ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
бізнесполітика

СМІЛЯНСЬКИЙ / УКРПОШТА. Перший бізнес, зарплати, боротьба з НП, конфлікти в коментарях і з Нацбанком

Ігор Смілянський

Опубліковано 12 лист. 2025 р. • Довжина: 14 263 слова

Короткий зміст

Міг жити в Америці, але повернувся, щоб створити український аналог Amazon. Експерт у комунікації з бабусями, хіпстерами, зоозахисниками й українськими топчиновниками. Його часто порівнюють із Трампом, хоча він навіть не політик.

У нас у гостях — генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

🔥 Маленькі зарплати в державному секторі
🔥 Порівняння з Трампом і конфлікти в соцмережах
🔥 Діджиталізація та реформи Укрпошти
🔥 Як з’явилася ідея з поштовими марками
🔥 Монополія та конкуренція з Новою поштою
🔥 Вафлі й ковбаса в поштових відділеннях
🔥 Тонкощі роботи пошти під обстрілами й у прифронтових містечках
🔥 Перший бізнес, власний бар і продаж морозива
🔥 Аптека та банк на базі Укрпошти
🔥 «Ждуни» на півдні та сході України
🔥 Воротарська кар’єра Ігоря Смілянського

 

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Іноді в прямій червоній хочеться взяти гостя і одразу причислить доліку святих. Тому що деякі посади – це донкиходство в чистому вигляді, а в деяких випадках – в кубі. Сьогодні в нас Ігор Смілянський, який очолив «Укрпошту» з надії її врятувати. Дев'ять років тому, так? Так. Я от намагаюся на себе вдягнути ситуацію, коли взяти такий, ну, давайте відверто, труп, як структура. Тому що «Укрпошта» – це що? «Укрпошта» – це відділення, до якого ти заходиш, як на розстріл. Йдеш і розумієш, що ти вб'єш купу часу, вб'єш купу нервів і не факт, що досягнеш метиль.

  2. [Ігор Смілянський]

    Я просто не знав, коли я очолив, що це. Те, що мені показували на цифрах, ну, воно, як з'ясувалось, не відповідало дійсності від злого зовсім. Але започаток про лік святих нас вже розстріляють в коментарях.

  3. [Фоззі]

    Нічого страшного, хай відстріляють, я їх не читаю.

  4. [Ігор Смілянський]

    Ні, я читаю, мені навіть друзі заходять спеціально, вони кажуть, пости в тебе прикольні. Але ми заходимо в чистий коментарі почитати, як ти відповідаєш, спілкуєшся з людьми.

  5. [Фоззі]

    А, окей, з посиланнями.

  6. [Ігор Смілянський]

    З посиланнями. Ні, ну, перш за все, це, до речі, цікаво читати. Ти маєш не відірватися від землі, бо читати. А далі, ну, ти маєш розуміти, що люди думають. Маєш їм відповідати, чисто, ну, патролити, ну, сорі, іноді заходиш чисто патролити, поставити людей в тупік. Типу, а давайте ви зменшите зарплату, збільшите всім працівникам. Я кажу, давайте. Давайте беремо калькулятор. Я кажу, як ви думаєте, яка в мене зарплата? Ми читали, що 2 мільйони. Ні храні 2 мільйони. Я кажу, ну, хай буде 2. Я кажу, відняли податки, податки ж треба платити, і поділили на 30 тисяч працівників. Якщо буду безкоштовно працювати, скільки можна підняти зарплату працівнику? Ну, там 27 гривень. Я кажу, дивіться, якщо я буду безкоштовно працювати, а додамо 27 гривень кожному працівнику, вони будуть щасливі. Ну, не від 27 гривень, а від того, що я буду працювати безкоштовно. Я кажу, ну, це не впливає на результат. І вам не соромно, що у вас така зарплата, а в країні такі пенсії? Я кажу, вам не соромно, що ви голосували за людей, які формально отримували 5 тисяч гривень, як, наприклад, всі ці роки? І тому, можливо, в країні маленькі пенсії. Я кажу, дивіться, в нас же в країні маленькі зарплати чиновників і маленькі пенсії були. Давайте спробуємо нормальні зарплати у чиновників і, можливо, будуть нормальні пенсії. Ніфакт, ну, 30 років просто було так. Давайте хоча б з точки зору різниці спробуємо наче. Але це, до речі, один із... Коли я прийшов в «Укрпочту», в мене були багато задач. Одна з них була задача показати людям, що якщо керівник великої компанії чесно працює, це значно вигідніше для країни, ніж коли він формально... От, мій попередник, він робить 10 тисяч гривень, але має на Мазераті. Але це, я тепер точно знаю, ти не перекинаєш людей. Справді все-таки, бо про вашу зарплату, я думаю, під цим випуском по-любому буде коментар.

  7. [Фоззі]

    Я і Трамп.

  8. [Ігор Смілянський]

    Там, звичайно, мене з Трампом порівнюють. І не знаю, чому мене з Трампом порівнюють. Ну, можливо, йому приємно. Там навіть такий мемчик є, де Меланія до нього повертається і каже, «Капець, ти лузер, краще б вийшла за директора «Укрпошти» заміж». А в нього ж зарплата менше 10 тисяч доларів? Та ні, в нього більше. Просто людям так приємно читати. В нього більше ніж в мене зарплата. В нього 400 тисяч доларів зарплата, але він тільки на політ додому до Флориди кожен вихідний витрачає 16 мільйонів. Державних? Державних. Ну, а чиї? Але серед інших держкомпаній у вас найбільше? Ні. Теж ні. А у кого найбільше? Та там, я думаю, що можна великий перелік. Але так людям приємно думати. Я думаю, ну що ж я вперед, дружини питаю кожен раз, де гроші. А так, ну і людям так приємно думати. Ну нормально, ти ж Google не переб'єш там, розумієш. Але це вже частина, дивись, це вже частина життя. Я вважаю, що дійсно величезна проблема для країни, що зараз ніхто не хоче йти в державний сектор. Створений настільки великий хейт і настільки багато перепон, що я не дуже розумію, а хто ці люди такі святі, які мають відновлювати країну, закупати зброю, відбудовувати дороги. Вони всі мають бути професійні. І не буду казати, там, з одним із чиновників спілкувався, то у вас такі зарплати треба знайшти. Кажу, дивись, ти ж хочеш якісь їх в Нове Пошти? Да. Кажу, ну я тоді маю логіста з Нової Пошти. Переманіть. Я кажу, припустимо, у нас тисяча доларів зарплата, у нього п'ять. Я кажу, я його на тисячу маю переманити? Говорю, ну припустимо, він приходить додому до дружини і каже, дивись, в мене така пропозиція від Докурпошти, перейти на тисячу баксів. Каже, що би що. Ну дивись, ми там державну кампанію зробимо краще, ну далі і потім ті, що нагородять. Ні, потім будуть прокуратури, все, але ми його змінимо. Ну, я кажу, ти як це продаш дружині? Ну, що би що. Декларацію маєш заповнити, тебе будуть тролити.

  9. [Валерон]

    Але ви не заповнюєте.

  10. [Ігор Смілянський]

    Я заповнюю в Штатах декларацію, а цю не заповнюю. Та нафіга, всі драї і так знають мою зарплату, можна не заповнювати. Ні, ну так там же все одно майновий стан, якісь покупки. А в мене нічого нема. Ні, реально, я орендую квартиру в Києві, в мене нема навіть службової машини, я міняю періодично. Та, ми вивчали. Ні, кажуть, що є, це «Сітроєн». «Сітроєн», я просто беру їх періодично, коли мені треба кудись їхати. А так я пішки хожу. Дуже зручно.

  11. [Фоззі]

    Ну, головне, я сьогодні підставився. Я сьогодні йшов через Майдан Незалежності і зрозумів, що я завжди оминаю той козирьок. Козирь, так. Ну, ти ж не в курсі, так?

  12. [Ігор Смілянський]

    Колись впав. Так, в 1965 році впали, вбили 13 людей.

  13. [Фоззі]

    Ого, я не знав цього. Та, я ще коли в Київ тільки приїздив на Майдані, я знав про це, я завжди так побудовував. І коли заходив в це головне відділення, завжди з боку рефлектор, десь воно там лежить.

  14. [Ігор Смілянський]

    До речі, було три петиції на сайті президента відправити мені відставку за те, що я намагався продати «Глухий Штамп». І так ж не продали. На жаль. Я абсолютно щиро вважаю, що це має бути найкращий готель України. Це на Майдані. Але зараз змінилось вже ставлення до Майдану з історичними подіями українськими. Але дивись, коли ми кажемо, що є головний офіс, головпаштант. І він має бути, до речі, значно менше, бо нам навіть не треба стільки місця в нього, можна музей і головний офіс зробити. Але це ж величезне будівлі, де можна бути номера з відом на Майдан. Тобто це не офісна будівля має бути. Це має бути будівля для гостей, сподіваюся, після перемоги, які будуть приїжджати до Києва.

  15. [Фоззі]

    Але будівля належить державі?

  16. [Ігор Смілянський]

    Державна будівля належить Окрпошті. Окрпошті? А чому ви не змогли продати? Ми не встигли до початку. Думаю, зараз треба дійсно почекати. Але в цілому, дивись, всі пошти світу. Дойчепост. В Дойчепосту три будівлі залишилися. Пошта не в бізнесі по майну. Пошта в бізнесі по пошті. А є люди, які значно краще вміють використовувати майно, його експлуатувати. Це, на жаль, до речі, ця конкретна будівля і багато інших. А вони старі. По факту, чесно, треба просто зовнішні стінки залишити, а все інше внутрі переробити на сучасні. Це шалені інвестиції. Тільки обстукати плітку, бо це ж старовинна плітка, щоб вона на голову не падала. 10 мільйонів гривень просто обстукати, бо це ж психологом треба. Це точно не тим, що має пошта займатися. Логічно було б, так. І це б мала доцільність. А пошта б взяла ці кошти і вклала в щось прикольне.

  17. [Фоззі]

    Ну, я думаю, що і... Або державі дивиденти виплатили б. Щоб.

  18. [Ігор Смілянський]

    А там велика територія? 20 тисяч квадратних метрів. Ого. Тобто там вся будівля, кілька поверхів. Будівля, внутрі, там ремонтів. В мене ліфти 1982 року. Їх поміняти, це пам'ятки, яким отримуєте дозвіл, щоб їх поміняти, проєкт погодити. Я вже мовчу про туалети, які ремонтувались. Це, до речі, була стаття теж. Останній раз туалети ремонтувалися у 1978 році. Труби трохи спортувалися з того часу. І ми оголосили тендер. І, звісно, стаття була Смілянський. Хоче доремонтувати собі туалет на 3 мільйона гривень. А 3 мільйона — це просто було поміняти труби з першого по сьомого. До речі, ніхто не пройшов, бо дуже дешева ціна, а значно дорожчі кошти. Але статті було, що я собі будую, не знаю, золотиві...

  19. [Фоззі]

    Ну от я ж з цього і починав. Як цей труб можна ремонтувати?

  20. [Ігор Смілянський]

    А ви кидували? Там ж мала бути стартова ціна якась, так?

  21. [Фоззі]

    Так, не пройшли.

  22. [Ігор Смілянський]

    Ми отримали комерційну пропозицію, як державні компанії закупаються. До речі, дуже багато будівель. Ні, мені здається, продаж будівлі. А, продаж будівлі? Ні, а можеш подивитися, будівля поруч продалася за мільярд двісті, вона менша. Можеш порахувати, скільки коштує це. Думаю, тут все просто. Фос, а в якому місті найскладніше тобі було їздити за кермом?

  23. [Фоззі]

    Ну, мабуть, Італія. Там дуже гуські вулиці, всі різко їдуть. Якось в мене був такий випадок, що ми виступали в Геної, а вона жахлива. Там ці розв'язки дуже високі, ти там повернув і все. Ціле місто, ти їздиш, їздиш. Ми виступали там біля церкви, в якій ніби хрестили Христофора Колумба. І по мапі їдеш, ну ось тут церква. А церква на другому рівні метрів на сто вище. Тобто мапс тобі каже, ти приїхав, а насправді тобі треба там. І знову ж таки не приїхав. Ти геть не приїхав. Ну і я всім кажу, нє, пацани, найгірше — це Геної. І ми з Геною їдемо у Флоренцію. До речі, я б їздив у Флоренцію на машині. Але ми приїхали і запаркувалися на парковці, і пішли гуляти. А мені довелося. Ми вступали в центр. Нам поліція, карабінери заборонили виступ, бо поруч була акція неохашистів. Вони боялися, що нам заборонили все. І ми якраз автобусами сцену зібрали і потім розібрали. І все це в самому центрі. Там, де отак от вузенько-вузенько. Це була така жахла. Я кажу, нє, пацани, давайте краще в Геної назад. Там вже зрозуміли, що Флоренція просто найгірша. Це закінчилося ще тим, що я паспорт забув в готелі на трасі, і нам потім довелося після виступу в Римі повертатися.

