ПЧПРЯМА ЧЕРВОНАОнлайн-медіа
освіта

ЛІСОВИЙ. Корупція в освіті, вчителі тіктокери, заборона соц.мереж, вибори ректорів і дефіцит учнів

Оксен Лісовий

Опубліковано 15 вер. 2026 р. • Довжина: 14 304 слова

Короткий зміст

Скільки заробляють вчителі? До якого вишу краще подати документи? І що робити з ChatGPT? Наш гість знає відповіді на всі ці запитання, а також усе про корупційні схеми в освіті. Сьогодні разом із нами за барною стійкою — колишній міністр освіти і науки України Оксен Лісовий

🔥 Як військовослужбовець став міністром освіти та науки України
🔥 Усі корупційні схеми в освіті
🔥 Як Михайло Федоров міг очолити Міністерство освіти
🔥 Чому неможливо збільшити зарплати вчителів
🔥 7 корупційних схем у вищій освіті
🔥 Плагіат у дисертації Оксена Лісового
🔥 Вибори ректорів та мітинги студентів
🔥 Об'єднання та приєднання університетів
🔥 Недобір учнів у навчальних закладах
🔥 Масовий виїзд хлопців-старшокласників
🔥 Проблема ChatGPT у шкільній освіті
🔥 Вчителі-тіктокери
🔥 Заборона соціальних мереж

 

Текст

  1. [Фоззі]

    Пряма червона зростає над собою і знаєте, що спільного у футболістів і міністрів? Найцікавіше вони розповідають після того, як гра закінчилася, але не на камеру розповідають, тому що не люблять ані міністри, ані футболісти, коли їх знімають, коли вони розповідають щось дійсно цікаве. І сьогодні ми спробуємо пересвідчитися в цьому, запросивши на бар Оксена Лісового - людину, за якою ми ганялися три роки і довелося дочекатися перезавантаження, називаємо його так, Кабміну для того, щоб отримати вас в нас на барі. Вітаємо!

  2. [Валерон]

    І довелося дочекатися, поки міністрів знімають.

  3. [Оксен Лісовий]

    Це природне для міністрів, їх призначають, потім їх знімають, і от тоді вже можна про щось і поговорити. Але не про все.

  4. [Валерон]

    Слухайте, це три роки?

  5. [Оксен Лісовий]

    Три з половиною, так, майже три з половиною.

  6. [Валерон]

    А взагалі у нас були міністри освіти, які довше?

  7. [Фоззі]

    Табачник?

  8. [Оксен Лісовий]

    Були, були, дивіться, я…

  9. [Фоззі]

    Господи, прости. Господі...

  10. [Валерон]

    Кого можна згадувати?

  11. [Оксен Лісовий]

    Ні, ні, там багато тих якраз, кого можна згадувати. Найбільше був Кремінь, потім був Згуровський, Табачник, як ви сказали.

  12. [Фоззі]

    Років три-чотири десь.

  13. [Оксен Лісовий]

    Гриневич. І от у мене до Гриневич... п'ятий вже я... і до Гриневич мені не вистачало, по-моєму, 10 чи 12 днів.

  14. [Фоззі]

    Який науковий підхід в канденціях.

  15. [Оксен Лісовий]

    У мене була людина, яка вела облік щоденний. Дуже методичний, скрупульозний.

  16. [Фоззі]

    День протриматися... господи, чому це я Гайдара цитую?

  17. [Оксен Лісовий]

    Боже, я так далеко забув, що ти міг би процитувати - я б не впізнав цитату, чесно.

  18. [Валерон]

    Ми бачили пост, ви там підсумували оцей період. Може є якісь неформальні підсумки?

  19. [Оксен Лісовий]

    Нє-нє. Я теж його бачив.

  20. [Валерон]

    Ви теж його бачили? Може є якісь неформальні підсумки ось цих трьох років?

  21. [Фоззі]

    От перший день в міністерстві, ну це ж, мабуть, шок, жах, запахи...

  22. [Оксен Лісовий]

    Безумовно. Безумовно. Запахи, звуки, дизайн, все впливало.

  23. [Фоззі]

    В усіх же міністерствах, мабуть, цей запах Щербицького ще лишається?

  24. [Оксен Лісовий]

    Ну, знаєте, ні. Це не те, що на мене... Можливо, він і є, я просто не можу порівняти з тим, який був запах при Щербицькому, бо не заходив... тільки в КГБ, я в КГБ заходив, тоді був маленький в ті часи. То запах КГБ може і пам'ятаю. А цей, ні... Міністерство мені було знайомим, з усіма його позитивами і багатьма негативами. Питання в тому, що звідки і в який час. Коли ти там з фронту, не просто там десь зі збройних сил - з фрону... ти з Серебрянського лісу, з ями... От в прямому сенсі там... командиру, тоді моїм комбригом був Олег Апостол, зараз командувач десантно-штурмових військ... йому ставлять задачу. В мене відбулося кілька діалогів в онлайні, було ще кілька діалогів тут, в Києві, влітку, коли я відмовлявся з цієї ролі. З Андрієм Длігичем, зокрема, була зустріч, який, так би мовити, проводив такі діалоги. З претендентами, можливо, на цю роль. Я відмовлявся, бо війна, фронт, і мені здавалося, що давайте так... спочатку з війною розберемося, а потім уже якісь там історії, повернемося в освіту і так далі. Коли харківська операція пішла, це була така емоційна, дуже класна штука там... "егегей!" там... на броні там... село за селом і так далі. Це було весело, ну все, перелом, далі хлопці поженуть, а мені можна повертатися там в справу і займатися вже тільки тим, чим... покликанням, скажімо так. Бо в освіту мене заганяло все життя. Дивні сили якісь, чудернацькі сили заганяли. Я звідти тікав, мене знову туди. То так здалось... потім виявилося, що це не так. І в січні уже Лиман, Янпіль, Серебрянський ліс... і діалоги раптом тут поновлюються, типу, "давай-давай". І там поговорили, запросив Михайло Федоров на онлайн-діалог. Я був в Лимані, ми готувались до виходу, так вийшло.. що в мене так співпало. Взагалі не розраховував, що в мене вийде включиться - вихід же ж ніхто не прогнозує. Тобто кажуть "будьте готові"... ми там всі такі в... красиві, прямо з лісу з тренування, мокрий. І ти такий "мені виходити на діалог з Федоровим, чи піти переодягнутися, бо ми зараз ідемо кудись, невідомо наскільки, а в мене вся ця термуха мокра всередині, під одягом". Ти ж там... купа термух, потім фліска (це ж зима), потім це... і ти такий там мокрий... думаю "ну добре, поговорю". Поговорили. Пішли туди... а потім, знаєте, хто знає, хто був на фронті, знає, що таке працює танк. Коли танк працює, ти знаєш його ритм роботи, він же ж... надзвуковий, ти тільки... ну все. Виходу не чуєш. І якщо танк, ну всі, хто на СПшках, не на вогневих, всі там в ямочках. І ми сидимо в ямочці, коли біжить там командир нашої СПшки, типу "тебе там рація. Давай. Тебе, типу, в Київ". Ну така історія. Я говорю "і?". "Як я тебе звідти заберу?". Ну, що таке закинуть десант (це ж ДШВ)... закинуть десант на нуль і забрати десант з нуля? Ну, очевидно, це тоді навіть було важко. Зараз це взагалі катастрофа, ми ж знаємо, поскільки люди сидять на позиціях. Ну, зараз взагалі дрони все контролюють, тоді дрони тільки з'являлися, тільки були там поодинокі якісь скиди. ФПВ ще тоді прямо так не працювали. Ну, арта працювала, по коробочках і по всьому. Я кажу "а коли ти...а як ти можеш мене звідси забрати? через скільки можеш забрати?". "Через два дні планується." Я говорю "ну так і скажи, буде виконано через два дні", от все, от так і відбулося. Тому ти приходиш сюди після цього... і зустрічаєшся з народними депутатами деякими. Які приходять і щось з тобою ділять. Приходять і починають щось з тобою ділить. "А мені треба то, а мені треба це, а мені треба це... та все нормально, я ж нормальний чоловєк". І ти такий "Де я? Хто ці люди?". Як вони не розуміють, на чому взагалі все тримається. На якійсь тонесенькій ниточці. А саме головне оцей вихід в «Серебрянку», він був... нас на відновлення відправили, 95-та бригада. А я, як доброволець, я не був мобілізований, я доброволець...

  25. [Фоззі]

    Так, ми готувалися, ми вивчали.

  26. [Оксен Лісовий]

    То виходить, ти приходиш, коли ти є, хтось йде в відпустку. Когось можуть відпустити. Ти закриваєш якусь діру, якесь питання. І я приїхав - відновлення, знаєш, я сижу там, ну, шаримося, в Лимані, так? І тут... тебе кидають, чого? Тому що порвалося там в «Серебрянці» кілька місяців, там ці кілька кілометрів віджимали у них. І в один день це порвалося, і вони відкинули нас там знову ж на ті кілька кілометрів. І от ця тоненька ниточка, де у когось в очах з'являється страх, воно стає заразними... якось воно все ламається, люди просто не втримують позиції. І коли ти бачив як... наскільки на тонкому тримаються всі ці лінії оборони, на характері якоїсь людини, якихось людей, на тому, що хтось говорить "так, тихо всі. все, стоїмо, тримаємося". І от на цьому характері. Такі випадки є фантастичні. Просто прояв характеру людського проти великої сили. Що цікавого можу розказати?

  27. [Валерон]

    Лідерство якогось, так?

  28. [Оксен Лісовий]

    От коли... був такий боець у нас Шахтар. Він теж з добровольців, з оунівського батальйону колишнього. І він такий... вийшов танк на нього, і він з РПГ перезаряжає, і шість зарядів кумулятивних в цей танк... він там не попадав туди, куди хотів... але він фігачить. Танк вийшов на дуже невелику відстань, тобто напряму, опустив ствол і може вже розбирати позиції. І він не... ну, зрозуміло, це страшно. Тому що в нього там чотири секунди він відстрілює, він просто розбере позиції. Ствол опустив там... десятки метрів. Я не був свідком цього, але це був вихід, який там перед нами був. І цей чувак не тікає, він РПГ за РПГ лупить, одну за другим заряди йому збирають, він лупить, стоїть і лупить. От той ствол опустив на нього, а цей лупить в нього. В результаті той, почувши його щось довбе, воно його там... танк який, для якого ця історія не дуже там... якщо там тільки попасти куди треба. А він просто лупив от, ну, цей, як би, на адреналіні, він просто фігачив у нього. І той, почувши що у нього фігачить, і здав назад, і вийшов... Тобто, от це характер. Нормальний рефлекс, танк – страшна махіна, і ти, коли це бачиш, ну, тобі впасти, та? А він от просто, ну... ту-дух. один, другий, третій, четвертий, от характер. І на цьому характері тримається ця лінія оборони. І ти розумієш, що якби там цей чувак не проявив такий характер, цей танк розібрав би ці позиції, і вийшов би далі. Все. І порвалась лінія оборони. І от на цьому тримається наше тут з вами життя. І тут приходить народний, бляха, депутат, і починає тобі навалювати таку срань в вуха, вибачте мене. Ти дивишся і думаєш "Про що ти думаєш? Навже ти не розумієш, що всі твої пасочки, які ти тут ліпиш зараз, корупційні або близькі до того, вони тримаються зараз на характері якихось людей, які там знаходяться? А ти тільки про це думаєш. Ти серйозно?" Я такий... а ж стіл широкий... Я такий... а в мене, знаєш, рефлекси... я ж в зеленому ходив тоді, ще дозволяли членам уряду ходити, як хоч. Я такий... от уявіть, така думка: "Мені треба обійти стіл, підійти до нього. Чи я через стіл дотягнуся?". Такі думки, розумієте, були перші дні в уряді. Слава Богу, що такого було не так багато. Це дійсно моральні уроди, яким доля сплела, в принципі, ті лапті, яких вони заслуговували. Цей конкретний персонаж в бігах зараз десь там, в кінці кінців, з кримінальної справи. Але таке траплялося теж.

  29. [Фоззі]

    Що пропонував? Підручники?

  30. [Оксен Лісовий]

    Ні, там майнові питання. Майнові питання... комплекс, в Києві. В кінці кінців, цей комплекс, який він хотів, ми передали Маріупольському університету. А не йому.

  31. [рекламна пауза]

    Фозі і Валерон обговорюють крутість останньої версії Нісан Кашкай.

  32. [Фоззі]

    У Академії наук були величезні території, були замовні вбивства людей, які…

  33. [Валерон]

    За землю? Та земля університетська цеж взагалі кладязь корупційних історій, мені здається.

