ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
волонтерство

СІНІЦИН. Шахрайство волонтерів, Чорновіл у смітнику, партія Арестовича та складнощі контрнаступу

Роман Сініцин

Опубліковано 23 черв. 2023 р. • Довжина: 10 485 слів

Короткий зміст

Серед дуже популярних в українському суспільстві очікувань якнайшвидшої перемоги на кшталт повернення на курорти Криму та звільнення Бєлгородщини важливо чути також тверезі й реалістичніші оцінки ситуації. Відомий волонтер Роман Сініцин (Фонд Притули) завжди попереджає, що до перемоги ще дуже далеко і легкою вона аж ніяк не буде. Тож ловіть ковток здорового глузду від Сініцина і Прямої Червоної!

Теми випуску:

🔥 Виїзд за кордон як нова галузь корупції в Україні
🔥 Довіра до волонтерів у суспільстві та хто на ній спекулює
🔥 Більше ніж 8000 закуплених дронів і хаос перших днів війни
🔥 Нова проросійська партія в Україні
🔥 Зашквари Кличка
🔥 Політиканство у війну
🔥 Труднощі контрнаступу
🔥 Битви між військовими за трофейну техніку
🔥 Як змінився Сергій Притула
🔥 Віталій Кварцяний і сучасні технології
🔥 Суддівське беззаконня

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Як вже неодноразово казалося, історики майбутнього будуть битися за право оцінювати цю війну, описувати її, розбиратися. І один з векторів, мабуть, визначних цієї війни – це буде кейс волонтерки. Українці, діючи за правилом «хочеш щось зробити добре – зроби сам», перебрали на себе функції держави. Наша держава і так була хвора, і до війни, і до тієї війни. І українці вирішили, що, мабуть, краще вони самі займуться транзитом через найбільших волонтерів країни цієї війни. І сьогодні в нас один з найбільших волонтерів, фахівець з волонтерки, до якого в нас з вами купа питань. Роман Сініцин. Привіт. Привіт. Привіт, Ром. Привіт. Дякую, що прийшов. І тобі привіт, Валерон. Так, я виставляю одразу вам чайочек, джентельмени. Тут метрів 100-200 від закладу, в якому ми сидимо, стоїть якийсь хлопець в пікселі і збирає гроші.

  2. [Роман Сініцин]

    До речі, ми припаркувалися і пройшли повз нього, і я теж подумав про цю тему.

  3. [Фоззі]

    І нічого з ними не відбувається. Олександр Євгенович Положинський, який теж збирається якось до нас зайти, казав, що викликав поліцію. На Майдані стояли ці… Я не знаю, як їх назвати.

  4. [Роман Сініцин]

    Ну, а як їх назвати, Ром? Це, типу, справжні волонтери? Слухай, не відбувається, тому що я думаю, що вони працюють в рамках чинного законодавства. Ну, тобто, є якийсь благодійний фонд, благодійний фонд зареєструвати, що у нас насправді не проблема, і вони там на щось збирають. На що вони збирають? Кому вони передають? Це, типу, інше питання. Думаю, що там відповідей на нього ви не особливо знайдете. Ну, це, як на мене, це така, от, узаконена трохи схема шахрайства. Але люди кидають.

  5. [Фоззі]

    Так, я йшов, бачив жінку, яка наводила телефон, щоб щось перекинути, і мені стало трошки шкода її грошей.

  6. [Роман Сініцин]

    Але ж це така гра, маніпуляція почуттями, правда? Ну, типу, людина військова.

  7. [Фоззі]

    Ну, це не військові люди.

  8. [Роман Сініцин]

    Я там бачив відео десь, коли його питали, звідки, де, де воюєш, чи воював. А ні, просто, активіст, збирає гроші на щось там, для когось там. Не дискредитується волонтерство глобально, як ти вважаєш? Думаю, глобально ні. От, прямо так, щоб глобально всю цю історію дискредитувати. Десь, ну, чи приносить воно шкоду? Ну, так. Чи, там, можна з цим розібратися? Ну, вони в законодавчому полі працюють. Ну, тобто, на щось збирають. Ніхто ж не забороняв. Там, а де звіти, там, чи є в них, не вліцають.

  9. [Фоззі]

    А, в них дуже, в них сто з паперів.

  10. [Роман Сініцин]

    Це, як пам'ятаєте, після Революції Гідності на фарбу збирали? Це плюс-мінус та сама історія.

  11. [Фоззі]

    А, мабуть, і люди...

  12. [Роман Сініцин]

    І, до речі, дивно, що вони тільки зараз з'явилися масово тут, в центрі Києва. Чому не раніше? Це така ж історія, можна?

  13. [Фоззі]

    Вони велфер оформляли в Горщині. А, ну, хіба ж. Потім оформили і повернулися працювати. Молодці.

  14. [Роман Сініцин]

    Привіт. Грати в найкращому клубі Англії? Вибач, мудрий.

  15. [Фоззі]

    Це ж тільки відповідальне. Тому я схежу за часом.

  16. [Роман Сініцин]

    Не ігнорую бейсбік. Не вживаю.

  17. [Валерон]

    Не слухаюся де інше. Забив головну. Дякую. Геніальна ідея. Граю лише для задоволення. Так роблю я і вимагаю від партнерів. Грай відповідально.

  18. [Роман Сініцин]

    Я бачив, ти в одному з інтерв'ю казав, що дуже велика повага і довіра є до волонтерської спільноти. Але разом з тим, це питання мало дискредитує волонтерство як таке. Є питання виїзду за кордон, шляху, наприклад. Як тобі здається, це волонтерство не дискредитує? Ну, це ніяк. Соціологія ж є. Ну, там постійно викладають інституції з найбільшими довірами. Церква, ЗСУ, звісно, в топі, в топі. Ну, і волонтерське середовище, громадянське суспільство, якісь такі ініціативи. З приводу виїзду за кордон. Ну, от недавно ж була на «Українській правді». Там матеріал, який розбирав тільки по Львівській області, там по ВЦА, що видавало.

  19. [Фоззі]

    Там смачний кейс.

  20. [Роман Сініцин]

    Там дуже смачний кейс, але це ж організації переважно ноунейми. Ну, створені чисто під цю от історію. Ну, на жаль, на жаль, це бізнес. Величезна просто корупційна яма. Як з нею боротись? Ну, не знаю. Чи дискредитує воно волонтерською? Ну, там назви цих фондів переважні. Більшості, там, на 90%, вони нікому ні про що не скажуть. Да, 32 тисячі звернень до Львівського ОВА було. І вони там повидавали. Я вам повиписував собі, наприклад, фонд «Байрактар» називається. 220 дозволів. Створений влітку 22-го року 19-річним хлопцем. Так, із оригінального 19-річного хлопця Терного Нейма. Ну, на жаль, маємо те, що маємо. Тільки даних немає, скільки з них повернулося. Ну, там більше не повертаються. Так цим має займатися СБУ. Типу, питання до них. Чи дискредитує це волонтерське середовище? Думаю, що глобально ні. Тому що є якісь чи люди, чи організації, за якими є великі історії, якісь завершені, фіналізовані проекти, відзвітовані, які працюють. Ну, типу, тут все окей. А зробили собі фондів чисто під цю історію. На жаль, у нас же дірки в законодавстві завжди будуть. Але якось ці дірки треба затикати. А от виходить, що... Ну, ви ж можете теж в шлях оформлювати? Можу. Оформлюють? До вас звертаються, тіпу, допоможуть ви? Ні, ми чужих, тобто якихось сторонніх людей не оформлюємо. Ми ж транспорт завозимо активно. І наскільки я знаю, там, ну, не знаю, до десяти, може, чоловік там, десь водії, які їздять, вони, ну, ми їм там періодично шлях відкриваємо. Була історія, коли були якісь проблеми з шляхом, і нам просто жіночки, дівчата, з перемишля переганяли машини десятками, ці різні пікапи, ці корчі, так звані, просто через кордон.

  21. [Фоззі]

    Та, може, ця жінка-водій з механічною коробкою.

  22. [Роман Сініцин]

    Або, ну, там, є ще ж варіант трьох дітей. Скажімо, Сергія Дмитровича притулить трьох дітей, тому шлях його не треба оформляти, він може десь там їздити в питання закупівлі фонду в Європу і так далі. Особисто. А виходить, що, ну, може, ти знаєш, от якщо через фонд хтось виїхав і не повернувся, це якось відслідковується взагалі, є якісь наслідки для фонду? Я думаю, що СБУ якось це трекає. Ну, як мінімум, запитують, а хто це, чому. Але, наскільки я знаю, в нас таких випадків не було. Зараз артистам прибили трошки виїзд.

  23. [Фоззі]

    Ну, після одного відомого. Так, після людини, про яку більшість артистів дізналася.

  24. [Роман Сініцин]

    Ну, вже постфактум. Ну, бачите, воно якось непрогнозовано б'є по-різному потім.

  25. [Фоззі]

    Ну, рано чи пізно воно мало спрацювати цей хейт. Тому що, зрозуміло, я особисто знаю кількох дуже відомих музикантів, які виїхали… Прикриваючись цієї стані. Тому рано чи пізно так.

