ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
спортфутбол

ХАЦКЕВИЧ. Робота в Росії, ставлення до Лукашенка, хто з нинішнього Динамо грав би у Лобановського

Олександр Хацкевич

Опубліковано 19 лист. 2021 р. • Довжина: 10 025 слів

Короткий зміст

Олександр Хацкевич господарював у центрі поля Динамо часів Валерія Лобановського, а потім виховував динамівську молодь, яка тепер сяє за Мірчі Луческу.
За баром ПЧ Хацкевич згадував про легендарне Динамо Лобановського, гру в Китаї на початку 21 століття, роботу в Росії та прокоментував нинішню ситуацію в його рідній Білорусі.

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Олександр Хацкевич]

    Хочу запитати, як у мене справи, хлопці. Це ж суперстар реальний, це Йесус Христос. Спочатку ми біжимо, а потім думаємо. А тут я цигарету взяв. З іграчками, ззаду потужніше, спереду поширіше. Я ще трошки і заплачу. Треба сказати як є. Чесно, так?

  2. [Фоззі]

    Давай. Все тобі скажем, все. Дай ручку, дай ручку. Я тобі все по руках, все, Сашо, скажу. Спортсмен Валерій Тищер.

  3. [Олександр Хацкевич]

    Перший реакція. Ми Тищер, московський Спартак. Чоловік, вам повторити? Хлопець приїхав, думав, що тут медведі футбол грають. Я не з тими людьми пішов, сіяв в одні локти. Прикоритники розуміють, звідки сиплюється корм. І вони краще будуть живати, так? І мовчати. І вони будуть сиплювати. Оце вже спіначет, так? І все, і закрили. Україна мати. Років 10, можливо 12 тому, був футбольний турнір в Кончазаскі. На чверть поля, навіть не на половинку, на чверть. Такий ветеринарський. І, значить, команда артистів грає проти команди зірок «Динамо», ветеранів. І на сороковій секунді цієї гри нападник артистів отримає по Ахілу. М'яч був дуже далеко. Нападником цим був я. А вдарив мене наш гість сьогоднішній, Олександр Миколаївич Митський. Для порядку, так? Привітання. Привітання. Ні, ну, одразу треба було зрозуміти, так? Для чого ти вийшов на футбольне поля? І тому одразу така перша тема. Я розумію, навіщо це робиться. Щоб там людина прибирала ноги, щоб показати, хто головний. Були такі люди, зустрічалися вам за кар'єру, які били у відповідь? Чи на випередження? Чи такі? Знаєте, я ще зустрів Чемпіонат Совєтського Союзу. І тоді в Чемпіонаті Совєтського Союзу до 20-ї хвилини не давали жовтих карток, так? І от ти вже спочатку показуєш нападникам, що якщо ти хочеш гри закінчити, Це не болісно, так? Переходи на іншу половину поля і може там тебе гостеприємно приймуть. Так що це вже звичайно. А після Совєтського Союзу, наприклад, в Лізі Чемпіонів, я ж не думаю, що якийсь Балака так можна було якось нападати чи Баслєра. Ну, в Лізі Чемпіонів ми не встигли просто це добити. Ви ж у нас частина... От якщо ми зараз вийдемо з Пабо на вулицю і запитаємо. Хацкевич, все одно ж згадають вас як футболіста в першу чергу і скажуть, що це була частина «Динамо-машини», яка тоді закохала у футбол покоління українців. Ми не можемо не згадати ту команду, те «Золоте Динамо», в якому ви били по ногах суперників і були таким прикладом жорсткого хава.

  4. [Фоззі]

    Але от чесно, я не пам'ятаю тебе, Саня, взагалі до Лобановського. Ось є Лобановський і є Хацкевич. Перед тим може просто грав Михиленко?

  5. [Олександр Хацкевич]

    Ні, але я прийшов у 1996 році. Ще сам був. Йошифович був, а вже у 1997 році прийшов у збори, ми поїхали. 3 або 4, 3 января вже поїхали в Руїт на збори. А яким був той Новий рік? Зазвичай там люди там «С Новим Годом! С Новим Щастям!», а потім 3-го Лобановські збори і так оп, назад. Ми ще не представляли, що буде 2-го числа.

  6. [Васильков]

    Але ви знали?

  7. [Олександр Хацкевич]

    Традиції були якісь? Були ж люди, які ще за радянських часів з Лобановським працювали і розуміли, яке буде навантаження? Ну, той же в тренерському штабі був Дем'яненко. Він каже, що, хлопці, вже одразу з 2-го числа почнеться. Але ми ще, знаючи наш рівень вже підготовки, ми думали, що ми витримаємо. Я чув таку байку, що Дем'яненко до 50 років бігав на перших зборах крос краще за всіх. Тобто добігав до кінця. Ну, в Ялті, коли ми приїжджали на царську тропу, то Дем'яненко і Михаліченко, вони ввели групи, там інтервальна робота була, але вони витримували.

  8. [Фоззі]

    Я пам'ятаю, що всі казали, що коли назрівало, що Лобановський прийде, всі лякали. А Сабо Худивлякав казав, ось прийде Лобановський, у вас не буде цього розгільдяйства, у вас не буде цього, Лобановський прийде, порядок знайде. Це ж було. Це було там рік чи пів року перед тим, як назрівало, що поверне Лобановського в Київ.

  9. [Олександр Хацкевич]

    Ну, так. Я вже розумів, що прийде Лобановський. Лобановський же останнім часом, коли ми вже знали, що прийде Лобановський, то Пузич вже їздив з командою на ігри. Наступні ігри, кінець липня.

  10. [Фоззі]

    Тронімося, я вам чай принесу. Вже передавав інформацію.

  11. [Олександр Хацкевич]

    Вже був контроль над тими футболістами, які є в команді, і тому Лобановський мав інформацію всю. Те, що відбувається в команді, ну і Сабо, звісно, Йожиф Йожифович в цей час, як ти говориш, вже казав, що ось такого не буде.

  12. [Фоззі]

    Це ж було, ти розумієш? Це було. А який ефект? Тобто приходить Лобановський, на Лобановській це ж суперстар реальний, це Джізус Крайст, і приходить Лобановський, і ви всі, як маленькі точки, застигли і думаєте ще далі. Яка моя доля, так?

  13. [Олександр Хацкевич]

    Ну, перше, що коли ми полетіли вже після Нового року в Руїт, то полетіло два самоліти. Полетіло більше 40 футболістів на перший збір. І незалежно, як ти грав там до цього, все одразу… З нуля. Обнулилося. Та була раса. От, і ти вже бачиш, що… А це ж для футболістів старші збори, це, мабуть, всі летіли в підкатах, один проти одного, всі конкуренція. Ну, м'яч ми бачили тільки десь на день десятий, після того, як… І це не тому, що м'ячів забракувало. Спочатку треба було швидше бігати, швидше прыгати. М'яч приймав той, хто заслуговував. І швидше зберігатися. Усі ці тести, вони фізично важкі, але вони все одно більш психологічні. Серйозно? Ти себе повинен настроювати. Це вплив, мабуть? Коли ми в Ялті бігали п'ять по триста, це був вже останній тест, який вже завершує… В пабі п'ять по триста, це звучить трохи по-іншому. Можна? Ну, ми сьогодні чай п'ємо. П'ять. І от у Ялті, коли вже цей тест п'ять по триста, ти пробігаєш, ти розумієш, що вже закінчила цю неспеціальну роботу. І там великими буквами з однієї сторони на бетонній стіні було написано олімпійський дивіз. Швидше, вище, сильніше. А з іншої сторони було здоров'я в п'ять разів більше буквами так написано. Тире, так. Головний рекорд, тире, і такими великими буквами написано здоров'я. І от ти, коли пробігали ці п'ять по триста, Паша Шкапєнка там в Рігу поїхав, так? Ми можемо сказати, блював у нас в пабі. Каха Каладзе, його за руки, за ноги взяли і віднесли там в автобус, так? І ти от це пробігав і розумієш, що головне, що ти здоров.

  14. [Фоззі]

    Це як з парашютом, так? Ти стрібаєш з парашютом і потім думаєш, я можу все.

  15. [Олександр Хацкевич]

    Перший раз же не страшно з парашютом, а другий раз вже страшно. Думаєш, що ж прийшло.

  16. [Фоззі]

    Слухай, мені завжди цікавило, що зараз теж є покоління молодих українців. Але немає цього стрибка, який зробив Лобановський. Немає оцього пушу, як він зарядив всіх на парашюти з першого разу. В чому цей феномен? В чому ефект?

  17. [Олександр Хацкевич]

    Ви знаєте, ефект в чому був в першу чергу? Це співпадало покоління футболістів, які думали і на футбольному полі, і думали однаково. І імпульс нагандувала голова. Зараз дивишся на покоління футболістів, я не беру зараз, наприклад, 5 років тому. Таке відчуття, що імпульс дають ноги голові. Спочатку ми біжимо, а потім думаємо. Раніше ми спочатку думали, а потім бігаємо. А хто б витримав сьогоднішнього «Динамо» наприкінці зборів? Якщо ми говоримо про бар, то… І теж, я не впевнений. Є хлопці. Ну, хіба що, не так багато. Але це єдиниці. Так, не так багато як раніше було. Зараз, пам'ятаєте, коли прийшов Олексій Михліченко, після того, як я був тренером, і коли, мовляв, некоторі журналісти, які приближені до команди «Динамо Київ», як вони хлопали в ладоші, що зараз «Динамо Київ», побіжить тест Купера, зараз повернуться ці 100, 200, 300, 400. Ми знову не про бар говоримо.