  34. [Оксен Лісовий]

    І це різні історії. От університетська земля і академічна земля. Але для розуміння Міністерство освіти одне з найбільших власників майна, ну якщо так говорити в загальному в країні, землі і майнові комплекси. Найбільший власник майна і землі в країні. І, очевидно, навколо цього всього відбуваються різні речі, з якими треба боротися, принципово боротися. Тому що коли людина на посаді керівника закладу, який формує світогляд майбутніх поколінь, а він думає про те, як зафігачить собі пенсію, зрозуміло, як тоді мислять, по суті, майже весь колектив, або частина цього колективу. Їх пріоритети зрозумілі, їх ціннісні орієнтири зрозумілі. І от тому... чому я говорив, що максимальна інтолерантність до корупції саме в освіті? Мені говорять, там ми коли дискутували, "слухайте, у вас корупція... ви десь на 10 місці, у вас не сама корумпована галузь. Взагалі і близько... Це єрунда." Але саме оця побутова історія, оці якісь 10 доларів в заліковці, чи скільки там... 3 тисячі гривень, як розказують. Вони найбільш шкідливі з точки зору стратегічного впливу. Тому що це перше місце, де людина... молода людина, громадянин нашої країни стикається з цією практикою. І тому ми були там максимально не толерантні. Ми, звичайно, боролися з крупними історіями, перш за все. Тому що там, де є крупні історії, там гарантовано є і дрібні історії. Дрібні історії набагато важче виявляти і відловлювати. На них набагато гірше регують правоохоронні органи, з якими ми співпрацювали. Тому що, ну, там, типу, єрунда, ну, 3 тисячі в заліковці. Ці 3 тисячі ще потім в потік складаються. Але це, як би, одна із, а там набагато більші зловживання є. Але, от ми про це почали, але насправді, ну, слава Богу, що це не про всі далеко університети, ми говоримо. Це все-таки меншість університетів, але ці явища є. Колись, ті люди, які формували оці схематози, вони отримали забагато впливу. І в тому числі на те, які реформи здійснюються в країні, на те, які кадрові рішення приймаються на верхньому рівні. От, але, ну, з цим вдалося поборотися і дезорганізувати ці всі історії. І сьогодні ми бачимо, там, біля п'ятидесяти ректорів поміняли в університетах. І ми бачимо, як нове покоління більш світле, більш конструктивне приходить до влади в університетах. Є хороші університети, я гарантую, що там двадцятка університетів у нас сьогодні працюють на хорошому рівні такого, ну, такого світового середнього університету.

  35. [Фоззі]

    Але ж, я думаю, вистачає ректорів, які святкували ваше звільнення...

  36. [Оксен Лісовий]

    Безумовно, є і такі, і такі. Є цілі спільноти, для яких ми були незрозумілі, важкі, складні, щось постійно вимагали. Несли ризики певні. Тут же питання в чому? Є там стара добра звичка, ти повинен забезпечити собі кришу, так би мовити. І от коли від тебе не приймають твоїх пропозицій, рефлекторно у людини включається цей інстинкт самозбереження. Так? І "Так, ага, не приймає, значить буде бить". Так? Всьо. І тоді ця пропозиція, вона починає шукати собі інший канал впливу для того, щоб захиститися. Ну як би так. І ти зразу даєш зрозуміти, що зі мною краще не грайтесь, тому що погано закінчиться ваші пропозиції. І це для них сигнал тривожний. І навіть якщо я не збирався, і не бачив, що там є причини. Частина людей, частина цієї спільноти починала шукати якісь коаліції, колаборації і якось впливати на те, щоб ситуація в міністерстві для них стала, скажімо так, зрозумілішою.

  37. [Фоззі]

    Ну йшлося, кілька ж разів йшлося про звільнення.

  38. [Оксен Лісовий]

    Та й дня не було, щоб не йшлося про звільнення. Просто десь воно в публічку виходило, а десь не виходило. Боротьба була постійно.

  39. [Валерон]

    То виходить, що ви дуже пов'язані з Михайлом Федоровим. Він вас запрошував на посаду. Пішли ви теж, можна сказати, разом. Як ми тепер знаємо. Намагаючись звільнити Михайла Федорова.

  40. [Оксен Лісовий]

    Ну дивіться, президент тоді поставив ставку на Михайла в контексті людського капіталу і освіти також.

  41. [Валерон]

    Коли він віце-прем'єром був і відповідальний за цифру, так?

  42. [Оксен Лісовий]

    Коли він був віце-прем'єром був і відповідальний за цифру. Та і тоді президент йому цю історію сформулював, і навіть була така пропозиція про об'єднання міністерств. Навіть таке обговорювалося під Мінцифрою, під Федорова, як такого прогресивного міністра. Тому Михайло розумів, що це така конструкція не дуже життєздатна, і вони почали тоді інтенсивно шукати кандидатури, проводити співбесіди, діалоги і так далі. І парламент так само розумів, що є певні системні провали, особливо в реформах. А реформи напряму пов'язані з спроможністю інвестувати в інфраструктуру освітньу. Тому що всі джерела зовнішні. Освіту фінансуються фактично за партнерські кошти, а партнери дивляться на ефективність того, що вони інвестують. І так, підтримувати вони можуть через світові програми, світовий банк чи хтось іще, але от розвивати можна тільки те, що дійсно рухається у правильному напрямку. І партнери дивились на те, що відбувається. Щось не відбувається? До побачення... на мінімалках. А щоб вже інвестувати, треба було показати своє прогресивне мислення.

  43. [Фоззі]

    Що можна показати партнерам для фінансування?

  44. [Оксен Лісовий]

    Дивіться. Все дуже просто. Якщо одним із великих джерел фінансування освіти є світовий банк, то банк це банк. Це ж не кубка гуманістів, які хочуть підтримати знедолених. Це зовсім не про те. Банк інвестує в країну для того, щоб країна розвивалася, щоб розвивалася і економіка, і щоб в кінці кінців країна могла або повернути ці кредити, або як мінімум перестати бути реципієнтом.

  45. [Фоззі]

    Для того, щоб зросла капіталізація.

  46. [Оксен Лісовий]

    Так, саме так. Щоб зросла економіка країни. Банк інвестує щоб зробить ще одне умовне підприємство, з точки зору банківської логіки, успішним. Коли банк працює з підприємствами банкротами, ну, очевидно, банк банкрот. Коли банки підприємства успішні, тому банк інвестує в країну для того, щоб економіка країни стала успішною. Що треба, щоб економіка країни стала успішною? В нашому контексті, геополітичному і економічному? Перш за все людський капітал. Якісний. Велика питома вага інновацій в економіці дуже важлива. Там хто б що не розказував ці історії про те, що "вони в нас бачать тільки сировинний придаток" - нічого подібного. Вони хочуть нас бачити ефективною економікою. Наша ефективність – це велика питома вага інновацій. Це висока додана вартість в економіці. Зрозуміло. Тому розвинута повинна бути наука, тому розвинута повинна бути освіта. Катастрофа з інженерними кадрами, з природнішими науками, ви ж знаєте. І це наслідок шкільної освіти, це не наслідок відсутності якихось програм в університетах. Тому банк дивиться, наскільки ефективні рішення приймає уряд для того, щоб людський капітал якісно розвивався, залишався в країні. І якщо він бачить ефективні рішення, він інвестує в розвиток цих напрямків, які уряд пріоритизує. Але тут же питання в чому? Банк, наприклад, світовий... Якщо ми говоримо про нього. Бо там є МВФ-івські програми, є інші програми, є Юкрайн фасіліті, програми Європейського Союзу... то освіта фінансується в основному Світовим Банком і Європейським Союзом. Вони мають дуже високоякісну експертизу в освітніх реформах. Світовий банк має одну із найякісніших експертиз в світі по освітніх реформах. А дурга, а може не друга, а перша... Рівна за якістю – це ОЕСР (Організація економічного співробітницітва і розвитку), експертизою яких послуговується в основному Європейський Союз. Так? І от ці дві експертні махіни дуже швидко бачать маркери, коли та чи інша галузь рухається в потрібному, правильному напрямку чи в напрямку деградації. І те, що нам вдалося зробити... ми прийшли з точки зору партнерсв міжнародних на випалене поле. І те, що нам вдалося зробити – це довіру сформувати. І партнери повірили в те, що ми щось можемо, що ми мислимо правильно, що наші орієнтири є правильними і не з точки зору навіть ціннісні, а навіть такі механістичні. Тобто ми розуміємо, як розподіляти ресурси прозоро. Ми запровадили цілу купу інструментів прозорого розподілу ресурсів, тому що ми достатньо багате міністерство. І наше зростання з точки зору бюджету було одним із найвищих.

  47. [Фоззі]

    А як це порахувати? Добре, є експертиза Світового банку, який розуміє, так, у вас тут є певна проблема, певна людина, 20 років займається поганими справами. Але ми бачимо, що поруч з цією поганою людиною зростає якась... ну тобто на кожного Поплавського є Брюховецький.

  48. [Оксен Лісовий]

    Ну так. Так от питання в тому, чи міністерство приймає рішення в інтересах Поплавського, чи в інтересах Брюховецького. От і все. От правила гри. Вони прозорі, зрозумілі для всіх. Чи вони підкилимні, кабінетні, так би мовити. Це важлива складова. І результат, ну, прийшли на 150 мільярдів бюджету, вийшли з 270 мільярдів бюджету.

  49. [Валерон]

    Ну тобто ви маєте на увазі, що гроші вони все одно були, просто їх міністерство, попередники не використовували.

  50. [Оксен Лісовий]

    Ні, ні, їх не було. Їх не було. Тобто це ж розширення програм, це відкриття нових програм. Тобто вони могли бути. Якщо б... Ці інституції, вони відкриті до інвестицій в освіті, вони розуміють роль людського капіталу.

  51. [Валерон]

    Просто з ними не працювали.

  52. [Оксен Лісовий]

    Просто їм не транслювали правильних урядових рішень і орієнтирів. От коли ми говоримо, що ми там розподіляємо всі ресурси за прозорими принципами, це стосується і державного замовлення, і державних фінансів в сфері вищої освіти, і державних фінансів в сфері загальної середньої освіти, і державних фінансів в сфері науки. За прозорими принципами, тобто умовно-формульні розподіли, це коли ми збираємо спільноту. Наука, або ректори університетів, і кладемо на стіл формулу, і говорим "дивіться, ось критеріальна модель, по якій ви будете отримувати гроші. Ось тут є фактори, ось тут є критерії, ось тут є вагомості кожного критерію. І якщо ви хочете більше грошей, зростайте там, де вам це принесе більше грошей. В контингентах, в наукових публікаціях, в залученні додаткових ресурсів, і кожен із цих критерій дасть вам більше грошей з державного бюджету". Прозора історія. А можна не так робити, правильно? Можна покласти цю формулу під стіл і казати, ну, коротше, ви там заходіть, а ми там порішаємо. От якось так. Тому коли ми це робимо, або коли ми розподіли... наприклад, субвенційні, так званих капітальних видатків, публічних інвестицій, це те, за що будуються підземні школи сьогодні. Коли ми робимо їх комісійно-прозоро, під відеоспостереження, за критеріями, коли громади відвантажують свої проєкти в систему DREAM, коли вся країна бачить ці проєкти, коли вся країна ознайомлена з критеріями, за якими їх відбирають, а потім комісія під відеоспостереження відбирає з цієї системи проєкти... Ну, громади бачать, що, кого і чому обрали. Даються якісь переваги. Прифронтові регіони, ось вам додатковий коефіцієнт. Зрозумілий. Чому дали їм? У прифронтових, ось вони визначені постановою, додатковий коефіцієнт. Тому відібрали. Як приклад.

  53. [Фоззі]

    Це те, що вчительі отримують додаткові 4 тисячі гривень, якщо прифронтові території?

  54. [Оксен Лісовий]

    І це теж. Але це формульні розподіли. Воно давно, до речі, функціонує. Зарплата вчителям.

  55. [Фоззі]

    Це з субвенції західних грошей?

  56. [Оксен Лісовий]

    Але це інше. Те, про що ти говориш, це зарплатна історія. А я говорю про інвестиції капітальні, про будівництво. Харчоблоків, підземних шкіл або укриттів.

  57. [Фоззі]

    Зарплатня вчителів – це теж інвестиція.

  58. [Оксен Лісовий]

    Зарплатня вчителів – це, безумовно, інвестиція. Інвестиція в людський капітал. Але просто питання в тому, що... інвестиція в людей, навіть. Не так. Але щодо зарплати вчителів – це окрема історія. Ми прийшли достатньо методично, почали цим займатися. Але щоб розуміти, зробили так звану тисячу доплати, так? Тисячу доплати, вчителям, це на другий рік вдалося добитися цього в бюджеті... Денис Шмигаль підтримав цю історію, президентська історія, він ставив цю задачу... короче, удалось. Одна тисяча зарплати – це 17 мільярдів гривень по країні на рік. (прим. ред.:напевно мається на увазі 17 млн. грн.) І під час війни знаходить 17 мільярдів гривень на цю мету достатньо важко, але необхідно. А вже в 26-му році – це 56 мільярдів гривень тільки в вчительську зарплату. Ще 6,6 в університетську зарплату.

  59. [Фоззі]

    Все одно ж вчительська зарплата нижча за середню температуру по палаті. Ми вчора рахували, скільки там, 30 тисяч середня, а вчителів 19.

  60. [Валерон]

    Так, ну і це коли ви казали 14 - середня зарплата вчителя.