  26. [Роман Сініцин]

    А скільки футболістів, волонтерів виявилось в Україні? Багато. Я плаванням раніше займався на півпрофесійному рівні. Ну, щоб не оцінювати в кількості. Ну, якась частина колишньої збірної України, наскільки я знаю, вона поїхала. Поїхала на якісь змагання. І не повернулася. Про кількість не будемо казати. Ну, але якась кількість людей, на жаль. Ну, це вибір кожного. З іншої сторони, велика частина і воює, і є хлопці, які загинули. Ну, а що ти думаєш, ось з цим шляхом треба робити? Якось реформувати? Як реформувати? Взагалі, з виїздом за кордон. Правильне це з боку держави рішення заборони виїзду? Я думаю, щоб більш детально фільтрувати. Тому що організації, які були створені місяць тому, і в яких під собою нічого нема, ніяких проектів… Зрозуміло, що це діч, і нікого там відпускати не треба. Це схема для виїзду за кордон. В односторонньому порядку ось і все. Чому цим не займаються? Ну, мабуть, грошові якісь інтереси мають. А тут знову ж таки питання до компетентних наших органів з Володимирської 33. Це їх чисто парафія, хай займаються. А глобально забороняти треба виїзд? Ні. Ну, я не згоден, що глобально треба забороняти виїзд. Просто треба диференційовано до цього підходити. Якісь там спортсмени, працівники культури, співробітники фондів, водії, представники великого бізнесу, платників податків великих. У мене є багато знайомих з бізнесу, які не збираються нікуди там втікати, але яких не випускають десь на виставки в Дубаї, де вони презентують свою продукцію. Чи там на якісь конференції, симпозіуми і так далі. Або, як мінімум, це викликає у них величезні труднощі по оформленню цих паперів. Має бути якийсь прозорий, нормальний механізм, скажімо, підприємство, компанія, великий платник податків.

  27. [Фоззі]

    Ну, кому, як на СБУ, знати, як це робиться?

  28. [Роман Сініцин]

    А в нас ця історія повністю непрозора, закорумпована, це абсолютно очевидно, і вона шкодить насправді. Тому що люди зневірюються. Типу, а чому цей товариш десь там чілить в Берліні на ібиці, а мені не можна до дружини в Польщу виїхати? Типу, дітей провідать. Ось і все. Зневірюються і просто створили нову корупційну нішу, правда? Як галиш економіки створили, а тут галиш корупції. Воно ж постійно все адаптується під умови реалії часу. Причому, я думаю, об'єм цієї ніші – десятки мільйонів доларів. Ну, навіть, якщо по-львівськи ці порахувати, скільки вони видали, просто взяти собі калькулятор.

  29. [Фоззі]

    Там щоразу, коли про Закарпаття кажуть, от, знову впіймали, починаєш рахувати, якщо впіймали, що скільки ж не впіймали.

  30. [Роман Сініцин]

    Так, сто відсотків. А скільки людей йдуть, вони ризикують життям, власне. Я от читав про людину, яка теж до родичів через… В Закарпатті є два шляхи – через Тису переплисти, а інший через гори, більш важкий. І там же є, в них обмороження, багато погибає. Когось рятують з боку Румунії, когось не рятують, от там людина без ніг залишилась. З іншого боку, він порушив закон. Ціна питання, як кажуть, 3-5-7 тисяч доларів. Тобі відкривають шлях. До речі, про виїзд за кордон. Нещодавно Володимир Зеленський заявив, що повернутись в країну повинні навіть більше українців, ніж виїхали за кордон через війну. А як ви вважаєте, чому вони мають повертатись? Пишіть в коментарях.

  31. [Фоззі]

    Давайте танцювати навколо грошей. Є важка тема, яку всі обговорюють дотичні волонтерки між собою, але це мало з'являється в медіа. Це прогнозоване падіння донатів. Неможливо утримуватись на цьому фінансовому плато. Зрозуміло, що донати падають, потреби зростають і всі між собою говорять про те, що дуже важко. Ви говорите про це в голос?

  32. [Роман Сініцин]

    Ми розуміємо, що донати падають або можуть падати. У нас, насправді, не все так погано у фонді. Це падіння дуже повільне і багато в чому залежить від нас. Коли ми генеруємо корисні, ефективні і хороші проєкти, то ми на них збираємо. Більше того, ми нормально і системно працюємо з бізнесом і теж їм щось пропонуємо. І тут він-він і для бізнесу, тому що соціальна відповідальність, вони хочуть допомогти ефективно, масштабно. Є великий фонд, один з найбільших, який реалізовував купу всього і якось так ми балансуємо. В цілому, порівняючи з минулим роком, дійсно донати і відповідно ця донатна спроможність населення, на жаль, вона звісно падає. Причин і факторів дуже багато. Це як зменшення доходів в цілому і втомилися. І в Європі теж. Так. Але ми намагаємося поки з цим щось робити. Але з іншої сторони, все ж це волонтерство, це підставити, по суті, плече державі.

  33. [Фоззі]

    Дати час.

  34. [Роман Сініцин]

    Дати час, коли держава не може, не справляється, не встигає, тому що бюрократія, все треба багато навчора і так далі. Тому тут, насправді, і держава має включитись. А не здається тобі, що тепер вже держава сприймає це як даність? От донати? Не те, що, як ти кажеш, підставити плече на той час, поки вона впорається, а що це просто ще один спосіб фінансування чи ще одна стаття допомоги? Та ні, я можу знайти, наприклад, купу десь якихось ніж, де держава вже закрила... Ну, пам'ятаєш, форму купували всі? Чи там броніки, каски? Починалося з броніків з касок. Так, ну не треба броніків з касок. Я чув, що у вас... І це держава впоралася? Міжнародна технічна допомога плюс закупки Міноборони. Ну, тобто, я не пам'ятаю, щоб були якісь глобальні, великі збори, там купіть 100 бронежилетів. Ну, не треба, дають все.

  35. [Фоззі]

    Я згадав, рік тому була якась історія про заблоковані ваші транзакції в Туреччині, якраз броніки та каски.

  36. [Роман Сініцин]

    Возили ще з Туреччини, були там якісь логістичні проблеми, ми їх, типу, вирішили. Ми тоді купували все і всюди, от до чого могли дотягнутися, все контрактували. І Туреччина тоді багато чого давала? В Туреччині багато хто контрактувався. Ну, насправді там військово-промисловий комплекс і навколо оця воєнка дуже розвинута, і ціни норм. Ну, якби, і близько. Чи купуємо ми зараз щось в Туреччині, не готовий сказати, швидше в Європу. Але так, ми з Туреччини возили саме засоби захисту, причому тисячами.

  37. [Фоззі]

    Ну так, бронежилети і каски на початках – це була головний запит. Відкривав телефон, а там знову питали. Бронік, бронік, бронік. Нема зараз такого. Зараз мавік, мавік, мавік. Ну, типу. Війна дронів.

  38. [Роман Сініцин]

    І, ну, я хотів сказати, що Туреччина – це класична Візантийщина така, так? Купуєте, ми вам продаємо. Всім продаємо. Так, всім продаємо. Тих приймаємо у себе. Переїжджайте до нас, живіть. Тобто, така популярна думка, і я теж думав так у певний час, що оця держава настільки неефективна, волонтерські фонди ефективні. Навіщо, наприклад, Міна Борони, якщо має бути поверніть живим, чи фонд «Притули»? Ні, ну це перебільше, я не вважаю. Я вважаю, що держава, насправді, робить дуже багато чого. Можливо, в них погано з маркетінгом, з самопрезентацією, але держава купує купу-купу.

  39. [Фоззі]

    Ну, їй не треба збирати гроші, вони…

  40. [Роман Сініцин]

    Ну, мені вважається, що волонтерство на 9-й рік війни – це вирок державі якийсь. Ні, не вирок. Ні? Ні. Воно трансформується постійно, оці от там якось перероджуються, є якісь там системні історії, не системні історії, але це не вирок держави. Ми просто на рік, на лютий минулого року, зіткнулися, ну, по суті, там, з атакою на нас. Ну, окей, там, нехай ми тоді ще думали, що другою армією світу. І буквально одно момент, ну, там, за тиждень вштик стало, ну, скільки, ну, там, 300-500 тисяч людей. Там, в добровольче формування. Там, бригади, палки пороширювались. І зрозуміло, що не було такого. До цього ми не готувалися, на жаль, так, з серйозною системою. Не було нічого. Форму купляли, берць, броню кітали. Тобто це така українська унікальність, так?

  41. [Фоззі]

    Відставити плечі, горизонтальні зв'язки.

  42. [Роман Сініцин]

    В моменти, коли нам загрожує не те, що небезпека, а фактично, там, загрожує смерть або закінчення нашого там існування, як, не знаю, як нації, як етносу. Ну, так, ми мобілізуємося дуже круто. І, по-моєму, це вже не раз показали. І, по-моєму, це наша сильна сторона. Інше питання, що ми там через рік-два починаємо грошки бити між собою і вирішувати, хто головний, чи хто більше зробив і так далі. Це інше питання. Хотілося б, щоб воно трошки відтерміновувалось у часі. Тому що загроза, вона, по великій мірі, вона нікуди ще не зникла. Ми відстояли державність, але погані сценарії, вони ще можливі. Чи дуже-дуже погані. Ну, ти завжди нагадуєш про це, що погані сценарії. Так. Такий голос разом на фоні...

  43. [Фоззі]

    Ну, бо я за це переживаю. Щоб ми, не дай Боже, десь не туди пішли, не в ту сторону. Ще одне питання, яке постійно виникає з комунікацією з військом, це небажання командирів підписувати офіційні папери на якусь допомогу. От вам приклад. Пише мені волонтерка з Харкова для морської пехоти, а ми займаємось аптечками і наплічниками. Ну, пише там 150, треба аптечок. Я кажу, от, запит, тут кругла печатка, кутова печатка, номер частини, відповідальна особа, підпис командира, наступне повідомлення. Ну, тоді вісім.

  44. [Роман Сініцин]

    Ну, саме з аптечками, до речі, ми стикалися з цією історією. Там є якісь норми списання і забезпечення, от саме по медичній частині. У нас теж була історія, коли начмєд однієї з бригад дешевих, яка активно вела наступальні дії і втратила оці засоби, каже, там срочно 100 аптечок. Ми йому там акт, він каже, я їх, типу, там попередні не списав, там якісь службові розслідування, я їх зараз не можу, і ми там з кумбригом якось це вирішували, щоб все-таки цю печать поставили. Глобально такої історії, що ми не приймаємо на баланс, чи ми не ставимо там печаті, у нас немає, тому що ми працюємо тільки так і ніяк інакше.