  24. [Ігор Смілянський]

    До речі, от я в Римі теж їздив. І мені там, напевно, найскладніше було. Тому що… Теж в центрі? Так. Ніхто не дотримується рядності. І от, я пам'ятаю, зі світлофора всі гайнули. І ще купа цих мотоциклістів, моторолерів. Коротше, страшнувато, так. Але ще я їздив на Кіпрі. Там вже лівий сторонній рух. І по трасі ще нормально. А от в місті, там теж маленькі вулички. Я пам'ятаю, в Ларниці чувак отак просто вибігав на дорогу. Отак от казав, ну, тіпу, стійте, бо ми поїхали по односторонньому дорозі в іншу сторону.

  25. [Фоззі]

    Так, Європа особливо стара. Вона не для автомобільного руху. Особливо, якщо йдеться про історичний центр, то це просто неможливо. Україна теж Європа, у нас теж непросто їздити. Але сучасні автомобілі, вони, звичайно, краще. Підготовлені до складних викликів. Тобто, ну от, Ніссан, Кашкай і Power. Якщо нам треба різко прискоритися, ми прискоримося. Отак. Якщо нам треба кудись втулитися, ми втулимось і припаркуємось. Тому що паркуватися в Європі, ну, теж, ну, це окремий кластер сивого волосся. А тут вся система тобі показує, як от ти правильно-правильно, зелений-зелений, ось сюди рухайся, все буде добре. Сучасні автомобілі — це суцільна носовода.

  26. [Ігор Смілянський]

    Ну, так, маневреність, потужне прискорення, реакція на дії водія, все це дуже круто. І ще, знаєш, я відчуваю, що, по-перше, дуже тихо в салоні. І немає якихось таких різких ривків, знаєш, як у таксистів.

  27. [Фоззі]

    Ну, різкі рухи, то ти мені маєш подякувати. А за тишу в салоні подякую Нісану, оскільки це ж гібрид. Відчуття електричного автомобіля. Але коли треба, вмикається бензинчик і допомагає. І, між іншим, якщо комусь цікаво спробувати, як це — їздити по місту з розходом в 5 літрів, і коли баку вистачає на тисячу кілометрів, то записуйтесь на тест-драйв. Посилання є в описі до цього відео. Записуйтесь, пробуйте. Це Нісан, Кашкай і Power.

  28. [Ігор Смілянський]

    Обов'язково я би спробував в Італії теж.

  29. [Фоззі]

    Так, якщо я наступного разу поїду з гастролями по Італії, я краще візьму Нісан.

  30. [Ігор Смілянський]

    До речі, закупівля — це окремо моя біль. І тут просто суспільство, держава має вирішувати. Ти хочеш швидкої реформи? З яким шансом, що хтось щось вкраде? Або довго. От я вже 9 місяць купляю паштомати. Так, ми чуємо. Але наступного тижня буде перемога. Але це 9 місяців. А хто в нас нова розетка, епіцентр? Паштомати мають? Так. Тобто ми мали мати паштомати ще рік тому. Ще рік тому. Але ти граєш тендер, приходить якийсь Веся Пупкін, ніхрена не робить. А ти, звісно, його штрафуєш. Він з тобою нагається домовитися. Ти його штрафуєш. Ми вже півтора мільйона заробили на штрафах. Мене це ніяк не радує, тому що паштомати треба, а не штрафи. І те саме. Тобто ми автоматизували повністю. Можливо, сьогодні поговоримо. У нас тепер 100% автоматичне сортування. Першого в історії Укрпошти. І нам дали кредит, європейці, на це. Але тендер на закупівлю обладнання по європейським процедурам тривав стільки, що ми купили за свої кошти, і він півпав у кінець тендера. Останні лінії, яку ми ставили за свої кошти, це правда. Інший раз ми купляли автівки. Та як, вони компенсують? Ми за свої кошти поставили світовий рекорд. Ми відкрили 24 сортувальних центра автоматизованих за 22 місяці під час війни. Тобто в нас тепер всі посилки, я тільки що дивився, за минулий місяць, до речі, вчора було обстріли, ми не зірвали жодні посилки, всі посилки поїхали своєчасно.

  31. [Фоззі]

    Я просто намагаюся уявити собі паштамат «Укрпошти».

  32. [Ігор Смілянський]

    Буде красиво, більше того, він буде навіть як спецштовий скринькет, ти зможеш навіть листа туди опустити.

  33. [Фоззі]

    Ну так, головне, щоб він не поводився, як класична така бабуся з «Укрпошти».

  34. [Ігор Смілянський]

    До паштамата підходиш, і він починає… Ну ми, може, додамо войс такий, знаєш, буде як Artificial Intelligence, щоб ти прийшов і кажів.

  35. [Валерон]

    Кажіть, кажіть.

  36. [Ігор Смілянський]

    Але от, я, до речі, якраз звернув увагу, нещодавно в мене мама прямо в під'їзді поставила новий паштамат. Тому маємо паштамат. Тобто є оці традиційні скриньки поштові? Ми їх два в одному зробимо, щоб не треба було, треба ті кошти рахувати. Водій, який буде кур'єр привозить, посилки роздав, він теж забрав листи і тут же повіс їх на сортування і на доставку.

  37. [Фоззі]

    Ну так, за цим майбутнє, хоча буває, в мене тільки цього тижня два випадки, коли в паштаматах відправляли і переплутали.

  38. [Ігор Смілянський]

    Тому, до речі, наш формат паштамата буде відрізнятися від нової пошти і від іншого. Ми побудували модель, яка вже військова. Тобто яка враховує війну, яка враховує потенційне відключення світла. В них будуть залізні кнопочки, які можна використовувати, якщо немає зв'язку. Можна відкривати без додатку. Тобто ми врахували... Без додатку? Можна буде використовуватись навіть без додатку. А, типу, прийде якийсь код? Код, і ти просто набираєш, і дверця відкривається. Ну, бо все ж може бути, правильно? Зв'язку не буде, телефону... Ми ж маємо готуватись за будь-яких обставин. Ви про обстріли сказали. Прочитав теж, ну, як цікаво, дуже прикру історію, що кожен день постраждає одне відділення. Кожен тиждень, в середньому, одне-два відділення ми постраждаємо. Кожен тиждень. Це має цінуватись з окупацією? Чи... В Києві от у нас три відділення ми втратили, але вже два відновилися, що третє будемо. Навіть в Києві. Ви просто думали, що це пов'язано з тим, що закривається якісь... Ні, там ми втратили... Зрозуміло, то що окуповане, то окуповане. Але ж ми, мабуть, єдина компанія, яка працює от сьогодні в Оріхові. Ми, я думаю, скільки разів в той офіс вже обстрілилися. Білопілля, Сумщина, Дружківка, Олексієва Дружківка, Костянтинівка. Ми останні шість місяців, останні шість місяців тільки в Корпоштові, в Костянтинівці працювали три відділення. Ми їх постійно летали. Тільки залетали, прилетіли. А в Оріхові більше ніхто не працює, окрім Корпоштові, так? Ніяк? Я там був два місяці тому, якраз 823 людини там живуть. 823 людини? І серед них є пошта? Так. Угу. Цікаво. А в Гуляйполі? Ми там, скоріш за все, пересувним відділенням працюємо. Тобто нема населеного пункту в Україні, який не обслуговується в Корпоштові. Тобто ми зобов'язані 100% населених пунктів, бо там на Харківщині, де я живу, там три людини в селі живуть. Ми їх обслуговуємо. А нагорі десь в Україні? І нагорі теж. Так, навіть в нас лістонощі отримують гірські за підйом. А, так? Так. А от ви казали, що 28 тисяч населених пунктів в Україні зараз. Але ж вони зникають. Як ця процедура відбувається? Вони формально не зникають. Чи формально дуже довго вони мають пройти процедуру? Ні, вони просто є. Дивись, у місцевих там сільрад і так далі, в чому зацікавлені сказати, що хтось зник. Навпаки, це для мене біль, бо я маю знати, скільки насправді там людей, а не скільки пишуть. Пишуть особливо забагато, щоб особливо гуманітарку отримати. Мені ж цікаво, скільки там насправді людей. Але наше зобов'язання працювати в усіх ста відсотків населених пунктів України.

  39. [Фоззі]

    В теорії це ж можна з'ясувати по кількості сигналів мобільних?

  40. [Ігор Смілянський]

    Я це з'ясовую по кількості. Я знаю, скільки я розніс комунальних рахунків, а скільки сплатили. Я знаю, скільки там людей замовили, мовляв, якщо немає ліків.

  41. [Валерон]

    Але ж може не бути мобільного у когось?

  42. [Ігор Смілянський]

    Ні, там точно не може, а там немає. Мобільних і часто немає сигналу. Тому, до речі, всі наші процеси, у нас мета до кінця року навіть листоношу оцифрувати. В них буде такий міні-комп'ютер 3 в 1. Але я маю передбачити всі процеси, щоб вони працювали в режимі офлайн. Тобто оці наші 2 тисячі пересувних відділень, вони вранці виїжджають з 208 точок базування. Там в нас тройний захист, оптика, Старлинк, Буліріан. Такі вони абсолютно незалежні, щоб вранці можна було завантажити всі дані. І далі поїхати і працювати в режимі офлайн. Ну, приймати платежі, виплачувати пенсії, видавати посилки. Ну, в жодній іншій компанії немає такого челенджу. От я був зараз на Сосвітньому поштовому Союзі. Вони не розуміють офлайн. Немає офлайн – не працюєш. Ось в банках правило. Немає зв'язку – не працюєш. А ми маємо. Тому от ми будуємо всі процеси. Ну, так, кажуть, збільш систему. Зараз не можемо. Ми, до речі, коли нашим водіям всім видали термінал збору даних, у нас, до речі, немає. У нас вся окропошта тепер оцифрована. Немає папірців, нічого. Водій приїжджає з терміналом і видає посилки. Але коли вони поїхали в профронтових територіях, а ця ж штука вимагає зв'язок, а ніхрена не працювала. Все ми дописали софт. Він як айфон. Коли присланяєш, то дані передаються між айфоном і комп'ютером.

  43. [Фоззі]

    Хочеться вірити в людство. Вірити в те, що ви дивитеся прямочервоно, підписавшися на наш канал. Але ж ні. Статистика не бреше.

  44. [Ігор Смілянський]

    Але от ви кажете, налагоджена відправка посилок. Там не гірше, ніж у новій пошті. Але ФОЗ описував своє враження від відвідування відділення. Воно ж все одно різниться з відвідуванням відділення нової пошті. Дивіться, це моя помилка. Як ви знаєте, я застередився на якості доставки. Якості доставки ми налагодили. Ну, реально, міжнародно. Ми навіть дотримали міжнародні уфози за швидкістю. На міжнародні уфози є багато історій про доставку. А тепер ми маємо полікувати дві речі. Перше, імідж. Бо якщо ти спитаєш людей, як Українська пошта своєчасно доставляє чинів, вони скажуть, що не своєчасно. У мене, до речі, такий тест був. Я на TikTok поставив відос. Він, по-моєму, 1,5 мільйона переглядів набрав. Ми доставляємо до Лондона за три дні, до Нью-Йорка за 5-7. І там далі. А до Житомира за два тижні. І там було 3 тисячі чимось коментарів. Я витратив час, я під кожним відповідав. А ви любите коментарів. Я відповідав. Під кожним ви питали, а там до Житомира за два тижні, а там до Кропівницького за місяць. Я писав, дайте, будь ласка, трек номер. Так, я перевірю. Дайте, будь ласка. Із усіх трьох тисяч дали два. Тому що це все фантомні болі. Це хтось десь чув, як ти кажеш, дев'ять років тому, останній раз взагалі, користувався Укрпошти, і мама друга сусідки казала, що ви хірово доставляєте.

  45. [Фоззі]

    Ні, я можу розказати кілька історій там, де ви врятували. Я розкажу, я розкажу.

  46. [Ігор Смілянський]

    Але відповідаючи на ваше питання, ми тепер маємо зламати оцей фантомний боліг. А це не так просто. Але, може, не дуже ефективно, що голова сіо-компанії має відповідати в коментарях. Може, треба знайняти? Ну, дивись, я вважаю, що Україна відрізняється від... Я в Штатах 10 років працював. Якщо ти хочеш бути успішним генеректором, ти маєш знати швидкість, з якої ходить листоноша. Ходить вона чи не ходить, чи бере маршрутку. Що люди думають? Тобто ти реально маєш відчувати пульс. Бо якщо ти сидиш там десь на горі і думаєш, що тобі приносять правдиву інформацію, ну ні, це не відбувається. Але для мене це було важливо. Іноді це спорт. Прямо навіть цікаво. Ну, дадуть трек-номер? Ну, там під сім це вже був спорт. Ну, вони дійсно дадуть трек-номер, де ми зафакапіли, чи ні. Ні, не дали. Тому для мене це сигнал, що така кількість людей не може надати умовно трек-номер, де ми зафакапіли. Дійсно у нас... Бо в мене є офіційна система, де я кожен день дивлюся, вичасно ми доставили, чи ні. Але ж завжди... Ти вже колись стільки років на посаді, в тебе вже просто недовіра до всього. У мене є скриніт, де вам в Твіттері дали трек-номер. Ну, і ви там, звичайно. Оце взагалі стиль спілкування.

