ПОВОРОЗНЮК. Арбітри, революція з контрактами гравців, Ахметов, Зінченко та Малиновський.
Олександр Поворознюк
Опубліковано 15 жовт. 2021 р. • Довжина: 7 348 слів
Короткий зміст
У дебютному випуску подкасту "ПЧ" Фоззі та Микола Васильков поговорили з тим, від кого у багатьох в українському футболі справді ПеЧе!
Президент "Інгульця" Олександр Поворознюк розповів про захоплення Рінатом Ахметовим та ненависть до "Шахтаря", проблеми з арбітрами в Україні та нові контракти для своїх футболістів, про ставлення до Ярмоленка, Зінченка, Малінівського, Мілевського та багатьох інших.
Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст
[Олександр Поворознюк]
Навіть коли мене взорували, стріляли, це не той драйв. У мене міч та, щоб Петру приїхав в Реал і ми його треснули. Це дармоїда. Який просто заробляє на цьому гроші. Він біг і кричав, тихо, блядь!
[Васильков]
Дякую, дякую, дякую. Ви говорите як імперіалісти.
[Олександр Поворознюк]
Радую. Я просто, розумієте, в них взяли за задницю. Ну, тому що там більше понтовчин іграє. Я цю актюру просто панічно ненавиджу. Дівчата, карти, віно, все поїхало спочатку. Дешевий бобів до кабаки, а грошей колегічно не вистачало. Це кальф, який я отримую. Просто, ну, сумасшедше задоволення від футболу. А футбол, щоб ви розуміли, це як мій четвертий дитина. Тому, ну, як чимодан без ручки. Бросити важко і тягнути важко. Тому я не вважаю, що я потрапив на гроші. Коли я втрачу гроші і отримую від цього кальф, я не вважаю, що я просто потрапив на гроші.
[Фоззі]
Ти входиш в другу лігу, тобі це вже десятка. Ти входиш в першу лігу, скільки там вже буде? Не знаю, мільйон доларів треба на рік мати?
[Олександр Поворознюк]
Ну, умовно. Ну, я втрачу в приділах трьох мільйонів доларів, але я не жалею об цьому. От просто не жалею. Ви просто не розумієте. Я дивлюсь, ви хочете витягнути мене на такий розговор, де я маю щось сказати, що я потрапив на гроші. Та не потрапив я, хлопці, на гроші. Я отримую кальф від цього. Особливо, коли на останній хвилині забиваємо гол, як з Оболонівки гріли 2-0, і 2-2 зравнюємо 10-ти ром, і на 90 плюс 3 забиваємо победний гол, то драйвом мені вистачає така зарядка на роботу, що я місяць, сутками працюю, щоб ще більше заробити грошей і потратити на футбол. Це треба розуміти. Я не можу це передати.
[Фоззі]
Тобто, в загальному житті, в безфутбольному житті таких емоцій немає?
[Олександр Поворознюк]
До даних хвилин? Звісно, ні. Навіть коли мене виривали, стріляли. Це лише той драйв. Драйв – це коли ти відносишся як до ще одного дитину, і коли він тобі приносить задоволення. Це кайф, це драйв. Оце я отримую просто сумасшедшого задоволення.
[Фоззі]
Зараз наш футбол в кризі. Хтось каже в важкій, хтось каже в передбачуваній. Чи вийшов би ваш клуб до прем'єр-ліги, якби не криза? Можливо, довше часу, можливо, більше грошей знадобилося.
[Олександр Поворознюк]
Слухайте, ну я ж не знаю, в кого криза, в кого як. У нас стабільно все, і запас прочності в Інгольцах згода на три мінімум. Притом, якщо там не будуть урожаї, що боженька дасть, то і наше. Я не розумію цієї кризи. Я просто взагалі не розумію цих зарплат сумасшедших футболістів. Я просто це не розумію. У нас просто ми беремо стабільність, і все.
[Фоззі]
Є така точка зору, що в нас не найкраще економічне установище в країні, тому зарплатня футболістів має знижуватись, а преміальні зростати, щоб вони були митововані. Ви підтримуєте таку точку?
[Олександр Поворознюк]
Це в мене з першого дня схема роботи. Зараз я вважу нову схему, були павличі зарплати. Тобто, якщо ти сидиш в запасі і отримуєш свої 50, ну дураком воно не буде, виходить ще й ноги бити. Буває номер, ми це побачили. Є футболісти, які просто отримують свої бабки, сидять на тренувальному процесі, ввечері з дівчинами гуляють, відпочивають, їм це вистачає.
[Фоззі]
Але це контракт, як можна прописати контракт?
[Олександр Поворознюк]
Все дуже просто, вони підписують всі, що в них павличі зарплати, і все. І ще всі попідписують.
[Фоззі]
Тобто, ви підпишете контракти вже з тими футболістами, які, а якщо вони не погодяться?
[Олександр Поворознюк]
Будемо розривати контракти. Ті, що бояться конкуренції, розпускають сопли, це не для інгульців.
[Фоззі]
Це трохи комбет такий у Радянський Союз. Вітя Льоненко казав, що в Тюмені він отримував там 50 карбованців зарплатню, а 300 міг заробити, якщо він забивав чи віддавав. Які були преміальні, якби ви виграли тоді в Шахтаря Кубок України?
[Олександр Поворознюк]
Ну, зараз скажу, що я обіцяв. Тоді було 2 мільйони доларів, якщо ми виграємо Кубок України. Бо якщо ми виграли Кубок України, ми одразу потрапили в груповий етап Ліги Європи, і нам би одразу заплатили 5,5 мільйонів євро. Я готовий половину віддати футболістам.
[Фоззі]
Це ж по вас так вдарило, що саме в той рік ОЄФ прийняв рішення, що фіналісти вже не боротять.
[Олександр Поворознюк]
Мало того, по нас ще раз вдарило кулав, що в той же рік фіналісти не отримують ніякої премії.
[Фоззі]
А майстрів спорту хоча б дали?
[Олександр Поворознюк]
Так, майстрів спорту дали. А там вже майстрів спорту, ми виграли Кубок України серед аматорів, і нам платив 7 тисяч.
[Фоззі]
Повертаючись до можливого виходу Єврокубків тоді, а де б ви приймали суперників тоді?
[Олександр Поворознюк]
В Олександріїв, в Кировограді, то вже не питання, то найголовніше було вийти. Ви знаєте, і тоді воно все як футболіста мотивує, так і мене ж воно мотивує. Коли команда сьогодні в кризовій ямі, то і стадіон якось строїться. Якби вони зараз вигравали, вигравали, вигравали, повірте, це мене, наоборот, мотивує, щоб безвіччя строїти стадіон.