  45. [Фоззі]

    Ну, є і інші історії. Наприклад, частина йде, куди вона йде, їм видають аптечки, а частина, скажімо так, прокачана з технікою. І я в останній момент отримую запит, кажуть, ну там, з турнікетами не все так добре, не оригіналь і так далі. Ми там починаємо вигадувати, де їх взяти, а начмед частини підписав, що в нього все є. Навіть якщо той самий начмед каже своїм військовому, це от, що ми маємо, викидайте і шукайте самі по персональних актах з волонтерами, це ж не зовсім правильно. І все залежить знову від командира. Є командири, які знаходять рішення. Це як, знаєте, два відділення нової пошти поруч. В одному ти прийшов дуже швидко, навіть під час тривоги, без електрики, тобі все зробили, бо хлопець сидів і вручну писав ці адреси, щоб все працювало. А в іншому відділенні поруч вони казали, та нє, нє, нє, нє, тривога, і що у вас багато так всього, нє, нє, нє, нє.

  46. [Валерон]

    І людський фактор.

  47. [Фоззі]

    Так, і так само з командирами. Є частини, які знаходять таку можливість обійти. В нас законодавство, ну, з ним треба щось робити, тому що те, що стосується військового постучання, воно старе, застаріле, воно не прокачане.

  48. [Роман Сініцин]

    Ну, там частина ще, взагалі, радянських норм, і статути, і так далі. Але, ну, я б не сказав, чесно, що це проблема глобальна. Якщо треба, вони все пишуть, все приймають на баланс, а треба, особливо технічні засоби розвідки, якими ми в основному займаємося.

  49. [Фоззі]

    Це там коптери, літаки якісь, ну, в смислі... Так само бояться, тому що потім стають відповідальними ті, хто от втратив крило. І що? І списав його.

  50. [Роман Сініцин]

    Ну, типу, якщо ти його реально втратив через те, що його збив торчі, я не знаю, подавили ребом, воно впало, є процедури списання. Такому просто треба заморочитись, там, якомусь сержанту, і далі ці рапорти, списання, і так далі. Це паперова робота, на жаль. Але, ну, ми передаємо тільки так. На щастя чи на жаль, не знаю. Скоріше, мабуть, ну, ми в рамках законодавства Чогополя, і, ну, ми працюємо тільки так. В перші місяці, мабуть, там, лютий, березень, ми там роздавали, от, просто, там, якісь маві, якісь тепловізори. А потім ми цю історію закривали документально. Тобто, уже постфактум. А заднім числом це не було? Це не зовсім заднім числом, ми просто фіксували ці серійні номера, ми ж знаємо, кому ми що віддавали, і нам в будь-якому випадку треба було цю історію закривати. Там, із валютним контролем, із якимись контролюючими органами. Хоча, на місці, не знаю, держави, там, чи контролюючих органів, я б для волонтерів, чи таких ініціатив, там, взагалі, на півроку зробив би, там, так звану амністію. Ну, бо це абсолютно нормально. Ми дуже-дуже сильно, сорі, за, ну, наїбались, там, купа людей сиділо, все це відновлювало, ці дані, готувало документи. Ну, сиділо в хорошому сенсі? Сиділо в офісі Наганчара, в бек-офісі, і готували ці всі документи, і закривали ці контракти, постачання і так далі. Тому що, ну, камон, тоді була оборона Києва, і, там, терміновав мощун, приціли, дрони, і ніхто там сильно печатями не парився. У нас був Тарас, ми з Тарасом чимось там розмовляли, і таке прикольне відео, воно завірусилося, там, в соцмережах, як до нього в перші дні, там, в їх офіс приходить якийсь військовий, і він йому там, радєйки, радєйки, ну, все, точно, без підписів, і початок роздає. У вас є якісь такі, ну, що ти згадуєш про ці перші дні? Такого, всім потрібно все? Абсолютно аналогічна історія. Я згадую, що ми викупали все, що могли, до чого могли дотягнутися. Ми викупили, там, Одесі, магазин оптики, ну, тобто, всі приціли, всі тепловізори, там, подекілька одиниць, чого було, воно все приїхало машиною, потім ми розбираємо, там, якісь біноклі, і знаходимо, там, бінокль такий, оце, для тіатру, щоб дивитися. Ну, тіпо, він, в принципі, нахер не триває, ну, буває. Там, дрони десь по маленьким магазинам в Києві, оцим, електроніки, там, десь є один-два Мавіка, викупаємо.

  51. [Фоззі]

    Скільки Мавіків, приблизно, за рік ви передали?

  52. [Роман Сініцин]

    Ну, з моменту, ну, з 24 лютого, там, по-моєму, десь до восьми тисяч доходить уже. Ну, це Мавіки автели, але, переважно, Мавіки, звісно.

  53. [Фоззі]

    Отак от, купиш, десять дронів привезеш, і вдобив тебе щастя таке, зробившись хороше, тут люди вісім тисяч Мавіки.

  54. [Роман Сініцин]

    Ні, але це ж розходник, ну, ти ж знаєш, на жаль. Ну, зараз, особливо, коли зараз активні, там, наступальні дії на деяких участках, підрозділи рівня бригади можуть втратити, там, 20-30 за добу. Але, ну, окей, втратили, списали, зато, тіпа, хлопці не пішли ногами в розвідку, чи там, ну, ідентифікували ворога вчасно і нанесли вогневе ураження. Це ж кажуть, що там, де немає техніки, ну, нам глобально дуже не вистачає техніки, і там, де не вистачає техніки, все затикається просто людьми.

  55. [Фоззі]

    Людьми.

  56. [Роман Сініцин]

    Ну, от є розвідзод, хай йдуть пацани, дивляться там, що там підери. Ну, типу, а так ти полетів, ну, втратив ти той Мавік за дві тисячі доларів. Ну, типу, шкода, людські гроші, але, ну, я вже до цього відношусь, як, знаєш, типу, до... Ну, типу, як до снарядів, чи там, одноразовий гранатомет. Вистрілив, типу, трубу викинув. Те саме, в принципі, і Мавік. Звісно, багато чого залежить від кваліфікації пілота, там, нальоту, шарить, не шарить. Але, ну, камон, це цивільна техніка. А, ну, от, у нас волонтери купують ці безпілотники, дрони. Потім у нас є армія дронів, 11-24, Мінцифра, те, що займається. От ти кажеш, що у них, у ворога теж є ці цивільні дрони. Вони як їх купують? У них же не можна так купити просто...

  57. [Фоззі]

    У них є фонди волонтерські теж.

  58. [Роман Сініцин]

    І вони збирають, я просто там, відслідковую їхні ресурси, ну, ворожі, там. Мені цікаво. І ці, там, так звані воєнкори. У них там є фонди, вони збирають багато. Теж мова про десятки і сотні дронів. У них є технічні спеціалісти, які їх там, ну, готують до війни. Тому що там треба дещо модифікувати, адаптувати і так далі. Вони теж, можливо, після нас, але активно почали застосовувати оце. Гранати кидають, скиди. Вони десь нас мавпують. А в якихось історіях, насправді, вони там нас уже, можливо, і перегнали. По рівню проникнення цих технологій у війська і рівню їх застосувань. Більше того, це не слід забувати, що попри санкції, це багата країна. І ставлення Китаю трошки інше. Ставлення Китаю в тому числі. І я не виключу, якщо їх Міноборони через якісь там прокладки, фонди, якісь інші схеми, можливо, навіть централізовано закупають. І там в темі зараз оцій ФПВ, вони теж доволі активно прогресують, на жаль.

  59. [Фоззі]

    Я бачив там якусь поставку велику.

  60. [Роман Сініцин]

    Вони постійно намагаються вражати нашу позицію, нашу техніку в ФПВ. І ресурсів у них побільше. А якщо говорити про державні ресурси, якщо це державний механізм, включається закупка, впостачання, можливо, не прямо, через якісь там прокси, структури. Це погано. Ще про волонтерство. Говорючи, ти згадував про законодавство сьогодні і про амністію, наприклад, про якісь зміни у законодавству щодо волонтерства, постачання армії. От зараз великий скандал був з цими 12% податку на волонтерство. Мінфін відповідав, що немає нічого такого насправді податку на волонтерство. Як я розумію, історія в тому, що в постанові Мінфіна, яка звільняє від оподаткування, дуже малий перелік товарів. Не всі товари, які волонтери постачають, вони підпадають під цей перелік. Вона трошки застаріла була, її, по-моєму, поміняли. Мені здається, що це трошки скандал на рівному місці. У нас цей механізм з 2016 року працює про реєстр волонтерів, так званий. Ти йдеш в податкову, реєструєшся там як волонтер, і все, що ти зібрав на той чи інший рахунок, рівневий чи валютний, воно, по суті, не оподатковується. Але, на жаль, у нас більшість людей цим не заморочилася.

  61. [Фоззі]

    Люди брали допомогу на власні карти.

  62. [Роман Сініцин]

    Так, і тому, звісно, якась реакція від контролюючих, від фіскальних органів, вона повинна бути. Знову ж таки, тут мабуть має мати місце ось ця податкова амністія або внесення в цей реєстр волонтерів людей уже заднім числом, тому що там якісь є дедлайни. Ти спочатку внійся, а тоді вже збирай. Звісно, що ніхто не внійся в цей реєстр. Там, по-моєму, було 3-4 тисячі людей станом на недавно. Це дуже мало.

  63. [Фоззі]

    Мене Анжеліка Рудницька питала, ти як плануєш виходити з цього? Я кажу, у нас був фонд, ми не приймали нічого на свої картки, тому що розуміли, що це закінчиться.

