ЛАСТОЧКІН. Заміна Зеленського, чатрулетка з зомбі та дзвінок п'яного Слепакова.
Ігор Ласточкін
Опубліковано 30 вер. 2022 р. • Довжина: 8 330 слів
Короткий зміст
Відомий український гуморист, актор та шоумен Ігор Ласточкін дуже схожий на нашого президента, принаймні у цьому його увесь випуск ПЧ переконував Микола Васильков. Інтелігент Ласточкін особливо не пручався і навіть спародіював на замовлення ведучого самого Зеленського. Окрім цього розповів нам про переписку з президентом та історію свого працевлаштування на місце Володимира Олександровича у Кварталі 95. Це далеко не єдина тема, яку обговорили ведучі з Ласточкіним. Гострі кути не оминали, згадали людині навіть його роботу на росії. Він тримав удар гідно і розповів про своє спілкуваннями з колишніми колегами, які зараз сховали голови (і не тільки) у пісок. Обережно від цієї інформації у вас може підгоріти, і це не дивно, адже це новий випуск ПЧ.
🔥Роль гумору у війні
🔥За що Зеленський подякував Ласточкіну?
🔥24 лютого
🔥Неконтрольовані донати
🔥Волонтерство колективу “Ліги Сміху”
🔥Як повертав кредит росіянину
🔥Слепаков хотів приїхати в Україну
🔥Злякані гумористи
🔥Футбольні таланти Ласточкіна
Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст
[Ласточкін]
Шановні глядачі, ви не повірите, але «Пряма Червона» вперше з початку другої фази війни повертається до офлайну. І чому це відбувається? Нарешті ми без зуму. Нарешті ми в пабі. Нарешті є живий гість. Нарешті я побачив Миколу. Микола, скільки можна було з тобою вітатися. Ми зараз в легендарному Закарпатському котлі. В легендарному Ужгородському котлі, як колись пожартував один з героїв наших подкастів Євген Карась, і сьогодні ми будемо говорити про гумор під час війни, про жарти під час війни. І в нас Ігор Ласточкін живий без зуму. А партнер нашого каналу «Вібет». «Вібет» підтримує футбол під час війни. І не тільки. І наші ютюб-канали теж «Вібет». Разом ми сильніші. А для вас у закрітленому коментарі там є бонус. Бонус-бонус. Отже, гумор під час війни. Ми з Миколою давно живемо. І тому ми навіть згадали два приклади, відомі нам з дитинства, коли гумор працював на перемогу. Британський гумор – це Містер Піткін в «Телеворога». Ти не знаєш?
[Васильков]
Ні. Не можеш знати?
[Ласточкін]
Чарліт Чаплін. Того ти не можеш знати? Чарліт Чаплін. Микола навіть згадав як фільм називався. «Диктатор». «Диктатор». Там, де Чарліт Чаплін одавав Гітлера. І це було дуже смішно, оскільки Чарліт Чаплін все ж таки number one. І такі приклади працюють. І звідси перше питання. Як ти з президентом зараз? Я і зараз, і після того, як він став президентом, у нас не було якось… У нас було дуже коротке спілкування. Одне. Через ці повідомлення. Однесеньке. Таке маленьке. Коли я йому написав, що я дуже пишаюсь, коли він вперше почав з обмін полоненими. Великий був такий обмін. А коли Сенцов там повернувся, ще багато полонених. І це все показували по телебаченню. Я це дивився. В мене такий комб в горлі. Ну, я бачу, як він їх зустрічає в аеропорту. Я написав. Тоді ще був в мене номер. Від кому в горлі? Сукуротреба? Ні. Мав ти тоді ще номери? Так. І відправ йому повідомлення з повагою, з тим, що дякую за те, що це робиш, за те, що людина, за те, що сказав, за те, що зробив. Я зрозумів в його відповіді, що йому цього не вистачає. Мало ти написав? Ні. Не вистачає взагалі таких повідомлень. І він відповів. Сказав, що ігорян. Не заганяйся. Дякую. Блін. Дуже дякую. Дякую, що написав. Дякую, що слідкуєш. А, і ще написав, ти наступний. Він мені написав. Кажу, ні, ні, ні.
[Фоззі]
Почекай, почекай.
[Ласточкін]
Давайте розшифруємо, що мав на увазі президент, коли він сказав, ігоряну ти наступний. Ти мав замінити Зеленського фактично в кварталі. Ти приходив як топ-спікер, тобто всі знову в нашому пебі, а тут ти виходиш на авансену і голос треба ще низький. Ось що він мав. Він мав на увазі, що ти наступний. Може бути мав на увазі, що я наступний лідер кварталу. Може бути мав на увазі, що я наступний президент. Я що-то заплутався. А це який вже в прямій червоній потенційний кандидат в президенти України, враховуючи Павла Резнюка? Я не знаю, що він мав на увазі, але я відповів, що ні, я так не зможу. Така цікава розмова, що можливо хлопці Скотчу вам запропонувати, можливо вони зараз щось зайве скажуть. А глядачів ми просимо дати ваші варіанти, що мав на увазі президент Володимир Зеленський, коли він сказав Ігоряну Ласточкину, ти наступний? Може це погроза була. Ти, в сенсі, а тебе обміняємо на наступного Сенцова, так? Так, так. Якщо ти комусь там потрібний, ти розумієш? Я думаю, що я там… Не знаю. Мені вже байдуже, кому я там потрібний, не потрібний, хоча в мене там і родичі залишилися. Саме в Росії чи в Казахстані? Ні, ні, в Росії. В Росії? В Росії, так. І, на жаль, у нас зв'язок через їх думку, через їх ставлення, втрачений. На жаль. Втратили після 24 лютого? Ну, після 24-го ми ще спілкувались, я намагався їм довести, що це безглуздя, що підтримувати це, це взагалі полний треш. Я не знаю, яким треба бути, щоб це підтримувати. На цей випадок є тут два пояснення. Перше, це реально оцей поворот мізків трошечки туди, під впливом, ясно, що зовнішніх чинників, інфлюенсів, нарративів. А друге, що вони відповідають загальному тренду, що трохи убезпечують себе від того, що мало хто слухає ФСБ, КГБ і все решта. І краще ми зараз так поговоримо, в такому стилі. І себе зараз заспокоїш? Поясню. Ні, ні, ні. Мені цікаво, ось ви думаєте, що реально можуть люди так трошечки вдаватися, що вони туди? Ні, ні, ні. Справа в тому, що мій батько, він громадянин Росії, і він, ну, я не знаю, можна це говорити про родичів, не можна. Але він ще до початку війни мені закидував такі відосики, знаєш, пропагандонські. Я бачу, що це пропаганда жорстка. Він каже, от ще світ, ще, по-русски скажу, мір іще ніколи не був близько так до війни, як зараз. А це пам'ятаєте, в радянські часи була стрілечка до ядерного вибуху?
[Васильков]
Ага. Ну, вона і зараз є.
[Ласточкін]
Є така, так?
[Фоззі]
Є реагація.