[Фоззі]
Просто зараз заріє попала Рома. Я просто уявляю, тоді ви б вийшли, і щоб Петров приїхав в Маурініо, мабуть, це була б мрія така головна.
[Олександр Поворознюк]
Так, а чого б і не. Мене мішта, щоб Петров приїхав в Реал, і ми його треснемо. Поганий солдат, який не міштає стати генералом, а чого б і не.
[Фоззі]
Ну так, шеріф зараз Сидовів. Але приїхав би Реал, Роберто Карлас вже жалівся на вашу клітку, і щоб ви посадили цих вболівальників в Реала.
[Олександр Поворознюк]
Так, а що з ними робити? Ви бачите, що вони роблять?
[Фоззі]
В Реала, між іншим, не хулігани.
[Олександр Поворознюк]
Я зараз на новому стадіоні зроблю дві клітки. Треба називати так клітки. Віп? Скажімо так. Те ж саме, що на Колосі. Та ж сама клітка, яку чомусь не називають кліткою.
[Фоззі]
Колись тільки така клітина врятувала мене від того, щоб отримати люлі від вболівальників Ревертона. Соромно. А вам сподобався проєкт Колосу стадіону?
[Олександр Поворознюк]
Ні.
[Фоззі]
Там дуже дивно з заходом, з рекламентом заходу.
[Олександр Поворознюк]
Там, розумієте, в них, коротше, стадіон. Все класно вони зробили. Вони виходили з того, що в них мало місця, і вони виходили з того, що є. Мене там не швидко вистачає. Я хочу там зробити так, як я хочу.
[Фоззі]
Як ставляться сусіди?
[Олександр Поворознюк]
Ну, я дивлюсь по, скажімо так, візуалізації всього району, то я скажу так, що в районі точно всі люблять інгулець. А в містах, знаєте, вона, от це, якби, популярність, от це вже мене трішки починає доставати, якщо чесно. Раніше заїжджаєш, там, в заправку кушаєш, там все. Зараз тільки заїхав, о, інгулець, інгулець чемпіон. Можна це вже там, ні сусідську не дозісти, нічого. Просто я до такого уваги не звик. Я звик там, ну, трішки по-другому. А тут воно трішки вже починає.
[Фоззі]
Я про інше питав. Заздрять? Заздрять хто? Сусіди футбольні.
[Олександр Поворознюк]
Ну, заздрять керівництво футбольних сусідів. А люди, наоборот, я думаю, що більше підтримають інгулець.
[Фоззі]
А поки що успішніша Олександрія. Ми бачимо, що Олександрія дає стабільну...
[Олександр Поворознюк]
Ну, це таке, це футбол. За що ми її любимо? Бо він ще не предсказує.
[Фоззі]
Вона дає стабільну гроші. Скільки? П'ять сезонів? Скільки Шаран там був? Чотири роки? Чому чотири? Більше? Більше. Шаран сидів чотири роки, вона дає стабільну картинку. У вас поки за останні п'ять матчів одна ніч і я, ви трохи в кризі. І я хочу подивитися календар, що вихід з кризи запланований на 17 жовтня. Це гра «Інгулець рух». Якраз це буде показовий, символічний вихід з кризи. Ви вважаєте, що приїде Григорій Козловський підтримати свою команду до Петровської?
[Олександр Поворознюк]
Це ж його головна боль. Хоче приїде, приїде зустріну. Не приїде, значить буде дивитися по телевізору.
[Фоззі]
Ви досі саркостичні до нього, до Козловського? Я бачу по всьому, по ваших інтерв'ю, що ви так зверху його трошки перетравлюєте всіма шторами. Насправді Поворознюк і Козловський – це два наймедійніші президенти Української прем'єр-ліги. Колишні друзі, а після матчу «Інгулець рух» вже не друзі. І після того матчу Козловський взагалі не пригадує про Поворознюка, а Поворознюк постійно говорить про Козловського. І ось зараз знову. Нагруз рухом будуть підвищені прем'єр-ліги? На якому місці ви бачите «Інгулець» в цьому чемпіонаті? Ви десь казали, що не награлися у футбол, що травма завадила вам стати самому футболістом. Запрошували до Донецька?
[Олександр Поворознюк]
«Мам, моя мічна збудеться, я стану футболістом». Мамка послухала, як футболіст? «Донецьк забирати». Який Донецьк? Із технікою вона забрала, бо думала, що Донецьк – це Африка. Деяк проробила 44 роки, вона не знала, що таке Донецьк. Де він взагалі знаходиться? Вона думала, що це десь в Африці.
[Фоззі]
Це тоді було найзеленіше місто в Європі?
[Олександр Поворознюк]
Я коли питав у мамки, яка завтра погода – футбол? Будемо грати чи не будемо? Хлопці мені обіцяють, вона каже, що Москва, Київ, Алма-Ата, а решта території – така погода. А решта – це ми.
[Фоззі]
На які позиції ви тоді грали?
[Олександр Поворознюк]
На подачі. Я ледачий був – це буде ужас. Я могу два рази перейти лінію поля, щоб нас захищати. Я взагалі не біг, до штрафної не доходив. Ледачий був – це просто. В кожної ігри забував 3-4.
[Фоззі]
Тобто якби ви зараз грали в Інгульці, у вас була б плаваюча зарплата?
[Олександр Поворознюк]
Я думаю, що я б зараз не грав в Інгульці, тому що часто футбол, який проповедує Лавренінко, це «атакуй, ми захищаємося всієї команди». А я ж говорю, що я ледачий – це буде ужас. Я могу до штрафної площади не повертатися. Взагалі всі два тайми. Тільки є можливість. Я завжди вбіжу і завжди заб'ю. Закінчили з футболом армія?
[Фоззі]
Чи ще до армії?
[Олександр Поворознюк]
В армії, можна сказати, перед армією, тому що займався всю життю спортом. Я перший стограм випив у 22 роки, коли сестра виходила замуж. Я випив перший раз стограм. В армію йшов і стограм навіть не випив. Взагалі не розумів, що воно таке.
[Фоззі]
Ви розуміли, коли я закінчую з футболом, починається якесь інше життя?