  61. [Оксен Лісовий]

    По-різному. Але, наприклад, ті ж перефронтові регіони, там взагалі... там є надбавки, там є та ж сама надбавка помножена на 2. Вся ця історія зараз інтегрується в оклад і стане такою стабілізованою. Усі нормативні... зараз міністерство освіти вже працює над цим. Z думаю, що вони швидко цю історію впровадять разом з Мінфіном. Гроші, ну 56 мільярдів додатково знайти, це вже було президентське втручання, там ми мали дискусію з Мінфіном.

  62. [Фоззі]

    Це мільярд євро. З копійками.

  63. [Оксен Лісовий]

    Ну так, але на наступний рік, сподіваюсь... останні наші наради... вони передбачали ще таке ж саме підвищення, але це вже відповідальність і Міністерства освіти, і Міністерства фінансів.

  64. [Фоззі]

    Я знаю, коли вчителям підвищують зарплатню. Перед виборами. І ці жіночки в вишиванках забезпечують...

  65. [Оксен Лісовий]

    Я сподіваюся, що жіночки в вишиванках все-таки люди мислячі. Я продовжую в це вірити.

  66. [рекламна павза]

    Фозі з Валероном довго обирають склад національної збірної на найближчі матчі.

  67. [Оксен Лісовий]

    У мене є, знаєте, професійна аномалія. Я ж прийшов з... освітній мій бекграунд. Те, що я з фронту, ну то це фронт. Це моя добровольча історія. Взагалі, я все-таки освітянин. Більше 20 років я в освіті. І спочатку був такий певний закид "та він в позашкіллі". Але моє позашкілля, Мала Академія Наук, це специфічне позашкілля. Воно наскрізно прошиває фактично все.

  68. [Фоззі]

    Та там діти з таким IQ. Я поясню Валерону. Ми познайомилися, коли...

  69. [Валерон]

    А що, я писав в Малу Академію Наук. Нічого, що я переможець республіканської олімпіади з історії? Це краще, ніж Мала Академія Наук.

  70. [Фоззі]

    Я тобі чорну картку покажу.

  71. [Валерон]

    Будь ласка, видайте.

  72. [Оксен Лісовий]

    Тобто ти по обличчю не побачив, що в нього інтелектуальний вираз?

  73. [Валерон]

    А от там десь побачив, да?

  74. [разом]

    сміються

  75. [Фоззі]

    Мала Академія Наук — це таки інший світ. Я кілька разів потрапляв. І... ці діти настільки надихають. Ти просто дивишся на кожну дитинку, яка вже розумніша за твою найкращу версію, і просто не розумієш, чим ми все це заслужили.

  76. [Оксен Лісовий]

    Це мене підкупило наспрвді.

  77. [Валерон]

    Але потім все одно всі ці діти потрапляють в університет, і от стикаються з тим, що розповідав Оксен. Тому що я, наприклад, потрапив... не потрапив, а вступив в університет Тараса Шевченка. А однокурсник мій теж вступив і розповідав, що він за це... закололи вони корову. І от таким чином він вступив в університет Тараса Шевченка. На історичний факультет. Не знав, коли починалась Друга світова війна на першому курсі. Для нас це такий шок був, там... тоді. Ми ж тоді такі теж були ідейні, що от Шевченко, все таке.

  78. [Оксен Лісовий]

    Моя ця робота, вона сформувала в мене професійну деформацію. Тобто я працюю ще 20 років от от з такими дітьми, а у них же у цих дітей іще плюс-мінус такі самі педагоги. Іще плюс-мінус такі самі нарвані наукові керівники, які в університеті не лінуються з цією дитиною працювать там... в якусь лабораторію втягують. Іще плюс такі самі батьки, які розуміють, що оце все... І от мій світ, він був увесь у цьому колі. І ти такий "та наші освітяни... та наші діти... та вони всіх порвуть".

  79. [Фоззі]

    І тут від'ємний IQ раптом.

  80. [Оксен Лісовий]

    Заходиш, да... і ти бачиш всю картину. І це трішки відрізняється... Але тим не менше я розумів наскрізно і систему вищої освіти, і систему шкільної освіти, і систему позашкільної, і систему академічної науки. І в найкращому прояві. І це з одного боку моя сила була, бо я вірив дуже в спроможність. А з іншого боку певна слабість, тому що коли ти стикаєшся з загальною масою, то тебе наступає певне розчарування. Тому що прогресивних вчителів... вони є не в кожному класі, і не в кожній школі. І на жаль. І так само науковці готові віддавати якусь частину свого часу молоді, є не в кожному академічному інституті. І в університеті не в кожному створені нормальні умови. Коли Манівець - людина, яка заряжена була в усі ці наші двіжняки, усі якісь дослідження, якийсь проект на роботу, виходить туди, а там - пш-ш-ш-ш...пустеля. Він нікому перекоти поле. І нікому не цікаві його ініціативи, його палаючі очі. І вони такі "а що мені робити тепер в університеті? Ви мене зарядили, ми в космос експерименти запускали, а тепер ми в університеті...." У прямому сенсі, до речі. Зараз хто літає в космос – Мала Академія Наук. На МКС відправляє свої експерименти щорічно. Дитячі.

  81. [Валерон]

    Ілон Маск.

  82. [Оксен Лісовий]

    З Ілоном Маском, так. На Драгонспейс Ікс, в основному. Тому таке. І це було там певним... З одного боку я добре розумів наскрізну історію всього, але з іншого боку я знав її з найкращого її боку. Ну таке...

  83. [Фоззі]

    Інша історія - освіта під час війни...

  84. [Валерон]

    Це як гумор під час війни. Музика під час війни.

  85. [Фоззі]

    Вища освіта стала... просто наповнилася корупційними грошима. Люди заносять гроші за... друга освіта. Що там ще?..

  86. [Оксен Лісовий]

    Якщо ми говоримо про вищу освіту, то в вищій освіті... знову ж таки, не в усій. Не узагальеєм. Я б не хотів, щоб це склалося.... Бо я завжди говорю про погане. У мене там... приходиш доповідають кудись. Там, прем'єр-міністр чи президент... І завжди починаєш "що поганого в нас". Тому що хороше, воно і повинно бути хорошим. У мене це неправильна манера - починаєть все з поганого. У нас це погане. Тому я і тут говорю шо...про погане, але хорошого багато насправді. Є прекрасні університети, сильні, потужені, з класними командами. Але є і університети, які займаються власне зовсім іншим. Це бізнеси такі на державних інституціях. Існує сім великих масштабних стандартних корупційних схем в вищій освіті. Ухилянська схема – одна із них. Вона стосується і аспірантури, вона стосується і фіктивного працевлаштування в закладах освіти, і відповідного бронювання. І вона стосується фіктивного навчання на бакалавратах і магістратурах. Ну таке є... ми закрили купу дір в цьому контексті, коли по експоненті все зростало і ми дивилися. У нас же всі бази є. Ми ж зразу бачимо аномалію. Ми позакручували на законодавчому рівні. Це навіть розглядалося на високому рівні. Там розглядалося це питання всерйоз. І ми там показали, що у нас є, які є діри, скільки людей гіпотетично користуються правом на відстрочку завдяки освіті.

  87. [Фоззі]

    Порівнювали з 2021 роком?

  88. [Оксен Лісовий]

    Порівнювали з довоєнним періодом. Аномалію, показували аномалії деякі, і прийняли цілу купу рішень кабмінівських постанов, і змін в порядки, і навіть змін до закону про мобілізація і мобілізаційну підготовку. І позакривали багато дір. Це не значить, що все зовсім закрито, але оці масові конвейери ми закрили. На когось вже наділи наручники із ректорів, в тому числі і приватних університетів. Когось добряче нашугали, але і прокуратура, і МВС, і всі працюють.

  89. [Фоззі]

    Ну але ж схема все одно працює.

  90. [Оксен Лісовий]

    Ну вона вже не є такою катастрофічною, якою вона була, коли це сотні тисяч. Зараз це кум-сват-брат, і хтось іще це може буть... і це все виловлюється. Ну видно аномалії... Спочатку ми працювали по великих аномаліях. Ми ж бачимо базу, базу ЄДЕБО. Університет... туду-ун, вибор робим, ану 25% плюс. Туду-ун - аномалія. 21-й рік було так, стало так. Заходимо, заходимо, заходимо, заходимо.

  91. [Валерон]

    Важко не памітити... там умовно тисячі людей поступало в 21-му році, а в 23-му вже десять тисяч.

  92. [Оксен Лісовий]

    Вся ця історія дуже добре трекається. Вся ця історія виявляється по телефонах, по всьому іншому. Коли займається цим правоохоронні, вони дуже швидко всі ці історії виявляють. Ректори це вже знають, і тільки самі нарвані продовжують ці історії зловживати. Але є інші ж теми. Це ж одна із них.

  93. [Валерон]

    А ви кажете сім. Одна з них, а інші шість...

  94. [Оксен Лісовий]

    Це одна з них така, друга – аграрні землі. Аграрні землі, так. Аграрні землі у університетів, коледжів і аграрної академії наук. Це ж дуже цікава історія. Там з аграріями такими, з середніх руки... Великі серйозні аграрні компанії у все це не граються, звичайно. А там такий середнячок, десь фермер, дрібний фермер. Ну, засівають землі. Ну, ми ж платимо з гектару податок, правильно. А якщо в нас гектар приніс не 27 центнерів, а 50, ну, і норма, правильно. Податок-то однаковий.

  95. [Валерон]

    Там ходить величезний земельний банк, так?

  96. [Оксен Лісовий]

    Це називається, так, великі дуже аграрні території. І, фактично... ця тіньова, так звана, сіра або чорна оренда. Під виглядом практики, під виглядом студентської.. під виглядом чогось іще... воно засівається. Це ще одна схема. Девелопери.

  97. [Валерон]

    Ну, девелопери... Нагадаю, що я з університету Шевченка. Приїхав. Ось студмістечко. А навпроти студмістечка чомусь ЖК. Ми тоді ще ж не розуміли це, коли приїхали. Чому, як ЖК опинилось всередині... так там, ось студмістечко, корпуси і ось тут ЖК. Мішком навколо, між корпусами фактично.

  98. [Оксен Лісовий]

    Називається схема з інвестиційними договорами. Тобто, заходять, там різні є аномалії. Дивіться... тут теж не можна абсолютно огульно говорити про це. Є абсолютно чесна історія, коли інвестор дійсно дає квартири викладачам університету і дійсно чесно розраховується. Але в процесі будівництва, зміни ректорського складу, дуже часто буває, що воно девальвується.

  99. [Фоззі]

    Усушка, утряска...

  100. [Оксен Лісовий]

    Девальвується.

  101. [Валерон]

    А це ж, до речі, Поплавського теж історія з цим.

  102. [Оксен Лісовий]

    НАУ найбільш весела історія. Чому... там і КАІ зараз це реорганізовано. Прям сім висоток.

  103. [Фоззі]

    Це була безкінечна історія з авіаційним університетом. Як боролися... замовляли одне одного.

  104. [Оксен Лісовий]

    Ми її зламали, так. І зараз там більш здорова історія. Але розвивається, набирають студентів, хороша команда. Але питання в тому, що девелоперська схема – це одна із. Коли приходить новий ректор, там є інші університети. На Західній Україні... Приходять світлі люди, зараз виграють вибори, і такі... А там... всі вже навколо них побудувались, тому що процес йде. Фундаменти закладені, моноліти ллються. А до них вночі прийшов якийсь... або якась дивна особа, і не розуміє, так сказати, цінностей.

  105. [Валерон]

    Про освіту там якусь...

  106. [Оксен Лісовий]

    Тому це іще одна. Іще одна – це, власне, оця.. дрібна корупція, яка збирається в потоки. Старости груп з деканами, декани і так далі. Потім та девелоперська, ухилянська. А, дисери. Дисерційні фабрики. Дисер 15 тисяч кандидатський, 30 - докторський. І, знаєте, говорять "є певна категорія людей, які з інвалідністями". Кажу "та ви ще запитаєте, вони ж ше і усі доктори наук". Тому...

  107. [Валерон]

    Ну знаємо, у нас в Верховній Раді багато хто... Але ж ви теж обпіклись об цю історію.

  108. [Оксен Лісовий]

    Багато, так. Я обпікся. І чому я принципово відмовився? Коли у мене виявилося ці співпадіння в принциповому питанні, в висновках, я сказав, типу, все. Це було там... я в 2010 році працював над дисером, в 2012 році захищався. Це був такий трошки період Табачника.

  109. [Фоззі]

    Тоді було легше. Все це не гуглилося.

  110. [Оксен Лісовий]

    Тоді було з одного боку легше, а з другого боку важче. Тому що ти сам себе перевірити не міг. І коли ти працюєш над суттю, у мене дисертація стосувалася ідентичності, самоіндентифікації, саме підліткової самоіндентифікації молоді. Це дуже цікава для мене тема. Я багато опрацював літератури. Це те, чим я займався з дітьми. Тому що от власне культурна, національна, соціальна, професійна самоіндентифікація – це те, що було дуже цікаво. І коли ти працюєш над суттю, над ядром, ти начитуєш матеріал, ти формулюєш якісь свої ідеї – це одна історія. А коли ти повинен потім надути формальну складову, тоді ці вимоги були до всього. Що там повинно бути. І тобі кажуть, а ви не відобразили українські вклади... А тут немає... Чому ви не згадуєте вашого наукового керівника? Ну і ти натягуєш, надуваєш, і це все ночами, бо в мене ж основна робота, і вона достатньо інтенсивна була. І в результаті... Плюс ще паралельно тиск. Це якраз був Табачник... Мене якраз звільнили один раз. Мене там з трудом відновили... депутати і так далі. І мені там транслювали... при звільненні, транслювали "а що це у вас тут? Директор Академії Наук". Ну що ж... це позашкільний закладі. Він так називається.