  18. [Фоззі]

    А журналісти казали теж не про бар?

  19. [Олександр Хацкевич]

    Теж не про бар. Що зараз команда побіжить. Можна будь-яку нагрузку дати. Але все одно інтеллект має бути на першу місці.

  20. [Фоззі]

    Журналістів цих ми знаємо. Це Тьома Франка, Вшахов, Нісенюк. Ми знаємо журналістів.

  21. [Олександр Хацкевич]

    Я пам'ятаю, що футболісти... Я не називав. Я їх називав. Я не називав. Я називав футболісти, який зродив тоді зміні вас на Михальченка. Назарій Руцин, який тоді грав не в «Динамо», «Добрий день», був такий в нього радісний пост, «День вашої відставки». І він тоді розповідав, мабуть, не подумавши, що от не давали йому шанси і так далі. І, між іншим, щось шанси...

  22. [Фоззі]

    А де Назік Руцин? Назік, де ти? Назік, а я щось не бачу Назіка тепер.

  23. [Олександр Хацкевич]

    Я тоді слухав мінінів людей, які мені казали, що треба залишати того в команді, того в команді. То зараз би зовсім інші хлопці були в команді на сьогоднішній момент. Бо коли ти слухаєш мінінів інших, ти перестаєш бути собою.

  24. [Фоззі]

    А тиск високий тих думок різних людей.

  25. [Олександр Хацкевич]

    Зрозуміло, що, якщо ми стосуємося конкретно Назарія Русіна, то він перспективний хлопець. Але є розмови, коли тебе щось не влаштовує, ти приходиш до тренера і з ним вирішуєш свої питання. Або коли ти біжиш до президента і плачеш йому в плечо. Президент, звісно, буде підтримувати як футболіста, так і тренер. Але вирішувати все одно тренеру. Хто має грати, хто має залишатися в команді.

  26. [Фоззі]

    Але це добре, якщо вирішує тренер, а не президент.

  27. [Олександр Хацкевич]

    Але в цьому компоненті у мене питань не з'явилося, Ігорію Михайловичу. А є ж багато прикладів того, що президенти обирають склад команди і тренер фактично... Кого йому вдягли в маніжки, з тими він і працює. Ні, ніяк. У мене такого не було. Я одразу конкретно кажу. Так, Ігорій Михайлович цікавився, і Ігорій Михайлович цікавився, хто буде грати. Але вони не запитували, чому цей грач. Це моє рішення, це рішення нашого тренерського штабу. Не було ніякого тиску, повірте мені, насправді. Багато, так, кажуть, що от там Суркиси вмішуються, вони склад назначають. Я не повірю, що таке можливо було при Лобановському, таке можливо було при тому ж Михаліченко. Вони насправді люди... Є культура. Повертаючись до складу команди. Тоді були бразильці, яких привозив красників, які не заграли. Скільки їх було? Троє, так? Так, троє. Кулина, Чече... Чече і Сіткої. А, ну Сіткої, де Юра належить, де нам. Жарт такий, що бразильці поділяються не на пляжних і справжніх, не на хороших і поганих, а поділяються на тих, кого привезли під час каденції цього тренера і тих, яких привезли до нього. Тобто мало хто ставить бразильців, які йому там... Ну, якщо ми не про Шахтар говоримо. Ті бразильці, яких тоді привезли... Я пам'ятаю, що Чече вийшов в суперкубку в старті у вас і потім якось загубився. Вони не відповідали моделі чи рівню? Ми з Женею дуже багато розмовляли теж про бразильців. З цих трьох футболістів, яких привез Женя, я казав, що тільки Чече. Він відповідає рівню. Як розуміння футболу... Технічно ми не беремо, але все одно потрібно час. Йому 26 чи 27 років було. Він не молодий футболіст. Так, йому було важко на зборах. Зрозуміло, що зовсім інша робота. Він сказав, що не вистачило терпіння про Чече і не вистачило самому футболісту. Він в якийсь період часу підійшов і сказав, що не можу. Я не витримую цього тренувачного процесу, цієї інтенсивності. В підготовлінній частині. Він сказав, що я не настояв, щоб він перетерпів. Переживав, що коли почнуться ігри, що я бачу тебе в команді. Що стосується Буена, він насправді посторонній футболіст. А як же ж Вінтоні Опен і все? Він вийшов... Родригіс? Ні, Гонсаліс. Шукали на його місце такого футболіста. Але теж Дженєр пропонував іншого на цю позицію. В останній момент сорвався. Він каже, що привезе такого ж плану. По відео зрозуміло, що коли ти бачиш всі ці моменти на різькій, видно, що він з лівої ноги, з правої б'є. Але коли ти вже з ним зустрічаєшся у тренувальному процесі, він хоче грати тільки з м'ячом. Він не хоче перестраюватися. Це ж мабуть сібродзельці. Зрозуміло, але все одно є принципи ігри. Що стосується Сітклея, ми всі бачили, що він приїхав одразу... Ваш Київ? З лишним вісом і дуже важко. Йому прописували питання. Він мав дуже великий процент жиру. Він з цим борювався завжди. Постійно борювався з цим. Незалежно, який у нас був графік. Але, видно, на базі він питався, що йому казали, непрофесіонально. Під час вашої ігрової кар'єри була епоха в Динамо, коли привозили зовсім лівих бразильців? Ні, був аргентинець. Нані? Катастрофа взагалі. А чому? Там казалося, що пепельниця була забита. Не те, що пепельниця забита. Парень приїхав, думав, що тут медведи футбол грають в Динамо Київ. А тут виявилось, що ще є конкуренція. І він до цього виявився не готовий. Плюс, насправді, він взагалі непрофесіонально відносився до своїх футбольних обов'язків. Наприклад, в чому це? Футболіст виборзно, як команда, збирається. Є определене розписання за час-півтори. А він за 15-20 хвилин приїжджає. Скільки б йому не говорили. Чи це було принципіально для нього, показати свою позицію, що я такий. Плюс, всі ці моменти, коли розбір ігри йде, коли є претензії, є хороші моменти. Він сприймав усе дуже емоційно. І він показував, що ви мені тут розповідаєте. Уваження до партнерів, уваження до персоналу на базі. Це все. Ми це бачимо знутрі. І в цьому плані, що він міг їхати на таксі або на машині, викинути сигарету перед КП, перед в'їздом. Це, значить, таке виховання.

  28. [Фоззі]

    А ось вони з'являються, потім вони зникають, ці футболісти. А поясни, як взагалі відбувається комунікація з тренером? Це не агенти, це селекційна служба. Які форми вони тобі пропонують? Вони приносять на різку? На різку футболіста і ти дивишся?

  29. [Олександр Хацкевич]

    Ти маєш на увазі, хто заграли з усіх? І хто заіграв?

  30. [Фоззі]

    Бітао, Сівова, Даніла, Рінкон.

  31. [Олександр Хацкевич]

    Родолфу був непоганий.

  32. [Фоззі]

    Ні, ні, Родолфу не візьмем, напевно.

  33. [Олександр Хацкевич]

    Ні, ні, Родолфу… Ну, не такий, як Рінкон, правда ж? Ні, але ми беремо защитники. У нас більше, в Динамо Київ, заіграли хто? Защитники. Ну, тому що простіше. Ну, в першу чергу, не те, що простіше, так, як ти кажеш. Вони, в першу чергу, були відповідальні, тому що вони технічно добре оснащені, так? Мало ти знайдеш бразильців, які забирають мічі. Але от саме в Динамо Київ так згадалося, що ті футболісти, які саме грали в обороні, то вони запам'яталися, от ми кажемо, так? За атакуючих футболістів ми тільки говоримо за кого? За Рінкона. За Рінкона. Був і Клибер, був, ну, хто ще був? Газаєв купував нападаючого там. Ну, Клибер – це Андре. Андре, так. Ну, хто з них заіграв? Так, мало. А після Динамо взагалі мало хто заграв. Ну, чомусь на підвищення ніхто не пішов. Тобто, такого прикладу, там, за 60 мільйонів поїхав в Китай. Так понимаю. Ну, Шевченко, Каладзе.

  34. [Фоззі]

    Наші, українці. Ну, я маю загалом. Ну, Каладзе, правда, не наші, не українці. Але, скажи, ти ж не Краковський як тренер і не Паша Яков'янка. Тобто, ти не такий, що давав по Лобоновському навантаження, який ніхто не витримає. Вони все одно приїжджають і стикаються з тим, що тут інша динаміка.

