ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
телебаченняютубмедіа

АНАТОЛИЧ. Агент Бущана, вызов Селезневу, кальяны на 30 тысяч и день рождения Януковича.

Анатолий Анатолич

Опубліковано 8 лют. 2022 р. • Довжина: 12 675 слів

Короткий зміст

❗️❗️❗️ Он забирался на дерево, чтобы посмотреть игру Кривбасс - Парма, в Киев в первый раз приехал ради матча Динамо и подрабатывал личным курьером Дениса Бойко!

🎤 В гости к ПЧ зашел тот, кто первым придумал приставку ЗЕ, ярый болельщик Динамо Киев и известный шоумен Анатолий Анатолич!

✅ Отношения с Зеленским и первой леди
✅ Истории о Бущане, Хачериде и Волкове
✅ Приглашение Селезнева на марафон
✅ Игра босиком с бразильскими мальчишками
✅ Пляжный футбол против Морозюка
✅ Переписка с Дель Пьеро
✅ День рождения Януковича

 

Цей епізод ще не відредаговано і може містити помилки.

Текст

  1. [Фоззі]

    Пам'ятаєте, старий анекдот був про жінку важкої долі, яка приїхала на море, а там станки, станки, станки, станки. От і зараз в нас контент, контент, контент, контент. Всі беруть в усіх. Всі з усіма спілкуються. І все в Ютуб, Ютуб, Ютуб. І сьогодні в нас людина, яка зазвичай спілкується з людьми, а не розповідає комусь. Анатолій Анатольович, ку-ку. Засновникі тюру. Засновникі тюру. Слухай, ти з назвою The Interviewer мав би в теорії вже очолувати якесь... Міністерство мініфутболу міг би очолувати. Осередок. Осередок, осередок. Осередок мініфутболу. Це схоже на історію, коли раніше реєстрували доміну там, банку А, а потім продавали найбільшому банку там.

  2. [Анатолій Анатоліч]

    Слухай, а насправді, наприклад, The Interviewer, щось в нас ще там було The Tachki, щось ще в нас було зареєстровано, а потім з'явилося The Kubiki, ютюб-канал, і я так думаю, ми просто не стигли зареєструвати за команди і так далі.

  3. [Фоззі]

    Ай-яй-яй-яй-яй. То можна було підняти нормально. Зе, так.

  4. [Анатолій Анатоліч]

    Так. Трішки ми запізнились. Могло, могло. Або хоча б зе просто зареєстрували.

  5. [Фоззі]

    Ну, зе, так, безумовно, зе.

  6. [Анатолій Анатоліч]

    Як ти взагалі з гарантом зараз? Ну, як...

  7. [Фоззі]

    Зе кеш трохи.

  8. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ми насправді зараз не особливо спілкуємося, тому що, ну, скільки, я не пам'ятаю. На якомусь концерті ми бачили ще до президентства. Просто ти занятий зараз. Я занятий і у президента багато справ. Але, наприклад, Олена Зеленська ходила завжди до мене на Дні народження і ось півтора року тому я її запрошував знову на Дні народження, але я так написав, що Олен, я насправді не знаю, як там зараз по протоколу, чи можна тебе запрошувати кудись. Ну, на всякий впадок, я знаю, що ти не прийдеш, але я тебе запрошую. І вона дуже класно відповіла, дуже смішно написала. Дуже шкода, я прийшла.

  9. [Фоззі]

    Тут час плоского жарту, що була б оскубрія, то прийшла, але ми це... Чик-чик, того не буде. Всі футбольні люди зазвичай вкрай обережні в оцінках діючих тренерів, президентів. От Ливоненко не був обережним у свої часи. З того він і живе. Віктор Євгенович з того і живе, що не був обережним. А всі так, мені подобається, мені подобається. Особливо завжди, коли вони кажуть, що президент клубу мені як батько, це завжди в мене викликає таке бажання пошукати пульт і перемкнутися на інший канал.

  10. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, я що не батько, фінансово забезпечений людина. Виходить, що майже як батько.

  11. [Фоззі]

    Розумію, коли ти п'яний, прийшов зранку. Тільки тато може так зрозуміти. Це, здається, лише Ярославський розумів, коли Рекун прийшов п'яний зранку. Бо Рекун йому дзвонив, так? Ні, не знаю.

  12. [Анатолій Анатоліч]

    Попереджав? Ну, так.

  13. [Фоззі]

    Він казав, про Рекуна тоді казав, що у нього завжди був спеціальний голос. Коли він нарити починав. Це останнє, що він робив. Коли вже свідомість втрачав, він дзвонив президенту. Це не можна було робити, але вже він втрачав повністю страх. І він каже, він дзвонив мені спеціальним голосом. Я розумів, що це Рекун. Що я цей голос знав. Якось в Харкові після матчу зустріли Рекуна. Він стояв на касі. Брав літрушку. І пиво брав. Літрушечку чого? Горілка, літрушка і двушка. Я вам скажу, зараз абсолютно інший футбол. Буквально 2012-2011 роки. Вони ще могли собі дозволити в літричку і пиво попити. Навіть і тренер дозволив. А тепер максимум, що вони роблять. Я пам'ятаю, як Шевченко зібрав всіх після цієї похальної перемоги 19-го року над Португалією. І вони всі випили буквально по келиху, по два або пиво, або винця. Не те, що ніяких запоїв. Навіть продовження такого не було. Кальяни люблять? Кальяни, так. Вони настільки відійшли від цієї теми. Всі зараз рахують. Не так, як Мілевський. Мілевський казав, куди мені гроші віддавати. Що я їх буду в банку складати. А тепер всі реально складають. Бо всі в плану вже. Не до бухла. Тому що ти проїхав, як Микола з Чаркасі. Бо тебе перше завдання — купити батькам квартири. Наприклад, це дуже цінні. Друге завдання — машину. Третє завдання — з бази з'їхати в свою квартиру. Четверте. І в них вже всього такий планчик розписаний в блокноті. Що треба? Де тут місце забухати і втратити зарплатню? Ні, це класно. Я ж кажу, як помінявся світ футбольний за десять років. Були часи, що вживали футболісти перед футболами, після футболами, під час футболу. Але для них часи змінилися. Тільки не для нас. Не дарма. Не дарма ФОС запрошує всіх сюди у бар «Дзеркало» на Подолі. Тут реально можна дати країні вугілля. Дати на душу населення.

  14. [Анатолій Анатоліч]

    Ну і так, виходить, що зараз Миконко, скільки він там підписав? Скільки на рік? Два? Ні, там 50 на тиждень. 50 хунтів?

  15. [Фоззі]

    Так, 50 хунтів.

  16. [Анатолій Анатоліч]

    А Сележнев отримує, якщо не помиляю, скільки?

  17. [Фоззі]

    70 тисяч гривень.

  18. [Анатолій Анатоліч]

    70 тисяч гривень на місяць. Так. Ну звичайно, виходить, що стара школа і нова школа.

  19. [Фоззі]

    Ну це, ви розумієте, всі ці новини про тисячі на тиждень. Якщо ти сидиш, наприклад, на базарі охоронцем, то це страшні гроші. Якщо придивитися, то ти розумієш, що там 50 — це ж не чистими. Там же ще податки. Не то і бруто. А потім, а вартість життя? Лондон-Сіті на углу з Прес-Сіті. Але все одно, людина зробила цей перехід, він зробив собі кар'єру. Він виштовхнувся зараз і все. І потім навіть, хай би там як склалося.

  20. [Анатолій Анатоліч]

    Ну і ще ти помітив, що футболісти зараз, вони... Ну якщо Мілевський, він там, пам'ятаю, його зустрів колись на набережній, на Феррарі, на кабріолеті. Музика, прям, максимально пафосна. То сучасні футболісти... От я нещодавно пощастив мені покататись в машині з Бущаном. В нього ранжер. І йому все одно... І не те, що соромно розповідати про свої статки. Але вони розуміють, що цим зараз точно не варто кічитися. І при тому, що він каже... Люди от кажуть... Він каже. Будь ласка, суперстар. Реально суперстар. Яка файна карточка.

  21. [Фоззі]

    Це прям... Це автограф Бущана? А це теж...

  22. [Анатолій Анатоліч]

    Це співпадіння.

  23. [Фоззі]

    Лише зараз, ти зауваж. Це лише зараз прийшло. Коли Серна мені розказував, знаєш, ще років 10 тому, він каже, що у нас в Хорватії... А там преса в Хорватії ще страшніша, ніж наша. Вона кидається реально на все, вона рве за будь-яку тіму. Вона така, ну, не те, що жовта, а жовта гаряча. І він каже, що я б їхав, наприклад, на Каєні з Києва в Загріб, то я б потім пересідав на іншу машину, простішу. І їздив там по... Тому Серну зловили в Хорватії, коли вони корили. Він розказував, бо я розумію, що це удар були для вболівальників, що вони побачать, що я заробив, я такий понтовий. У них вже це було. А у нас тільки зараз оце така штучка, що не треба драконити драконів.

  24. [Анатолій Анатоліч]

    Алло, Бущан, що розповідаєш? Більшість не знає, що в нього там травма спини, що кожного дня йому потрібно її там закачувати, масажувати, що це там операції постійні і так далі. Звичайно, я думаю, що шанувальники також мають розуміти, що за цими грошима стоїть абсолютно віддане життя. Це точно. Віддане дитинство, юність, якої в них не було. Тому, можливо, хтось там і зривався в якийсь момент. Ну, як принаймні, раніше так було. Зараз, бачиш, так скромніше всі себе ведуть.

  25. [Фоззі]

    Ну, Бущан якраз у нього така доля, що не можна заздрити. Бущан висидів своє, вистраждав свого. Ну, і не будемо забувати, що на одного Бущана приходиться скільки там? Десять тисяч хлопчиків, які грали і нічого не награли. Та й не отримують так, як раніше. Погодьтеся, там 9-й, 8-й роки, коли ти тільки потрапляєш в склад «Динамо», то у тебе вже 20 тисяч баксів на місяць. Це просто ти в головну команду. А далі-далі-далі і всі ці контракти. Зараз же таких грошей нема, просто навіть в «Динамо». Вони не отримують вже. Немає такого ліфту соціального. Знаєш, як Женя Хачелідді. Умовно, не хочу його образити, він продавав черешню в Мелітополі. Потім він трохи поколимів Новолинь. А потім до Газіка і бах. І все, у нього мерседес білий, у нього все. Зараз все-таки вони так ідуть, ідуть, ідуть.

  26. [Анатолій Анатоліч]

    А він, знаєш, як він приїхав на мерседесі, поїхав в салон, купив собі GLK. І він не знав, що ззаду, і екран який ззад показує, так? Ні-ні, він купив GLK. Повернувся до салону якась. Найменший такий паркетничек. Ну, йому здалося, що він нормальний. Він приїхав, і хтось йому з «Динамо» каже, щоб ми тебе на цій машині тут не бачили. Він повернувся до салону. Він повернув його і купив щось більше собі. Мені сподобалося. Ну, а потім просто пацани сказали, що це не пацанська машина, а GLK — це для дівчат.

  27. [Фоззі]

    Тут головне питання — хто сказав таке? От я не знаю. Хто? Охоронець. Я не відкрив браму. База. А ти багато пишеш все-таки. Як так сталося, що ти по своїх програмах береш тепер і футболістів? Раніше не було ж такого?

  28. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ну були футболісти, які мені цікаві, хто відкритий, і, звичайно, ми з задоволенням. Вова Кабільков зі мною допомагав по контактах. А з Бущановим, наприклад, познайомилися ще раз New Balance, він амбасадор New Balance. Коли ми, наприклад, з Михальченко записувалися, це для мене одне з найцікавіших інтерв'ю, тому що як співрозмовник зі старшим. Як співрозмовник... Ну, для Миколи. Ну, вибачте, так. Я просто... Це, звичайно, ти знаєш, розумієш, там, можливо, переглядів менше ніж у якоїсь... Але як людина, яка розповідає історії, про свою кар'єру в Італії, це просто фантастично.

  29. [Фоззі]

    Людина, яка може сказати, і тут Манчині зайшов в душ.

  30. [Анатолій Анатоліч]

    Він розповідав, як вони пили вино на тренуваннях.

  31. [Фоззі]

    І Віалі зайшов... Хто в нього був? У нього був Манчині?

  32. [Анатолій Анатоліч]

    Віалі.