  111. [Валерон]

    Ненауковий.

  112. [Оксен Лісовий]

    Так. Ну.. не захищений. Навіть кандидатської... Ти повинен захищатися. Це карго-культ такий.

  113. [Валерон]

    Це така історія, що всі у нас чиновники намагаються... депутати... бути кандидатами. У нас навіть Олександр Усік – кандидат наук. Ну дивіться. Я не знаю, як він писав чи не писав.

  114. [Оксен Лісовий]

    Я, чесно, був наївний. Я думав... Я тоді відмовився. Ще Бабак відмовився від своєї докторської. І думаю, ну це покаже, що давайте цей культ вже будем відмовлятися від нього. Якщо ти займаєшся наукою, займайся наукою, захищайся, здобувай ці ступені. Якщо ти в менеджменті, якщо ти в політиці, ну не роби цього. Ми тут відмовляємося. Тут йдуть відомі люди, вся країна на них дивиться, як на героїв. Не робіть цього. Маю право. Ну маєш, то маєш. Тому... десертаційні фабрики... коли я відмовлявся і приймав це рішення, хоча я міг пояснити, як ці співпадіння у мене утворилися і так далі, але я вирішив принципово, ні, все. Я не займаюсь наукою. Я захищався тоді з причин... Мені було цікаво працювати над дисером, але мій мотив був не в тому, щоб зростати в науці. Мій мотив був інший. Так, ну, потрібно було бути захищеним. Так? От на десятий рік потрібно бути захищеним. Ну, окей. Це для малої академії? Ну, не зовсім прям для малої академії. Формальної потреби не було. Був загальний отакий наратив в тій культурі. І цю історію я відмовився. Чому? Тому що, знав шо із фабриками, які працюють на базі університетів і працюють навіть на експорт, треба боротися. І це ще один такий великий потік тіньових грошей. Але саме головне, це один із факторів перетворення ось цих інституцій в певне таке угрупування, яке має впливи. Тому що хтось платить за це, а хтось не платить. Ти можеш допомогти людям різним. У владі, в силових структурах, десь іще. Порішать їм питання. Їх, їм дітям, їх дітям, їх дружинам. І в тебе з'являється мережа впливу. І це те, що вже є одним із індикаторів мафіозного утворення. Коли в тебе є тіньові гроші, коли в тебе є вплив...

  115. [Фоззі]

    Горизонтальні зв'язки.

  116. [Оксен Лісовий]

    ...на локальну і не тільки на локальну владу, певний вплив. Причому це ж не на рівні топів. Це на рівні середнячка, десь на рівні такого. І воно все починає... приходить там керівник Міністерства внутрішніх справ, запускає якийсь процес "а що воно буксує?". Приходить там міністр освіти, запускає, воно буксує. Тому що у тебе там працює зовсім інша логіка взаємозв'язків. І от це те, що нам вдалося дезорганізовувати і показувати насправді слабість. Тому що насправді вона ще й була міфологізована. Тому що коли ти вирішуєш з клєрком на рівні начальника відділу десь там в якомусь департаменті якогось відомства... ти як людина, яка організовує цю історію, ти ж не транслюєш тим, хто не дуже цим задоволений, що "я там з начальничком... з замначальника якогось відділу вирішую це питання, щоб воно там пішло правильним шляхом". Ти говориш "я отам з самим там Богом домовився про це". І називаєш такі прізвища, ти потім приходиш до цих прізвищ... Тут є такий ректор, він там транслює ваше прізвище... Це дивує багатьох людей. Але воно створює атмосферу страху, атмосферу продажності всієї влади аж доверху. І демотивує бороться і якось принципові позиції займати.

  117. [Фоззі]

    Про це краще не думати...

  118. [Оксен Лісовий]

    Дивись, це демонтується. Коли люди на місцях проявляють принципову позицію, коли люди десь в центральних органах проявляють принципову позицію, це... ці міфи можна розвінчати. І тоді це...

  119. [Фоззі]

    Але ж це радше виключення ніж правило.

  120. [Оксен Лісовий]

    Так вони не такі сильні були. І так треба зробить, щоб було правило.

  121. [Валерон]

    Ще один пункт залишився у нас, сьомий. Ви назвали шість?

  122. [Оксен Лісовий]

    Я шість назвав?

  123. [Валерон]

    Мені здається, так.

  124. [Оксен Лісовий]

    Дайте згадати. Те, що масове, дай я згадаю? Скажу... Дисертаційні, сільськогосподарські землі, девелоперська схема, ухилянська схема.

  125. [Валерон]

    Дрібна корупція.

  126. [Оксен Лісовий]

    Дрібна корупція... і майно! Управління майном через приховану аренду. Умовно кажучи, твій університет має якесь ліквідне майно. Сауну. І у тебе сауна в університеті. І ти можеш організувати нормально, що ти заробляєш. Це нормально. Спецфонд треба наповнювати. Воно повинно працювати, якщо воно не наповнене ключовою суттю, воно повинно працювати на те, щоб приносити доходи. Нормально. Важливо, щоб воно приносило доходи прозорі і в спецфонд. Спецфонд... із спецфонду преміюють людей, поліпшують матеріальну базу, купують комп'ютери. Але ти робиш інакше. Ти здаєш цю сауну за 28 копійок якомусь ФОПу, а ФОП вже заробляє на цій історії. Ну, я приклад навів. Але є ж не сауна, є набагато більше майнові комплекси.

  127. [Валерон]

    Спортзали, наприклад.

  128. [Оксен Лісовий]

    Багато всього.

  129. [Валерон]

    Я, до речі, згадав, що на території МАУП є сауна.

  130. [Оксен Лісовий]

    Ну це приватний університет взагалі, там інша історія. Але це маніпуляції майном, прихована сіра аренда, чорна аренда - це теж одне із таких. Але працювали з цим, боролися. Щось вдалось поламати, щось десь залишається, але спеціально говоримо про це, щоб люди розуміли.

  131. [Валерон]

    А ви стикалися з корупцією в освіті? Якщо так, напишіть свої історії в коментарях.

  132. [Валерон]

    Був ряд скандалів з виборами ректорів. І що міністерство переносило вибори ректорів. Наприклад, в Шевченка міністерство перенесло вибори ректора. І там є цілий ряд, я виписав собі, ще університетів в яких перенесли. Харківський політехнічний, Вінницький державний педагогічний.

  133. [Оксен Лісовий]

    Різні причини. Десь, наприклад, прифронтові дуже часто про це просять самі університети або губернатори. І ти дивишся на ситуацію, якщо вона здорова, зрозуміла ситуація. Наприклад, якісь університети говорять, ми забезпечимо... Харків - найбільше університетське місто. Запоріжжя - де три-чотири університети і так далі. Вони іноді говорять, що "дивіться, ми зараз не готові організувати вибори, залучити людей і так далі". Ми це враховуємо. Це об'єктивні причини. А є суб'єктивні причини. Ситуація в університеті. Наприклад, в університеті культури теж вибори перенесені. Тобто є, наприклад, ситуація в університеті, де колишній ректор вибудував таку систему лояльності, яка не передбачає виборів нікого, крім нього, або того, на кого він показував.

  134. [Валерон]

    Не колишній, а діючий ректор виходить. Той хто зараз...

  135. [Оксен Лісовий]

    Ну, дивись... закінчилась каендція... президент університету може бути... закінчилася каденція у ректора, він приходить в МОН, формулює пропозицію, пропозицію не приймають і кажуть, у вас вибори, ідемо на вибори. Він каже, окей, підемо на вибори. Я покажу зараз пальцем на оцю чашку, і в мене колектив її вибере.

  136. [Валерон]

    А в Шевченка так?

  137. [Оксен Лісовий]

    В Шевченка трошки інакше. В Шевченка не так, безумовно. В Шевченка дуже величезна спільнота, і там немає такої затягнутої атмосфери. Це, здебільшого, університети менші, де можна вибудувати систему лояльності за роки свого перебування. Якщо ректор там 2, 3, 4 терміни (маємо приклади) сидить на цьому місці, він випалив там всіх, хто може мати принципову позицію, і купив всіх, хто готовий продатися. Я грубо кажу. Або там когось іще трошки прилякав. І там лояльна до нього атмосфера і нездорова історія, і з цим треба боротися. Тому що дуже важливо, щоб університет був такою творчою командою, мав автономію свою, і, знаєте... і академічну, і фінансову, але і громадянську. Коли там спільнота працює, яка вже є здоровою і не допустить того, щоб там якась... проростало щось небажане. То от в таких випадках ми трошки тягнемо.

  138. [Валерон]

    Ви на шочуєте, що щось відбудеться протягом цього періоду?

  139. [Оксен Лісовий]

    Можна поставити виконувачі обов'язки зі сторони, або вибрати якусь більш світлу людину, якусь не дуже пов'язану з тим, наприклад, персонажем, який хоче зберегти вплив. І провести, так би мовити, період певної санації. Це суб'єктивна історія, це я зараз розкриваю якісь наші підкилимові складові. Але коли ситуація в університеті нездорова, коли є ризики того, що вибори відбудуться, якщо перекласти це вже в логіку, яка дозволена нормативною діючою базою, то це рішення, яке забезпечує нормальні, якісні вибори без якихось суб'єктивних впливів. Без якихось...

  140. [Фоззі]

    Це в теорії.

  141. [Оксен Лісовий]

    В теорії. Десь це вдається, десь це не вдається.

  142. [Фоззі]

    Окрім вищої освіти... До вищої освіти ще треба дожити. Рима.

  143. [Валерон]

    Так, почекай, почекай. А може... давай ще закінчимо. Вибачте. А от Шевченка, чому перенесли вибори?

  144. [Оксен Лісовий]

    Дивіться, там за планом повинні були бути вибори, і там ключовим претендентом був діючий ректор Володимир Богоров. Але у нього відбулись процеси пов'язані з НАЗК, і треба було зрозуміти. Судового рішення немає. Треба зрозуміти. У нас є ключовий претендент, злітає. Він злітає об'єктивно, необ'єктивно. Тобто нам треба зрозуміти і треба одержати час на те, щоб відбулися якісь фіналізації цього процесу. Він має право, він не має право брати участь у виборах. Тому що ректор виходить в цьому контексті з гонки, ми швидко проводимо вибори. Ми теж думали над цим. Так, воно абсолютно чітко дотримується законодавства. Власне, це все в межах законодавства. Оголошує вибори Міністерства освіти. З огляду на ряд об'єктивних, суб'єктивних чинників. І це був той суб'єктивний чинник, який нас спонукав перенести.

  145. [Валерон]

    А от на студентські протести ви якось звертали увагу?

  146. [Оксен Лісовий]

    Безумовно. Завжди. Слухай, я учасник студентських протестів з першого курсу. Ще з революції на граніті, коли нас студентів тоді "кулька" вивезли в Поляну в цей... колгосп, щоб ми не брали участь в цьому ділі. А нас звідти вигнали за погану поведінку з дружиною, бо я вже тоді... ну ще не був одружений, але вже з моєю дружиною, нинішньою, власне, ми були знайомі. То нас вигнали в кінці кінців, ми попали на революцію на граніті. Дивіться... студентський протест. Я його дух і суть дуже добре розумію. І я розумію, як говорять люди, яких щось обурює. І в мене часто під Міністерством мені обіцяли провести студентський протест. Обіцяв це зробити ректор. Я такий, давай, приводь. У мене навіть переписки, я з одним чудовим ректором. Тут недалеко в нього там академія. Він мені "буде протест, ось у нас заявка, ось у нас дозвіл від Києвради". Я кажу "прекрасно, тільки якщо до мене прийдуть студенти, я буду говорити зі студентами, не з вами. Ви не будете стояти за спинами у студентів і розказувати мені свою адженту. Студенти будуть говорити, що їх обурює, що їм не подобається, що їх хвилює". Здуло... немає протестів.

  147. [Валерон]

    Студентів ваш попередник дуже обурював. Тоді ж були студентські протести.

  148. [Оксен Лісовий]

    Балачки були. Університет. Студенти до мене приходили, я їх приймав, забирав в кабінет. Ми з ними говорили.

  149. [Валерон]

    Технології дизайну, так?

  150. [Оксен Лісовий]

    Так, технології дизайну. Я дивився в очі. Я розумів, що це діти, які широ... Для мене студент – це клієнт. Взагалі у мене проблема в моєму сприйнятті системи освіти і певною напругою, яка у мене була з певними там спільнотами професійними, полягає в тому, що я перш за все думаю про дитину, про школяра, про підлітка і про студента. Ми всі повинні зробити все для того, щоб у них були можливості для розвитку. Ми всі повинні зробити атмосферу для них, яка буде вирощувати з них цілісних особистостей. І якщо ми цього не робимо і використовуємо їх для забезпечення свого бізнесу, то я не ок. І через це у мене були певні напруги. Іноді і з вчительською аудиторією, і з ректорською аудиторією.