  35. [Олександр Хацкевич]

    Ну, інтенсивність, звісно, вища. І самого тренувачного процесу. Ви думаєте, що тим же бразильцям було легко при Луческу? У свого часу. Вони просто терпіли. Ну, там вони чекали. Ну, їх підтримували. Їх купували, коли їм було 18-19 років. Їх вивели по скільки? Ну, там системна робота була. Там 2-3 роки дають футболісту. А Декомуан Алан Патрік скільки? Років 5? Він тільки після 26 років почав приносити пользу шахтерам. А чому так не дають динамокіїв? Тому що правильно Фозі сказав, що там системна робота. Тут береться футболіст для того, щоб він сьогодні давав результат. Дірку затикають готовим футболістам, а він не готовий. Ми насправді, що там система, і все робиться для того, щоб молодих бразильців брати. Це система Луческу придумала. Вона принесла як результат, вигрішку КУЄФА, так і фінансову складову. Але це треба було терпіти. Ренат Ахметов терпів. А Ігор Михайлович? Ігор Михайлович треба сьогодні і зараз. Так, своїм молодим футболістам, звісно. Те, що почалося 4 роки тому, коли вийшла група футболістів. Це при тобі якраз. Ну так, ми практично на 60-70% у нас состав змінився.

  36. [Фоззі]

    Тобто у тебе була ідея українізації колективу?

  37. [Олександр Хацкевич]

    Ну це не моя ідея була. Це, знаєш, відбувалося. Не те, що відбувалося, це прийшло час. Насправді там були проблеми у Ігорі Михайловичі з приватбанком, фінансовою складовою. Я теж прийшов не в команду чемпіонів. Я прийшов в команду, яка теж зайняла друге місце, коли вийшов з Серегою. І він теж розумів, що раніше чи пізно через пів року почнеться це все. Знову будувати треба буде команду. І може тоді Серега не догадувався з Ігорем Михайловичем, що треба краще купити футболістів, ніж… Тоді була ситуація, що Ріанчо і Рібров давали список людей, яких треба позбутися, а команда не була.

  38. [Фоззі]

    Зона комфорту, натякаючи на Хачерині, Гармаш.

  39. [Олександр Хацкевич]

    Я не знаю, який вони список давали, я розумів, що…

  40. [Фоззі]

    А ми знаємо.

  41. [Олександр Хацкевич]

    Ні, ви більше знаєте, насправді. Таке відчуття, коли розмовляєш з людьми, що вони звідомі більше в моїй житті. Я хочу запитати, як у мене справи, хлопці?

  42. [Фоззі]

    Все тобі скажемо, все. Дай ручку, дай ручку. Я тобі все по руці, все, Саша, скажу.

  43. [Олександр Хацкевич]

    Ти мені дай свою правду. Все, я помився з Лестером. Це було спільне рішення, плюс обстоятельства теж, фінансисти. Ми приймали достатньо хорошого футболіста, я вважаю, Вірнича. Він зараз, скільки вже, років три? Ну, давай ти так три роки не загартай. Коли він в останнє був лідером? В Маріуполі. Головою на ближній штанзі. Запам'ятається, що? Останній? Так. Після кубкової гри. Ну, дивіться, скільки він пропустив за травми. Травми це… Ну, півтора року він випав взагалі. Не знаю, що там відбувся. Коли він прийшов в команду, ми були на зборі в Марбеллі, і там перший збір, другий. Ми достатньо багато грів іграли. І він не міг там забити. Він взагалі не мав якихось позитивних дій в атакі. Ігор Михайлович вже почав сумніватися. Того ми йому футболіста купили.

  44. [Фоззі]

    Але, Вірнич, я вважаю, що це, можливо, для тебе був якраз ідеальний футболіст з точки зору самопіддачі і прагнення мети. По ньому це видно було. Він хоче досягти свого на флангу. Він хоче стати тим, ким він там може бути і став тимчасово.

  45. [Олександр Хацкевич]

    Ні, він достатньо амбіціозний хлопець, в першу чергу. Але він теж дуже важкий. А, серйозно? Він дуже сильно ображається, якщо там при команді щось на нього, або його десь зміняєш. Він теж дуже так глибоко в собі тримає. Але якщо виплескає, то він виплескає теж дуже емоційно. Відштовхуюся від Вербіча. Ну от Вербіч – центр форвард. Були такі історії. Це що? Гармош центр форвард.

  46. [Васильков]

    Я сказав першим, я сказав першим.

  47. [Фоззі]

    Вербіч – це ж безвихідь якась. Мені навіть критий немає чим. Ти сказав Вербіч центр форвард, ти сказав Гармош, а я? Я навіть нема кого поставити.

  48. [Олександр Хацкевич]

    Думаю, у тебе є час, поки ми будемо спілкуватись.

  49. [Фоззі]

    Я думаю.

  50. [Олександр Хацкевич]

    Вербіч – це ж не центр форвард, фактично. Навик у нього є. Більше навика, ніж у Гармоша. Гармоша я один раз використовував центральним нападаючим. Це, мабуть, в ігрі з Арсеналом на Олімпійському. І Гармош тоді забив два м'яча. І я теж вже задумався. Але все ж таки Вербіч більше підходить. В той ситуації, яка відбулась, у нас на одному зборі виявилося п'ять нападаючих. Бакані, Бакмараеш, Кравєц – вже такі, що зробили футболісти. Плюс у нас був Бєсєдін і був Ілєчук. І Русін. А Теодорчика вже немає. Теодорчика вже не було. П'ять було нападаючих.

  51. [Фоззі]

    Це той збір, коли ти сказав Єремчукові, що ти хлопець непоганий.

  52. [Олександр Хацкевич]

    Ні, я Рому дуже добре знаю. Я його брав, коли пройшов етапи У-19. Динамо-2. Динамо-2, перша ліга. І коли Рома перескочив з У-19 одразу у другу лігу, я з Іщенко, у мене такий розмови був, куди ти, хлопець, в першу лігу. Я кажу, він вже потягне. Я Рому дуже добре знав його можливості. Може, у мене не грав він центрального нападаючого. Там Діма Хлебас, здається. То він грав, як його використовували в Генті. Він і корисний людині. Він може і там зіграти, і там зіграти. І тому ми розуміли, що Рома молодий хлопець, п'ятим нападаючим бути. Можливо було його тримати. Як говориш, пішов він в Александрії в оренду. З Александрії пішов би в Зарі, з Зарі пішов би в Дніпро. Раніше чи пізніше він б виявився в «Динамо Київі». Але тоді він був п'ятим. І, мабуть, на сьогоднішній момент, так? Він ображений на «Динамо». Це там з його інтерв'ю, коли його питали, чи ймовірно може він перейти до «Шахтаря», він відповідав, чому ні. Тому що «Динамо» мене викинуло. Типу, як допекли, так? Ну, дай Бог, щоб всіх викидали в Бельгію. Так, в Бельгію. А могли, насправді, отак по орендам віддавати би, на контракт би. Чорноморця зараз би грав. Ні, він вже сильно взрослий. А ти з Калітинцем ніколи не говорився з приводу Гармаша? З Ніколайчим? Так, з Ніколайчим. Ну, а чого розмовляти? Вони навчаються, вони з Юрою. Але про футболістів… Ну, всі знають, хто такий Гармаш. Він же у нього… Він там давав раду Гармашу свого часу, Калітинцю? Та йому всі, мабуть, давали. Він дуже класний хлопець. Він дуже сильно переживає. Він не показує, він здається, що він там з боку, такий от, мішком прибитий. Але він дуже чистий, він відкритий, він буде викладатися до кінця. А пам'ятаєте, був такий фрагмент в кар'єрі Гармаша, коли Рібров почав грати в «Три захисники», і відповідно Гармаш грав в «Ліо інсайден» на півфланці. На півфланці, так. Так, і дуже багато тоді почав він забивати, і всі казали, вау, яка нова позиція. Тобто, ближче до атаки треба було йому грати. А він більшість кар'єри бігав там бокс-то-бокс.

  53. [Фоззі]

    Але, знаєш, лікар в збірні каже, йому претензія, ось чому у вас футболіст на тренуванні уже щось не той. Може якась система відновлення, він каже, чи може хтось зловживає, а він каже, та ні, ніхто не зловживає, і система у нас нормальна, просто якщо людина не спить до четвертої ночі, а ріжеться, то ось це час, коли якраз організм її забирає своє вночі, коли треба виспати все, коли активна сона, сна, а в цей час вони не сплять у себе в номерах. А вони, значить, там плюс 15 тисяч у когось, мінус 10 тисяч. Він каже, це не зловживання, порушення режиму, таке ж типу, як раніше бухали, але він каже, вони ж не досипають, що з них можна взяти, коли отакі от на тренуванні стоять.

  54. [Олександр Хацкевич]

    Ви карти… Карти тремору треба, як і алкоголь. А коли тренерам дозволяли гравцям грати? Будь ласка. Ну, от випадок Гармаша, коли кажуть, що це… Ми знали, що хлопці грають, старші грають в карти, молодь грає в фіфо, хтось там в гості грає.

  55. [Фоззі]

    Діти в контрол страйк грають.

  56. [Олександр Хацкевич]

    Юрій Максимович давно казав в одному з інтерв'ю, що він не полягає на тому, щоб гравці грали в карти, тому що карти – це стратегія. Так, все правильно. Там треба думати. Думати, запам'ятати, бути хитрим. Це все те, що тобі потрібно виглядати.

