ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
гуморволонтерствотелебачення

ЖОГЛО. Найкращий час для українського гумору, Солов’їне шоу, весілля у війну та неправильні українці

Володимир Жогло

Опубліковано 13 жовт. 2023 р. • Довжина: 12 749 слів

Короткий зміст

Справжнє сонце українського гумору, на думку наших захисників, гроза львівських караоке, на думку його друзів, майбутнє українського шансону, на думку Фозза… Володимир Жогло в гостях у Прямої Червоної!

Солов’їне шоу, Те саме шоу, Вар’яти шоу, Шлягер краш шоу — у Жогла купа відомих проєктів, а ще він вигравав українську лігу КВН і пам’ятає всіх гумористів, які виступали на росії до великої війни, а тепер перефарбувалися. У випуску Володимир видав навіть справжню програмну заяву: «Те, що я продукую гумор, який вам не подобається, це не значить, що я не розуміюсь на гуморі».

🔥 Боротьба за УКРАЇНСЬКИЙ гумор
🔥 Чорні жарти військових
🔥 Що львівські таксисти думають про Притулу?
🔥 Найсмішніші аукціони
🔥 Хто ще дивиться Арестовича?
🔥 Весілля під час війни
🔥 Розквіт українського стендапу
🔥 Що дивитися на ютуб. Версія Жогла

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Якщо ми зараз вийдемо з бару, підіймемось нагору, то що ми там побачимо? Світло, тепло, дівчата робитимуть селфі, танцюватимуть діти тік-ток. Спільнота якось призвичайилася до війни, і сьогодні ми будемо говорити про гумор, який допомагає нам виживати, про розважальний контент, який допомагає нам теж виживати, тільки трошечки в інший спосіб. Один з головних фахівців цієї галузі сьогодні в нас на барі, Володимир Жогла.

  2. [Володимир Жогло]

    Дуже приємно, що мене назвали фахівець. Назвайте мене фахівець. На фразі «діти знімають тік-ток» відразу підвищилась аудиторія. Зрозуміло, що дорослі люди… Знималася, але дуже розширилася. Привіт. Привіт. Я завжди з тих людей, які говорять про розширення. Про гумор сьогодні говоримо.

  3. [Фоззі]

    Так, ми будемо говорити і про гумор, і про розважальний контент, і як все це впливає на війну, як все це працює. А це працює?

  4. [Володимир Жогло]

    Це працює беззаперечно, і гумор в період війни необхідний. Я всім кажу і буду повторювати. Як тільки почалося повномасштабне, всі люди в контексті гумористичному також максимально змобілізувалися. Ви ж подивіться, скільки смішного зараз в соціальних мережах. Люди мемами просто розсипаються. Я не знаю, якщо би позбирати зараз всі меми з затриманням Медведчука, це ж можна з розуму зійти, і такого буде дуже багато. У нас є люди-меми. Арестович, наприклад. Ну, це ж Поворознюк.

  5. [Фоззі]

    Меми ми виграли, так.

  6. [Володимир Жогло]

    Це ж, по суті, хлопці думають, що створюють серйозний контент, але ж вони розважають на всіх. Це ж розважальний контент. Але з іншого боку, Буданов теж мем вже. В якоїсь мірі. В якийсь мірі, так. Але Буданов не викликає якраз отаку емоцію, як Поворознюк, чи Арестович, чи Фейген. Мені здається, що люди, які до цих пір дивляться ефіри Фейгена і Арестовича, це якраз ті, що вірять в плоску землю. Це ж та категорія людей. Інших бути не може. Я колись сказав, їх дивляться або п'яні, або діти. Я не знаю чому, бо вони веселі.

  7. [Фоззі]

    Я так думаю, що дивляться бабусі.

  8. [Володимир Жогло]

    Всі хочуть сподіватися, всі хочуть надіятися на те, що от завтра, післязавтра. Ніхто не хоче приймати той факт, що, як казав мені один військовий та Володя, то тільки другий рік війни. Ніхто не хоче приймати цю правду, а це правда. Сто відсотків? Хочеш навпаки сподіватися від неї? А гумор необхідний через те, що це українська традиція. Ви зрозумієте, гумор це невід'ємна частина поняття української культури. Фос, через те, що тебе поки не кличуть на Соловійне Шоу, абсолютно даремно, на мою думку, я сам придумав для тебе схожу гру на знання солов'їної української мови. Давай пограємо. В мене є вибір? Немає вибору. Буде шість питань. В Соловійному Шоу вони на час це роблять, у нас не буде прямо такого жорсткого часового обмеження, але і питань буде всього шість. Ти готовий? Ні, але давай спробую. Готовий? Поїхали. Перше питання. Часи будуть тікати.

  9. [Фоззі]

    Дефіс.

  10. [Володимир Жогло]

    Ну, тире. Зарахуємо. Друге питання.

  11. [Фоззі]

    Через дефіс.

  12. [Володимир Жогло]

    Неправильно. Разом.

  13. [Фоззі]

    Разом преміум спонсор? Це не красиво.

  14. [Володимир Жогло]

    Ну, але по-новому правопису. Разом. Третє питання.

  15. [Фоззі]

    Об'єднані? Дві.

  16. [Володимир Жогло]

    Правильно. Четверте питання.

  17. [Фоззі]

    Поодинці слабші. Антонім до слабких?

  18. [Володимир Жогло]

    Ні, до цього виразу.

  19. [Фоззі]

    Поодинці слабші?

  20. [Володимир Жогло]

    Два слова має бути. Разом сильніше. Зарахуємо. На перший.

  21. [Фоззі]

    Разом.

  22. [Володимир Жогло]

    Правильно. І останнє питання. Зберись. Є можливість майже максимум набрати. П'ятисот. Перший варіант. Правильно. Вітаю вас. П'ять з шести. Тільки преміум спонсор тебе трохи підвід. А для тих, хто хоче перевірити не тільки знання української мови, а й свою удачу від VBET Ukraine, є бонус. Дві з половиною тисячі гривень в закріпленому коментарі. І ще від нашого партнера є новина. Що знаєш, хто буде новим амбасадором VBET Ukraine? Є у тебе варіанти якісь? Ну, от Зінченко зараз. Хто ще міг би бути?

  23. [Фоззі]

    Мудрий.

  24. [Володимир Жогло]

    Гарне пропозиція. Ні. Старше. Я так буду тобі підказувати. Старше.

  25. [Фоззі]

    Старше Мудрика?

  26. [Володимир Жогло]

    Так. Суттєво старше Мудрика. Але теж пов'язаний з футболом. І збірною України.

  27. [Фоззі]

    І збірною України?

  28. [Володимир Жогло]

    І був на премії червоній. Вже.

  29. [Фоззі]

    Рибров.

  30. [Володимир Жогло]

    Точно. Сергій Станіславович Рибров став новим амбасадором наших партнерів VBET Ukraine. Що ти думаєш про Риброва зараз?

  31. [Фоззі]

    Ну, Рибров на своєму місці. Нарешті. Ми так довго мріяли про те, що він очолить збірно. Так довго про це йшлося, що от тепер будемо спостерігати за його кар'єрою.

  32. [Володимир Жогло]

    В надійних руках?

  33. [Фоззі]

    Так. А хто може бути надійнішим за нього?

  34. [Володимир Жогло]

    Знаєш, що мені ще здається, що він приклад сучасного тренера. Правда? Бо ми такі трохи звикли до фізруків.

  35. [Фоззі]

    Ну, так, так, так. Гді-то не повезло.

  36. [Володимир Жогло]

    Будемо розбиратись.

  37. [Фоззі]

    Так, так, так. Трагедії не робимо.

  38. [Володимир Жогло]

    Ну, я б чув, що ти казав, що особливо віршований гумор.

  39. [Фоззі]

    Це унікальна форма.

  40. [Володимир Жогло]

    І що ми воюємо, в тому числі, за гумор, бо козаки сміялися в обличчя ворогу. Ну, недаремно існує ця сентенція «доки сміємося, доти не здаємося». Це ж не я вигадав, це не мої слова. Плюс гумор завжди потрібен. Скільки гумористів виступало у всіх війнах, наприклад, з недавніх, щоб згадати точно. Ну, от в Джима Джефріса є такий стендап-комік. Він австралієць за походженням. Зараз працює в Сполучених Штатах. Він їздив виступати, в тому числі, серед пулу артистів до хлопців, в Ірак. І в нього про це є ціла історія. І він же обжортовує свій досвід виступу перед військовими. Ви сказали про що можна жартувати в бліндажі, наприклад? Там дуже цинічний і жорстокий гумор. Дуже цинічний і жорстокий. Є такий гумор, який може жартувати тільки військовий з військовим. Це як історія про негрів, так?

  41. [Фоззі]

    Або про євреїв.

  42. [Володимир Жогло]

    Так. Тільки євреї можна назвати євреєю, євреєм. Тільки негр можна назвати негренегром. Тому що коли ти приходиш, наприклад, в госпіталь до хлопців, їх провідити, розказати декілька слів, а ти заходиш, всі ж покалічені. І ти чуєш фразу, о, які люди, Валєра біжить за пляшкою, а Валєри нема ніг. І вони всі сміються. Мені не смішно, мені страшно, але вони сміються. Це зовсім інший рівень гумору. Їхній гумор – це інший. Для них гумор також відрізняється, ніж для всіх. Тому що він має переходити певні рамки. Наприклад, ми жартували перед військовими. Почали все це на другий місяць війни. На другий місяць війни ми поїхали до військових виступати. До того ми не уявляли, чи ми будемо далі цим займатися, чи це потрібно взагалі, і кому це зараз такий момент.

  43. [Фоззі]

    Як і всіх.

  44. [Володимир Жогло]

    Страшний, так. Але покликали хлопці нас з «Прототип Продакшн». Юра Миколаївич Гарбанов поїхав. Ми виступали. Руслана Лежичко ми виступали. Це все люди, які у другий місяць війни. І всі підкупились. Каднай, Христина Соловій. І такий пул артистів. Ми поїхали виступати. Ми виступали багато в академіях, в різних розташуваннях. І коли ти виступаєш, показуєш якісь життєві замальовки, побутового характеру на сімейну тематику.

  45. [Валерон]

    Не про війну.