[Ласточкін]
Яка раз-раз, а потім назад її трохи відсувають, а воно все одно не впинено туди на час ще. Тобто з батьком навіть таке було? Ну, з батьком це в першу чергу. Я думав, що в мене брат більше там. Ну, але така ж історія. Така саме. Я кажу, ну, ти реально зараз, от я тебе скидаю там фотку з війни, а це вже він не відповідає мені. Я просто скидаю фотку з війниці, там, з тією дівчиною лізу. Кажу, що ось дивись, кого ти підтримуєш і що ти підтримуєш. Тиша. Мене ні. Де вони живуть? Десь там в Московській області. Але як же файно в барі після того клятого зуму. Це Остап Вишня, в Ужгори. Заходьте. Я ще тут. Питання, яке всі ставлять всім, 24 лютого і ти. Що відбулося? Де ти був? Я був в Києві. До речі, напередодні, прям за добу, ми відзняли останню гру з трьох ігор цього етапу Ліги сміху. Початкову етапу. Останню гру зняли. І от на останній грі всі в один момент там відслідковують новості в пабліках, в телеграмах. І от так в один момент команда виступає і всі. І раптом стало не до сміху. І оця новина про те, що Росія визнає республіки, оці квазі-республіки, ЛДНР, Орбло і так далі. І всі так. І мені так стало жалко команду, яка виступає, тому що вони не можуть розрозуміти. Ми нібито смішні жарти кажемо, а люди. Ну так, жутко було. Моторо. Вимкнення електроенергії. Ну потім от ранком розпочалася нова фаза війни. І ти що зробив? Перше, що я зробив, я одразу… Готувався? Я до останнього не вірив. У нас були якісь чимодани, але ми попросили, сказали, хай будуть. Ну, я говорю, документи якісь більш-менш. Все ж все одно, я не знаю, що в такі моменти, в такій миті потрібне. А ми вже всі знаємо, дрібний кеш, документи, тривожна валіза, повний бак. Це медикаменти. Солодощі. Висока варіативність. Скотч. Ну так, і скотч, щоб полонених клеїти рота. Тепер ми можемо викладати світу, що робити. Факультет зайвих речей. І була якась там валіза, більш-менш. І перше, що в мене була думка, мені зателефонував один наш співробітник. Каже, все, прокидайся, війна. Я думаю, що? Що? А я вже стою на ногах, я вже зрозумів, що я стою. Так, що? А як це? Він каже, ну все, вже йди, аеродроми бомбувати. По всій країні я дону. І чую. Так? Так. І ти чуєш це? Я нічого собі не думаю. Так, все, збираюся. І все, беру зарядку. Зарядку? Так. Зарядку. Ось ці люди беруть, не документи, не гроші, а беруть зарядку. На півспідомість якось, я беру зарядку і просто хожу.
[Васильков]
Зарядка.
[Ласточкін]
Ага, і чого? А в мене ще теща в гостях, дружина і дитина. Я кажу, так, всі в машину. Я розумів, що треба їх кудись відвезти. І не знаю, звідки цей напад почався. А я вам розкажу. Я покажу. Я покажу, що якби ми не несли превентивний. Так. Моє предположення було, що він зі сходу. Отут вони попруть, тому треба в протилежному напрямку. Сідаю в тачку, закриваю. Я кажу, я вас на захід відвезу, а сам мене не випустять. Це 100%. І отак переїжджаємо з Патона. З лівого на правий берег. Так, і все. І встав. І встав. Думаю, Боже. Бак був повний? Повний. Повний бак. Я такий, ну що робити? Кажу, у нас будівля нова більш-менш. Тобто комфорт таун знаєте, може бути. Все знаєте комфорт таун. Насправді… Я знаю мені футбольне поле під цим тауном.
[Васильков]
Поле ще більш-менш.
[Ласточкін]
Парковки дискомфорт таун. Коротше, так, у нас там будівля монолітна. Там свай на подвал є. Коротше, їдемо в подвал. Все, повертаємось, розвертаємось. Їдемо в подвал.
[Фоззі]
І на подвал.
[Ласточкін]
Так, і сидимо три доби. Я просто не можу спати. Добре, що у нас в під'їзді є співробітник служби безпеки. Він нам все розповів, заспокоював, казав, що так. Поки арестовувач не вийшов в БТР. Для нас був це первісний арестовувач. Ось, і ми якось намагалися заспокоїти дітей. Дружина теж така… «Що, що? Куди? Треба їхати? Треба не їхати?» Я кажу, ну куди, все, пробки, скрізь пробки. Скільки там? Пару тижнів всі виїжджали. Десь так, так. Почекай, то був четвер, потім п'ятниця, потім вихідні, які Кличко оголосив комендантською годиною, не виїзні. І потім з понеділка знову два хвилі. Якщо не відкрили, то всі. І коротше, десь там на третю-четверту добу ми домовляємося. До речі, ми живемо поблизу, в сусідніх під'їздах з нашим продюсером «Ліги сміху». Ви тоді ще паровозами. Відомо, ви дуже прізвище таке. Анатолій, ну не будемо вдаватися в пробці. Анатолій. Ми з ним там вирішуємо, що робити. Ми чоловіки, ми, блін, голови наших родин, нам треба щось вирішувати. Що ми робимо? Ну давай думати. І починають шнуряти по цьому комфортально. Якісь люди, вони вдягнені якось странно. Ну, мародери якісь. І цей СБУшник нам каже, ну от, бігайте. Пішли, пішли. А я кажу, а у тебе тут сумочка, у тебе там якась зброя є? Він каже, ну, звичайно.
[Фоззі]
І все, ми такі, фу, окей, у нас все в порядку.
[Ласточкін]
І, в общем, думали, думали. Ні, виїхали до одного з наших головного редактора Андрія Петровича Чигуріна, може знаєте. Такий ХАІ, команда КВН ХАІ. Харківського авіаційного. Ось, ми з'їхали. Він, виходить, прям за містом там, де атмосфера, знаєте? Ну так, так. Ви київляний взагалі? Всі? ФОС в третьому коліні. Я іще з часів Олександра Визволицького. Ніколя з самого центру Абелоні, я з Харкова. Коротше, ми вирішили, що ми повинні... Я не тим міф, щоб ти знав. Міф. Так каже притула. Ну так, вони всі звідкись там з'їхалися. Коротше, ви виїхали в Кончозаспу. В ту сторону, ну не Кончозаспу, а Обухівський. Напроти бази «Динамо» десь там. Ні. Ні? Ось трохи туди.
[Фоззі]
Новообухівська.
[Ласточкін]
Новообухівська, так. Лісняки, Підгірці. Підгірці, так, туди. І звезли туди свої родини, багато ще приїхали. А це СБУшник вам порадив виїхати з міста? Ні, ні, ні. Багатьом порадили СБУшники, потім всі шукають тих СБУшників. Насбарабанщик так виїхав в Вирпінь. Порадив СБУшник. Це ідеально. І вони три тижні просиділи в підвалі з маленькими дітьми. І знову порадили. Коротше, ми виїхали трішечки за Київ і перечікували там. Нас врятувало те, що ми жили комуною. І ми не накручували себе. Ми постійно розмовляли, постійно обговорювали. Коли ти один сидиш, ти з'їдаєшся.
[Васильков]
Потрібні спілкування були.
[Ласточкін]
У нас взагалі в родині всі цілодобово дивилися телекі. Він навіть звук не вимикався вночі. Така історія. Чомусь такий був протокол життя в родині. Те, що там, до речі, під Києвом сиділи мої всі знайомі. Я на тебе дивлюся, ти ідеальний Зеленський. Якщо когось на прототип Зеленського чи пародію робити, ти хрипиш трошечки. Якщо тобі не з'ївище додати, то туди. Ти, мабуть, вчора кричав на футбольному полі. Скажи щось, як Зеленський каже.