  47. [Фоззі]

    А, в Твіттері?

  48. [Ігор Смілянський]

    Один одного. Ми, в принципі, можемо матюкатись, вибачте, хує соц. Я вважаю, що це нормально. До речі, в Твіттері просто вони очікують, що ти, як керівник кампанії, відповісти не можеш. Що буде прес-реліз. Тебе можна, а... Чи що ти в рамках, а ви їм... Ти в рамках, так. Я вважаю, що якщо чоловік мудак, йому ніхто про це не скаже, він піде по життю і не буде знати, що він мудак. Ну, ніхтось має взяти на себе цю справу. Ні, якщо ми за фокапелі, ми за фокапелі. Але просто іноді, знаєш, буває... Вони в якомусь селі щось віддали після закриття відділення. Ну, є же ж якісь трек-номери. Коли я кажу 98% своєчасної доставки, це значить, що 2% ми налажали. Фідекс вважає, що 4%. Три-чотири відсотки – це космічно. Якість... Ну, немає жодної кампанії, немає почту. Ну, фідекс не може 100% доставляти. Ну, завжди це... Бо людина... Ну, збій людини. Зараз, ну, от корки, я добирався до вас. Ну, це життя. Люди... Ми навіть зараз будемо використовувати штучний інтелект, дивитися, як нам будувати зміни сортування. Чому? Якщо в мене вчора пів зміни сиділо в бомбосховищі, це значить, що їх ефективне сортування досить маленьке. Тому, якщо я перебудую, і ми, наприклад, становили, що русня обстрілює більше вночі, то я тоді буду намагатися... Ну, я і так і так маю вночі сортувати. Ну, так логістика працює. От, наприклад, ти відправляєш машину з Києва вночі, вона вранці в Одесі і в обід вже посилки всі у відділенні. Це перебудувати важко, але там, де ми можемо, ми, звісно, будемо сортувати, наприклад, міжнародні посилки. Якщо я могу міжнародні посилки посортувати вдень і відправити до того, як русня почне обстрілювати, то значить, що вони підуть на 4-5 годин раніше, що вони вже поїдуть, поки будуть обстріли. А от Вам за цей стиль комунікації... Ну, є ж якась наградова рада? Чи неградова рада немає? Я там не обговорюю цю питання. Чи Кабінет Міністерства? Я не обговорюю. Ні, от мене навіть Верховна Рада запросила обговорити мій стиль спілкування.

  49. [Фоззі]

    Самий цей стиль спілкування? Так.

  50. [Ігор Смілянський]

    З Олексієм Гончаренком? Ну, зокрема. Це, до речі, був моя реакція на звинувачення, що Укрпошти дефолт. Ну, реально, я був у відрядженні, мене розбуділи журналісти і кажуть... Ну, от вийшла стаття, що Укрпошти дефолт. Я кажу, як ви прокоментуєте? Я кажу, піздєш. І все. І мене депутати спитали, ну як ви так можете? Я кажу, скажіть, будь ласка, а ви читали офіційний пресс-реліз Укрпошти про те, що в Укрпошті немає дефолту? Ні, не читали. А те, що це піздєш, читали? Так, це коротка версія прес-релізу, дивіться. Я ж меседж доніс до вас, все ви тепер впевнені, що все в порядку? Ні, ну, з людьми... З Олексієм Гончаренком, я вважаю, можна так. Я вважаю, що навіть треба. Це людина... Ну, я вже думав собі туалетний Йоршик купити, він такий похож на туалетний Йоршик, його лицо, я йому показую. Але, ну, реальний мудак, сорі. Ну, хай відповість, на які кошти в нього 33, а вже 40 центрів Гончаренка. Ні, ну, нормальна людина, рекламує танця на пілоні. Гарна справа. Просто, ну... Ні, ну, а оці от... Коротше, я не хочу переговорити, але чудак з двома штатівами ходить по Верховній Раді... Які, до речі, перевищують твою місячну зарплату.

  51. [Фоззі]

    Фіри робить і тим далі. Ні, ну, давайте вже про щось конструктивне. Врятуй нас історіями про доставку. Про Укрпошту? Угу. В мене купа історій про Укрпошту, тому що я в Аспені проходив з Олександром Перцовським. Він тоді ж був...

  52. [Ігор Смілянський]

    Мій заступник.

  53. [Фоззі]

    Ми по-доброму розійшлися. Більшого ми друзі, так. Фух. От. І на початку ми займаємось... Я займаюся такмідом. І на початку повномасштабки зникла посилка за кордоном. А потім наш фонд закупив перша поставка ізраїльських бандажів. Що їх тут не було так. І зникає ТТН. Просто зникає. В Польщі місяць немає. І я згадав, думаю, так, Перцовський. Ну, Аспен. Аспен — це ж мафія. Будь-яке питання можна вирішити...

  54. [Ігор Смілянський]

    Так, так, Сорос. Тобто ви бачите, він не проходив курсу. Курсу.

  55. [Фоззі]

    Тому зараз можна вже нарізати. І я так і Перцовському. Є, залишився, є. І за два повідомлення Юлія Павленко і Янгол з'ясувалося, що митниця зарештувала, вирішила, що ми, мабуть, хочемо заробити під час війни на цьому, а не ставити в аптечки. Спочатку зарештували, бо захотіли мита 30%, здається. А потім, мабуть, вирішили взагалі, що який красивий ящичок. І за наступного дня заїжджає якась машинка Укрпошти, Олександр, вон, вони загубили цю посилку. І вона доїхала до нас. В річному режимі Янголи це все працює, як мафія мрій. А друга історія про ми їхали, тоді в коментарях приходили, ми їхали в тур Америкою, і ми завжди, як харківські люди, возимо дуже багато мерчу з собою. І якраз весь прибуток з нього йде на такмет. Це благодійна історія. І мені треба було відправити щось там, ящиків 20-30 кілограмів в Америку. І Укрпошта зробила знижку в 99%. Щоправда, тоді я дізнався, як з цим важко в Канаді. Кажуть, в Канаді поштовий страйк перед Різдвом. І там на 6 тижнів загубилися посилки, потім доїхали, і тільки позавчора, з зими, їх вдалося з Америки повернути. Через Юлю.

  56. [Ігор Смілянський]

    Ми, до речі, будемо тепер з цим боротись, зі страйками, бо в них там всі страйки. То це рік? Рік виходить, майже рік?

  57. [Фоззі]

    Півроку. І останнє про Юлю, яка... Я їй пишу щось про... Я їздив зараз в книжковий тур, а книжки, вони дуже важкі, страшенно. Їх тягати просто смерті. Я в неї питав, чи не можна там в Європі, вона сказала, що краще з перевізника, але вона відповіла так, вибач, я зараз народжую, я за годину відповім.

  58. [Ігор Смілянський]

    Так, це правда. Наша міжнародна команда, реально, я пишаюся, що наводив приклади, вся Європа пропинила літати з 1 вересня в США. Через мета Трампа. Ніхто не був готовий. Це ж серйозно, а які доробки? Ти маєш інтегруватись, взяти мета, перерахувати, щоб митниця США знала. А митниця США до цього 98 відсотків поселок навіть не перевіряла. У нас 150 євро ліміт, а в США був 800 доларів. Тепер 80, здається. Ні, тепер 0. І тепер вони не були готові, і коли в нас постало це питання, а в нас це ж треба, щоб мити, перераховують валютну ліцензію, обмеження в країні на вивід валюти, і таке інше. І там ми казали, в принципі, всі вирішили припинити. Я кажу, ми не можемо. На 60 тисяч бізнесів залежить від нашої доставки в США, бо в нас 1,7 мільйонів українських товарів продається на Етсі, на Амазоні, на Ібеї. Це мільярд доларів. А якщо ми припинимо літати, люди просто залишаться без роботи. Я кажу, давайте, в нас немає варіантів не літати. І ми стали, по суті, першою компанією, яка інтегрувалась з IT-стартапом США. І ми продовжуємо літати. Ми і Royal Mail тільки літали, всі інші досі не літають. І зберегли цей бізнес. Там же колапс, мабуть. Вони просто припинили літати. Але люди, правильно, скажуть, що Юліш контактний у всіх є. Це чому я читаю коментарі. Люди пишуть, я відповідаю і підключаюсь.

  59. [Фоззі]

    Я розповів історії янгольські, як Юлія Павленко врятувала. Щоразу, коли треба було врятувати, вона рятувала і відповідала через годину після народження дитини.

  60. [Ігор Смілянський]

    Ти, коли відповідаєш коментарях, ти робиш дві речі. Перше, ти допомагаєш людям, коли ти можеш. А по-друге, ти тримаєш руку на пульсі і робиш висновок. В тому випадку це була митниця. В якомусь випадку, можливо, треба якісь процедури міняти. А в третьому випадку ти дивишся, що це одноразова історія, просто допоможемо і не треба паритися далі. Я просто дивлюся на кожен випадок, чи це системна помилка, а чи це просто фокапи якихось. А чи історія з Канади чи канадська? Пошта пішла на страйк. Вони просто не працювали місяць. Період Різдва, коли люди замовляють більше. Вони можуть дозволити себе не працювати. До речі, в Європі тільки дві пошти не отримують субсидії. Ми і DW. Пошта Польща 180 мільйонів євро на рік має. Пошта Франції 500 мільйонів євро на рік. Вони по своїх селах їздять і витрачаються. Так. Тому, коли ти отримуєш субсидії, можеш сильно не напрягатися. Так що тепер, до речі, повертаючись, ти задав питання, що отримати посилку. Ми тепер запровадили експрес вікно відділення. Тому бабусі окремо посилки окремо. Пенсії окремо. Бабусі не хоче швидку. Бабусі реально, якщо ти швидку, вона нафарбувала цього дня, для неї це Фейсбук. Якщо ти, от у нас зараз видача посилки 42 секунди ми зробили. А у нас там такий шеф-менеджмент, все, щоб швидко. А якщо ти бабусі за 42 секунди обслужуєш, не спитаєш про тиск, не спитаєш про сілярчик, там все. Ну, немає ніякого задоволення у людини. Тому ми бабуся окремо, хіпстер окремо. Так що тепер, да, у нас є експрес вікно для отримання і відправки посилок. А ти отримав, чи відправляв експрес вікно?

  61. [Фоззі]

    Я частіше відправляв і стикався з проблемами з додатком. В мене додаток є Укрпошти.

  62. [Ігор Смілянський]

    Новий?

  63. [Фоззі]

    Чи старий? Так, новий. І все одно простіше було через комп, через браузер, а потім... Тобто ти все робиш, щоб прийти в Укрпошту показати.

  64. [Валерон]

    Диктувати?

  65. [Фоззі]

    Ні, ми не можемо считати номер, диктуйте. Оце міжнародний. І потім ці тенезеди, ці коди... Оце ми не поборемо, бо це міжнародна історія. Я розумію. І там, наприклад, в додатку я не можу вставити... Відправляю книжки своїм друзям. Книжка і футбол. Там має бути для Америки 20 кода. Що там є книжка, є одяг. А в додатку воно не вставляється. Він обирає тільки один код.

  66. [Ігор Смілянський]

    Це ми зараз допрацюємо. Але, якщо чесно, з міжнародними посилками, що б ми не робили в додатку, просто настільки складна історія, це не питання навіть UX. Простіше буде створювати онлайн. Хоча, якщо ти одине створиш в особистому кабінеті, в тебе вже будуть шаблони. У мене сотні створені в особистому кабінеті.

  67. [Фоззі]

    І шаблони є, і під керівництвом Юлії я це створюю. Але все одно, щоразу, коли я створюю, я набираю, тіпа, мені треба міжнародних посилок. Ну, не сьогодні, як де стоматолог. Не сьогодні.

  68. [Ігор Смілянський]

    Все, що можна буде зробити, ми зробимо просто реально, не хочу називати країни, от в них м'одосодержащі цукерки можна, а м'од не можна. А там цих кодів, це не наша вимога, як на мене. Чи можна ризикувати і писати умовно сувеніри, щоб не напрягатися? Можна.

  69. [Фоззі]

    Подарунки.

  70. [Ігор Смілянський]

    Далі це вже просто питання той митниці, чи вони зупинять. Тому, ще раз, все, що можна буде допиляти в додатку до нового року, ми допиляємо. Ну, простіше буде створювати шаблон, а потім в додатку його просто повторювати.

  71. [Фоззі]

    Ще одна історія про Крипошту, що ми хотіли везти лоти на аукціони. Ну, і, зрозуміло, частина з них мілітарні. Потім почали прикордонники забирати. Ну, коли везеш в Європу. І в мене була трофейна з бахмуту російська рація супутникова. Я такий собі уявив, що аукціон десь в Нью-Йорку. Такий, думаю, виставлю. Ну, і про всяк випадок вже спитав у Контакта. В пошті, кажу, є шанс провести? Кажу, ні, немає. До української пошти зараз в Німеччині вони на літаки сідають.

