після війни Північного Півдану до Кіна лишилося тхащі покинутих будинків

  180. [Валерон]

    отам сталкерство

  181. [Володимир Кохан]

    тіпи залазили в будинки котрі 1974 року але це ж на Північній частині ні, на Південній, дуже багато це ж була колонія Британії, британці виїжджали оце ви би бачили оце, то там би знімати тхащі ти заходиш в будинки, а це будинки якоїсь там Адмірала, капітана судна Південній частині? оце просто як фільми якийсь із Ларою Кров ти відкриваєш там така паутина, ось таке масивне дороге дерево, в барах стоїть бухло 70-х років книжки такі, фоліатри але зараз вже нічого нема там дуже албанці ринули в один момент воно залишається може і дуже насиль громість з балкану пішло з Румунії що вони це все розфігачили це прямо біля Лімасолі такі будинки? так, це в самому Лімасолі воно ж там з багатоприватного сектору і я в такі будинки майже не залазив один-два, а тіпи показували фотки коли вони це відкривали і вони просто заспотили один такий будинок вони залазять туди і починають там жити це як в Іспанії по Шернетяві а там всі на якомусь такому чілі, в якомусь такому світі ці греки живуть і вони тут починають жити місяць-два та все нормально одного вписали потім вони там виходять на мусорки така плазма двометрова робоча Сонька Плейстейшн якісь там ліжка, вони ще щось купили в Ікеа замутили там хостел давай по 10-15 євро брати всяких британців п'яніх, які туди приїжджають бізнес пішов, так замутився взагалі такий нелегальний бізнес і потім кажуть, а він мені телефонує та мене тут свій хостел приїжджає, там можна жити тусить, будеш адміном, ще можна пару баксів отримувати ми туди приїжджаємо, ну рай ми на зиму туди цікали кілька років зима, така погода, я не переношую українську зиму ми що цю зиму, ці 5 місяців, цього лайна дуже важко витримати а на Кіпрі було вау то що це село таке тошне, але по погоді ти їздиш гранати, апельсині всіх повно постійно купаєшся, піднявся в гори, там сніг такий розвал, нам дуже подобалось і на цьому хостелі мільйони ну десятки, сотні людей зі всього світу, найрізноманітніші, найцікавіші і що, реально держава ніяк не викопала всю цю історію? ні, там Кіпр це взагалі якесь таке, що матюкаєтесь це така твинсистенція розпіздяйства максимального по всіх паранетрах їм так все байдуже, там таке кумовство вони ж це самі ліниві, напевно, європейські країни

  182. [Валерон]

    та я б не сказав

  183. [Володимир Кохан]

    ні, греки отреті закінчити роботу

  184. [Валерон]

    кажуть, що у Чорногорців біля ліжка стоїть табурет, щоб посидіти на табуреті

  185. [Володимир Кохан]

    коли встаєш з ліжка, перепочити

  186. [Валерон]

    встаєш з ліжка, перепочуєш

  187. [Володимир Кохан]

    там дуже жорстко, знаєте, мульцінг був я клінився на пошту я колись намагався посилку відправити в Україну з Кіпра бля, хамоха, ти згадуєш нашу нову пошта Укрпошта це суперфаст там все отак ага, ага і ви щас це вино, і боже, я забув це з Європоліся, да, лінівець? так, з Європоліся, холодне каво, я забув, як воно називається фрапе всі сидять і сірбають це фрапе і вино і ніхріна не роблять і вони всі на якихось пособіях, на якихось таких роботах я там дізнався, що є професії цілком серйозні де молода 20-річна дівчина може працювати закладачем паперу в принтері в якомусь офісі великому де там російські офшори якісь відмиваються вона отримує своїх п'ять штук євро і просто на такому флоу на такому замедленному і так все, і от вони в Кіпрі і для чого? і їм кудись спішити і напрягатися і що там заселили якихось хіперів, патлатів, якихось будинок і їм так не чхать на це, не шумять, не грабують не б'ють там, нічого такого нема все, рібятки, окей вони що з тобою, вина тобі принесуть, я оливку і олію яку вичивали там зі своїх садів там таке і не все, жодних ніколи партезій нічого не було, ну проіснувало років шістдесят штук, напевно потім в один момент там щось не знаю, чуваки виїхали звідти якось вони все прикрили по-моєму там чи влада, чи хтось інший цим зацікавився вже зрозумів, ніфіга собі тут гроші робиться ну там не були великі гроші пару тисяч доларів чи євро зароблялося в місяць ці штуки на кампанію воно більше було для того, щоб прикольно проводити час на Кіпрі, вдалі від цієї мерзеної, зимової погоди української і це було прям дуже-дуже так Збірна України нещодавно зіграла один з найрезультативніших матчів в своїй історії проти Ісландії 5-3 залітало все просто я за олдскул, тому якщо ми грали в Рейтявіку тоді 3-5

  188. [Валерон]

    так, ми грали в Рейтявіку 3-5 8 голів в одному матчі збірної і це четвертий результат в історії всього згадаєш перші 3 які або такі ж по 8 голів або ще результативніше є один

  189. [Володимир Кохан]

    по 8, ну якийсь 9-1 якийсь там 9-0 був це кого?