  57. [Фоззі]

    Те, що ти сказав, що зараз ноги керують головою, а потрібно, щоб голова керувала ногами. А ось взяти твою молодь, наприклад, яку ти запустив зараз, яка грає, уже грала у Михайличенко, Олеческо, і поставити їх в вашу ситуацію. 97-го року прихід Лобановського. Хто би з них вижив? Ось ця ця молодь, наша золота тепер молодь, Миколенко, Шапаренко, Циганков, Шапа, Шепа, Шаба. Ну, коротше, вся банда. Сирота, забарни. Так, всіх їх туди засунути. Хто би з них вижив? У кого би голова почала керувати ногами, як ти кажеш? І супряга.

  58. [Олександр Хацкевич]

    Вішенка на тортики, тобто одразу так. Ну, так, Микола, Коля, Шапаренко, не тільки би витримали, але і зробили би конкуренцію. Відповідно, Шматоваленко і Белькевичу. Несмачно, Матаєв. Ну, там і Несмачний, і Каха Каладзе, і Юра Дмитрулін був. Я думаю, що от Коля Шапаренко мог в позиції там, ну, зараз це були восьмірки, шестірки, там скритий плеймейкер. Півот. Так, півот, або як там зараз, фантазіста. Зберігавшися плеймейкер. Буярський би теж зробив конкуренцію. Вітя Циганков, ну, здесь можна так. А чому? Давайте. Ось ми і підійшли. Тому що він фізично не тягне через ці постійні травми. Давайте будемо так, відкровенні. Треба сказати, як є. Чесно, так. Давайте.

  59. [Васильков]

    Так, давайте, давай третє.

  60. [Олександр Хацкевич]

    Я праве не візьму, але ліве може згербсти. Ось якщо взяти такі ігри, ліги, рівні, ліги чемпіонів, збірні. Ось вам які ігри приходять на пам'ять, де Вітя був таким футболістом, який приносив результат. Коли він перший м'яч забив в Туреччині. Ні, почекай.

  61. [Фоззі]

    Вітя все-таки в програному матчі з Барселоною свій забив у Барселоні. Вітя в програному матчі збірною України з Франції нічим не тверняк, він свій забив. Вітя забив там свій м'яч в Люксембургову збірно. Тобто у Віті був проринь 19-го року, наприклад, і зараз там, коли він свої м'ячі забивав. Можливо, вони не були вирішальними, так. Це не Єрмола, який може взяти і переламити хід ігри.

  62. [Олександр Хацкевич]

    Вітя гарний поки на внутрішньому ринку. Він вирішує результати. Тут, на внутрішньому ринку. Він непоганий був, знаєте, коли от саме пішов Андрій Шевченко. Ой, Андрій Єрмоленко, так? І ось цих, виходить, що Єрмола пішов десь на початку сентября. Ось сентябрі, октябрі, ноябрі. Збори він здорово пройшов. Перший раз, коли він пройшов. Але він Льворовський більше тоді бігав, так? Ні, але тоді, коли... Він спочатку грав лівше. Справа, тому що Андрій був Єрмоленко. Потім, коли пішов Єрмола, він повернувся на свою позицію. Він дуже здорово тоді отиграв. І от пройшов, в першу чергу, що він здорово... Плюс я йому довіряв капітанську пов'язку. Але це був ризикований хід. Ви ж молода людина. Так, вона молода, але... Я повторював, що це в команді відповідно. Але рідше в нього було. Чому? Вже команда перестраювалася. Я бачив, що все одно молодь буде. І він серед цієї молоді, яка тоді вже входила в состав, він... На майбутнє я теж не глядав сьогодні. Я глядав все одно, що буде далі. А потім збори зимові. Проблема. Ні, збор і пройшов він здорово. Та ж ігра з... Ми пройшли, здається, Олімпіакоз. Потім у нас з Лацева було достатньо теж. Там хороша ігра.

  63. [Фоззі]

    Ось в цих іграх.

  64. [Олександр Хацкевич]

    І потім десь вже після літа, то там знову почалися проблеми. Десь у Віті. І отак на якомусь періоді, на якомусь етапі Віті зупинився. Це проблеми психологічні? Може бути. Я думаю, що в першу чергу, такий вибір ігор, коли граєш, коли не граєш, яким ігором ти готуєшся. Ну, вкл-викл, це лише два варіанти. Тут є ігри вкл-викл.

  65. [Фоззі]

    Наприклад, не теорізуй.

  66. [Олександр Хацкевич]

    Є ігри внутрішнього чемпіонату, є Єврокубки, є ігри збору. І, мабуть, тут вже якось Вітя почав ділити, де він може грати, як він починає готуватися. Це моє думання. Можливо, воно не так. У Віті, мабуть, зовсім інше думання. Якби його тоді продали, Шальке давав 20 мільйонів тоді. Ну, ще за ваших числів.

  67. [Фоззі]

    І заблокував функцію викл.

  68. [Олександр Хацкевич]

    Якби він пішов вчасно, можливо, це була б наступна мотивація і кар'єра б яскравіша. Ти говориш Шальке, так? Теж підходить лифтфутбол? Ну, судячи з коноплянки, ні. Але, можливо, він би навчився чомусь. А тут, в Динамо, він вже все знає. Я думаю, що в тому Шальке, в який ти, Юрій, давав 20 мільйонів, у мене не було такої інформації. Я знаю, що італьянський клуб давав за нього якісь гроші, достатньо серйозні. Знаю, що зараз був у нього варіант... Молитву? З «Атлетико» Мадриду. Чому він не відбувся? Я теж це слухав, як і ви, мабуть, слухаєте. Але я знаю, що був варіант з «Атлетико» Мадриду. Ну, «Атлетико» Мадрид, там же ж треба... Там же ж футбол Лобоноского. Там «Ідріт» Мадрид. Можливо, і це послужило? Для не-переходу? Можливо, як говорить Ігорій Михайлович, не згадували цифри? Ну, цифри... Або факти, як в «Оп'ять» відключилися? Факт не прийшов. Тобто не знаємо, як насправді. І було це насправді. Те, що я слухав. Але я не можу точно говорити. Ти гриєш шальки. А шальки де зараз? Друга «Бундесліга»? Можливо. Тут теж, коли ти переходиш в якийсь клуб, ти не розумієш. Підходить тобі. Але все одно там треба буде заказувати все знову.

  69. [Фоззі]

    Мені здається, перевага саме у Бояльського була в тому, що свого часу він дуже багато поспілкувався з Мілевським в дублі «Динамо». Коли Мілевського був час, що він там... А Бояльський був якраз дуже високо попереду тоді грав. Чи не нападника грав. І Бояльський тоді з Мілевським відіграв на стадіоні «Динамо» в цій... В іншій команді. Не знаю, може, Ігор 10-15.

  70. [Олександр Хацкевич]

    Ну, я тоді був тренером, коли Олег Володимирович спускав Мілевського, Алієва до нас.

  71. [Фоззі]

    І тоді Бояльський був не такий, як зараз. Він був трошечки дубовішим. І Мілевський його якби може бути не словами, а рухами своїми вчив.

  72. [Олександр Хацкевич]

    Я вам можу сказати, що якщо ви граєте за Дениса Гармаша, в плані футболу, то Бояльський, це той футболіст, і при Рибролі почав грати, і використовували його і в позиції опорного полузахисника, і з флангу, і в позиції фантазіста. У мене він грав теж у всіх цих позиціях. Він універсальний. Те ж саме при Михаліченко, футболіст теж не займався. Це ж за ваших часів, вибачте, ви ж, мабуть, казали, що якби в нас було таких п'ять Бояльських, було б… Ну, я не один отакий. Це не мої слова. Просто видно, насправді, що чоловік, він грає на команду, в першу чергу. І він хоче бути корисним в будь-якій позиції, але грати. Це підкупає, насправді.

  73. [Фоззі]

    А скажи, ти після Риброва, Рибров пішов на тлі своїх експериментів з тим, що він пів сезону, можливо, трохи більше зіграв в 3D з п'ять захисників. Для тебе це була взагалі неприйнятна система, так? Ти жодного разу її не використовував.

  74. [Олександр Хацкевич]

    Ну, в «Динамо Київ» я не використовував цю систему. Зрозуміло, що Серега Рибров тоді шукав, коли з'явився Кадар, Панціч, здається. Але треба було якісь варіанти шукати. Те ж «Хачевідді». Ну, при чому… Взяли там етап, який я працював в «Ротарі», коли ми використовували цю схему. Все залежить від футболістів.

  75. [Фоззі]

    А чому не в «Динамо»? Що в «Динамо» немає людей грати на 5D?

  76. [Олександр Хацкевич]

    Ну, це можна, як кажуть, і 3-4-3. Це може бути як хоча б. Це схема. Але чому грати в 3 центральних захисників? Рибров де використовував цю схему? В іграх з «Шахтером»? Ні. Він тоді перебудував постійно. Я знаєте, що згадав? Кадар аж тоді купували. Він перші ігри грав як лівий захисник. А у Горщина, після якої його взяв, вони ж грали в 3 центральних. Він грав ліво-центрально. І він виходить грати з лівого на фланзі, а він важкий. Ну, це не його позиція. Він не біжить. Він ніколи не побіжав би. А він до центра поля футболіст. А він хороший футболіст. Що з ним не так? Він так м'яч рухає. Він фактурний, головою добре грав. Він не забував. Було. Було. З такими ростовими даними, все ж таки, зона відповідальності в обороні була вища, ніж зона відповідальності в атакі. А коли з м'ячом, він хороший на м'ячі, насправді. Ну, якщо б він був... Він немає вже. Якщо б він був ідеальний, він грав би в Баварії, напевно. Грав би в топ-команді.