  64. [Роман Сініцин]

    Але цей механізм має бути розроблений. Я впевнений, що там нічого страшного не буде. Не будуть бігати податківці за десятками чи сотнями, навіть тисячі людей. Чи дати шанс? Та ні, це починається велика буза у суспільстві. І все рівно вони будуть змушені вирішити це якось нормально. Ти не думаєш, що прийдуть фонд притули? Яка фонд притули? Це ж не карточка фізичної особи. У нас рахунки публічні, ми звітуємося. Ми постійно звітуємося, то перед податковою, то перед фіномоніторингом, то перед іншими якимись силовими структурами, якісь акти звірки, що куди передали. У нас на Гончара люди сидять, не знають, чоловіка 4-5, тісто займаються оцею паперовою туди-сюди переписочкою.

  65. [Фоззі]

    Є фонди, які закладають одразу 30% на...

  66. [Роман Сініцин]

    Ми цього не робимо. Хоча можемо. Є фонди, які закладають? А як ви операційну діяльність фінансуєте? У нас є окремі рахунки. Ми просимо бізнес допомагати нам з операційкою. Сергій часом ходить до власників якогось бізнесу.

  67. [Фоззі]

    На зарплати?

  68. [Роман Сініцин]

    На зарплати, на логістичні витрати, оренда складу і так далі. Нам допомагають доволі багато підприємств. Та ж розетка UA закидує щомісяця півмільйона гривень на операційку. Чуєте 100% зборів фонду? Там скільки буде бізнесу, скільки людей? В відсотковому співвідношенні скільки бізнесу, скільки людей... Думаю, плюс-мінус 50 на 50. Різний бізнес. Ми ж там моніторимо, у нас є ФОПи. ФОП займається харчуванням чи чимось, закидують нам 100 тисяч гривень в місяць, як підписки. Як Патреон такий. Я думаю, що там бухгалтер просто поставив відрахування щомісяця на фонд. І є великі бізнеси, які там масштабно...

  69. [Фоззі]

    У нас є і великі бізнеси, які як ФОПи.

  70. [Роман Сініцин]

    В Закарпатті є супермаркет, мережа супермаркетів. Я такого ніде не бачив. Ти приходиш, прорахувався, кажеш карткою. Вона така, два рахунки буде. Це ж супермаркет. Різні ФОПи, так? Так, і різні ФОПи. І отак вона сума автоматично... Програму написали, автоматично розкидується, і ти платиш. Це мережа прямо.

  71. [Фоззі]

    Менше треба бухла купляти.

  72. [Роман Сініцин]

    Ні, без алкоголя навіть. Чесно кажу, навіть без алкоголя все одно розкидаю цю суму.

  73. [Фоззі]

    Я ж правильно розумію, що ви поставили лайк, підписалися на канал. Що ви нас любите, поважаєте і дбаєте про нас. Правда?

  74. [Роман Сініцин]

    Про бізнес. Ми казали про бізнес і волонтерство. От для мене унікальний, мені здається, взагалі такий крутий кейс. Ось «Повернись живим» і ОКО. Я, тіпу, не заправлявся на ОКО, і почав заправлятися на ОКО. І саме на ось цьому... як він називається? «Пульс». «Пульс», так. Тому що вони віддають гривню ось цю. Ну, це хороший кейс. Причому він-він для обох.

  75. [Фоззі]

    Для ОКО прямо реклама.

  76. [Роман Сініцин]

    Просто і круто придумано, правда? У вас тут були якісь такі... Я знаю, що у тебе улюблена програма — це відновлення зброї.

  77. [Фоззі]

    Трофейної техніки.

  78. [Роман Сініцин]

    Трофейної техніки, так. Але це не з бізнесу? Так, ми вже 30 танків. Чому не з бізнесу? Ну, там бізнес. Кав'ярні «Хані». Вони зібрали на танк. Ну, це якісь невеликі локальні історії, але ми таке пропонуємо. У нас з «Вогом» була співпраця. Сподіваюсь, там ще будуть якісь нові... Саме на відновлення танків? Ні, з «Вогом» ми завозили санітарні машини. Ну, швидкі допомоги. В минулому ще році. З багатьма бізнесами. З нової почтою якісь проекти були. Нам нова почта забезпечувала завезення логістики 101 броньовика «Спартани». Багато історій. Десь вони медійні, десь не дуже медійні.

  79. [Фоззі]

    Ну, «Спартани» були такі медійні, що не дай Бог. Ні, ну, нормально. Їздять, годують, завезли. Це така історія, коли традиційно в нас починаються ці варіанти. «Спартани» Порошенка, «Спартани» ваші. Починаються ціни, постачання. І ти відчуваєш, як з тебе фізично кров виходить тільки від заголовку цього.

  80. [Роман Сініцин]

    Ти ж казав про це сьогодні, що рано чи пізно починаються розбірки. Десь вже вони почались, десь ще почнуться. Ну, на жаль. В когось якісь є особисті амбіції, політичні амбіції, які впливають на це все, на жаль. Але я завжди собі акцентую увагу на тому, що рано. Ми ще дуже далеко від якогось перемоги. Але ти тепер один із найлюбленіших людей у Порохоботів. Типу, що мене десь там хірячать в Твіттері. Буває. Але мені настільки, чесно кажучи, байдуже, що це навіть смішно. Прикольно, що в нас в коментарях завжди називаються «Тобі ФОС» або «Порохоботами», або типу, що ми з Узинського. Добре, що я не читаю коментарів. Продався там Єрмаку, чи продався. Ну, за останні вісім років я там був. Кому тільки не продався.

  81. [Фоззі]

    Так, так.

  82. [Роман Сініцин]

    А от про ці трофейні танки, так? Тридцять штук, ти кажеш, відновили вже? Плюс тридцять один, якщо не помиляюсь. Це танки БТР, МТЛБ.

  83. [Валерон]

    Є якісь історії?

  84. [Роман Сініцин]

    З Харківської області найбільше Т-72. Є прикольна історія, 95-та бригада під Зюмом в результаті бою підбила танк. Мігвод і командир, по-моєму, вискочили. Там були чи ліквідовані, ну, мабуть. Третій лишився в танку. Уже коли бій закінчився, під'їхала бремка, це броньова лікувальна машина, зацепити цей танк і вивезти його з поля бою. Як виявили, що танк закритий, і, значить, там ще хтось є. І вони його тягнули кілометрів вісім в більш безпечну зону. А там сидить чувак. Йому стукають. Ви хочете? Він ні. Ну, значить, гранату кинемо в ствол чи в технічний отвір якийсь. Ну, тоді виліз Бурят, його прийняли в СБУ і, не знаю, що з ним далі. От, типу, затрофіювали танк прямо з Бурятом. Такого... Ураган, по-моєму, РСЗВ, ну, реактивна система залпового вогню, Трофінь, Давінчий, чи особисто, тоді чи його, ну, бійці його підрозділу на Харківщині теж десь... Нашли? Витягнули. А це така здоров'яна махіна, як, мабуть, весь цей заклад. А ми його відновлювали.

  85. [Фоззі]

    Ну, документація радянська, мабуть, зберіглася?

  86. [Роман Сініцин]

    Відновити там Т-72, да. Причому, що там ці підприємства, з якими ми працюємо по відновленню техніки, вони до повномасштабки, до військової техніки взагалі там ніякої відношення не мали. Вони там умовно чинили якусь сільгосп, техніку, да. Але вони кажуть, що оця ось історія, щоб починити маталигу, вона простіша, чим там та техніка, яку вони раніше чинили. Тому що, ну, там в радянській армії це ж було все зроблено настільки просто і утилітарно, щоб будь-який там долбайоб в полі міг там якось запустити, і щоб воно їхало. Тому, як би, ніяких проблем в цьому нема. Ну, не Джон Дір. Ні, ні, точно. І проєкт прикольний тим, що, ну, там, блін, приїжджає підбитий Т-72, ми думаємо, та, ну, його неможливо підняти, але там півмільйона-мільйона гривень в місяць він уже їздить, зв'язок встановлений, все працює, він уже хірячить орків типу. Це ідеальна історія, типу, що трофейною зброєю їх же б'єм. Так, і дешево, тому що там той же, ну, не знаю, там, маталига та ж МТЛБ, типу, броньований транспорт, там, переднього краю, він, там, на зброєвому ринку, там, за різними оцінками, ну, там, від півмільйона доларів вона там коштує, а відновити її, там, двісті тисяч гривень. Чи трансформувати в, ми їх ще перероблюємо в м'ядеваки, там, наварюємо будку, робимо отвори, більші ці люки для того, щоб поранених можна було заносити швидше в умовах, там, бою і так далі. Тобто, ми їх ще модифікуємо, правда, нічого ще не патентували, але, насправді, ну, ми покращуємо радянську орківську, ну, окей, орківську техніку. Уже, там, з якимось новими підходами і так далі. Недавно ми зробили на базі старого танка Т-62, це, там, 60-ті, мабуть, роки, на Харківщині їх багато повтрачали. І ми, танк сам по собі, він не дуже пригоден до зараз, до нинішніх реалій війни, бо він, там, БК нема, то, там, броня така собі, як уже, як для танка, повільно їде, там, силова установка. Але ми на базі цих танків почали робити евакуаційні машини для техніки. Там, лебідку, кран, вона броньована, вона виїжджає на поле бою, витягує нашу техніку. Або, там, важкі БМП. Тобто, ми башню отрізаємо від Т-62, ну, тобто, повністю демонтуємо, і ставимо туди башню від БМП-2 з 30-мм гарматою. І це виходить ніби як БМП, але важка, важче, броньована, і хорошо може насипати. БМП плюс. Так, БМП плюс, плюс. І хорошо може насипати. Причому, там, танків на трофєї багато на Херсонщині. І нам роботи вистачає. Ну, от, по цьому проєкту. Військові дзвонять нашому координатору, ледь не щодня. Блін, я чув, ви, там, коротше, щось чините. У нас тут є, там, танк, бетер, побитий, втоплений. Десь недавно пропонували БТР, який 9 місяців лежав на дні якоїсь там річки. Його витягнули, але ще ми не знаємо, будемо робити, ні. Ну, типу, стоїть ли ігра свіч. Та мабуть, стоїть. Ну, якщо, там, з коробкою силовою. Техніки, броньованої техніки не вистачає кардинально.