[Васильков]
Нічого.
[Ласточкін]
Українці. Who's next, man? Не знаю, як за погрозу, що ти наступний. А ось за prediction. Ну, коротше, сиділи ви, сиділи я. Сиділи, сиділи, сиділи, сиділи, сиділи. Потім, коли вже почали звільняти Київську область, ми подивилися, там одне з дівчат з команди «Тріоразне» Ілії Сміхова, вони почали їздити там волонтерити. Ми такі, чому ми сидимо? Поїхали. А весь цей час у нас якісь там заощадження, і ми там попросили, там в Дніпрі є знайомі. Треба там 10 тисяч. Треба там 50 тисяч. Треба снайперську, треба то, треба сьо. Машина. Ми так повилітали всі гроші. Я такий, так, стоп. Стоп, ми зараз, ну, я не знаю, скільки ця війна протриває, і що ми будемо робити. Тому ми почали так повільніше вже перевіряти конкретно, до кого вони потраплять. І чи самі вже покупати, там, скидатися. Купляли там, наприклад, приціл, купляли СВД, купляли автівку. І так, і почали зізвонюватися, щоб скидуватися, а не просто самі, бах. Гроші в перші два місяці. Просто. А роботи нема. Більше в нашій сфері.
[Фоззі]
Все. Єдиний марафон – це.
[Ласточкін]
Хто досі не підписався на «Прямочервону», незабаром дізнається смак нашого скотчу. Це був мій колись улюблений анекдот. Пам'ятаєте про Моль, яка вирвалася від бабушки з шафи? Про Едуарда? Ні, ні. І бабушка їй розповідала, що люди жахливі. Бабушка, мабуть, мала на увазі росіян. А, мабуть, це російська шафа, ось чому. Бабуся Моль казала онучці Молі, що не можна, люди жахливі. І онучка втекла з шафи, потім повертається, бабушка в преденфарті, кирвалов із-под правого крила. Вона каже, як? Я ж говорила, не можна, люди жахливі. А маленька Моль каже, люди прекрасні. Та він так, мір прекрасен, він такий огромний, там все так прекрасно, і ці люди, чому ти говорила, що вони твартітельні? Я пархала, а вони мене аплодірували, аплодірували. Хлопали. Так, отак от і ми. Аплодируємо, переходимо, все ж таки, ми намагаємося втримати нову тенденцію і робити тему. Випусково, ти в нас фахівець з гумору. Так. І отже, гумор під час війни. Це не весело. Це теж зброя. Це теж зброя, це теж працює. І от Микола нагадав про чат-рулетку. Чат-рулетка. Це, от в мене є улюблений цей чат-рулетник, якийсь він, не знаю, чи Вірмін, ну не знаю, він якийсь неславянин з Харкова, він займається тим, що просто контент-шоком кацапів вбиває.
[Фоззі]
Ти знаєш його?
[Ласточкін]
Чат-рулетці. Кирило Ганіна знаю, такий. Бродач такий? Ні, ні. Є бородка, він такий круглястий такий. Ні, ні, той такий злий. Мені завжди здавалося, коли там Полтава починав, що в чат-рулетці працюють ті, кому можна доверити... Доверити. Скотч, скотч. Кому можна доверити... Нічого не можна доверити. Там, ядерну зброю. Тобто це залізні люди, в яких сталеві нерви. Як можна з росіянами, з випадковими росіянами, просто з натуральними росіянами спілкуватися під час війни. Як побачиш, росіяна, ти його як таракана. Мсье поет. Ну так, я слухаю класику. Отже, ти... Ранній Майкл Джексон. Ти... Хто придумав займатися чат-рулеткою? А я, насправді, мене запросив Андрій Рибак. Каже, ми тут знімаємо такі такі штуки і хочемо поспілкуватися з росіянами. А вони, мабуть, тебе підшипили, тому що ти брав участь у якихось російських телевізійних проєктах і вони могли тебе знати, росіяни. Так, одного разу на Росії. Я приймав участь до... Одного разу брав участь? Ні, багато разів. Одного разу на Росії. Однажди на Росії. Однажди в Росії. Однажди в Росії. І... Ну... Я не знаю, у мене... Як це сказати? Дуже противоречливі зараз чувства. Від чат-рулетки чи від Росії взагалі? Від участі в цьому проєкті. З одного боку, мені дуже подобався цей проєкт.
[Васильков]
Це який рік?
[Ласточкін]
Це 2014 рік. В 2013-му там знявся пілот, який затвердили.
[Васильков]
Затвердили, так.
[Ласточкін]
Затвердили і все. І сказав, все, знімаємо. Дуже класний проєкт робимо. І там така, скажімо так, набір учасників дуже крутий. Тобто я їх всіх знаю. Ми всі грали в КВН. Тобто ми ставились один до одного, як люди, які дійшли до... Дійшли в великий, тяжкий, важкий шлях до телевізійних виступів в КВН. Це не багато людей доходить. Багато, хто просто розгублюється. Дуже багато збитих льотчиків, які там раз, пах, і все. А ті, хто протрималися, тих, кого запам'ятали, тих, хто полюбилися, ви знаєте їх. Люди знають їх. І їх не так багато. В порівнянні з тим, скільки людей прагнуть цим займатися, стрімляться і хочуть. Отже, проєкт «Однажди в Росії». Ти береш в ньому участь. І стається Крим, Донбас. Оця ця історія. А ти там? А я там. Справа в тому, що там багато фактів. Я вже про це багато розповідав. Як, почому, чому. Як, чому і чому я там залишався певний час. До речі, це мої родичі, які там живуть. Це те, що я взяв під участь в цьому проєкті, перспективному проєкті. Який мені дуже подобався. Кредит? Так. І кредит я взяв у продюсера. Він просто каже, що за все те, щоб його підлеглі відчували впевненість. Фінансову, професійну. Коротше, взяв і треба було віддавати. А я така людина, що якщо я взяв, я віддаю. Багато хто. Тобто потім, коли я все виплатив, мені навіть там помічник його сказав, ти знаєш, що ти взагалі єдина людина, яка віддала всі гроші, які взяла. Я кажу, ти обов'язково передай. Ну так, яка там сума була? 75 тисяч доларів. Так, давайте від грошей... Для мене це просто, ну, я... Ну, це дуже велика для мене сума. Але я був впевнений, що я її відпрацюю, віддам, якщо буде стабільність. Давайте все ж таки про чатрулетку. І тепер ти співпрацюєш з проектами, які повністю суперечують проекту «Однажди в Росії». «Однажди в Росії». Я вже там не беру. А тепер цю чатрулетку можна називати... Чатрулетці ти вже не береш десь в Росії? Чатрулетці, коли є можливість. Мене запросив Андрій Рибак, ми там посиділи... Скільки? Дві години ми там спілкувалися з ними. І потім звідти взяли найсмішніше, найкрутіше. Це було єдиний раз. Але потім ще з ветеранами космічних військ, це команда Ліги Сміху, теж там сидимо, вибираємо якусь дату, приходимо, записуємо, і якщо є якийсь гідний контент, то нарізаємо виклад. Ці, з ким ти працював в Росії, ви спілкувалися? От чатрулетку з Comedy Club було б цікаво подивитися. А вони там не сидять. Справа в тому, що багато хто в цій медійній розважальній сфері, вони, як ви могли помітити, нічого від них, ніякої інформації, ніякої позиції від них. Ми помітили це по футболістах, по багатьох. У нас теж такі випадки. Це ж теж розважальна, теж медійна, це та ж сфера, інтертеймент. Вони так, якщо треба. Тобто ти з ким не спілкувався, ніхто навіть повідомлення «I'm so sorry» не написав? Одна людина позвонила, сказала, що «бережі себе». Ну це все одно, що казати «зупиніть війну». Це одно, що мовчати, так? Як казав Мюллєр, я люблю мовчану. Якщо мовчан друг, то він друг. А якщо мовчан враг, то він враг. Тобто так ніхто не проявився, так щоб...