  46. [Володимир Жогло]

    Не про війну. Воно знаходить відгук. Але коли ти кажеш, що, ну, до прикладу, якби от жогло. А, це військовець, це військовець сказав. Каже, слухайте, треба вашого жогла обов'язково, каже, нам в частину. Ми кажем, чого? Каже, якщо рускі побачать його в тепловізор, вони ж, ну, вони ж поймуть, що за нас воює сонце. Ну, вони так жартують, це їхній підхід. Але це військове чтення, знаєш, а от коли багато прикладів, там, той самий культурний десант, він возить, я бачив відео стендаперів, там, наприклад, вже біля фронту, там перша лінія. От як там знаходити вірні слова, людина там перейшла з боєвого виходу, а тут йому стендапер. Чоловіче, ти все одно не можеш. Там мова не йде про уявіть собі. Це не зовсім вже така подача матеріалу. Зовсім інша подача матеріалу. Ти вже спілкуєшся, ти вже говориш свій матеріал через розмову, як оповідь, як розповідь і так далі і тому подібне. З тобою щось стається і ти розказуєш. От недавно ми знімали проєкт, називається «Вечірня тема», в нас були «Бампер Ісус». Вони також дуже часто їздять, вони возять багато допомоги хлопцям. І от вони виступають. І в якийсь там момент вони пожартували з чоловіка. Сказали там «Скажіть слово, ми на нього зараз придумуємо замальовку». І хтось, наприклад, сказав «Бібліотека». Ісус сказав, не задумуючись, не вагаючися, «Зараз я пішов нахуй своєю бібліотекою». І всі почали дуже сильно сміятись, катастрофічно сильно. П'ять хвилин не можна було заспокоїти. Потім в результаті виявилося, що Ісус це сказав замкомбата. І його там не дуже люблять звичайні солдати. І вони дуже визволилися з того, тому що це було втілення бажань багатьох. Але тим не менше. Тобто ти вже говориш з військовими не як людина зі сцени говорить з глядачем. Ти говориш як людина говорить з людиною. І певні речі, які в тебе там були свого часу написані в якійсь такій естрадно-сценічній формі, вони просто переходять як звичайний діалог, звичайну розмову. Я чув від коміків, що «Бампер» і «Ісус» дуже заходять військовим, що вони прямо як свої люди, споріднюються з ними. І після них дуже важко виступати перед військовими, тому що тут був розрив якийсь неймовірний. Апогей. Апогей, так. Причому з матами. Так, звичайно. Ну це мені просто тяжко. Тому що вони безпосередньо. Так, комік розповідав, не буду казати як його звати, і каже, потім ми виходимо зі сценками своїми, і люди вже такі, ну, куди, що це? Тут ж питання не в сценках. Тут питання, як ти будуєш свій виступ з військовими. От в чому штука. Мені, наприклад, коли я прийшов проходити ВЛК. Це вже як сценка звучить, ні? Так, звучить ключне. Я прохожу ВЛК, знаєш, і ми не можемо це людям розказувати, чи показувати, чи вписати це в якусь форму. Але ми з військовими це жартуємо, тому що, ну, а це чиста правда, я прийшов проходити ВЛК, і всі сказали, о, які люди будете, де хочете служити? Я кажу, хлопці, де завгодно, просто знайдіть на мене розгрузку. Вони сказали, а, ні, так нечесно. Я кажу, ну, а чого ж, ну? Я, будь ласка, ну, в мене там постанове здоров'я, очевидно, постанове здоров'я, я не комісований, а тимчасово непридатний. Але, тим не менше, я рахуюся, як солдат, в запасі. Це дуже важливо. І ми в цей момент, коли говоримо з військовими, то ми кажемо, що маємо таку фантазію, що уявіть собі, от в жоглу попадає в якийсь бригад, і сидить комбат, і такий, юб твою мать. Каже, ну, ладно, розгрузка. Де ми бронік такий найдем? Я кажу, там в мене кум притула. Він каже, блядь, навіть притула такий збір, хуй відкриє, знаєш? Ну, і там такий, і ми розганяємо, розганяємо. Кажу, в жоглу був би унікальний снайпер. Не через то, що добре стріляє, а через то, що може просто лежати 18 годин нерухомо. Це я можу жартувати з військовими. Тому що військовим це близько, вони дозволяють. Вони мені дають на це право. А перед, ну, звичайними людьми, це, ну, не можна жартувати так, як перед військовими, тому що пересічні громадяни України зараз всі на нерві оголеному. Зараз суспільство реагує на все, як сірничок. Тільки іскра, зразу все спалахує. Я розумію людей, які, от, до прикладу, дуже агресивно зараз ставляться до гумористів, до коміків, через то, що, ну, це ж зрозуміло. Війна — це не так просто. Типу, не до жартів, да, ти маєш на увазі? Не до жартів. Кожна сім'я стикнулася з війною безпосередньо. Я не знаю, в моєму оточенні немає нікого, щоб ні друг, ні кум, брат, сват десь б або не служили, або загинули, або були непокалічені. Це стосується всіх, це всіх болить. Це відкрита рана. І жартувати в цей момент багато хто каже, що не на часі. А я, в свою чергу, мушу сказати, люди, якщо посипати голову попелом, можна зійти з розуму. Можна зійти з розуму. Чому ми їдемо до військових виступати дуже часто, це і для них трошечки розрядка, вони трошечки відходять від розуміння того, що навколо суцільне пекло. Оцих дві години вони побували в зовсім іншому житті. Як машина часу, вона повернула тебе в нормальність. Так само для людей ми їдемо виступати по будинках культури, по містах для того, щоб теж повернути людей в нормальність. Плюс це моя робота. І я цією роботою можу закумулювати кошти для того, щоб допомогти військовим. От в чому суть. І я не можу цього не робити.

  47. [Фоззі]

    Знаєте що? Ми провели дослідження і з'ясували, що кожен другий з глядачів «Прямої Червоної» не підписаний на наш канал. Ну, що ви собі думаєте? Кожен ваш лайк, кожна ваша підписка наближає нас до наступних героїв. Всі ж все рахують. І ми теж. Зробіть це. От зараз.

  48. [Володимир Жогло]

    Про акумулювання коштів. Ви ж повернулися з туру якраз. З туру з акумулювання коштів.

  49. [Фоззі]

    Так, так, було. Весело, щоб підключити, називається. Ці європейські тури.

  50. [Володимир Жогло]

    Ну, де були? Що бачили? Чого? Щось вкрали у вас? Не вкрали?

  51. [Фоззі]

    Ні, ні, ні, нічого не вкрали. В цьому турі. Цього разу в Румунії не були, так? Та ні, були, були. Але ми слідкували. Після того, як нас в Дрездені автобус скрили, ми так обережно до всього ставимося, в нас був, оскільки про гумор, в нас був, я його називав, тур Клоп'ячий. Клоп'ячий. Тому що ми в Амстердамі зіткнулися вночі. Є гуртовий чат. І дівчинка, яка в нас мерч продає, пише, пацани, в нас клопи.

  52. [Володимир Жогло]

    Моє вітання.

  53. [Фоззі]

    Амстердам. І так, значить, її покусали. Вона вночі спускається на рецепцію. А мені ще тоді здавалося, що чувак росіянин, який на рецепції, ну, щось в пронунці англійському не видає. Ну, щось є таке. Hello. Can I help you? Right now. Today. Tomorrow.

  54. [Володимир Жогло]

    Early morning. Неголандський інгліз.

  55. [Фоззі]

    Він від неї зачинився. А вона схаркала. Ну, що, ну, що. Слышиш ти.

  56. [Володимир Жогло]

    Клопи.

  57. [Фоззі]

    І він зачинився від неї. Вона його прокляла. Прокляла, тіпо, отак. Ми думали, що це тільки її пощастило наступне місто Німеччина. Вночі в чаті починається відео, як пацани ловлять клопів. Готелі. Засувалися в Європі. Хто до кого. До нас росіяни, до них клопи. В них теж проблеми.

  58. [Володимир Жогло]

    І то, і то треба давити.

  59. [Фоззі]

    Треба чавити і клопів, і мускалів. Так от. Третє місто. Викликаємо лікаря. Це ж треба знайти українського лікаря десь в Німеччині, який приїде. А в Німеччині, щоб потрапити до лікаря, ти три тижні термін, потім за два тижні ще приїдеш.

  60. [Володимир Жогло]

    А в Німеччині українського лікаря де знайдеш? Десь з офіціантом. О, в коментарях.

  61. [Фоззі]

    Коментарі пішли. І пацанам знайшли. Нас п'ятьох покусали, клопи. Якусь мазюкалку їм притаранила лікарка. Потім вони з наступного міста щось там по відео передавали. От подивіться, в мене тут.

  62. [Володимир Жогло]

    Почекай, так це погана реклама, що у вас мерч з клопами ви передавали?

  63. [Фоззі]

    Ні, ні, мерч з клопами.

  64. [Володимир Жогло]

    Мерч у вакуумі.

  65. [Фоззі]

    Ми поставили рекорд. Ми продали в цьому турі на 44 тисячі євро мерчу.

  66. [Володимир Жогло]

    Ну це дуже круто.

  67. [Фоззі]

    І половину грошей вже передали. І я порахував, що на 450 військових аптечок ми тільки з мерчу можемо взяти. І в мене зараз новий товар. Треба бути готовим. Ти от їдеш сьогодні в тур.

  68. [Володимир Жогло]

    Чекай, я мушу, щоб потім в коментарях написали... Мушу сказати просто, звідки в мене ця історія. Ми колись мали концерт в Лондоні. І нас в Лондоні завели куди? Ну в ресторан української кухні, звичайно. Деж би ми її поїли, як не в Лондоні. І ми приходимо, і підходить... Я не пам'ятаю, чи це був офіціант, чи це був бармен. Підходить до Сергія Дмитровича Притули і каже, Сергій, братові вітання. Сергій, а ви його знаєте? Каже, знаю, знаю, прекрасно. В нього номер не змінився. Притула починає хвилюватися. А ви звідки його знайдете? Каже, ми разом в Тернополі в прокуратурі працювали. Щоб ви розуміли, що так в когось може розвиватися життєвий шлях, і це нічого страшного.

  69. [Фоззі]

    Ну і ви ж не забувайте, що в Європі офіціанти — це професія. Це в нас студенти, а там може до тебе підійти якийсь...

  70. [Володимир Жогло]

    Ну і Притула розказував, що він, коли працював в... В прокуратурі? Ні, коли він працював в Лондоні...

  71. [Фоззі]

    Вантажив він там?

  72. [Володимир Жогло]

    Він був вантажником, а потім він працював в кафе, в аеропорту.

  73. [Фоззі]

    У випуску з Масі Наємом ми встановили рекорд зібраних донатів. Майже 100 тисяч. 99 тисяч гривень з копійками. Всі ці гроші вже перераховані на фонд «Принцип», який займається захистом ветеранів. Тоді Масі Наєм, якщо ви пам'ятаєте, придивіться. Якщо не дивилися, подивіться нарешті. Тоді він виставив за найбільший донат свій годинник. Зняв з руки. Саме цей годинник був з ним під час поранення, під час реабілітації. Дуже довга історія, дійсно, подивіться. Гарний був випуск. Так от, найбільший донат зробив Олександр Ботезату. 51 тисяча гривень. Вітаємо, годинник їде до вас. Донатьте. Дивіться пряму червону «Смерть ворогам».

  74. [Володимир Жогло]

    Невід'ємна частина цих концертів зараз благодійних аукціонів. Ви ж продаєте щось? Звичайно, звичайно. Є якісь історії про аукціони? Це ж завжди такий інтерактив? Є дуже цікаві. Мені найбільше, що подобається в аукціонах, ми проводили декілька, і я дуже дякую всім артистам, які долучаються до нас, в цих благодійних. Настя Кола. Низький уклін, тому що просто, максимально безвідмовна. Я їй дуже дякую, тому що незалежно від того, в якій частині і в якому місті України, вона каже, хлопці, я вам довіряю, це для нас величезна честь. Я вам довіряю, я хочу долучатися до благодійних всяких ініціатив з вами. Це нам дуже приємно, максимально приємно. Це дякую і Насті, дякую і Поліні Бондаренко. І, звичайно, я не знаю, чи ви знаєте, є такий хороший наш друг-побратим, і дивовижний радіоведучий, дивовижний хіт-мейкер, і просто один з дуже небагатьох представників хіп-хоп культури в чистому вигляді, це Хас. Вражаючий чоловік. Також Пікардійська Терція, Низький уклін їм, Олександр Божик, Валерон хотів, щоб ти розказав якийсь прикол про опціон, а не перечисляв всіх тих, що тобі давав лоти.

  75. [Фоззі]

    Можемо титри.

  76. [Володимир Жогло]

    Вони не давали лоти, але вони долучалися до цього, щоб це не виглядало сухо. Тобто є наш концерт, ми даємо людям концерт, тому що якщо ти хочеш людей щось взяти, треба людям щось дати. Це правило зазвичай працює. І в нас був одного разу дуже цікавий випадок на аукціоні, коли чоловік сам себе перебивав. Сам з собою керувався. 32 тисячі, ми кажемо 32 тисячі разів, він каже 35! 35! А ще в нас був одного разу…

  77. [Фоззі]

    Да, я доб'ю, бо я забуду. У нас в Роттердамі в церкві, ми в вертеп грали, в Роттердамі в церкві чоловік з дружиною боролися за акустичну гітару, накидуючи по полтішку. І ми просто вже зупинили, щоб родина українська не розпалася. Але в мене було відчуття, що ми зарану як зупинили, у мене два дні був поганий настрій. Я думав, а чому поганий настрій? Індерландів, все. Я не пам'ятаю.