  190. [Валерон]

    Мальту?

  191. [Володимир Кохан]

    Сан Маріно Сан Маріно, ну найбільша перемога у Львові це коли Ракіцький забивав? 2013 рік відбір на Чемпіонат світу 2014 потім і ще є крім ось цього 3-5 8 голів, ще є 2 матчі де забивали по 8 голів згадаєш?

  192. [Валерон]

    ну я пам'ятаю 3-2, 4-3 але щоб 8-1 ще один Сан Маріно Україна в тому ж відборі 0-8 вже на виїзді там мені здається Ракіцький лівого захисника і в 9-ку поклав і ще один це маєш згадати це найбільша поразка в історії збірної 1-6 ще більше 1-7 не пам'ятаєш? більше ніж зараз ну давай, жги це з Францією, таврійський матч коли був коронавірус, багато хто захворів здається і 1-7, таврійський матч 7 жовтня 2020 року був коронавірус і це дебют Георгія Бущана в збірній всі досі згадуються, сміються що він в першому матчі 7 пропустив а далі якось краще пішло а ти можеш згадати щось більш приємне? ну от приємно тобі Ісландія-Україна 3-5 нарешті перемога збірної Сергія Риброва

  193. [Володимир Кохан]

    відверто скажемо, що залітало все майже з кожного фактично з кожного удара

  194. [Валерон]

    в створ Україна забила але нарешті емоційна і класна перемога вболіваємо за збірну

  195. [Володимир Кохан]

    для виходу на Чемпіонат світу попри все і вболіваємо разом з преміум спонсором збірної України з футболу компанії VBET Україна VBET і збірна разом совміші

  196. [Валерон]

    не можемо не поговорити про футбол

  197. [Володимир Кохан]

    ми починали як футбольний подкаст колись

  198. [Валерон]

    ти грав за село, так?

  199. [Володимир Кохан]

    якщо так можна сказати, так щорічні змагання були між селами уявляєте, жило село 2000-х групи в нас були поділені ти граєш в групу «Сєтка» у нас зараз, по-моєму, райцентр тільки може зібрати команду райцентр тільки? в колишньому Вінковайському районі було 26 шкіл кожна школа була представлена командою між ними були змагання і потім ви виходили на фінал і ми грали весною в травні місяці фінал грався в райцентрі, на центральному стадіоні це такий був калорій, як ми їздили цими бобіками бувало, чуваки йшли 9 кілометрів одне село йде до другого, бо в них матч гармаха чи село на село? ну, не було у нас якийсь біг, мені здається, це раніше це ж 90-ті, ми ж... але ніякого ДЮСШ не було у вас, так? в центрі було ДЮСШ я ходив в ДЮСШ в мене село, типу, як... це, типу, іначе село, а найповніше село, це як агломерація райцентр хоча в нас окрема школа була, але сільрада одна як він когось... яка позиція у тебе була? в той час позиція... у нас тренер такий був Петро Петрович, який так, типу, приходить, такий м'ястрий, кружечка вокруг стадіона а там, блядь, давай і там всі між собою, хто... сільський футбол хто де коли грав ти грав раз вратарем, раз нападником раз цим, а хто старший, нагліше або у нього батя там багаче, у нього крутіше бутси а потім, коли приходять змагання Петрович такий виходить, так ладно, кохан, ти центральний защитник ти то, ти то, блядь, ну ти такий самбурний набор і бред був, там ніхто ніколи з житті тактики не вчив, нічого, це максимально був хаос, можливо в інших днів США було ще якось по-іншому, але в нас, принаймні, там це було я кілька років туди ходив

  200. [Валерон]

    А як так життя тебе завело, що ти став болівальником

  201. [Володимир Кохан]

    шахтаря? Так, здається, я дещо це пояснював Пояснював? Ну, зараз коротко пояснював, відчу Відчу мого батька, мій дід, про який я дізнався, що це не мій дід лише за багато років після його смерті, все життя думав, що це мій дід, він 19 років пропрацював в Луганській області шахтарем все життя сам самолічний, потім повернувся, одружився з моєю бабусею в нього сілікоз був, від якого він і помер все життя кашлював, і ми з кінця 90-х почали дивитися футбол З 1998-го року я перший матч побачив футбольний, яка збірна грала наша З кимось, і це дід з батьком Батько не дуже, він вже з нами дивився Дід любив футбол І нам щось сподобалося у футболі, і ми почали дивитися І під флоу такого діда Радянські такі були штуки, що шахтарів болівали відповідно з Донбасу Він болівав за Донецький шахтар тільки

  202. [Валерон]

    А в Заря вже буває, чого не загадати

  203. [Володимир Кохан]