  72. [Ігор Смілянський]

    У нас кожен день два траки йде. Лондон і Франкфурт.

  73. [Фоззі]

    Українські валізи доглядають, українські посилки під мікроскопом.

  74. [Ігор Смілянський]

    Ми, до речі, коли навіть з пошти США підписали цього року і продовжили літати, ми взяли на себе зобов'язання, що ми не допустимо реекспорту. Чому? Трамп вів мита на українські товари, ну, на українську пошту, на українські товари 10%. Молдова 25, ЄС 15. І в них було побоювання, що у нас просто піде транзитом. Ми сказали, все, ми на цифровому рівні будемо відстежувати.

  75. [Фоззі]

    Ну, а як перевірити? От, наприклад, ваш неулюблений конкурент «Нова Пошта» не відправляє за кордон нові речі. Ну, тобто, ти видаєш одяг, ти відправляєш якийсь мерч, вони кажуть, ні, це нове. Не можна. Якщо ти просто відправляєш там.

  76. [Ігор Смілянський]

    Ні, ми відправляємо новий, так що з нами можна. Ну, як, дивись, ви коли це пообіцяли, я говорю, ну, як ми будемо відстежувати? От у нас є прикордонні відділення. Я, будь ласка, поставив на моноторинг, скільки в них сьогодні міжнародних поселок і скільки буде завтра. Якщо сьогодні 100, а завтра раптом 2085, там навряд чи село. Але це дійсно багато, ну, дівчат українські, так, які продавали на Ebay, на Amazon, на Etsy, вони переїхали в Польщу. І вони продають під українським пропорцем, але про факту вони живуть і продають з Польщі. Коли Польща не літає, а бізнес тоді в них встає, розумієш? Бо в цих маданчиках, якщо ти припиняєш продавати, або хреново доставляєш, ти падаєш в рейтинги, потім піднятися алгоритм дуже важкий. І тому, чи ми припускали, що вони будуть заїжджати, умовно, через кордон, і, да. Чи я бачу в цьому проблему? Ну, формально це українські товари. Але, тим не менше, ну, маємо слідкувати. Фас, ти чемпіонат якої країни з футболу дивишся?

  77. [Фоззі]

    Дивлюся огляди Британського прем'єр-ліги. Дивлюся, ну, лігочемпіонів огляди. І дивлюся якісь там, ну, тіпа...

  78. [Ігор Смілянський]

    Огляд матчу Парижа, так?

  79. [Фоззі]

    Ні, огляди, якщо дербі якийсь, там, Наполі-Мілан.

  80. [Ігор Смілянський]

    Ага.

  81. [Фоззі]

    Бо там Арселона-Атлеті. Реали я всі дивлюся, скільки з реал вливаю.

  82. [Ігор Смілянський]

    Ясно. Ну, то ти думаєш, що топ-ліга – це АПЛ, так?

  83. [Фоззі]

    Я думаю, весь світ це розуміє.

  84. [Ігор Смілянський]

    Я можу навести один з прикладів, чому УПЛ краще за АПЛ. Зараз, станемо на зараз, на той день, коли ми записуємо цей випуск, між першим і сьомим місцем УПЛ – чотири очки, а між першим і сьомим місцем АПЛ – п'ять очок. То яка ліга краще?

  85. [Фоззі]

    Там, де менш очок, різниця.

  86. [Ігор Смілянський]

    Ну, і це УПЛ. Між першим і сьомим місцем – чотири очка. Матчі, як 5-4, наприклад, з таким рахунком. Лідер чемпіонату програє 4-1. УПЛ очка. Рідненька. Топ. А титульний партнер УПЛ – компанія VBET Україна. VBET і УПЛ разом сильніші. Про посилки. Існує думка, що нав'язують спеціально коробки, і вони дорожчі. Що не дають пакети і нав'язують коробки. Наші коробки ровно в два рази можна зайти на інтернет і перевірити, вони ровно в два рази дешевші, ніж Новопочта, тому що це я ставив ціни. Тобто вони ровно в два рази дешевші. А нав'язати коробку немає. Просто для кожної відправки є певний формат. Іноді це… Типу що пакетів немає. Якщо немає пакетів, я наказую. Вони мають… Чи може бути таке, що немає? Прийшла якась людина, 50 відправок зробила. Буває таке, буває. Це іноді питання безпеки. Умовно, відправка чогось такого в пакеті, на що люди іноді хочуть, я кажу, можна, ми просто розхреначим, ви потім до нас будете мати питання. Таку річ треба відправляти все ж таки в коробці. У нас саме маленька коробка 5 гривень. Ну реально. Добре, не відправляють в коробках нової пошти? Ні, 2 роки тому я дозволив відправляти в бичому. До цього було правило… Ні, ну дивіться, кажуть, що це неналежна упаковка. Але офіційно не визнавали, що коробка нової пошти… Дивіться, 2 роки тому це було моє правило. Чому? Ну я всім наважу приклад. Ви колись бачили навіть фотки кур'єра Фідекса з коробки Діачела? Їли кур'єра Діачела з коробки Фідекса? Ну їх навіть в фотобанкі немає. Чому? Ну бо коробка – це бренд. Тому, так як ми все ж таки відбудовували тоді бренд «Укрпошти», але ще було це помилкове рішення і спеціфіка України, що не треба було так робити, ну заднім числом можна все порахувати. Але ще раз, вже 2 роки ми приймаємо, але в належній упаковці. Належна упаковка – це не сміттєвий пакет, а таких до хіра. Ми даємо безкоштовні пакети. Для мене це реально просто, я не знаю, яка психологія. Ми даємо безкоштовний пакет. От можна відправити в нашому безкоштовному пакеті, який захищає, а не в сміттєвому, який дуже тонкий. Плюс у нас зараз тепер ці лінії, і якщо щось кругле, воно котиться по лінії, і робот не розуміє, в яку скид її треба скинути. Тому ми іноді кажемо, якщо у вас щось кругле, будь ласка, або запакуйте в пакет, щоб воно не каталось, або в коробку, щоб воно просто виробилось. Це просто питання обробки. Так лінії працюють. Але ми провели експеримент. Наш редактор пішов з коробкою нової пошти відправити в Херсон батькам щось в Укрпошти. І не відправили.

  87. [Валерон]

    Не прийняли.

  88. [Ігор Смілянський]

    Сказали, що не відповідає стандарту. Не прийняли дійсно. Зараз це просто людський фактор. Коли ми зробили якусь рекламну кампанію, ти думаєш, всім же про все розповіли. А потім приходять навіть журналісти і кажуть, ми не знали, що у вас є експрес-вікно. І тут те ж саме. Чи я розіслав всім вказівку, щоб приймати в коробках нової пошти, розіслав раз 15. Чи до когось не доперло, да. Можливо, було просто лень приймати в той момент. Ну багато, але дійсно, дай мені, будь ласка, відділення розберемося. Ми ще раз відправляємо. Я, до речі, тільки що повернувся з Херсону. У нас там саме велика мережа. У нас 10 відділень Укрпошти працює сьогодні в Херсоні. Я минулого тижня сам там був. Але це підкірування в Твіттері дуже прикольне Укрпошти і нової пошти. Битва СММників. Нещодавно вони пишуть ми перші, ви як завжди за нами. Фотки потім присилають. Укрпошта присилає там десь тільки Укрпошти автомобіль, а за ним нової пошти. Ви гадуєте, хто перший був? Я вважаю, що це нормально. Вони нас тримають в формі. Я завжди кажу, що якщо б не було Укрпошти, не було цих реформ, я думаю, що тарифи нової пошти були б значно вищі. Тому що коли нема конкуренції, то... Але саме поява нової пошти, це ж неймовірний факап Укрпошти. До мене вона не займалася посилками. От якщо навіть, я не знаю, якщо ти пам'ятаєш Укрпошту, то пам'ятаєш, що там скло було? Оці жінки сиділи за склом, мене 3200 листів Гройсмана написали, коли я змусив всіх в скло прибрати. Сказали, що люди будуть чихати, плюватись, та вся історія. Я кажу, ну якщо ти будуєш пошту за склом, ну це ж не для посилок. Це було для пенсій, для телеграм, для чогось, ну точно не для посилок. Тобто вся інфраструктура не будувалась під посилки.

  89. [Фоззі]

    Телеграми.

  90. [Ігор Смілянський]

    Телеграми, газети, листи, ну не під посилки. Тому зараз ми її перебудували, але просто пошта була не про посилки, вона була про інше, як казали, що я все порушив, це була соціальна історія. Я ж прийшов, першим моїм наказом було, я відмінив обідні перерви. І профспілки і працівники написали щось порядка 3800 листів на прем'єр-міністра, який тоді був Гройсман, вони, до речі, однакові були, від руки, але однакові, що те, що я відмінив обідні перерви, заважає їм святкувати дні народження і вивчати акти Всесвітнього поштового союзу. Я не шоткую, це реальний текст. Ну а в результаті що було з обідніми перервами? Нічого. Ще раз, я ж кажу, не може людина приходити до сектора, яка хоче за крісло потриматися. Бо ти будеш робити, що б ти не робив, хтось буде незадоволений. Зараз у нас є аптека. Як ти думаєш, задоволені аптечні мережі? Ні. Дай Бог буде банк. Кої хто буде задоволені? Ні хіра. Нові пошти задоволені, якщо ми гарно доставляємо. Базово всі хочуть реформи в держсекторі, але так, щоб тут нікого не образити і нам не заважати нашому бізнесу.

  91. [Фоззі]

    Конкуренція. Ми, як споживачі, зацікавлені в конкуренції. Я думаю, що не існує, може, в Північній Кореї є одна поштова служба.

  92. [Ігор Смілянський]

    Взагалі в країнах немає. Якщо дивитися на нормальні країни, завжди є хоча б дві, тому що вони підтримують конкуренцію.

  93. [Фоззі]

    Це принцип демократії. Конкуренція, а так ви сиділи б за склом і досі. Нікуди б ти не подівся. Така радянська історія.

  94. [Ігор Смілянський]

    В держсекторі, я ж кажу, всі хочуть, щоб зарплати були високі, тарифи маленькі, умови класні. Вибирайте двадцять трьох.

  95. [Фоззі]

    Прямо відчуваю бажання. Ось просто зараз піти і щось надіслати.

  96. [Ігор Смілянський]

    А у вас є розуміння, чому мільйон аптек на кожному кроці? Чому в містах аптеки ось так стоять? І чому їх так багато? Є, я навіть політично-коректно про це розповів. Ну, якщо є, значить купляють. Та ні, ми не зацінюємо. Ні, самолікування. Самолікування в нас вчительні в два рази більше, ніж у Німеччині. Цих аптек. А в нас...

  97. [Валерон]

    Вони дуже часто...

  98. [Ігор Смілянський]

    Навіть зараз мене, я знаю, що закидають тапками в коментах, але це в Німеччині. А зараз в нас є аптека, в неї є сайт. І прийшли до мене керівники, кажуть, що ми не можемо конкурувати. Говорю, синці, ну ми поставили, як по закону прийнято. Нема рецепту, ми не продаємо. Говорю, ну якщо ти заходиш на всі інші сайти, нема рецепту, ну всі продають. Говорю, що робимо? Відкриваємо можливість без рецептів? Чи не відкриваємо? Ну, ми ж... Якщо про бізнес, то... А з іншого боку, я ж розумію, завтра буде стаття Смілянське, який бабусю продав. Була кардин без рецепту.

  99. [Фоззі]

    За кордоном, якщо стикаєшся, ми були там в турах, і хтось захворів, ще щось. А ти стикаєшся з тим, що ти йдеш в аптеку щось взяти, а тобі кажуть, ні, рецепт я з України, якісь електронні рецепти. Ні, ми не приймаємо українські рецепти.

  100. [Ігор Смілянський]

    А я чув в версії, що вони масово уходять від доподаткування. Я не знаю, скільки це правда.

  101. [Фоззі]

    Ну, це високомаржинальний бізнес.

  102. [Ігор Смілянський]

    Там же є чорні виплати від виробників. І ти приходиш і кажеш, мені від головної болі. Ви знаєте, сьогодні вам допоможу від головної болі тільки таблетки у цього виробника.

  103. [Фоззі]

    А іншого? Лікарів так вигулюють на це.

  104. [Ігор Смілянський]

    І, на жаль, не факт, що тобі дали краще, або ті, що тобі потрібні, далі ті, за які заготовували.

  105. [Фоззі]

    Але це Україна. Тобі завжди буде знайомий лікар, який тобі скаже, оце фуфломіцин, візьми це, воно буде дешевше. Від того виробника. Ми підготувалися до життя цих чоловіків.