[Фоззі]
Так, щоб отак сказати, що люди, росіяни, схапніться.
[Ласточкін]
Ми вам інфлюенсери, ми вам кажемо, що це бред, ця війна, це бред. Ні, нема таких. Вони всі їм сказали замовчати, або підтримати, або замовчати. Все. Навіть не сказали, а дали зрозуміти. Більше в них ніякого вибору нема. А ось бачать тебе... Випадкові люди бачать відомого Ласточкіна на чатрулеці і що? І яка їх реакція? Типу... О, я тебе бачу! О, я тебе бачу! Я знаю, ти актор, а ти, я кажу, а ти за кого голосував? Давай, не будемо!
[Васильков]
Я кажу, ти за кого голосував?
[Ласточкін]
Ти тут влюблений, признаєшся, ти так... А ти одразу піднімаєш таку штучку з карткою приватною. Так, одразу всі картечки... На ЗСУ. Напевно, так раз на ЗСУ. Тобто ти вважаєш, що російські гумористи всралися, так? Багато з них всралися, але є і... Ну, це просто крупички, крупички маленькі. Ну, якщо вважати Галкіна російським гумористом, не смішно. Це раз. Хто це? Знаю про одну... Не такого Сліпакова, Семен Сліпаков. Семен він? Так, я знаю Сліпакова. Барту. Ілі ні, він таке співає. Ілі ні. Ну, який співав про нефть. Ну, я знаю.
[Васильков]
Ну, він такий...
[Ласточкін]
Так, так, так. Такий напів-опозиційний.
[Фоззі]
Такий...
[Ласточкін]
Таким тоненьким оплавом. І що, він проявився якось? Він зателефонував одному моєму знайомому, з яким він дуже гарно спілкувався. Під час КВН. І... Дуже поважали один одного. І він подзвонив, казав, під шафе. Сказав, я зараз приїду. Куда ти, блядь, приїдеш? Ти що? Я беру, блядь, квиток на літак. Я, блядь, який літак?
[Фоззі]
Гастоміль.
[Ласточкін]
Гастоміль літів. Пітєля, літів на Гастоміль ілі в Бачинку? Як вирішить цього хлопця, як по-моєму, подзвонити? Я вже його озвучував. Озвучував. Я вже його озвучував. Я вже його озвучував. Це не суть. От такі люди. Я не хочу нікого підставляти, але вже підставив, напевно. До нього зараз прийдуть. Наші хлопці. Мені так здається. Чесно кажучи, все одно. Що можна чекати від росіян, які 5 місяців мовчали? Що вони 5 місяців виводили активи в Дубаї, а зараз хороб розкажуть, що... Головне, що було, що виводити, я тобі скажу. Та ти знаєш, коли ракети так звільняють від відчуття, що тобі чи є щось виводити, чи... Як казав наш перший директор, я не хочу бити самим багатим на кладбищі. Або, як сказав Аль Капони, куля дуже багато міняє в голові, навіть якщо влучає в дупу. Так. Там було ще... Аль Капони. Добрим слововим пістолетом можна добіться граздо більшого, ніж просто добрим словом. А це да. А це залік. Це заліково. А я вважаю, що тобі треба було ще образ Зеленського використовувати. Вробаються вони в цю чатрулетку, а ти там... А ти говориш, ну, розкажи ще раз. Ну, не знаю. Мені здається, що образ Зеленського це, ну, прям вже, ну, дуже заїжджений. Для чатрулетки було б класно. Треба спробувати, треба спробувати. Тим більше зараз Кадирав знімав відео з якимись акторами, які... О, боже мій крінж. Блядь, який... Не зміг дійти до Києва за три дні. Давай тут вдавати себе якогось там... Ну, це... Вони ж хотіли зробити гуморний контент. Вони ж вважали, що це смішно. І не виключено, знаєте, я завжди дуже так обережно ставився до росіян. Може, з ними і треба так. Можливо, вони своє вулаха краще знають. Не знаю, можливо, там хтось навіть і сміється. Це багато, що каже про цих людей, що ми, в принципі, вже на великій дистанції від них. І... Ми говорили з Підана, ми говорили з Карасьом про те, що Україна виграє інформаційну війну. Мемну війну. Їм залишається тільки відповідати. Красти якісь пісні. Красти там, добрий вечір, ми із Росії. Ну, це вже... Ну, це тушує. Слава Росії.
[Фоззі]
Що?
[Ласточкін]
Когда ви таке говорили, взагалі?
[Васильков]
Когда?
[Ласточкін]
Слава Росії, це, здається, була якась тема, навпаки, фашистська під час війни у цих... Власівцях? Власівцях або війську цьому Р, забув я аббревіатуру, там була якась Слава Росії. Ну, тоді ще не так було. Тоді вони під себе все... Так, в них і триколор тоді був. Так, вони ж тоді ще триколор і вся цярська тема і релігія, вона вважалася навпаки, фашизмом. Зараз то воно вже все сюди, ідуть комуністи, потім ідуть казаки. Вони під комуністську стіну цей триколор серед інших прапорів. І тоді якраз Слава Росії. А зараз все туди, туди все. Вони тільки ж... Нема нічого свого. І якби вони щось смішне намагалися дійсно робити, ми б це бачили. Навіть я з тринадцятого року, ну, я намагаюся вбудовувати цю стіну. Іноді лахи перепригівають, ну, я уклоняюсь. Якщо б вони щось смішне зробили, воно б достукалося до нас. Значить, що не роблять, або не смішно. До речі, в них є дуже круті гумористи. Вони можуть це робити. Але мені здається, що їм сказали, або ви за, або ви мовчите. І тому вони мовчать.
[Васильков]
І цього контенту нема.