    Він щось за шахтар болівав, він не шахтар на тому Тому що вони, трударі, ходили на шахтар І він почав одразу говорити Динамо це мусора Це мусорська команда Воно ж так було, що Динамо початкалося з того, що Відомство МВС Підало Він каже, що нормальні мужики ніколи замусоровані будуть Всі металії, шахтар І воно якраз так припало Це кінець 90-х, початок 2000-х Коли шахтар почав реально конкуренцію нав'язувати Динамо

  204. [Валерон]

    Але ж кінець 90-х це Динамо Лубяновського Найсловетніший

  205. [Володимир Кохан]

    Він болівав за Динамо, звичайно так Але в мене є така життєва моя натура Протестантизм І нонконформізм Вони мені притаманні і присутні в моїй просто бунтарській свідомості На якомусь кровному рівні Підсвідомному Я завжди був проти того, що Чому я футболом щось захопився і почав його грати Тому що в нас була волейбольна школа На сайті не було футбольного стадіону В школі ніхто не грав футбол, ми перші почали Мені завжди супереч подобало Всі слухали попсу, нам тут попало Трамштейн та Микама І все завжди йшло, всі ходять на баяні грають Ми давай брейк танцювати Як ми вміли, падали на голові Завжди супереч системі нам все подобалося І коли ти приходиш в школу Динамо, динамо, динамо По телевізору народна команда, включаєш динамо А Шахтар він реально такий був Андеграунд В той час це було протиставлення Я приїжджаю в Хмельницький на базар Ларек з футболками Ти ніколи не купиш футболки Шахтаря Динамо, Челсі, Мілан Шевченка Тоді що завгодно висить Тільки Шахтаря ніколи немає Чи якийсь плакат Шахтаря Це те саме, що зараз агробізнес Напевно, просиш купити футболку, ніж тоді було Шахтаря І теж був Шахтар Яремченка Прокопенко

  206. [Валерон]

    Ну

  207. [Володимир Кохан]

    Ті часи І мені гра дуже подобалася Вони реально круто тоді грали Це перше протиставлення Агахова зі своїми сальто Це так виглядало все фантастично І форма ця помаранчева, красива І І це як його Динамо відверто Фанати Динамо цього не хочуть визнавати Зараз суддівство, до суддівства завжди є претензії Але зараз в Україні стало з помилками Але не заангажоване суддівство На початку 2000-х Ну хай каміннями не кидають Хтось каже, що це неправда Ті Динамо цянули за ухо Щоб поставити в пенальті ворота Динамо Чи дати червону пряму Динамівським футболістам Я тоді дивився всі матчі, які тільки показував Блін, ніколи цього Неможливо було побачити Зграю з якимось Металургом Запоріжжя Чи Металургом Маріуполем А ти про комп'ютерного Черната Там їх було дуже багато Оці пенальти, коли вони 0-0 Початок 2000-х Мені це дуже не подобалося Ну і модне слово стало В 12-х роках Андердоги Я тоді не знав цього слова, але я завжди був за усайдеріст І за андердогів І в принципі Зашахтарія тоді вболівав Тому що він протиставлення робить Зашахтарія перестав вболівати, напевно, коли вони Кубок УЄФА виграли І вони вже теж стали такими ГМО-нами Українського футболу І вже так само судді почали Це існував такий неписаний авторитет Коли суддя боявся поставити В пенальті ворота Динамо Коли грає поліграф техніка Умовної Динамо Я так, принаймні, це бачу Може, я в дитячих очах своїх помилявся Мені здається, що це точно так було І коли грали І тоді логіка, Суркіс володіє цим футболом, грає Шахтар Динамо І враження, що всі судді натягають, блін, весь час Шахтар І дід мій сидить, це плюється І ми плюємося, ах, це ж вся продана країна Напевно, що потім Розворот відбувся Майор хитнувся Потім потягнули Шахтар, звичайно Це відверто потягнули, я цього ніколи не любив І вже там до революції гідності Я вболівав або за металіст Або за Дніпро, або за Карпати За конкуренцію українського футболу І завжди так було і є І навіть в останніх чемпіонатах Я зараз дуже вболівав, коли Олександрія з Динамо тягнула до останнього Це чемпіонство Я так хотів, щоб Олександрія стала чемпіоном Але потім, коли вони в Єврокубки потрапляють І обсіраються на кожному кроці Я думаю, ну нахрін, як це можливо, щоб Шахтар Зайняв третє місце, який зараз Щороку достойна представляє нас на Єврокубках Щороку Але це якраз те, що ти хотів Шахтар третє місце Ну от хотів, хотів, але потім Це якраз проти системи Євроарена, тому що Євроарена для мене понад усе Це завжди було Ніколи в житті не було жодного матчу, щоб я вболівав проти Динамо На Євроарені Шахтар, андердог, дуже дивно звучить зараз

  208. [Валерон]

    А колись таке дійсно було?

  209. [Володимир Кохан]

    Зараз, якщо потрапляються якісь архівні матчі До 2014 року У ПЛ, там, Ніталі з Дніпро Чорноморськ-Карпат І ти такий, боже, це в нас було І я ще був тоді щось незадоволений А матчі збірної?

  210. [Валерон]

    Україна-Франція на Олімпійському?