[Олександр Поворознюк]
Тоді навіть не було так, що я закінчую з футболом. Ви розумієте, я навіть тоді грав, ми приїжджали в Пітрово, там грали, наприклад, чемпіонат району. Виходить одна команда втора, поїхає село, а в нас 9 чоловік, ми 9 на 11 грали, бо в нас не було більше в селі хлопців. І коли ми вигравали 1-0, потім зіграли 1-1 і вийшли у фінал, 9 чоловік, всі просто не розуміли, як це. Ось такий футбол. Я що, себе представляю там футболістом? Я більше не розумів, що таке футболіст. Просто мрія моя була така, я хотів, в мене вийшло, і люди це побачили. Ну, мамка ось так розпорядилася, а зараз я її вже кажу, коли я сиджу, я кажу, мама, може б я грав би десь як Шевченко, Рибров, дивилася б вона по телевізору. Вона каже, сину, ти і так непогано живеш.
[Фоззі]
Я згодний з сусідів. Про маму, те, що вона казала, що для неї Донецьк, як Африка, нагадує оцю статистику, що в Радянському Союзі люди жили герметично в областях, ну, в сільській місцевості, то точно. Навіть в Україні до 2000 року 80% людей не полишали своєї області. Тобто, ну, був обласний центр. Так нещодавно ж і паспортів не було. Ну, то і ще коли, але...
[Олександр Поворознюк]
Мене хрестили, щоб розуміли. Мати комуністка була, батько там комуніст. Мене хрестили, просто сіли на поїзд в Западну Україну, поїхали, щоб ніхто нас не бачив, що не знав, що я кречений. Мене в Західній Україні покрестили в селі Карачівській.
[Фоззі]
Так вас там на католика, не? На греко-католика?
[Олександр Поворознюк]
Ні, ні, ні. І мене у Карачівцях хрестили, Хмельницький область, Вінковецький район.
[Фоззі]
Я знаю цю історію, що у вас погоріла ряса з Попачівцем. Коли батюшка хрестив, батюшки ряса загорілася. Це така сама ситуація у Махна була.
[Олександр Поворознюк]
Так, так, так.
[Фоззі]
Я пам'ятаю, що це гуляй поле Махно. Ви взагалі Махна історію знаєте? Останній український...
[Олександр Поворознюк]
Це мій улюблений фільм, я про нього дивлюся.
[Фоззі]
Старий фільм чи новий?
[Олександр Поворознюк]
«Девять життів майстера Махна».
[Фоззі]
Я якось шукав на перлашец і знайшов його в Колумбарії. Перлашец, я поясню цю історію.
[Олександр Поворознюк]
Ось тут цвинтар в Парижі.
[Фоззі]
Цвинтар в Парижі і Айседора Донкан. Біля Нестера Івановича. Я пропонував різним людям на Тачанках привезти прах Махна в гуляй поле з Парижа. В принципі Нестер Іванович це і сучасний поворожнюк теж. Тому що він хотів, виступав не тільки за анархію, яку зараз Радянський Союз приймав, анархію ж не так, як вона була. Вони говорили про робітничу солідарність, про те, що праця перемагає все зрештою. Ви ж теж стоїте на тих засадах, що людям треба робити, дати роботу і буде все гаразд.
[Олександр Поворознюк]
Ну от дивіться, у мене на сьогоднішній день в общій службі по всіх підприємствах десь в межах 300 робітників на район. Представте, на район 300 робітників, в кожного сім'ї.
[Фоззі]
То може більше половини взагалі робочих місць, що є?
[Олександр Поворознюк]
Не більше половини, а на порядок більше. Тому що в кожного там, якщо фермерського хозяйства, якщо 20-30 чоловік, то все. Тому що в них немає тваринництва. У мене є і кури, гуси, качки, свині, барани, корови, все живне. Люди всі зайняті. Около більше 100 чоловік, робота тільки на тваринництві. А зараз візьми виріж, як всі повирізали, де людям працює. Тому я чувствую це все на виборах. Але мені все одно, я ставлю себе в будь-який список першим і 86% моїх. Тут я починаю розуміти, що я роблю в житті все правильно.
[Фоззі]
86% за вас, а 14% це мабуть ті, хто живуть навколо поля і їм вікна вибивають?
[Олександр Поворознюк]
Ні, 86% це за мене. Я, як звичайно, аналізую ситуацію. 10% це ті, хто взагалі не ходять на вибори, а 4% це ті, які органічно мене не переварюють. Це теж такі люди.
[Фоззі]
У вас є чудова платформа для старту на місцеві вибори, але ви стартували не на місцеві, ви йшли на парламент.
[Олександр Поворознюк]
Я найщасливіший чоловік у світі, що не вийшов у Верховну Раду.
[Васильков]
Дайте 5.
[Олександр Поворознюк]
Я не хотів би, такі як я там не були. Мене або посадили, або вбили. По вовчі виді я не буду точно. Я дуже щасливий чоловік, що не прийшов. Ви просто не представляєте, як я гуляв, що не прийшов. Для мене було принципіально одне, що в той час, коли за З голосували просто автоматом всі, я в районі виграв більше як вполовину в З. Для мене це був принципіальний вопрос.
[Фоззі]
Якби ви вийшли до Верховної Ради, там, я знаю, нема бажаючих війти до комітету зі спорту, тому що вони на інші місця зазихають. Вам можливо було б простіше зараз з суддями, якби ви були в комітеті Верховної Ради?
[Олександр Поворознюк]
Щоб вони падали не ногами, а головами в люфт.
[Фоззі]
Ну ви сказали, що вболівальники клубу, правильно, помстяться поганим суддям. Це в принципі погроза.
[Олександр Поворознюк]
Це ж не я.
[Фоззі]
Ну я розумію.
[Олександр Поворознюк]
Просто я знаю оперативну категорію людей, які до цього все рівно так относяться. Вони цепляють бікборди, знають де судді живуть, цепляють бікборди коли їх немає вдома. І написано, фотографія його, телефон, і написано, я арбітр Вищої Ліги, суддю тільки за хабарі. Це ж не я роблю, це люди роблять. І телефон його, і хай потім дітям своїм розказують, чого він просто вбивав команду. Є, розумієте, коли є арбітраж, це взагалі больна тема. Зараз трохи вже наладилося воно, все одно не так, як було раніше. Ну раніше ж мовчі були катастрофи. Зразу видно, коли є спредвзятость, а коли просто чоловік ошибся. Подивилися футбол з колосом, ну от як можна два метра не побачити обставин? Ми забуваємо чистий гол, і нам його не зачитали. Як можна два метра не побачити це все? Це значить купюра, яка закрила глаза, по-другому я не бачу.
[Фоззі]
Але купюру ж дають президенти клубів, ваші колеги.
[Олександр Поворознюк]
Не можеш подолати очоль.
[Фоззі]
Якби ви б очолили консіліум президентів футбольних клубів, які б сіли отак в барбершопі і пообіцяли один одному не давати гроші, або з'ясувати суму, яку дають їм за роботу, щоб їм вистачало.