  77. [Фоззі]

    А ось, скажи, прийшов Луческу, і як ти це бачиш? Що він зробив головне? Яку він зробив головну роботу, що команда дала результат? Я не кажу, заграла. Я кажу, зараз дала результат. Тому що гра – це річ суперечлива, а результат абсолютно. Як ти це бачиш? Що йому саме вдалося? Чи який у нього хід був?

  78. [Олександр Хацкевич]

    Ну, в першу чергу, якщо брати перший рік його роботи, коли дав результат, це стабільність составу. Стабілізував. Всі ті футболісти, які були до цього два роки, вже грали разом. Війшов лише один забарний. Стабільний состав. Зрозуміло, що він об'єднував його дослід, його авторитет. І знаєте, футболіст завжди має бути в стресовому стані.

  79. [Фоззі]

    Він повинен працювати за гроші і під тиском.

  80. [Олександр Хацкевич]

    І він не має знати, буде він завтра грати чи не буде. Він завжди має доказувати. Чесно, на тренуваннях вони вже не розуміють, буде він грати завтра чи не буде. Тому на тренуваннях інтенсивність тренування, вона зросла. Теж на якому етапі. Він каже, що хлопці навіть перше часі на зборі містер може бути менший, а у вас 28 людей. Хто виживе, той і грає. Як ваша реакція на призначення Луческу? Я подумав, що перше квітня. Пам'ятаєте, за радянських часів першого квітня вийшла газета «Совєтський спорт» про те, що Арвіда Сасабоніця міняють на Каріну Абдулджабара? Я був щасливий. Я був щасливий, проте він мені не сказав, що перше квітня. І Марадона йде в «Спартак». Вам, вболівальникам «Спартака» з нами не подарують.

  81. [Фоззі]

    Перша реакція. Мужчина, вам повторити?

  82. [Олександр Хацкевич]

    Ваша перша реакція на призначення Луческу? Ти сприймав його як ворога тоді? Ні, ніяк ворога. Гармаш сприймав його як ворога. Гармаш і тебе сприймає як ворога.

  83. [Фоззі]

    Ти не знаєш, як у нас з Гармашем.

  84. [Олександр Хацкевич]

    Я навіть не можу описати свої ці чувства. Просто пишіть «стакан з рук випав». Було б яскраво. Повертаючись до тренерів «Шахтаря», з яким і з прийняття ворог не ворог. Була ж ситуація, коли з Фонсекою ви зачепилися, коли ви м'яч затримали, ваут вилетів, і ви на досвіді скільки секунд? Секунд десять вигадали. І Фонсеко тоді там… Дед Зербіо зараз взагалі б інфаркт хапанув. Я теж хотів повладіти м'ячом. Збити, збити, збити. Збити, збити, збити. Фонсеко був не задоволений, оскільки він вважав, що це не справа тренера. Якщо говорити про Фонсеко і його тренерський штаб, то можна теж багато чого сказати. Наприклад? Лучевська здивувала, як ведеться тренерський штаб Дед Зербіо. То ж саме і тоді. Всі вибігають, коли радуються. Вони забігають спеціально в вашу тренерську зону. Це, мабуть, в контракті прописано в Шахтері для тренерського штабу, що якщо команда виграє і виграє вже з преимуществом, то ви повинні ще більше провокувати. Пуш, пуш, пуш. Даві, даві, даві. Якщо команда виграє, то ж саме. Але це теж філософія. Як на футбольному полі, так і в тренерському штабі. Це все емоції, це гра. То ж саме, як футболісти грають на футбольному полі. То ж саме, і тренери теж грають. Шахтар. Згадую. Фінал Кубку України. Штрафний. Шутков. Воротяг, як любить казати. Коли забив... Щичкою. Тоді я пам'ятаю... Телевізійні експерти. Вдальню вправу дев'ятку. Тоді багато експертів було. Так само, як і зараз. І хтось з них кричав, що з такою відстані щичкою неможливо. Можливо. І так. Є шанс пояснити, як можна забити щичкою. Просто розбігаєшся, б'єш і закриваєш глаза. Якщо відкрив глаза, тебе обнімають, значить ти забив. Якщо не обнімають, значить не забив.

  85. [Фоззі]

    Це, здається, теорія Риброва і голу Русенборгу. Так він закривав очі, коли розбігався, він сказав.

  86. [Олександр Хацкевич]

    Нас Русенборг тоді полоскав. Сильний був Русенборг. В Норвегії. Беріга не бачили. І тут, коли Серега перший раз... Ко мені м'яч потрапив, я глаза закрив, а ви мене вже обнімаєте. Це ти в нього все-таки поцепив. Ні, я раніше забив цей гол.

  87. [Фоззі]

    Але пояснення прийшло потім.

  88. [Олександр Хацкевич]

    Це робота на тренуваннях. Це індивідуальна робота. Потім Давід Луіс почав так бити. І теж, я пам'ятаю, на якомусь турнірі, чемпіонаті світу, він пробивав. І на британському телебаченні був розбір такий, що сиділи експерти і казали, ну це так не робиться. Б'ють там... Наклбол, наклбол. А в нього незвичний удар. І я тоді згадав, що задовго до Давіда Луіса, ще Давід Луіс на пляжі бички збирав. А то який рік був того фіналу? Якого? 2003. Я згадав, 2001 рік, от точно. Україна, Білорусь зустрічаються у відборі і тоді Едуард Малафєєв натякає в пресі, що Бількевич і Хацкевич скажімо так не віддалися грі так, як він того хотів. Коли програли дубль Шевченка 0-2. Що можете згадати про Малафєєва і ту ситуацію? Ну, це ж образливо, мабуть. Ну, за часом все це якось вліглося. Тоді, коли у зборній Білорусі був, мабуть, за весь період виступлення зборної Білорусі, був єдинственний шанс потрапити в ігру Тулеєва. І коли ми проіграли в Києві, ой, в Мінські. В Києві 0-0 було. Так, в Києві 0-0 ми зіграли, в Мінські ми проіграли 2-0, то у нас все одно, ще навіть після пораження у нас залишався шанс у зборної Білорусі. А маєстру іскріннього футболу Малафєєв просто зірвався? Це вже немає таку інформацію назовні випускати. Але все одно протистояння Лобановський-Малафєєв-Малафєєв-Лобановський воно длиться збірно, 1986 коли вже мав один вести тренер то його за місяць зміняють. Зрозуміло, що у них таке. Тим більше, граємо...

  89. [Фоззі]

    Валерій Васильович, покійтеся.

  90. [Олександр Хацкевич]

    У них була присутня кохання між ними. Ну така, так. Нерозділена, так? Я в дитинстві плутав Малафєєва з Бешавцом вони схожі були і обидва чомусь з Лобановським були в орган. Так все ж таки, повертаючись до тієї ситуації він реально вирішив, що ви здали гру? Він для себе вже за дня-два до ігри він вже почав нас так десь пресувати. Ага, на випередження. І ми йому вже теж говорили, що, говорить, Едуард Васильович, ну якщо немає довіри, так? Будь ласка. Є хлопці, пусть виходять, грають. Тоді не підставляйте нас, не підставляйте себе. Ми йому говорили, що шанс у нас є. У нас більше, можливо, не буде такого. І навіть, кажу, що коли проіграли, то він нас вже на базу не пустив. Та й не було такого бажання їхати. Але Україна грала ще з Польщею, по-моєму, так? В Польщі. І Валерій Васильович нам за два дні до ігри у нього ж ці дачі ігор мірячувалися ще з часів, коли Олейников, Зигмантович, Гоцманов їздили в зборну у Лобановському. У них теж були ці конфлікти. І ми ж з Серегою Олейниковим спілкуємося, і з Зигмантовичем, і після цих ігор, так? Вони говорили, що все те ж саме було. Як тільки пора таких вирішуючих матчів, все часу був якийсь недовір, що у вас десь там щось на вас... Це стосується всіх тренерів радянської школи, тому що вони, коли були гравцями, продавали ігри. І потім повірити в те, що... Ну, постійно ми ж чули від тренерів, там, якийсь Бєскав, там, продали і в Ташкенті, те, те, те, і зрозуміло, що... Якщо так говорять, то справді продавали. Ну, я не вичерпував. Всі кажуть, я не вичерпував. Покладіть руку на ікону Пірло. Ну, він не для мене ні Бог.

  91. [Фоззі]

    Прибери. Антихрист. Хто для тебе Бог замість Пірло? Бог – це Ентрополя, це Валік Бєлкєвич.

  92. [Олександр Хацкевич]

    Ну, це... Навіть не обговорюється. А на вашій позиції, хто найсильніший з тих, хто був проти вас? Ну, мабуть... Більше я так скажу, що це Матеус був, коли от він... На то він грав десятку, потім нижче.

  93. [Васильков]

    А, він вже опускався, так?