  211. [Володимир Кохан]

    Україна-Росія Я зірвав голос Зараз це в мене є голос Після концерту Я зірвав Україна-Росія 3-2 Коли я зірвав в нуль І потім виступати На наступний день Добре, що тоді 3 вокалісти були За мене Діляс Фаго там Ти на беках був, так?

  212. [Валерон]

    Та все

  213. [Володимир Кохан]

    Я потім Грав в Тернопільській області Були Не пам'ятаю, як називається Чортків, не Чортків Робили вони турніри І проти збірної ветеранів ми грали Я в центрі поля підкатився Під Сергія Попова, капітана колишнього Шахтеря Ну фол там щось І потім Стоїмо на сцені, нагородження Щось таке Я раптом розумію, що я ледь не травмував людину Яка забила збірню Росії Я до нього так Прямо на сцені команди стоять Я підійшов Як я його заманав вибаченнями Він слід віддати належне Попов, знаєте, що мені відповів? Я сам винен, перетримав ніч Ага Болійно, згадав з Тернопільського Згадав Як там грали Одне я дуже питаю, як я раніше думав Юрко Юрченко, ви знайомі? Ні, не знайомі Я думаю, це міф чи не міф Тому що я колись літав, коли ми слухали ТНМК, і це все Він ж походить з мого сусіднього села З Бєлєвівки, з Майдана Олександрівського І тоді в 90-х він був дуже популярний І тоді розповідали Таку штуку Я думаю, спростувати зараз цей міф Справда чи це неправда Що ви хіту змінимо у ЗУТі Юрченко, ще хтось Ви приїжджали туди в Хмельницьку область І там в ДК, в Вінківцях, якщо таке пам'ятається Що там виступали, і там була якась своя двіжуха Ні, ні, це Територія А катала їх активно В нас в чомусь сенс був Територія А Що вони брали людей на контракт Показувала Анжеліка їх в ефірі І вони потім їх катали Просто нон-стоп І брали кількістю гастролей Тобто, артисти не отримували, здається, грошей Вони отримували зарплатню І тому вони по райцентрах каталися А ми з Територія А ніяких стосунків Ніколи, Маленький Ми брали наші кліпи Медіабартером Ми відпрацьовували це Нічого безкоштовного вони не ставили Ні, ні, ні Зараз вони там робили Реюніон Території А І нам кажуть, може ви виступите Ми такі, Територія А Ми не були в Території А Боже збав Ні, ні, ні Це люди сприймають От я вас побачу по Території А А що довелося зробити, щоб ти побачив нас по Території А Ти ж не хочеш знати І не треба тобі знати Ні, вони могли Їх викатували Нон-стоп Юрченка, Адольська Вхіди, Зев'є Ковалдіна треба якось запросити Тоді це пояснювало, що це Юрченко сам Замотило, що він там всі думав, що Музична спільнота в той час Києва, що Україна десь тусувалася між собою Всі були знайомі, молоді І що приїхали і там грали Ні, не знайомі У нас тоді прямо міфологема така літала Біж нами тими, хто там Терцій, Штанцій На голові крутився, і ми всі, блядь, отенкає Взвоїли І Тартак помовив Всі кажуть, ось тут у нас будинок культури Я б знав, скажімо так

  214. [Валерон]

    А Фас же пише, де він був?

  215. [Володимир Кохан]

    Я фіксую за всі роки всі концерти Кілометраж, яка програма О, прикольно Те, де найунікальніше було А в 90-х, я ще вів, ми ставили оцінки Організаторам По кітибальній системі Типу організація, публіка Щоб зрозуміти, де, що, як Прикольно Так, я не знаю А ти не пам'ятаєш, де ви були? Я пам'ятаю, в принципі, де ми були, все Ні, краще Вести потім почнеш забувати Чи переліт сім, наприклад, У мене дещо феноменальна пам'ять Скільки сім вже проїхало? Оце про це я колись думав А я веду облік кількість міст, в яких ми виступали Ну, я в голові знаю регіони, країни де були такі великі місця А села особливо, коли в нас в Україні Іванківці, Вахнівці, Петрівці Дуже, якщо не стандартна назва, якраз там Совин'яр якийсь, не знаю там Гута, Бличинка Ти сьогодні сказав Барвінок Барвінок це прям село, на в'їзді Бужгород Я теж Барвінок Таке важко запам'ятати, тому що їх десятки по Україні Антонівці, незвичайна кількість світиль Пірвомайських більше Ну, всякі, так Таке, звичайно, не запам'ятовується

  216. [Фоззі]

    Петрово, Петрівка

  217. [Володимир Кохан]

    Так, це село Зараз цим Покровське, Покров І це тільки три міста я зараз назвав Щоб довкола, там міст Сіло різних таких дрібненьких населених пунктів Незвичайна кількість Тому і переименували той напрямок, бо люди Плутались А як зараз назвали?