  33. [Фоззі]

    Віалі, Катерниць.

  34. [Анатолій Анатоліч]

    Ламбарда.

  35. [Фоззі]

    Ламбарда, так, було про когось.

  36. [Анатолій Анатоліч]

    І він розповідав, як вони пили вино на тренуваннях. А, до речі, в нас є ще інтерв'ю, в мене є інтерв'ю з... Блін. В нас є інтерв'ю з Славом Медведенко, і це також така історія. Він розповідає, як він потрапляє в Лейкерс, і там Кобі Брайант, і там Шакіло Ніу. І ти думаєш, блін, як це можливо? Ти ж саме спілкуєшся з Михальченко, ти ж саме спілкуєшся з якимось... А вони ось так торкались легенд, хоча вони і самі легенди. Але, ну, коли ти поруч, зрозумієш, це дивочно. А ти записав уже Славу Медведенко? Так, в нас є Слава Медведенко.

  37. [Фоззі]

    А він розказував, що йому скарбана електрою?

  38. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, а що він мотив скарбана електрою? Так, так, так, він мотив.

  39. [Фоззі]

    Вона з ним мотив, а він щось морозився. Ну, ти знав це? Був телепандемія. В неї була спільна реклама, і вона була в ванні, і він заходить в ванну. А, ні, це фрагмент фільму був. Він взяв участь в трьох фільмах, короткі фрагменти, сценки. І вона в ванні гола, і він заходить. І, значить, сценка закінчується тим, що він, так, а-а, сорі-сорі, виходить. Але потім вона йому давала наці, які такі непрозорі, що, типу, може, ти міг би там ще раз...

  40. [Анатолій Анатоліч]

    Може, ти не виходь?

  41. [Фоззі]

    Може, нам треба цю сцену прокрутити, якось прорепетирувати. Але він щось таке, типу, ну...

  42. [Анатолій Анатоліч]

    Я думаю, ми маємо... Нуент'єнду, нуент'єнду. Для молодого покоління показати, як виглядає... Принаймні, виглядала Керменелектора, тому що думаю...

  43. [Фоззі]

    Та для молодого покоління і Медведенка, зрештою, непогано було б.

  44. [Анатолій Анатоліч]

    Він розповідав класну історію, як він приїхав, в нього не було ще зарплати. Він ж там отримував, знаєш, як контракти. Там перший, перший прихід. До цього не було, і Шакіла Ніл повіз його по магазину. І за свій рахунок купив йому там костюм, ще щось. Потім він йому повернув ці гроші. Я думаю, як Шакіла Ніл везе молодого хлопця з-під Києва по Лос-Анджелесських магазинах? Як це можна уявити?

  45. [Фоззі]

    А як вони вмістилися в одну машину? Це були Карлс? Ну, там, напевно, Форд, Тундра. Знаєш, яку машину він першу купив в Лос-Анджелесі?

  46. [Анатолій Анатоліч]

    Яку? Давайте, ваші ставки. Міні-Купер. Міні-Купер.

  47. [Фоззі]

    У мене була маленька машина, в якій я возив хіжняка, а у мене був Хонда CR-V. Так він сидів на передніх сидінях отак-от.

  48. [Анатолій Анатоліч]

    Знаєш, що він купив? Він купив в салоні BMW 750. Вона для великих хлопців, так. Це круто.

  49. [Фоззі]

    А скажі, будь ласка, а ми подивилися зараз з Фозом, а у тебе видалена програма з П'ятовим. Гарна програма про клубів. Так, нас видали в Ютьюб. Серйозно?

  50. [Анатолій Анатоліч]

    Через рекламу. Дивно, тому що у нас, наприклад, є епізоди… Ні, звичайно, одна інтеграція. У нас видали в Ютьюб кілька епізодів, хоча ми нічого не порушували, але вони прохвали це як гемблінг. Тобто якісь епізоди залишилися.

  51. [Фоззі]

    Ви могли з середини викинути.

  52. [Анатолій Анатоліч]

    А ми потім повирізали і повернули деякі епізоди. Але от, я тобі скажу, що там «Альона-Альон», наприклад, там було… Видали, ми вирізали, повернули. Ну, це дивна історія. Хоча там абсолютно легально і у інших… Є інтерв'ю якийсь, але є. Але в нас прямо був такий період, там інтерв'ю п'ять знесли за рекламою у букмекерів.

  53. [Фоззі]

    Чомусь таке було. То заготовили алгоритми Ютьюбу, ніхто не знає, насправді.

  54. [Анатолій Анатоліч]

    Я стояв і вирахував скільки разів, ти скажеш «п**дець». Ну, добре. Ні, але в нас кілька букмекерів віддало. П'ятого видало, так.

  55. [Фоззі]

    Так, я врятуюся.

  56. [Анатолій Анатоліч]

    Можеш це запікувати.

  57. [Фоззі]

    Я врятуюся. Дивіться, от ми дійшли висновку, наша експертна рада, що футболісти тепер не бухають. Часи інші. І футболісти теж кивають перед телевізором.

  58. [Анатолій Анатоліч]

    Так, так.

  59. [Фоззі]

    Ми не бухаємо. Тільки кальян. Але ж все ж змінилося і медійно, і сексапіліті. Тепер в нас всі футболісти, суцільне РНБ. Я раптом подумав, з кого ж все почалося? З Бекхема, мабуть. Пам'ятаєте ті історії, як Фергюсон в нього там бутсами кидався? Як Гель, команда вже на полі, а Бекхем біля дзеркала. Спайсбой. І тепер же всі такі. Тепер все. Всі футболісти тепер виглядають, як РНБ-зірки. Як і дружини футболістів, до речі. Дружини футболістів – це окремий пункт.

  60. [Анатолій Анатоліч]

    Є категорія, всі дівчата, нехай не вражаються, але є такий типаж. Вони однакові. Звичайно.

  61. [Фоззі]

    Я знаю, Даша Савіна – це дружина Бондаря з Шехтеря. І? Ти її знаєш? Так, бо вона веде футбольну програму.

  62. [Анатолій Анатоліч]

    Ні-ні, я не кажу, що всі вони погані в ніякому разі. Але є типаж. Всі дівчата у футболістів дуже чимось схожі між собою. Як і футболісти також. Є мода татуювання, знаєш, таке, як у Бекхема у більшості. Ну, не такі симпатичні. Але Бекхем був, звичайно, законодавцем моди. Але зараз, ну, така брутальність моді.

  63. [Фоззі]

    Ну, а ти ж все-таки підкорюєшся якомусь стримові. Заводиш інстаграм, тому що на інсті можна отримати кошти. Не знаю, Маразючка, дружина Маразюка, колишня, тепер вже й нинішня, вони, здається, назад, разом. Вона ж заробляє з інстаграму. Тобто вона робить пости. Вона є файні пости. Кожен може хейтити або глорити. Але вони ж заробляють на цьому. І всі розуміють, що тепер інстаграм – це заробіток. Отже. Дружини футболістів розуміють, що це ж не вічно буде, що футболіст приносить додому гроші. Отже. Бекхем випередив ще й час з Вікторією Бекхем. Тобто, медійні жінки, медійних футболістів. Соційний інстаграм розпочався за багато років до інстаграму, коли Бекхеми почали продавати рекламу і так далі. Тепер кожен футболіст вже розуміє, що в цьому є гроші. І кожна дівчина, потенційна дружина футболіста теж розуміє, що це шлях.

  64. [Анатолій Анатоліч]

    Ну дивись, серед топ-10 найпопулярніших постів в інстаграм за 2021 рік – два пости Роналдо, один пост Мессі. Тобто з десяти – три пости футболістів. А Зіне? Зіне, на жаль, немає. Це зараз просвітовий тренд. Тобто, за найбільшою кількістю лайків. Якщо не помиляється, номер один – це якраз Роналдо. Якщо не помиляється, пост про вагітність. Подвійно. Оце, здається, найзалайкувальніший пост 2021 року. У світі. Ось тобі і футбол. Тобто, ні Біонці, ні якась там зірка кіно, а футболки, здавайся.

  65. [Фоззі]

    А які можна рекомендації дати нашим, щоб вони правильно ввели інстаграм, щоб теж трохи…

  66. [Анатолій Анатоліч]

    Слухай, мені подобається. Це як проблема, наприклад, з інстаграмом Зеленського, який мені раніше подобався, а зараз він такий став, якийсь дуже офіційний, ці постановщі фотографії. Зрозуміло, що, можливо, у президента і не має бути часу на те, щоб вести свій інстаграм. Але мені хочеться, щоб воно було живе, знаєш. А воно зараз таке офіційне, і бачу футболістів, які якась там фотку виставлять. Це ж не його фотографія, там з поля, якась пресслужба йому там дала, або його агенту. Так і буває. І він постить. Я, наприклад, коли відмічаю Алесандро Дальп'єро, я бачу, що він веде інстаграм свій. Він дуже постить багато дітей.

  67. [Фоззі]

    Як ти знаєш, що це він веде?

  68. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, тому що я бачу, що це живий інстаграм. Ну, абсолютно, там його іноді бувають там невдалі якісь сторіс, ну такі звичайні, як ми постимо. Тобто це не постановщина точно. Він живе в Лос-Анджелесі, в нього там ресторан італійської кухні, ADL10 називається. І я його там відмічаю іноді, якийсь там я волюваю або там збірну італію показую. І він мені там лайкає, і я його там вітав з днем народження, і він мені відповідав. Я такий в шоці, мені відповів Дальп'єро. І ти думаєш, що це Дальп'єро? Я впевнений, що це Дальп'єро. Не треба мене засмучувати. Ні, це точно він, тому що можна зайти на його інстаграм, він живий. От Шевченко, наприклад, мені також хотілося. Ану-ка, ну-ка, ну-ка, проси ще, мабуть, інстаграм Шевченка. От мені, наприклад, ну Шевченко ж не постить такі історії, типу, привіт всім, я Андрій Шевченко, ось наша збірна.

  69. [Фоззі]

    Просто він таке не робить.

  70. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, на жаль.

  71. [Фоззі]

    Але він саме буде. Мені хотілося. Ну, я не знаю, там він дивиться, в директ заходить. А в директ, я думаю, ні. Ну, там ж валиться, ну, не знаю, по 50 тисяч всяких в директ.

  72. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, наприклад, є така зараз тема, наприклад, хтось зі рок-футболу, не знаю, там, Луіш Фігу, наприклад, постить фотографію. І дивиться, в коментарях всі зірки, ну, там, період Луіша Фігу, там, і Шевченко, не знаю, там, і хтось там буде, не знаю, там, якісь гравці Барселони. Тобто, коментять, ну, всі там з галочками. І я оце думаю, це вони прямо заходять до свого товариша, до Фігу.

  73. [Фоззі]

    І, думаю, я розказую, як це працює.

  74. [Анатолій Анатоліч]

    І постять.

  75. [Фоззі]

    Наприклад, працюють над інстаграмом, або взагалі над пабліками, якась група, мідіа-група. І вона знає мідіа-групи всіх. Дель Пієро мідіа-групу, Тоті, В'єрі. І вони між собою там раз-раз.

  76. [Анатолій Анатоліч]

    Сидять в одному офісі?

  77. [Фоззі]

    Ні, вони не в одному офісі. Вони просто стежать одне за одним. Якщо з'являються їхні клієнти, та мідіа-група відмічає, або узгоджує коментар зі своїм бенефіцаром, вигодонабувачем. Ось і все.

  78. [Анатолій Анатоліч]

    Не обов'язково. Хоча він може і сам. Ви мені зараз?

  79. [Фоззі]

    Він може і сам. Ніколя, жовта карта тобі, жовта. Навіщо ви за інстаграм? Ви зараз відлякали дорослу аудиторію. Кажеш, що-що-що? Я не дарма розпитував про інстаграм, тому що у нас же теж є свій інстаграм Пряма Червона. І ми ці всі сучасні технології там теж запроваджуємо. Але я від себе знаю, що найкраща технологія – це призи. В наступному пості на Прямій Червоні для підписників буде класний приз. Не скажу, який. Дивіться. Давай подивимося інстаграм Трубіна. Наскільки він може бути цікавий?

  80. [Анатолій Анатоліч]

    Так, ну що Трубін? Ну я не експерт в інстаграмі. Бачиш, це рука врука забита в Трубіна. Ми тебе запрошували як експерта. А, вибачся, тоді я експерт. Я не вірю в сказки. Лет з п'яти. Де-то в п'ятнадцять пройшов прям текст такий. А, причому він дублює на англійську мову з натяком на те, що планує бути міжнародною зіркою, так? Так.