  94. [Олександр Хацкевич]

    Так. Опущений Матеус. Опущений. Опущений пацієнт. Ну, прекрасний же гравець Матеус. Злий, біжить. А удар, пам'ятаєте, він поставив рекорд, коли пробивав пенальті, якщо не помиляюся, Чехом на Чемпіонаті світу 19-го року. Тоді вперше з'явилися ці комп'ютерні діагностики, швидкість заміряли. Він там пробив пенальті, з'ясували, що це було просто страшний удар. Ну і що? Ти це знаєш.

  95. [Фоззі]

    Виграли тоді проти збірної України, проти Лобановського, вперше можливо. А у нас існує думка, що Лобановському тоді не треба було брати збірну Україну. Ось після САБО. Тому що стан його здоров'я вже очевидно фізичний був гірший і він взяв на себе ще подвійне навантаження. Крім Київського Динамо, він став іще головним тренером збірної. Ось як ви цю ситуацію зсередини бачили? Це справді було вже такий надлишок для нього, що він вже не тягнув цю історію. Але він не відмовлявся ніколи.

  96. [Олександр Хацкевич]

    Ти теж ніколи подивився. Хто тоді іграв в збірну Україну? Київський Динамо. 90% були футболісти Київського Динамо. Йому не треба було нічого змінювати. Плюс він Тимошука ввів, Попов. На балконі. Все те ж саме. Приїжджали хлопці з Донецького Шахтера з Черномира. Зубов, Тимошук. Ранні Орбу, пізні Орбу. Попов. Попов обов'язково, Попов. Ні, але тоді збірна стояла 90% із Київського Динамо, 5-7% із Шахтера і там вже хлопці з інших команд. Легіонера вже не було тоді. Тобто не проблема. Так, це було для нього, як він бачив, що йому нічого не потрібно. Він усе часом на базі. Збірна грала усе часом тільки в Києві.

  97. [Фоззі]

    Те, що вся країна тоді казала, це вперше була така публічна кампанія «Наша мета 2002». І у всіх було сподівання, що прийде Лобоновський знову, як і в Динамо, і це буде пуш. І тут не виходить.

  98. [Олександр Хацкевич]

    Цей цикл був крайний, так? Можливо, ми на це і розраховувалися, що прийде в Динамо. Ага, така ж сама історія. Пішло, приходить в збірну, а тут не пішло. Значить, що-то на рівні збірних все правильно Фозі говорить, що трохи інший рівень. Вибачте, я згадав одну ситуацію. Розповів вам, датчик спорчував. Україна, Білорусь.

  99. [Фоззі]

    Хвост викол?

  100. [Олександр Хацкевич]

    Ні, чай. Точно чай наділаєш? Так, давайте так. От я можу забажитися. Забажуся напірліє, що це чай. Хочете вірте, хочете ні. Так от, значить ситуація. Україна грає в Києві з вами, з Білоруссю, коли 0-0 зіграли. І якось так я опинився біля стадіону, ми з друзями дивилися в товариша вдома, і 0-0, і я просто лютий. А 88-й хвилини, пам'ятаєш, коли Василюк вийшов один на один, і що могли похоронити вас? І в мене траур. Україна втратила очі. Наша мета 2002. Я ще трішки і заплачу.

  101. [Фоззі]

    Ти тоді по-справжньому болівав.

  102. [Олександр Хацкевич]

    Я і зараз по-справжньому боліваю, але отак. Коротше, ми заходимо, і що я там бачу? Посуваючи нас, ми забираємо піджак, заходять гравці збірної України. Алілує. Лай-лай. Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла. В складі. Так вони розуміли, що вони відскочили.

  103. [Фоззі]

    Вони святкували, пішли нічию.

  104. [Олександр Хацкевич]

    Так, ми поїхали в гостіні.

  105. [Фоззі]

    Вони так швидко помилися. Ви бачили, там в ковбої до збірної України не можна ж було колаборацію зробити? Чи ви такі приєдналися? Ми професіонали.

  106. [Олександр Хацкевич]

    Це збірна Україна, у них була мета вже 2002. У нас вже трохи інша мета була.

  107. [Васильков]

    Ну як так може бути?

  108. [Олександр Хацкевич]

    40 хвилин після гри. Втрачені очі. І вони в нічному клубі вже заходять. І посмішки. Люди щасливі. Люди так не встигають помитися. Там якийсь масаж. А вони одразу керять. Значить не спотіли. Що там миться вже. Я відчуваю, що ви досі пишаєтеся тією грою. Визиваємо дух Малафєєва. Не здавав Олександр Миколаївич Гацкевич гру, тому що він досі задоволений, що забрали очі. Я вам як свідок з боку жінки гарантую. Я бачу по очах, що ви досі задоволені тією грою. І шкодуєте, що Україна тоді не програла. Так? Ну між нами можна в нас такий факт. Найцікавіше з футболістами відбувається тоді, коли камери вимикаються. Вихід який? Не вимикати камери і продовжувати бесіду.

  109. [Фоззі]

    Найцікавіше те, що після футболу. Правильно?

  110. [Олександр Хацкевич]

    Ми тільки гасу. Хочу нагадати про іншу історію, пов'язана з вами. Класична, динамістська така ситуація, коли людину відпускають тільки тоді, коли вже 5 по 300. Це буде важкувато. Ви поїхали до Китаю, правильно? Тоді динаміст. Які були варіанти поїхати раніше? Я не вірю, що ніхто не пропонував тоді перехід. Тоді факс не працював. Ви ж знаєте, мабуть, які клуби цікавилися. Звісно, знаємо, але це той момент, коли треба було настояти, що все-таки ти вже і добився такого результату полуфіналу Ліги Чемпіонів. Зараз це таке високе досягнення, воно, здається, навіть не досягаємо на сьогоднішній момент для українського футболу.

  111. [Васильков]

    Неможливо.

  112. [Олександр Хацкевич]

    То тоді ми шли постепенно, шаг за шагом, ти дійшов до полуфіналу. Думали наступного року фінал. Ми, звісно, сподівалися, мріяли. Якщо ми в 1-4 спочатку, мабуть, проіграли. Потім ми дійшли до полуфіналу.

  113. [Фоззі]

    Ювентус, а потім Баварія.

  114. [Олександр Хацкевич]

    Так, потім Баварія. Звісно, ти живеш з мрією, що все ж таки ти біля. Але виходить, що пішов Андрій Шевченко. Потім потихеньку теж почали хлопці виходити, приходить нова і теж відбувається зовсім інша команда. І в цей період, зрозуміло, всіх тоді не могли відпустити. Дядька був потрібен. І повинні були залишатися ті хлопці, які будуть передавати новому поколінню ті традиції. Тому що «Динамо» — це команда. Все красиво в мемуарах звучатиме. Які клуби пропонували? Цікаво. Були іспанські «Real Sociedad», були англійські. «Евертон»? «Евертон» інтересували. Тоді ж не було агентів. Тоді тільки ми могли...

  115. [Фоззі]

    Ви і «Факс». Почекай, а про «Факс» ти як дізнавався? Тобі хтось з приймання сказав? «Саня, там «Факс» прийшов на тебе».

  116. [Олександр Хацкевич]

    Добре, що «Факс» не прийшов. Але все одно інформація доходила. Як вона тоді доходила? Ні інтернету не було, ні агентів. Десь хтось набирав.

  117. [Фоззі]

    Але піти до Суркіса і наполягти — це треба мати сміливість ще. Рішучість. Тому що це не так, як зараз.

  118. [Олександр Хацкевич]

    Можливо, ті умови, які тоді ще запропонували в київському «Динамо», вони перебили вже у плані того, що... Ну, фінансова сторона, я не буду говорити, там ходити з права в ліву, фінансова сторона була достатньо... З'явилася достатньо високим тим фактором, щоб залишатися в «Динамо».

  119. [Фоззі]

    Але це ж не була 20 баксів тоді, так?

  120. [Олександр Хацкевич]

    20 функтів. Ось вони. Я розумію. Ні, не хочете відповідати про суми, в принципі, легіт. І так, Китай. Скільки вам років тоді вже було? 29, ні? Так, 29 років. Яке перше враження? Це ж інший світ зовсім. Совершенно різні полюси. Але мені ще повезло, що я попав в таку команду, яка проповідувала... Як вам сказати? «Ти не любиш «Спартак»?» Там в цій команді тренер був, який тренував комбініційний футбол. Ми не бігали...

  121. [Фоззі]

    Ти маш знайти Бескова чи Романцева?

  122. [Олександр Хацкевич]

    «Стіночки, забігання». «Стіночки, вбігання, дощ пішов, тренуватись не можна». Я Сані Головкову дзвонив. Він в «Циндаро», здається, був тоді. Я кажу, Сані, як у тебе? Він каже, не, Сані, ти що смієшся? «Ми гри зіграли. Після гри на наступний день два тести Купер. Ми бігаємо, так. А тут я цигарету взяв, тир, пир, супер, класно, дощ пішов, всі з поля». Але це так, вона, звичайно, перше враження трохи таке обманчеве. А коли ти вже сталкуєшся з тими моментами професіоналізму, коли тобі кажуть, що тренування в 11 годин, ти приїжджаєш там в пів години, вже 12 годин. Хтось приїхав, хтось не приїхав. Тут, виявляється, у тренера второго щось відбувалося, тому затримували тренування. Це на користь ніколи не йде. Приходиш на установку, тренер з цигаретою дає там установку на гри. Це щось не схоже на Китай, якийсь неправильний Китай. Це старий Китай. Клуб у мене, команда така була, сидять хлопці з дітьми на установці. З грачками, ззаду погані. Такого плану.