[Олександр Поворознюк]
Це вже було до мене, зібралися ще при Коломойському, і так результата ніякого не добили.
[Фоззі]
Добре, існує зараз в Прем'єр-Лізі президент футбольного клубу, якому б ви довірили, якби він очолив подібну ініціативу?
[Олександр Поворознюк]
Це просто воля двох клубів, вона завжди була, як зій буде, Шахтюр, Дінамо. От якщо буде їхня добра воля, і вони всіх зіберуть, я думаю, що буде якийсь результат.
[Фоззі]
Але, Фос, почекайте, ми ж говоримо про ринок, якщо давати хабарі можна, і це приносить результат, то їх і даватимуть ці хабарі. Тобто, ну, ми зберемо президентів клубів, нехай у них поміняється ситуація. А ми вже зібрали, в нас є президент клубу. Як би ви Олександру Григоровичу здолали суддівську проблему? Як би ви керували?
[Олександр Поворознюк]
Як суддівську проблему? Це просто обстави треба зо сторони МВД та арбітрів, щоб вони і щоб про них було чути, навіть коли вони з жіною справляють пластилі. Ну, це ж вже закон. Ну, як і інші методи. Вони зараз, дивіться, ми їх взяли за задницю, вони зараз на карточки ні тіщі, ні мами, ні... Деніг не приймають. Налічку вони беруть там через время, я ввірю в тому, що не було те, що з Міланічем, коли його взяли. Я не знаю, які це були гроші, але чоловіка взяли, прям з поїзда сняли, поснімається Десна Арсенал, і все. Чоловік закінчив. От просто треба, з боку кращого, треба бути... Наказання дуже жорстке. Дуже жорстке. Про долішення ліцензії і вбирати таких людей. Ну, от, допустимо, таких, як два метри не побачили за метр до штрафної дають точку. Він стоїть два метри від епізоду і дивиться на бокового, що боковий сказав. Та ти стоїш рядочком. А це найкращий арбітр України був. Ну, як з цим боротися?
[Фоззі]
Але арбітраж, як і все решта, в руках президентів клубів прем'єр-ліги. Найвищий орган це рада президентів або генеральних директорів. Вони можуть повернути собі в прем'єр-лігу арбітрів, те, що вони віддали УАВ, і самі вирішувати.
[Олександр Поворознюк]
Ні. Такого не буде, тому що це все із УФА ісходить, і ми не можемо втручатися ні в арбітраж, ні куди.
[Фоззі]
Ви можете міняти регламент ліги.
[Олександр Поворознюк]
Ні, нічого воно не дасть, тому що арбітраж — це неприкасаємо. Ми вже хотіли, щоб вони давали інтерв'ю після футбола, ну, хай об'яснюють свою ошибку. Ну, ми ж це якось об'ясняємо, ну, хай вони об'ясняють свою ошибку. Ні, цього не було і не буде.
[Фоззі]
А на що тоді впливають президенти клубів, ось саме в Лізі, в якій вони грають? Лігу ж заснували клуби, ліга — це збіговисько клубів, і президенти повинні впливати на життя? Вони можуть змінити регламент своїми рішеннями?
[Олександр Поворознюк]
Ми можемо змінити регламент, кого взяти, кого не взяти, календар. На арбітраж ми просто впливати не можемо. Це просто нарушує договоренності. Ну, є договорні об'язки запереду УЄФА, і я думаю, що це буде скандал, якого невозможно буде...
[Фоззі]
А, взагалі, цей типовий розв'язок, здається, помиляється. Рада президентів клубів може і здатна міняти регламент Ліги під себе, і у ЄФА не повинна втручатися. Хіба що це може суперечити якимось пунктам і АТО-перевірюючим. В такому випадку, що президенти клубів вони стають заручниками цієї ситуації. І це дивно, тому що вони вкладають гроші. Ніхто інший не вкладає гроші, крім президентів. Ну, власників.
[Олександр Поворознюк]
В Україні може таке бути, коли ти просинаєшся утром, у тебе 32 мільйони грошей на счету, і наутро їх немає. Це можна тільки в Україні, розумієте? І за вихідні, вроді би банки не працюють, але тим не менше за вихідні гроші перечисляються з Хрещатика у Міжнародні інвестиції, ОНН-банк Порошенка, ОНТР вдає зільон. Це тільки в Україні можна. Це в мене 22 мільйони. Зараз, через 4 роки, пройшов всі інстанції судові, подаю з Європейського суду справ людини, щоб мені зараз держава Україна вертали мої гроші. Де справедливість? Це тільки в Україні таке може бути.
[Фоззі]
Завжди існувала така опція президенти клубів не те, щоб заряджали суддів, але давали їм якісь гроші, щоб вони судили за те, що бачили. Ну, доводилося чути.
[Олександр Поворознюк]
Ну, про це всі говорять, ну, доказатість немає ніяк, і тому я не хотів би на цю тему говорити і скажу, що я теж це чув, що 50, щоб він не трогав, сотка за допомогу, і так далі і тому подібне. Я це теж чув, про це всі говорять, ну, конкретніки за руку ніхто нікого не впіймав, і доказатість немає ніяк, і тому все залишається на уровні балачів.
[Фоззі]
Але зараз кроки все таки є, ви ж не зобов'язані приймати, транспорт не забезпечувати, тобто, вплив суддів відсують трошечки від людей, які можуть дати їм хабарі. Це ж кроки в цьому напрямку, хоч і поки що повільні, правильно?
[Олександр Поворознюк]
Ну, це ласкаво, все одно є якийсь, скажімо так, результація того всього, тому що, ну, хоч вже, ви розумієте, вони вже, виходить, їм виділяють гроші, і вони вже за свої гроші поселяються, їм там определену суму виділяють, і все. Ну, хоч вже немає такого, то був дурдом.
[Фоззі]
І поселяються вони вже дешевше, тому що то за їхні гроші.
[Олександр Поворознюк]
Мені дають счот, 52 по 100 взяли візки. Ну, представте, який це вони вийшли на футбол. Чоловіки, вони вечором випили 52 по 100.
[Фоззі]
Вони пригощали всі, а тепер своїми коштами вони живуть.
[Олександр Поворознюк]
А потім мені розказали, що вони тільки вписали 52 по 100, а там п'ять бутилок з собою взяли на дорогу, просто записали. Ну, де справедливість? Ну, теж неправильно. А зараз зовсім по-другому стало. Я думаю, що зараз влучили.