  218. [Валерон]

    Ну щось там ті кілька днів тому Військові змінили назву Гуляє пільський, напевно Так, так Бо плутали Покровське З Покровським Покровський напрямок Ми згадали Після камери ми говорили Зараз є приклад такий, що Ютубний випуск Тревел, шоу, скажімо так Дійшов до кінотеатрів По суті, випуск про Антарктиду Птушкина Він вийшов в кіно Хаще, як думаєш, можна буде В кіно побачити?

  219. [Володимир Кохан]

    Думаю Це те, на що Якби ми хотіли орієнтуватися На те, що ми орієнтуємося в майбутньому Тому що, повторюсь, оцей формат Відео в місяць Це дуже заганяє Це не може людина все життя працювати Команда в такому темпі Вже живі люди, це все виснажує і ти виграєш Тому, напевно, в майбутнє Не раз в рік там, як Птушкин, частіше Ми колись думали, круто, було б чотири Але набагато якісніших, набагато грунтовніших Глибших, які ти можеш досліджувати Чи шість раз в два місяці Можна з часом порити Але зараз багато чого Це навіть та сама фінансова Щомісяця Мені здається, що це така історія Про те, що українські зараз всі популярні Тому якийсь запит на українське кіно Чогось тому Воно завжди буде і потім буде популярніше Воно якісне, Антарктида якісна Є фільми, котрі не залетіли Це залетіло, тому що воно зроблено З душою, напевно, щось унікальне Щось цікаве, не тривіальне, не стандартне Ми ж робимо дуже, по суті, такий фастфуд В тих масштабах Це півтора години фільм, це дуже швидко ми робимо Ми ніколи не робили ще високу кухню Останній фільм про Черкащину Це напевно По По режисурі, по сценарію, по картинці Це найякісніша, найбільша робота нашого проекту За його існування Вона вже така претендує на щось серйозне, де її неганебно показати Тому що дуже часто роботи недопрацьовані

  220. [Валерон]

    Але не набирає він тільки

  221. [Володимир Кохан]

    Не набирає, тому що там є нативна реклама алкоголю І що цей ютуб-сіряк кидає А всіх інших разів Завжди недопрацьовані роботи Тому що просто бракує часу Ти не найдивишся, думаєш, ну тут ще півроку можна стабіть, фарбувати Десь щось перезняти, десь робити Щоб вийшло таке ляпота, яке ми хочемо А так вже та-та-та-та Ну в цьому і колорит, і шам, і справжність Водночас Але ми не хочемо позбавитися цієї справжністі Але хотілося б зробити такий прям роботи, з якої ти міг приїхати На якийсь кінофестиваль І тобі було б не соромно Там я Бекову щось помилився І потім переписував, перепутав якийсь рік чи царя якогось А от щоб ми грунтовно до цього підійшли Дивись, українське документальне кіно Оскара отримало Ну так, є Є на що рівнятися Ми можемо потенційно це робити Ми можемо фактично це робити Але за браку фінансування Часу і певних обставин Ми зараз поки що цього не робимо Але би хотілося в майбутньому щось таке

  222. [Валерон]

    Я ще знає, що згадав про футбол Таку цікаву річ сказав Ти казав, що Ракіцький і Воронін все одно гавнікі Найбільшість не те, що ви виїхали з Росії Зараз Ракіцький Він такий трохи національний герой Одеси Навагається говорити українською

  223. [Володимир Кохан]

    Я не знаю Я не хочу, напевно, все у вас Я, до речі, подивився Це в Поворознюкаві Чорноморця трошечки

  224. [Валерон]

    Але це там так смішно Він каже, чому ти поїхав в Росію А Ракіцький каже, а чому мені ніхто не сказав не їхати? Чому мене тут не залишили?

  225. [Володимир Кохан]

    Не торкнуло мене навіть Цей сюжет про Чорноморці Емпатію я ніякої не відчув Ні до нього, ні до них Є такі люди, до котрих ти відчуваєш емпатію Розположення до футбольних клубів Чи дві жухи Але ти такий, значить, ти не пробачаєш Я не пробачаю Я дуже поступливий людина, я взагалі не злобний В мене атрофовано відчуття образу по життєвому Це знаю там мої друзі Мої колишні дівчата Я все просто пробачаю Це в мене від матері передалось З сім'ї взагалі всіх таке Але не Ракіцького Я на нього не тримаю злобу, це просто така якась критика Якби я з ним всі чарку випив, пиво чи чай Може б він прикольний чувак, я не знаю так Але так, поки що поверхнево Це ж поверхне висудження незнайомої мені людини Через певні дії, які він там Вчинив чи не вчинив у свого часу Зараз йому можу дати таку оцінку Але вона ж не є догматичною І стверджувальна, абсолютно Це поверхнево, він про мене може сказати Про мене багато тих, хтось думає Ще раз познайомився, що о ком живу Я думаю, ти такий пафосний якийсь, знавшися зірково Я кажу, я? Простіше, це мене когось знайти Я сам людина, ніколи не маю мене цієї штуки А от Птушкин тоді теж такий приклад Що Птушкин? Він же теж працював в Росії, на Росії З Орлом і Решкою?