  123. [Фоззі]

    А Шанхай 50-х теж не схоже на нинішній Шанхай, тому час минає. Канола теж розказував про Києві веселі речі, які там відбувалися.

  124. [Олександр Хацкевич]

    Так що в цьому плані, воно взагалі не зайшло. В плані життя, адаптації до життя, вони класні, вони гостеприємні, все, вони азартні, ці хлопці всі, ну от іменно те, що ти звик до порядку, дисципліні, то тут трохи воно тебе вибиває з цього всього, тому мені і пропонували потім залишатися, і були інші варіанти в Китаї. До Головка ви вирішили, ні, ні, ні. До Саші точно б не поїхав. А потім Латвія. Там тоді гроші, якщо я правильно пам'ятаю. Більше всього це те, що Олег Романович каже, що тут створюється проєкт, впевнив, але все це... Там якось швидко все галтилося. Три місяці. Ну ми, хочу сказати, їздили на такі збори, що Динамо Київ навіть не живе тоді в таких гостинницях і не тренувався на таких полях. Обвертка була така ярка, насичена, а внутрі виявилося, що все пусто. У Латвії.

  125. [Фоззі]

    А скажи, а чому Романович після двох своїх спроб так і не став головним в Динамо?

  126. [Олександр Хацкевич]

    Я тобі дам телефон Романовича, набері. А як ти це бачиш, чому?

  127. [Фоззі]

    Він не зміг теж якоїсь миті взяти і грюкнути кулаком по столу і сказати, я головний? Ну, можливо, я не схожий на людину, яка не зможе вдарити.

  128. [Олександр Хацкевич]

    Не скажи, не скажи. Можливо, треба було десь Романовичу поспокійнитися. А, ну і так? Так. Тому що все одно, насправді, ті хлопці, які вже прийшли з академії, коли, я кажу, за етап Динамо-Київ, коли прийшли молоді хлопці, для Романовича не декілька, а багато речей були непонятні. Він це не признавав взагалі? Для нього це взагалі несправедливо. Як йому казалось, чи здається, чи це його принципи такі. Тобто тут, в плані дипломатії якоїсь, підход Гармашу і підход Коли Шапаренка, вони зовсім різні. Але в нього був один підход, і к тому футболісту. Але це моє вважання. І ми про це багато говорили з Романовичем, але він каже, що, ну, Саша, я так вважаю. Це його. Ну, так. Налужний. Це класика. Скажи, ти часто буваєш в Білорусі? Останнім разом я був. Мої батьки були у мене три роки тому, чотири роки тому. Я чотири роки тому не був в Білорусі. Ти не в'їзний? Ти ж не дисидент? Я? Ні. А чому ти так мало їздиш? По-перше, зараз. А як добратися? Щоб мені зараз добратися до Мінська, то мені потрібно літати в Стамбул. Зі Стамбула літати в Мінськ. На машині це не варіант? На машині. У мене машина на українських номерах. Теж є проблема. Я це консультувався в нашому білорусському посуді. А були часи, коли ви їздили на білорусських номерах і всі заздріли білорусським футболістам, оскільки машини були дешевшими. От ми на гастролі приїздили до Мінська. А, катали тачки? Ні. Про це теж можна поговорити. І я знаю, що ті, хто на білорусських номерах тут їздить, вони постійно до КП раз на три місяці. Три місяці ти вивозиш машину. Але це тих, це якщо ти береш дорогу машину, не дешеву машину. Об'єм двигутеля. І в Білорусі, якщо ось так, за 600 мерседес ти платиш офіційно три з половиною тисячі тоді було доларів, це розтаможка, то в Україні ти платив більше тридцятки. Тридцяти тисяч. І ти митнеш і в Білорусі, і ганяєш просто тут і туди-сюди? Там теж не так все просто. У тебе повинні бути основи, щоб повісити машину на білорусські номери. Українці не повісять на...

  129. [Фоззі]

    А тобі якраз було нормально?

  130. [Олександр Хацкевич]

    Ні, мені нормально, але я їздив не кожен три місяці виїжджав. У мене було, тому що я працював тут за контрактом, я ставив машину на временний віз, я на рік. Сенс в мене її тут розтаможуватися і через рік я просто вивозив машину і ніяких проблем не було. А це не все так, як ти думаєш, що багато їздили на білорусських номерах, тому що це такий процес теж.

  131. [Фоззі]

    Слухай, як життя змінилося з цим? В Москву тепер взагалі рейсів немає, в Білорусі рейсів немає. Ти не сумуєш за старим життям, коли були всі рейси? І взагалі, як ти ставишся до цієї ситуації? Складної ситуації з Білоруссю?

  132. [Олександр Хацкевич]

    Ну, те, що зараз відбувається в Білорусі, мені амбівалєнтно. Я не маю уваги що мені все одно що там людей б'ють. Моя мама бачила з балкону і мені дзвонила, як їх луплять. Я висказав своє мініння, що я проти цього всього, я це не прийму. І кажу, от ти підтримуєш цю власть, так? Та немає питань. У нас у кожного своє мініння. В Білорусі тільки є має бути одне мініння. І от це неприємно. Тому що за 26 років те, що руководить там Лукашенко, помінялось вже теж покоління. Вони щось хочуть нового. Кажуть, що от буде як в Україні. А що в Україні? Приїдьте, посадіть. А вони бояться бути як в Україні? Ну те, що показують по телевізору. У них? Так, зараз. Але вони лякають. Знаєте, я вам розкажу такий прикол. Мінськ, концерт. І я йду на державне радіо, таке як у нас Хрещатик-26 на інтерв'ю. І перед тим, як запускати мене на інтерв'ю, мені дають таку ось штуку. Я маю розписатися. Я читаю. Случаї упомінання мною слова батька в будь-якому контексті. Я согласен нести відповідальність від заходами Республіки Білорусь. І без підпису до інтерв'ю я кажу, я не хочу. Ти поставив, так? Ну довелося. Я сидів в інтерв'ю і думав, господи, а якщо спитають про батьків моїх, як автоматично вони лякнуті батьками. Думаю, ай, і все, і закрили. Батьками бандера, да Україна мати. Коли 7 годин місяця 3 тому виступав Лукашенко, він каже, а оці прикоритники, і сидять взрослі чоловіки. Зрозуміло, що я розумію, що ці прикоритники розуміють, від куди сиплеться корм. І вони краще будуть живати і мовчати. І вони будуть сиплювати, ніж висказувати свої умови. А мама бачила, як б'ють, і все одно вона туди, так? Ну, її зустрівають. Вона каже, у нас спокійно. Я кажу, як спокійно? Це ж мирне, так? Це ж не було там якого-то перевороту. Це ж все мирно було. І все це позиціонувалося як мирну акцію.

  133. [Фоззі]

    Ти знаєш, у нас Майдан 4 року теж був мирною акцією, нікого не били. Але після нього були великі трансформації. У вас була акція немирна, але я трансформації не побачив. І ще, ось, все-таки сам народ, мені здався, значно тихіший, ніж український. Бо в такій ситуації, можливо, у нас був би відгумін жорстокіший з боку людей. Вони би пішли. А все-таки білоруси, як сказати, ти мене виправ, вони дали себе побити?

  134. [Олександр Хацкевич]

    Слова в гімні Білорусі. Ми, білоруси, мирні люди. В Україні які слова? Що вони вороженьки. Німножко, так, різні. І подивіться, як у всій Європі співають гімни. Спортсмени, народ, який приходить на стадіони. Я тільки порівнюю це в контексті того, що спортивні ці мероприятия. Хокей, футбол, баскетбол, гандбол. Іграє національна збірна, встає весь зал, співає гімн. В Білорусі футболісти стоять, вони навіть слова не знають. Ніхто не співає. На стадіоні ніхто не співає. Культура, ось це, що ти болієш за свою збірну, футбольну, хокейну, баскетбол, незалежно, це відбувається в цей період зараз, такий непростий період. Або це починається з 91-го або 92-го року, коли вже самостійні країни з'явилися, то такого насправді немає. Давайте не будемо забувати про Ілюшкуріна в цьому контексті. Він не може перетонати кордон, якщо він опиниться на Батьківщині, в Білорусі, мабуть... Він піде в армію, просто. Він зараз воєнно обов'язаний. Гражданин Республіки... Він же там давав інтерв'ю, в яких підтримував протестувальників, і тоді...

  135. [Фоззі]

    Ось що йому світить, якщо він перетне, і він підтримував протестувальників?

  136. [Олександр Хацкевич]

    Нічого. Я кажу, що він воєнно обов'язаний. Він піде служити. Служити – це ж не в'язниця? В Білорусі вже не веде обов'язні будівлі? Там, як є правила в Білорусі, якщо ти футболіст молодіжної зборної і національної зборної, то ти... Ти вже все. Тебе не призивають в армію. Але змінилась позиція по стосунку до нього, після того, як він сказав... Висказав свою позицію. Ти можеш бути за, ти можеш бути проти. У мене є... Дружу з хлопцями, з хокієстами. У них своя позиція. Чому я не маю з ним дружити чи спілкуватися? Тому що він підтримує Лукашенка. Хтось не підтримує Лукашенка. Але є... Ми в вільних країнах живемо, спілкуємося. Але там, чомусь має бути лише одна позиція. Шаг влево, шаг вправо. Молодий хлопець висказав свою позицію.