  106. [Ігор Смілянський]

    Але знову ж таки, треба мені виконувати, чи не треба? Але до мене, як до компанії з державною участью, багато людей путають на твіттері, ми не державна компанія. Ми не те, що не отримуємо нічого з бюджету. Ми в бюджет 3 ярда заплатили податків в минулому році. Ми на початку війни за свій кошт евакуйовували підприємства, десятки тисяч підприємств, коли приватні компанії з них брали кошти. Ми за свій рахунок їх евакуйовували. Тому є державна компанія, яка фінансується з бюджету, а є компанія з державною участью. У нас компанія, в якої сто відсотків факцій, станом на сьогодні, належить державі. Але це ми насамозабезпечені. Окрім того, що ми маємо платити всі податки, ми маємо дивіденти в державу платити. І що, в бюджеті немає статті на Укрпошту? Я завжди, коли питають, ми живемо на наші податки, я кажу, я мільйон даю. Давай, знайди статті в бюджеті, де написано, якщо тобі щось дають в бюджеті, там строчка должна бути. Я кажу, ну знайдете, з мене мільйон. А може там є поштові послуги? А може там є поштові послуги? Поштові послуги, коли суди платять нам за доставку листів, то вони що нам, що новопочтують. Це ж послуга, правильно? Це послуга. У мене є історія про ці послуги, штрафи. Мені періодично приходить якась там штука, заказний лист. Вставляють прямо в двері, мама дзвонить, каже, заказний лист прийшов тобі. Що робити? А я, наприклад, так завжди буває. Вони приходять, я йду, забираю, заходжу в Дії, а я в Дії вже заплатив його давним-давно. Але вони прислали заказний лист. Це, до речі, теж називається «Мій піарбіль». Чому? Всі кажуть, якого хера? Новопочта, все видно. А в «Укрпочті» цей рекомендований лист не видно. Я кажу, все дуже просто. Ти в «Новопочті» можеш без номера телефона щось відправити? Не можеш. Правильно? Тоді по номеру мобільний застосунок повідомлення. Коли тобі поліція відправляє рекомендований лист, як ти думаєш, вона твій номер телефона А знає, Б не знає, і, скоріш, не ставить. Тепер питання, як я маю знайти, що це твій рекомендований лист? Але за це платить МВС, виходить, так? Вони собі вартість збірів, як банківські послуги, наприклад, за комісію вони заклали. Тобто це звичайна історія. Ми, до речі, працюємо, щоб все ж таки в новому додатку дати можливість, якщо ти верифікуєшся через дію, саме ти, умовно, бо не дай Бог, хтось з кимось розводиться, в чому різниця між посилкою і листом? Це офіційний документ. Якщо я дам можливість легкого повідомлення або перенаправлення, то це ж дасть можливість тобі, ти з кимось судишся, взяв, перехопив лист і, вибач, ти майно втратив. Тому з процесної точки зору листи, вони значно особливо ці судові, вони значно більш мають бути захищені. Ми працюємо над тим, що в новій версії додатку, якщо ти зареєструвався і ми знаємо, що це ти, якщо змечеться прізвище і адреса, то ми тобі дамо повідомлення, що до тебе прямує лист.

  107. [Фоззі]

    Я так думаю, що тут є інтерес людей, які друкують ці листи, навіть якщо ти в дії сплатив.

  108. [Ігор Смілянський]

    Це закладено. Треба ці гроші, щоб відпрацювали. Можна сказати, що все тільки в цифровому форматі? Можна. Але це як з повістками. Люди зареєструвалися, вони дали свою точну адресу? Ні хіра. Я точно знаю, не буду розповідати, але це досить висока цифра, де люди, які зареєстровані, там, сорі, ліве адреси. Далі питання. Повістка вважається врученою на ліву адресу чи не вважається? Просто люди починають гратися. Якби держава не змінила правила, люди починають з цим гратися. Тому іноді це просто питання юридичної обґрунтованості, бо купа людей раніше казала, нам штраф не пройшов до побачення. Нема штрафу, не вважаємо доцільним платити. Тому це завжди буде така гра в Україні між щось зробити жорстким, але грати по правилах.

  109. [Фоззі]

    Між нашими і не нашими?

  110. [Ігор Смілянський]

    Я ж кажу, на державну службу люди мають йти з нервами, бо ти на наступний день станеш ворогом всіх своїх друзів. Так, а ви зараз не берете участь в повістках? Беремо, розсилаються. Розсилаються і паштарі їх принесуть? Звичайно рекомендовано лист, який ми маємо вручити. Але якщо не вручили, ми просто повідомляємо Міноборони, що лист не вручений за відсутністю людей, або за ліву адресу. Бо там є певний перелік, який ми маємо, скажімо так, ну є люди, наприклад, які досі зареєстровані в Маріуполі. Ну я ж не могу якусь рандомну адресу не внести, ми просто кажемо все, і ця адреса не існує. А якщо, наприклад, приносять ось цей? Він має бути вручений особисто. А, під підпис? Під підпис. Ми тоді оту квітанцію тебе залишаємо, ти маєш прийти на відділення і отримати або, якщо ти не прийшов, певний термін спливає і ми відправляємо його обратно. До речі, скоро вони будуть красиві, ми такі наліпки будемо робити на двері, що до вас завітала Укрпошта, але ми вас не зустріли. Будуть жалитися, що воно не відліплюється. Повір, ми вже тести робимо. Я вже, я точно, оця робота якраз про те, що скажуть, якщо ми щось зробимо. Ну, наприклад, а не пустили листоношу в під'їзд. Ага, демофони. Демофони, ну от не пустили. Все одно вам говнят. Тіпа, я не знаю, ви до мене нічого не приносили. Правильно? Буду потім в коментарях. Чи закриті ЖК їх купа. Так, я ж тому кажу, ми будемо як західне, це там в Штатах був, ці наліпки сквізь. Все, ми спробували до тебе дістатись. Тебе не застали. Наліпили на двері повідомлення. Ти додому будеш заходити, побачиш повідомлення. Там буде QR-код, прямо зможеш побачити, що тобі де. І все, це максимум, що ми можемо зробити. От зараз там, я не знаю, якщо злає собака у дворі, у нас 5-7 листонош, кусають собаки в місяць. Все, не треба ризикувати життя.

  111. [Фоззі]

    А у сестриш голову курку погубили.

  112. [Ігор Смілянський]

    Це правда. Якщо на тебе бежить собака, що ти маєш зробити? Так у вас який план? Ну, зараз я просто буду давати вказівку, але не треба ризикувати. Якщо ти бачиш собаку, ти лишаєш наліпку, у Корпошта була приборхати собаку, зателефонуйте нам на колцентр, що ви собаку приборхали. Наступного разу листоноша прийде і обслужить. Ну, не треба. Чи це на 100% спрацює? Ну, ні. Вона може звідкись там біжати. Але купляли. Я ще від екологів отримав, що ті голови, може собака подавитись. Якщо собака бежить, на яку треба кинути голову, це останнє, що я буду думати, чи подавиться вона, чи ні. Скоріш за все.

  113. [Фоззі]

    Так, екологів шкода. Вони зараз не фаворі. Для них просто ще такий список.

  114. [Ігор Смілянський]

    Голови, до речі, дуже корисні для собак. В них там... Серйозно, я вивчив прямо детально цю історію. А продукти продовжують купувати? Так. Більше мільярда оборотів.

  115. [Фоззі]

    У нас з Валероном різне ставлення. Ми коли готувалися до цього, він каже, так в них там якісь печива... Це ж не пошта. Я кажу, коли я дивлюся на це, я думаю, тут би покласти свій товар.

  116. [Ігор Смілянський]

    Що ми зараз зробили? Ми дійсно мали це зробити раніше, але вже як є. Ми зробили дві продуктові матриці. Міську і сільську. Міською матрицею це як на заправках буде. Прикасова група, імпульсні товари, цукерки зайшов. Ти може хот-доги робив? До речі, молодь купляє енергетики. Тому зараз дивимося, що треба енергетики поставити у відділення. А дивись, це ж прохід. І ти намагаєшся накросити. Це нормально. Є сільська матриця. Та ж сама ковбаса. До речі, на мільйон доларів продаємо. Я був в Новгород-Сіверській на кордоні з Росією. Дякував нашій бригаді, яка працює. Я приїхав, розповідаю цю історію. Це не маленький населений пункт. Нормальний. І я заходжу, там бабуся мене узнала з телебачення. Говорю, бабуся, я в Хуберпочту працюю. Говорю, щось треба змінити? Треба привозити більше ковбаси. Я кажу, слухайте, чисто для мене. Приїжджав, тут чотири магазини по дорозі. Ви нахрена у нас ковбасу купляєте? Вони кажуть, ні. У вас кожен день свіжа. Тому за пряниками, за ковбасою я до вас. А в них... І дійсно, Новгородський розказ, він десь дві години від Чернігова. І я розумію, що маленький магазин не може собі дозволити провозити товари кожен день. А в нас машини ходять кожен день. Тому, звісно, що у нас кожен день свіже. І це ж конкурентна перевага, правильно? Те ж саме, як ліки. Вони будуть самі дешеві, самі доступні. Не треба нам маржинальність шалену.

  117. [Фоззі]

    Ну, аптекарі скинуться і когось вб'ють, щоб цього не сталося.

  118. [Ігор Смілянський]

    Дивись, це як коли я прийшов... До речі, торгівля була дуже корупційною історією.

  119. [Валерон]

    Так, оці постачки вибирають.

  120. [Ігор Смілянський]

    Хто дав кращі умови, то і працює. Ну, кращі умови ми пілотуємо. Просто знаєш, це ж як з фільмом, може піти, може не піти. Оце ми продаваємо товар, знаєш який? Вафлі. Я просто рандомно сказав. Просто ця асоціація, що вони там стоять, лежать. Вони не просто так стоять, це тому, що їх купляють. Іноді ти запускаєш і думаєш, що вони взагалі порвуть. Ми не порвали. Тому іноді ми ставимо якісь пілоти. До речі, дуже відрізняється регіон від регіону. Смаки, ситуація, село. Я був в Дружківці. Дивлюся, там кетчуп ми продаємо. Я кажу, все, знімаємо нахер тільки імідж-порти. Не знімайте, будь ласка, військові часто приїжджають. Купляють посилки, отримують, купляють собі кетчуп. Тому у нас велика мережа. Я вивчив, що не можна всіх під одну гребінку. Закарпаття – це Закарпаття, Дружківка – це Дружківка. Тому ми дивимося на статистику. Те, що ми маємо зробити – це оцифрувати все. Щоб ми в живому режимі бачили, що продається, що не продається, чому продається. Але це виходить як маркетплейс. Я ж цього не приховую. Я цього інтерв'ю казав. Ми всі хочемо, щоб українці повернулися додому. Сьогодні є так, як є. Яка має бути успішна кампанія? Успішна кампанія, якщо в тебе населення те ж саме, це продаж більшої кількості товарів тої ж кількості клієнтів. Тримав собі клієнтів, ти маєш їм накросити максимальну кількість товарів і послуг.

  121. [Фоззі]

    Ну і не забувайте, в нас в партнерах Nissan. Їдемо далі.

  122. [Ігор Смілянський]

    Але ж, напевно, з кадрами проблема велика. Звільняються люди, немає де людей брати. Маленькі зарплати. І да, і нєт. Перш за все, в деяких регіонах, і от я зараз хочу трохи деяких людей, скажімо так, позбавитись, вони не хочуть уходити нікуди. Далі, я цей приклад завжди наважу, немає кадрової проблеми. Є проблема бажання людей працювати і грошей, які вони за це хочуть. В ІТ є кадрова проблема? Нє. Кажуть, що зараз погані часи для ІТ. Що людей багато, а при позиції мало. А в мене навпаки. Люди не стільки, вибач, розбалувались умовами. Я хочу працювати вдома. Ну працюю вдома. Тільки ти вдома працюєш на дві компанії, тому дуже довго пишеш мені код. І це кадрова проблема чи ні? Але у вас бронювання, напевно. Але у вас бронювання, напевно, є. І що? Це ж його бажання. Мотивація є, маю на увазі. Я розумію, ну дивись. Його бажання працювати на дві компанії. Немає у нас маленьких зарплат. Ти і тішник і не можеш взяти на маленьку зарплату. Ну просто не можеш. Риночок. Ну в мене є знайомий. Давай простий приклад, який всім наводжу. От ми коли автоматизувались, в мене сортувальники в Києві отримали 12 тисяч. Сьогодні це 40. Я завжди говорю, давайте проста статистика. Скільки людей залишилось серед тих, хто отримував 12? А тепер можемо мати 40. П'ять відсотків. А постар? Він же, напевно, у нього мінімальний якийсь? Ні, це залежить. В нас система мотивації від мене до останнього листоносча. І система мотивації залежить від обсягів. Листоносча має там 3 гривні за доставку пенсії, гривню за доставку газети, гривню за посилку. Ну тобто, якщо в неї є обсяги, вона має більше зарплати. Якщо в неї нема обсяги, вона має менше зарплати.

  123. [Фоззі]

    Ну листоносчі, ви згадали про газети, і я так, ой, дійсно, вони ж газети носили.

  124. [Ігор Смілянський]

    6 мільйонів газет ми доставляємо щомісячно.