[Ласточкін]
Як прийдуть квитки на Ізраїль, вони одразу заговорять. Вони заговорять про те, що це неправильно. Вся ця війна, це безгуздя. Зупиніться. Я звертаюся зараз до обох сторон. Там... Я їх не виправдовую ні в якому разі. Але, ну, просто судячи з того, що нема в них потужної якійсь інформаційної зброї. Цих мемів, цих всяких контенту якогось. Нема, бо основи немає смішної з їхнього боку. Мозок підкачав інформацію. Тут просто Wi-Fi слабенький. Підкачав інформацію. Вони там щось намагалися жартувати про сало, про свиней. Тобто це дискурс низький і дуже старий і не смішний. А в нас все таки ти згадав сьогодні про республіки. Я пригадав картинку, яка просто мені підняла настрій. Постійно ти почитав новини такі пум-пум-пум-пум Підбило тебе. І потім я бачу картинку обкладенка книжки Леоніда Даниловича Кучма Україна на Росії Тільки ЛНР не ДНР Я думаю, ну є ж люди ЛНР не ДНР І це так влучно От Підан нам розповідав що він організував якесь таке імпровізаційне контент-агенцію яка там відоси якісь робила Електронні війська Ні, електронні війська це ті хто писали, хакали і так далі. А тут контент війська. І це зараз ми живемо в епоху контенту. Один кадр там де Путіна несуть в цій танцюючій троні він же ж матиме мільярд переглядів і в ста мільйонів погіршиться настрій Який батько, який вискакує батько і каже Це було просто прекрасно. Те що з Лукашенком зробили. Мій фаворит Я придумав зараз нову тєму А можна знаєте як на курортах літає літачок і ззаду тягнуть таку рекламу Вже було. В Америці А я придумав запустити дрон і написати Незлий мого притулу І літає такий дрон. Незлий притулу над військовими. Що ти поїще раз а притула збере на ядерну зброю на космічний бластер Притула значить з прямої супутники на землю Притула це наш мем А ми говоримо про меми які шпандьорять супротивника. Вони не зовсім Їм там розказали. Зеленський, наркоман президент, комік Їм бомбили і це вони мабуть знають Їм вкладаються фашисти парабла А чистить треба у вас ці фаши Вони самі не знають від кого чи це нацисти чи це євреї Каша в голові А притула це наш мем А треба бити тим що вони знають Мені завжди здавалося що треба качати тему з Пугачовою Все ж таки Пугачова це як один казав чувак українського походження це геронісімус
[Васильков]
генералісімус
[Ласточкін]
А що це? США? Ні Пугачова мені здається в Ізраїлі Зараз сина їхні в Ізраїлі Вона виїхала одразу Там все рядом Генералісімус я хотів сказати а потім на тебе подивився і вирішив пожартувати, а не вдалося Скотчу мені, скотчу От Пугачова треба качати Треба обирати якусь пісню Пугачової Там праніслись гада над головою Що ж вони зробили з тобою? І Путін вмирає Нормально, або Арлі Кіна Арлі... Вони одразу зроблять версію Прозеленського Це ні Ні це так, так? Настоячий полковник А це Пугачова? Це Пугачова? Я позабував ці пісні А ви знаєте Я щойно це виходив і щойно мозок от вайфай з'явився і почав Пугачову А твої, скажи будь ласка Регіна Дубовіцька і її колеги-гумористи Твої колеги-гумористи вони ж теж отак трошечки в спілкуванні стримані, в приватному Взагалі не в спілкуванні Ну просто Ластік, це правда Блять, правда Піздец, і все, і тишина Піздец, це крайне слово А ще одна учасниця колишня написала Ластік, я не знаю, що робити Я в такому розгубленні Я не можу Тут просто, я дивлюсь на вулицю Тут забирають всіх Я одна, я що Хочеш я вийду, каже Ти сиди, а що ти там зробиш А тебе Ластік називають? У Лінча фільм один з перших був такий Голова Ластик, знаєш? Ні, це якийсь персонаж з мультика Нічого не бачу Чи суперсімєйка, чи Я Лінча, ти суперсімєйка Я про меми, а ти про Казахстан А так, так Скотча, скотча цьому мальчику Ми ж маємо пояснення, чому вони мовчать, правильно? Я не скажу, що розуміння Але ось, як Вітя Льонєнка Ти знаєш, Вітя Льонєнка, це наш кумпель з ФОЗОМ, він каже Я, щоб ви присіпілися, кривські спортсмени Я їх розумію, тому що Що скажеш, їм гаплик Ось, як Роззік, Роззінбаум Він же теж брав тут участь У нас шоу, в Україну приїздив Говорив про те, що він проводив Путінський режим, а потім він І різко здувся, тому що там взяли його За, значить, Белл Боллз, і весь бізнес, який у Роззіка І все решта, все ж Це дуже легко робиться, і він тепер І він тепер, так, підписан цих Тому треба качати погачок Роззік вже був в Лужніках, де Машков Оце говорив про робів Там теж роззік там І це ж не значить, що його позиція роззіка внутрішній Може бути роззіка інша позиція Але бізнес, це ж бізнес Вибачте, будь ласка, зараз Дружина дзвонить Роззік, вибачся перед Роззіком Пластик, вибачся перед Роззіком А ви ж знаєте умови Нашої співпраці? Ви пам'ятаєте, так? Що у нас є інстаграм Прямочервоне, і там обов'язково Мастбі, підписичка, лайки Шаринги, коменти І взагалі там маса бонусів, маса подарунків Повірте мені. Що? Що ви сказали? Для мене абсолютно це очевидно, що ти повинен був замінити Зеленського в порталі Я зараз все з тобою спілкуюся, і все більше очевидність Ця ідея, що ти Ідеальна заміна ось там От щось Я один Один випуск Брав участь у кварталі Один. Як Зеленський, так? Так, навіть була Співбесіда, чи розмова Інтерв'ю? Ні, ні, ні, розмова, щоб ми Якось інтегрувалися туди Але в мене теж є Він теж людина Команда, тобто якщо його команда Він Ніколи нікого там не Не відпускає Він за всіх Герою стоїть А в мене теж команда моя Дніпро І вони в мене лишаються Бо вже Дніпро, Кривого Рог, Транзіт В Америці Тепер не можна так про Кривого Рог Дій до Транзіт, коротше Ні, просто Транзіт Ми поспілкувалися Вони сказали, що ми не можемо всіх взяти Ми можемо взяти тебе, тебе Я кажу, ну а я Ми спілкувалися зі своєю командою Вони кажуть, ну все, якщо ти підеш, то все Ми почнемо щось шукати Собі там якусь іншу роботу А так ми хочемо Йолки-палки Я думаю, ну він зрозуміє Тому що він такий, така ж людина Але ж це був шанс Скочити в топорі, на гору Квартал це намбован Квартал намбован Але для своєї аудиторії Якось це не моє Я розумію, що це гумористичний проект Один із лідерів гумористичного Цієї спільноти Програм Але я себе не бачу там Тобто ти зіграв на випередження Кажучи по-футбольному Ти прорахував ситуацію Прочитав оцкок Що квартал після Зеленського Їм буде важко Я римаречку собі дозволю Я багато років не слідкував за кварталом Тому що Мені здається Коли з'явилася конкуренція Вони почали грати на пониження Ми брали участь в концерті кварталу Вони запросили Тобто це ж топова рейтинг І все таке інше Я стоячи за лаштунками Раптом зрозумів Я не знаю чи змінилися автори Я думаю, що ні Тобто топ-група авторів лишилася Але вони вирішили робити Величезний крок на зустріч Глядачу А крок на зустріч глядачу Це... Концертна яма Молодець Оркестрова Крок треба робити, щоб не на зустріч Бог його знає Я не міг уявити Що в кварталі Наприклад першої фази Буде жарт Коли Лена міняє жінку І вихід з жарту Піду по стюм Я стою за лаштунками Я її фаготу кажу Вона точно сказала Піду по стюму, зал регоче Я думаю, ну це не той гумор Я пам'ятаю, коли Володимир Олександрович виходив І вдавав кучму, який вирішив Говорити