[Фоззі]
Тотальний ВАР допоможе чи ні, якщо будуть розглядати всі ігри?
[Олександр Поворознюк]
Ну, я думаю, що щось допоможе, ну, якщо потім, після ВАРа, пару ігр буде без ВАРа, арбітри просто стойдуть сума.
[Фоззі]
Ну, ви казали про офсайт, два метри, уявімо. ВАР? Це ж тоді неможливо. Правильно, так і треба, хай розглядають.
[Олександр Поворознюк]
Ну, це буде. Я розмовляв на цю тему, після цього офсайту розмовляв з Павелком. Павелко каже, Олександр Іванович, я все роблю для того, щоб в ближайше время ми купимо ще дві машини ВАРа, щоб тільки на кожної ігрі був ВАР. І це дуже прогресивний крок з боку сучасніх футболу. Це, я думаю, вийде в історію. О, поэтому смотріть, якщо знову ж таки, що не дай Бог, де щось з ВАРом, арбітри просто йдуть сума, тому що вони ж розстілюють участь на допомогу ВАРа, а потім вони просто, ну, що таке ВАР? ВАР це, ти даєш боковий арбітр, дає епізод до ігра до кінця, а потім вже вважає, потрібно підняти чи не підняти. І ВАР перевіряє. А тут же вони зразу реагують, і вони вже наскільки вже, от ми зараз бачимо, ті арбітри, які розраховують на ВАР, вони просто теряються. Саме ВАР.
[Фоззі]
І вони вже не розуміються. З іншого боку, ВАР перетворює більше спектаклю, де є в футбол, тому що всі чекають на ВАР, реакцію арбітра, що йому хто каже, вже знають хто сидить там, хто Монзель, наприклад, говорить. І все одно я вважаю, що це позитивний крок, нехай він заповільнює гру. Ясно, що він темп трохи збиває, але ми все таки докопуємося. З іншого боку, Лінеркер казав, що ВАР на повторі звичайний стик перетворює на поламану ногу, що там на повторі може бути гіпертрафоване сприйняття. Так і є, що на повторі може бути, що так вноситься в ногу, і воно не так, як в житті. І може бути це відіб'є у арбітрів їхню захватку. Трохи вони забудуть свої навики. Але, з іншого боку, боротьба з суддіством це все таки і медійність теж. Ви ж були в другій лізі в першій, коли не показують матчі, там може відбутися що завгодно. Чим більше показують матчі взагалі по телевізору, в першій лізі вже зараз багато показують матчі, чим більше їх показують, тим більше з такими повторами, як ВАР, то воно все просто шкодить їм, арбітрам, які хочуть зробити зле. Вони їм просто унеможливлюються. А як у вас з ковідом? У вас є якась окрема боротьба з тим ковідом? Команду вакцинували чи не?
[Олександр Поворознюк]
Та ні, ну у нас всі почти переболіли вже.
[Фоззі]
І не вакцинуєте ви?
[Олександр Поворознюк]
Та ні, такого бажання в футболі я ж не можу їх заставити, такого бажання не можу.
[Фоззі]
Ну, в Англії примушують фактично, так м'яко примушують в футболі.
[Олександр Поворознюк]
Та ні, ну я не хотів, щоб я заставляв когось щось робити, а потім, не дай Бог, що, і мене обвиняли в тому, що я це зробив, не хочу.
[Фоззі]
Ви так ставитеся скептично до тої всієї історії з вакцинуванням, так?
[Олександр Поворознюк]
Я не знаю, в нас...
[Фоззі]
Ну, у вас же теж хворіють, почекайте.
[Олександр Поворознюк]
Ну, не так, у нас взагалі єдиниця, взагалі.
[Фоззі]
А все тому, що не так багато міграцій, так? Люди все-таки живуть і працюють тут, не так багато заїжджаєш.
[Олександр Поворознюк]
Ну, то, що говорять, що оранжево, красно, в нас взагалі за все віремя було два чоловіка, я взагалі не розумію.
[Фоззі]
Ну, ви ж не думаєте, що це придуманий вірус, як Алієв Я працюю в мірі, я залишаюся. Виграш повністю всіх матчів за той рік. І тут всі провідні, хто були, тоді збиралися на Євро 2019 року, це вам може бути... притулити у себе в одному із офісів, може в Києві, може в Петровському. І стежите ви зараз за збірнею, ви бачите ці зміни?
[Олександр Поворознюк]
Ну, звісно, звісно.
[Фоззі]
Прийшов Петраков і стало веселіше, здається, на прес-конференціях, то точно. Послухати його тепер, це так розважально. Є про що поговорити з мужчиною?
[Олександр Поворознюк]
Ну, заодно Маліновська, я хотів би, в принципі, що... ну, як би... що це, вважаю, потіри. Вам подобається цей футболіст? Мені подобається Маліновський дуже. Його ліва клюшка, взагалі, сумасшедша. От Ярмола, зараз, в даний момент, він як, здається, фінікс. Воскрес. Ви бачили, що він витворював на чемпіонаті Європи? Ну, зовсім... як, здається, молодий, старав і повернувся. Ну, що сказати, чоловік старається.
[Фоззі]
Це ще питання довіри. Шевченко дуже довіряв Ярмоленко. Він ставив його в усі ігри. І не знімав, коли було очевидно, що Ярмоленко втомився. Ну, тому що через нього він веде гру. На матч з Нідерландами він сам ледь не витягнув на собі, коли всі встали. Він показав, як треба, що тут треба боротися. Ось є епізод, коли... там, 10 хвилин, коли ти можеш перевернути гру. Ярмоленко це показав. Він божив реально на полі. Він був у нас найкращого командника.
[Олександр Поворознюк]
Зінько, я думаю, це не потіря.
[Фоззі]
Тому ви не дайте до нього. Ніби ж...
[Олександр Поворознюк]
Тому що там більше понтов, ніж ігри. Одно касання. Тут треба брати ініціативу своїми руками. Розвертати, бігати, розганяти. Касання, касання.
[Фоззі]
Він грає на статистику.
[Олександр Поворознюк]
Він грає на статистику. Що там по інстату буде показано, що він там в одно касання, потір немає. Ти розвертаєшся, ти в центрі поля граєш. Ти маєш розганяти, як Тайсон. А він назад, усі касання. Мені не подобається, як він і грає. Така гра. А в нього як? Обстучатися? Ну, а мені не подобається, як він і грає. От Маліновський подобається.
[Фоззі]
Гра зі Швецією. Зіньченко ж став на годі, хоча грав на Фландзі.
[Олександр Поворознюк]
Ну і що? Давайте за те, що він забив один гол. Зараз подимать Зіньченко, що він там...