  81. [Фоззі]

    Планує поїхати.

  82. [Анатолій Анатоліч]

    Ну в нього реально всі пости дублювані англійською. От цього мені іноді не вистачає. Хтось, хто мені подобається італійською, пише, знаєш. А, ну, хотілося б, щоб всі це розуміли. Тобто він, ти бачиш, слухай. Ну він, одним словом, він налаштований, я так розумію, і веде дуже так обережно інстаграм. Все так офіційно, але красиво.

  83. [Фоззі]

    І скільки в нього взагалі на інстаграмі людей?

  84. [Анатолій Анатоліч]

    П'ятидесяти тисяч.

  85. [Фоззі]

    Ну це для українського футболісту нормально. Нормально, ну. У нас мільйону Зінченка лише є.

  86. [Анатолій Анатоліч]

    Давай подивимо сторіз. Ось він когось репостнув, як він в залі займається, бачиш. Ну схоже, що це його інстаграм. Мені здається, що він сам його веде. Або, можливо, йому там допомагає дівчина, не знаю. Хоча, ну, я так уявляю собі, Трубін, знаєш, пише пост по-русски, він пише російською, потім його перекладає англійською, але не думаю, що в нього стільки часу.

  87. [Фоззі]

    А Дед Зербі каже, вратарі пішли розмінатися. Щас, щас, секунд. Just a second. I have to translate. Google. Ok, Google.

  88. [Анатолій Анатоліч]

    Ну от, мені подобається, коли є у футболістів такі, знаєш, розмовні сторіз, коли вони на камеру щось... Це рідкість.

  89. [Фоззі]

    Чекай, а Жорік, а Жорік? А як Бущан звучить в цьому?

  90. [Анатолій Анатоліч]

    З Бущаном я переписувався в інстаграм, тому що це він сам веде.

  91. [Фоззі]

    Чі-чі-чі. О, Бущан 100. Бущан 100 тисяч майже. Він, здається, більше, ніж Трубан.

  92. [Анатолій Анатоліч]

    Ну в нього що? В нього з донькою фоточки, бачиш, набирають, лайки. Няшні. Збірна. О, реклама, диви, диви. Так, получив свою нову модель. А, це він рекламує свої голкіперські рукавички нові, так? Так, так, так. Рукавички, які виробляє Ходжамов. А, це його бренд? Круто. Ну, в нього що? В нього є з Німбеланс, я бачу, колаборації. Ось, в мене є такий спортивний костюм, бачиш? Ну мені, наприклад, як людині, яка для Німбелансу, круто. Я зайшов, думаю, о, нічого собі, у мене костюм, як у Бущана. Працює реклама. Бущан сам веде, тому що він мені відповідає, або він дірипостить щось, коли я відмічаю його.

  93. [Фоззі]

    Мені здається, що наторіч амбасадор не тільки Німбеланса, а ще й Бущана, або його агент. А щось Бущан тобі наговорив такого зайвого в камеру, що ти потім чік-чік, Джоні монтаж? Ну звичайно, трішки було. А, ще? Та ні, нічого такого. А, ще?

  94. [Анатолій Анатоліч]

    Ну він розповідав, наприклад, класну історію, ну я думаю, що воно таємниця, як він. І це, до речі, показує його як людину. Він каже, що були такі часи в Динамо непрості. І він вирішив зібрати гравців і запросити в ресторан посидіти за свій рахунок. І зібрав хлопців і повіз їх на веранду на Дніпрі. Там люблять футболісти посидіти, улюблений ресторанчик. І він каже просто, ну, гуляємо, я плачу. Я кажу, слухай, ну, гуляємо в плані поїсти, не бухати. Я кажу, слухай, дорого лише обійшлося. Він каже, ти знаєш, ні, щось він там назвав, суму там на компанію 80 тисяч гривень. Ну, для хорошого ресторана, вона теж там велика кількість людей. Не так багато. Він каже, але найдорожче вийшло, хтось там, я не пам'ятаю хто, не буду брехати, накурили кальянів на 30 тисяч гривень. Каже, ого, як це можна так кальянів накурити? При чому там у двох чи у трьох курили? Я думаю, на чому вони там курили, навіть на цих, на лобстерах якісь кальянів.

  95. [Фоззі]

    Люди трвали з тих кальянів. В лобстерах.

  96. [Анатолій Анатоліч]

    Він це зробив для того, щоб якось, знаєш, сплотити, зібрати, щоб поспілкуватися. Так розуміється, це був якраз період складний для «Динамо». Щось там в них не виходило.

  97. [Фоззі]

    Це раніше вони збиралися і керяли, щоби попросту... Потім зголилися, з Бадуна голилися наголо перед Манчестером.

  98. [Анатолій Анатоліч]

    А тепер курять кальян на 30.

  99. [Фоззі]

    А зараз ти думаєш, не важкий період «Динамо»? Зараз «Динамо» трохи зупинилося, так би сказати, в цьому ситуативному своєму розвитку, поштові якому дав луч.

  100. [Анатолій Анатоліч]

    Звичайно, вони психологічно пішли на зимову перерву не першими. Це, я думаю, так трішки вдарило по «Динамо», тому що якось так... Але з іншого боку мені подобається, що є ось ця інтрига все-таки. І «Шахтар Динамо», і дуже хочеться, щоб вона трималася до...

  101. [Фоззі]

    Це остання інтрига українського футболу. Прибери цю інтригу, і все, можна у нас...

  102. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, почекай, як раз рветься, рветься.

  103. [Фоззі]

    А інтригани з першої ліги, щоб тут закрутити?

  104. [Анатолій Анатоліч]

    Скоро прийде Кривбас. А коли прийде Кривбас? Ну, скоро. В мене є футболка, до речі, «Кривбас».

  105. [Фоззі]

    Не було, і раптом став. Раптом став вболівальний Кривбаса президентом, і раптом і Кривбас. Треба правильно казати, ніколи такого не було, і от опять.

  106. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, я, насправді, Кривбас...

  107. [Фоззі]

    Ти вболівав в дитинстві?

  108. [Анатолій Анатоліч]

    Звичайно, вболівав. Взагалі, мій перший візит до Києва був на Ікарусі у складі вболівальницької групи Кривбасу. Це був 2000 рік, фінал Кубку України. Назви склад Кривбасу. «Мороз». Так, хто ще?

  109. [Васильков]

    Все, поки що все.

  110. [Анатолій Анатоліч]

    Та ні, ну мені було там скільки? 13 років чи скільки? Я вже забув. Чотирнадцять. І це був фінал Кубку. Фінал Кубку, кінець травня.

  111. [Фоззі]

    У 2000-му тобі було 16. Ну, 16.

  112. [Анатолій Анатоліч]

    Але я прям...

  113. [Фоззі]

    Не питай. Жовта картка тобі за спробу зкинути.

  114. [Анатолій Анатоліч]

    Зменшити вік. Зменшити вік. І мій хрещений Валєра каже «Їдемо в Київ». Я не був в Києві. І ми їдемо на цих «Ікарусах» вболівати на фінал Кубка. Шевченко не грав. Шевченко не грав, він був на трибуні. В футболці він ходив. Лужний не грав. Тобто я розумію, що вони там... Не основний склад вийшов чомусь на фінал. 1-0 програв Кривбас. Точніше 0-1. Хацкевич забув? Забив? Забув. І я, оце перше, я потрапив в Київ. Але я Київ не бачив, тому що я бачив з вікна «Ікаруса». І потім закінчився футбол. Там ультраси. Але пам'ятаю, що вболівальникам Кривбасу аплодували фанати Динамо. І мене так все вразило. Нас знову посадили в цей автобус. І ми їхали. І ультраси Динамо аплодували фанатам Кривбасу. Це моє знайомство з Києвом завдяки Кривбасу відбулося. І завдяки Динамо Кривбасу.

  115. [Фоззі]

    Тобто ти вболівав за Кривбаса?

  116. [Анатолій Анатоліч]

    Звичайно.

  117. [Фоззі]

    Знаєте, в мене є такий штамп. Я це називаю дубль Кривбаса. Дуже багато років, можливо теж з 2000-го, якось грала Динамо Кривбас. Я був на тому матчі. І якраз сидів на тому місці, біля якого розминалися футболісти Кривбаса. І там якась молодь, перерва. І вони почали жонглювати. Вони хвилин 15 не опускали м'яч на траву. І думаю, не вже в Кривбасі якісь бразильці такі. І молодь, я бачу, що дуже молоді хлопці. І потім двоє з них вийшли на поле і не могли навіть м'яча зупинити. Тобто все це без тиску. Всі багато чого вміють. Але коли треба через біль, через страх це робити.

  118. [Анатолій Анатоліч]

    Це я набивати не вмію. Але коли на полі, звичайно, я люблю туди, щоб поштовхатись. А набивати я не вмію. Я думаю, що це найголовніше.

  119. [Фоззі]

    Знаєш, тоді «Ультра» аплодувала Кривбаса. Зараз «Ультра» не аплодує Лучу. Зараз «Динамо» інші частини з «Ультрою». «Ультра» проти того, що відбувається в «Динамо». А як ти ставишся? Як тепер в болівальних «Динамо» до приходу Луческа? До його ставлення з фанатами?

  120. [Анатолій Анатоліч]

    Я просто ставлюся. Є класний результат. Супер-сезон. Найкращий за останні роки. Ну що тут ще казати. Ходшор та лисо. Але в даному випадку Луческа не дуже доцільне порівняння в мене вийшло. Я вважаю, що він показав класний результат. Футболісти задоволені. Болівальники, звичайні, не «Ультра», також дуже задоволені, мені здається, результатом. Нарешті ми отримали чемпіонство. Все було круто. Ну які питання? Почали продавати за кордон. Це вже мені не подобається.

  121. [Фоззі]

    Я відкликаю пропозицію очолити тобі Міністерство Мініфутболу, тому що на МЗЕС треба йти. Ти так дипломатично відповідаєш. Тобто коли вперше ти почув новину, що Мірче Луческу може очолити «Динамо», ти як? Ти як Петрахов під час журкування.

  122. [Анатолій Анатоліч]

    Я, слухай, одразу це викликувало емоції. Тому що це як мінімум бентежить. Але коли відбувся такий супротив «Ультра-сів», то я почав болювати за Луческу. Знаєш, як іноді болюєш за команду, яка програє. Тільки ради того, що ну давайте хлопці, покажіть.

  123. [Фоззі]

    Луческу в цій ситуації андердог?

  124. [Анатолій Анатоліч]

    Андердог, так. І я за нього болював у підсумку. Мені було цікаво, чи доведе він. Він довів. Все, питань немає. Якби він просрав сезон, то все, думаю, з ним попрощалося.

  125. [Фоззі]

    Але те, що він продає зараз Миколенка, ти не підтримуєш.

  126. [Анатолій Анатоліч]

    А це ж він.

  127. [Фоззі]

    Треба усвідомлюватися.

  128. [Анатолій Анатоліч]

    Чи це його? Є ж там Суркіс. Ні, ясно, це його контакти. Миколенко, я сповагу ставлюся до цього футболіста, але він мене ніколи не викликав відчуття, що це незамінний гравець. Тому я не бачаю в цьому величезної трагедії для київського «Динамо». Я бачаю в цьому класні перспективи для Миколенка, як ти сьогодні сказав. Але я не думаю, що «Динамо» супер постраждає від втрати Миколенка.

  129. [Фоззі]

    Знаєш, всі там зараз, типу, Циганков, Шапаренко, не знаю, хто іще, Буяльський, вони вже збирають такі бентежні, волійсько-бентежні такі теж. Ну що, ми наступні на черзі.

  130. [Анатолій Анатоліч]

    Хто наступний, говною? Мені дуже подобається Циганков. Але, знаєш, я завжди у останніх свій інтерв'ю Мілевського, вони проходять там однаковий, приблизно, лейтментип. А що ж ти просрав? А він каже, а я просрав, тому що коли хотів, мене не відпустили. От і я думаю, що можливо...

  131. [Фоззі]

    Якби тільки Мілевський.