  151. [Валерон]

    Але є ще університет спортивний... фізичного виховання і спорту України. І там прямо довго ж протестують студенти. І їх не дуже чують.

  152. [Оксен Лісовий]

    Спортивний університет, так, він належить... У нас вже виходить, Міністерство освіти має найбільше університетів.

  153. [Валерон]

    Ну так, це теж така мішинина... Міністерства, у яких є свої університети.

  154. [Оксен Лісовий]

    МОЗ, Мінспорту, зараз Мінкульт має свої університети. Академія тим не менше протестувала.

  155. [Валерон]

    МВС, напевно, ж мають.

  156. [Оксен Лісовий]

    МВС, СБУ мають, звичайно, свої університети. Ми в якихось позиціях перетинаємось, тобто ми там ліцензуємо їх діяльність. НАЗЯВО проводить акредитацію освітніх програм. Але в управлінській сфері, в кадрових рішеннях, в оголошеннях виборів ми там не беремо участі І, відповідно, спортивний університет наш, він виходить під Мінмолодьспорту.

  157. [Валерон]

    Там вони і протестують.

  158. [Оксен Лісовий]

    Так, там і протестують.

  159. [Валерон]

    Але це якась вже дивна, правда, подвійна виходить ситуація?

  160. [Оксен Лісовий]

    Там непроста ситуація взагалі. В самому університеті...

  161. [Валерон]

    Ні-ні, я маю на увазі сам факт, що є університети, які...ніби університети, але вони в інших міністерствах.

  162. [Оксен Лісовий]

    Свого часу був взятий курс на тотальну передачу всіх університетів, бо Мінагро мало свій аграрний університет. І Квіт, і Гриневич послідовно забирали в Міносвіти всі університети, і позиція уряду була така. У мене був інший KPI. Мене часто звинувачують в тому, що я знищував вищу освіту. Тобто при мені закрилося десять університетів... закрилося, об'єдналося, безумовно. Але це ось був мій KPI. Тобто мені треба було показати, що я раціонально мислю, і що я розумію, що при нашій демографічній ситуації, на яку впливає і природня демографія, яка... не тільки українська тенденція по демографічній кризі.

  163. [Валерон]

    Ми зараз ще ось Фозс хотів поговорити про це. Про школи.

  164. [Оксен Лісовий]

    Тому з огляду на це, це був мій пріоритет.

  165. [Валерон]

    Тобто ви не хотіли приростати університетів?

  166. [Оксен Лісовий]

    Так, мені треба було, якщо університет сильний... Перше, слабкі університети ми доєднували до сильніших. Тобто наше завдання було менше кращих університетів. Менше університетів, але кращих університетів.

  167. [Валерон]

    Але от мені розповідали про... Наприклад, зараз же відбувається об'єднання Ужгородського університету і Мукачевського. І існує думка в Ужгороді, що вона відбувається, тому що ректор Ужгородського не може вже переобратися в Ужгородському. А от об'єднання дозволить йому зберегти посаду, адже новий університет...

  168. [Оксен Лісовий]

    Є кілька сценаріїв - це об'єднання і приєднання. Приєднання — це, от ми, наприклад, йшли по шляху приєднання в більшості випадків. Є різні чинники, в тому числі там чинники колективів. Здебільшого ці речі у нас відбувалися з діалогами. Ми заходили в колективи, пояснювали, чому так треба, чому немає перспективи, показували регіональну демографію, скільки там традиційно залишається дітей, коротше, опрацьовувалися. Але хтось погоджувався. Багато... ну, ми більше, ніж багато університетів заходили в цей процес. В процесі хтось відпадав. Хтось відмовлявся, хтось не знаходив згоди, хтось біг в засоби масової інформації, знищують освіту. Хтось в інший спосіб хотів об'єднатися. У нас був кейс, коли ми об'єднали в один спосіб Кам'янець-Подільську з огляду на позицію локальної влади, обласної військової адміністрації, бо їх бачення було таким, а спільнота і народні депутати сказали, що ні, навпаки, приєднайте не той до цього, а цей до того. Ми навіть приймали...

  169. [Валерон]

    Ну це теж от боротьба ректорів...

  170. [Оксен Лісовий]

    По-різному. От ми дивимося, якщо це об'єктивна історія, якщо це шкурняк чиїсь, тоді це одне. Якщо це об'єктивна історія і десь ми дали в штангу, то ми готові робити крок назад і робити, відповідно, зміни. І це все всі сприймали і розуміли, що в цьому немає ніякої упоритості, що от тільки так. В Ужгороді там є локальна політика. Там є Мукачево і Ужгород.

  171. [Фоззі]

    Дайте я розповім історію, бо... Бо я забуду.

  172. [Оксен Лісовий]

    Вирішили це в компроміс якийсь такий.

  173. [Фоззі]

    Колись я брав участь в концерті. Ми відпрацьовували з Територію А ефіри. І вони нас погнали зі своїм... 98 чи 99 рік. Ми всі такі концерти називаємо «Мукачево-98». Зараз в Америці Фагот виходить зі сцени і каже "ну, Мукачево-98". І там, мені здається, Суркіс проти Балоги, шосьь... якісь були передвиборні... І в Ужгороді в один час відбувався концерт, і в Мукачево. І безкоштовними автобусами зманювали людей. Мукачевці посилали автобуси, щоб з Ужгорода люди безкоштовно їхали на концерт Мукачево. А Ужгород навпаки присилав. І боролися артистами. Це притаманне цьому регіону.

  174. [Оксен Лісовий]

    Є кілька таких кейсів, наприклад, Кременчук і Полтава. Наприклад, Мукачево і Ужгород. Вони конкурують між собою.

  175. [Валерон]

    Ви дуже влучно сказали, що є місцева політика. Бо в Ужгороді і в Мукачево дійсно є місцева політика. Мені цікаві історії теж про Мукачево розповіли нещодавно. Виявляється, в Мукачево довгий час, я цього і не помічав, взагалі не було національних супермаркетів. І перший АТБ з'явився там, де вивіска "Мукачево". Тобто от воно закінчилось, і от АТБ з'явився.

  176. [Фоззі]

    А Макдоналдс останній з'явився в Ужгороді, бо їх тупо не пускали володарі регіону. А потім замахували Макдоналдс. Замахували перевірками на відповідність там санітарії.

  177. [Оксен Лісовий]

    Це дуже велика специфіка. Цей регіон дуже специфічний. Але і треба сказати ще одну штуку. Ми там з Мукачевим думали. Тому що ми зробили два таких експериментальних об'єднання. Колишніх, педагогічних. Бо дуже багато педагогічних університетів почали перетворюватися в класичні. Почали відкриватися програми.

  178. [Фоззі]

    Як, зазвичай, юристів додали?

  179. [Оксен Лісовий]

    Юристи, міжнародники, маркетологи, менеджмент всього на світі. Тобто він перестав бути педагогічним.

  180. [Валерон]

    В Драгоманова, напевно, все є.

  181. [Оксен Лісовий]

    Ну, безумовно. Це махіна. Каразіна і навколо Каразіна ще кілька університетів. Каразіна має всі ті самі класичні. І дає хорошу якісну освіту. А там, умовно, навколо нього є купа університетів різних, які відкрили всі ті самі спеціальності. В Харкові є хороша юридична освіта.

  182. [Валерон]

    Юр. академія.

  183. [Оксен Лісовий]

    Так, Ярослава Мудрого. І там Каразіна. Нашо там ще юристи? Кому вони там ще потрібні?

  184. [Фоззі]

    Я колись потрапив в ДК Ярослава Мудрого і нам розповіли, скільки грошей вони витратили на сцену, на звук, на світло. І ми такі... "А. А. А"

  185. [Оксен Лісовий]

    А вони спроможні. Є економічний хороший університет Семена Кузнєца в Харкові. Хороший економічний університет. Він не великий, але він дійсно...

  186. [Фоззі]

    А, це колишній "інжек"?

  187. [Оксен Лісовий]

    Мабуть, так.

  188. [Фоззі]

    Я в нього не поступив.

  189. [Валерон]

    Зараз на кожен харківський університет буде історія. Ви продовжуйте.

  190. [Оксен Лісовий]

    Я дуже люблю Харків, ми там дуже багато маємо друзів.

  191. [Фоззі]

    Я просто вищу освіту отримував 13 років в чотирьох вузах. В мене була бійка з викладачем, в мене багато чого було.

  192. [Оксен Лісовий]

    О, клас. Цікаво.

  193. [Фоззі]

    А, знаєте, прикол в тому, що в Харкові я поїхав на гастролі тур переможців «Червоної рути». 1998 рік. Я був на третьому курсі гуманітарної академії. Це був приватний "вуз", який журналістиці вчив, як нам тоді здавалося, за прогресивними програмами. Я повернувся, заарештували президента цієї гуманітарної академії і закрили "вуз". І поки я місяць їздив в турі, третій курс, в мене вже закритий, я повертаюся і немає "вуза". І всі перевелися в університет. Я прийшов, вони кажуть "ну немає місця, третій курс забитий в Харкові". І я приїхав в Києв і ми з Пелехом пішли якраз в Шевченка подавати документи на журналістику. В нього взяли, а в мене їм не сподобалася довідка з військомату. А я оскільки обіцяв мамі, що буде вища освіта, я пішов в приватний університет. З'ясувалося, що всі мої три курси нікого... не бачать... бо різні програми в Харкові і в Києві. І довелося з першого курсу...

  194. [Оксен Лісовий]

    Теж маніпуляція.

  195. [Фоззі]

    Коротше, я на третьому курсі був три чи чотири рази.

  196. [Оксен Лісовий]

    Ну от у нас були ці експерименти з педагогічними, коли педагогічні інтегруються... І це УІПА, університет інженерно-педагогічний в Харкові, до Каразіна приєднався. І там вони пробують зараз педагогічну складову. І в Мукачевому теж планували робити це приєднання до УЖНУ, бо Мукачевський традиційно не педагогічний. Але вони взяли курс на класичний, але поставили туди виконуючу обов'язки, і ця виконуюча обов'язки добилась непоганих результатів ще й до того ж...

  197. [Валерон]

    А, то вже немає об'єднання?

  198. [Оксен Лісовий]

    Ні, об'єднання є, але мається на увазі, що чому об'єднання, тому що і там достатньо здоровий... Це, знаєте, коли є штрафник, умовно кажучи, дуже поганий університет, який деградує, в якого там ці схеми якісь проявляються. Ми тоді говоримо так, друзі, давайте, у вас немає перспективи, давайте інтегруйтеся, там у вас хоч є якась... по тому ядру, ключовому, яке у вас є важливим... там екологічний приєднували до Мєчнікова, там якраз екологічна складова цінна, але вони обросли всім тим, що є і в Мєчнікова, і в інших університетах. То якраз ми оце ядро академічне, цінне, ми зберегли, там відкрилися відповідні інститути, кафедри, і вони все збереглося. То там є перспектива. І от ми за педагогікою трошки так експериментували, і цей експеримент не завершений, але він триває, сподіваюся, що ми його доведемо, щоб класичний університет готував вчителів. Є трек-педагогічний університет, без питань, десь вони хороші, десь вони не дуже хороші, але важливо, щоб вони були зосереджені на тому, що потребує система освіти. А є такий трек в класичному університеті, бакалаврат і магістратура. Але це наша історія, яка потребує розвитку.

  199. [Фоззі]

    Жадан закінчував педагогічний.

  200. [Оксен Лісовий]

    Сковороди?

  201. [Валерон]

    А розкажіть ще про історію цього експерименту університетського - те, що НАУ, Запорізький університет і Івано-Франківський. В чому суть експерименту?

  202. [Оксен Лісовий]

    По суті, корпоративна модель управління. Наглядова рада отримує високе повноваження. Наглядову раду формує спеціальна комісія за критеріальним принципом. В ту комісію входять топ-представники бізнесу, міжнародних організацій. Вона формується разово, кабінетом міністрів формується. В експерименті у Міністерстві освіти ми сформували цю комісію. Ця комісія оголосила опен-кол на членів наглядової ради по цих трьох університетах. На відкритому конкурсі за критеріальну моделлю відібрала цих членів наглядової ради. Потім цим членам наглядової ради були надані розширені повноваження. Тобто фактично борд університету: призначає, обирає, теж оголошує опен-кол на ректора або на президента університету, або як вони вважають за потрібне. Вони обирають на своїх зборах президента чи ректора. Вони затверджують стратегію розвитку університету, функційний план, фінансовий план. Вони запитують звіти від менеджменту університету. Тобто це корпоративна модель управління. Три університети, які війшли в цей експеримент, вони дуже різні. Запоріжжя - прифронтовий. Їм важко конкурувати.

  203. [Валерон]

    Це ЗНУ?

  204. [Оксен Лісовий]

    Це ЗНУ. Запоріжжя, Національний університет. Там дуже хороший борд сформувався, дуже активний бізнес війшов туди, такий меценатистий і відповідальний, який дає... Саме головне не гроші, саме головне експертизу дають. В цьому борді люди відповідають за різні напрямки. Хтось за фінансове планування, хтось за JR/PR, хтось за фандрайзінг.