з іноземними делегаціями англійською І Вова на неї виходить Дає кучму І сьогодні вона говорить Хуй з манджирти туди І це було Тоді ми не звикли до жартів Над першими особами І це було дуже свіжо Це було цікаво І це було так по кучмі І це було свіжо А тут піду по стюм Це трохи радіошансончик такий Ти розумієш, можливо з появою конкуренції Різні гумористичні продукти Або вони ж відчувають КВН це завжди відчування Свого глядача Ти маєш розуміти про що Що буде смішно саме цього тижня Тому що наступного тижня буде щось І зовсім нове Чи то вони відчули свого глядача Але менше з тим Отже, ти просчитала скок по футбольному Тобто розумієш, що м'ячі ходять вправо І ти вирішив Не займати позицію Зеленського Не можу сказати Що я там щось вирішував Що там просчитував Просто я встав на роздоріжжі Або мені зі своєї команди Або своє робити українське прислів'я Або Піти В іншу команду Просто Скажімо так, не чужу Але іншу Не свою, не рідну Ось І я Вирішив, що я В будь-якому разі Якщо Їм остро стане Моя участь В першому кварталі Без Зеленського Раді Бога Якщо треба, я виступлю Відрепетіруємо все А тобто ти хотів зайти З цією командою Долучитися, тоді б Це було логічно Ми з ним говорили А можна якось втручатися В авторську роботу Можна якісь свої ідеї
[Васильков]
Шефіра подивитися
[Ласточкін]
Ні, ні Вони кажуть, як китайському космонавту Руками падла, нічого Він каже, можна Ми тебе бачимо Розвиток якийсь Інше дихання Турбулент Турбулент Щось таке Зараз я поспілкуюся Зі своїми І ми почали спілкуватися Я кажу, а якщо зробити так Що от є квартал І Зеленський пішов Розумієте, вони коли були в кварталі Вони завжди Висміювали політику Політиків Це їхніше було І не скажу, що безкоштовно Серйозно? За гроші Я цього не знаю Не можу стверджувати Але може бути І були якісь заказники Коротше, а тепер Коли Зеленський пішов В політику Вони що будуть робити Вони будуть так же Як і тих попередниць Здається спроба така була Типу пародія на Зеленського Я кажу, мені здається, що цього не буде А якщо ми Своєю командою заходимо То ми можемо Мочити Це утопія Ну так це ж В цьому та і прикол Це було би демократично, між іншим Утопія Демократія в принципі утопічна Лише Типу по болячих точках зеленого А якщо б ти був по болячих точках зеленого Зелений зверху був Адмінресурсом У нас така команда Що ми не робимо це грязно Ми робимо це Тонко Витончено І мені здається, що це Могло нормально СБУ шукає другий вхід до нашого Тому що Це була ідея Я заряджаюся Це була така ідея і пропозиція Яку ми потім принесли І вони сказали, ну не можемо ми всю команду взяти Не можемо Просто не можемо Це бренд, це квартал А що буде з кварталом Твій прогноз Ну от Володимир казав На початку своєї каденції Що він в принципі може уявити собі Що от він повертається Слазить з велосипеда І повертається на сцену І все нормально Це одразу було зрозуміло Що це неможливо Будь-який політик Набувай антирейтингу А як ти з антирейтингом будеш Навіть Васю Веростюк Так, як ти з антирейтингом будеш жартувати І що тебе будуть в бронікапсулі ввозити По концертним залам в Урлакі Я згоден, я згоден Це нереально Ви взагалі собі уявляли Що стане президентом Зеленський І під час каденції Зеленського буде коронавірус Війна Камня-хавуха Ви уявляли? Ні А я уявляю, що все може бути Він така людина Що він може і повернутися І в нього багато Скажімо так, поводів Приводів Нагод приводів Для гумору От після каденції Якщо війна закінчиться перемогою України Просто зрозуміти Що він буде робити Він все це знає Він знає як все ізнутрі Будується Які процеси Там відбуваються Він може просто таке відкрити Людям Що Максимально цікаво Було б цікаво Побачити Зеленського в гуморі В доброму гуморі Але вже З багажом Це стендап може бути такий Тут Байден не говорить Мені так цікаво Все це послухати Як там все це відбувається Ми багато чого не знаємо Бажано і не дізнатися Велику частину Внутріків В принципі людство і так важко любити А з такої позиції Мабуть і загалом неможливо Отже ти вдало ухилився Від пасу про майбутнє квартало Чого Я сказав Якщо він повернеться Я вважаю що це буде просто пушка для кварталу Будем цікати Цікавий прогноз Давайте порівняємось Давайте підрівняємось Колись Відкатимо ту прошивку І подивимося чи був правий Ласточкін З приводу перспектив кварталу Загалом мій Володимир Зеленський Як учасника кварталу Як майстра церемоній Кварталу в майбутньому Нагадайте мені років через 80 Чекайте Ніхто ж не відміняв його другий срок Ми можемо чекати Як про всяк випадок я сказав 80 Як про всяк випадок я сказав 80 Як проста людина Я просто хочу пригадати Що він же казав що не один йде Були такі розмови принаймні Але якщо зараз Коломойському Скасують громадянство То що їм заважає наступним кропам Скасувати обмеження в два терміни Сказати а війна обнуляє От як Кучмі пропонували Типу оце була половинка Війна справді обнуляє Війна багато що обнулила Деменція наприклад під час війни Альцгеймер дуже популярний Люди забувають За Казахстан зараз така тенісистка Грає Рибакіна Рибакіна Вона забула англійську мову коли її спитали про війну Різко вона сказала я щось не розумію на пресконференції Ви так кажете Артикуляція у вас така що я не розумію просто питання Англійського Після переможців Її спитали про ваше ставлення до агресії Росії Вона каже ну просто я не зрозумів питання Англійського обнулили війна Розумієш так? А потім вона сполахнула Це симптоматика така Різко зникає різко з'являється В Лондоні просто вологість така Специфічна погода Вона тисне на голову Буває В Лондоні багато хто А казахстанський комік Сабуров Да Що да? Є ж такий комік? Є такий комік Він має місце бути Але я вважаю про Сабурова що Я не знаю чому не знайшлося Людей які не могли йому підказати Не знаю в нього в оточенні є Просто якісь свідомі люди Так можна про путіна сказати Не могли йому підказати Що не слід пуляти ракетами Залежно свідомі люди чого Вони ж свідомі може бути ігоєю наприклад Ні вони розумієш Мені здається Що під час війни якщо ти комік Російський комік Я не знаю громадянство в нього яке Казахстан чи Росія Дехто каже що Росія Тому Ніхто не мог йому сказати Що не треба їхати В країну З якою нібито Росія воює На території України Але мабуть він взяв кредит В продюсера Так і що? І вирішив його повернути Його можна повертати на територію Росії Розумієш Ми ж ненавидуємо Його тепер за той жарт З місячними Це просто Я взагалі дізнався Про існування такого коміка Цього жарту Він достукався до мене І деякі лахі перестрибують забору Це свідчить про те що його жарт по-ігойному успішний По-ігойному А його аудиторія сприйняла Це як успішний жарт А на індзор стокі? Ні До речі Я нормально ставився До нього Мені подобався його гумор Тобто Після того як він поїхав На ці гастролі І назвав їх принцип Пішов на принцип Якщо я запланував гастролі Я поїхав Тобто я відповідальний Перед своїми глядачами Ну тобто спіздів І в витокі Врешті-решт Цей виступ, цей тур Йому очень На пакості А ти гадаєш що в Росії Для нього щось змінилося?