  87. [Фоззі]

    І сучасної, яку отримали, теж вже не вистачає.

  88. [Роман Сініцин]

    Ну, я б не був настільки скептичний. Та, є втрати. Але, ну, поки ще вистачає.

  89. [Фоззі]

    Ми сьогодні знову в легендарному Бермен-диктаті. Хрещатик 44. Дякуємо за дах.

  90. [Роман Сініцин]

    Ви постійно ж на зв'язку з керівниками бригад, так? У вас є координатори на нулі? Ну, на Донбасі у нас є представники, так. І ми там поділили зв'язки. На сектори? На сектори, так. Ну, що зараз відбувається? Почався? Почалося те, про що всі говорять? Ну, так це ж очевидно, по-моєму. В якийсь мірі, на якихось участках фронту, почалося. Оцінювати там, ну, не хочалося. Побачимо пізніше. Ну, тобто, це дуже рано. Коли інтерв'ю вийде, я не знаю. Ну, так. Ти казав, що Харківщина і Херсонщина – успіх. Ну, по-перше, що ти не вірив в те, що, можливо, так вдало, можливий такий вдалий український контрнаступ, що ворог настільки побіжить. І казав, що це мистецтво омани спрацювало. Зараз, ну, очевидно, що всі дуже чекали цей контрнаступ. І ворог теж окопувався, там, резерви постійно перекідає, намагається вгадати, де ж буде основний удар. Тобто, вже цієї переваги у нас немає.

  91. [Фоззі]

    А чому?

  92. [Роман Сініцин]

    А ми ж не знаємо, що буде завтра. Ну, якби резервів вистачає ще. Не хотів би жодних оцінок зараз з приводу контрнаступу якихось давати, тому що є дуже велике сподівання, що виходить. Де, як, яким чином, які напрямки, які підрозділи – це питання точно не до мене. Наше завдання тут зараз просто вчасно, умовно подавати снаряди. Ми там, ми готувалися, як фонд. Ми десь місяці два-три тому почали контрактувати більше тих чи інших технічних засобів. Більше зв'язку, деяких ретрансляторів, більше мавіків. З розрахунком на те, що ми бачили на Харківщині. Коли війська швидко рухаються вперед і, на жаль, там втрачаються ці технічні засоби, треба вішати там ретранслятори дуже швидко, щоб покрити зв'язком там ці нові території. Треба мавіки постійно, бо вони втрачаються і так далі. Тому у нас було там певне НЗ, яке ми вже почали вскривати. І доволі таки в авральному режимі розвозити там, ну вже на десяток, мабуть, бригад, які на тому напрямку активно воюють. Скажімо так, готуються.

  93. [Фоззі]

    Тема контрнаступу, вона теж з нашими вадами перетаманними нашому суспільству. Спочатку вона була перегріта обіцянкою, що буде весна, буде контрнаступ. І це якось так вклалося в новорічний наратив, що рік перемоги, маркетологи, ти йдеш купляти там, я не знаю, молоко, і це молоко контрнаступу, і все, і так далі. А тепер, коли, вочевидь, контрнаступ почався, ця мовчанка з боку наших військових призвела до того, що до нас потягнули російські наративи. І всі самі люди, які перегривалися контрнаступом, почали переохолоджуватися російськими наративами про шалені втрати, про так далі. Суспільство ніби з одного боку доросліше, а потім відвернувся, а воно знову...

  94. [Роман Сініцин]

    Тут і суспільство, і стратегічні комунікації. Це не тільки камінь в сторону суспільства. Я думаю, що десь є пройоби із комунікаціями, насправді. Тому що людей, от прям, все, це буде дуже просто. Ну, а ми сиділи, там, за голову бралися. Ну, яке просто? Ну, це буде дуже важко. Дуже важко, так. А от, не здається тобі, що невірно ще те, що... Ну, от Стерненко, зокрема, про це писав. Що, з одного боку, наш міноборони кажуть, що у нас інформаційна тиша. А цю інформаційну тишу заповнюють їх ось ці всі канали, які... Тому що порожнеча. Так, які пишуть, що от там розбили, там розбили, там розбили. А ми ніяким чином не відповідаємо на це, ніяким чином свою інформаційну політику не відповідаємо. Якраз це про стратегічні комунікації. Тобто ми оцей етап підготовки комунікували дуже, як би, активно і сильно. І зухвало. І зухвало. А зараз у нас якісь трошки, в плані цього, розброти шатання. Десь якісь є речники, які говорять щось не в синхрон. Або там просили не казати, а вони все рівно там щось озвучують. Мені це не подобається.

  95. [Фоззі]

    Казали мама, казали тата, просили тата про контрнаступ. Не казати.

  96. [Роман Сініцин]

    Але з іншої сторони, якщо згадуючи Харківщину, то, наскільки я пам'ятаю, то більшість новин про якісь успішні... За пару днів тільки. Так, успішні операції на тих чи інших участках, більшість дізнавалась якраз з російських джерел. Бо вони там сильно вили і нили, що побіжали, перегрупувалися на більш вигідні рубежи. А ти буквально заходив на наступний день, ви заїжджали після того, як звільнили? Ту ж ніч. Що ти бачив там, як це виглядало перші дні після деокупації? Це виглядало дуже весело, тому що війська неслись вперед. На австралійських? На багато чому. Обози не встигали, тобто весь забезпечення пальне. Десь в якихось моментах не встигали довозити, але проблеми з тим не було. Тому що купа кинутої російської техніки, ти просто під'їжджаєш танком до іншого танка, кидаєш шланг і заправляєш свій, несешся далі. Ішли підрозділи, які збирали цю техніку. Чуть не доходило часом до якихось бійок, що ми перші побачили. Хтось десь літав Мавиком по посадкам, шукали БК, гармати. І всі все знаходили. Це була така, не знаю, через день-два-три після того, як прийшли основні сили вперед. Бітва за трофеї. Всі все десь кудись тягнули.

  97. [Фоззі]

    Пазар Барабашова військового часу.

  98. [Роман Сініцин]

    Я знаю підрозділи, які прямо з Запоріжського напрямку знімали. В'їхали на Харківщину, брали пілотів, мав які літали. Їм вдавалося то мін десь насобирати, то хабарти, то снарядів, то танк знайти. Бо покидали дуже багато всього. А азарт такий був у військових? Було дуже круто, все неслося. Вони панічно просто втекли. Це була справді-справді несподіванка. Вони абсолютно до цього не готувалися. Більше того, наші їм по хвостам нормально лупили. Ми бачили колони, їхні розбиття в Волоховому Яру, прямо на мосту, яких Хаймар здогнав. І там це все розчлененка валялась. Бо були якісь такі вхіди, що наші дали їм піти. Та ні, не дали. Вони там драпали як могли. Зараз ж так не буде. Та побачимо, як буде. Може бути по-різному. Я не хочу нічого наперед і прогнозувати і так далі. Ми просто тримаємо кулаки і допомагаємо. Ти такий антибуданов. А чому антибуданов? Тому що ти постійно пишеш, що буде гірше. Готуйтесь до гіршого. Це не з метою якогось хайпа. Мене іноді оця історія, коли все ЕГГ, час Криму, вона мене трошки дивує і лякає. Тому що я бачу, як все в нас справді.

  99. [Фоззі]

    На базарі гірить.

  100. [Роман Сініцин]

    Просто щоб потім не довелось хоча б трішки розчаровуватись. Ми воюємо з дуже сильною армією, в якої мобілізаційний ресурс, він там десять разів більше, ніж в нас. З нами не обмежений. Мабуть, так. І це все важко дається. І втратимо техніки, і людей, і так далі. І гинуть часто краще, на жаль. Не все так добре. Це не легка прогулянка. Це не поїхати на пікапі і заїхав відразу в Ялту, морозиво їстиш, ноги маєш. Це трошки інше. У нас просто багато хто цього не розуміє. Сказали по телевізору, що ми готуємося до Контернасту, подали купу техніки, всі готові, поїхали. Люди розслабилися, кажуть. Є така популярна теза. Тайра у нас казала, щоб вона бачила, що в суспільстві... Типу АТО-2. Не можна постійно тримати на фокусі цю тему війни. Це абсолютно закономірно. Очевидно, що якісь телеві міста, вони живуть нормально, плюс-мінус, своїм життям. Я не знаю, я цього не засуджу. Просто людям слід розуміти, що не все закінчилось. Можуть бути різні сценарії.

  101. [Фоззі]

    Фактор повісток ще спрацьовує в телевізорних містах.

  102. [Роман Сініцин]

    Фактор повісток, так. Але є ще фактор корупції з повістками, такий самий. Коли можна відповісти, і багато хто різними методами це робить. Геноцид, геноцид. Військові злочини, причому не поодинокі випадки, а катівні десятками в райцентрах. Було 30 тисяч населення. Розстріли цивільних, розстріли військових. Нам взірвати, затопити. Своїх вже більше. Без проблем. Їх нічого не зупинить. Все слід розуміти і враховувати. Як тобі історія з Білгородською Народною Республікою? Хороша історія. Тут навпаки, зворотні приклади інформаційної політики від нас. Хороша, гарна, вчасна, доречна, гарно спланована операція. Одного з, не будемо казати, підрозділ.