  205. [Валерон]

    А у цій наглядовій раді там люди зарплати отримують?

  206. [Оксен Лісовий]

    По ідеї вони повинні отримувати зарплату всі. Це наглядова рада... це платна, причому бажано, щоб вона була високооплачувана.

  207. [Фоззі]

    В теорії, десь в Америці, за наших умов, в наглядовій раді будуть якраз ті люди, в яких є гроші, котрих можна попросити.

  208. [Оксен Лісовий]

    Так, такі є. Тобто вони є самодостатні. Але в теорії треба, щоб це була оплачувана робота.

  209. [Валерон]

    А ви... А Міністерство яких вплив залишає собі на ці університети?

  210. [Оксен Лісовий]

    Мінімальний.

  211. [Валерон]

    Тобто тільки формує комісії?

  212. [Оксен Лісовий]

    Ці наглядові ради нам мозок виносять так, що не дай Бог. Але вони проактивні, і це якраз те, чого ми хотіли. Вони самодостатні, це люди, які вміють говорити, публічно в тому числі. Це люди, які мають ресурси, які мають експертизу високу. Які мають вплив, бо це, як правило, регіональні платники податків достатньо високих. І так далі. І з ними важко працювати з точки зору того, що ти їм не нав'яжеш позицію. А інше, ну розумієте, в чому був суть експерименту? Тому що частина, цей підхід виборів в університет, це нормально. Абсолютно... це може працювати, якщо це відбувається прозоро і якісно. І дійсно це вибір колективу і так далі. Але в тому числі існує можливість вибудувати, як на будь-яких виборах, певну модель впливу, особливо якщо ти там старий ректор, ти 5 років попрацював, зайнявся трошки популізмом в останній рік. І тут питання того, наскільки ти будеш вимогливий до свого колективу. Це важливий момент. І наглядова рада формується таким чином, щоб вона була зацікавлена в продукті. Це здебільшого. Або роботодавець, якому дуже важливі потрібні інженери. Або там бізнес, якому потрібен загальний розвиток університету, або регіон, або локальний розвиток. Тому це люди, які дотичні до... комісії з відбору, наприклад, Кіцмей з "софтсерф"... комісії з відбору наглядових рад. Це люди точно самодостатні, які не шукають, де би шматочок землі забудувати в університеті.

  213. [Фоззі]

    Чуєте? Щось наближається. Це визначна подія 100 тисяч підписників нашого каналу «Пряма Червона». Вона не одмінно настане з теорії... наукової. Якщо запитати колишнього міністра освіти, він підтвердить, що з точки зору науки кожне відео набере мільйон переглядів. Просто треба почекати мільярд років.

  214. [Фоззі]

    Можна вже про школу?

  215. [Валерон]

    Можна.

  216. [Фоззі]

    Дякую. Так співпало, що нещодавно спілкувався з керівницею управління освіти в Чернівцях. І якось збентежила мене її теза про те, що в них недобір в перший клас. І це ж не Чернігів - це Чернівці. ...що в них, фактично, половина плану.

  217. [Оксен Лісовий]

    Так і є. По демографії.

  218. [Фоззі]

    Для того, щоб відштовхнутися від дна, треба спочатку зрозуміти, де дно. У нас спочатку, та, демографічна ситуація не тільки в нас жахлива. Потім ковід, коли діти удавали, що вони вчаться дистанційно. Тепер справжня війна і ми не розуміємо, коли це закінчиться. І частина дітей за кордоном і не повернеться. Ми не політики, з цієї сторони бару ми можемо говорити... Є кількісно і якісно наша шкільна освіта в жахливому стані.

  219. [Оксен Лісовий]

    В якому б стані не була шкільна освіта, першокласник в неї приходить, якщо він є. Так, для початку. Що у нас є по країні в цілому? По країні є кілька чинників, які впливають в цілому на демографію і на збереження людського ресурсу. Не плутать з людським капіталом, це різні речі. От, людського ресурсу... Війна, перш за все, впливає на міграційні процеси. Але це другий чинник. Перший чинник все-таки демографія. Війна, безумовно, впливає і на бажання народжування дітей. Є внутрішня міграція і, відповідно, прифронтові регіони. Є готовність системи утримати дітей в своїх регіонах - раз, в країні в цілому - два. І от той феномен наш український, по-перше, те, що система освіти, вся працює. Війна, іде рівня другої світової, а вся система освіти працює. Працюють університети, працюють профтехи, працюють коледжі, працюють школи і дитячі садочки. Працюють школи за 40 км від фронту. І це підземні школи. Це наш український феномен. Жодна країна, яка переживала таку війну, не створила такого. Ми створили підземні школи. Харків, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеса, Чернігів, Суми. Підземні школи – це не укриття. Це ПРУ облаштоване для навчання. Ти коли туди приходиш, ти забуваєш, що ти під землею. Там все зроблено в дизайні і в ергономіці таким чином, щоб було і в архітектурі таким чином, щоб дітям було комфортно. Там є зони для рухової активності, там є зони для прийому їжі, там є нормальні класи, там поділена вся ця територія, там є більші зали, менші класи і так далі. Тому в Харкові особливо багато ми проінвестували. В Харкові вони найбільше будували. Запоріжжя будували найшвидше. Вони конкурують з Харківом по якості, дуже стараються робити дуже красиві ці школи. Це для того, щоб зберегти людей на місцях.

  220. [Валерон]

    У мене у друга є племінниця в Запоріжжі, яка пішла перший раз в 3-му чи 4-му класі в школу, бо до цього був ковід, вони взагалі не бачилися з своїми однокласниками. Пішла вже, коли підземну школу побудували. Вперше діти побачились за увесь цей час.

  221. [Фоззі]

    Я ж про це і говорю. Яка якість буде цієї освіти? Фактично в нас покоління випадає, які не вчилися як слід.

  222. [Оксен Лісовий]

    Так. Маємо освітні втрати. Освітні втрати, в принципі, теж явище прямо національно-українське. Освітні втрати існують всюди і навіть в нормальних умовах. І під впливом, як суб'єктивно... Нам би їхні проблеми. Безумовно. В нашому випадку є втрати академічні. Тобто, незасвоєна програма. Є втрати в психоемоційному і соціальному розвитку. Так звані соціально-емоційні навички. Розвиток соціально-емоційних навичок. І ті, і ті втрати проміряні. Ми розуміємо їх глибину. Чи варто тут посипати голову пополом, що все пропало? Ні. Чи це буде мати вплив? 100%. Світовий банк, згадаємо, який має найкращу, мабуть, експертизу в світі, в освітній складовій. Він оцінив 17 трильйонів доларів збитки світової економіки від отих двох років ковіду, коли весь світ вийшов в онлайн. 17 трильйонів. Тобто, будемо пожинати ці наслідки? Будемо пожинати. Безумовно. Є у нас засоби, як протидіять цьому. Є засоби. Розвиток шкільної освіти і інвестиції в неї – це дуже важлива складова. Особливо старшопрофільна школа. Та необхідна складова реформи, якою ми займалися дуже серйозно і відповідально. І віддали вже нашому наступнику Андрію Бутенку в хорошому стані підготовку до старшої профільної. І з точки зору інвестицій, в тому числі, розпочалася розбудова шкільної...

  223. [Фоззі]

    Старшопрофільна це яка?

  224. [Оксен Лісовий]

    Це 10, 11, 12 клас. Це старшопрофільна школа. Дивіться, суть реформи шкільної полягає в одному важливому чиннику. Крім того, що це дослідницько-орієнтоване навчання, практико-орієнтоване навчання, що це розвиток м'яких навичок, це все ідеологічна складова, яка відображається і в змісті, і в шкільному середовищі, і в роботі, і в програмах для підготовки, перепідготовки вчителів і так далі. Але важливо одна складова. Ми учимося до 9 класу включно. 9 клас, закінчили школу і приймаємо рішення, куди ми йдемо далі. В академічний ліцей, розуміючи, що в академічному ліцеї ми серйозно готуємося до обрання уже професії і спеціальності в університеті, чітко це розуміємо, або йдемо в професійний коледж і розуміємо, що ми так звано... як ми називаємо це... ну десь запозичено трошки за кордоном "кар'єрне навчання". Тобто ми йдемо швидко на ринок праці. Нам треба швидше почати зробляти гроші, нам треба швидше стати самодостатніми і незалежними. І ми тоді обираємо з 9 класу, ми йдемо в коледж. Я випускник профтеху. Фактично коледж, у мене художні освіти, це коледж, це професійне вивчилище було в Решетилівці.

  225. [Фоззі]

    Це те, що ви називали раніше ПТУ та технікуми.

  226. [Оксен Лісовий]

    Так, ПТУ і технікуми. Вони, власне, такі є. Зараз це все коледжі. Бурса, як такої, немає. Тобто, це класна абсолютно атмосфера в моєму випадку.

  227. [Фоззі]

    Вибачте, я якось бас-гітаріста так в бурсу встромляв, і йому треба було вирішити, куди. І ми йшли з моєї роботи, там, до репетиції, я кажу, ну слухай, ну туди же треба. І ми зайшли в першу бурсу, і я обрав, що він буде слесарем холодної оброботки металу. Бо він якось не міг вирішити.

  228. [Валерон]

    А зараз ці люди дуже потрібні, думаю.

  229. [Оксен Лісовий]

    Сто відсотків. Це верстатники, це дефіцитна професія.

  230. [Фоззі]

    Він зараз служить Нацгвардії, тому їм це не знадобилося, але зараз величезний попит. ШІ-ішка зараз гуманітарієв підіжме... і слесарі холодної обробки металу...

  231. [Оксен Лісовий]

    Саме так, запит величезний. Якщо ми говоримо про те саме Закарпаття, це 19 тисяч місць робочих зараз в вакансії, і потреба колосальна. Я дуже здивувався, що, ти кажеш, в Чернівцях не добор в перший клас, бо в Закарпатті переповнені школи. Я знаю школи в Закарпатті, які в перший клас 30 людей набирають, прикинь, в клас. Ну є таке. Дивіться, там ще питання оптимізації мереж. Дивіться, ми ж, за що ж нас ще ненавидять? за знищення освіти та за оптимізацію мереж шкільних. Тому що ми вживали послідовних заходів в політиці, щоб маленькі школи все-таки приєднувалися до великих, ставали філіями або закривалися, і діти йшли в більші школи. Тому що школа, в якій 45 дітей... Як я весь час скажу, футбольну команду не сформуємо.

  232. [Фоззі]

    Є приватні школи, в яких 45 дітей, і це вважається плюсом.

  233. [Оксен Лісовий]

    Питання в тому, що може ця школа зробити з дітьми. Наскільки там соціалізація відбувається, дітей якісна. Якщо там індивідуальне навчання, розумієте, відбувається з дітьми, і вони там проєкти роблять і так далі - це одне. А в сільській школі цього здебільшого немає.

  234. [Фоззі]

    Я себе заспокоюю тим, що перша навчальна школа – це навчитися вчитися.

  235. [Валерон]

    До речі от... Ми кажемо, що є проблеми з першими класами, безумовно. Але ж є величезні проблеми ще й з 10-ми, 11-ми класами. От є Руслан Ігорович, ви ж знаєте, такий відомий вчитель в Тік-Токі, в соцмережах. Я бачив його відео, де він каже, що, взагалі, масово виїжджають діти перед 11-тим класом. Батьки вивозять хлопців, особливо. Можливо, зараз з прийняттям цього рішення про 18-22, чи як?.. Ну, те, що дозволили...

  236. [Фоззі]

    18-24.

  237. [Валерон]

    Та. Зараз може менше цього, але я точно пам'ятаю, що він про це говорив як практик, як вчитель.

  238. [Оксен Лісовий]

    Так, ну, дивіться, це теж треба проаналізувати. Це не носить прям тенденції масової-масової. Є, так, тенденція є, когось вивозять, когось не вивозять. Дійсно, в якихось школах менше учнів-хлопців. Але це, ну, дивіться, війна. Тобто тут ти як не перебудовуєш систему освіти, ти не зможеш протидіяти природньому, інстинктивному страху батьків за своїх дітей. Це природнє для батьків. Треба працювати за свідомістю. Треба формувати певні громадянські компетенції ідентичності у самих підлітків. Тому що я своїм, як нормальний батько кожен... У мене ще був син підліток, коли війна почалася. Я от траєкторію... "дивіться, ви виїжджаєте туди з мамою". І він такий: "ні, ніхто нікуди не поїде". І я не став з цим сперечатися. У дітей, у підлітків теж різний рівень суб'єктності. І батьки теж когось чують, когось не чують. Ми знаємо дуже багато історій, коли діти там за кордоном, а сьогодні мільйон наших українських дітей знаходиться, і молодих людей, від дітей новонароджених до студентів знаходиться за кордоном. Біля ста тисяч приблизно, грубо в рік, приймає рішення після закінчення школи в Польщі, Німеччині, Італії, десь іще, Британії, куди йти навчатися, які університети. Задача – зробити університети українські привабливими, недорогими, класними для того, щоб чому ми так університетською темою займалися. Бо це фактор повернення нашого людського ресурсу сюди і розвитку нашого людського капіталу.