[Фоззі]
Ні в Росії нічого для нього не змінилося
[Ласточкін]
Вони так люблять Росію Але все одно хочуть в Америку Але аудиторія рускомовна Це не лише Росія яка під впливом пропаганди Аудиторія рускомовна в світі Одна з найбільших Вони просто інших мов не знають Тому вони чіпляються Молдова, Білорусь, Казахстан Вони там всі кажуть в коментарях Що це просто Була така реакція На вихід цієї дівчини Не втримався Це ж проблема гумористів Ти кажеш швидше ніж мозок обробляє Добре, я все це розумію Може бути таке Але після цього Ти побачив це, тобі показали Звернись до людей Скажи, що Я вибачаюся перед цією дівчиною Буває таке Він нічого не сказав Але всі його прихильники Сказали, що може бути таке Буває Тобто вони почали його Висвітлювати Сам він свою думку На це нікак не висказав Це, мабуть, ти казав про людей, які поруч І якийсь піар-менеджер СММ Так, підказуй Сказали йому, що А зараз ми ділаємо від, що нічого не було Тому що не можна ніколи вибачатись Є ж таке правило Я пам'ятаю, програма з Макбула А там був орган з Макаревичем І вони там дозволили собі цей жарт Щоб покрамсати Як червоний комісар українських Українських селян Це ж теж підплинуто було абсолютно для нас Може, для них це якось смішно Тоді відповідь Я ще тоді свідкував Ви не чули від органу, який зараз став? А від Макаревича? Макар же теж був присутній Це ж його програма, правильно? Ну це ж не він сказав Що можна за всіх відповідати? А, він не зауважив на цьому Сказав, що не треба так Хоча, здавалося б Ну, хрен сніг Ми з тобою вчора зустрілися на футбольному полі Так Ми грали в благодійному матчі Дуже вдало Дуже правильно Тому твій голос сьогодні І мій голос Ми наближені максимально Ти пам'ятаєш, як забив Фозі? Я цей момент передивлявся вночі Як забив Фозі? Я передивлявся вночі Це ж З чого все почалося? З того, що мене збиває Федецький Ааааааааааа Заробив стандарт Затягне на себе зараз все Не ти, не Селізньов, а спочатку він Так, причому Федецький Достатньо жорстко збив Встегнув Федецький І потім Суддя ставить кулю Каже, бий Я такий, боже Здаю, відходжу Відходжу, пуф, Селізньова, опа, обхожу його, і все, і воно вже стоїть готове. Мігав би збиратися бити. Хижий погляд вбивця. Я сказав «селя пробей». Беззгаду. Відчуття. Послухайте, якщо відновити отак от по секундах, то виходить драматургічна історія. «Селя пробей» ти йому сказав, так? Так. А «селя» це «а». У смислі? Ага. А вони ж потім над ним жартували, що Селізньову ніколи не давали житті бити штрифт. Ні, ну, при живому ротані. І коноплянці, живому. І хто там був ще? Джуліану. Джуліану. Так, били. А Кравченка? І Крава ще, при живих цих, звичайно. Ми зараз про шахтер, правильно? Ні, ні, це про Баскенбол. Ми про Дніпро, ти з того міста. Я тобі відкрию таємницю. Ми зараз називали визначних гравців, які могли, сударчиками. Ребята сударами з Дніпра. А ти що, за Дніпро не вболівав? Та я приїхав в Дніпро у 2004 році. Транзитом через Харків, потязі 300 років, давно сидім. Максим, який я знаю з Дніпра, це Денисов був такий. Ну, теж з Казахстана.
[Васильков]
А, з Узбекистану.
[Ласточкін]
Так, тому що він з Узбекистана.
[Фоззі]
Вибачте.
[Ласточкін]
Ми разом з ним… Ви ж різні рейси. З Казахстану і з Узбекистана. Віталій. Віталій, не питайте мене. Денисов? А, Денисов. Росіянин Денисов. Росіянин.
[Фоззі]
Він Узбек.
[Ласточкін]
Узбек.
[Фоззі]
Громадянин Узбек.
[Ласточкін]
Узбек, так, Узбек. Громадянин Узбекистана.
[Фоззі]
Так, так, так.
[Ласточкін]
Стильний такий. Не знаю. Ну, він такий був. Довго був. Дове волосся таке, кучеряве. Таке, як… Про нього казали ще, що він заганяється на тренування в Киштку йде. Так? Зачем? Бачиш, що ти згадав? Я про Валерію Леонтьєву, про хімію згадав. Played to the bone. Тобто ти не слідкував Дніпрі за Дніпром? Ну, я приходив на матчі, я там дивився. Мабуть, ти одразу вже полюбав. Приходив на матчі, дивився на Денисова, йшов, а сам футбол. Я нічого там, ну, статистику не вів там, хто як бігає, хто кого замінив. Оце я, ну… Це далеко від мене. І вчора Ігорь давдавиться, вийшов в окулярах на футбольне поле. А, то ти був в окулярах, серйозно?
[Фоззі]
Я бачу, я бачу.
[Ласточкін]
Я не можу. Якщо я отак знімаю окуляри, я бачу, якась пляма якась летить. А куди? Сюди чи туди? Я не розумію. А є просто спортивні спеціальні окуляри. Я знаю. Я ж такий спортсмен. Давданцев, звичайно, ми знаємо ці окуляри. Ти трохи волонтериш, ні? Як ми сходимо? Моє волонтерство заключається, ну, не трохи, нормально. Ми їздимо за виступами по частинах, їздимо по містах, збираємо, ну, вільний вхід, але там будь-які донати. Збираємо на ЗСУ, збираємо стрімами оціми. З Кварталом чи без Квартала? Тому що Квартал теж їздить. Жартує про Арістовича. Одного разу ми були з Кварталом. Одного разу ми в Житомирі їздили до частини. Мінометчиків там виступали для їх та їх родин. Потім, що ще? А, ще ми от з командою Андрій Чевурін і КО, всі лігосмішники, які мають бажання допомагати місцевим жителям Київської області, які постраждали там від обстрілів і окупації. Ми їздимо туди розбирати завали, які вже пройшли там, як це називається?
[Васильков]
Розмінування. Розмінування і комісію.
[Ласточкін]
Тому що там треба, ну не можна розбирати завали, якщо там не були.
[Васильков]
Та так, ми знаємо.
[Ласточкін]
І от нам дзвонять, кажуть, ось ця будівля. Ми збираємо в чаті людей. Скільки людей накидається на будівлю? На виїзд приїжджає не менше 12-13 таких крепких парні.
[Фоззі]
Як ти?