  226. [Валерон]

    Орлом і Решкою, потім російськомовні Ці всі були випуски Потім було інтерв'ю у нього, де він навіть не казав Що війна йде на Донбасі, хоча він сам з Луганська У нього мама в Луганську жила

  227. [Володимир Кохан]

    Полі, ніколи Ніколи так глибоко в нього Ну я прямо з ним, можна сказати, приятелюю зараз Класний чувак Тому що я з ним вже живу Спілкуюся, і його позиція зараз Він принципово в побуті спілкується українською Для людини Він сюди спілкується українською І багато роботів зараз у нього штура Оголошений по світу, 7 фільмів І 100% доходу підуть на підтримку проти повітряної оборони Всіх місця повністю Весь касовий збір, який збиратиметься в Європі, Америці Це вау, це круто Ні, це його доля Касового збору кінотеатру Ну так, звичайно Буквально в 20-му році

  228. [Валерон]

    Він давав інтерв'ю Юрію Дудю

  229. [Володимир Кохан]

    Та я навіть колись дивився В Туреччині вони ще десь спілкувалися

  230. [Валерон]

    Вони в Туреччині на цій анатолійській трапізі Зустрічають чувака з Запоріжжя Дудь у нього Родичі якісь Чи нігерського, що таке Дудь намагається говорити українською З чуваком, якого вони зустрічають

  231. [Володимир Кохан]

    А Птушки тоді ні

  232. [Валерон]

    І Дудь каже, що в Донбасі йде війна Ну, прямо каже це

  233. [Володимир Кохан]

    А Птушки не говорить Він каже, що війна Пояснює це потім тим, що у нього є якісь контракти З російським телебаченням Треба з ним поговорити про це Зустрінуйся, поговорю з ним Ні-ні, я тут мав на увазі просто цей приклад Бо в мене записано Таке висловлення про Роківського Вороніна Бо в принципі В такому спортивному середовищі Вважаються, що вони красавчики А Воронін яка в нього доля? Я зараз не знаю Він виїхав в Німеччину Там, де віроградний будинок був Він працював в Московському Дінамо А чому він красавчик зараз?

  234. [Валерон]

    Що працював в Московському Дінамо і в перші дні війни виїхав Ну тоді напевно А Роківський теж перші дні виїхав звідти? Так

  235. [Володимир Кохан]

    Ну тоді хоч респект, звичайно Це люди, котрі переоцінили Той, хто визнає свої помилки Я дуже поважаю людей, котрі визнають свої помилки Ні, вони публічно їх не визнавали Вони просто виїхали з Росії

  236. [Фоззі]

    І вони відповідають їх

  237. [Володимир Кохан]

    Але Толя Тимошук і навіть нічого не спробував робити Хоч парадоксально, це був чи не єдиний українськомовний футболіст Ті ще роки, всіх інтерв'ював всюди І він мені так подобався І малював Патріот був зашкалюючий, сам з Волині родом Такий, ну А Роківський зараз тут, а Толя там Тому я кажу, я не хочу Колись я сказав, що я його прямо хейтив Ні, я казав, що він нещасна людина Щось таке Я про Тимошука це говорю А за Роківського, по-моєму, нічого, супер Тоді, звичайно, він мене А я коли казав, що він не гопнік Ну, в нього образ такий гопніка, він виглядає такий Завжди був, він в «Шахтарі» грав Гравець, він просто прекрасний, що я вважаю досі Один з кращих центральних захисників З Донеччини десь, так? Казав, що вони гівнізькі, які нічим не відрізняються Від того, що Тимошука Блін, в якому сервісі я говорю? Я, значить, визнаю Значить, десь щось не так А я тоді, напевно, не знав, що вони повернулись, можливо Так, я, можливо, тоді Я тоді, може, не знав І тоді це говорити, ну, зараз літо Визнати свої помилки Вони там визнали, повернулись, я теж визнаю свою помилку Я бачив в цьому про Чорномор'я, що він їздить і на фронт Зараз в нього є там приятелі, якась танкова бригада Він їх підтримує Ну, в цьому плані ок, так Але в свій час він зробив такого, тіпа Він в свій час гімн не співав Руку не там тримав Тимошук то якраз співав Тимошук співав В Раківському був образ ватного гопніка Завжди в збірній, в шахтарі Догрався, до нього претензій немає Це... Блін, я не люблю взагалі засирати людей Типу якихось таких Ще живе там собі, ще живе Це зараз Чорноморець, машина часу Пара центральних захисників Хачириді Там зібрали Реально, Хачириді 38, 39 Це багато говорить про український футбол

  238. [Валерон]

    Він 4-5 років не грав І тут повернувся, зараз перша лізія виходить

  239. [Володимир Кохан]

    Це багато що говорить про рівень

  240. [Валерон]

    Я кажу про український футбол Давайте позитивно закінчимо Ми знаємо, що ти відновлюєш поле на Подолі

  241. [Володимир Кохан]

    Поціль відновлювати Ми його руками само відновлювали Ми там грали А я взагалі думав, що можна використати нашу медійність Популярність проєкту І в якийсь час зробити там прям толоку І привезти туди багато людей