[Фоззі]
Він біг і кричав, тихо, блядь! Передачі нам не додому.
[Олександр Поворознюк]
Закруті рти, блядь.
[Фоззі]
Ви ж людина футбольна. Яка збірна вам більше за стилем подобалася? Зіньченко чи Петеркова?
[Олександр Поворознюк]
Поки що, говорить, важко.
[Фоззі]
Якщо ви говорите... Ви в дитинстві згадували. Всі туди, всі сюди. І тепер інголець. Мобільно.
[Олександр Поворознюк]
Скажімо так, ми ще не побачили при Петеркові пнімального складу збору. Ми не побачили. По-перше. По-друге. Мені дуже інтересний факт. Коли Шева не взяв Бояльського, ніхто ніякої трагедії не робив. Просто в Шеве тактика така, що Бояльський не вписувався в тактику. Петерков не взяв Маліну. Все. Трагедія. Це тренер. Всі говорили, знаєте, всі казали, що Поворознюк втручається в тренерський процес і става на гру кого хоче. Тренер там, в принципі, що є, що нема. Я мав сказати, наберіть Лавренєнка і спитайте в нього. Саме перший питання, коли я Лавренєнка запросив до себе тренувати клуб, він приїхав і... Можна положити? Він приїхав і... Ні про зарплату, ні про що. Він приїхав і перше питання задав. Олександр Юрович, а правда, що Ви втручаєтеся в тренерський процес?
[Фоззі]
Хто керуватиме?
[Олександр Поворознюк]
Скажи мені, будь ласка, якщо я буду втручатися в тренерський процес? Ніхто мені тренер.
[Фоззі]
Ви ж тренували, було ж таке.
[Олександр Поворознюк]
Ніколи в житті. Ніколи. Нікого не слухати. Це просто бред. Просто ніколи. Я плачу гроші. І я потребую результат. Які тренували? Хто саме таке наговорив? Я ж не Гриша Снова-Козловський. Я поїхав на збори в Турцію. Він там повністю керує. Тобто хто його міняє? Ти переодягайся, ти біжи. Я кажу, Гриша, зупинися. Пішли вип'ємо по Instagram. Подивимося з боку футболу.
[Фоззі]
А як Ви кажете, Ви ж там разом з ним?
[Олександр Поворознюк]
Ні, але ми були в Аланії. На зборах були. Я приїхав до нього вип'ємо по Instagram пообіцятися. І тут якраз рух іграв. Гриша, ти в такому процесі. Пішли вип'ємо по Instagram, хай іграють у футбол. Є тренер. Мене цього не було і не буде. Повірте мені. Для мене тренер – це я фінансист. А от кого брати, кого не брати, кого ставити, кого не ставити. От мене зараз питання було, чому він Майкла не ставить. Я на Майкла розраховував, я за нього привіз, заплатив.
[Фоззі]
Це найдорожче у Вас.
[Олександр Поворознюк]
Чому він не іграє? Ну і мені об'яснив, що наче в дурака валять. От просто в дурака валять.
[Фоззі]
Це Ви після цього проплаваючи?
[Олександр Поворознюк]
Звісно. Я ще зібрав всіх агентів. Переговорив, предупередив всіх агентів. Не я. Вони будуть їх заставляти підписувати контракти плавачі. А ні, то я порозриваюся всіми. Агенти – зло чи добро? Для мене завжди було зло. Я не розумів цього моменту, поки не зустрівся з шаблею. Просто мені не потрапилися такі, знаєте, більш відповідальні такі. Я взагалі не розумів ціх агентів роботи. Але коли зустрівся з шаблею, мені взагалі думка змінилася кардинально в корні. Тому що людина додає в клуб футболістів, за нього по 10 разів на вечір можуть дзвонити, кожен день спитає, як там, що там. А інші ж так, приїхали, я там скажу футболісту, він там мінімально 10-20 йому дає, ти мені найголовніше дай, і все, я йому зараз скажу, він буде з тобою грати. Та в мене зараз 9 людей. Я б сказав, я ж так чоловік, який в гру всіх дав лаза. І сьогодні у мене дуже серйозний з ним розговор стоявся. Я йому сказав, або ти цих дармоєдів заставиш, щоб вони підписали і плавучі зарплати були, або просто завтра я порозриваю з ними контракт. Я лучше з одною обоймою доіграю до зими, а там буду усіляти.
[Фоззі]
Є ж профсоюз.
[Олександр Поворознюк]
А при чому профсоюз? Ну при чому профсоюз?
[Фоззі]
Ну в ньому мають в теорії реєструватися ці контракти, якщо вони вже підписані. Не можна ж посеред сезону змінювати умови?
[Олександр Поворознюк]
Звісно, в будь-який момент, хоч кожен день додатково угоди і все. В чому проблема?
[Фоззі]
Форс-мажор?
[Олександр Поворознюк]
Та який форс-мажор? Два дурака на базарі, один продає, другий купляє. Причому форс-мажор? Профспілку давно себе дескредитували. Та я вас умоляю, це все понти для проєшень. Це профспілка, це в будь-якому колективі профспілка, який за дармо їде. Який просто заробляє на цьому баблі і все. Ви говорите як імперіалісти, які не люблять профспілки. Та я ж з'явився в кожному підприємстві з профсоюзом. Я взагалі не розумію. Ще при союзі, у 2000-х роках по рубль 50 розсчитувалися зарплати з кожного робочого на профсоюз. Я не розумію, що ти робив у профсоюзі. Я безкоштовно дарив машини, я безкоштовно дарив хати людям. А профсоюз? Він приходить і каже, можна ми там рядом постоїмо, щоб ми якусь там галочку зробили, щоб ми в цьому поучався.
[Фоззі]
В теорії профсоюз має захищати робітника, в даному випадку футболіста, від ситуації, які нагадують цю сплаваючу зарплатницю.
[Олександр Поворознюк]
Хорошо, але якщо просто він дурака валяє, його треба штрафувати? Доповідна тренер одного, другого, третього спортивного директора, є доповідність, що просто дурака валяє футболіст. Його треба наказувати?
[Фоззі]
Почекайте, тоді треба прописувати контракт. А це все прописано. Ну тоді так, тоді це не надмлаштування, вам не треба додаткову угоду. Це в рамках того контракту, що є, то все і робиться. Мені здається, юрист серйозно розіб'є це. Хай попробують. У вас є теж молоде Бартулович, який схожий на за лідерським якостям може бути на Ярмоленка. За позицією. Він теж такий харизматичний. Ось щось йому лише трохи завжди заважало в усіх клубах так розгорнути крила. Як ви ставитеся взагалі до цього футболіста?