  239. [Валерон]

    А ви відмічаєте повернення?

  240. [Оксен Лісовий]

    Скажімо так, ДПСУ відмічає повернення.

  241. [Фоззі]

    Якщо ці університети ще на заході країни.

  242. [Оксен Лісовий]

    На західній Україні, так, але є і позиція самих підлітків. Дуже важливо, щоб молода людина, яка закінчує школу, мала право самовизначитися. А далі, коли вона стає студентом, то цей момент зачепить. 17-18-літнього дитину зачепить, щоб вона залишилася тут. А потім спільнота, стосунки, друзі, подруги, вже якась вкоріненість, якийсь студентський двіж, він тоді тебе тут затримає і з'являється суб'єктність сказати мамі "ні". "Мамо, я буду тут". І це дуже важливо якраз, щоб зачепити дітей в коледж з 9 класу, хороший. А коледж – це вже інше середовище, це вже професійна освіта, це вже тут з'являється роботодавець. В тебе вже з'являється перспектива. Мій малий, весь час наводжу приклад свого сина, він поступив в той же Ужгород на фізику.

  243. [Валерон]

    В УЖНУ?

  244. [Оксен Лісовий]

    Так, в УЖНУ. Він вибирав, у нього було три критерії важливих. В нас була можливість поїхати з ним подивитися... у нього здібності високі до природничих, і хороша англійська. Він сам завжди вчився, я взагалі туди не заглядав, він такий самостійний. І поїхали, подивилися Штати, Гарвард, MIT, Кейса, Нью-Йоркський і так далі, Піцбург. І там, ну як тобі ці університетське середовище? "Але я туди не поїду, можливо потім магістратуру, потім все супер, все класно, я буду вчитися в Україні". Окей, в Україні напрямок фізика ядерна, це й для нього було головне. Офлайн друга, ну і Україна, ядерна фізика, офлайн. От три критерії. Він обирав тоді з того Харків складний, хоча там хороша фізика, Київ був, ну і там онлайн. В Київ тоді фізфакультет був онлайн, в Одесі там трошки на той момент просіла історія з фізикою, ну як мені здалося там з консультації. І залишилися Чернівці, Львів і Ужгород. Він обрав Ужгород, там непогано в принципі розвивається цей напрямок, таку добротну школу дають. Але питання в чому? От він приїхав, через якийсь час у нього стало питання там з грошима, ну незалежність фінансова. Ми там ясно, що щось допомагаємо, але це як би так, ну на мінімалках. Ну "кому я потрібний?"

  245. [Фоззі]

    Сігарети носіть...

  246. [Оксен Лісовий]

    Якщо ти особливо вмієш ходити в горах... Та ні. То завод, заводи. Зараз він працює на заводі. Там великі заводи.

  247. [Валерон]

    А там підприємства. Не будемо сказати які заводи.

  248. [Оксен Лісовий]

    Там раніше працювали американські підприємства. Він працює на заводі, дуже задоволений, висока зарплата, зростає. Тому що якщо ти вмієш паять... от, руцями. А це ж головне це... і він як фізик, він вміє працювати з електронікою. Його вчитель навчив цьому якраз.

  249. [Валерон]

    Ну да, біля Ужгорода два американські підприємства. І вони навіть людей набирають. Тобто...

  250. [Оксен Лісовий]

    Попит, черга, причому він зараз може і в оборонку піти, і туди піти, і в нього вже досвід роботи на американському підприємстві. І це зараз запит величезний на молодих людей, особливо тих, які вміють бути дисциплінованими, не запізнюватися на роботу. От. І приходити на неї взагалі. Бо іноді буває таке "ну, я сьогодні не зміг". А друга вміє щось робити руками. Тому ми на профтехосвіту робили велику ставку. І на коледжі, на розвиток коледжів.

  251. [Валерон]

    Це смарт рішення. Розумне рішення.

  252. [Оксен Лісовий]

    Ми по мільярду вкладали. По півмільярду спочатку, потім по мільярду у розвиток майстерень у профтехах і там...

  253. [Фоззі]

    Все таке яскраве, таке приємне, таке цікаве. Все хочеться спробувати на дотик. Назвемо це "дотиком". Назвемо це "хрещатиком 44". Бармен Диктат. Альма Матер. Чуєте?

  254. [Валерон]

    Ми з Фозом тут говорили. Чат GPT, він шкільного освіту не вб'є?

  255. [Оксен Лісовий]

    Да ні, не вб'є. Тут дуже важливо, щоб вчитель, власне, сам використовував це раціонально для своєї роботи. Тому якраз оце практикоорієнтоване навчання, дослідницько-орієнтоване навчання. Тому середовище школи, фізичне середовище школи, як одна із дуже важливих складових додатків, повинно змінюватися. Це на чому ми стояли постійно. Я великий адепт оцього досвідницько-орієнтованого навчання. Я великий сторонник того, щоб в школах з'являлись технічні майстерні, щоб в школах з'являлись лабораторії. І ми для цього максимально робили. Ми мільярди інвестували в шкільні лабораторії. Але дуже важливо інвестиції у вчителів, які повинні вміти користуватись і цим обладнанням, і тою методологією, якою треба вміти користуватися, щоб дитину залучити, заохотити до цієї праці, власне, руками. Лабораторія вона тому і лабораторія, тому що там треба обладнання давати в руки дітям, довіряти їх дітям, ставити їм дослідницькі задачі, ставити їм проектні задачі, організовувати їх роботу в групах.

  256. [Фоззі]

    Це за умови, що це школа офлайн?

  257. [Оксен Лісовий]

    Офлайн, безумовно. Тому укриття в школах – це одна із пріоритетних програм. Максимум, скільки могли засвоїти громади в ці терміни, стільки їм грошей, фактично, і виділялось. Ми один рік, взагалі, рекордну суму, 12 мільярдів на підземні школи, але їх не встигли засвоїти. Потім Мінфін трошки знизив цю суму, просто не встигали добудовувати. Ми залили просто це грошима. Але все це знову ж таки, ці гроші з'явилися ж теж не просто так. Це пріоритет з боку держави, що освіта, ну, з президентом навіть були діалоги, перші такі ознайомчі... то він, типа, після війни для мене освіта номер один. А друга – звідки кошти? Ну, ми дивимося на нашу картину і розуміємо, звідки кошти в країні, яка воює. З бюджету? Ні. З податків? Ні. Все забирає фронт. Відповідно, зовнішні джерела. А зовнішні джерела – люди раціональні. І вони дивляться, куди вкладати, а куди не вкладати. Кому давати, а кому не давати гроші. І коли ти вже довів свою спроможність, вибудовувать прозору механіку розподілу цих ресурсів. І прогресивну парадигму тримать, попри все, попри те, що вона непопулярна, і тебе там б'ють і ненавидять всі. Що ти раціонально дивишся на мережу, що ти розумієш, що країні з нашою демографією не потрібно 600 суб'єктів, які надають вищу освіту. А Міністерству освіти не потрібно 130 університетів, бо в них, в половині з них, учаться 2000 студентів - менше, ніж в київській школі. І твердо це давиш, і тоді вони розуміють - ага, раціональні люди. Інакше - це ж банкротство.

  258. [Валерон]

    У нас в Європі, напевно, найвищий відсоток людей з вищою освітою. Правда?

  259. [Оксен Лісовий]

    Ну, там же ж різні якісті освіти.

  260. [Валерон]

    Ну понятно що в нас просідало. Але в нас в певний період існувала така штука, що треба всім диплом.

  261. [Оксен Лісовий]

    Був період, коли бурса була чимось постидним. Наше завдання якраз зараз, ну, дивіться...

  262. [Валерон]

    Змінити це сприйняття.

  263. [Оксен Лісовий]

    Коли в нас аграрний профтех катається на Джон Дірах, то це вже не тракторист, це вже оператор. Оператор складної системи, в якій треба вміти, в тому числі... Це програмно-апаратний комплекс. І це зовсім інша історія. Коли дитина приходить і бачить комбайни сучасні... і це ж ми закуповували із донорських грошей, із державних грошей, ну, державних, які заходили по реімбьорсменту... Тому це зовсім інша історія. Коли ми ставимо там... ЧПУ станків не було в країні, взагалі, в профтехах. Там набудували, цих 100 майстернів в рік будували з сучасним обладнанням. Коли ти приходиш в ці профтехи і бачиш це обладнання.

  264. [Фоззі]

    А тепер ці люди, які на них в теорії навчаються, тепер вони дрони виготовляють?

  265. [Оксен Лісовий]

    Вони в теорії виготовляють дрони. Тому це тільки практика. Ми зробили там ці пріоритети: металобробка, радіоелектроніка, громадське харчування в тому числі. Дуже великий запит був, зробили там всі еталонні. Ресторани приходять, кажуть, у нас в ресторані такого немає, як у вас в профтехі. Тому дуже важливо інвестувати. Тоді діти приходять, бачать це середовище, "клас", я б сам б навчався там. Але це про людський ресурс і про те, щоб його зберегти тут. Тому що і куди мені йти? Коли ти приходиш, бачиш таке середовище, розумієш, тобі дадуть адекватну професію, що ти з 12 класу... вже після 27-го року, а зараз з 11-го... вийдеш на ринок праці. Причому ти на ринок праці попадеш, як мій малий, будучи студентом на другому курсі. То у тебе і це так, роботодавець прийшов в університет. Він там зробив офери студентам-фізикам. То це зовсім іншу картину майбутнього малює перед родиною. Тому тут ця дезорієнтація, особливо там в Києві є оці тенденції, про які Руслан Ігорович говорив. Тому що треба вибудовувати цю траєкторію. Люди прагматичні, родини прагматичні, діти-підлітки вже прагматичні. Вони хочуть бачити, а де я і кому я потрібен. Що тільки на фронті? Тому що в нас же наратив який поширюється? Всі попадуть на фронт, а на фронті всі тотально умруть. Це ж зовсім не так.

  266. [Валерон]

    А взагалі ця тенденція про Руслана Ігоровича, я просто бачив ще кілька таких прикладів, коли вчителі молоді, сучасні, ведуть соцмережі. Вони там якісь такі прикольні активності роблять.

  267. [Фоззі]

    Є конкурс "вчителю року".

  268. [Валерон]

    Ну, це навряд чи ти через Тік-Ток потрапиш. Дуже прикольні активності з класом роблять. Якось заохочують дітей таким чином. Ви якось це стимулюєте? Чи навпаки може в них проблеми з директорами в школах?

  269. [Оксен Лісовий]

    Дивіться, дуже по-різному. Десь цей вчитель є білою вороною, одиночкою. І його ніхто не розуміє, і його розвиток стримують. Десь цей вчитель підтримується адміністрацією усіма силами. І там сам директор такий. Різні абсолютно ситуації. Насправді, цей ініціативний активний вчитель – це наш золотий фонд. І чому я кажу, що, на жаль... Саме він формує таких... залучає дітей до різних конкурсів, олімпіад, різних громадських активностей.

  270. [Валерон]

    Але сам факт, що він молодий прийшов в школу працювати, це ж теж важливо. Бо, я думаю, є ж якась криза кадрова, правда, що люди в школу не йдуть працювати?

  271. [Оксен Лісовий]

    Ну, безумовно. Дивіться, що спонукає йти в цю професію? Насправді, як всі кажуть "зразу зарплата". Зарплата – це не є виключним чинником, який визначає тобі кайфово чи ні...

  272. [Фоззі]

    Зараз за бронню ідуть.

  273. [Оксен Лісовий]

    Ну. Хлопці. Але там же не тільки хлопці працюють. Це трошки збалансувало. І, до речі, дуже добре іноді працюють. Іноді прям пишаєшся. Іноді випадають в інстаграмі чи в тік-тоці такі класні вчителі там, музики, наприклад.

  274. [Валерон]

    Мені трапилася вчителька літератури. Я такий "ну, нічого собі, якби мені так викладали літературу". Хоча я вчився в гімназії там, все таке... Російськомовній, правда. Але якогось такого інтересу до літератури зовсім не було. А вона через сучасні якісь події намагається пояснювати класичні...

  275. [Оксен Лісовий]

    Так, запалить... вчитель... Дивись, у вчителя, як би, три, на мою думку, такі складові, які мотивують. Перше, безумовна зарплата повинна бути. Вчитель не повинен думати, як йому дожити до наступної зарплати. Якісь базова потреба повинна бути закрита. Раз. Житло треба знімати і все інше. Тому що молодь, здебільшого, якщо ми хочемо про молодь, то ці зарплати повинні вистачати і на життя, і на якесь соціальне життя, і на житло. І друге, це атмосфера в колективі. Якщо вона творча, драйвова, багато молодих людей шукають саме цього. Про гроші потім. Та, важливо, мені кайфово тут працювати чи ні? Я можу тут самореалізовуватись чи ні? І третє важлива складова самореалізації – інструмент фізичний. Я можу з чимось самореалізовуватися? Вчителів хімії нема. А лабораторії хімії є? А тепер ми дивимося на вчителя хімії творчого, у якого немає лабораторії хімії і у якого є лабораторія хімії. Це велика різниця. Він приходить до дітей з пустими руками, фізик з пластиковими пляшками... Він може. Творчий вчитель може і з сміття зробити експеримент з дітьми класний. Я таких знаю. Їх багато таких було в моїх, позаминулому моєму житті. Але коли у тебе лабораторія, коли ти приводиш дитину в лабораторію і допомагаєш їй війти в рольову модель дослідника, науковця. Це романтизується. Тоді ти такий "NCIS", ти такий зайшов, у тебе окуляри, халат надів, там у тебе... тобі дали обладнання, ти став за стойку, а не за парту. І ти починаєш проводити ці елементарні...