  132. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, і багато хто. Тому я думаю, що якщо б Циганков... Тобто, звичайно, мені подобається цей склад зараз «Динамо». Молодий, класний, Циганков. Але якщо Циганков зараз зможе пограти в якомусь європейському клубі, то я буду радіти за Циганкова. Це ж круто, коли вона збірна, а вона буде складатись з гравців Манчестера, Евертона, не знаю, Барселони, Фьорентини, Порту і так далі. Це буде цікава історія.

  133. [Фоззі]

    Для збірної? Чешська, шведська, данська... Для збірної це добре, а для «Динамо»?

  134. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, знаєш, так я повторюю, що не завжди, коли ти тримаєш гравця там... На прикладі Мілевського, не факт, що він би став зіркою італійської серіа, але, принаймні, він міг би спробувати. Я Мілевського пам'ятаю інтерв'ю, коли він сидів...

  135. [Фоззі]

    Циганик був з Мараєсом, здається, на «Мегаспорті», і Мілевський каже, я хочу їхати в Італію, але я не хочу їхати в команди, типу там Самбдорія, Аталанти. Я, якщо буду їхати, ну тоді Лунало, Самбдорія, Аталанти, я буду їхати, то ви вже самі розумієте, куди там ще. І поїхав Мілевський, здається, в перший закордонний клуб. Куди? Хорватія.

  136. [Анатолій Анатоліч]

    А потім, так?

  137. [Фоззі]

    Ні, в Румунію, здається. А, чи ні, в Туреччині. Він в Туреччині був. В Туреччині?

  138. [Анатолій Анатоліч]

    Шкода, чесно кажучи. Тому я за, тому якщо... Дійсно, Миколенко заграє, якщо всі інші заграють. Наприклад, Бущан. Цікаво було б Бущана подивитись у «Прем'єр-Лізі». Звичайно цікаво. Другий шанс для Бойко буде. Ти розумієш, як Бущан...

  139. [Фоззі]

    Для Ніширета. Ні-ні, це для Ніширета другий шанс. Ну може для Ніширета. Який от точно другий. Це другий шанс за кілька років.

  140. [Анатолій Анатоліч]

    Бойко, я коли з ним розмовляв, мені здається, він би хотів грати в МЛС. Мені здається, але... Ну, я б радів би, якщо б він туди перейшов.

  141. [Фоззі]

    Ну, why not? Раніше брали в МЛС ті, хто кого хоч трохи знають. А зараз вже все-таки вони розвинулися так, що їм просто потрібні добрі футболісти. Бойко не настільки відомий у світі, щоб брали в МЛС.

  142. [Анатолій Анатоліч]

    Тому одним словом, слухай, ну продають, продають. Це... Життя вирує, а що робити? Про Бущина, до речі, класна історія, яка також показує його трішки характер. Він розповідав історію про своє дитинство. Про те, як він там щось був в період, він отримав погані оцінки. І його викликали до школи. Мамо, мама прийшла, там забрали його. Каже, ай, Жора, ну що ж ти? Він каже, мамо, ну, Андрій Миколаевич... А він тоді вже грав футбол. Він каже, мамо, Андрій Шевченко, я читав, він також погано вчився. І ти бачиш, який результат. І, ну, зрозумів, він це сміхом розповідає. І потім же, коли монтували епізод, я йому відправ подивитись. І він пише мені голосове, слухай, можемо цей шматочок прибрати? А то якось так про Шевченка я кажу, що Андрій Миколаївич погано вчився. Тобто, знаєш, він переживав, що Андрій Миколаївич побачить і обрасться.

  143. [Фоззі]

    А програма була, коли Шевченко був тенером? Так, так, так. Андрій Миколаївич викладає сторі світабель.

  144. [Анатолій Анатоліч]

    Доведе. Навпаки, це доводить, що всі живі люди. Кожне там, ну, дитинство. Це нормально, ну, для хлопця, там, десь, що ти погано вчився. Тобто я прям вмовляв його, щоб ми не вирізали цей шматочок. Кажу, точно ти нічого образував і не сказав про Шевченка. Він переживав, що бачив, що Андрій Миколаївич раптом може образити.

  145. [Фоззі]

    Я з Андрієм Миколаївичем в одній школі вчився. Але пригадати, як він вчиться, я не можу. Напевно, я пам'ятаю, що його сестра непогано вчилася. Оленка, моя однокласниця. А ось, як сам Андрій Миколаївич. Я перерву цю рекламну паузу освіти на Оболоні. Він не любить Оболоні, насправді. Ні, я живу в місті Оболоні, я все люблю, я не люблю зайвої реклами. Футболісти, ми всі знаємо, найцікавіше розповідають, коли камери охолоджуються. І потім ти їх ніяк не примусиш повторити. Це вони не відтворюють, не актори вони. В тебе було багато футболістів в інтев'юрі. І які найсмачніші шматочки доводилося вирізати? От так, як Бущан просив Шевченка вирізати.

  146. [Анатолій Анатоліч]

    Слухай, ти знаєш, найсмачніші речі були не тільки з футболістами, а, наприклад, коли Волков, наш баскетболіст, також легенда наша, розповідав про ці святкування перемоги на Олімпіаді. Це фантастична історія в Сеулі. Коли їх виманювали, знаєте, щоб вони перестали бухати. Ви знаєте цю історію? Це фантастична історія.

  147. [Фоззі]

    А вони закрилися і бухали?

  148. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, вони ж жили на квартирі, вони не в готелі, на квартирі вони жили. А, на квартирі? Так, і це була похмілля Вегасі, наскільки я розумію, тільки в Сеулі, і баскетболісти збірної СРСР. Він каже, що там все було. Він розповідає так в епізоді, що я заходжу на балкон, а там хтось з нашої збірної і темношкіра стрибуня в якась, чи важкоатлетка, не пам'ятаю. Я кажу, а що вони там роблять? Він каже, ну, цілуються. А я розумію, що там не цілувалися люди. Що там була просто якась важкоатлетика. Інтернаціональна оргія. І він розповідав таку історію фантастичну, що як тренер намагався припинити п'янку, а вони ж одні з перших отримали медалі і чекали на всіх, щоб повертатися. І поки ж всі там наші олімпійці, інші змагаються, баскетболісти, ну, вибачте, святкують, ну, золото.

  149. [Фоззі]

    Там кілька днів було.

  150. [Анатолій Анатоліч]

    Кілька днів. І в якийсь момент тренер каже, завтра, ну, збирає там, покликає Волкова, ще когось. Завтра о 9-й ранку їдемо на завод «Голд Стар». Будуть видавати всім відеодвійки. Телек з відеодвійком. Тому всі тверезі. І Волков каже, я повертаюся і кажу, брешуть. Типу, це розманяк, не буде такого. Не вірте. А хтось повірив. Ну, ввечері перестав пити, щоб ранці, ну, в надію, щоб буде відеодвійка. І, звичайно, вони вийшли на зупинку. Нікого не було.

  151. [Фоззі]

    Але їх всі, хопа, прийом.

  152. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, вони вже тверезі. А хто не повірив, хто сказав, що це розманяк, ті продав жилип'янку. Ну, це ж, ну. Гомільський.

  153. [Фоззі]

    Гомільський знав, як працювати.

  154. [Анатолій Анатоліч]

    Оце якраз він і казав. Оце якраз, мені здається.

  155. [Фоззі]

    Гомільський, пам'ятаєш, на ревіз? Ну, пам'ятаю. Я пам'ятаю фінал. Я пам'ятаю ці крики Поросавичева. Да. Родненький, забей. Михайло Ченко, який тоді… Це було ж таке літо, одне з найкращих. Збірна СРСР Лобановського в фіналі грає. Потім… Це триумф Київської школи футболу, між іншим. Це найкраще літо для київського футболу. Тому що один тренер, киянин, вивів збірну до фіналу чемпіонату. Європа, як ви кажете, Микола. А інший вивів і виграв Олімпіаду. Так. І це було просто. І Михайло Ченко грав і там, і там. Михайло Ченко, Добровольський і хтось інший. Добровольський тоді в Лобановського. Він залучив трьох, як свого часу і Блоха. Скажи, а з ким тобі не вдалося записати? Я пам'ятаю, ти хотів з Шевою, але не вийшло. З Авдорієм Миколаївичем не вийшло. Не вийшло через об'єктивні причини. Тренувальний процес не могли розігнати.

  156. [Анатолій Анатоліч]

    Я розумію. Мене образ немає на Авдорієм Миколаївичем.

  157. [Фоззі]

    Окрім Шевченка, хто ще не пішов?

  158. [Анатолій Анатоліч]

    В нас, до речі, записали одне інтерв'ю і зник весь звук. Тому ми його не випустили. З ким інтерв'ю? Не можу сказати, це темниця. Бо образся на мене людина, витратив на нас час. Так формулював красиво, зник весь звук.

  159. [Фоззі]

    Ви не записали звук, це треба сказати. Не, проїбали. Тобто він не я. Бум-бум. А це не футболіст? Футболіст. Футболіст. Зник звук. Зник звук. Ну можна ж переозвучити. Господи, це ж ясно, що ви говорите. Артикулятивно. Ми ж казали з тобою. Ззаді поуже, спереді поширше, з іграчками. Дай нам цей відео.

  160. [Анатолій Анатоліч]

    Давай ми озвучимо. Ми робимо свій переклад цього інтерв'ю. Свій переклад цього інтерв'ю. А з ким ще хотіли? З піна. Гаріш. Вийшли. Вийшли.

  161. [Фоззі]

    Це добре. Хто б це міг бути? Зірка, якої вони бояться сказати, що провтекали звук. Ставлю на Блохіна.

  162. [Анатолій Анатоліч]

    Мені сказали. Ти знаєш, зараз вже є такий термін. Він як ніколи актуальний. Як це ефект вижженої землі.

  163. [Фоззі]

    Я думав ти про Геїв скажеш.

  164. [Анатолій Анатоліч]

    Ні. Ні. Тобто вони футболісти? Ну в нас жодного камінг-ауту не було, так розумієш, у футболі. У країнському?

  165. [Фоззі]

    У нас тільки антикамінг-камінг-аут.

  166. [Анатолій Анатоліч]

    Ну гомофобні ці штуки. До речі, я абсолютно підтримую поріцання общества. Думаю, такі речі точно не можна казати. Але, ну знову ж таки. Ти знаєш, у нас ще такий момент. Ми завжди від, наприклад, історія з Ломаченка і прапор Білгородністровського.

  167. [Фоззі]

    Як Кермана. Так.

  168. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, це ще Дайвін Керман, правильно? Я, звичайно, для мене дивно, що людина підіймає неукраїнський прапор. Але з іншого боку, ми дуже часто очікуємо від спортсменів, що вони всі мають бути такі свідомі, такі розумні, такі, от як ми собі їх представляємо. Але дуже часто це і в футболі, і в боксі зовсім не так. Вони можуть бути класними спортсменами, але це означає, що вони мають відповідати нашим вимогам гідності, порядності і так далі. На жаль, в футболі таке, і в боксі, і в будь-якому спорті. Тому, я думаю, що такі штуки, як хейтять за гомофобність, для когось це нормально казати, що голубе і так далі. Для когось це дивно. Але це знову ж таки не означає, що від цього футболіст стає поганим футболістом чи хорошим футболістом.

  169. [Фоззі]

    Тим більше, в даному випадку, ще й цільова аудиторія того футболіста цілком за його гомофобність. Тобто, співпадіння аудиторії і артиста.

  170. [Анатолій Анатоліч]

    Тому що, якщо б він зробив хтось з футболістів камінг-аут, я думаю, що велика кількість б він отримав хейту. Ну що це, ну як це, вони по-пацанськи. А уяви собі, що боксер якийсь робить камінг-аут. Це взагалі неможливо уявити. Це ж мужики. Не все одразу.

  171. [Фоззі]

    Блін, було б класно. Це ж час.

  172. [Анатолій Анатоліч]

    Ти на кого натякаєш? Хто має зробити камінг-аут? Ну взагалі, боксер робить камінг-аут.

  173. [Фоззі]

    Важко. На ринку.

  174. [Анатолій Анатоліч]

    Це було б цікаво. Уяви собі, наш, наприклад, Ломаченко, виходить на ринк з боксером, який всі знають, що він...

  175. [Фоззі]

    Фух, я думав ти зараз так.

  176. [Анатолій Анатоліч]

    Ти нарешті вийдеш з МЗС. Ні-ні, він, значить, виходить на поєдинок з боксером, який зробив камінг-аут.