[Ласточкін]
Я крепкий, я дуже крепкий. Там вчора в розмові з'ясувалося, що ви розбирали завал нашого технічного директора в Мощині, розвалили хату, і батько нашого Джоні Гусака підійшов і сказав, що в Мощині теж культура. Зараз, кажуть, вони в Парижі, в них там благодійний виступ. Блін, я зараз зніму відео, блін, ласточки тут, нічого себе! Ми завжди приїжджаємо ще за тим, щоб підняти настрій. Люди коли бачать, це ви? Це реально ви лігасмі? Ви ж всі звідти! А коли згадують Андрія Петровича Чевуріна, він вже такий, трішки заросший, його сразу не впізнаєш. А вони так на нього дивляться, дивляться, дивляться, а ви, ви, ви? Вони кажуть, Андрій Петрович, хаї, смотри лігама. Це ви? Нічого себе! Він там, літні люди просто пісялися від нього. І вони нам починають виносити там з погребів. А відмовитись неможливо, тому що вони ображаються одразу. І ми отам беремо трьохлітрову банку самогона, то компоти, то ще щось. Це все ми коштуємо, нам дуже подобається, воно все домашнє, це дуже круто. Взагалі, все, що робиться на українській землі отакими людьми, це просто неймовірно смачно. І, в общому, ми туди приїжджаємо, підіймаємо настрій, вони сидять, дивляться, як ми все це прибираємо. А ми ще там починаємо гратися, щоб було не скучно, ми починаємо там якісь вигадувати жарти, скетчи. У нас там перекур — це завжди якийсь, як це називається, смішний піздюк. І вони всі сидять на це дивляться, посміхаються, ржуть. І, взагалі, день проходить просто максимально... А коли ви наступний раз на Мащун? На Мащун ми їздили десь там, ну місяць ми туди їздили. А потім, ну поки ще нема там багато чого розбирати, але нема будинків, які вже підходять зараз під розбор. І ми їздимо не тільки в Мащун, ми там Макарів розбирали, Макарові ми ще. Просто там треба, наприклад, розібрати блокпост. Там багато мішків — це з піском. Ну можливо зарано? Треба... Ні, там десь, ну де треба це зробити там, наприклад. І є такі речі, як, наприклад, розбомбили там один дитячий садочок, там авіабомба впала. Просто ти приїжджаєш туди, ти ахіріваєш, який масштаб вибуху там було. У Макарові у самому, так? У Макарові. І там є один дитячий садочок, який вцілів. Два розбомблені. І от з того, які розбомблені, нам треба було меблі, які вціліли, перевезти туди, щоб той дитячий садочок запрацював в вересні. Вересні, вересні. Ми от це от звозили, грузили там вантажівку, відвозили, розгружали. І от всі, хто нас бачить, вони не вірять. Запрацює дитячий садок в вересні, а це все 100 кілометрів від кордону з Білорусь. Так, так. Звідки? А вони вже думають про майбутніх. Як це так, скажіть, що буде все, але під час війни назад?
[Васильков]
Не факт, не факт. Розбомбили і люди повертаються назад?
[Ласточкін]
Треба бути готовими до того, інфраструктура все одно має готуватися, але, мені здається, рішення буде прийматися в останній момент. Наш останній момент, давайте поговоримо про нову хвилю українського гумору. Ти ж слідкуєш, мабуть, за стендаперами, молодими, так? Так. З кого можна поражати нормально, якісно? Багато стендаперів, україномовних, я не знаю, як їх звуть. Назви жарт, ми пошукаємо. Гугл поміч. Зараз такий паток інформацій, що неможливо там щось просто так запам'ятати. Такі підвальні були цікаві стендапи, саме українські, і це ж актуально, це популярно, це свіжо, і це має якусь перспективу, мені здається. Так, це безперечно. А ще мені дуже подобається ця імпровізація. Імпровізація. Дуже багато в Києві колективів, які роблять імпровізацію. Вони збирають зали, там десь отакі підвали.
[Фоззі]
Камерні камери.
[Ласточкін]
Сережа Величанський, здається, є таким. Не знаю, багато. Їх багато стало. І я в одному з таких команд беру участь. ВКВшники, ветерани космічних ліг, це команда, яка стала чемпіоном Ліги сміху, вони взяли мене четвертим, і ми влаштовуємо такі заходи з імпровізацією. А ти ж готуєш українською чи руською? Я намагаюся українською, але деколи виходить руською…
[Фоззі]
Це трохи складно.
[Ласточкін]
Не все одразу, зрозуміло, тому що у нас футбол був завжди російськомовним, я вже казав, що в Канаді прийшов на футбольний турнір, це ледукраїнської діаспори, а там Сиграчка не вийшли, так само гумор був дуже багато років, тому що імперія вважала нас частиною свого ринку, тому це сприяло. А зараз і футболісти починають українською. Тренер Шахтеря говорить українською, головний, дає установку українською. Тренер Шахтеря Донецького говорить українською. Не все одразу, але кожен вже з нас виробляє якийсь контент. Чим більше наших, тим менше їхніх. Не одразу, але ми мусимо повернути Україні український контент, примусовши тих людей, які мовчать зараз, що футболістів, що музикантів, що гумористів, які мовчать про цю війну або закликають, а становітись, ми мусимо все ж таки витіснити їх з ринку. Давайте працювати над цим. Мій улюблений жарт про Ордло. Це стендапер Андрій Євстігнієв. Якщо хто бачив, то подивіться. Не бачив. Він каже, знаєте де більше долбайобів, ніж в ЛНР?
[Фоззі]
В ДНР.
[Ласточкін]
Ну про це жартувала Кучма на фейковій обкладинці ЛНР на ДНР.
[Фоззі]
Мій улюблений жарт.
[Ласточкін]
Мій улюблений жарт все ж таки, його автор був в нас теж в прямій червоні, Євген Карась, про Паляницю. Це був момент, коли було максимально стрьомно. І тут, коли про Паляницю, і так він спрацював, скільки дітей зараз блокпости заморожене влаштовують, скажи Паляниця, це як червона калина. Це буде народний епос, мабуть, назавжди. Тому, бачиш, військові теж вдало жартують. Ну, Карась, звичайно, теж Карась.
[Васильков]
Та-та.
[Ласточкін]
Та-та. Карась мій сусід. Це тапар, по чому? По прямій червоній. По чому? По комфорту. По триста. По триста? Ти, сусідство, таке небезпечне, ти знаєш, по триста. Ні-ні. Він мій сусід, ми в одному житловому комплексі. В комфорті, в шоколаді і мармеладі. Він нам розповідав, що він мав... Він про будинок казав, не про квартиру. Це значить, що Карася багато не рухається. Це ж таки той, хто жартує, хто при царєзі. Карась той ще нєрпа, знаєш? Той ще. Добре. То будем просити тебе попрощатися, як прощається Зеленський. Я ж не відпускаю. Ти і Зеленський для мене. Всюди Україна. Я не знаю, як мене... Я до кінця не дослухаю. Ховаю, тому що... Сльози зважати говорити. Так, сльози зважати говорити. А ще тому що я просто бачу, що все в порядку. Це норм, фу, слава Богу. Що там наступне?
[Васильков]
Наступне розтавочне. Після Зеленського одразу розтавочне.
[Ласточкін]
В нас є приємні традиції, а є дуже приємні. Ми розіграємо обов'язково якийсь мерч, якісь футболки, щось футбольне. А зараз буде бейсбольне. Бейсбольне. Тому що це бейсболка буде з логотипом Ліги Сміху, правильно? Так, так, ЛС. ЛС. Кружочок. Лошадіна сіла, мені чуємо, здається. ЛС з автографом нашого сьогоднішнього героя, Ігоря Ластіка. Тому, хто дасть правильну відповідь на наступне футбольне питання. Ми ж все ж таки футбольний подкаст. Ану-ка, Ігоре. Хто вчора дивився матч «Зірок» і «Легенд футболу» в Ужгороді. Скажіть, будь ласка, на якій позиції грав Ігор Ласточки? Дякую. А правильну відповідь не знає ніхто, тому що ми губилися з позиціями. І навіть Володимир Шаран, він намагався зрозуміти ані схеми, не можна було зрозуміти ані позиції. Відповідь на це запитання дає Володимир Шаран. Цитата. І відео Шарана будь-яке.