[Олександр Поворознюк]
Я думаю, що його майбутнє буде зв'язано з Вінгольцом. Він має бути мінімум спортивним директором. Ви його хочете лишити? Я вважаю, що він буде залишатися в Вінгольці після закінчення футбольної кар'єри. Буде згупашка. Та сама буде в шістому. Я думаю, що вони всі війдуть. Хто в тренерський состав, хто куда.
[Фоззі]
Шуст в бізнес теж пішов в сільськогосподарський? Чи це все брехня?
[Олександр Поворознюк]
Це все планти для приїжджень.
[Фоззі]
Або може це такий маленький бізнес, який ви не помічаєте?
[Олександр Поворознюк]
Якщо я не помічав, там муха без билета не пролітає. Це я не помічав.
[Фоззі]
Ми з ваших розмов знаємо. З вами про ваші стосунки з Козловським. Взагалі, з ким ви стосунки тримаєтеся з президентів клубів? Були з ним, наприклад. Може, з кимось ви спілкуєтеся? Я читав про те, що ви хочете бути, як Ахметова. Не розуміли, з чим.
[Олександр Поворознюк]
Почули сіма. Я мав увагу в бізнесі. Дуже багато прикладів є. В мене ж рядом кар'єри Ахметова. Гоке. Просто я бачу, як воно все налажено. Я стараюся брати приміри з таких людей. Мені подобається його відношення до роботи. Як поставити роботу. Я можу грати в футбол, їздити на ставку рибу. Я знаю, що в мене все крутиться, все вертується, тому що в мене є команда.
[Фоззі]
Де ця команда буде за п'ять років? Є план, як ви бачите, розвиток? Я розумію, що ми, в принципі, в такі часи, в такій країні, що ми всі не знаємо, що може бути.
[Олександр Поворознюк]
Я бачу за наступного року Інголезу і Кубка.
[Фоззі]
І на новому стадіоні, правильно?
[Олександр Поворознюк]
На новому, звісно.
[Фоззі]
Цей стадіон у вас в яку категорію потрапить у Афи?
[Олександр Поворознюк]
Виходить, що ми можемо там грати відбірні матчі. Відбірні матчі Ліги Європи.
[Фоззі]
І далі вам треба буде в Олександрії їхати.
[Олександр Поворознюк]
А Олександрії теж немає.
[Фоззі]
А Олександрії ні. Правильно.
[Олександр Поворознюк]
Вони так само, як в Олександрії.
[Фоззі]
У вас буде так само, як в Олександрії.
[Олександр Поворознюк]
У нас ще є плюс в тому, що зараз, якщо на наступний рік закладуть у велике будівництво дорогу до П'ятрова з Кривого Рогу, то у нас до аеропорту буде 43 кілометри. А в Олександрії цього немає.
[Фоззі]
Я хотів би звернути свою увагу на те, що і ФОЗ, і я сьогодні сидимо в футболках, які люб'язно надав Станер Київ. Це така організація, де продаються ретро-футболки не гірше, ніж продаються вони в Манчестері. У мене Leeds United, і тут, ну, тут, вибачте. Тут Bavaria 5.0. Футболку якого б клуба ви вдягнули на себе? Ну, окрім...
[Олександр Поворознюк]
Це буде зміна родин. Як я можу вдягнути у футболку якусь клубу?
[Фоззі]
Ну, не знаю. Boca Juniors?
[Олександр Поворознюк]
Ні. У мене є Зінголєц.
[Фоззі]
І все.
[Олександр Поворознюк]
Для мене це свято. Це мене трує дітей, це як четверте рібіно.
[Фоззі]
Ну, в дитинстві Ви ж болювали за якусь іншу команду?
[Олександр Поворознюк]
Я болював всю жить за «Шахтюр».
[Фоззі]
За «Шахтюр». З того часу, як Вас запросили туди?
[Олександр Поворознюк]
Ні, взяко так склалося.
[Фоззі]
За часів Грачова?
[Олександр Поворознюк]
Ні, я болював за «Шахтюр», тому що мені все время не подобалися тренери київського «Динамо». Постоянно. Мені не подобалося. Було кіно починаючи, мені не подобалися тренери київського «Динамо». А після того, як «Шахтюр» так поступив з нами, для мене та було. «Шахтюр» я просто панічески ненавіжу. Просто ненавіжу. І я все зроблю, щоб забрати в нього очки, коли він приїде до нас.
[Фоззі]
Розкрийте, будь ласка.
[Олександр Поворознюк]
Як розказати? Начали там нас обвідняти тим, що вони включили підогрів поле. Хоча мій директор созванувався з їхніми там представниками, які наоборот просили, не включайте поле, щоб там каші не було, бо перед відпуском люди там вразивці ноги поламають. Вони там ноги поламають. Хай краще буде накрити. Ми зробили все, що вони просили. А коли вони приїхали, вони вже зарані їхали і знали, що не буде цього. Я подивився до Палкіна. Кажу, так і так. Давайте завтра зіграємо на Олімпійському. Я зараз доплачу будь-який стадіон Олімпійський. Де хочете, граєте. Куди скажете, ми приїдемо. Ні, в нас бразильці вже взяли білет. Тіхнар і все. Ну хорошо, хай буде тіхнар. Для мене це, ну, що вони злякалися іграти з нами, для мене це було, ну... Мій настрой там був сумасшедший. Просто сумасшедший.
[Фоззі]
Розповімо маленьку, таку коротеньку історію про легіонерів і поля. Колись в дублі металурга Донецьк приїхав до Харкова на стадіон ХТЗ, там де чемпіони України грають в регбі. Ну, в принципі, там поле таке... Я ще його пам'ятаю. Криве. І двоє гравців відмовилися виходити з автобуса. Прізвище одного було Кройф, прізвище другого було Тори. Не вийшли з автобуса, просто так от подивилися на поле. Сказали, що вони зараз наберуть агента і агент пояснить чому.
[Олександр Поворознюк]
Ну, ми їх піймаємо на хорошому полі. Ви бачили, як Альянс забив побіг і гол із Агробізнесу? Так, так.
[Фоззі]
Я за Альянс болюваю зараз.
[Олександр Поворознюк]
Ви ваші друзі, так?
[Фоззі]
Він такий емоційний.
[Олександр Поворознюк]
Тільки приїхався вчора.
[Фоззі]
Розкажіть про нього. Що ви там робили?