  78. [Володимир Жогло]

    Ось в церкві в Роттердамі, а в нас в Емілі Резорт була така ситуація. Сім'я з Луцька, і вони боролися чоловік з жінкою за золото, і жінка перемогла. А чоловік платив, так? Ну, очевидно. Це не сексистський жарт. Це реалії, які відбулися. Але мені ще дуже сподобалося, що Сергій Кополопан, він дбає про те, щоб у нас лоти були небанальні. Щоб було щось цікаве. Щоб у людей була якась згадка і унікальна форма. Ми робили такий стіл зі слепу, з ебоксидною смолою. Там залиті дійсно бойові гільзи. Це чиста правда. Бойові гільзи, залиті в ебоксидній смолі. Все це дуже гарно виглядає.

  79. [Фоззі]

    Це зараз дуже модно.

  80. [Володимир Жогло]

    Криві якісь столи. І це, до речі, дорого коштує. Насправді, виготовлення саме на процес. І цей стіл нас хлопець з Вінниці купив за 105 чи 110 тисяч гривень. І мені було дуже смішно, що була компанія з Дніпра, яка підійшла на початку аукціону і сказала, що у вас найдорожче. Ми кажемо, стіл. Ми стіл будемо починати від 30 тисяч. Вони кажуть, ми візьмемо. І вони бідні вже. 97! 100! І один хлопець з Вінниці 110. І вони такі...

  81. [Фоззі]

    Нам зараз в тур Буданов підписав 20 листівок. І в кожному місті аукціон. І тут Амстердам. Площадам. І тут наш директор Святослав виходить, каже, а наступний лот було кілька прапорів з залужним. Ну і в кожному місті листівка з автографом Буданова. І тут він починає жартувати, що, знаючи Буданова, не виключено, що він зараз спостерігає камери за цим аукціоном. Правда? І тут на церкві... Так там був... Боролися за листівку. Якийсь айтішник. І тут позаду... Тобто ми граємо, площа. Люди стоять тут, але навколо якісь там танцюють то бомжі, то якісь африканці. Растафарі такі. І тут йде мимо якийсь людина, схожа за такими спогадами, дуже багатий вільменин з базару йде. І такий, проходячи мимо, листівка Буданова. І там щось 800 євро там боролися. Дев'ятьсот! Я тобі пояснити треба? Він же йшов просто мимо. І потім так стоїть, а там...

  82. [Володимир Жогло]

    Дрібнеме!

  83. [Фоззі]

    Дрібнеме! А там прес Палтішков і я розумію, що треба було його качати далі. Ну ми дві листівки... Тисячу сто, мені здається, він заплатив за листівку.

  84. [Володимир Жогло]

    Але це вражаючі суми. Я вам просто хочу сказати, що ми проводимо ці аукціони, до прикладу, в містечках і в містах, в які ми заїжджаємо в Україні по концертах. І мені так приємно, що насправді незважаючи ні на що, люди продовжують донатити. Хоча кажуть, що рівень падає, але коли ти йдеш безпосередньо до людей, це теж дуже важливо відкривати. Зараз просто зрозумійте мене правильно, я не хочу сказати щось всупереч прагненням людей допомогти, але кількість, чисельна кількість різних зборів максимально росте. На початку повномасштабного не так було відкрито зборів різними волонтерськими центрами. Це були з самого початку два основних Повернись живим і фонд Критули. І Кум. І Кум. І були ще там, до прикладу, локальні потужні волонтерські центри, які були відомі ще починаючи з 2014 року. І тому величезна кількість закумульованих коштів йшла на конкретні фонди, які всі знали. І тому у медіапроторі відкривались такі величезні титанічні збори, гігантські. Плюс, ну, само собою зрозуміло, прагнення допомогти. Ну, мені особисто телефонували з пропозицією передати на фонд Критули. Люди просто переживають, тому що за кордоном люди ще переживають і ставляться до цього з пересторогою, щоб передавати суми, до прикладу, такі як 50 тисяч євро переказом. Враховуючи, що там працюють українці, вони знають, що в нас є бекграунд 90-х, коли не все прозоро відбувалося в нашій державі, то вони хочуть, ну, особисто в руки або через якусь довірену людину, або сплатою податків.

  85. [Фоззі]

    Я отак от сьогодні привіз Положинському конверт з міста Ессе. Не знаю, що там було. Якщо наркотики?

  86. [Володимир Жогло]

    Успіх! А як? Прошу сказав передайте конверт?

  87. [Фоззі]

    Так, передай Положинському.

  88. [Володимир Жогло]

    А от ця, вибач, ну, стіл це найбільше, так, що у вас було, ось ці 100 з чимось тисяч євро?

  89. [Фоззі]

    Так.

  90. [Володимир Жогло]

    В нас ще була гільза з САУ розфарбована дітками, яких вивезли з дитячих будинків з Маріуполя сюди на Західну Україну. Це ним розмальовано. До речі, придбав чоловік з Донецька, який потім мігрував в Маріуполь, який з 2014 року очолював штаб АТО в Східному регіоні. Десь був долучений до керівництва, за що йому теж величезне дякую, дуже великий молодець. Ну, але в принципі, от якщо би брати до долученостей, в які нам пощастило бути долученими, це, звичайно, певний період часу за неможливості виїзду того самого Юрія Миколаївича Горбунова. Нам пощастило поїздити з Олександром Валерійовичем і з Михайлом Хомою, поїздити містами Європи і привезти величезні... Я не можу пояснити, наскільки це величезні суми. Про що ми говоримо?

  91. [Фоззі]

    Горбунов казав про 2 мільйони євро.

  92. [Володимир Жогло]

    Дивіться, тільки 35 тисяч євро зібраних в дідьовий капелюг по різних містах перейшло на закупівлю жіночих комплектів військової форми для наших захисниць, тому що я не знаю точної цифри, боюся помилиться в коментарях по правду, якщо не правий. 47 тисяч жінок носять військову форму.

  93. [Фоззі]

    Вже вирішено це питання. Вже поставили. Тоді це була проблема.

  94. [Володимир Жогло]

    А Віталій Кличко на аукціоні продав свої чемпіонські рукавиці. Також для того, щоб задонатити якраз на пошиття. Ми думали, що 35 тисяч євро це дуже колосальна сума. А один комплект 70 євро. А тепер давайте порахуємо, наскільки кошта форм. Якщо в нас потреба була в 40 тисячах, ви можете собі уявити. Це ж також дуже важлива річ. Я вже мовчу, через те, що це білизна. Треба розуміти, що в нас жінки, військовослужбовці, це і снайпери, і медики, і автомобілісти, які їздять за кермом БМП, водії. Звичайно, величезний спектр зайнятості, і дівчатам треба хоч трошки комфорту. Тому що у мене знайома пішла добровольцем служити в Збройні Сили України і каже, Володя, уявляєш, а в Антошці немає берців. От така от дивина. Бо в мене 34 розмір не існує. Не існує берців.

  95. [Фоззі]

    Десь існує.

  96. [Володимир Жогло]

    Десь, напевно. Але ми не будемо замовляти.

  97. [Фоззі]

    Америка має бути готова.

  98. [Володимир Жогло]

    По-перше, довго... У мене теж є історія про аукціон, до речі. Я був на концерті Антона Тимошенко в Ужгороді. Ну, стендап. І він в кінці... Я знаю, що таке стендап. Це я для Фоза. Фоз знає. Він одолів так Джорджа Карліна. І в кінці у нього був теж аукціон. І це такий про Закарпаття. Закарпатський аукціон. І теж там він на фонд Притули збирає. І у нього там марки підписані були. Потім монети. Ну, такого плану листівки. І теж люди всі ж торгуються. І він запитує там 20. Чим ви займаєтесь? І там, ну, айтішник. Чим ви займаєтесь? Фоб. Чим ви займаєтесь? Я фоб там другої групи. А я фоб там третьої групи. І я подумав, що якби це був справжній Закарпатський... Ну, чесний. Чесний Закарпатський.

  99. [Фоззі]

    — Я таможня.

  100. [Володимир Жогло]

    — Так, так. Точно. Мав би сидіти одна людина, яка каже... — Я сигаретник. — Каже 100, 100, 100. І чим ви займаєтесь? Кордон. Ну, чим ми тут можемо займатися? — Я б вам не казав кордон. Три тунеля. Добре, так. Чоловік з семи тунелями. Що скажеш? — У мене був рекорд... — Стереотипи, стереотипи. Це все стереотипічний гумор.

  101. [Фоззі]

    — Айтішка. Айтішка. Вона годує. Вони молодці. Був концерт в Кьольні. Такий заклад. Невеличкий, але айтішка. Біточок, айтішка. І я на аукціоні продав два наші вініли. Один за 1800 євро, один за 1700.

  102. [Володимир Жогло]

    — Ну це вражаюче.

  103. [Фоззі]

    — 3500 євро тільки з двох вінілів. Тому що цільова аудиторія, яка цінує, який треба.

  104. [Володимир Жогло]

    — Найдивніше, найдивніше. Це в нас було продано дві тушонки за 105 тисяч. Ну це ж Владзю робить. В нашому колективі є такий чоловік, Владзю. Він написав недавно книжку, яка називається «Від нервів». Всім рекомендую почитати. Це така, знаєш, збірка коротеньких оповідок. В нього дуже гарний почерк. В нього таке просвятковується сільська романтика. Якісь такі відчуття. Таке прекрасне у всьому такому дрібному, приміативному, малесенькому, знаєш. Але він глобалізується. — Тушонка. — Він сам робить.

  105. [Фоззі]

    — Я думав трофейна, ні.

  106. [Володимир Жогло]

    — Він налагодив в селі виробництво. Ціле, на базі школи. Покликав дівчат, вони закупили автоклави. Це чоловік. — Це по суті крафт. Володя каже, я три місяці, у мене були руки в крові, я різав свиней. Щодня по дві, по три, по чотири люди донатять кошти. Він їде по селах, купує свині. Коли бачить владза, вже зовсім інша ціна. І за рахунок цього він може більше купувати. І єдина проблема в нього, яка зараз стане на сьогодні, що він не має можливості катати це в жест. Тільки в скло. Скло — недобре. — Б'ється. — Якби, каже, я мав можливість...

  107. [Фоззі]

    — Користуючися нагодою, ми звертаємось до виробників жесті. Якщо ви хочете допомогти українському війську, українському гумору і українцям в цілому, будь ласка, зверніться до нас, а ми наведемо мости.

  108. [Володимир Жогло]

    — Тому що це дійсно потрібна річ. Каже, ми ж можемо робити вже готові обіди. Там, до прикладу, з кашею, м'ясо з кашею, курка і так далі. Ще виникло інше питання, що ми можемо в невеликих кількостях робити вегетаріанську їжу через те, що є запити. Ви не повірите, в Збройних Силах України є дуже багато людей, які не зовсім лояльно ставляться до споживання м'яса. — Так нам Положинський розповідав, що коли він був на курсах в Латвії, то він теж не їсть м'ясо. Йому відразу меню. — А в нас немає альтернативи. Це теж дуже важливий момент. Ми готові цим займатися. Але першочергово зараз ми все-таки займаємося тим, чим зараз найнеобхідніше. А, і за що я заговорив? Дві тушонки за сто тисяч. І дві книжки купили за сто п'ять тисяч. Це дуже цікаво. Тобто Владзю один закумулював на двох концертах 210 тисяч гривень. Своєю творчістю і своєю безпосередньою діяльністю. Ось для чого потрібні гумористи. Щоб робити тушонки і писати книжки.