  103. [Фоззі]

    Медійно ми нарешті почали танцювати, не чекаючи, поки нас запросять.

  104. [Роман Сініцин]

    Для тебе ж взагалі БНР може бути близько?

  105. [Фоззі]

    Там десь мій паспорт лежить. Я торгував в Білгороді, якось і був заарештований. І паспорт лишився там. Забери це.

  106. [Роман Сініцин]

    А чим торгував?

  107. [Фоззі]

    Ми набивали на такі чашки варунівського фаянса іерогліфи стіратильними різинками. І тулірили лоху як китайський фарфор. А, ну так це богоугодно. Богоугодно. Був таке чарівне місто, називалося... Наш бас-гітаріст їздив туди продавати куртки на двойному вінгерському синтапоні. Навалахаперстк. І в Харкові, на Слингі, це називалося Навалахаперстк. Тобто якщо щось не продавалося в Харкові на базарі, треба було везти туди, Навалахаперстк. Там точно заберуть.

  108. [Роман Сініцин]

    Але не свідчить це про те, які вони слабкі. Разом з тим, що величезно там мобільний дискурс. Так якраз наше завдання шукати їх слабкі місця і по ним бити. Там де вони технологічно слабкі, чи там по ресурсу, по кордону великий, протяжність, концентрувати всюди. Це десекралізація певна, правда? Так, це так, я б не хотів прям дуже по лбу. Ну красиво. Так краще, ніж десекралізація.

  109. [Фоззі]

    І враховуючи, що невеличкий ресурс був задіяний.

  110. [Роман Сініцин]

    Ну ресурс був задіяний, але так.

  111. [Фоззі]

    Вихлопу більше, ніж пального.

  112. [Роман Сініцин]

    Плюс плєнних набрали, ну взагалі все красиво. Техніку, ну так.

  113. [Фоззі]

    Ну і трошечки привели до тями хоча б частину їхнього населення.

  114. [Роман Сініцин]

    А я не думаю, що їх можна взагалі привезти до тями.

  115. [Фоззі]

    Ні, до тями, тобто, ну. Типу, що, так.

  116. [Роман Сініцин]

    Така мені здається, що, як ти кажеш, вивчав вирожі ресурси, ну офіційно вони ж взагалі це не помічали. В телеку їхнього цього не було, але у них проникнення насправді телеграму і оцього там. Ні, доволі таки серйозно. І в телеграм-каналах у них там, ну, ніслося. І не все це.

  117. [Фоззі]

    Не можна переоцінювати їхню залученість телевізора на широкий загал. В нас телевізор значно менше вже працює в цьому напрямку вже в третьому тисячолітті. Вони ще в другому. Мені знайомий, який працював на великій посаді на російському телебаченні, якось розповів, що вони запускають «Гру престолів». А «Гра престолів» вже щось сьомий сезон йшов. Я кажу, що, значить, запускають «Гру престолів»? Він каже, ми робимо фестиваль, виступає Бутусов. І Бутусов, маленька ремарочка, маленькі «Гра престолів» і «Гра престолов». І Бутусов каже, странне названня для фестиваля. Тобто Бутусов не знав про серіал «Гра престолів». Так от, я їм кажу, а хто буде дивитися по телевізору перший сезон «Гри престолів», якщо вже є сьомий, тобто той, хто хотів, вже включився. І мені пояснили, що ти не розумієш. Поки цього не відбулося на телебаченні, цього не відбулося для Російської Федерації. Це багато в чому описує.

  118. [Роман Сініцин]

    Ну, значить, проблеми вони ще не чули. Ну, типу, глобально не відбулося. Так само і затоплення їхнього крейсера теж не відбулося. Я думаю, що, можливо, навіть частина людей думає, що він в них і є. Зламався просто ще. Ну, покажуть фото з космосу потім.

  119. [Фоззі]

    Ти ж з Ультри футбольне, правильно? Так, так. Волинь, Кварцяний. Я працював у Кварцяного рік. А, ну-ну-ну, ким? Сайт робив. Я думав, на собаку ввішав ці жиліті.

  120. [Роман Сініцин]

    Ні-ні, це історія ще 2001, або, мабуть, 2002, коли Волинь виходила в вишку вперше тоді. І ми там ще малі. Я в школі вчився, мабуть, в 11 класі. У мене якісь сайти на коленки щось там кліпали. Був інтернет, це ідеал аптеки. Треба було вночі дзвонити провайдеру, щоб тебе пустили. І ми прийшли до Кварцяного. Кажемо, у вас же клуб в вищу лігу виходить, а сайта немає. А він не зовсім розумів, що таке інтернет взагалі, як це працює. Покажіть, ми щось там показали. Можна посмотріти турнірну таблицю. Так, можна.

  121. [Фоззі]

    У Кварцяного більше цікавий, мабуть, зріст суперників.

  122. [Роман Сініцин]

    Ні-ні, він почав питати, чи ми бачили фільм «Хакери». Бо там, що це, гроші туди-сюди ганяються. І ми казали, що бачили. Бо там в нас декілька таких товаришів, малолітніх веб-дизайнерів. Активістів. І він сказав, що якщо ви навчитесь, деньги туди-сюди по комп'ютеру, по інтернету, то ми вам тут золотий комп'ютер поставимо в клубі, золотий унітаз.

  123. [Фоззі]

    А це дуже вписується в картину світу.

  124. [Роман Сініцин]

    І ми цей рік робили офіційний сайт в Волині. З крестами, мабуть? Звісно, отримували заробітну плату в доларах. Прямо від записувався в блокнот. Це було дуже інтересно. І потім ти їздив за Волині, так? Катався багато з Волині, потім зазбірно. Тому що, на жаль, Кварцяний при всій його геніальності як тренера жодного разу в Волині в Єврокубки так і не виходило. Хоча ми були там то на другому, то на третьому місці на середину року. А потім щось таке траплялося. Якось ми не виходили. Ну, в другому колі зазвичай траплялось якісь... Тому ми зазбірно каталися. Не гаразд. Так, не гаразд. Почали прогривати, починали завжди. Або дивні якісь матчі. Тому так. Де був зазбірно? Та всюди. Де тільки не був. Ну, де грали, мабуть, з 2011-12 років. Ми старалися їздити по чемпіонатам. В Ісландії був. Це був веселий виїзд, по-моєму, так?

  125. [Фоззі]

    Ми вже розповідали про веселий виїзд в Ісландію з Сергієм Притулою та... Де Юра був, де-факто, ні.

  126. [Роман Сініцин]

    Ти?

  127. [Фоззі]

    Так, ми тоді так.

  128. [Роман Сініцин]

    А з Притулою ви ж познайомилися на виїзді якомусь? Я познайомився з ним, якщо я не пам'ятаю, в Греції.

  129. [Фоззі]

    Це коли він тікав?

  130. [Роман Сініцин]

    Ну, там заблокували трибуну ці з бутилками їхні. Коротше. І там от познайомився. А потім ще сфоткався. Типу, давай селфі. Я вже не пам'ятаю. Ну, як був. Він тоді вже був в Селебріті, там у Амаді Клаб. А потім уже в щасті, там в 2014-2015 році. Вже там коли волонтерська історія була. В щасті Луганської області. З 24 лютого сильно змінився Сергій Притуло?

  131. [Фоззі]

    Так, сильно. Та прибитий він такий, тупішки.

  132. [Роман Сініцин]

    Ну, я внутрішньо змінився, мабуть. Це все важко. Що в нього, що в мене. Багато знайомих і друзів загинуло. І це не проходить просто так. Ну, і плюс це постійно нервове навантаження. Величезне.

  133. [Фоззі]

    Ти згадав зараз щастя. Зі сцени казав, ми там знімали кліп, в якому якраз Аліна Михайлова знімалася у нас в головній ролі. І це довга історія, нам не давали дозволів, бо там купа баз була на території цієї Луганської ТЕЦ. Ми там хотіли знімати. І це щастя має бути або українським, або безлюдним.

  134. [Роман Сініцин]

    Зараз безлюдний.

  135. [Фоззі]

    Дуже хочеться, щоб для мене це був такий знак. От коли там всі кажуть, перемога не стане, коли. Ось щастя зайде.

  136. [Роман Сініцин]

    От ми починали про вилучну політику. Ти згадав Анну Михайлову. Ти казав про те, що мілітаризоване суспільство зараз. І це ж небезпека. Зараз немає ніякої небезпеки. У нас війна. Потім там розберемось. А от зараз, я бачу, викинули в смітник. Бачив ти Тараса Чорновола? Ну, Тарасу Чорноволу треба слідити за базаром. Ось і все. Типу, не можна називати... Ну, навіть з огляду на його... Хто такий Тарас Чорновол? Мілий, що він робив 15 років назад? Ось і все. Не відкривається трохи ящик Пандори? Ні, не думаю. Якісь хлопці прийшли? Ну, типу, по ділам. Все норм.

  137. [Фоззі]

    Ти, скоріш, хочеш поговорити про кількість зброї, яка є в населення?

  138. [Роман Сініцин]

    В населення є зброя. Чи це погано? Я сто відсотків. Він абсолютно неправий. Сказав неймовірну, жахливу річ. Чомусь. Але наскільки далеко ми так можемо зайти? У нас нормально все з саморегулюванням. Ну, цим же будуть качати. Ти ж сам знаєш, як це роблять.

  139. [Фоззі]

    Це було в 2014 році.

  140. [Роман Сініцин]

    І що? Це перетворилися на якусь масову проблему. Хтось в мусорнику покатався. Хтось зільонки з'їв. Це не переросло прямо в якусь масакру. І страшне, і страшне. Все окей. У нас в цьому плані все нормально. У суспільства якогось, громадянського суспільства. Ти вважаєш, що суспільство все це відкоригує? Звичайно. А ти ж у зброї багато. Ну, багато. 25 лютого тут самосвалів роздавали. Автомати. І роздавали. Впевнений, що багато хто забув.