  177. [Фоззі]

    І у нього якби не піднімається права, так? Типу що...

  178. [Анатолій Анатоліч]

    Ні-ні, навпаки це було б дуже цікаво. Уяви собі ця ідея. А йому заборонили в дитинстві бити жінок. Ні, він ж не жінка. Ти бачив, ти зараз знову... Цільова аудиторія. Ну окей. Це б цікаво. Людина, яка робить камінг-аут, перемагає такого мускулінного хлопця. А якщо йому в дитинстві забороняли бити людей, які люблять чоловіків? Якщо б формулювання було саме таке. Такого в дитинстві пов'язки у нас не було в дитинстві, я думаю.

  179. [Фоззі]

    Ні в кого. Раніше, я щось не можу пригадати, що раніше не було такої моди піднімати прапори після перемог. Потім почали піднімати українські прапори. Тут людина вирішила, підніму який прапор міста. А міг взагалі нічого не піднімати. Тепер вже просто, знаєш, як мейнстрим, ти вийшов в мейнстрим. Це тролінг мабуть.

  180. [Анатолій Анатоліч]

    Я думаю, що так. Думаю, по-хорошому мав підняти два прапори і це б... Ні, мав, ти кошмар. Міг нічого не піднімати. Знову ж таки, це я вважаю, що мав. І ти вважаєш, що мав. Але в правилах боксу, я так розумію, немає такого поводу. Ну, ясно. Але дивно, якщо б на Олімпіаді людина вставала на підстал і не піднімала український прапор, а піднімала прапор...

  181. [Фоззі]

    Ну, власне, в Олімпіадах, так, а так в профі... Ну, там ж також немає такого правила, мені здається. Ні, ну там прапор... В голову опускається.

  182. [Анатолій Анатоліч]

    Виходить, що вибору немає у деяких спортсменів дивитися українським прапором.

  183. [Фоззі]

    Це, знаєш, як рак. Ось рака тролили за те, що він не тримає руки на серці. 90-й рік у нас ніхто не тримає руки на серці. Там 19-й, 2000-й, ніхто не тримає руки на серці. Рак досі не тримає руки на серці. Всі решта тримають, і рака витролювали так, що, капець, що він сепаратюга, що він все.

  184. [Анатолій Анатоліч]

    Лише за те, що він руки на серці. Не просто не тримає, а він же не співав. Або не співав, ну і що, і раніше не співали. А коли всі почали співати, то він повинен теж співати. Три частини суспільства.

  185. [Фоззі]

    Будь, будь ласка, приймай це. Це виходить, що просто заганяють в стоїло. Якби він після того заспівав гімн Газпрома, тримаючи руку біля серця, тоді так.

  186. [Анатолій Анатоліч]

    Хоча рак знає. Ми любимо газ.

  187. [Фоззі]

    Ви думаєте, рак не знає?

  188. [Анатолій Анатоліч]

    Ми любимо лаве. Гімн рак знає.

  189. [Фоззі]

    Тому що у Пашо Яковенко, в якого він тренувався, всі обов'язково знали перший куплет. Паша Яковенко це перевіряв. Перевіряв усіх, всі знали перший куплет. Всі, хто пройшли школу Паши, у Паши було залізне правило. Він каже, ви всі повинні мені здати перший куплет. Всі, хто у нього був. Пам'ятаєте, він возив молодіжку на Чемпіонат Європи. Там всі були, хто зараз особливий. Він вимагав того, тому що цей клас Яковенка збирали з усього Радянського Союзу. Хабаровський. Я не знаю, чому він вимагав. Я лише знаю, що так було, і всі вони знали. Всі. І Будко, і Рак, і Зюзя, і ну всі. Єрмола, Канопа, всі, хто мав тієї команди.

  190. [Анатолій Анатоліч]

    Пішли, як то кажуть, по тонкому льоду зараз. Спорт, це все одно, як не крутиться політика. Спорт поза політикою чи ні? Для мене ні. Ні, це неможливо. Футболіст має мати чітку позицію. Так, спитаю будь-якого футболіста збірної України, чий Крим, він має сказати. Український. Хто країна-агресор? Російська Федерація. Слава Україні, вони мають сказати.

  191. [Фоззі]

    А якщо футболіст каже, а я не цікавлюся, я не знаю?

  192. [Анатолій Анатоліч]

    Пішов в сраку. А нема кому грати? Ну що значить нема кому грати? От він має провести розмову з головним тренером, з директором федерації.

  193. [Фоззі]

    А якщо головний тренер не знає, хто агресор?

  194. [Анатолій Анатоліч]

    А це вже проблема. Для кого?

  195. [Фоззі]

    Для тренера? Для збірної. Для країни в цілому. А якщо це в клубі?

  196. [Анатолій Анатоліч]

    Ну слухай, є багато клубів, які складаються з легіонерів, але мені здається Шахтар показав чітку позицію, коли це потрібно було. Це український клуб, це круто. Зрозуміло, завжди в нас будуть якісь претензії до когось, але клуб також має, звичайно, в клубах є прапор України.

  197. [Фоззі]

    А який клуб Шахтар?

  198. [Анатолій Анатоліч]

    Ну я, наприклад, думаю, що там була ситуація з тимчасово окупованими територіями. 99 відсотків футболістів вислали свою позицію. Це було круто. Ультрасилу склали позицію. Ну це складне, звичайне питання, але тут для мене абсолютно однозначна позиція. Ні, до речі, ну давай так. Я підтримую українські клуби на міжнародній арені. Це питання не має в мене. Але в поєдинку Шахтар-Динамо, звичайно, я за Динамо. Я сьогодні був в ефір у мене на телеканалі України. Я був в цій футболці. Я прийшов вранці. Я жартую, що так кажу. Я проходжу по студії футболу. Звичайно, хлопці там більшість болівають за Шахтара. А я не думаю, що там більшість болівають за Шахтара.

  199. [Фоззі]

    Ти в ефірі сьогодні зранку?

  200. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ні.

  201. [Фоззі]

    На каналі футбол ти маєш на увазі? За Шахтар ні. Наскільки я розумію, там... Ну зрозуміло, ну всі жартують з приводу того, що... Хтось з Донецька приїхав за Шахтар, але там багато людей з різних міст України.

  202. [Анатолій Анатоліч]

    Ну це зрозуміло. Коли, наприклад, у нас є новини в ранковому шоу про те, що Шахтар переміг. Там, на жаль, останнім часом не дуже багато особливо на міжнародній арені були таких новин. Але я завжди додаю, що Динамо... Круто, що і Шахтар, і Динамо представляють Україну на міжнародній арені. Тобто я навіть від цего там...

  203. [Фоззі]

    Але якби ти забув перевдягнутися сьогодні.

  204. [Анатолій Анатоліч]

    Ну слухай, я думаю, що зважаючи на любов головного інвестора телеканалу України, і взагалі Україна медіохолдингу, це звичайно був би мені... Ну те, щоб скандал. Мені здається, могло це дійти до людини, яка живе якимось чином своїм футбольним клубом. Ну це абсолютно нормально.

  205. [Фоззі]

    Ти боліваєш за Шахтар в Єврокубках?

  206. [Анатолій Анатоліч]

    Звичайно, звичайно. Я взагалі дивуюсь, коли хтось радіє програшу українського клубу на Євроарені.

  207. [Фоззі]

    А ти вболіваєш за Шахтар в Єврокубках? Завжди. Будь ласка. У мене взагалі шизофренія. Біполярка, так? Я з дитинства вболівав за два клуби, тому що дідусь вболівав. А потім я Артемом Франковим завжди прикривався, коли ми грали з ним разом в Центрі оборони. Прикривався... Так, з дитинства ми вболівали. Це було два клуби. Дідусь вболівав і я, металіст Динамо. Коли ми грали між собою в Єврокубках, я дивився Шахтар і вболівав за Шахтар.

  208. [Анатолій Анатоліч]

    В мене є футболка Шахтар'янова. Там навіть написано Анатоліч на спині. Вау. Мені подарував бідняку, до речі, на день рожня. І просто написав маркером на спині Анатоліч. Спеціально зіпсувати хотів, щоб я не носив її. Але я все це буду носити.

  209. [Фоззі]

    Ти з кимось товаришуєш футболістів цікаво? Підтримуєш стосунки?

  210. [Анатолій Анатоліч]

    Якщо вони у тебе за професійною діяльністю в твоєму ореолі з'являються? Ми спілкуємося так. В інстаграмі можна відмінити когось. Колись я був в Лос-Анджелесі і мене просив Бойко привезти йому посилку. Це така історія дивна. Він каже, слухай, ти в Лос-Анджелесі? А може мені там маєш щось передати? Ти коли назад повертаєшся? Я кажу, за тиждень повертаюся. Може? Я кажу, звичайно. Каже, тебе там набирає людина. Тут дзвонить людина, щось має провести, щоб я провіз Бойко. Кажу, там легально все? Він каже, звичайно. І тут приходить чувак.

  211. [Фоззі]

    Правильний парашот.

  212. [Анатолій Анатоліч]

    Такий приходить, каже, о, я вам маю щось передати. Я кажу, ну там, для Бойко. Кажу, так. Ну, я думаю, зараз він мені щось сумки там дісить. Ходімо.

  213. [Васильков]

    Куди?

  214. [Анатолій Анатоліч]

    Залиш валізи і йдемо. Ні, приходимо, а в нього такий позашляховик великий. Він такий відкривається. Багажник. Там такі три коробки, отакі от. Я кажу, в смислі? Що він возить? Три отакі просто коробки. Я прошу Бойко. Денис, я привезу це, але платити за це я не буду. Якщо в мене там зараз буде... Тому що там реально така херня вийшла. Так що там було? Іграшки. А в нас вони йдуть, зараз, іграшки? Ні, ну це якісь такі іграшки колекційні. Там, знаєш, є такі фігурки. А тут на OLX вони спарячують? Я не знаю. Треба подивитися на OLX, чи є в аккаунту Бойко. Але я привіз йому ці три штуки. Віз в ручної кладі, в бізнес-класі, щоб Бойко доставити посилку з Лос-Анджелеса.

  215. [Фоззі]

    У мене питання, знаєш, як є? А ти потім щось просив Бойко?

  216. [Анатолій Анатоліч]

    Він тобі зробив? Ні, нічого не просив.

  217. [Фоззі]

    Це так, я просив у кладі.

  218. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, жодного разу не просив на квитки, нікого не просив.

  219. [Фоззі]

    Якось ми знімали на Кубі кліп, і я пограв з дітьми футбол на вулиці, баскетбольним спущеним м'ячем. Бідні кубінські діти. Їх більше цікавило, ми бачили, як діти самі в бейсбол грають. Це для них оп-оп-оп, там 100 дітей. Нікого, і тут 100 дітей грають в бейсбол. Футбол менше. Ти грав в Бразилії з дітьми на вулиці. Ану розкажи.

  220. [Анатолій Анатоліч]

    Мурашки просто по шкірі. Ми знімали для України Тревел в Ріо-де-Жанейро. І це в нас не було там. Це випадково. Там реально ти йдеш, майданчик, і там грають пацани. І ми, ну, можна з вами познімаємо? Так, будь ласка. І ми заходимо, і там пацани грають. Це прямо в фавелах, так все по-чесному. І вони босоніж грають. Я в крысівках. І я розумію, що зараз там асфальт. Я думаю, блін, ну, а якось незручно. Всі пацани малі в босоніж. Я буду зараз бігати. Я також знімаю. У мене просто на лівій нозі шматка шкіру немає. Потім два тижні мене там мазали кожного дня. Але я пограв з ними босоніж. Їм пофіг. Вони вже такі прямо на топтишах.

  221. [Фоззі]

    Дебелі, дебелі.

  222. [Анатолій Анатоліч]

    Вони вже так, знаєш, як я буцак. А я з ними побігав. Ну, забив там гол навіть якийсь. Але було дуже прикольно. І потім ми з малим там познайомилися. Вирішили зробити йому сюрприз. Вирішили повезти його на стадіон ввечері. Для нас там запалили ці трибуни. В них гри не було. Ми подарували йому футболку УАЗ Кодегама. А виявилося, що він болівальник якраз другого іншого клубу. Це було так незручно. Він каже, ну, дякую. Але... Ну, він такий малий. Але, знаєш, в мене вже дитинство за інші кілька років. І він подарунок взяв отак. Ні, ну, він взяв цей подарунок. Ми з ним побігали по полю. Там щось він там понабивав. Але він мені там пенальти кілька разів дарив. І він цій футболці УАЗ Кодегама.