  125. [Фоззі]

    Ні, ну, це зрозуміло, що це якісь атрофовані вже...

  126. [Ігор Смілянський]

    Це кроссворди якісь, наприклад. Кроссворди. До речі, навіть хлопці в окопах. Дивись, ти коли сидиш, щоб у тебе з мозгом не було питань, ти маєш чимось його розважати. Якщо в тебе є зв'язок, ти сидиш на телефоні граєш. А бабусі, коли нема світла, що вона має робити? Ну, вона має розгадувати кроссворди. Чи читати щось. Про банк. Воюєте ви з паном Пишнин за банк. Чим має це закінчитись? Як взагалі буде виглядати банк «Укрпошт»? Це банк без картки виходить. Ні, ні, ні, з карткою. Це такий же самий банк, але я тільки їхав, мене депутати якраз прислали, кажуть, мешканці не можуть готівку зняти в селі, як при фронтовому. І не зможуть. Бо крім нас там, а, нікого нема, але сьогодні, навіть коли ми готуємо, щоб дати можливість знімати, вони можуть зняти тільки, якщо є зв'язок. Візаймастер не дозволяє знімати готівку, якщо нема зв'язка. Коли буде наш банк, ми зможемо їм дозволити знімати, навіть коли не буде зв'язка. Але це буде наш банк. Ми вже спілкувалися з Візаймастером, я просто ставлю ліміт, і це мій ризик. Не Візаймастер або Візаймастер, а мій ризик. Тому дивись, проста відповідь. Сьогодні банки і банкомати присутні в 4% населених пунктів України. Це офіційна статистика Національного банку. Також офіційна статистика Національного банку. Досі українці знімають з карток більше, ніж проводять операції по безналу.

  127. [Фоззі]

    Це інший світ.

  128. [Ігор Смілянський]

    Ні, ще раз. Це офіційна статистика. Вони публікують, що сьогодні сума знятих з карток грошей перевищує суму проведених операцій. Якщо в тебе банкомати в 4% населених пунктів. В селі, щоб розрахуватися картки, а, має бути посттермінал, б, має бути бажання власника магазину. Обізнаність. І третій зв'язок. І електричність. Чотири речі мають співпасти. Якщо ти живеш в селі, а банкомат найближчий в райцентрі, як ти думаєш, тобі буде зручно? Ти ж зараз розрахуєш маршрутку, туди, туди. Ми покриємо 100% населених пунктів України банківськими посадами. Завдяки тому, що Листонаше буде, як касір на виїзді, грубо кажучи. Абсолютно. Ти зможеш розплатитися, замовити, зняти готівку. Таких же будуть, можливо, нападати на них? Це буде точно менше готівки, ніж зараз. Так як же, у нього ж буде купа готівки. Так не зараз буде купа готівки. Пенсії. Ми банк, по суті. Коли тисячу гривень цю президентську ми доставляли, що ти робиш? Ти доставляєш зараз пенсію. В село, правильно? Приніс пенсію. Потім що ти робиш? Потім ти бабусі приніс рахунки сплатити за комуналку. Забираєш обратно гроші. Потім ковбосу. Забрав. Все те ж саме. Просто це буде по-бізналу. Тобто ми навпаки зменшуємо ризики.

  129. [Фоззі]

    Паражніком.

  130. [Ігор Смілянський]

    Коротше, ідея в тому, що ви все одно кудись ідете, грубо кажучи. Все одно кудись їдете. І ви хочете цю людину навантажити максимальною кількістю. І надати. 30% українців ніколи не мали банківського рахунку. Да, є ті, що там елементщики чи працюють в чорну, але багато людей, особливо в селах і профронтових регіонах, ну ти їм не дал інфраструктуру. Що ти хочеш? Я просто реально з першого дня їздив на лінію фронта, і в нас були випадки, коли люди чуть-ли нам під машину кидались. Бо в неї картка є. А що вона з неї зробить? У неї немає котівки. На базар сходить, купить собі їжу базову. Тому це не питання. Ми зараз спілкуємось в Києві після обстрілів. Банкомати працюють, коли немає електричества? Не працюють. До речі, вчора була історія, що мене застосовник Сіансбанку не працював весь день майже. Вони лягли, в них лягла інфраструктура. У мене такого не було, бо я нормально розраховувався, а вона наче навіть не змогла розрахуватися зранку. Тому ще раз, якщо думати про інтереси країни, то треба нам давно було дати банк, щоб… Це не питання «Укрпочта» чи «Смілянська». Це питання, що коли країни у війні, не може бути лише 4% населених пунктів покрити банківськими послугами. Це просто нереально. Тому це не питання, що «Смілянський» щось хоче чи не хоче. Ви думаєте, це як аптечне лобі і банківське лобі? Він просто мене не любить. Ну, сорі. А щас бачить в цьому загрозу собі. Так. Це ж не моя проблема має бути, правильно? Ну, банківське лобі. Так я ж кажу, в держсекторі хтось після буде нещасливий. Так у нас зараз державних банків просто неймовірно кількість. Ми ще один державний банк.

  131. [Фоззі]

    Ні.

  132. [Ігор Смілянський]

    О, дивись. У нас зараз частка державних банків там якась… Тепер питання. Скажи, я сьогодні бабусі доставляю пенсію. Бабусі пенсію доставляю. Бабуся рахується в цій статистиці? Ні. Не рахується. Укрпочта державна? Ні. Ми два мільйони пенсіонерів доставляємо укрпочту. Без картки щодо банку. А як ти їх з картки достаєш? Ми готівки доставляємо. Укрпочта державна? Державна. Тепер скажи, я того, що бабуся сьогодні отримує готівки пенсію, а завтра ту ж саму пенсію буде отримувати не картку. Щось зміниться в банківській системі? Державна частина збільшиться чи зменшиться? Нічого не зміняться. Статистично. Але ж ви інші послуги теж банківські будете допроваджувати. Так, ще раз, це ж конкуренція. В нас буде програма, я не знаю, «Щасливий Пенсіонер». Я пенсіонер, може. Ні. Як приклад, умовно «Бабуся, що вона сьогодні має в банку? Ну, депозит і розрахунки». А у нас вона буде депозит, розрахунки, ліки, журнальчик, посилку можна замовити. Правильно? Ну, програма «Щасливий Пенсіонер». Все. Листоноша буде більше заробляти? Бабуся буде щаслива? Чому ми не маємо людям дати щастя? Я вважаю нічого такого.

  133. [Фоззі]

    Так зрозумілишим.

  134. [Ігор Смілянський]

    Та сама історія Амазон. Амазон банк видає 5-7 мільярдів баксів кредитів за місяць. Чому? Тому що я знаю своїх клієнтів, я не банк. Я знаю, скільки розетки сьогодні відправляють, модне кастинг чи інше. Якщо в ним треба овердрафт, я надаю овердрафт. Якщо їм треба щось прокредитуватися, я надаю кредит. Більше того, я відкрив Белику таємницю, хто не був в селах. Ми вже сьогодні банк. Бабуся, що відбувається, якщо бабусі закінчились кошти? Це називається кредитування на зошит. Останнє, що пише бабуся, так що олію, туалетний папір, все записала, віддала товар, пенсія прийшла, вона списала в неї кошти. Але ж ви за рахунок наявних великих коштів 2 мільйонів пенсіонерів напевно будете кредитувати не тільки пенсіонерів. Так це ж добре. Пенсіонери будуть заробляти на депозитах. Ми ці кошти вклали, віддали кредитомовно твоєму бізнесу. Ми заробили, бізнес отримав по нормальним ставкам кредити. А сьогодні у бабусі ці кошти під подушки, до речі, що небезпечно. Так це хіба погано? Ні, так нам пішло не перемогти. Ще кредити видавати. Це ж, до речі, реальне питання. На жаль, після перемоги в кінці війни зростає рівень криміналітету. Тому той факт, що бабусі тримають ці кошти під подушки, ніяк не буде сприяти безпеці. Але і не листонош будуть, я думаю. Ще раз, так тоді при банку вони будуть менше готівки на себе, вони будуть проводити купу транзакцій офлайн. Так що це питання стратегічне, я вважаю, що я маю його дотиснути. Ще раз, нема стратегічних заперечень. От якщо так ми спілкуємось, я готовий вийти на будь-яку сцену і в відкритому режимі дебютувати з будь-яким. Точно так же, як відповідаю на ці питання. А вони зі мною не хочуть дебютувати, бо нема що сказати. І остання статистика. В «Укрпошті» 7 тисяч відділень, і ми покриваємо 27 тисяч населених пунктів. Всі банки разом, всі-всі відділення порахувати, 4900. Тобто мережа «Укрпошти» більше, ніж всі банки разом. Тобто це як питання про аптеку. В тебе кількість банківських установ без жодної копійки з боку держави. Зростає в два рази. Але ж зараз це найприбутковіша сфера. В них там якісь овердоходи, бачили? Так, а я не буду, мені не треба це, як в аптекі. В мене нема мети овердоходу, я хочу людям сервіс надати.

  135. [Фоззі]

    Ну і конкурувати, там же ж буде весь асортимент аптеки у вас.

  136. [Ігор Смілянський]

    Ні, в аптекі буде весь. Ми спочатку йдемо ті, що 15-25. Тобто без інсулінів і далі подивимося. Ти ж колись інфраструктуру зробив, далі тобі питання нарощувати дохід. І це тим, чим ми маємо займатися. Це ж краще, ніж бюджет отирити.

  137. [Фоззі]

    Спочатку оптимізація, а потім...

  138. [Ігор Смілянський]

    Ви з Білогород-Дністровська? Так. Чи Василь Ломаченко, наприклад, з Акірманом. Як ви до нього ставитесь? А ви давно в Білогород-Дністровську був? Я був, до речі... Якщо ви бачили школу, яку розхреначили в Білогород-Дністровській, це моя школа, яку я закінчив з золотою моделью. І я був за тиждень, як прилетіла ракетами, якраз з друзями збиралися. Був нещодавно. Я був, до речі, теж в фортеці. Я ж вчився в першій школі, це прямо поруч з фортеці. І ми збігали кожен раз, коли якусь фільми знімали, або там багато знімали. Ми з уроків збігали і бігали по фортеці. Я потрапив в фортецю на ярмарок Бесарабського краю. Якісь громади виставляли їжу своїх.

  139. [Фоззі]

    І як?

  140. [Ігор Смілянський]

    Це взагалі топ.

  141. [Фоззі]

    Можна було прийти, поїсти. І краска бочков.

  142. [Ігор Смілянський]

    Тюлька. А як вам зараз змінилось спочатку повного штабу на вторгнення регіону? Бо він такий все-таки був. Можливо, не дуже проукраїнський, знаючи веселивого меченка. Дивись, воно так є скрізь. Більше того, це те, що я маю враховувати в заходах безпеки. Чи є ж Дуни сьогодні в Херсоні? Є. Чи є ж Дуни сьогодні на Донеччині? Є. Це чому ми маємо, наприклад, що в нашій пересувній відділенні ми змінюємо точки, де ми зупиняємось, бо ж Дуни здають, і туди потім прилітає. Ну як нещодавно. Нещодавно, так, Ярова. В Ярова, до речі, там загинули люди, але водій стояв 50 метрів від того міста, де зазвичай стояв.

  143. [Валерон]

    А в Ярові прямо в відділенні?

  144. [Ігор Смілянський]

    Ні, 50 метрів.

  145. [Валерон]

    А, коли пенсію віддавали.

  146. [Ігор Смілянський]

    Але якщо б він стояв там, де він зазвичай стояв, то загинуло б значно більше, бо здали ту точку, а він припаркувався 50 метрів від неї. Тому, дивись, це... Це протокол змінювати... Змінити постійні локації, бо... Ну що, раз, не вони їх винути. Я навіть був... Ми їздили... Я сам пенсію відвозив. Є таке село, досі воно є. Нєвське. Це єдине село, яке отримує Україна в Гуганській області. І ми поїхали туди відвезти пенсію. Ми привезли і почався обстріл. Ми там пригнули. І людина, яка зі мною пригнула, яка... Ну, коротше, якою ми пенсію привезли. І так було, що тут наше відділення, тут поле, а тут росня. І вони почали закидати, обстрілювати. І ми сидимо і кажемо, ось це Україна нас обстрілює. А зі мною хлопець був з автоматом. Думаю, там ми... Він закінчив своє життя. Я кажу, ти що, дебіл? Вони кажуть, ти ж не бачиш, звідки ракета літає? Ми ж тут, вона... Вони кажуть, це така українська ракета, вона ось так літає і знову прилітає. Тобто, наскільки хворий мозок... Там, до речі, вже три місяці не було ні телебачення, ні чого, бо там бої йдуть. Але це для мене приклад. І ми Україну пенсію привезли. І обстрілює. Більше того, він точку, скоріш за все, здав. Слава Богу, там не було зв'язку, він не мог здати їх в живому режимі. Прилетіло і в Затоку, там були такі масштабні пригляди, і в Кароліну-Бугаз. Ну, там бази відпочинку. Вони вважають, що там засутні. Але влітку ще функціонує все. Неформально. Неформально? Ти питаєш, формально чи неформально? Та ні, я просто питаю, як насправді... А люди все одно відпочивають. А, люди відпочивають. Це можна зайти на тікток і казати, ми відкрилися. Але формально... Декілька разів міна спрацювала в море. Це там, так? Там і в Одесі. Це буде постійно. Це, на жаль, будуть наслідки війни. Ти ж їх не отловиш всіх. Можна якусь частину загородити сіткою. Ну, певну частину. Але це будуть наслідки війни, як після минулої війни. Ти ж цим нічого не поробиш.