  137. [Фоззі]

    Ти працював в Росії. Стежили за Шевченком в Росії? Пильно, як за людиною, який новатор, можливо, в Україні. Як тренер-новатор.

  138. [Олександр Хацкевич]

    Всі ігри збору України все одно показують. Футбол 1, футбол 2, футбол 3, матч TV, прем'єр. Все одно збори України показують. І достатньо, я вам можу сказати, що дуже гарний коментар. Як по ігрі команди. І зрозуміло, що все одно всі вважають Андрея і його тренерський штаб за результатом. Але я добре спілкуюся і з Мирославом Ромашенко, який входив в тренерський штаб Черчеси. І з Саламовичем ми дуже добре знайомі. І от ми навіть розмовляємо, я кажу, що у Росії не видно взагалі, як вона хоче грати у футбол. Приємно-неприємно, але в Україні видно, через що і як. Є ідея. Це тобі Черчесов казав? Це ми, коли розмовляли з Мирославом Ромашенко, що все-таки футбол більш конструктивний в Україні. Цей діагноз видав ще Леонід Данилович Кучма. Коли видав, не скажу, що написав, видав книгу під назвою «Україна не Росія». Як сказати «Росія», щоб не казати «Росія»?

  139. [Фоззі]

    Україна не Росія, так. Якщо б ти був українцем, то тебе б сильно хейтили за всі твої подорожі в Волгоград. Ти не українець, але ти відчуваєш тиск того, що можливо і не треба було б тобі їздити до Росії.

  140. [Олександр Хацкевич]

    Але зараз я розумію, що так, цей шаг такий, знаємо, новий чемпіонат. Ми все одно, ми тренери, ми найомні працівники. Але те, з чим я столкнувся, саме з людьми, які близько, і як з команди, саме ротар в Волгоград, я не за настрійні команди, я там не. Але ті люди, які там, то я не з тими людьми пішов, сів в одне локо.

  141. [Фоззі]

    Серйозно? Що там настільки жорстко все? Чи там подвійна гра?

  142. [Олександр Хацкевич]

    Там команди, практично всі, це госбюджет, там немає господарів. Є люди, які формують там, хочуть формувати состав, хочуть формувати, вести і тренера. Зі мною так не пройшло.

  143. [Фоззі]

    Ти не дав, так, собою керувати? Але ти знаєш, як у нас ставляться до людей, які їздять, я до Тимощука, до, не знаю, Ракицького, Гордеця, Воронина, у нас вважають їх зрадниками, всіх тих, хто грає в Росії. У них же до цього ставлення абсолютно протилежно, вони не розуміють того, що у нас.

  144. [Олександр Хацкевич]

    Знаєте, легко говорити, що зрадники. Така зараз ситуація, гордіться треба миром, а не війною, культури, ані армії, барани. Ну, питання спірне, все ж таки, люди, вибачте, люди сприймають футболістів, як людей, які, ну, еліта. Тобто, люди погоджуються з тим, що футболісти отримують набагато більше, футболіст за сезон отримує скільки там під'їзд за все життя. Але, делегуючи їм любов, люди чекають на якийсь респект звідти. Ну, якщо футболіст з України їде, українець, їде до Росії під час гібридної війни, я не можу його сприймати, як більше, як людину, яку я люблю, пишаюся, і так далі. Я розумію, так, там, кормільці, гроші, і так далі. Але, у футболістів, я не думаю, що Ракіцький, окрім «Зеніта», ніде не міг пограти. Чи Мащук, я не думаю, що він міг би працювати тільки в системі «Зеніта», після того, як почалася гібридна війна. Тому ми не можемо ставитися до них, ну, даніли на роботу, і все. Ви ж зрозумійте, щодня люди гинуть. Я розумію це все, насправді. Ну, не так, мабуть, як ви, так, все ж таки. У мене в країні теж не сильно спокійно, так, і не дуже добре. У плані того, що там і живуть мої батьки, і живуть мої друзі, які теж там знаходяться під тиском, так? Але приїжджає сюди Ракіцький, приїжджає сюди Тимащук, що то їх не розстріляли, ні в палом не взяли, так? Ну, слава Богу, що не знав. Ставитися до них, як до... У тебе своє мініні, знаєш, у когось інше мініння. Хтось до них відноситься так, хтось так. Той же Тарас Михайлик, можна згадати, грає в локомотиві, от він же грає в локомотиві. Зараз повернувся, працює спокійно в Волині. Ну, він ж теж грав в той період, він ж теж міг сказати, вибачте, я все, не буду продовжувати контракт з локомотивом.

  145. [Фоззі]

    Теж питання.

  146. [Олександр Хацкевич]

    Так що тут, скільки людей, скільки мінінь і скільки питань.

  147. [Фоззі]

    Ти хочеш протиставити зараз Україну і Білорусі, а в Білорусі, якраз, може, і розстріляли б, в такому випадку.

  148. [Олександр Хацкевич]

    Ну, от навіть в цьому інтерв'ю Олександра Григорьовича, коли він сказав, хто у вас там гардон говорить, говорить, ви його сюди привезіть. Гардон? Говорить, ми його посадимо, і його мініння швидко зміниться. Оце вже піночет.

  149. [Фоззі]

    Я хочу звернути вашу увагу, у яких файних футболочках і протилежних за духом ми зараз сидимо. У мене Евертон, у Фозі Лестер. Ці футболки нам люб'язно надав клуб Станер Київ. У них реально ретро витвори. Таких, як у них, футболок, напевно, ніде немає.

  150. [Олександр Хацкевич]

    І якщо хтось зі знавців Лестера скажіть, хто ж на мені там розписався. Якщо там матяки, не кажіть. Там розписався, насправді, Фагот. Ні, ні, ні. Якщо там Варді, будь ласка, напишіть в коментарях, я тоді її куплю.

  151. [Фоззі]

    І в нас є одна фотографія. Ти пам'ятаєш цю фотографію? 98-й рік. Це Ізраїль, так. Це Ізраїль, дітка. Ти всіх пам'ятаєш по обличчях, хто тут є? Звісно, всі. Хто це?

  152. [Олександр Хацкевич]

    Дена Ніщенка. Хто це? Саня Кирюхін. Мужчина в курсі діла, не забувайся, стара дружба не ржавіє. Как говорило в фоні запасу, я нікого не пам'ятаю, але пам'ятаю.

  153. [Фоззі]

    Я хочу цю фотографію попросити Олександра Хецкевича поставити на розіграш. На розіграш в нашому інстаграмі прямо червона, пече. Я думаю, що ми не будемо ставити якесь навмисне запитання для того, щоб виграли. Там просто рендомним способом визначать переможця серед підписників нашого інстаграму. Підпишіться, залиште свій коментар, і серед вас всіх буде розіграш цієї фотографії, на якій я попрошу Олександра Хецкевича зараз розписатися над собою. Ось це місце для розпису, будь ласка. Сумуєш за тими часами?

  154. [Олександр Хацкевич]

    Вони вже пройшли. Прекрасні пам'ятання. Так. Приємно бачити всіх. Ізраїль, збори, сонце.

  155. [Фоззі]

    Причому тут ще та команда, в якій є, наприклад, Євгеній. Є ж, як клієнта.

  156. [Олександр Хацкевич]

    Куди не покажу. Везде. Везде лічності, везде люди. Образування може бути середнім, виховання має бути вищим. Золоті слова. Шкода, що не це про нас фозі.

Схожі епізоди

спорт, футбол

15 жовт. 2021 р.

Олександр Поворознюк

ПОВОРОЗНЮК. Арбітри, революція з контрактами гравців, Ахметов, Зінченко та Малиновський.

У дебютному випуску подкасту "ПЧ" Фоззі та Микола Васильков поговорили з тим, від кого у багатьох в українському футболі справді ПеЧе! Президент "Інгульця" Олександр Поворознюк розповів про захоплення Рінатом Ахметовим та ненависть до "Шахтаря", проблеми з арбітрами в Україні та

Читати повний текст

спорт, футбол, війна

28 квіт. 2022 р.

Олександр Головко

ГОЛОВКО. Війна, зустріч з путіним, батьки в окупації та підготовка до Шотландії.

Випуск ПЧ з легендою київського Динамо та збірної України Олександром Головком планувався на 25 лютого, але росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в нашу країну і трохи сплутала карти навіть в нашому барі. Та путлеру в ПЧ, звичайно, не те, що не налили б, а й навіть

Читати повний текст

спорт, футбол, телебачення

30 груд. 2021 р.

Віктор Леоненко

ЛЕОНЕНКО. Чому у Шевченка не вийде у Дженоа, кого послав у Динамо та пораду Селезньову.

🎄У Новий рік збуваються всі бажання - Фоззі, Васильків та Леоненко знову разом! 🎄 Чому Леон так довго пише свою книгу, як він конфліктував із Валерієм Лобановським, а Йожеф Сабо кидав у гравців чашки, що Леоненко обіцяли брати Суркіси, як він вечеряв з Рехагелем і жартував з Ба

Читати повний текст