  109. [Фоззі]

    — Робити тушонки і писати книжки.

  110. [Володимир Жогло]

    — Ще, знаєте, ми за камерами... Продовжуємо, ні? — Продовжуємо. — Ти маєш відповісти. — Ні, це трошки інше. — Ми за камерами казали про весілля, про те, що... Змінилися вони якось? — Так, змінилися. Я вам скажу, що змінилися спочатку війни. Через те, що мені дуже сподобалося, я 23 серпня ввів весілля в столиці.

  111. [Фоззі]

    — На День прапора?

  112. [Володимир Жогло]

    — Звичайно. В українському стилі. В вишиванках. Локація називалася Царське село. В українському стилі. Там тільки оце слово царське і вулиця Лаврська. А все решта — ідеально. Насправді, дуже відкриті, щирі люди. І немає такого... Немає помпезності. Зараз весілля чіткі, прості. Дякуючи комендантській годині. Немає затяжних вияснянь, діалогів і так далі. І причин, чому би нам не розважитися бійкою. Такого вже не виникає. Через те, що дуже мало часу на все про все. І мені дуже незвично. Через те, що я виходжу... Якраз на цьому весіллі була така ситуація. Я виходжу. І привітався з людьми. Двома словами перекинувся і дав перший тост. І пройшло 15 хвилин. А мені організаторка каже «А у нас весь перший стіл 45. Може ви ще щось будете?» А я звик, що ну там півтори години, дві години, дві з половиною години. Ну застілля має тривати. Та це значить Комендантську годину спонсорують ведучі весілля.

  113. [Валерон]

    Ні, насправді ні.

  114. [Володимир Жогло]

    По-перше змінилися... Тобто в Закарпатті ти не їздиш? Я обожнюю весілля в Закарпатті. І на Прикарпатті не так давно було уявлено весілля. Готельно-відпочинковий комплекс «Байка» Косів. Вигляд неймовірний.

  115. [Фоззі]

    Як в репрізі твоєго кума Сердючка на Йоніці?

  116. [Володимир Жогло]

    Так. Шатро. 175 людей. О, ні, перепробую. 375 людей, не рахуючи дітей. Каже, зараз всі чіткі весілля. Раніше, ну знову ж таки, кажу, що зараз набагато компактніші, менші. Мені дуже подобається ініціатива, що дуже часто наречені придумують якісь різні форми для того, щоб в них же ж на весіллі донатили люди. Тобто не купуйте нам квітів. Нам це не потрібно. Краще задонайте, будь ласка. Не купуйте нам якихось алкоголю. Не потрібно. Краще задонайте. Оце може бути проблема на Закарпатті, тому що там традиційно, коли ти ідеш з рішми, треба нести і фляшку. Наприклад, в Закарпатті така історія. І в деяких селах треба оголошувати, скільки ти подарував ведучому. Ведучий каже. Краще не перепутати. 500 євро. Серйозно, є такі, що оголошує? Є, звичайно.

  117. [Фоззі]

    Сьогодні дякуємо за прописку Хендрікс Бару. Це коктейльний бар в самому центрі Києва. Будинок Хмельницького, 42. Він навіть працює під час тривог. Оскільки під землею все це тут відбувається. А з п'ятниці по неділю вам просили передати, що тут в них меню оновлене, дизайн, інтер'єр. Зараз придивлюсь, можливо, дійсно тут все змінилося. Коротше, знайте. Хендрікс Бар. Пряма червона. Слава Україні. Смерть ворога.

  118. [Володимир Жогло]

    А пам'ятаєш перше весілля спочатку, після 24 лютого?

  119. [Фоззі]

    Коломия.

  120. [Володимир Жогло]

    Як це було? Це був восьмий місяць війни. Коломия.

  121. [Фоззі]

    Село Перерів?

  122. [Володимир Жогло]

    Я не знаю. Конкретно в місті Коломия. Дуже гарний такий готельчик, дуже гарний ресторан. Знову ж таки, все дуже стримано. Все дуже камерно. Ми приїхали туди не везти, а виступати. Не було такої помпезності, з яким на заході звикли весілля гуляти. В нас же гуляють катастрофічно. У мене одного разу було весілля в долині. То я знімав веліон десь, ну вже світло було десь біля восьмої ранку. А в старому самбурі у мене була одна разу робота, то в 4.30 ми виїхали звідти. Це якраз були другі танці. Тобто ще один стіл мав бути і ще одні танці. Вже без вас? Вже без нас. Там були троїсті музикі, попросили, щоб вони були не в захваті, але тим не менше.

  123. [Фоззі]

    На весілля була музика «4 пацани зі Львова». «4 пацані».

  124. [Володимир Жогло]

    «4 пацані зі Львова». Мені такий жарт дуже подобається, що чому зараз стало багато нових каналів з'явилося українських і гумористичних в тому числі. Тому що у весільних ведучих стало менше роботи. І вони такі «Ютуб». А я не зовсім погоджуюся з цим. Через то, що каналів стає більше, але це не означає, що стає більше якісного українського контенту. То трошки різниця. Але я завжди вболіваю за те, щоб чим більше україномовного контенту з'явилося в мережі, тим краще в конкурентному середовищі якраз народжується якісне. Тому треба, щоб більше, більше, більше, більше, і люди бачили якісь певні орієнтири з того всього.

  125. [Фоззі]

    В нас в музиці зараз відбувається певне перевзування. Вже відбулося. Тих людей, хто співав російською, вони там перекладають, якось знаходять варіанти легалізації в сучасному просторі. Ви ж були першим україномовним, сутоукраїномовним гумористичним шоу.

  126. [Володимир Жогло]

    І я хочу вам сказати таку ситуацію, що коли ми в 14-му році ми поїхали з концертами ми отримали величезну порцію хейту грандіозно. І ми це ж принципова позиція бути україномовним проєктом. І ми зародилися в 2010-му році в 2010-му створені варіанти шоу. Можна по-різному.

  127. [Фоззі]

    Я був на першому в Києві тоді при ту презентацію.

  128. [Володимир Жогло]

    Так. Ви презентували в Карібіяні, до речі. Якщо я не помиляюся.

  129. [Фоззі]

    Мені здається ось тут через дорогу в Казіну десь там.

  130. [Володимир Жогло]

    Точно, точно. Перепрошую, перепрошую. Не в Карібіні. Це був інший концерт. А презентація була там. Чи в Фазан, чи щось там з пташкою якоюсь пов'язано. Був заклад такий. Напроти церква. Мені дуже веселиться. Притула вміє вибрати локацію. І тут ж питання не в тому було. Питання в тому, що ми починали працювати і в нас було дуже багато перепон на шляху розвитку. І ми багато що долали. Тому що гумор був російськомовний. Як казав свого часу в приватній розмові. Тому я не стверджую, що це факт. Переповідаю слова свого колеги Максима Кравця. Посилаюся на нього. Йому на проєкті ICTV комік на мільйон Сивохо сказав, що треба переходити на російську, тому що Україна язичного юмора не существує. А я нагадаю, що це десь рік так 16.

  131. [Фоззі]

    Не думаю.

  132. [Володимир Жогло]

    Це цитата Максима Кравця. Посилаюся на нього. У разі якщо щось не так.

  133. [Фоззі]

    Я можу спитати?

  134. [Володимир Жогло]

    Спитайте, будь ласка. Далі. В нас були перепони через те, що коли Притула прийшов вперше на Новий канал. Новий канал не в 2012 році. Це було, якщо не помиляюся, то Новий канал не був зацікавлений в виключно україномовному контенті.

  135. [Фоззі]

    Тому що всі хотіли на ТНТ потім ще перепостувати.

  136. [Володимир Жогло]

    Звичайно, що воно десь би там працювало. Я дуже добре пам'ятаю коміків, які зараз україномовні, які вважали в принципі поняття української мови поняттям сільбанства, меншовартості і так далі і тому подібне. І вони про це говорили в голос. Їм дозволяли про це говорити в голос. Я не хочу сказати, що я старий і злопам'ятний. Просто єдина штука. Зрозумійте, ви всі молодці. Всі, хто перейшов. Всі, хто освідомив. Всі, хто переосмислив.

  137. [Валерон]

    Це клас.

  138. [Володимир Жогло]

    Я дуже поважаю. І час розставив всі крапки надії. Ну, гнильця вилізе все одно. Хтось з коміків напише якийсь монолог типу «Пісні зрада». І все стане на свої місця. Розумієте? Все розкриється. Просто є такі люди, як я, які, на мій превеликий жаль, мають хорошу пам'ять. І ви скільки хочете, можете переосмислювати. Скільки хочете, можете далі продукувати. Розвивати Україну мовне. Ну, наскільки вам це вдається. Але нічого не забути. І ніхто не забутий. Я не те, щоб хочу комусь нагадувати зайвий раз.

  139. [Фоззі]

    Зараз я ніч знайду, щоб ти виглядав.

  140. [Володимир Жогло]

    Я просто хочу, щоб ми пам'ятали. Щоб ми пам'ятали. Чому я про це кажу? Я просто хочу, щоб ви про це пам'ятали. Я не хочу нічого вам страшного зробити. Я просто хочу, щоб ми пам'ятали таку штуку дуже важливу. Що... Любі коміки чоловіки. Ну... Дівчата. Дуже важливо, щоб пам'ятати, що зараз, до прикладу, в мережі я, знову ж таки, не хочу ставитися до якихось конкретних хейтерів. Але тим не менше в мережі вискакують, до прикладу, такі повідомлення, що щодо українських виконавець і виконавців. Боже, як гарно звучите українською, навіть краще, ніж російською. І в мене питання до цих виконавців. А що вам заважало? Що вам заважало? Можливо, корпоративи в Росії? Можливо. Я не лізу в чужу білизну. Мені цього не потрібно. Просто єдине, що я хочу звернутися до нашого народу, українців. Ми занадто швидко пробачаємо. Я б навіть сказав не пробачаємо, а ми занадто швидко забуваємо. Це вічна тема, інститут репутації. Оце, власне, про що йдеться. Дуже влучно ти сказав, я теж хотів про це поговорити, про те, що в 2000-х, до 2010-х, був такий стереотип, що український гумор може бути тільки сільським. От навіть термін такий був серед гумористів, що треба робити село, тоді українською мовою це може мати місце. І пам'ятаю, всі ж з КВНу вийшли. Багато хто так. Нема гумористів, мені здається, і в Україні. Я забув, як називається команда, яка виступала в Лізі Сміху. Вони ніколи не грали.

  141. [Валерон]

    А, ніколи не грали в КВН.

  142. [Володимир Жогло]

    Вони грали в Лізі Сміху, а Ліга Сміха вийшла зрозуміло. Вийшла як окремий. Слухайте, Ліга Сміху — це дуже хороший, цікавий формат гумористичний. Але ж його робили люди з КВНу, і вийшов він з КВНу. Пам'ятаєш, була команда Берегомет? Так. Торнадо-люкс. Так воно називається? Торнадо-люкс Берегомет. Торнадо-люкс Берегомет, так. І от вони ж виграли ось цю вищу українську… Ні, вони програли команду КВН «Бомба млинів». А, значить «Бомба млинів».

  143. [Фоззі]

    Так, почекай. Почекай.