  147. [Фоззі]

    У мене з Затокою жахлива асоціація. Це завжди купа людей і купа кумарів. Я на концерті в Затоці п'ять кумарів прокофтнув. Ну, тобто такий... Бо там кумарі. Бо там кумарі.

  148. [Ігор Смілянський]

    Я був там двічі, один раз. Був такий фестиваль Z-Games. Зараз зрозуміло, що Z-Games, я вже таку назву не пройде. Колись це був дуже прикольний такий фестиваль екстремальних видів спорту і такої альтернативної музики. Підан, до речі.

  149. [Валерон]

    А, Саша.

  150. [Ігор Смілянський]

    Я дуже люблю своє рідне місто. Для мене просто, коли навіть пів години я просто пройтись по морю, я навіть їжу, я відриваюся там. Я не кажу, коли я їду. Просто беру автівку, їду, там зупиняюся біля моря. Просто пройтись по морю для мене — це такий речач. Коли коронавірус почався, всі почали туди поїхати, тому що закриті кордони були. І там якесь супермаштабне будівництво. Було. Але дивись, це питання платити, не платити податки. Я просто виріс на море, тому я економіку, базу відпочинку знаю дуже добре. Чому в Затоці дорожче, ніж в Турції? В Турції сезон. Ти вклав і тут, і тут, умовно, 100 баксів, тільки тут у тебе сезон 90 днів, а там — 180. Тобто ти один і той же номер маєш відбити за 180 днів або за 90. Все досить просто. А там же їдеш потім, щоб в Білоград-Дністровський потрапити, треба через міст переїхати. Його постійно розсіляють. Це дуже красиве місце. Моє дитинство там пройшло. А його постійно розсіляють, бо це ж залізниця. І виходить, якщо ми станемо, то в Білоград-Дністровський вже не доїдеш? Доїдеш, ти їдеш через кусочок Молдови. Або наші мають просто зробити понтонний міст. Скажімо так, після перемоги міст має працювати, бо ти ж не будеш постійно через Молдову їздити. Але зараз... Вокруг Лімана просто бігаєш. І у вас бар був в затоці? Так. Перший бізнес? Ні, перший був продаж Морозова на пляжі, а другий був бар. Бізнес це ви самі ходили продавали?

  151. [Фоззі]

    Так.

  152. [Ігор Смілянський]

    Я ж професійно займався футболом. І в нас була футбольна команда. І ми зробили бізнес. Тоді ж не було мобільних телефонів, і ми мали порахувати. Я на машині їздив, а хлопці продавали. І вони виходили, це ж не заєк зараз. Вася, виходь, я нову коробку привіз. Ми розраховували так, щоб вони проходили. Я під'їжджав, і це була складна логістика. А вони в затоці починали і йшли в кордон? В право, в ліво, так. І, до речі, статистика показала, що ти продаєш приблизно одно і то ж кількість порцій Морозова кожен день. Ми спочатку продавали цілий день, потім з'ясувалося, що після обіду люди не дуже хочуть купляти Морозова. А як як вони були футболісті фізично сильні? Могли ходити? Могли ходити, плюс люди, які... Ми навіть тоді оформили справки санепідемстанції, прям по закону все зробили. І ті, хто не оформив, ми з ними спілкувалися, що вони не мають права продавати Морозова на пляжі. А потім бар був на пляжі, так? Так. Прикольно. Це, як мрія звучить, бар на пляжі. Так. Це була маржинальність. «Укрпошта» не може посперечати з маржинальністю бара, бо... Але в барі ж, напевно, не всі були, так? В барі... Знаєш, найбільша маржа була, коли хлопці з дівчатами біля часу ночі приходили, Морозова з ананасом шампанським, тоді десь, пам'ятаю, така була баночка цих ананасів, ми купляли на 7-му кілометрі консервованих, вона, мабуть, долар коштувала, шампанська бутилка і Морозова. Ну, якщо там 600% маржини було, то... Ну, дале, ми працювали, ми закривалися в 6 годин ранку, спали до 10-ї, в 10-ю їхали за товаром, і далі працювали цілий день.

  153. [Фоззі]

    Ну, так. Теж сезон. Але ж короткий сезон.

  154. [Ігор Смілянський]

    Ну, сезон, так. Ми навіть там потім добудовували майданчики, бо стали популярними, і в нас постійно зростала кількість гостей, і ми там жостили, докупали там всяких... Але ж це якась землю, як там можна було отримати? Як? За домовленістю. Як ж за те, що все відбувається?

  155. [Фоззі]

    За домовленістю. Хрещатик 44. Бармен-диктат. Олюблений. Класичний бар, в який ще й пускають поговорити з хорошими людьми. Ну, ідеально ж все.

  156. [Ігор Смілянський]

    А що за Дір США у вас було? Чи це Білгород-Дністровський? Ну, було Білгород-Дністровський, а потім було Дір США-6 Одеса, і я грав за збору на Одеській області по футболу. Вертарем. В мене навіть є приз. На турнірі «Кожен м'яч» був першим кращим вертарем. А хтось став футболістом з ваших? Ну, таким прямо, щоб всі знали. Грали, хлопці. Ми там не в збірної Україні. А Дір США-6 це не було? Це був резерв Чорноморця. Завжди Чорноморець був резерв.

  157. [Фоззі]

    Ну, це ж називалося з Дюшор. Олімпійський резерв. Ну, то в Харкові у нас так було.

  158. [Ігор Смілянський]

    Ну, принципу входить не то, що у тебе є команда основна і є… То ви за Чорноморець? Я за Чорноморець не грав. Ні-ні, ви боліваєте? А, за Чорноморець боліваю. На жаль, ті результати, які мало водять, це приклад, коли гроші не можуть купити клас. Там постійно якісь проблеми. Дивись, в принципі український футбол…

  159. [Фоззі]

    І в місті гроші є.

  160. [Ігор Смілянський]

    Але дивись, за грошами має бути все ж таки професіоналізм. Той же Шахтар відбудовував цілу систему. Молодішка, підготовка дітей.

  161. [Фоззі]

    Система.

  162. [Ігор Смілянський]

    Але все одно купують бразильців за 19 мільйонів. Вони ж заробляли. Це єдина команда в Україні, яка не просто купувала, а заробляла. Та ні, це максимально дотаційний бізнес.

  163. [Фоззі]

    Зараз, я думаю, вони в плюсі.

  164. [Ігор Смілянський]

    Ніколи в житті вони не були в плюсі. Навіть коли Мудрика продали. Навіть Палкін це говорив. Там такі витрати, що навіть цими всіма продажами не можна це все покрити. Ні, подивись. Там, це, по-моєму, єдина команда, яка вийшла на плюс.

  165. [Фоззі]

    Вони за повну масштабку на чотири столами впродали гравців.

  166. [Ігор Смілянський]

    Ти що? А в Пеки їх кинуло Фіфані. Вони нікого не продали. Бо заправила безкоштовно всіх. Вони за повну масштабку продали тільки Мудрика. І все. От зараз Судокова продали. І то. От Кевіна зараз продали. А Судокову навіть не продали. Віддали в оренду. І військовий викуп має бути через рік. Ні, я думаю, що вони не дотаційні. Шахтар не дотаційний. А інші всі… Та ні, Шахтар супер. Ну ладно. Це ж супер дотаційний Шахтар.

  167. [Фоззі]

    Ти що?

  168. [Ігор Смілянський]

    Шахтар – це приклад, коли відбудували систему. Так. Але воно не працює. Ну так. Відбудували якусь систему. Але Шахтар… Дуже важко це прийняти. Він не грає вдома. Не грає на своєму стадіоні. Живе бокс надде взагалі? Академія в Києві.

  169. [Валерон]

    Живуть у Львові.

  170. [Ігор Смілянський]

    Я з тобою згоден. Але це ж нова публічна дискусія. Ну, сорі. В іншому світі всі заробляють… От я 10 років в Нью-Йорку. Я дуже вболіваю за Нью-Йорк Рейнджерс. За Рейнджерс, так?

  171. [Фоззі]

    А за Нік зболівають?

  172. [Ігор Смілянський]

    За Нік зболіваю. Більше, я просто більше хікею люблю. Нік, до речі, перебудували свою команду.

  173. [Фоззі]

    Вони там молодь.

  174. [Ігор Смілянський]

    Нік в цьому сезоні вперше грали в фіналі «Восток». І це був зовсім набір молоді. Та навіть зірок там одна-дві. Але на чому заробляють? Це мерч.

  175. [Валерон]

    Ну, матчдей.

  176. [Ігор Смілянський]

    І телевізійні права.

  177. [Валерон]

    І телевізійні права, так.

  178. [Ігор Смілянський]

    А в нас що? Ніхто не хоче за трансляцію платити.

  179. [Валерон]

    Так.

  180. [Ігор Смілянський]

    Народ скаржиться. Ви що? Вони за 50 гривень будуть дивитися «Ізбірну». У нас мінімальні гроші від телепрафи. Тому їй не можна казати про якусь… Це ж система. Але якщо всі хочуть, щоб наші гравці грали нормально, ну, сорян, ти або робиш з цього бізнес, або починається неформал, там хтось комусь щось купляє, передає. То ви, крім «Рейнджер», ще за кого в футболі? Ну, «Рейнджер» в хікеї. В футболі за кого? В футболі я дуже люблю іспанський футбол і італіянський. Бо це комбінаційний футбол. Я не дуже люблю англійський, там більш фізичний. Тому в Італії «Івєнтус», а в Іспанії «Ріалф». О, ти теж з «Ріалфу». Так, я теж. А в Україні? В Україні, ну, прям немає таких… Ну, я дивлюсь футбол, я дуже, скажімо так, детально розбираюсь в цьому. Не скажу, що я отримую велике задоволення. Вчора була, до речі, хоч не погана гра. Але погана для вратарів. Вчора була гра, до речі. Ну, той щось, ну, реально ловив. І перший, і другий, до речі. Так. І перший, і другий щось ловили. Так, була складна історія, бо, ну, це реально там і полі, і дощ. Ага. Ти маєш грати як вратар, ну, зовсім по-іншому. Ти прям мегабезпечно маєш грати і приймати ті рішення. Але в ближній кут ти ж не можеш перепускати. Він почав зміщуватися вліво ще до того, як то він очікував передачу. Він почав зміщуватися вліво. Пішов читати. Так. Цікаво, так. А вам хто подобається більше? Трубін, Лунін, Бущан, Різник? Ну, по стилю, скоріше, Лунін. Лунін? Так.

  181. [Валерон]

    Коли грає.

  182. [Ігор Смілянський]

    Реал. Ні, ні, ні. Не тому що реал, а по стилю. Дивись, кожен вратар, в нього, у кожного свій стиль. Це як в тенісі. Ти ж можеш грати на задній лінії, а можеш грати біля сітки. Це від фізичних кондицій. Якщо ти високий, то навряд чи будеш бігати. Він більш універсальний. Він більш універсальний і він варює свою гру. На жаль, психологічно тобі можу сказати, якщо ти не виходиш кожен день першим номером, це мега важко. Ти просто, коли ти сидиш, жоден вратар, якщо ти постійно не граєш, в тебе це як довіра. Ти першим номером виходиш, відчуваєш за собою довіру, впевненість. Навіть якісь помилки, проїхали, завтра буде інше. А знаєш, що кажуть, що всі вратарі відбиті трохи? Люди. Ну є така теорія.

  183. [Фоззі]

    В футболі вважається, що відбиті трохи.

  184. [Ігор Смілянський]

    Дивись, в компанії СІО один і в команді вратар один. На полі грає один. І там захисник може помилитись, а коли вратар, там вже далі нікого нема. Особливо, коли пенальти. Ну хто? Вратар. Останні. Останні. Тому я люблю, коли ти можеш сам приймати рішення. Це, до речі, як я став першим номером колись у своїй команді. Я поїхав другим номером, я поїхав на міжнародний турнір в Румунію. І грав перший вратар. Наша команда вже влетіла 2-0 і залишалося 5 хвилин до кінця. І вже тренер дав, ну хрен з ним, іді пограй. Я вийшов, і наші забули два м'ячі, і була серія пенальтів, і я взяв 3 з 5. І після цього я став першим номером. Ти був спеціаліст по пенальтах? Пенальти, так. Як Олександр Шовкорт? Пенальти – це прямо окрема історія. Ти вивчаєш, ти дивишся на очі, ти дивишся на ноги. Ти вивчаєш, як ігрок, ти намагаєшся його збити стол. Це прямо ціла історія, ти маєш. Це дуже психологічна історія важка – вратар. Мені здається, що вратарі вони… Якщо ти впевнений – ні. Спілкуючись з ними, вони або… Два типи їх. Або максимальні очільники, мовчані найбільші в колективі. Або прямо душа колективу.