  223. [Фоззі]

    І тепер для фіналу цієї історії треба, щоб зараз його хтось купив. Хлопець виріс. Іграє. А оскільки вони дуже схожі між собою. Я якось в Аргентині потрапив до місцевої фавели. І вони всі такі... Правий захисник металіста Майдана. І його три тисячі братів. Вони всі однакові. Ти можеш сказати, що це був неймар.

  224. [Анатолій Анатоліч]

    Спробуй, спробуй.

  225. [Фоззі]

    Це було весною.

  226. [Анатолій Анатоліч]

    Тому за 10 років...

  227. [Фоззі]

    За 10 років.

  228. [Анатолій Анатоліч]

    ...встріхайте мене з історією. Я буду казати, я знаю цей хлопець. І хто він тепер? Хто він тепер? Та ніхто. Веле, ні, може він прийде до нас, до речі, колись. Так, в Шахтарград. Чуєш, а тебе часто з цим... А, вибач, вибач, знаєш, що ще прикол? В нього прізвище... Каріока. Ні, в нього прізвище, як у гравця Шахтаря.

  229. [Фоззі]

    Як у гравця Конопля?

  230. [Анатолій Анатоліч]

    Да. Нехай буде Конопля. Мудрик? Мудрик чи Конопля?

  231. [Фоззі]

    Вони Соузи всі, в них там не так багато прізвищ.

  232. [Анатолій Анатоліч]

    Один з гравців наших, ну, з легіонерів Шахтаря. Факунда? Ні. Факунда – аргентинець. Ромеро Марлос? Марлос? Ні. Марлос – це теж не прізвище. Хай буде Мудрик. Хай буде Мудрик. Для історії в нього прізвище було Мудрик.

  233. [Фоззі]

    Чуєш, тебе трохи підхейчують в коментах, я почитав. Багато на тебе сипиться буває, да? Ти реагуєш нормально на коменти?

  234. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, слухай, дай Боже, якщо людям це подобається. Я, взагалі, свого часу читав коменти і намагався навіть зрозуміти специфіку хейтерства. До кінця я не зрозумів. Але зрозумів, що якщо людям це потрібно, то хай вони цим займаються. Тобто, звичайно, мені шкода, що люди витрачають на це енергію свою. Але чомусь вони на це витрачають енергію. Щоб сісти, написати, зареєструватися. Це ж багато часу, насправді, займає.

  235. [Фоззі]

    Зараз ні, зараз і реєструватися не треба. Для Ютьюбу не треба? В Ютьюбі там теж дослідження були, коли ставлять діслайк, то іноді дехто з аналітиків Ютьюбу, ті, хто коментують їхні алгоритми таємничі, вони кажуть, що це навіть цінніше. Тому що людина не хоче, а реагує. Тобто він в темі залишається після того, як йому не сподобалось. В нас є кілька інтерв'ю, які прямо захейтили.

  236. [Анатолій Анатоліч]

    Наприклад, з Дубєлєтом у нас там прямо багато було дізнаків. З Дімоном? Так. Хоча мені здалося, що нормальне інтерв'ю. Але прямо багатьом воно не сподобалось. З Настєю Каменських, до речі, нас захейтили фанати Каменських. Навіть більше там була в неї така молода група, пам'ятаєте? Такі хлопці були.

  237. [Фоззі]

    Фознефсі. Фознефсі.

  238. [Анатолій Анатоліч]

    Ну вона їх там розкручувала. Вони з X-Factor, десь. І людям здалося, що я якось так з верхнього до них стався під час інтерв'ю. Хоча такого не було. Можливо, там трішки по-панібратськи, але вони там молодші за мене. Якось так, ну, ми так. Але я потім навіть передбачав, мені було цікаво, що дійсно, ну, в мене точно до них негативу ніякого не було. Але прямо побачили, що я так прямо до них. Ну, хоча, я кажу, слухайте, ну, я абсолютно з повагою до будь-якого людини ставлюся. Тому так, ну, буває звичайно таке. Але, ну, це, слухайте, це Ютюб.

  239. [Фоззі]

    Питання до футболіста, яке ти так і не поставив під час зйомок, вирішив, що ні. Можеш згадати? Ну, мабуть же ж хотів когось відчепити. Ну, про бабло. Про бабло, мабуть.

  240. [Анатолій Анатоліч]

    Да ні, до речі, вони так, в принципі, відповідають. Про бабло.

  241. [Фоззі]

    Тобто не було такого, що ти... Скільки я отримав бащано?

  242. [Анатолій Анатоліч]

    Преміальних? Ну, взагалі. Не знаю.

  243. [Фоззі]

    Якщо відповідають.

  244. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, баду. Баду, баду. Хтось розповідав, здається, Хачевідді розповідав про картки приватбанківські, які їм видавали з преміальними. Динамо.

  245. [Фоззі]

    Динамо, динамо. Здається, в Динамо. Динамійські картки. Я пам'ятаю, що в збірні.

  246. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, преміальні давали на картках Динамо. А от так от, ну, вдають капітану, а капітан вже роздає всім. Ну, і там, кожна якась сума на картці. Причому не одна картка, а покілька карток. Тобто, там, тебе, там, дають тобі три картки, а там на кожній по якійсь сумі. Ну, і одну червону. Ну, і одну червону, так. В підсумку, там, раз, там, 50-60 доларів за якісь преміальні. А може, і в збірні, до речі, от я не пам'ятаю. Нікаль, а як, взагалі, податково на це реагує Шепхос?

  247. [Фоззі]

    Податково сидить в ложі. А, вон як. Це як прокуратура тренується. І рукоплещить. На турному полі ніхто не тренується. На натурному полі прокуратура тренується. Так і податково. Ну, в теорії, всі футболісти мають бути клієнтами податкової, так, в першому списку. Одразу після народних депутатів. Оскільки це сусідство якось податково, мабуть, лякає, тому...

  248. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, ти бачиш, скільки скандалів там в Європі, да, з... А в нас не?

  249. [Фоззі]

    Охилення від податків.

  250. [Анатолій Анатоліч]

    Охилення від податків, це страшні злочини. А в нас це чесно. Ну, часи змінюються. Ти бачиш, ми ж говоримо, що футболісти стають більш свідомими, сучасними. Я думаю, що вони вже навом, мені здається, навіть... Ну, там, навом. Що в деяких футболістах, мені здається, вже якось незручно навіть...

  251. [Васильков]

    А вони на фопах.

  252. [Анатолій Анатоліч]

    Всі на фопах, так.

  253. [Фоззі]

    Дружина Зубкова, вона сказала про те, скільки їй мінімально треба грошей, для того, щоб на неї всі не летіли. Але я теж пішов подивитись інсту. 10 тисяч євро. Десятку-десятку євро, вона сказала.

  254. [Анатолій Анатоліч]

    Мінімально. Наскільки гарна жінка заможного чоловіка має витрачати на своє життя? Ну, десятка, що вона там...

  255. [Фоззі]

    Ні, вона на себе там трьошку... Вона сказала, що він має заробляти від 10 тисяч євро на місяць.

  256. [Анатолій Анатоліч]

    Тобто вона іще...

  257. [Фоззі]

    Я погоджуюсь. Вона іще знизила ці...

  258. [Анатолій Анатоліч]

    Я нещодавно запостив відео про те, що малиші з дружиною з ресторану, і вона каже, о, мені прийшла смс-ка про допомогу на багатодітну родину. В мене ж багатодітна родина, троє дітей. Я кажу, о, скільки там, вона каже, тисячу, там щось, сто дев'яносто гривень. Я записую відео, кажу, слухайте, щойно прийшла допомога нам, як багатодітній родині, а ми вийшли з ресторану, як раз, тисячу двісті гривень, як раз ми щойно їх проїли. Виходить, що цього року, цього місяця діти без підгузків і без їжі. Ну, будемо якось пітляти. І ти не говориш, скільки мені хейту прилетіло, що от ви зажралися, для вас це не допомога. Я кажу, слухайте, ну, це нормально, що я кажу, що тисячу двісті гривень – це ганебна сума для багатодітної родини. Ну, що ми ці гроші проїли в ресторані, але це мої гроші, я їх заробив, так само, як і чоловік зубковує. Тому, звичайно, в нас, на жаль, така економічна ситуація, коли багатим бути соромно. І футболісти – це сучасні, до речі, розуміють, їм завжди звернеться увагу. Так і ніякого, так, розповідати про те, що вони там їздять на ренджах. Ніхто вже на Феррарі не їздить, пам'ять, хоча могли б, але всі їздять так більш обережно.

  259. [Фоззі]

    Ну, дивіться, в світі в Італії, в Британії постійно їх грабують, тому що вони ведуть такий спосіб життя. Постійно ж тепер ось Торіс, ось я в ванні, ось Торіс, ось я на балконі. Боже, а кого з Танього зараз пограбували в Англії? Канцело з Маннсіті. В Італії постійно грабують.

  260. [Анатолій Анатоліч]

    Ну, бачили Тороналду нещодавно, ну, як нещодавно, коли він постав з подарунком від дружини на День народження. Цей якийсь там ексклюзивний Гелендваген. Ну, це нормально, ну, слухай, ну, він один з найбагатших людей світу, чого він не може собі дружинами зробити...

  261. [Фоззі]

    А, з дружинами ти не робив програму? Ти не канцелував з дружинами?

  262. [Анатолій Анатоліч]

    Я думаю, що це інша аудиторія, нехай дівчата з ними спілкуються. Це раміна на... Я не сексист, так, але я думаю, що це їхня історія більше. Ну, мені якось так, не моя історія. А Морозючку можна було б взяти? Ну, вона імпозантна, вона прикольна насправді, але... Ну, з неї достатньо, мені здається, вже інтерв'ю. Ніколи не буває нас, ти знаєш. За мало Морозючки не буває.

  263. [Фоззі]

    Морозючка, шо ти так?

  264. [Анатолій Анатоліч]

    Морозючка, як просердючку. Як і всіх. Вона ефектна жінка. Ми так на сільському. Вона ефектна жінка, дуже красива.

  265. [Фоззі]

    Ти повернувся до МЗС, зайшов під козирьок МЗС. Вийшов трошки, сказав трошки правди, зайшов під козирьок МЗС.

  266. [Анатолій Анатоліч]

    Морозюк — дуже гарна жінка, питання немає. Вона Морозюку заприлючує? А, вона і є Морозюком, вона використовує бренд Морозюка навіть у розлученнях. Для божого щастя, гарна пара. Я дуже з Морозюком грав пляжний футбол влітку. Це було диво, що ми прийшли на тренування на Гідропарк, а з нами, значить, я граю за команду Дачнічки, це команда Валерія Верениці, 1-1 Коварціний, а там грає його брат, який був тренером збірної пляжної футболу. І там, в нашому складі, щоб ви розуміли, грали Зозуля, він якраз повертівся до України. Значить, ми на тренування приходимо, Зозуля, Селізньов прийшов. Зозуля, Селізньов, перед нами грає Морозюк.

  267. [Фоззі]

    І ще Миколи Калініча не вистачало.

  268. [Анатолій Анатоліч]

    А, на банці Рєва. Тренування. І перед нами грає Морозюк. І він залишається з нами. Я просто виходжу на поле, а тут Рєва, Морозюк, Селізньов, Зозуля. Ти просто збірна Україна, ти розумієш? І ми граємо футбол, а Морозюк такий прям, ну такий, ну як сказати, такий як питбуль, знаєш? Це була його друга гра. Він настільки носився, на заміну не… Ну просто там в пляжному постійно заміна. Він там, знаєш що, 10 хвилин без заміни.

  269. [Фоззі]

    Ну він же в якій формі, він же в клубі з медюками сідає. І я пам'ятаю Морозюка. Коли Колян приїхав з Христенополя, ще ж він родом з Львівщини, він не міг добити з центру поля до воріт. Настільки був такий маленький гномик. І потім він ходив, ходив. Він за стадіон тепер вилетів.

  270. [Анатолій Анатоліч]

    А хто, ти думаєш, став найкращим амбардером цього нашого товариського поля?

  271. [Фоззі]

    Сєля хто?

  272. [Анатолій Анатоліч]

    Сєля. Причому з відривом.

  273. [Фоззі]

    Сєля Бог, вся його розходиться.