[Олександр Поворознюк]
Ну, на уход їздив. Нарів, Оленян. Ну, Іван Олександрович, це взагалі унікум, чудак. Я його затягнув в цей футбол. Я йому дав свій проєкт на стадіон. Там точно один к одному проєкт стадіона із іскусственним газоном. Там шістірка голландська трава. Там все зроблено так по технології, що якщо б вистачало містов, за 10 тисяч євро офіційно заплочені в УФА можна взяти ліцензію, де можна грати в Вишоліве в Казахстані. Тільки полівно. Там все зроблено по технології. Я коли у першій лігі грав, то почали там живити. Я хотів вже брати просто це, а потім вони розрішили. Я б взяв би ліцензію, тому що вона відповідає всім критеріям.
[Фоззі]
В Липовій долині і в Петровському будуть ідентичні стадіони, так?
[Олександр Поворознюк]
Вони вже є один к одному. У мене ж нам шесть полів. Одне із них іскусственний стадіон. Я робив його так чисто для тренування на 500 місць. Полосами відповідаю всім стадіонам.
[Фоззі]
Він тоді коли психонув, він вже дуже обурювався цими пенальті, які харківський металіст ставить в усіх іграх. Ви як ставитеся до цього? Це ж якраз то, з чого ми починали.
[Олександр Поворознюк]
Моя позиція, там точки не було. Що такі точки давати? Їмага давати кожного матча по п'ять штук.
[Фоззі]
У них і так є. У ФОЗу в команді металістів є по п'ять штук точок і по три картки. Якщо я не помиляюся в ФОЗ, я трохи гіпертрафую статистику.
[Олександр Поворознюк]
Ти побуляєш.
[Фоззі]
Більше, так? Більше.
[Олександр Поворознюк]
Ну, я не сторонник.
[Фоззі]
Ну, бо команда йде цілеспрямована на гору, на прем'єр-лігу. Ми вже чекаємо на цю команду тут у нас в ОПЛ. Дякую. Дякую. Дякую. В Іспанії є такий термін «кантера». Це коли клуби орієнтуються на своїх вихованців. Там є клуб «Атлетик Більбао». Це відомий клуб країни «Атлетик Більбао». І в них грають, до останнього часу грали лише свої з цієї «кантери». Вам принципово взагалі бачити більшість ваших земляків?
[Олександр Поворознюк]
Ну, звісно, більшість. Ну, по-перше, чим більше буде земляків, тим більше буде людей ходити. Ну, в кожній сім'ї діти, куми, брати, свати, диті. Я думаю, що це буде більше ходити. На своїх ходять завжди більше. Ну, тому я думаю, що і на іноземців у Петро буде ходити більше дивитися.
[Фоззі]
Мені здається, ходять на перемоги. Просто своїх під час святкування люблять більше.
[Олександр Поворознюк]
Ну, я розумію це все. Є моменти, де до нас з Танзанії був, грав футболісток. В нас Ютуб, Інстаграм і вся Африка там була. Поднявся, одразу підписником.
[Фоззі]
Можна зрозуміти, так. Тоді можна було Мілевського зараз запросити, і підписників було б ще більше.
[Олександр Поворознюк]
Я думаю, що не було б більше.
[Фоззі]
Не було б?
[Олександр Поворознюк]
Я думаю, що ні. Ну, добре. Ну, підписуються на футболістів.
[Фоззі]
Або на Мілевського. Ви не любили його, коли він грав? Нічого.
[Олександр Поворознюк]
Любив. Любив, коли він грав. Знаєте, він якраз відноситься до тої категорії людей, коли коли він вип'є, його ругати нема за що. Знаєте, як до мене приходить один футболіст і каже, «Александр, ви за що мене вбираєте? Я ж не п'ю, не курю, режимлю. Мені аж хотілося, щоб ти пив та грав». Оце так само про Мілевського. Ну, він і грав, і отуда ніде не дінеться. Він і грав, і доказував. Те, що він зараз, йому просто треба було раніше трошки закінчити, і на нього б ще не говорили «збитий льотчик». Закінчив би він в самому такому розгарі, і все. Сказав би, все, я завязав. А так, я вважаю, що він як футболіст, він хороший футболіст, і в своє время він дуже допомагав і зборні, і київському «Динамо», і навіть у Білорусі. Я вважаю, він добрий.
[Фоззі]
А ви настільки розкута людина, що ви могли би теж завести собі блог, як Мілевський, і вести блог в «Ютюбі», як Альєєв.
[Олександр Поворознюк]
Ви знаєте, я приїжджаю, коли моїй дочці було годів шість, я приїжджаю додому, вона сидить, плаче, і каже, «Папа, чого ти з мамою не живеш?» Я кажу, «Доці, а чого ти взяла, що я з мамою не живу?» А вона каже, «Лягаю спати, тебе немає, встаю, тебе немає». Ну що я їй розкажу, що я шість утра уже на наряді, коли ставив роботу, так, щоб команда роботала, і до дванадцяти коло комбанів коли косить. От як її об'яснити? От так і виходить. А вдень то туди, то сюди, то сюди. Вовка ноги кормить, тому що треба гроші заробити, а не отримати, так як ніколи у футболістів. В чому проблема пішла в оце все це, тому що є футболісти, які просто гроші отримають, а не заробляють. От їм насипали там зарплати, я думаю, що за чим їм там, ну, допустим, я малькаю така мисля, ну, сотку дали зарплати, за чим їм ноги бити?
[Фоззі]
Так що ви цю систему запровадите?
[Олександр Поворознюк]
Ну от прийшов, от був свій номер там на цьому, і все. Буквально сьогодні визвав агентов по Майклу, включаю громку связі з тренером Завринінкою, говорю, це не моє міння, це тренера. Сергій Дмитрович, скажіть свою думку. Тот Майкл, який приїхав, який ми бачили, і той Майкл, який зараз, це два різні футболісти. О чому зараз ця проблема?
[Фоззі]
Це класична проблема легіонерів, які приїхали до України, підписали.
[Олександр Поворознюк]
Не тільки легіонерів.
[Фоззі]
Ми ж зараз знаходимося в місті Київ. Тут же ж просто десятки було футболістів, які приїздили, показували рівень, а потім грали.
[Олександр Поворознюк]
Я вам просто кажу, не тільки легіонерів, це і українці вказують за те ж саме.
[Фоззі]
Людям даєш гроші, і вони заспокоються.
[Олександр Поворознюк]
Зона комфорту, проти якої брошери брали. А особливо, коли молоді, оце просто тіряють разом, і все. Молодий, перспективний, дівчатка карти віною, все, поїхала спочатку, дешевий боб'ю до кабаки, а дінь їй колег вечно не вистачало.