  185. [Фоззі]

    Ні, не бувало ще голокіперів з таким голосом. Донорум, дивись, який впевнений.

  186. [Ігор Смілянський]

    Або був…

  187. [Валерон]

    Ну, щось його викинув Лисенрікіна. Ну, дитяча історія.

  188. [Ігор Смілянський]

    Буфон. Ну, реально буфон. Це ж людина, яка точно в собі впевнена. Впевнена і… Психологіка дуже важлива до вратаря. Швидко забувати, помилки не задумуватися. До речі, з тенісом дуже схожим. Ти маєш, ну, програв, програв, все, забув, поїхав далі. Так, теніс психологічно найважчий, напевно. Бо ти завжди один на один перед суперниками. Я кожен тиждень намагаюся, навіть, якщо я не сплю, але раз на тиждень намагаюся грати. Це допомагає. Теніс не прощає думати про роботу. Якщо ти б мозгами уїхав на роботу, ти програєш. Це гра, яка… Ти можеш ходити або бігати, або займатися чимось фізичним і думати про роботу, а в тенісі не можеш. Тому треба, для мене, можливість нервову систему. Ну, це зазвичай в гольф грають, вирішують там. Це в очі не вставляють, чесно. Для мене щось динамічне. Я люблю футбол, теніс. Щоб змагання було.

  189. [Фоззі]

    Я теж не розумію гольф, а я розумію людей, які будують кар'єру через гольф.

  190. [Ігор Смілянський]

    Я президент Фінляндії. Дуже важко в тенісі спілкуватись. Ти граєш, ти ж не можеш послухати, яка зділка. Мало після, до після. А в гольф ти можеш потрендіт, поки граєш, поки там 2-3 години. А футбол граєте? Футбол? Ну, зараз, ну, тільки що з друзями, хіба що. Останній раз, до речі, у нас була зустріч випускників школи, ми грали, там, пару ребер поламало, ми грали футбол.

  191. [Фоззі]

    Не без того. Але, оскільки ви голкіпер, то можна якось це врахувати в якийсь шоу, матч порадити. Зараз благодійних матчів багато, я запам'ятаю цю опцію.

  192. [Ігор Смілянський]

    Я з задоволенням прийму. Форма є, перчатки, все, як полагає.

  193. [Фоззі]

    Так. Багато чого в нас бувало. І міністри іноземних справ колишні, виставляли сігарони свої. Сігаріло це називається? Сігарони, сігаріли то інше. Але так, щоб за стволом приходити. Два ножа, два нога. Ось тут, так. Це ж серйозний коробочок. На ваших очах зараз відбитки протягніть. Отже, ми маємо справжній наган, якого 44-го року? 43-го року. Револьвер системного нагану. Працює. Це була зброя кого? Укрпошти.

  194. [Ігор Смілянський]

    Листоношу.

  195. [Фоззі]

    Вони мали від грабіжників відбиватися. Тобто це все функціонує? А як це взагалі законно?

  196. [Ігор Смілянський]

    Де папірець? О, паспорт. Бачиш, все про демілітарізацію. Все є, з печатками. Все серйозно. До речі, ми продали за останні два аукціони, зібрали вже більше 200 тисяч на ЗСУ. Це дуже прикольно, бо частина ці зброї старі, зроблені ще в Російській імперії. Тому дуже прикольно продавати зброю, зроблену в Російській імперії, щоб вона їх і речувала. Тому ми теж продаємо ці нагани. Вони дають можливість підчатку. Діти. Це цілий проєкт за допомогою Олександра Камишина. Ми його цілий рік готували. Тому якщо хтось думає, що якщо ти знаєш якихось людей, все швидко відбувається, ні, ніфіга. Але неполегливість перемогла. Крім Юлії.

  197. [Фоззі]

    Добрим словом і наганом ми зберемо більше донатів, ніж без нагану. Зазвичай ми збираємо на тактичні аптечки. Якщо у вас є якийсь актуальний збір, можемо збирати вам.

  198. [Ігор Смілянський]

    Я думаю, аптечки, це, до речі, дуже важливо. І могу сказати, що нам був один з благодійних фондів, американський допоміг з аптечками. І це врятувало життя нашої начальниці відділення в Єврові, який водій зміг своєчасно наложити турнікет. І вона жива, здорова. І навіть ноги зберегли. Тому це дуже важливо. Будь ласка, донаті. Нема неважливих зборів. Всі збори важливі, тоді вирішково переможемо.

  199. [Фоззі]

    Отже, робимо по класиці. Я ще раз наголошую. Це реальний ствол, працюючий на ган.

  200. [Валерон]

    Та не працюй, що він демілітарізований.

  201. [Фоззі]

    Тихо. Блін. Валерон, ще раз. Ми виставляємо. Не бійся. Ми виставляємо цей на ган. На розіграш. Як завжди. Крок в 200 гривень. Робите донат 200 гривень. Всі гроші йдуть на тактичну медицину від фонду «Згуртовані». Робите донат, наприклад, 400 гривень. Повідомляєте про це двома плюсиками в коментарях. І тоді ваші шанси виграти подвоюються. Робите донат в 1000 гривень. Одразу 5 шансів. Тому допомагайте. Всі гроші підуть на тактичні аптечки.

  202. [Ігор Смілянський]

    Круто дуже, що з Марком ви придумали. Це фактично створило цілий пласт донатів. Марки, автографи на марках, і так далі. Реально, марки, наче, друге життя. Вони повернулись в Україну.

  203. [Фоззі]

    Я брав участь в цій істериці, тому що я придумав розігрувати за донати марки, набори з автографами. Я всіх знайомих, дуже багато. Він «Укрзалізницю» два роки просив. Вони Бориса Джонсона підписали. Я розігрував.

  204. [Ігор Смілянський]

    Кажіть, щоб за петерану марку «Укрпошта» вкрала якоїсь жінки. Скажу, що завгодно. Якщо б я всіх слухав, не було б не першої марки. Як це можна? Це ж зіпсує імідж України. Ви випустите марку з матюками. Ай-яй-яй. До речі, президента не пустили на запуск першої марки, щоб мені зіпсували імідж країни. Після цього він ж у нас три марки запускав. Ні, кожна з наших марок проходить досить серйозний тест. До речі, деякі марки ми навіть не могли випустити. Ми, наприклад, коли випускали марку Президентському Лобановському, ми хотіли саму відому фотку застосувати, де він сидить. Але права на зображення належать фотографу. Ні родині, ні комусь. І ми не могли знайти, бо це був радянський спорт, газета. Ми не пішли на ризик. Є пам'ятник, де він сидить і хитається.

  205. [Фоззі]

    Це ж пам'ятник.

  206. [Ігор Смілянський]

    Тому там треба вже гратися з креативом. Тому кожна наша марка проходить досить жорсткий тест на права зображення. Ці права намалював окремий художник. Ми, до речі, з ним три марки робили. Тому ні, ніхто нічого не вкрав. Хтось сказав, що там якщо собачка пісі на бомбу, хтось раніше це зробив. Ну, сорян, з таким підходом можна що завгодно робити. Тому марки – це історія, де просто теж я просто, ну, сорі, поклав на різні думки, що можна, що не можна, бо інакше реально цього не було. І ЗОАФ, Марко, ви нещодавно зробили? Так. ЗОАФ зробили. В нас є ми робимо з підрозділями благодійні марки з ОЗОВами робили. Але це невеликі тиражі, і вони їх викупляють і продають потім на зборах. Я встановив правила для себе моральне. Якщо ти побачив, ми за всю війну не випустили жодної марки офіційної з особистостями. Тому що це моя позиція для кожного. Ну, Лобановськож хотів. Ні-ні, Лобановськ має на увазі з живими і з військовими. Бо я вважаю, що для кожної родини їх загибла людина – герой. І я не маю права вирішувати за країну, хто головний герой. Під час війни закінчиться війна, тоді будемо випускати марки з особистостями. А сьогодні це має бути, ну, більше спільна історія. Чому ми, наприклад, не випускаємо офіційні марки з окремими підрозділями? Ну, підрозділів багато. Чому? Як я маю право обрати, що цьому випускаємо і цьому ні? Ми ж не можемо кожен день марки друкувати, бо це вже буде, ну, нецінісно. Тому, звісно… А ці черги за маркою пам'ятаєте? Так, у мене був рекорд і підписав 5600 конвертів тоді. Це коли русський воєнний корабль іді на хуй? Корабль, але самопродаваємо марка не русський воєнний корабль, а «Добрий вечір, ми з України» з тракторами. До речі, за ними теж історія. Це чому, до речі, треба людей слухати. Після першої марки, ми думали, ну, треба ж якось, щоб друга марка була не гірша. І я був впевнений, що люди оборують з Путіним, бо в нам 100 тисяч звернень, у вас вийшло з кораблем, ви випустили корабль, хернули, давайте з Путіним випусти, ви теж хернули. І ми були впевнені, що марка з Путіним люди оборуть. Але я кажу, давайте спитаємо людей. І так случилось, що між першою маркою і другою, у людей змінився настрій. Вони хотіли вже більш чогось позитивного. І коли ми виставили, виявилося, що люди хочуть не про Путіна, а переміг в голосуванні «Добрий вечір, ми з України». І ми вже марку надрукували, все, я просто, зазвичай, пізно працюю, десь до 3-ї, до 4-ї, і 2 години ночі мені телефонують, а ми вже готуємося марку, вже надрук пішла. Все, зупиняєте, і треба зупиняти негайно. Що случилось? Говорю, на картині, на марці, трактор «Білорусь». Як, ви що? Це ж національний буде імідж, буде скандал. Я кажу, так, хвилинку, а в реальності життя, коли реально трактор тягнув, який був трактор? Був «Білорусь», ну ви ж розумієте, що трактор «Білорусь», що там було в реальності? Нікого не цікаво, трактор «Білорусь» не може бути. Дійсно, марка України хен з цим не може бути. Все, зупиняємо друк, телефоную, поліграф комбінатор. Я кажу, треба ж заміну. Я кажу, «Джон Дір». Зателефонували. Слухайте, це ж класно, ми зараз все, «Джон Дір» вже перемалювали, «Джон Дір» все. Звонок з Вашингтона. Говорю, ви що, не можна. «Джон Дір» не можна, чому? «Джон Дір» припинив діяльність в Росії, але залишились працівники, і вони дійсно вважали, що якщо ми випустимо марку «Джон Дір», це може просто привести для того, вибачте, грохнути там когось або посадити. І тому через ризики вони, я кажу, марку вже треба випускати, люди чекають.

  207. [Валерон]

    ХТЗ.

  208. [Ігор Смілянський]

    Ми зробили з ХТЗ, яких, до речі, дуже небагато в Україні, але вони є. Тому, так, кожна марка, до речі, має певну історію. А ті, які вже встигли не друкувати? Ні-ні, я встиг зупинити, реально, о 2 години мені. Хто це помітив? Марка, було голосування, прямо національне голосування, ніхто цього не помічав. Хтось спеціаліст. Трактори, трактори. Добре, супер. Дуже дякуємо.

Схожі епізоди

бізнес, політика

31 лип. 2025 р.

Олександр Перцовський

ПЕРЦОВСЬКИЙ. Зміни в Укрзалізниці, схеми з квитками, провідники-тіктокери, Боно в трусах, Сінгапур

Сьогодні в ПРЯМОЇ ЧЕРВОНОЇ — особливий день, тому що Валера й Фоззі переїжджають із бару у вагон-ресторан. Його поїздами їздять Макрон і Джо Байден, а його провідники знімають тіктоки разом із Дорофєєвою. Ми в гостях в Олександра Перцовського — голови правління Укрзалізниці. Нови

Читати повний текст

бізнес, політика

27 лют. 2025 р.

Сергій Коваленко

КОВАЛЕНКО | YASNO. Графіки відключення світла, Супербоул, Оскар, Манчестер Юнайтед й Хмельницька АЕС

Він обіцяв по 12 годин без світла взимку, але, на щастя, цього не сталося. Можливо, через нього ви купили генератор або з його фейсбук-сторінки дізналися про графіки. У нас на барі Сергій Коваленко — гендиректор YASNO, а також чи не головний речник української енергетики. Новий в

Читати повний текст

політика, бізнес

30 бер. 2026 р.

Геннадій Новіков

НОВІКОВ / PLAYCITY. Гральний бізнес, штрафи Алхім і Трухи, державне казино, обмеження для військових

Сьогоднішній наш гість знає все про азартні ігри в Україні та пояснить, чому їх варто регулювати, а не блокувати. У нас за баром керівник Playcity — Геннадій Новіков. 🔥 Підсумки року для Playcity 🔥 Скільки податків азартні ігри приносять державі 🔥 Як Playcity співпрацює з TikT

Читати повний текст