  242. [Валерон]

    І можна було б якийсь медійний футбольний матч

  243. [Володимир Кохан]

    Я про це думав, можна благодійний фейш Можна на когось покликати Фішка в тому, що в Києві всі зараз грають на штучках А це андер Там все розмальовано в графіті Сетки такі Просто виглядає, знаєте, як З фільму про Нью Йорк, де там баскетбол грають А це можна зробити на Подолі Такий футбольний, брутальний матч Я думав, прямо можна не футбол грати Тому що я зараз свій контроль на футбол Це ж постійно потрібно грати, це вже травматичний спорт Якщо ти його раз в рік граєш, то на нахрін Тебе вилітає все Ми грали така наша ігра Я не знаю, чи була в ваших регіонах Ми її так називали Американка Це один на один, коли це мініфутбольне поле Або два на два саме, прикольно І коли в тебе є три касання Ну в повітрі можна бувати скільки хочеш А так два чи три там домовляються з касаннями на твоїй половині І ти маєш бити потіх А в іншій стороні можеш робити що завгодно Тільки не руками грати

  244. [Валерон]

    Від дворі до дворі

  245. [Володимир Кохан]

    Ми граємо до трьох голів на виліт І це дуже швидко, і там можна робити якісь вставки Це не футбол, коли багато людей І це настільки азартніше, тому що футбол може бути тягучим

  246. [Валерон]

    В два дотики, від стін

  247. [Володимир Кохан]

    І це не травматична абсолютно херня І ти одночасно в неї втомлюєш Набагато менш травматична, ніж футбол Тут немає контакту з іншим граціям Тому що ти не переходиш половину поля А там такі маленькі поля? Гандболка? Типу метрів 50 Асфальт? Ні, там ґрунт І це прикольно Він прямо під щековицю і горою За пожежкою Знаючи реалії Києва Після того, як його чистити Там забудовники звернуть увагу Туди фішка нереально забудуватися Туди машиною не під'їдеш Воно так зашито І це ж зараз надали цьому статусу Національний парк природного парку Зеленський підписав Щековицю тебе? Так, національний парк щековиця Активісти з Подолу це проводили І теж завдяки нашій медіаніці Я це висловлював в хащах, ми закликали нашу аудиторію І тоді підписали І воно входить до цього складу І Зеленський це підписав І йому надали цей статус Що там забороняє забудову Цей колишній завод Ріттхера Цигельний і пивоварний І всі ці гори І Щековиця Цей комплекс йде аж до Бабиного Айару І це круто Але там дуже багато хащів Занедбанності, засадності І цей зашитий футбольний стадіончик Про який ніхто не знає, він завжди вільний Там кіно знімати І ми хотіли колоночки принести Можна реально реп І грати Це було б дуже круто, але з такої погоди Тобто ж кажев реп Мені це подобається Клас А скажеш де ми може під знімом Щоб показати Вулиця Нижня Юрківська За пожежкою Там є два входи Можна через будинок Нижня Юрківська 13 Але там справжній андер Там якраз закладки всі Там місідронщики ходять Там все в шприцах Там брутал такий Там малыші сидять репу п'ють Такі 15-річні ховаються То навіть поліція мені не здогадується Що там є футбольний майданчик Він зашитий в хащах натуральних Там колись був буривий Минулого року дерева такі попадали Ми різали ці дерева, вичищали, розчищали Люди там собаками гуляють Ми вже давно напевно рік там Ні, півроку там нічого не грали А так ми з цією американочкою ходили Компанію завжди побити

  248. [Валерон]

    Клас Класна історія про відновлення поля В Києві багато таких Закинутих майданчиків Закинутих полів

  249. [Володимир Кохан]

    Не так багато, як нам би хотілося Київській владі Але вони є Ти хочеш натякнути на те, що це пов'язано З відновленням ДЮСШ-21 на ДВРЗ?

  250. [Валерон]

    Так Наприклад, на ДЮСШ-21 на ДВРЗ Поле вже відновлюють Відновлюють завдяки УАВ та УПЛ Тому що за кожен гол в УПЛ 5 тисяч гривень Йде на відновлення цього стадіону От би так на кожен стадіон в Києві

  251. [Володимир Кохан]

    Я так собі думаю Що якщо там буде дуже багато голів То там буде стадіон такий Тисяч на сорок Чистий футбольний Тисяч на сорок не буде, але Що треба від футболістів і від всіх інших

  252. [Валерон]

    Забивати Більше голів Наприклад, як Кривбаз Епіцентр 5-4 на секунду 5-4, 9 голів 9 в 5 45 тисяч гривень на відновлення стадіону на ДВРЗ

  253. [Фоззі]

    З одного матчу

  254. [Валерон]

    Кожен матч по 5-4 І можливо щось І подолу перепаде

  255. [Фоззі]

    Так

  256. [Володимир Кохан]