  274. [Анатолій Анатоліч]

    Він спочатку не міг зрозуміти суть пляжного футболу. Футболу взагалі, так. Хоч так. А потім коли він зрозумів... Сенс пляжу. А потім коли він зрозумів...

  275. [Фоззі]

    Чому на пляжі це виглядає. То він почав там забувати. А скажи, а Зюзю ти так підтримуєш? Я пам'ятаю, Зюзя активно коментував збірну, коли його не викликав Шевченко. А потім щось він зник і взагалі нічого.

  276. [Анатолій Анатоліч]

    Через Кобількова ми познайомилися і ми там в інстаграмі з ним переписуємося. Що він каже за збірну? Нічого, ми з ним про це не говорили. Він не може тобі нічого сказати. А де він зараз?

  277. [Фоззі]

    Ну йому подобається. Забив два акробатичних голи. Три тижні тому.

  278. [Анатолій Анатоліч]

    А це якраз після тренування в пляжці. Звичайно.

  279. [Фоззі]

    Зозулі зазвичай було простіше забити хвостом дракону, ніж шіточку. Селізньов хтось з вас сказав, так? Я почув, у мене рефлекс. Як тобі ця ситуація з Селізньовим останнім часом? Він просто з новин не виходить.

  280. [Анатолій Анатоліч]

    Ну слухай, це ми знову повертаємось до того, що якщо Бущан це імідж ідеального футболіста сучасного, порядний, чесний.

  281. [Фоззі]

    То Селізньов імідж ідеального боксера. Не вистачає тільки прапора Макіїв.

  282. [Анатолій Анатоліч]

    Селізньов це олдскул той самий, за яким ми любили тоді футбол спостерігати. Скандали, п'янки і так далі. Я нещодавно був на п'янці корпоративу спортивного клубу «Док» «Гранд Кросфіт». І там був, до речі, Селізньов. Він там доходить займатися. Валік Літвінчук, який був фізичним тренером з фізичної підготовки Усіка. І Селізньов в нього займається, і Вова Кабілько в нього займається. Ну і Селізньов був на цьому корпоративі. Нормально всі випивали, спортсмени. Спортсмени ж п'ють, а взагалі особливо. Уяви собі цілий корпоратив кросфітерів. Вони ж усі такі витривалі, але бухали тільки так. Ну в хорошому розумінні цього слова, шановні кросфітери. Кросфітери, почекай. А суть кросфіту, яка суть? Кросфіт – це функціональне тренування. Це як багатоборство коротке. Ну їх називають, як це, чемпіонат світу, це в кросфіту, він у Штатах відбувається, кросфіт геймс, фітест мен, фітест вумен.

  283. [Фоззі]

    Вони все.

  284. [Анатолій Анатоліч]

    Тобто найпідготовніша людина у світі. Це все. Це важка атлетика, гімнастика, кардіо, все разом. Ну це про селі можна сказати, що він найпідготовніший.

  285. [Фоззі]

    Спортивне багабор'є.

  286. [Анатолій Анатоліч]

    По суті, як і боксери, раніше в них був такий собі кросфіт, в радянські часи, я думаю. Але це називалось трішки по-іншому.

  287. [Фоззі]

    Америка, голі баби, голівод. Ти ж пробіг в марафон.

  288. [Анатолій Анатоліч]

    О так, є. Три цього року.

  289. [Фоззі]

    Минулого року три. Ну Нью-Йорк. Лондон. І Валенція.

  290. [Анатолій Анатоліч]

    Ну крайній же ж Нью-Йорк.

  291. [Фоззі]

    Ні, Валенція.

  292. [Анатолій Анатоліч]

    У жовтні Лондон, в листопаді Нью-Йорк, в грудні Валенція. Ти платиш за це, так? Взагалі так. Там є якісь реєстраційні збори. Просто складно потрапити в Лондон і в Нью-Йорк дуже складно. В Валенцію легше. А в Лондон і Нью-Йорк це тільки або ти амбасадор, наприклад.

  293. [Фоззі]

    Та в принципі тут... Скоро і в Житомир буде важко потрапити ковідні.

  294. [Анатолій Анатоліч]

    Ну це ж мейджор. Я розумію, розумію. Тому що мейджор. Всі хочуть пробігти в Нью-Йорк. Це головний марафон світу. А скажи, а з футболістів хтось зміг би бігати в маратони? А хтось зі мною розмовляв на цю тему, що хоче пробігти.

  295. [Фоззі]

    Я гадаю, що Дем'яненко і Лужний можуть досі пробігти.

  296. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ну напевно це Сєля. Ну хто?

  297. [Фоззі]

    Сєля – Man of the World. Якщо би не дали свісток фінальний Дем'яненко і Лужний могли б і бігати.

  298. [Анатолій Анатоліч]

    Сєля побіжить, так? Я думаю, що може. Ну вони ж такі взагалі спортсмени. А хто? Хто сказав тобі, що хоче бігати? Ось не можете пригадати. Ну хтось. Нехай Мудрик. Наш Мудрик сьогодні.

  299. [Фоззі]

    А ти можеш, я пропоную, ти можеш виклик через наші камери дати виклик футболісту. Сєля. Що, чувак, я тебе беру з собою на наступний маратон.

  300. [Анатолій Анатоліч]

    Готуйся. Ну, сука, ти знаєш, скільки відвезти людину в Нью-Йорк на марафон коштує? Це такі бюджетні, бюджетні.

  301. [Фоззі]

    Ну, New Balance.

  302. [Анатолій Анатоліч]

    Хто у вас спонсор? New Balance у нас.

  303. [Фоззі]

    А ти виклик… VBET. VBET. VBET, скажи в камеру, VBET. VBET.

  304. [Анатолій Анатоліч]

    Ми у трьох, і Сєля у чотирьох, їдемо на марафон, везіть нас. Бізнес-класом Нью-Йорк, так?

  305. [Фоззі]

    А тепер Сєлє ти скажеш, щоб він знав. Сєлє.

  306. [Анатолій Анатоліч]

    Сєлє, звичайно, запрошую. А як на київській? Ну, на київській це нецікаво. Ну, хоча з VBET. Можемо, можемо разом.

  307. [Фоззі]

    Ти можеш Сєлє запросити на марафон?

  308. [Анатолій Анатоліч]

    А, це Зінченко, він обличчя. Він такий здоровий тут. Я просто нікого не бачив Зінченка, він невеликий.

  309. [Фоззі]

    Як сказати, залежить від точки зору. Зверху дивишся, маленький здається. Знизу… Ну, він такий, як ти, мені здається. Чи трішки більший. Я не можу сказати точно. Я взагалі вище за всіх. Ну, я так звик думати. Ти можеш Сєлє послати конкретне запрошення? Що, Сєлє, вставай, надягай партки, тренуйся, відтискайся.

  310. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ти розумієш, в чому проблема? Щоб пробігти марафон, це треба прямо змінити тренування своє. Він же ще з дівчин грали.

  311. [Фоззі]

    Скажи, Сєлє, встань, зміни своє тренування.

  312. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, ну, я запрошую, я будь-якого. Ну, Сєлє, звичайно, запрошую. Селізньов, я вже уявляю, як він весь на оф-вайті біжить зі мною. Марафон, це буде ефектно. Я запрошую, звичайно. Сєлє, ну, давай бігти. Хоча б половинку.

  313. [Фоззі]

    Ні, Селізньова треба роздродувати, щоб він пробіг марафон. Треба, щоб хтось сказав, щось погане про нього сказав, що він там щось не заб'є. І потім на машині ввізіть цю людину перед марафоном Селізньова до жени і доведеш, що… Як віслюк з морковкою. Так, так.

  314. [Анатолій Анатоліч]

    І доведеш, що бігти за хейтерів.

  315. [Фоззі]

    А чим ми можемо так стимулювати Селізньова? Кого б його показати?

  316. [Анатолій Анатоліч]

    Грошима.

  317. [Фоззі]

    Грошима? Зачем? Ну, ти думаєш, він цікавий ці грошима?

  318. [Анатолій Анатоліч]

    Вебет.

  319. [Фоззі]

    Є варіант, як Селізньову примусити бігти за марафоном. А кого Селя не любить? А, Сенькова. Сенькова можемо посадити на машинку. Він же хотів йому тут втипити волосатим кулачком. Ми Сенькова саджаємо на сервісну машинку і він… На гольфкар. І Селя за ним, значить, і так.

  320. [Анатолій Анатоліч]

    А Селя боксом займається, ти бачиш? Так, так. Він якраз в догі займається боксом зараз. Так що, Сеньків тоді і Селізньов це…

  321. [Фоззі]

    Давайте, я знаю.

  322. [Анатолій Анатоліч]

    Наступний марафон буде цікавим.

  323. [Фоззі]

    Халф-марафон тоді.

  324. [Анатолій Анатоліч]

    Халф-марафон Сеньків-Селізньов. Київський весняний халф-марафон.

  325. [Фоззі]

    Починається Сеньків-Селізньов, а потім вже… Які в нас цікаві плани з вами на весну. Так. Селізньов, марафон, Шотландія. Футбол. Футбол? Трішки. Прекрасно. В нас от тут сидів Сергій Притула. І якось він зізнався, що вів весілля Ярмоленка. І не тільки його. Ти вів в когось футболістів? Так, я вів у… Олег Зеленський у Гармаша.

  326. [Анатолій Анатоліч]

    Так, Зеленський вів у Гармаша. Дружини вів, якщо я правильно розумію. А чого досягнув ти? Знаєш, у кого вів? Голкі проукраїнський. В Динамо грав потім. Він десь зараз в арабських імінатах.

  327. [Фоззі]

    Коваль.

  328. [Анатолій Анатоліч]

    Максим Коваль. У Коваля вів Каріна, у нього дружина. Макс і Каріна. У Львові, до речі, було весілля. А чого у Львові? Не знаю. По-перше, це красиво.

  329. [Фоззі]

    По-перше, красиво.

  330. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, вона киянка, здається. Це було взагалі взимку. Це було у січні місяці.

  331. [Фоззі]

    А вони всі одружуються в січні або в грудні, коли перерва.

  332. [Анатолій Анатоліч]

    Так, зимово, можливо. От у Коваля вів когось ще з футболістів.

  333. [Фоззі]

    І тут зараз знизу має з'явитися твій телефон.

  334. [Анатолій Анатоліч]

    У зірок різних.

  335. [Фоззі]

    Організація корпоративи «Веселищі під ключ».

  336. [Анатолій Анатоліч]

    У Дара Феєво вів. Вона футболістка? Ні. У Лобади. Колись вів у Януковича Молочова.

  337. [Фоззі]

    Я пам'ятаю тільки… І що там було?

  338. [Анатолій Анатоліч]

    Картинку. Караоке.

  339. [Фоззі]

    Караоке? Ти просто представляв, хто наступний співатиме Лєпса? А зараз Лєпса співатиме…

  340. [Анатолій Анатоліч]

    Ні, я взагалі нічого не представляв. Я був ведучим, це було день народження Молочова, Януковича, десь 2011, здається. В містці Урзуф.

  341. [Фоззі]

    Це як Гурзуф, тільки без «г».

  342. [Анатолій Анатоліч]

    Так, але на березі Азовського моря. Там, до речі, якщо не помиляюся, в місті зараз на цій турбазі, де це була якась родинна турбаза, зараз там Азов. Їх база одна була.

  343. [Фоззі]

    Логічно, Азовське море, Азов.

  344. [Анатолій Анатоліч]

    І я вів до народження. Там мали виступати зірки і остради, але коли вже всі приїхали, вони прийшли співати караоке, і всіх зірок скасували. Вони сиділи всі в гримерці отак от. Я не буду, я не можу назвати, хто там був. Це ідеальна ситуація.

  345. [Фоззі]

    Ідеальна ситуація.

  346. [Анатолій Анатоліч]

    Всі отак сиділи. І жували райдер. Їм кажуть, вибачте, там караоке. Сказали, не треба. Окей, і так вони посиділи. І зірки знімали з голови, так ставили. Ні, до речі, такого не було.

  347. [Фоззі]

    Це передплата, сто відсотково, передплата. Це засіб від психічних захворювань.

  348. [Анатолій Анатоліч]

    Вони отримали. Танків не було, до речі.

  349. [Фоззі]

    Як казав колишній мер Харкова, де я, де наркотики. Оскільки ти був на багатьох стадіонах, нас цікавить, який з них справив на тебе найбільше враження?