  144. [Володимир Жогло]

    Берегомет — це Чорнівецька область. Але це і Вижницький Берегомет. Там два Берегомети. А це Вижницький Берегомет. І я дуже задоволений, що незважаючи на суперечки на сцені, ми хороші друзі в житті, тому що Ігор Данильків нам продовжує організовувати концерти в Чорніцях з Ільою Драконом. Ми дуже хороші друзі і в дуже хороших стосунках. І час до часу навіть пересікаємося на різних корпоративних заходах. Ну, тобто, немає такого, що… А от там, де був фронтмен, і в них такий стиль був літературний, фронтмен був, такий спокійно говорив. Це «Бомба млинів». А, це «Бомба млинів». Так. Денис Мандзюк. Так, Денис Мандзюк. І вони ж були україномовні, виграли вищу українську лігу, поїхали в Росію грати російською мовою і провалились. Так. Я просто закінчив грати в КВН в 2010-му, так як я вже прийшов працювати у «Вар'яти Шоу». А хлопці ще далі грали. І вони грали не в Росії. Їх після фестивалю в Сочі оприділили в Білорусі грати. Там була така перша ліга. Ні, я пам'ятаю, що і в прем'єр-лізі вони грали. «Бомба млинів» ніколи не грала в прем'єр-лізі. Вони грали в Білорусі. І в Білорусі до них ставилися дуже специфічно, через те, що на першій чи на другій грі Валіон Сергійчук, мій напарник зараз по «Вар'яти Шоу» і по те саме шоу він тоді прочитав на чвертій фіналі, здається, чи на одній восьмій, я вже не пам'ятаю, вірш Якуба Колоса в оригіналі.

  145. [Фоззі]

    Білоруський.

  146. [Володимир Жогло]

    Звичайно. Якщо брати по масштабах, то це білоруський Тарас Шевченко. І це не зачепило білорусів. Бо білорусам нецікавий Якуб Колос і білоруська мова — це нецікаво було. Тому що вони були орієнтовані на рашку. І це дуже чітко в 2011-2012 році просвітковувалось. І у нас! 100%. Так дивіться, у нас же була оця піраміда КВН, ти ж в ній брав участь. Граєш в КВН, їдеш в Сочі. Спочатку граєш в Україні, куди приїжджає Масляков, як би барин такий. І ось ці всі українські команди перед ним грають. І потім, якщо пощастить, то ти їдеш в Москву грати. Як їздили ряд там Дніпро, Одеські Марси і так далі. Тобто ця ось вся піраміда, її вершина була в Москві. Ти граєш в Москві в вищій лізі, потім тебе беруть на ДНТ, можливо, чи ще кудись. Так. Тут, ну, це така система, воно ж створювалося в період максимально централізованості в період радянський. І воно має свою наслідковість, тут ніде не забереш цього всього. Але я би не сказав, що гумор, до прикладу, гумор, мені дуже шкода, що гумор грандів Одеських, до прикладу, якщо брати цього Жванєцького, він одесит. Він не був в системі координат ні КВН-у, ні інших форматів. Він все життя писав. Він не був як артист, тільки як артист. Він же був як автор.

  147. [Фоззі]

    Ну, для Райкіна.

  148. [Володимир Жогло]

    Для Райкіна, для Карцева. Скільки для Карцева було Жванєцьким написано. Карцев теж одесит. Але реалізуватися вони не могли в цьому. Ти шкодуєш про те, що вони українською не писали? Я шкодую про те, що вони не писали українською. Я шкодую, що вони не реалізовувалися в Україні. І що вони мусили працювати в цьому. Тому що це були максимально харизматичні і дуже потужні люди з глибокою думкою. Так само, переходячи до гумору нинішнього. Зараз дуже багато стендап-коміків. До прикладу, є такий Фелікс Редька. Він взагалі взяв собі такою нескізною лінією. Я не беруся оцінювати. Знову ж таки, я не оцінюю. Але факт залишається фактом. Якраз оцей мовний конфлікт, який відбувся на його виступі у Львові. Він взяв собі на озброєння і зараз активно це розкриває в своїх сольних концертах і виступах.

  149. [Валерон]

    Хайпує.

  150. [Володимир Жогло]

    Я не беруся оцінювати, чи це хайп, чи це не хайп, чи це крик душі, чи це його позиція. Я не можу залізти в голову людині. Просто факт залишається фактом. Тобто, десь підсвідомо питання все одно ще гостро внутрішньо стоїть. Тому що є люди, які, переходячи на українську мову, не втрачають, тому що вони завжди мали когось з середовища україномовних і так далі. А є люди, які переходять і їм дуже важко це робити. І вони... І в них це виходить дуже пластмасово. Вони в своєму гуморі не зовсім органічні.

  151. [Фоззі]

    На мою суб'єктивну думку.

  152. [Володимир Жогло]

    Всі органічно перейшли. Всі органічно перейшли. Назви, хто неорганічно, хто пластмасовий, на твою думку. Треба переслухати всіх.

  153. [Фоззі]

    А це неможливо фізично. Їх стільки, мені здається. Для мене це інший світ.

  154. [Володимир Жогло]

    Це дуже просто. Дивіться. Я відкрию невеличкий секрет. Отже, коли в нас був КВН, в Сполучених Штатах був формат стендап-комедії. І Джордж Карлінг, я бачив відео, 1959 року, це за два роки до появи проєкту КВН, і за чотири роки до появи Маслякова в КВНі. І той КВН то не був чисто гумор. Це була розмежальна викторина на кмітливість. І Джордж Карлінг в 59 році жартує про Кеннеді Старшого ще. Каже, чому є претензії до державного апарату? Чому у нас поганий віце-президент? Чому у нас погані...

  155. [Фоззі]

    Старший – це батько віце-президента. Він був послом в Англії.

  156. [Володимир Жогло]

    І Джордж Карлінг каже, от у нас погані політики, але ж, ви зрозумієте, у Кеннеді велика сім'я. Це перший жарт про корупцію на рівні державної влади, який я почув. На рівні центральної державної влади, якщо хочете. На телебаченні сказаний в 59 році. Зараз у нас стендап-комедія з'являється через то, що стендап-коміки, вони дають трошечки рокінролу. Бо хтось з мудрих, я не пам'ятаю хто, сказав, що кожен рокер хоче бути трошки стендап-коміком, кожен стендап-комік хоче бути трошки рокером. Ну, і в принципі, десь на цьому симбіозі воно і будується. І стендап-комедія дозволяє жартувати те, що не дозволяє тобі телебачення. Тому що в телебаченні ти не можеш говорити про відкрито, там, наприклад, секс, релігія, політика, в тому числі, якщо берем українське телебачення, і так далі, і тому подібне. І от хлопачки хочуть намагатися якимось чином розкрити весь свій творчий потенціал. Питання, як це виходить, це вторинне питання. Це ж як і в музиці. Зараз з'являється дуже багато всяких виконавців. Чи всі вони якісні? Ну, час покаже. Тут все дуже просто, зрозумієте. Можна написати дві хвилини і бути дуже популярним сім днів. А можна, от, знову ж таки, я не показую приклад. Окей, добре, якщо не варіати шоу, давайте візьмемо, ну, дізель-шоу я не візьму через то, що в дізелях працюють автори. Вони не все самі пишуть. В кварталу також працюють. Ну, добре, давайте візьмемо варіати шоу. Ось, хлопчики, п'ять чоловік писало п'ять телевізійних сезонів. П'ять телевізійних сезонів. При цьому, кожного року ми давали щонайменше 111 концертів, а в пікову точку 134. А у вас не було авторів? Па-па! Ну, мені не подобається ці розмови, знаєш, от я зараз Яновичу згадав. Він теж каже, тіпа, от, мама хахатала, давала там щось 100 випусків за п'ять років. Але він сам визнає, що це не якісно було. Це було тому, що от у нас стоїть по контракту. І при чому в мами хахатали були автори. Тут просто питання не в тому.

  157. [Фоззі]

    Ну, для глядачей все одно автор. Я розумію.

  158. [Володимир Жогло]

    Скільки тобі треба написати. Головне, щоб було якісно і смішно. Але дивіться, в чому парадокс. Знову ж таки, це форма роботи з телебаченням. Ну, в Луїсі Кея немає причин сідати і кожен день писати пару шуток. Ну, нема. У нього приходить натхнення, він пише, я не знаю, як він працює.

  159. [Фоззі]

    Потім він показує хуй, зникає не кілька років.

  160. [Володимир Жогло]

    Його канцеляють, він їздить виступати в Польщу.

  161. [Фоззі]

    Так, в Кракові. Він казав, уявіть, до чого докотився, я виступаю в Кракові.

  162. [Володимир Жогло]

    Ну, просто є такі речі. Тобто, наші стендап-коміки хочуть матюкатись і говорити на заборонені теми. Але це не завжди гумор. Це просто матюки і говорити на заборонені теми. Найкращий час зараз для українського гумору? Кращого не буде. Ну, і не було кращого. Для розвитку гумору дуже важливо розуміти одну річ. Зразу хочу всім в коментарях пояснити. Те, що я продукую гумор, який вам не подобається, не значить, що я не розумію про гумор нічого. Дякую.

  163. [Фоззі]

    Кінець офіційного звернення.

  164. [Володимир Жогло]

    Говоримо далі. Зараз про гумор. Дивіться. В нас в політичному гуморі був тільки квартал 95. І ніхто в цю церену... Ну, ще дізель-шоу заходили, але вони заходили через призву...

  165. [Фоззі]

    Через побутову.

  166. [Володимир Жогло]

    А от зараз з'явився дивовижний стендап-комік як на мене Антон Тимошенко, який дуже чітко жартує на політичні теми. Я не пам'ятаю...

  167. [Фоззі]

    Ми його запрошуємо, між іншим.

  168. [Володимир Жогло]

    Десь в мережі вискочило мені декілька його виступів, де він прожарював політичних лідерів України тих чи інших часів. Ну, як на мене, дуже об'ємно і дуже вдало. Величезний молодець. Чирков, дивовижний. Ну, словом, стендап-коміків зараз з'явилися дуже багато. Ну, давай, топ-3 ти назвав ще одного тоді. Для мене топ-3? Антон Тимошенко, Максим Кравець. Чому? Чому? Через то, що Максим Кравець, він займає якраз побутову тематику. Причому, якщо всі інші стендап-коміки молоді, то Максим Кравець досвідчений, одружений, з двома дітьми, з досвідом державної роботи. Тобто, ви розумієте, що його гумор спрямований не на молодь, а на іншу вікову категорію. І в цій церені він просто нереальний. Краще...

  169. [Фоззі]

    Ну, наведи приклад. Запродай.

  170. [Володимир Жогло]

    Та я не можу цитувати, Максим. Ну, добре. Він закінчував одного разу свій виступ. Мені дуже подобається, каже, що після сексу з дружиною, я її спитав, чи їй сподобалося. Вона сказала, головне, аби діти були здорові. Це побутова сімейна тематика в нього така. І третій? І третій. Щоб нікого не образити, їх є маса. Їх є дуже багато, насправді. Не можна виділити колись.

  171. [Фоззі]

    Ти, як боротьби, можеш сказати, «Дві бронзи».