  141. [Фоззі]

    Я знаю одне подружжя телевізійників, які три автомати взяли. Вони візуально виглядають як люди, в яких...

  142. [Роман Сініцин]

    Жодного немає? Ти ще казав, можна закривати на підвал і міняти. Кого? Проросійських діячів. Можна, так це ж працює. Вони скільки попів поміняли вже. Я бачив тільки Медведчука, і зараз Богуслава. На Богуслава ще ніяк не поміняли. Там були так звані священнослужителі, якихось єпархій, які були дуже важливі для ФСБ, яких наш СБУ позакривало і поміняло. І це публічна інформація.

  143. [Фоззі]

    В Почаєві, яка база величезна.

  144. [Роман Сініцин]

    І таких товаришей багато.

  145. [Фоззі]

    Я колись в Почаєві зайшов, мені цікаво було, їхав поруч, ми зайшли, і я побачив напис, що там молебен за українських воєнних не приймається. І я такий думаю, де я зараз знаходжусь?

  146. [Роман Сініцин]

    В Тернопільській області.

  147. [Фоззі]

    Серце Галичини.

  148. [Роман Сініцин]

    Але, наприклад, зараз вже частина ОПЗЖ підголосовує з Слуга Народу Верхові. Але скільки ж там можна було на підвали? Можна було. Ну, питання до монобільшості, до політичної керівництва. Типу, їм зараз так вигідно, ОПЗЖ десь забились в уголок, проте, там, в тих чи інших схематозах вони... І може так і нову політичну силу таку зроблять? Ні, все одно ж буде частина... Я думаю, що це все дуже переформатується, тому що там політичну силу за Росію чи навіть за мир у нас буде небезпечно робити. Будуть якісь крепкі хозяйственники, а я думаю, що буде такий, як Арістович.

  149. [Фоззі]

    Арістович – це чистий крок в ту нішу.

  150. [Роман Сініцин]

    Тобто, ця ніша, вона є, там є якийсь електорат, його можна окучувати. За Кушкіна. Але вже не якоюсь галтялою діччю про, там, за дружбу, за Путіна. Ну, тобто, це вже ніяк не прокинають, але, так, вони цілком, можливо, що й зайдуть в якісь, там, куди вони будуть, в містейві вибори чи в парламент якоїсь політичної сфери. Я знаю, що ти не любиш питання про вибори, всі кажуть, ну, скажіть мені, коли будуть вибори, тоді будемо говорити про політику, про вибори. Але погодься, що, ну, багато хто готується до цього. Ну, типу, політиканством не перестало займатися, там, ні влада, ні опозиція. Ним не займалось, може, місяця, перших два-три, коли було там страшно і неслось, і було не до того.

  151. [Фоззі]

    Потім, да? Ну, це їхня природа, ну, ти, ну, там, собаки так створені, там, не знаю, кішки так, політики це люди, які їдять емоції і соціологію. Вони не можуть припинити, там, можуть бути якісь обмеження, там. Давайте до кінця війни, там, без крові.

  152. [Роман Сініцин]

    Але ж з фондів теж будуть партії, мабуть? Не знаю. З фондів – ні. Ну, з фонду, ну, притули ж буде партія своя. Ну, якщо раптом ми там переможем будуть вибори, скасують військовий, цей, стан. Чи буде Сергій займатися політикою? Ну, ви ж у нього питали, мабуть, чи ні. Я допускаю, що при якихось умовах, ну... Ну, гумором він точно не буде займатися. Чи, там, телебачення, може. Думаю, що ні. Можливо буде займатися. Чи буде з фонду партія – ні, не буде. Це доволі така інституційна структура, і ми намагаємося її на неї перетворити, щоб, там, через... Він існував цей фонд, там, через 5-7 років займався якимись гуманітарними питаннями. Тобто, зрозуміло, що там в цьому фонді є прізвище засновника, він, там, лідерського типу, але фонд це вже достатньо такі, по-перше, відоме, по-друге, саме достатня одиниця, яка реалізувала, ну, людьми, там, купу хороших проєктів, деякі з яких, по-моєму, можуть увійти, там, в підручники історії, як той же «Супутник». І не хотілося б, щоб ця історія, там, не працювала через 5 років. А ти ж займався цим кейсом? «Супутника»? Ні. Дуже дотичний. Але волонтерів будуть брати всі на обкладинки в перші п'ятірки, правда ж?

  153. [Фоззі]

    Волонтерів і військових. Мабуть.

  154. [Роман Сініцин]

    Ну, це ж було вже в 2014 році. У нас тоді, там, в кожній поліцилі були якісь комбати добробатів, на камуфляжі і так далі. Думаю, так, якщо будуть вибори. Ну, звісно. Слухай, у нас, станом на кінець війни, мабуть, там, кожен, не знаю, п'ятий, сьомий буде дотичний на, до, там, ну, буде з ветеранського середовища, без якогось, там, навколо військового, волонтерського, ось і все. Це, там, величезна частина суспільства. Наслідок підписання якихось угод, потім зміни, я не знаю, чи там треба до Конституції вносити зміни, чи не треба. Скасування військового стану, не знаю, на якихось певних територіях.

  155. [Фоззі]

    І тільки після того має ще пройти час? Там, три місяці, а чи пів року.

  156. [Роман Сініцин]

    Шість місяців, мені здається, для агітації. Плюс, там, яка виборча система буде? Будуть міняти цей кодекс, чи не будуть? У нас же ж, там, окуповані території є. Наскільки вони будуть окуповані, там, на момент виборів? Ну, це купа питань, на які відповідей нема, я тільки, гіпотетично, тільки, ну, типу. Але, наприклад, відправити в нокаут Кличка хочуть вже? Так це ж не питання виборів, це питання політичної боротьби, там, в столиці. Це боротьба, по суті, за ресурси і за, там, ну...

  157. [Фоззі]

    За бюджет.

  158. [Роман Сініцин]

    За бюджет Києва, який величезний, ось і все. Ну, ти писав щось, так, про укриття, про ось цю історію? Писав про укриття. Я вважаю, що Кличко неефективний мер. Я вважаю, що Кличко взагалі не... Ну, Кличко це просто обкладинка. За ним стоять забудовники, за ним стоять якісь напівкриміналітет, і так далі.

  159. [Фоззі]

    Мені здається, що забудовники стоять в будь-якому місці світу.

  160. [Роман Сініцин]

    Але питання, чи є якісь чесні правила гри для цих забудовників, там, аукціони по земельним ділянкам. А тут ж у нас все просто подірібанули, типу, на сфери впливу.

  161. [Фоззі]

    Мені під вікном парковку будуть робити, і мене ніхто не питав.

  162. [Роман Сініцин]

    Так, але от реакція, ну, звичайно, це жахлива історія з цим укриттям. Але те, що відбувається, коли намагаються якось там на Кличка все повісти, цю історію... Кличко несе повну політичну відповідальність за все, що відбувається в місті. І на кого, як не на нього, вішати, ну, там, впитати про ті чи інші події. Політична відповідальність, це політик. Він прийшов на свою посаду внаслідок того, що його кияни вибрали. Тобто, по-моєму, на чесних, нормальних виборах він там переміг. Але ж він каже, що це вертикаль, тіпа, КМВА, ну, от, наприклад, що це... Військових адміністрацій. Районна адміністрація. І зараз вони бодаються між тим, хто за це відповідає. Але, ну, типу, як на мене, там жодної впізнавані... Ну, те, що сидить в сторож, це, взагалі, насправді, ну, типу, діч. Ну так.

  163. [Фоззі]

    Тут йдеться про інше. Є політична конкуренція. Якби її не було, нам би розповіли, що винен сторож, і так далі. Навіть в такій ситуації, завдяки політичній конкуренції, можуть відбутися якісь дії. Тому що у мене, наприклад, нема укриття поруч.

  164. [Роман Сініцин]

    І... Ну, і, по-моєму, зараз з укриттями якось трішки зрушилось.

  165. [Фоззі]

    Завдяки цій політичній конкуренції.

  166. [Роман Сініцин]

    Тобто, якісь там інспекції проводять, відкривають підвали, знову почали красти на цьому, бачили там закупки якихось там, овощерізок по півтора мільйона гривень. Ну, це... Так і живем, типу. Демократія працює так. Поштовх на новому колу. Ну, просто мені не сподобалась тут історія, що всі забули про люд... Ну, на ось цій трагедії, по суті, всі почали намагатися політичний капітал створювати. Тут, там, розповідати про нокаути, звернення. Бачив, цей рай виставили? Так, що вони там вискупають проти Кличка. Це, абсолютно, звичайна політична якась боротьба і намагання перерозподілити це все. Мене, як громадянина, ну, турбують. До Кличка ж питання. Так, до Кличка кубася питання. Тут не тільки по цьому кейсу. З останнього, що мене обурило, ну, навіщо їхати і брати на поруки Татара? Не Татарова, Труханова. Ну, типу... Яка хороша обмовка. Ну, обмовка теж. На поруки ще Татарова брати? Я думаю, що рано чи пізно. Ні, непогано було, щоб Татарову необхідно було, щоб його хтось брав на поруки. Я думаю, що ми доживемо до цього часу.

  167. [Фоззі]

    Я щоразу, коли змінюю на оболоні фільтр, який чорний просто.

  168. [Роман Сініцин]

    Теж погано думаєш про Кличка.

  169. [Фоззі]

    Ні, я згадую обіцянку, що на оболоні можна буде пити воду. Окей, ні. Але війна війна. Не до того.