    Щось будемо розігрувати? Давай покажеш Це, до речі, така була проблема Коли написали щось принести Адже ми нічого не беремо з експедиції Мерч, це супер банально Я не думаю, що люди можуть купити мерч У нас дуже багато людей розіграли свій мерч Це прям найпопулярніший Це супер банально Хочеться щось унікальне Як Фос каже Він про ютуб канал сказав Але зараз важко зустріти людину без мерча А що він, до речі, приносить щось? Мерч, це Має комерційну Мерчем займаюся лише Я не скажу, що це супер комерційний Ми дуже маленьку робимо маржу на тому Тому що ми за якість більше купимо Ми щось там вже назбиралося Але я навіть не вивожу Воно з товару в товар Ми багато даруємо Військовим постійно патчі Там є якісь дохідні Це далеко не І я от стою, що вчора про це думав Сьогодні зранку так по квартирі дивлюся Іначе багато всього пов'язано з хачем Але все мені хтось дарував І все якась цінна, все якась неподорога Тобі подарували подарунок Треба передарувати Тупо якось Але все ж таки, окрім подарунків, нічого іншого немає Тому думаю, ці хлопці пробачать І вони самі будуть раді Я забув їхнє ім'я Зараз я візьму Опа Це прикольна штука Реалітетна вінтажна, дуже крута І я думаю, що ми зараз Заряжений плівочкою Тут зроблених два кадри Я не пам'ятаю, яких цікавих Фотоапарат? Це крутий, офігенний Олімпус Один з кращих в своїй моделі Ідеальний, бездоганий, заряжений Два кадри використані Пропонує нам зараз фоткатись на третій кадр Тут ще бершна плівка І потім переможець Зобов'язується нам надіслати І люди дофоткають потім цю плівку А скільки плівки ще? 36

  257. [Валерон]

    Нічого собі, це дуже дорогий

  258. [Володимир Кохан]

    Один кадр відфотканий походу Лише, так Стартовий, тестовий, не знаю, там щось вийшло Ну так, він коштує, я не знаю, зараз Ну там, тисяч шість, п'ять Він десь напевно коштує Так, якщо Хлопці мені пробачать, я думаю, вони інші Тому що мені вже подарували два фотоапарати Вони мали лежати два на столі Я дивився по всій квартирі, думаю, що віддати Думаю, на це можна щось зібрати Дійсно, пристойно, тому що подарунок серйозний І ви підтримуєте, у вас є якісь підрозділі, які ви стали підтримувати? Ми на такмет На аптечки Ми завжди Звичайно, ми завжди за те, щоб підтримувати будь-які Зброєінформування, завдяки яким ми тут Тому не шкода взагалі нічого Завжди це Ми виставляємо на розіграш фотоапарат «Олімпус» Він Володимира Листівочку з автографом Коробочку під фотоапарат І там ще плівочка є Все це стане вашим Якщо ви зробите донат На тактичну медицину За посиланням В описі до цього відео Крок в 200 гривень Якщо кидаєте 400 гривень Повідомляєте, що ваші шанси подвоїлися Обов'язково плюс в коментарі За кожні 200 гривень І тоді за кілька тижнів Ми розіграємо І переможець отримає листівку, фотоапарат Плівку і коробку З цим можна поборотись І можна гарно збирати на аптечки Всі гроші підуть на тактичну медицину Від фонду «Згуртовані» Я є одним з його засновників Ми займаємось тим, що збираємо аптечки І передаємо їх у військо

Схожі епізоди

мандри, ютуб, військо

26 лип. 2024 р.

Влад Хільченко

ХІЛЬЧЕНКО/@OdnoyPravoy. Подорожі під час війни, Драгобрат чи Буковель, українська і майбутнє Харкова

Поки на вулиці пекельна спека, ми вирішили покликати людину, яка любить холодні гори та сніг. До Прямої Червоної завітав Влад Хільченко, який знає все про сноубординг, Карпати й унікальні місця для відпочинку. А ще він бігає трейли та півмарафони, грає в баскетбол й американський

Читати повний текст

кіно, театр, ютуб

30 трав. 2025 р.

Віталій Гордієнко

ГОРДІЄНКО/@zagin_kinomaniv: Івасюк, документалка про хіп-хоп, топ українського кіно, меми та Трінчер

Його документальні фільми збирають мільйони переглядів, а відео про меми — ще більше. Українські режисери мріють, щоб він зняв огляд на їхнє кіно, а він і не проти. За нашою барною стійкою — Віталій Гордієнко з каналу «Загін Кіноманів». Новий випуск Прямої Червоної про Івасюка та

Читати повний текст

волонтерство, політика, бізнес

28 лют. 2023 р.

Діма Малєєв

@dima_maleev Як виїхав за кордон, Джозефіна Джексон та ставлення до росіян в США.

Поки люди все частіше спілкуються з ChatGPT ми поспілкувалися з тим, хто розбирається в штучному інтелекті та інших сучасних технологіях і трендах. Діма Малєєв — чи не головне обличчя українського IT. Він завітав до Прямої Червоної, щоб поговорити не тільки про ITшечку, а й про в

Читати повний текст