  172. [Володимир Жогло]

    Чирков мені подобається, бо він використовує оцей грандіозний прийом, Джордж Карлін його використовував, коли він подавав дуже експресивну, величезну кількість тексту, яку дуже складно запам'ятати, вкласти в голову, і отак випалити. І в результаті він її зламував на на якийсь такий дуже чіткий, гумористичний акорд, я би навіть назвав це так. Дуже поетично звучить. Музично, як на мене. А ще мені подобається з молодих, перспективних Вадим Дзюнько, наприклад. Вадим Дзюнько. Це просто землячість. По-перше, він землячний. Вадим Дзюнько, Володя Євчук. А, стоп. Якщо вже говорити про топ українських, вибачте, будь ласка, то тоді Вадим Дзюнько мені подобається. Володя Євчук. І ряд інших коміків. Ну, їх є багато, але дуже чітко треба правильно сказати, що це якщо я вважаю, як людину, яка може давати сольні концерти об'ємні, це Антон Тимошенко, Чирков і Мандзюк. Все таки... Мандзюк — це... А мені не подобається... Мені не подобається, мені здається, що вона ковіркає навмисно слова. Ну, так не розмовляє на Закарпатті. Ну, так не розмовляє. Вона навмисно говорить російською, українські слова на російський манер. Ну, от мені так здається. Я не думаю. Ми з нею, Лера Мандзюк, ми з нею спілкувалися. Волкова дивовижно теж. Не знаю, ну я от живу півтора року на Закарпатті, і жодна людина так не говорить. Топ-три, бляха. Не можна так казати. Я можу називати ті, які мені подобаються. Називай тоді топ-три ще ютуб-каналів. Ти багато де був, в кого в гостях. Топ-три гумористичних ютуб-каналів. Дивіться, я ніколи не був, і... Тут не стоїть питання, подобається мені чи не подобається. Я вважаю, якщо ми говоримо про ютуб-канали, то не можна не... розважальний контент, не можна не згадати «Леви на джипі». Це колосальна машина з продукування контенту, який набирає дуже багато... Солов'їна шоу. Дивовижний ютуб-канал. Я не знаю, дивилися чи не дивилися. І набирає зараз обертів канал «ТЕ САМЕ ШОУ».

  173. [Фоззі]

    Максимально.

  174. [Володимир Жогло]

    Дивіться. Хороші пацани, хороші.

  175. [Фоззі]

    Перевірені часом. Ходять до церкви, шанують батьків.

  176. [Володимир Жогло]

    Дивіться сам. Кожній неділі. Так. І... Треба віддати їм належне, щоб вони робили...

  177. [Фоззі]

    Ще й скромні.

  178. [Володимир Жогло]

    Не тільки гумористичний контент, вони ще і роблять цікавий, пізнавально-розважальний і ностальгічний контент. Я не знаю, коли це відео вийде. Вже на той час на ютуб-каналі «ТЕ САМЕ ШОУ» з'явиться кубок ностальгії. Дуже цікавий проект, який повертає нас в медіакультуру 90-х на нульових. Покликаний для того, щоб нагадати людям, що... Нагадати людям, що до тотального зросіщення у нас були дуже інші хвилі. У нас свого часу був навіть певний ренесанс української культури. У нас через відео. Вімкни, напрямі, «Червоні фоси» розповідає ці історії про територію А, червону руту. Територію А у нас буде Олександр і Олег запрошені однозначно, тільки ми знайдемо вільний час для цього. Тому що в нас вже був епічний батл Олександра Педана і Гріша Решетника. Ну теж хлопці дуже чітко пам'ятають.

  179. [Фоззі]

    Тому що починали.

  180. [Володимир Жогло]

    І територіальна освіта, яка покликана для того, щоб розкрити цікаві факти про різні куточки нашої України в веселій і позитивній атмосфері.

  181. [Фоззі]

    Тобто юкрейнер, тільки в гуморі?

  182. [Володимир Жогло]

    Та, ну приблизно. Я що хотів сказати, що «Леві на джипі», як на мене, це приклад вдалого переходу на українську мову. Тому що я нещодавно щось шукав, клацев і вімкнув старий випуск. І для мене вже незвично було навіть, що вони російською колись виступали.

  183. [Валерон]

    Я теж вважаю, що це вдалень.

  184. [Володимир Жогло]

    Я вважаю, що це дуже... що ця їхня позиція... По-перше, ну, я не уявляю, щоб ці хлопці, особливо Роман Щербан, яким ми ще не говорили російською, але мова йде про те, що в них величезна аудиторія молоді, і вони є лідерами думок для молоді. І вони повинні розуміти, що вони несуть велику відповідальність за це, що вони вкладають молодим. Тобто, що основна ідея, що жартувати українською — це стильно, це круто, і це роблять, ну, там, наприклад, для молодих людей їхні дзірці. Про силовіне шоу ми згадали. Перше питання, звичайно, чому ФОС досі не брав участь у силовіному шоу? Може тому, що він рекорд може побити? Який рекорд на хвилину? 12? Віктор Вацко поставив рекорд, якщо я не помиляюся, та 12 правильних відповідей за хвилину. Наш кандидат у силовіне шоу. До речі, абсолютно слушна ідея, я обов'язково про це скажу, через то, що зараз є якась така штука, що неможливо знову ж таки співпасти з графіками. Це теж дуже важливо. Ми всі розуміємо, що такий знімальний процес. Треба сказати, Олександре, ви маєте бути, наприклад, в 10 ранку 27 числа, і це за місяць затвердили, а Олександр вилазить, наприклад, до можливісті поїхати на концерт і зібрати на дрони, і, вибачте, у нас тут бюджетні рецепти не стоїть, і ми це все прекрасно розуміємо. Ми в цих графіках так само живемо, але, знаєш, мені здається, що дуже крутий вчасний контент, вчасно воно вийшло на ось ці хвилі, що всі перейшли на українську, всі почали намагатись правильно говорити українською, ну, кон'юктурно, коротше, дуже... Я вважаю, що ми трошки все одно запізнилися з цим, але, тим не менше, зараз, так, це дуже важливо, і мені ще подобається, що в ідеї самого шоу закладено поняття, що не всі говорять правильно. Не всі говорять правильно.

  185. [Фоззі]

    Та і не існує такого еквіваленту.

  186. [Володимир Жогло]

    Тому що, як казала моя мама, вчителька української мови і літератури, вона казала, Володя, для цього є стилі мовлення. Є офіційно-діловий, є розмовний стиль, і розмовний стиль допускає, мені дуже подобається робота Щура і «Ґрати песик?» В них дуже цікаво було розібрано поняття Суржику і новотворів неологізмів, як вони не знищують українську мову, а навпаки наповнять. Дуже цікаво. Дуже цікавий сюжет, якщо раптом десь знайдете, прикріпіть посилання. Якщо про мову казати, я хотів сказати, що я дуже образився. Слухав твоє інтерв'ю, готувався до випуску, і ти на одному з них сказав, що «гарно дякую» це чернівецька історія.

  187. [Фоззі]

    Ні, Закарпатська. Чисто Закарпатська.

  188. [Володимир Жогло]

    І, ну, не чисто, тому що і там «гарно дякую». Ну, забув ти там про Закарпатську. Мені дуже подобається, що не у Чернівцях, вони кажуть не в Чернівцях, а у Чернівцях. В них дуже багато буквоведи заміняються на букву «у». Тому я дуже ходив, робив, писав.

  189. [Фоззі]

    Я всі не стримав.

  190. [Володимир Жогло]

    Не стримав. Але якщо про формати говорити, ну, зрозуміло, що Соловій знайшов класні формати українські, але погодься, що дуже багато зараз у нас чомусь знову-таки беруть російських форматів. Ті, які росіяни взяли.

  191. [Фоззі]

    А тому що вони, насправді, ці формати американські, це як із музикою. Вони, опробування якесь відбувалося в Росії, потім те, що спрацювало там, з'являлося.

  192. [Володимир Жогло]

    І ви так само зробили ось цей шоу, де Фос знімався, там, де Шлягер Шлягер красував. Шоу, гарна назва. Це ж повний повтор того, що робив, прости Господи, на каналі «Баста» Максим Галкін. Один в один Максим Галкін — відучий, сучасний музикант. Старий музикант. Називалося «Музикаліті». Перше по це чую. І навіть та сама історія, що вони так само слухали пісні, ставили їм бали, навіть механіка така сама. І такі багато прикладів. Наприклад, ми вже згадували Сергій Середа. Бачив ти, запустив? «Хто я?» Один в один такий чувак і Азамат Мусогаліїв ТМТ Купу років. Після цих слів, що ти казав? Чайочком.

  193. [Фоззі]

    Відразу.

  194. [Володимир Жогло]

    Чому так відбувається? Все одно ми дивимося туди. По-перше, я не впевнений, що якщо існує такий формат, як «Шлягер краш шоу», якщо існує такий російський формат, я не впевнений, що його не існує десь або в Європі, або в Штатах.

  195. [Фоззі]

    Зазвичай так.

  196. [Володимир Жогло]

    А по-друге, я знову ж таки скажу таку штуку.

  197. [Фоззі]

    А ти можеш говорити, в нас ж вільна територія.

  198. [Володимир Жогло]

    Просто я не знаю цього. Я дуже давно не споживаю російськомовного контенту. Дуже давно. Мені тільки доходять якісь певні слухи. Якщо виходити з цієї логіки, про яку ти говориш, то і стендапи в Україні це повторення ТНТ-шної історії. А в нас дуже довго не заходив стендап. Коли ми були ще в цьому російському полі до 94-го лютого, нам сюди приїжджали російські стендапери, збирали тут величезні аудиторії. А нашого не було фактично. Тому що в нас є дуже величезний комплекс меншовартості, який нам насаджували і нав'язували дуже довгий час. Починаючи ще з петрівських років і вже Катерина ІІ остаточно цю лінію започаткували на офіційному рівні. І трошечки прийшло часу з того. Так от здавалося б, до 94-го лютого ми від нього відмовились, але все одно повторюємо формати. Тоді виходить, що і цей формат ми повторюємо російський. А де російський який був? Російський якийсь був, є такий формат. А! Хочеш? Хочеш? Ти нарвався. Окей. Була така, ну дивіться, ви самі змусли мене про це говорити.

  199. [Фоззі]

    А що ти з Валерою наближаєшся?

  200. [Володимир Жогло]

    Була така дівчинка, яка грала за петрівську команду Вона стояла за баром, вони робили коктейлі і спілкувалися на якусь конкретну тему. Навіть от така розстановка була. Він розважальний більше, там шутки якісь, конкурси, вони щось витягали. У нас більше розмова з поважним... Та в принципі формат діалогу, формат розмови, це ж чистий подкаст, це вже ніхто нічого не вигадав. До того це все існує. Тому я кажу, що там, до прикладу, брати якісь вже очевидні. Я просто чесно, я не знав про існування якогось подібного проєкту на Шлягер Краш. Чесно, не знав. Не якщо так, прошу вибачення. Але є така штука, що наприклад, є проєкти, які москалі в нас взяли. І ми тепер думаємо, що це, ну, «Орел і решка». Наші поїхали. Далі, «Ревізор». Це український. «Розміши коміка». Це український проєкт. Ну.

  201. [Фоззі]

    А хто був перший? Мені здається, Пелех був першим, хто продав ліцензію. «Галопом по Європах»? Так. Навіть не Пелех, а ICTV продало. Пелех, мені здається, нічого не отримав.

  202. [Володимир Жогло]

    Цього я не знаю. Не беруся казати. Тобто, про поняття якихось таких інтегруючих речей в контексті форматів, ну, це треба піднімати питання. Очевидно, треба піднімати. Його замовчувати не можна. Якщо воно, там, до прикладу, десь в якийсь момент пересікається капля в каплю, то треба розуміти, чи це питамо російський проєкт, чи це проєкт, до якого українці дійшли після того, як це зробили голландці, до прикладу. Тут ж треба такі штуки розуміти. І там комусь казати, о, це таке, як в того. Є певні аналогії. Окей. Ну, ніхто ж в нас не робить, там, до прикладу, що то було популярне?

  203. [Валерон]

    Що було далі?

  204. [Володимир Жогло]

    О, о, о. Класно, що ти сказав, що ніколи не дивився вже давно російське і два приклади вже прийшли. Бо мені про це говорять. Я не дивлюся. Але воно було шалено популярне. Я каюся, я теж дивився. А я подивився трошки. Я не можу цілий випадок.

  205. [Фоззі]

    Про що ви говорите?

  206. [Володимир Жогло]

    Цей проєкт нарешті виходив на болотах, суть якого, де сиділи люди і обсирали іншу людину.

  207. [Фоззі]

    Вона намагалася розказати історію.