  170. [Роман Сініцин]

    Та, оце теж питання. От, типу, списувати все. Вони ж намагаються все списувати на війну. Правда? Щось виходить, а щось не дуже. Їм дуже було вигідно, коли позакривали реєстри і публічне декларування. Це прям, ну, можна купити собі BMW X 2023 року і ніхто не побачить. 100%. Ця декларація, це була взагалі одна з таких найпрогресивніших, як на мене, реформ, і що будь-яка людина могла зайти і подивитись, що до чого. Їх реально жучили за це ще журналісти. Але я впевнений, що відкриють чи відкривають уже, і все. Мені здається МВФ тисне. Це гра в піддавки. Є там міжнародні партнери, є дипломати, є громадянське суспільство, є якісь активісти за цим слідкують. Ну, там дуже цікаво буде. Є журналісти-розслідувачі. Мені дуже цікаво буде подивитися на статки воєнкомів там якихось районних. І там взагалі офіцерів з РТЦК. Там будуть дуже успішні тещі. Як, наприклад, у Одеського воєнкома дружини.

  171. [Фоззі]

    Тому що з'явились нові дні ще заробітку такого. Це наша національний вид спорту. Гра брат-сестри Каня Будьонова. На кого все записуються всі ці статки. В нас сьогодні повний боєкомплект. Оскільки ми починали як футбольний подкаст. І в нас гість сьогодні з футбольної ультри. В нас є отака от футболочка. Якщо я правильно пам'ятаю це не для продажу. Це тренувальна футболка збірної України. Це ви не купите в переході на Майдані Незалежності. З автографом головного тренера Сергія Станіславовича Риброва. Дуже актуальний подарунок. І зараз ви побачите фотку там де він підписує цю футболочку. І від фонду Сергія Притули Роман нам благородно додає до футболки трубу від Ескалібура. Кейс від чудового снаряда Ескалібур. Який спалив щось правильне. Зробив дуже правильну дію. Щоб не лякати ботів Ютубу. Отже в нас футболка збірної України з автографом Сергія Риброва та труба від Ескалібура. Як ми це робимо? Так як і завжди. Сьогодні ми збираємо гроші для фонду Сергія Притули. Тому донатьте від 200 гривень і пишіть в коментарях, що ви задонатили. І потім суворий рандом обере переможця, який можливо двох переможців.

  172. [Роман Сініцин]

    Да, можна двох переможців.

  173. [Фоззі]

    Перший виграє футболку, другий виграє трубу.

  174. [Роман Сініцин]

    Ми все перевіримо, щоб донат точно дійшов?

  175. [Фоззі]

    Так, ми все перевіримо, оскільки ми не податково, ми краще за податково. Ми подбаємо про ваші благодійні внески. Бачите, пляшка сама чіпляється мені за футболку. Це натяк. Спочатку один робітник штабу Національної збірної України з футболу, називаємо його Миколою Васильковим, подарував мені цю футболку. Це не для продажу, це саме тренувальна футболка. Потім я надіслав її другу, Євгену Ременнику, який забезпечив мені підпис Сергія Станіславича Ріброва. Ось такий кругообіг футболок в природі, який має призвести до ваших донатів на ЗСУ. Дякуємо вам і всім, хто доклався.

  176. [Роман Сініцин]

    Знаєте, я хочу запитати про цей рух, хто вбив Катю Гандзюк. Так хто вбив Катю Гандзюк? Суд же має бути. Зараз вже заключені судові засідання по Мангеру, якого обвинувачують і підозрюють в замовленні і участі в цьому злочині. Виконавці безпосередні, вони там сидять, хтось сидить, хтось уже там вийшов, тому що там сроки покінчались. Там група осіб була. Тому чекаємо там суд. А Мангер реально сидить, так? Мангер сидить в лічому ізоляторі вже скільки? Два роки. Чесно кажучи, мені здається, що раніше він сидів на Олимпіанівці, мабуть, а зараз я не цікавився. Але те, що сидить, це точно, тому що ми якби тримаємо руку на пульсі, щоб його десь не дай Бог...

  177. [Фоззі]

    Так само, як судист зі Стерненком. Здається, що під час війни вони могли б якось...

  178. [Роман Сініцин]

    Позавчора, по-моєму, дали виконавцю одного з нападів на нього десятку, і це насправді чудово. Але суди над ним теж продовжуються. Де він фігурант цієї справи про самозахист, теж десь скоро, я розумію, буде вирок. Але це крутий кейс, що Мангер все-таки опинився за Гратому. Ну, так, це добре. Але це ще якби не все. Насправді, в цій справі величезна кількість правоохоронців місцевих, так званих, які там фальсифікували докази. Вони ж саджали тоді, взагалі, стрілочників, якщо пам'ятаєш, якогось дурачка. Типу тільки завдяки журналістам його там, ну, алібіз знайшли. Це страшна, насправді, справа, яка демонструє всю суть оцієї там кримінальної, якоїсь олігархічно-містечкової системи, і наскільки це там все було прям переплетено. Що молоду жінку можна облити такі спотої і повільно її вбити, і, типу, взагалі нікому нічого не буде. Саме тому там це так триггернуло, мабуть, суспільство. Ну і важливо, що це підняли на такий резонанс суспільний навколо цього. Насправді, тут добре, що у Каті були широкі коло друзів і знайомств, які там ми тоді зібралися, облили вранці, зібралися у вечері в Києві, і там може почали переробляти якусь там стратегію, що нам треба довести це до кінця. Мєнти зараз будуть все зливати херсонські, тому що Катя з ними там ворогувала. І, ну, тобто, це якийсь був складний і довгий процес. Я згадав про цю справу, тому що от зараз, коли зруйнували Каховського ГЕС, то чиненайбільше постраждали Олешки під Херсоном. А вона ж їх раз займалася цими Олешківськими пусками.

  179. [Фоззі]

    Лісами, так.

  180. [Роман Сініцин]

    Ну, там в Олешківському районі вирубували ліси, і в тому числі там був причетний за нібито мангер. Так, я от так і дізнався про це Олешки і ліси, тому що вона займалася цим. Там і так лісів на тій Херсонщині небагато. Вони просто, типу, піли ліс. Олешк? Зараз, я так розумію, взагалі, воно повністю затоплене. Ну, вони окуповані, і, по-моєму, на 80 чи 70 відсотків затопило їх. І доступу туди, якби, немає. Але, от, ти не дуже віриш в те, що, ну, якось правосуддя зміниться. Бо я бачив відопис про цього суддю, який збив Незавардівця, що він все одно порішає. Я думаю, що це, типу, довгий еволюційний процес. От не може, там, взяти і внаслідок там, закон якийсь новий проголосували, ВККС, ВКР, там, щось поміняли, і все у нас працює. Та, ну, типу, це до цього треба йти довго, це важко, але, ну, якщо навіть порівняти, не знаю, років 15 назад і зараз, то вже цей, ми просто його не помічаємо, але він є. Ну, нема вже якихось там... Ну, і згадуючи кейс з бивством Гандзюк. Ну, якась там побутова корупція. Згадайте, як було важко зробити загрант-паспорт. Просто, ну, типу, це треба було комусь щось дати. Там, в паспортному столі, тьотя. Щось там 36 паспортів, так? А зараз ти прийшов, там, в якийсь прозорий офіс, офіційно заплатив. Ну, і багато таких якихось дрібних штук, які ми просто, типу, забуваємо, але в 90-х, нульових, за це прямо носили денюжку, і це була така корупційна складова.

  181. [Фоззі]

    І це як безвіз, коли ти розумієш, що ти можеш їхати, ну, міг їхати.

  182. [Роман Сініцин]

    На жаль, це все робиться помало, і постійно треба пінати десь журналісти, десь активісти, десь ще щось, але, ну, воно по чуть-чуть, по чуть-чуть і якось йдеться. Це, на жаль, це еволюція. Мені так здається. Лупаємося усього?

  183. [Фоззі]

    Кредо.

  184. [Роман Сініцин]

    Так, ні, можна кредо сказати, як класик каже, добро все одно закохає зло, так? Переможе зло.

  185. [Фоззі]

    Так, закохає, закохає.

  186. [Роман Сініцин]

    Добре, дякую вам. Дякую вам.

Схожі епізоди

волонтерство, політика, футбол

28 груд. 2023 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Чесні підсумки року: мобілізація, хейтери, нові розробки воєнпрому, Зеленський vs Залужний

Сергій Притула - перший хто вдруге прийшов у Пряму Червону. Але зараз це інший Притула та інший подкаст. Старі друзі Фоззі і Сергій Дмитрович згадали молодість та навіть зізнались чому колись не подружились... романтика. Але головна тема розмови - це звісно волонтерство та війна.

Читати повний текст

волонтерство, політика, військо

28 лист. 2025 р.

Сергій Стерненко

СТЕРНЕНКО. Плівки Міндіча, одеська мафія Труханова, майбутнє дронів, реп-альбом і Ракіцький

Колись андеграундний репер з Одеси, а тепер — топволонтер, блогер-мільйонник і голос суспільства. Він знає все про дрони, а його прізвище лякає цілу 144-мільйонну країну. Волонтер, але не Притула; Сергій, але не Жадан; із футбольної тусовки, але не Ребров — у нас у гостях уже вдр

Читати повний текст

волонтерство, музика

31 жовт. 2023 р.

Марія Берлінська

БЕРЛІНСЬКА. Війна дронів, на що державі витрачати гроші, загроза поразки, Залужний і хейт до героїв

Колись Марія Берлінська організовувала музичні фестивалі, але в Україні всі знають її як волонтерку і чи не головного фахівця з дронів. За підрахунками Forbes із 17 вересня до 17 жовтня 2023 року тільки за рахунок FPV-дронів ЗСУ знищили російської техніки на понад 140 млн доларів

Читати повний текст