  276. [Валерон]

    Буває, щоб містером Гайзенбергом себе уявляють, так?

  277. [Оксен Лісовий]

    Всяке буває. Але тоді вчитель, він є ментором, він проводить по цьому шляху, він не випереджує дитину. Знаєтею... "як це називається фігура? Як називається фігура? Як називається фігура? Коло, правильно". Ну, я грубо кажу. Тобто ти поставив задачу, і ти спонукаєш швидко-швидко-швидко, там у нас час, давай-давай. Ти поставив задачу, треба дати час подумати, так? Треба дати час сформулювати гіпотезу. Ти скажеш "квадрат", і я скажу "Клас. Клас. Це хороша гіпотеза. А тепер давай визначимо, як визначається квадрат, коло, і пройдемо цей шлях пізнання з тобою разом". Тому така історія з вчителями. Це важливо ці три складники, так звані. І ще дуже важливо зміст. Зміст освіти – це над чим ми дуже-дуже серйозно, системно працювали. І добились певної концепції. Цілісні були сформовані, змістовні. Від першого класу до 12 класу цілісні, які передбачають і міжпредметні зв'язки, які передбачають важливі наскрізні речі, якими прошивається весь зміст освіти. Ціннісні орієнтири, громадянські компетенції, питання ідентичності. Все це можна зашити в математику, фізику, історію, фіологію, фізкультуру, будь-куди. Якщо ти розумієш методологічно, як це робиться. І поставити математичну задачу, яка впливає на формування твоєї ідентичності, також можна.

  278. [Валерон]

    Вже завершуючи, тоді... Якщо ці люди знімають соцмережі, відео популяризують таким чином освіту, а ми соцмережі заборонимо для дітей... Як ви ставитесь взагалі до цієї ідеї?

  279. [Оксен Лісовий]

    Я ставлюсь позитивно до обмеження доступу до гаджетів в школі.

  280. [Валерон]

    До гаджетів в школі?

  281. [Фоззі]

    Ну... бо багато шкіл просто наполягають на тому, що діти здають. Особливо в молодших класах.

  282. [Валерон]

    Багато в приватних школах здають.

  283. [Оксен Лісовий]

    Є розуміння того, що формується в людині. Інтелектуальні, фізичні і вольові якості. Воля як дуже важливий фактор. Вона формується і треба дати час на її формування. А тут спокуса вона дуже велика. І забрати цю спокусу, коли у дитини ще до кінця не сформовані вольові якості, свідомість, що вона усвідомлено відкладе спокусу, не візьме цукерку. Розумієте? Ну, як ми знаєте ці експерименти з цукерками. Не всі так можуть. Тому його треба для того, щоб його увагу сфокусувати на творчому пізнанні, яке школа повинна давати. Не завжди дає, але повинна давати. Ну, все-таки треба виключати гаджет як фактор спокуси.

  284. [Фоззі]

    Та забирати, як на БЗВП.

  285. [Оксен Лісовий]

    Так. Соціальній мережі... Як на БЗВП. БЗВП різна. В моєму світі вона інша. Я такий "де, коли це ми забирали? А, ну, так". Тому, з цієї точки зору...

  286. [Валерон]

    Не знаю, я би обмежував доступ до соцмереж. Ну, в світі до 16 років обмежують.

  287. [Оксен Лісовий]

    До соцмереж, для певної вікової категорії до певних соцмереж.

  288. [Фоззі]

    Я слабо вірю в те, що в нас це...

  289. [Валерон]

    Не знаю, я почитав...

  290. [Фоззі]

    В який спосіб ти обмежуєш?

  291. [Фоззі]

    В спосіб реєстрації... не реєстрував би.

  292. [Оксен Лісовий]

    Дивіться, в глобальному дискурсі щодо проблеми.

  293. [Валерон]

    Дивіться... Багато країн вже про це задумалося, багато хто прийняв. Ну, хтось каже, що експеримент не дуже вдалий. Але мені здається, що це напрямок...

  294. [Оксен Лісовий]

    По-різному реалізувати можна.

  295. [Валерон]

    ...в якому треба рухатись чи обдумувати його. Тому що, не знаю, дружина мені постійно присилає дослідження про роблекс, ще про щось. Це ж треш. І я бачу це. От у нас дитини немає постійного телефону. Є такий телефон в подорож, називаємо так. Ну, так він не ходить з телефоном. А на плаванні він опиняється в роздягальні зі старшими дітьми. І там такий треш несеться. Із цих тіктоківських мемів, пісень і так далі.

  296. [Оксен Лісовий]

    В глобальному дискурсі дві ключові проблеми визначались... до нашого тривожного періоду ковіду, війни. Це гіперпіклування і забагато екранів навколо дітей. Це їх виключає з творчого процесу і перетворює в споживача. Важливо, щоб ми зберегли простір для творчої самореалізації дитини. А коли він постійно споживає продукт, створений кимось, це відволікає його. Іноді це мотивує. Тому, з моєї точки зору, певний фільтр контенту для дітей різних вікових категорій повинен бути сто відсотків введений. Знаєте, якщо хтось хоче із глядачів розібратися в цій темі, візьміть, там є, недавно вийшла така... достатньо хороше видання, це «Тривожне покоління» книга. Вона достатньо класно описує, чому і як впливає технологічний розвиток на дитину, саме на дитину. Як дуже хороша аналогія, як ми відправляємо дітей на Марс, наприклад, зараз. І це дуже цікаво, це майбутнє, але ми не можемо абсолютно ніяк спрогнозувати, яким чином та атмосфера буде впливати на їх здоров'я, розвиток, психічний стан і так далі. Фактично те, що ми зараз маємо з розвитком по експоненті фактичної технології, це те саме, що відправить дитину на Марс, до кінця не розуміючи, як вплине це на її майбутнє. Тому з гаджетами треба працювати, але з середовищем в школі це перш за все. Воно повинно бути конкурентоспроможним, в порівнянні з тим шоу-бізнесом і індустрією розваги, я про це весь час говорив, а для цього в школі повинен бути фізичний простір, людина, яка переосмислила свою роль, і є партнером, і наставником, і ментором дитини. І довіряє їй, дуже важлива ця цінність довіри... довіряє їй, дає в руки обладнання, дає право зробити помилку, дає можливість висувати гіпотези, і ці гіпотези можуть бути абсурдними, смішними, хибними, але це її пошук творчий. І тоді вже спрямовувати цю дитину, це те, на чим працювали і я, і далі будуть працювати. Ми, поки були в міністерстві нашою командою, ми багато передумов для цього створили, і по змісту, і по обладнанню, гайдлайни розроблені, рекомендації... Обладнання закуповується, кошти заведені на ці цілі. Ті ж самі партнери підтримуються, тобто всі програми фінансуються, це важлива складова. А профтехи так само, обладнання, фізичний простір. Вчитель, творчий. Зарплата, безумовно, повинна бути достойна. Але це, з моєї точки зору, третє питання.

  297. [Фоззі]

    Щоб я не забув, передайте, будь ласка, сину, що в українській традиції син міністра освіти і фізик стає рокспіваком. Є таке. І теж в Закарпатті проводить певний час.

  298. [Оксен Лісовий]

    Проводить певний час. Ну, він каже, я вже не можу жить в гуртожитку, тому що гітара просіла. Просіла, він не може там на повний голос співати і грати, а так в нього хороша школа. Але класична. До речі, його вчитель, фантастичний абсолютно чоловік, він йому давав сайенс: тобто фізику, хімію, математику, інформатику в комплексі. Тому що, як він каже "світ цілісний". І гітару. Одночасно одна людина. Тому так, це все близькі речі.

  299. [Фоззі]

    Все вписується в українську традицію.

  300. [Фоззі]

    Так, зараз у нас завжди традиція є, що наприкінці подкасту ми розігруємо щось на благодійку. Зараз ви побачите на екранах сьогоднішній лот. Оксене, розповідайте, що це?

  301. [Оксен Лісовий]

    Це достатньо цікава і цінна для мене річ. Я жертвую її. Я не хотів цього робити. Мене він заставив. Із того всього, що я запропонував, він обрав саме цей лот, цю річ, яка для мене символічна і дорога. Але я готовий заради хорошої справи нею пожертвувати. Той, хто її придбає, повинен розуміти, що це студентська робота. Це такий елемент іконостасу. Який на факультеті реставрації, там де готують реставраторів в нашій академії Бойчука, був серед студентських робіт в момент, коли туди пролетіла ракета, коли була зруйнована частина корпусів. Цього закладу вищої освіти. І це частина оцього розбитого іконостасу, який молода людина робила, навчаючись в цьому закладі. І який російський удар, власне, зруйнував, але не повністю. Це символізує те, що ми, попри все, ми стійкі, наша освіта працює. Під час війни наші діти створюють прекрасні... наша молодь створює прекрасні речі, наші педагоги створюють прекрасні можливості для дітей. І попри те, що ми багато негативного сьогодні згадували, але, треба сказати, що, насправді, подвиг освітян, викладачів, які працюють кожен день під ударами, кожен день спускаються в укриття, кожен день знаходять в собі сили, виходять до молоді, заряджають їх оптимізмом. Це те, що треба, насправді, відмічати і говорить про це, як про наш український феномен. Тому ось цей херувим, ця частина іконостасу, дерев'яна, вона ще не фарбована. Це була, по суті, заготовка. Вона була вся в грязі, в киптіві, я її відмінив, відчистив, не повністю так, щоб не змить сліди. Вона пропонується.

  302. [Фоззі]

    Якщо є якийсь у вас актуальний збір, ми можемо сприймувати гроші з розіграшу на нього. Якщо нема збору, в нас є опція за умовчанням тактичні аптечки, якими я займаюся, обирати вам.

  303. [Оксен Лісовий]

    Тактичні аптечки – корисна річ, якщо вони гарно скомплектовані. Думаю, у вас така експертиза є.

  304. [Фоззі]

    Є експертиза багаторічна, якщо цікаво, покажу. Отже, ми розігураємо, як завжди, з кроком 200 гривень, про який ви повідомляєте плюсіком в коментарях. Якщо хочете, подвоїте шанси - 400 гривень, потроїти - 600 і далі в прогресії. Правильно, я пам'ятаю? Є геометрична, є арифметична прогресія. Я забув, що таке інтеграли, а ось щось таке в плані прогресії. Коротше, всі гроші, як завжди, підуть на аптечки від благодійного фонду "Згуртовані". Я є одним з його засновників, ми займаємося тим, що збираємо аптечки. І зараз прикол... оскільки в нас розігрується хірувім, як фрагмент іконостасу, я якраз підписую зараз аптечки спонсорам аптечок з американських гастролів. І вони часто просять американців українського походження написати на аптечці «З нами Бог». І я такий думаю, ой, десь це було, щось знайоме, щось знайоме. Не вимикайтеся з усіх процесів, підтримуйте все українське, підтримуйте військо, смерть ворогам і алілуя.

  305. [Валерон]

    Дякуємо.

  306. [Оксен Лісовий]

    Дякую.

Схожі епізоди

політика, бізнес

13 бер. 2025 р.

Михайло Федоров

ФЕДОРОВ. ДІЯ й вибори в ній, чи відключать Starlink, листування з Маском, дрони та лазерні системи

«А Дію приймаєте?» — запитання, яке стало частиною життя кожного українця. Армія дронів нищить ворога, і він перетворив це на справжню гру, де дронарі отримують єБали. Він обіцяв державу в смартфоні — і вона з’явилася. Спілкується з Ілоном Маском, а паралельно вже думає, чим замі

Читати повний текст

політика

26 лист. 2024 р.

Дмитро Кулеба

КУЛЕБА. Чого очікувати від Трампа, переговори України й росії, загроза Руїни, фанат Динамо й сигар

Пряма Червона виходить на міжнародний рівень, бо після цього випуску лише одне рукостискання відділяє нас від більшості лідерів планети Земля. Завдяки йому в Раді Європи з’явився «клуб борщу», а Ентоні Блінкен тепер знає, що найсмачніший МакДональдз розташований в Україні. Сьогод

Читати повний текст

бізнес, інтернет, ютуб

3 лип. 2024 р.

Дмитро Шоломко

ШОЛОМКО. Заборона Телеграм, хто контролює український Ютуб, спір через Суспільне і за кого Маск

У Прямій Червоній ще не було фанатів київської «Оболоні», ну й людей, які б керували Гуглом в Україні теж. Дмитро Шоломко очолював український офіс компанії з моменту його створення й протягом 17 років! Тому він володіє унікальною інформацією, яку ми й намагалися в нього випитати

Читати повний текст