  208. [Володимир Жогло]

    Та, а популярність, супер-популярність цього проєкту полягає в тому, що це ментальна особливість народу. Обсирати інших. Думаєш, у нас би не зайшло таке? Ясно, що ні. Коли-небудь чув після розпаду Радянського Союзу про те, щоб українці придумували анекдоти про те, що чук чатопий, естонець затянутий, хохол п'є горілку і сало і так далі і тому подібне. Десь виродилися ці анекдоти. Чому? Тому що осередок. А у нас який гумор тоді? У нас теж з підйобом, мені здається. Але ми можемо сміятись над собою.

  209. [Фоззі]

    Це велика перемога. Анекдоти ж виродилися. Все пішло в меми. Зараз так кажуть, о, ці люди, вони ще анекдоти пам'ятають.

  210. [Володимир Жогло]

    Ти от казав про те, що ми спочули з цього, що гумор, ми воюємо за гумор, в тому числі, так? Тому що це частина культури. Тоді таке питання, а чи потрібно держава зараз фінансувати гумор український? Це дуже дивне питання. Дуже дивне питання через те, що я не можу згадати, щоб держава коли-небудь це робила. Зараз є канал «Дом», на якому виходять гумористичні передачі «Кварталу», за які ми всі платимо гроші. Олени Кравець тіпа «Лейтнайт Шоу», потім якийсь взагалі там Вікторина сказав знову ж таки про українську мову і історію. Явно з'явилася після «Соловійного шоу» і другого вашого проєкту про історію. Хто знав? Ні-ні. Господи Боже, ти мене поставив щойно в цей...

  211. [Фоззі]

    Перемоточку, перемоточку.

  212. [Володимир Жогло]

    Всі зрозуміли, хто ми є. От такі самі тіпа Вікторина і це все виходить на державному каналі за державні кошти. Що думаєш з цього приводу? Я думаю, що державна програма по підтримці культури повинна бути і в тому числі підтримувати український гумор. До прикладу, поясню, що має це на увазі. В чому суть того, що я сказав? Культура повинна підтримуватися державою. Беззаперечно. Чи можуть, до прикладу, драматичні театри, національні драматичні театри і ряд інших державних театрів або приватні театри ставити більше комедій? Можуть, можуть. Давайте згадаємо репертуари драматичних театрів.

  213. [Фоззі]

    Класика, мабуть.

  214. [Володимир Жогло]

    Комедія — це теж драматична форма. Може бути? Має вона підтримуватися державою? Має підтримуватися державою. А отакі конкретно проєкти, як, до прикладу, візьмемо те саме шоу. Пересічний проєкт. Чи потрібно тим молодим, перспективним хлопцям, щоб їх підтримувала держава? Та я не бачу в цьому причин. А, перепрошую. А держава це вже робить. Якщо не помиляються, на телеканалі «Прямий» виходить стендап. Та це ж не державний канал «Прямий». Петро Олексійович підтримує вас.

  215. [Фоззі]

    У кого?

  216. [Володимир Жогло]

    У те саме шоу, що виходить на «Прямому» каналі. Ні, ми не виходимо. Там виходить стендап. Ну знаєш, якийсь стендап підтримує Петро Олексійовича Порошенка. А тут, ну, мені здається, що це не допомагає. Сам продукт не те, щоб прям супер. А ще і держава за це платить. І при тому є ті канали, які більш популярні і краще роблять за свої кошти, власне. Мені подобається ця схема, яка працювала, і мені здається, що і зараз працює, в медіапросторі світовому. Коли, до прикладу, стендап-комік чи гумористичний проєкт знімає матеріал і продає його каналу або платформі. І немає значення, чи це приватний канал, чи це державний канал. А державний канал, в свою чергу, зацікавлений купити і отримати права на ексклюзив від коміка, який, до прикладу, знову ж таки, вже згадували Антона, згадаємо Васю Байдака, який збирають жовтневий. Гроші на культуру під час війни? Дуже дискусійне питання. Багато хто сперечається через нього. Чи слід виділяти кошти з державного бюджету на щось крім армії? Чи ні? Пишіть свою думку в коментарях. Так багато про Горбунова згадав сьогодні. У нього був якраз скандал з цим серіалом. На цьому фоні теж, що держава, чи має держава вкладатися під час війни в такі серіали, гроші, серіали про Олександра Поворозняка, грубо кажучи. Я не знаю, чи це точно про Поворозняка. Я не читав сценарій.

  217. [Фоззі]

    Звісно, є паралель з якимось російським серіалом.

  218. [Володимир Жогло]

    Так, є паралелі з російським серіалом. Я не читав сценарій. Я не можу зараз судити. Але там, я так пам'ятаю, що Горбунов відмовився від державних коштів.

  219. [Фоззі]

    Вони сказали, що все одно будуть знімати.

  220. [Володимир Жогло]

    Але дивіться, яка ситуація. Але ж ці кошти все одно не підуть на допомогу Збройним силам України.

  221. [Валерон]

    Вони розподіляться кудись в інші місця.

  222. [Володимир Жогло]

    В цьому величезна проблема. Треба дуже чітко розібратися. На жаль, не фактівець. В цьому я не фактівець. Але там ніби є якась така штука, що кошти, які тобі дають за кордон, на якісь гранди, мають конкретне цільове спрямування і ти не можеш їх використати на якісь інші потреби. Але це ж не кошти за кордон. Це просто частина державного бюджету. Чесно кажучи, я не знаю коментувати цю ситуацію. Це про не на часі. Як на мене, не можна зараз припинити виробництво кінематографу в Україні. Це заборонено. Через те, що в певний період часу на болотах, я впевнений, що зараз, знімуть свій фільм про Бучу, знімуть свій фільм про життя. Про спецоперацію, героїв. І вони засеруть це просер. Медіа просер. А я мав нагоду спілкуватися з Юрою Гаврищуком, журналіст 24 каналу. Два брата Югра і Ігор Гаврищуки. Дуже дивовижні хлопці, які мені розказали, що насправді в медіа просторі ми дуже жостко просираємо. Тому що у Франції є, до прикладу, канали, пакет каналів, і там є безкоштовних три російські канали. Будь ласка, казахи зараз тільки за рахунок того, що є певні проєкти, подекуди кажуть, що знаєте, в Ютьюбі є дуже багато проєктів українці роблять, і вони російськомовні. Тому що цей контент спрямований на глядачів з екс-республік, щоб вони розуміли і бачили ситуацію. Ви думаєте, що казахи не дивляться російськомовний український Ютьюб? Ще як дивляться. І нам треба це робити. Ну, бо в нас немає іншого виходу. Ви розумієте, про що я говорю? Іншого виходу нема. Через то, що Москаль може собі дозволити вкласти дофіга бабла і зробити якийсь канал, його там заблочать, він зробить інший канал, перейде через мережу, створить фейкові Ютьюб-канали, проплатить якогось блогера смердячого, цей блогер смердячий наробить кіпішу, всі почнуть його дивитися, в результаті сморід від їхньої пропаганди шириться далі, а ми не будемо знімати вони на часі. Піднімати не треба усвідомлення підростаючого покоління, що відбулося. Мой машина три роки, він виросте, він буде знати про всю цю страшну ситуацію з моїх уст, але я ще би хотів, щоб він побачив це не через художній домисел і алегорії, а от так максимально реально. Я не говорю, щоб перейти і знімати виключно документалки. Ні! Реально знімати через історії простих людей, через історії сімей, через втрати, через біль, через те все, що пройшли люди. Знімати треба це. І в тому числі, якщо серед, ви дивіться, якщо серед достатнього об'єму матеріалу, серед достатнього об'єму контенту буде ще, до прикладу, сатиричний або іронічний, або, якщо хочете, гумористичний контент, який буде піднімати національну свідомість і розкривати весь цинізм, гнилоту і сморід нашого, на мій правдікий жаль, сусіда, то чому б і ні? Чому б і ні? Пам'ятаєте, як це зробив дивовижно фільм «Диктатор»? Про те, що як Сталін помер? Ні, ні, ні. Не про те, як Сталін помер. Голівудський, Саша Боронкоїн. Казахи образилися, через то, що він взяв, до прикладу, взяв би Туркменістан, казахи би не образилися. Тут ще така штука, якщо ми будемо в такий спосіб також демонструвати, то це виправданий спосіб. Чого тут цей італійський фільм, пам'ятаєш про «Смерть Сталіна»? Там, де висміли всю радянську армію.

  223. [Фоззі]

    Прекрасно.

  224. [Володимир Жогло]

    У нас є інсайт? Про те, що шановний пан Олександр Аркадійович колись хотів продюсувати український українського шансон-співака. Не тільки він. Це мав бути спільний продюсерський проєкт. Олександра Аркадійовича, як ви сказали, Сергія Дмитровича, притули, шансон'є, далекобійник, і навіть була назва. Вона в мене була. Будь ласка, вона в мене була. До тексту і, звичайно, до безпосереднього продюсерку не дійшло. Це була така ідея.

  225. [Фоззі]

    Спонтанно.

  226. [Володимир Жогло]

    Під впливом емоцій. Під впливом емоцій. І був такий, як то зараз молодь каже, вайб для цього. Любить Олександра Аркадійовича. Я його теж обожнюю.

  227. [Фоззі]

    Та, шкода, що не зробив. Але все попереду. Тому що далекобійник має бути витриманим.

  228. [Володимир Жогло]

    А я витриманий часом. Але ти дуже гарно співаєш. Це дуже хибне враження.

  229. [Фоззі]

    Ні, ні, ні.

  230. [Володимир Жогло]

    Я співаю так, як співаю. Моє завдання в моєму співі завдання донести смішне людям. Іноді в цьому шоу «Шляхер Краш» ти іноді захоплюєшся і такі партії видаєш. Я так веселюся цим часом. А можна собі дозволити. Але добре, тоді в мене ще один інсайд є, що ти був у свій час, як зараз Гроза львівських караоке. О! Були моменти, коли Володимир Олександрович заходив в караоке, то люди, які хоча би другий раз були в караоке в своєму житті, вони розуміли, що їх час закінчується. Чому Гроза караоке? Я ж не можу співати репертуар, який мені не подобається. Зазвичай в караоке так не роблять.

  231. [Фоззі]

    Офіцери. Лєц.

  232. [Володимир Жогло]

    Я виконував репертуар такий, до моменту споживання пива, наприклад. Легкого алкогольного напої, можливо, коктейлю. До цього моменту я виконував такі пісні, як, наприклад, «Я люблю тільки тебе, Олександр Валерійович Пономарьова» на два тони нижче. Тому треба розуміти, що є, певні, недосяжні речі. Я виконував такі пісні, як «Wonderful World» Луи Армстонга «Безсмертний тір» «You are so beautiful» звичайно, нашого любого Джо Кокера. Такі речі я виконував. І наступна пісня «Рюмка водки». Ніколи в житті за жодних обставин такого не було. Був момент, просто, коли це все переходило, наприклад, в такі композиції, як «Show me how to live» «Audioslave», потім «Metallica» «I Disappear», потім «Godsmack» «I Stand Alone», потім вже йшов «Drawing Pool» в них є така пісня «Bodies» Ну, наприклад, такі пісні я виконував. Ну, і могло це все закінчуватися чимось легким. Чимось таким легким. Наприклад, якщо був Чарта лягала. Якщо б був такий мінус в караоке, це могло звучати або щось з «American Headchurch», або «Slipknot». Інші відвідувачі караоке. Я ж кажу, що були в караоке присутні люди, які були вдруге в караоке, вони бачили мене і розуміли – пора. Пора, браття.