  350. [Анатолій Анатоліч]

    Я був на футбольній арені в місті, як воно називалося, Муровані Кирилівці? На стадіоні Керубас був. Навіть я був там. Я був на стадіоні, до речі, в Майами, на футбольному стадіоні. Інтер? Так, я не пам'ятаю, як він називався. Він дуже популярний, тому що багато латиноамериканців. Зараз скажу, місто Новий Орлен. Новий Орлен?

  351. [Васильков]

    Новий Орлен.

  352. [Анатолій Анатоліч]

    Це текст. Там площа Конго. Все була серце, все була. Я, до речі, гуляв по площі Конго, був і на баскетболі, там пелікани, якщо напевно, грають команду. І на сокер ми просто ходили туди. І він дуже ефектний. Я так розумію, там сокер також люблять. Хоча Америка, звичайно, не найпопулярніший сокер там від спорту. А от під час марафону Валенсії я пробігав повз маршрути, якраз повз стадіон. І там цей кажан валенсійський від фан-клубу підтримував марафонців. Стояв біля входу і казав, типу, щось іспанською. Маску. Певно, що біжіть далі, він казав. Не зупиняйтесь. Ось, приблизно, така історія. Тому, звичайно. Але я б мріяв потрапити, мріяв би чомусь, мені здається, в Нью-Йорку дуже цікаво подивитись, як болівають. Тому що Нью-Йорк дуже любить спортивні види спорту і цікаво, як американці вболівають за футбол. Зрозуміло, що там одне американці, але все одно цікаво.

  353. [Фоззі]

    Так, мексиканці. Як мексиканці вболівають Нью-Йорку за футбол. Цікаво. Я кажу, що я в Нью-Йорку не знаю, де стадіон. Я знаю на Коні Айленде стадіон, а де там, може, і всі більші.

  354. [Анатолій Анатоліч]

    А, одноразово. За базаром. Знаєш, але я вам скажу, що найефектніший був для мене стадіон в житті, це коли я потрапив на, знаєш, такий матч, який я сьогодні пригадував, Динамо-Кривбас у 2000 році. А от на поєдинку, коли в Кривий Ріг приїхала команда «Парма», кубок УЄФА на той час, я не зміг потрапити на стадіон, звичайно. Ну, звідки в мене в простого-сміртного квиточки на такий стадіон. Тому я залазив, як і безіч моїх одноручків, на дерево. Клас. На топіль. Ну, в Кривому Розі, на жаль, тільки так. Алергійне місто. І залазив на дерево, ніфіга не було видно, але принаймні було чутно, і атмосфера якось відчувалася.

  355. [Фоззі]

    І «Парма», і Кривбас після того. Такий стадіон у Кривому Розі. Але обидва клуби тепер знову повертаються, і я бажаю, щоб колись до Кривого Рогу приїхала І ти знову заліз на дерево і зняв там свій найцікавіший відос. Знову на дереві. Це буде красиво.

  356. [Анатолій Анатоліч]

    Я за.

  357. [Фоззі]

    Ти знаєш вже багатьох, як ми зрозуміли, футболістів. Я пропоную таку цікаву скласти збірну тобі. Давай. Постав на місце героїв Марвела кожного футболіста, якого ти знаєш. Ти знаєш героїв Марвела? Ну, я їх путаю в ДІСІ. Найголовніше – це Айрон Мен. Тобто без Бетмена, без Джокера.

  358. [Анатолій Анатоліч]

    Айрон Мен, Капітан Америка.

  359. [Фоззі]

    Хто в нас буде Айрон Меном?

  360. [Анатолій Анатоліч]

    Давай Капітан Америка. Капітан Америка – це буде Бущан.

  361. [Фоззі]

    Ти тільки почав, я одразу потягнуся.

  362. [Анатолій Анатоліч]

    Капітан Америка. Він такий прямо герой. Жора Бущан. В стилі білосніжні зуби, міцна постать. Капітан Америка. Він такий же чесний і справедливий, як Америка. Як наш стратегічний партнер. Хто там далі в нас? Айрон Мен. Айрон Мен, нехай буде… Хачері. Ні, давай Айрон Мен. Слухай, це хтось має бути розумний такий.

  363. [Фоззі]

    Хачері підходять, правий по всьому. Хто в нас краще стріляє?

  364. [Анатолій Анатоліч]

    А я стріляю безумовно. Айрон Мен. Блін, хтось дівчить має бути? Хачері дівчат. Що ви хачері? Тільки тому, що ви вони просто задовбали. Женя Хачері.

  365. [Фоззі]

    Ви з ним домовились? Ні, ми просто орієнтуємося на тих, кого ти брав інтерв'ю.

  366. [Анатолій Анатоліч]

    Хачері, так. Далі. Спайдер Мен.

  367. [Фоззі]

    Наташа Романова. Хто це? Хто це? Така героїня?

  368. [Анатолій Анатоліч]

    Як хто це? Ну, Наташа, ти Майорову не дивишся? Там Наташа Романова.

  369. [Фоззі]

    І Йохансен знімає свій герой.

  370. [Анатолій Анатоліч]

    А, вона Романову грає? Так. Це дівчина має бути? Ну і що?

  371. [Фоззі]

    Ми про це щойно говорили. Манзуль. Що це абсолютно не обов'язково буде.

  372. [Анатолій Анатоліч]

    Нехай тоді дружина буде Морозюка.

  373. [Фоззі]

    А, Іра Морозюк. Ярина Морозюк. Певно, що вона зі Львова.

  374. [Анатолій Анатоліч]

    Людина Павук. Спайдер Мен, ну це хтось з Волкіперу має бути. Нехай буде. Бущан. Знову Бущан.

  375. [Фоззі]

    Сьогодні стільки разів у нас буде Бущан. О, я прийду.

  376. [Анатолій Анатоліч]

    Насправді Айрон Мен мені більше підходить п'ятому. Він більш такий. Він мудрий, дорослий. От він мені Айрон Мен більше. Вибач, Хачарідді викривши. Ні, Хачарідді викривши, прибираємо. А от Бущана лишаємо. Бущан, Америка. Айрон Мен, значить, п'ятому. Так. Значить, Романова на Морозюк. Так. Людина Павук. Ну, знову Волкіпер, так? Так, знову Волкіпер. Ні, не обов'язково. Що так в лоб? Ну, а хто? Людина Павук. Наприклад, Луческо. Ні, ну, Луческо це... Ха! Як такий був, пам'ятаєш? В останньому Спайдеру. Ну, він був не останнім. Такий на таких щупальцях, на таких великих. Такий антигероїв. А як називався? Хтось каже. Доктор... Октопус. Октопус, так. Восьмоніг. Оце Луческо. Октопус. Це Луческо. Він такий, так. Це Октопус.

  377. [Фоззі]

    Може, Спайди мене треба обов'язково. Це улюблений персонаж моєї доньки.

  378. [Анатолій Анатоліч]

    Тоді нехай буде... До речі, нехай буде тоді... Нехай Миколенко буде. Миколенко? Так, тому що він в Британії вже. І вже звідси. Чуть-чуть. На повутині.

  379. [Фоззі]

    Миколенко. І там у нас хто ще є? Доктор Стрейндж. І рукавиці Доктора Стрейндж. Так, давай, Доктор Стрейндж.

  380. [Анатолій Анатоліч]

    Халк точно селізньов. Тут питань немає. Доктор Стрейндж. Ну, Доктор Стрейндж, як людина, яка може змінювати хід історії, то це, звичайно, Андрій Миколаївич Шевченко. Вау. Доктор Стрейндж.

  381. [Фоззі]

    Я думав, що ти Синьків зараз скажеш. А Халк – це, ясно, що Женя Селізньова. Ну, Селізньов, так.

  382. [Анатолій Анатоліч]

    Хто там є ще, як хтось супергероїв? Зазулі треба щось дати.

  383. [Фоззі]

    Він же буде дивитися. Ні, після Жені Селізньового треба ставити велику крапку. І у нас є наша файна картинка. Я її в десяте сьогодні підіймаю.

  384. [Васильков]

    Люди до церкви ходять.

  385. [Фоззі]

    Може бути, камера не відтворює, а це ж пластик. Карбон ківлар. Це не просто якась картонка і принт з найближчої принтконторки. Це майбутній учасник шоу «Холостяк». У нього дівчини.

  386. [Анатолій Анатоліч]

    Хан, Кік, Реф, Слей, Плас.

  387. [Фоззі]

    Це нікому не заважає брати участь у шоу «Холостяк».

  388. [Анатолій Анатоліч]

    Насправді було б цікаво. Але, я так розумію, з тренувальним процесом просто нереально.

  389. [Фоззі]

    Доведеться кинути тренувальний процес. Ні, шоу «Холостяк» почекає. Шоу «Холостяк» пишеться довго, півроки? Як «Через ха» пишеться. Ну і довго ж воно теж тривається. І так, питання. Це ж один з героїв твоєї програми. Можеш змодерувати для нас тепер таке файне питання, яке не також, щоб усі знали, але що, в принципі, хтось був, хоча б одна людина в курсі. Питання буде з підвохом тоді. Оу. Камон.

  390. [Анатолій Анатоліч]

    Here we go. Давайте так, питання буде таке. Де, чи у кого, або де, як зрозумієш?

  391. [Фоззі]

    Де, мені подобається.

  392. [Анатолій Анатоліч]

    Де купує рибу в Одесі Жора Бущан?

  393. [Фоззі]

    Де, або у кого, купує в Одесі рибу Жора Бущан? Він вже з Одеси.

  394. [Анатолій Анатоліч]

    Час пішов.

  395. [Фоззі]

    Коли буває в Одесі, так. Добре, файне запитання. Будь ласка, це запитання ставиться виключно для підписників каналу Пряма Червона. Тому просто необхідно підписатися, поставити дзвоник із вас, лайк, обов'язковий комент. Тому що його ж треба відповідь на це запитання десь дати. Його треба дати в коментах. Також не забувайте, що в нас є канал і на інстаграмі. Він теж називається ПЧ Пряма Червона. І там можна теж взяти участь у цьому розігріші. Просто звідти перейти на ютюб і прокоментувати у нас. Отже, друзі, це канал Пряма Червона. Жора Бущан, Анатолій Анатолійович і людина, яка нас запросила. Великі і всімогутні. Бермен. Бермен. Фозі. Метамарфозі. Я забув спитати, ви вакциновані, хлопці? Так точно.

  396. [Анатолій Анатоліч]

    Зелений сертифікат. Всі полізли за сертифікатом.

  397. [Фоззі]

    Ну добре, тоді лишайтеся.

Схожі епізоди

волонтерство, політика, футбол

9 груд. 2021 р.

Сергій Притула

ПРИТУЛА. Виїзд до Боснії, бійка в Афінах, весілля Ярмоленка, матюки Лужного та поради Бесєдіну.

Ви точно чекали на футбольні історії? Вони у нас є! 🔥🔥🔥Шоумен Сергій Притула у Прямій Червоній!🔥🔥🔥 ⚽️ Як вболівав за збірну України у Боснії. ⚽️ Як тікав від грецьких фанатів в Афінах. ⚽️ Як встановлював дипломатичні відносини з польськими ультрас у Марселі. ⚽️ Як їхав у ма

Читати повний текст

спорт, футбол

19 лист. 2021 р.

Олександр Хацкевич

ХАЦКЕВИЧ. Робота в Росії, ставлення до Лукашенка, хто з нинішнього Динамо грав би у Лобановського

Олександр Хацкевич господарював у центрі поля Динамо часів Валерія Лобановського, а потім виховував динамівську молодь, яка тепер сяє за Мірчі Луческу. За баром ПЧ Хацкевич згадував про легендарне Динамо Лобановського, гру в Китаї на початку 21 століття, роботу в Росії та прокоме

Читати повний текст

гумор, телебачення, медіа

21 лип. 2022 р.

Олександр Педан

ПЕДАН. Меми війни, бійка з ультрас Карпат та закриття каналів Ахметова. @pedanos

В гостях у ПЧ Олександр Сергійович, теж на П, але не Пушкін! З Олександром Педаном Фозз і Микола поговорили про інформаційну війну з росією і нашу перемогу в ній. А ще виявилось, що Педан і Фозз разом грали в нападі однієї футбольної команди, разом билися (в прямому сенсі цього с

Читати повний текст