  233. [Фоззі]

    У нас якось була ситуація, друг в караоке, мальчишник, перед весіллям, і ми з Фаготом там почали трошечки згадувати дитяцтво, юнацтво. І підійшла Володарка в караоке, на очах давала нам дві платинові картки і сказала – будь ласка, приходьте ще, я більше не можу слухати лепса.

  234. [Володимир Жогло]

    Ні, а я знаю, що тобі навпаки казали Володь, сьогодні тут дівчата святкують день народження. Можна ці пісні всі підтримати? Власне, тому і звучали. «Я люблю тільки тебе», «You are so beautiful». Це ж були пісні, які… Нема нічого кращого, ніж бачити втомлений погляд жінки в караоке. Коли ти бачиш втомлений погляд жінки в караоке…

  235. [Фоззі]

    Ти про тих жінок, які другим голосом співають як треба?

  236. [Володимир Жогло]

    Ні, я про тих жінок, які роблять затяжний кліп. Вони не кліпують отак, а кліпують так. О! Оце «You are so beautiful» в цей момент треба звучати. Ну, це ж треба розуміти. Але це знову ж таки мене завжди дивувало і мене це розбивало завжди, що чому-то саме такі репертуари я використовував. А, що коли були дівчата, я співав «Backstreet Boys». Шо ти? «You are my fa…» Ну та шо? Чоловік знав, що робити. Ну але Робі Вільямс «I just wanna feel…» Мене дивувало завжди, що у Львові в караоке виконувалися такі речі, про існування яких я навіть не знав. Я слухав багато музики і на мій превеликий жаль, я чув згусток оцеї регні, яку називали шансоном і я навіть, і такого я навіть не чув. Олєгрова. Ну та Олєгрова, це ж караоке придумала Олєгрова. Тому тебе не здивувало у цій історії, коли зараз були скандали, пам'ятаєш?

  237. [Валерон]

    Я не здивований.

  238. [Володимир Жогло]

    Я не здивований абсолютно, через то, що ми мали концерт 28 вересня, ми мали концерт в Білій церкві, ми під'їжджаємо і я чую, звучить якась така знаєш як то в автомобілі дуже такий штучно поставлений звук, де звук коштує дорожче, ніж автомобіль. І я опускаю вікно і чую, що там звучить такий чіткий русский реп. 2023 рік, 28 вересня, Біла церква, русский реп з відкритими вікнами на всю вулицю. У нас дуже багато лише в людей в головах гімна. І таких гімнеяних людей, на мій привлик, жаль, ще дуже багато. Підсумовуючи то, що я сказав, мені дуже подобається, що мене назвали фахівцем. Я буду тепер себе дуже часто так називати.

  239. [Фоззі]

    Визитівки зроби.

  240. [Володимир Жогло]

    Звичайно, визитівки, а як же. Я хочу, підсумовуючи, сказати буквально два речення. Перше речення. Гумор під час війни абсолютно на часі. Беззаперечно. Тому що він потрібний для того, щоб переживати дуже важкі психологічні моменти, як і військовослужбовцям, так і звичайним пересічним людям. Це необхідність. В багатьох це просто захисна реакція психологічна. Це треба теж розуміти. Те, що гумор розвивається в різних площинах, це взагалі чудово. Краще бути не може. І дай Боже йому розвитку. Те, що ще не до кінця всі усвідомили, що українська це безповоротно назавжди. Бо є ж артисти, які кажуть, ну я часом за кордону співаю по-русски, тому що там же просто не розуміють українською. Блядь! Сука! Бійонці! Підійди до бійонці і скажи, ану-ну, блядь, заспівай по-русски, бо я ніхуя не розумію, що ти, блядь, пиздиш. Такого нема, правда? Ну, нема. І до Леді Гагі так ніхто не підходить. Прикиньте. Ну от в чому вся штука. От в чому вся штука. Тому українське і україномовне і проукраїнське, що дуже важливо, тому що не все, що україномовне, це проукраїнське. А треба уніфікувати ці всі речі і обов'язково розвивати. Якщо хтось, хто в публічному просторі, серед коміків, спілкується українською, а не вдома спілкується російською, це його особиста сексуальна драма. Я не вправі засуджувати, але пам'ятайте, що це відбувається на вашій якості мовлення. Всього лиш на всього. Тому читайте більше українських книжок, щоб використовувати всю палітру синонімічних рядів української мови, в якій вони найбільші. І співаки, артисти, і інший шоу-бізнес. Скажу вам так, друзі, є люди, які пам'ятають ваші корпоративи перед Шиншилами, ваші інші...

  241. [Фоззі]

    Ось ти про кого.

  242. [Володимир Жогло]

    Ні, про кого. Просто так.

  243. [Фоззі]

    Вирвалися.

  244. [Володимир Жогло]

    Ваші співаночки, ваші альбомчики, і вашу позицію, вірніше, її відсутність, повну аморфність. Зараз час для українців творити українське у всіх можливих сенсах цього поняття. І ще про кінематограф підсумувати хочу. Знову ж таки, якщо вже ми будемо мати можливість, як я вже казав, мати стільки матеріалу правильного, якісного, патріотичного, і не тільки побутового, інтригуючого, різнобарвного, тоді не бачу змісту, не переходити, не припиняти виробництво комедійних серіалів, або повнометражних форм, які б висміювали, або були злободенними, або нести в собі якісь основоположні українські цінності. От і все. Тут такий невеличкий підсумок з нашої роботи. Якщо ще якісь питання питаєте, я фахівець. Сергій Дмитрович не хотів відкрити в Львові відділення «Хаб». Сергій Дмитрович має стільки тут, в Києві, якби це було в Львові, він би просто розірвався. А як тобі здається, він змінився? Звичайно. Це так чи інакше змінює людей. Війна, широкомасштабна війна, змінює всіх людей. Але я, знову ж таки, буду дуже вдячний, дуже довго, певно до кінця своїх днів Сергію Дмитровичу Притулі, який дуже чітко спохотився ще в 2014 році і силами «Вар'яти Шоу», і не тільки, а й своїми особистими зборами ми допомагали Збройним силам, починаючи з 2014 року, і не зупинялися ні на одну секунду, і зупинятися не збираємося. І якщо йому вищі сили дадуть здоров'я, щоби він працював далі, в благодійному секторі, я підтримую його, як і весь наш колектив, цілком і повністю. А що в мене Сергій Притулов? Втратила Україна вже? Мені здається, що Сергій Дмитрович сам втратив будь-який потяг до шоу-бізу, щоб він сюди-там не реалізовувався.

  245. [Фоззі]

    Медійно він все одно буде проявлятися. Якщо збережеться іронія, добре, але він не схожий на людину. Так, я знаю. Просто такого Притулова ми всі, кожен може подивитися в дзеркало і попрощатися з людиною, яка була колись. Це важливо розуміти.

  246. [Володимир Жогло]

    Дмитрович, мені здається, що буде займатися далі. Те, що він буде публічною постаттю, це беззаперечно. Мені просто пощастило в житті трошки ближче його знати, ніж більшість українців, тому скажу, що я його підтримую у всіх починаннях. В ньому присутні якості, які мені дуже імпонують. Мені дуже подобаються хейтери Притулова, і дуже подобаються люди, які краще знають за мене. Господи, може, я у Львова в'їхав в таксі, і мені таксист розказував, чий Притулова політичний проєкт. Я кажу, дякую, що ви мене просвітили. Я думав, що ти розповідаєш про Байрактар, про супутник. Ой, про супутник я взагалі почув лекцію. Ну, таксисти у Львові, знаєш, краще. Це ж люди з першоджерелом контактують.

  247. [Фоззі]

    Давай традиційно виставимо лотик від гостя.

  248. [Володимир Жогло]

    Є. То дуже особливий для мене. На світі? Так. Зараз не знаю, куди показати. Отуди? Буде видно. В 2020 році, в 2018-2019 роках Національний банк України випускає монети. Вони різного еквіваленту. Еквіваленту конкретно ця 10 гривень. Це колекційна монета. І в цих трьох роках вони випускали монети, приурочені різним напрямам Збройних сил України. Оця приурочена Державній прикордонній службі України. І чому для мене цінність на ця монета? Через те, що в мене дуже яскраві спогади. Один з перших наших виїздів до військових, це був 2015 рік. Сумський прикордонний загін. Дивовижні люди. Люди величезного духу. Через те, що, ви знаєте, коли расисти загодили Україну, вони першими їх зустрічали. Тому в цій монеті дуже багато символізму. І, в принципі, люди, які тримають наші кордони, це люди, які заслуговують найвищої похвали. І така символічна...

  249. [Фоззі]

    Треба, щоб якось ти залишив своє ДНК на ній. Якийсь автограф.

  250. [Володимир Жогло]

    У мене є, спочатку, але... На що збираємо? Ми зараз дуже плідно співпрацюємо з 68-ю окремою єгерською бригадою. І ми збираємо зараз для них на FPV-дрони. Через те, що, як казав нам заступник командира бригади, казав, хлопці, дрони і автомобілі — це речі, які потрібні завжди. А ти, здається, хотів навчитися над дроном управляти? Так. І я навіть знайшов у Львові місце, де можна це робити. Є сертифіковані... Є сертифіковані люди. Ще поки що. Бо поки в мене є ще можливість, поки я ще солдат за пасом, то я маю можливість бути тут в Україні і їздити з концертами, допомагати Збройним силам. Я буду цим займатися, тому що я вважаю, і це моє тверде переконання, що українці поділяються на дві категорії. Ті, хто безпосередньо рятує нашу державу, і ті, хто їм допомагають. Інших українців немає. Якщо ви не входите ні в ту, ні в ту категорію, вітаю, ви хто завгодно, тільки не українець.

  251. [Фоззі]

    Отже, ця монета стане вашою. Якщо ви зробите донат від 200 гривень, поставивши нам плюсик, просигналивши про це в коментарях під цим відео, там буде посилання на банку, з якої, коли ми її розіб'ємо, переправимо гроші на збір на FPV-дрон для 68-ї бригади. Це треба. А ми поки подумаємо, на чому ти все ж таки залишиш автограф, якийсь конвертик.

  252. [Володимир Жогло]

    Окей. Дякую вам. Всіх здоров'я, благодати, успіху. Найкраще обережіть себе, тримайте ноги в теплі і любіть Україну.

Схожі епізоди

волонтерство, політика, футбол

9 січ. 2025 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Чи повернуться українці з-за кордону, тисяча Зеленського, коли вибори, прогнози на 2025

Ми в Прямій Червоній поважаємо традиції, тож раз на рік зустрічаємося із Сергієм Притулою для підбивання підсумків і побудови нових планів. Цього разу Сергій Дмитрович привіз нам новини із Оттавщини, Чикажчини та навіть Тбіліщини й Дамаскщини. Чого очікувати в політиці й на фронт

Читати повний текст

гумор, телебачення, медіа

21 лип. 2022 р.

Олександр Педан

ПЕДАН. Меми війни, бійка з ультрас Карпат та закриття каналів Ахметова. @pedanos

В гостях у ПЧ Олександр Сергійович, теж на П, але не Пушкін! З Олександром Педаном Фозз і Микола поговорили про інформаційну війну з росією і нашу перемогу в ній. А ще виявилось, що Педан і Фозз разом грали в нападі однієї футбольної команди, разом билися (в прямому сенсі цього с

Читати повний текст

гумор, кіно, волонтерство, ютуб, телебачення

30 лист. 2023 р.

Бампер і Сус

БАМПЕР І СУС. Зменшення донатів, алкоголь на фронті, матюки, ЕЛІАС. Зеленський вкрав у них ідею?

У Прямій Червоній вперше «соображают» на чотирьох. Усе тому, що до бару завітали найнародніші коміки країни — Бампер і Сус. Їх критикують за величезну кількість матюків у творчості, але це не позначається на кількості концертів і переглядів. Їх називають улюбленими гумористами ві

Читати повний текст